Golosnovinua.com

Позначка: атака на Київ

  • Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

    Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

    Ранок 21 жовтня у Києві розпочався з нової трагедії. Російські війська атакували столицю ударними безпілотниками, один із яких влучив у 24-поверховий житловий будинок у Святошинському районі. На рівні 20-го поверху спалахнула пожежа, частина конструкцій квартири обвалилася. Під час розбирання завалів рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще двоє людей зазнали поранень і були госпіталізовані. Наслідки атаки зафіксували й в інших районах міста, а частина мешканців залишилася без електроенергії.

    Про трагічні наслідки чергового російського удару повідомили Київська міська військова адміністрація, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та міський голова Віталій Кличко. За попередньою інформацією, атака на столицю тривала з вечора 20 жовтня та продовжилася вранці наступного дня.

    Близько сьомої години ранку стало відомо про пряме влучання російського безпілотника у багатоповерховий житловий будинок у Святошинському районі. Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що удар припав на рівень 20-го поверху 24-поверхової будівлі. Одразу після влучання виникло загоряння, а на місце направили екстрені служби.

    Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей Дрон РФ врізався у 20-й поверх: у Києві під завалами багатоповерхівки знайшли тіла двох людей

    Інформацію про наслідки удару підтвердили й інші українські медіа, зокрема Укрінформ та Суспільне.

    За інформацією ДСНС, унаслідок атаки загорілася квартира на 20-му поверсі. Площа пожежі становила близько 70 квадратних метрів. Удар частково зруйнував конструкції помешкання, через що рятувальникам довелося не лише боротися з вогнем, а й розбирати пошкоджені елементи будівлі.

    Саме під час проведення аварійно-рятувальних робіт виявили тіла двох людей. Перші повідомлення про загиблих з’явилися невдовзі після удару, однак кількість жертв уточнювалася в міру проведення пошукових робіт.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомила про одну загиблу людину та одного постраждалого. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до двох. За повідомленням видання «Апостроф», о 7:39 адміністрація інформувала про одного загиблого, а вже о 8:22 повідомила про другу жертву.

    Пізніше міський голова Віталій Кличко підтвердив загибель двох людей та повідомив про двох поранених. Обох постраждалих медики доправили до лікарень.

    Особливо показовою стала історія одного з поранених, про яку розповіли правоохоронці. За інформацією Національної поліції, 46-річний чоловік постраждав не у квартирі, куди влучив безпілотник, а на вулиці. У момент удару він проходив повз житловий будинок.

    Поліцейські надали чоловікові домедичну допомогу, після чого його госпіталізували. Цей випадок засвідчує, що небезпека під час повітряних атак поширюється далеко за межі безпосереднього місця влучання. Уламки безпілотників, пошкоджених конструкцій та інших предметів можуть становити загрозу для людей, які перебувають поблизу будівель.

    Водночас офіційної інформації про особи двох загиблих, їхній вік або обставини перебування в пошкодженій квартирі в перевірених ранкових повідомленнях немає. Також не оприлюднено підтверджених відомостей про стан двох госпіталізованих після надання медичної допомоги.

    Наслідки російської атаки 21 жовтня не обмежилися Святошинським районом. Повідомлення про падіння безпілотників та пожежі надходили також із Деснянського та Солом’янського районів столиці.

    У Деснянському районі російський дрон упав на припарковані автомобілі, внаслідок чого виникла пожежа. Інформацію про цей інцидент оприлюднив Віталій Кличко. На момент ранкових повідомлень уточненої кількості пошкоджених транспортних засобів не називали.

    У Солом’янському районі ситуація була складнішою через кілька зафіксованих епізодів атаки. Зокрема, повідомлялося про влучання російського безпілотника в об’єкт транспортної інфраструктури, що спричинило пожежу. Крім того, в цьому районі зафіксували падіння дрона на відкритій території.

    Таким чином, за оприлюдненими даними, щонайменше три райони Києва зазнали наслідків російської атаки. Найважчі підтверджені людські втрати станом на ранкові повідомлення були у Святошинському районі, де безпілотник влучив безпосередньо в житлову висотку.

    Окремою проблемою стали перебої з електропостачанням. Після російських ударів компанія ДТЕК повідомила про аварійні відключення електроенергії у Святошинському районі столиці.

    Енергетики розпочали відновлювальні роботи, щоб повернути світло споживачам. Водночас в інших районах Києва, за повідомленням компанії, продовжували діяти графіки відключень.

    Проблеми з електропостачанням виникли й за межами столиці. Зокрема, аварійні відключення зафіксували в Бучанському районі Київської області. Про це повідомляли LB.ua та інші видання з посиланням на ДТЕК.

    Повернення електроенергії залежить від характеру пошкоджень мереж і перебігу аварійно-відновлювальних робіт. Точних термінів повного відновлення електропостачання для всіх постраждалих споживачів у перевірених повідомленнях не зазначено.

    За уточненими даними, які оприлюднило «Суспільне», екстрені відключення також застосували в частині Оболонського та Шевченківського районів. Відповідне рішення ухвалювали за командою «Укренерго».

    Ще однією важливою деталлю стало уточнення поліції щодо пожежі в Деснянському районі. За даними правоохоронців, унаслідок російської атаки там згоріли близько десяти автомобілів. Це свідчить про значні матеріальні наслідки удару навіть на тих ділянках, де не повідомляли про пряме влучання у житлові приміщення.

    Після атаки у Святошинському районі також організували допомогу постраждалим мешканцям. За інформацією Київської міської державної адміністрації, штаб допомоги розгортають за адресою: проспект Берестейський, 109. Там жителі можуть отримати консультації щодо компенсації за пошкоджене майно, матеріальної підтримки та оформлення необхідних документів.

    Нова трагедія стала продовженням серії російських ударів по столиці, які протягом жовтня призводили до людських жертв, пожеж у житлових будинках та пошкоджень критичної інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку на Київ 14 жовтня, внаслідок якої загинули щонайменше троє людей. Тоді найбільших руйнувань зазнала багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула пожежа на площі близько 400 квадратних метрів. Рятувальники змогли врятувати 16 мешканців будинку, однак під час пошукових робіт виявили загиблих.

    Крім того, на початку місяця видання писало про дронову атаку 1 жовтня, коли у Києві горіли житлова висотка та складські приміщення. Тоді наслідки обстрілів фіксували в Солом’янському, Оболонському та Печерському районах.

    Наслідки російських атак продовжують впливати й на повсякденне життя столиці. Про попередні масштабні знеструмлення та проблеми з транспортом «Ненька інфо» розповідала в матеріалі «Київ знову без світла, метро зупинилося: російська атака спричинила транспортний колапс».

    Удар 21 жовтня знову продемонстрував небезпеку російських безпілотників для цивільного населення. Дрон влучив безпосередньо в житловий будинок, унаслідок чого загинули двоє людей, а поранення отримали не лише ті, хто перебував у будівлі, а й випадковий перехожий.

    Рятувальні, медичні та комунальні служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Водночас остаточні масштаби руйнувань, загальна вартість пошкодженого майна та тривалість відновлювальних робіт потребують додаткового уточнення.

    Станом на перевірені повідомлення 21 жовтня підтверджено двох загиблих і двох госпіталізованих унаслідок удару по багатоповерхівці у Святошинському районі. Інформація може оновлюватися після завершення обстеження пошкоджених будівель та роботи екстрених служб.

  • «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Українська акторка Ксенія Мішина пережила російську атаку на житловий комплекс у Дарницькому районі Києва, де вона мешкає. Увечері 12 жовтня російський безпілотник влучив у двір багатоповерхівки, спричинивши пожежу та значні пошкодження. Артистка показала моторошні кадри з палаючими автомобілями та розповіла про власну реакцію на потужний вибух.

    Про пережите Мішина повідомила у своїх Instagram-stories.

    На кадрах, якими поділилася знаменитість, видно автомобілі, охоплені вогнем, та наслідки руйнувань на території житлового комплексу.

    Ксенія зізналася, що вибух був настільки несподіваним і потужним, що вона сильно злякалася.

    «Мій ЖК… Підскочила до стелі…» — написала артистка, коментуючи російську атаку.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Згодом Мішина опублікувала нові кадри та емоційно висловилася про те, як російська агресія змінила повсякденне життя українців.

    За словами акторки, те, що раніше здавалося неймовірною катастрофою, сьогодні відбувається буквально за вікнами домівок.

    Артистка наголосила, що особливо боляче усвідомлювати масштаби руйнувань у місті, яке вона любить.

    «Я так люблю тебе, Київ. Молюся, щоб нам все ж таки вдалося тебе зберегти», — написала Мішина.

    «Підскочила до стелі»: Ксенія Мішина пережила удар дрона по своєму ЖК у Києві

    Що відомо про удар по житловому комплексу

    Увечері 12 жовтня російські війська атакували Київ ударними безпілотниками.

    В одному з епізодів атаки дрон влучив у двір 25-поверхового житлового будинку в Дарницькому районі.

    Спочатку міська влада повідомляла про влучання на рівні 12–16 поверхів, однак згодом правоохоронці уточнили обставини удару.

    Унаслідок вибуху виникла пожежа на четвертому та п’ятому поверхах багатоповерхівки. Також загорілися автомобілі, припарковані біля будинку.

    За даними Національної поліції України, загинули дві жінки віком 39 та 59 років.

    Ще дев’ятеро людей, за уточненими даними поліції, отримали поранення. Серед травмованих була неповнолітня дівчина.

    На місці події працювали рятувальники, медики, поліцейські та вибухотехніки. Правоохоронці документували наслідки атаки та збирали докази російського воєнного злочину.

    Акторка показала, як війна руйнує звичайне життя

    Для Ксенії Мішиної ця атака стала особистим нагадуванням про небезпеку, в якій щодня перебувають жителі українських міст.

    Артистка не стала приховувати своїх емоцій та опублікувала кадри з місця удару, щоб показати реальні наслідки російських обстрілів.

    Водночас про фізичні травми самої Мішиної інформації немає.

    Російська атака на житловий комплекс у Дарницькому районі вкотре призвела до людських жертв і руйнувань цивільного майна. Для мешканців будинку вечір 12 жовтня завершився трагедією, а для багатьох українців оприлюднені акторкою кадри стали ще одним свідченням щоденної небезпеки війни.

  • Ракетний удар по Києву: на Оболоні вже семеро постраждалих, троє борються за життя

    Ракетний удар по Києву: на Оболоні вже семеро постраждалих, троє борються за життя

    У Києві зросла кількість постраждалих унаслідок російської атаки 10 жовтня. В Оболонському районі столиці поранення отримали семеро людей, п’ятеро з них перебувають у лікарнях. Стан трьох постраждалих медики оцінюють як тяжкий. Під час обстрілу зафіксували влучання в будівлю ресторану, падіння ракетних уламків поблизу житлових будинків та декілька осередків пожеж.

    Про це повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. Інформацію про наслідки атаки також оприлюднила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За словами мера, станом на 16:30 кількість постраждалих в Оболонському районі збільшилася до семи. П’ятеро поранених перебувають на стаціонарному лікуванні в міських медичних закладах, троє з них — у тяжкому стані.

    Раніше повідомлялося про чотирьох постраждалих, однак упродовж дня їхня кількість зростала.

    Одним із місць російського удару стала будівля ресторану на Оболоні. Після влучання там виникла пожежа, а на місце прибули рятувальники та медики.

    За іншою адресою уламки ракети впали у дворі житлової багатоповерхівки. Також повідомляється про пошкодження одноповерхової споруди поблизу житлових будинків.

    За інформацією ДСНС, в Оболонському районі виникли три осередки займання дерев’яних споруд і сухої рослинності на відкритій території.

    Загальна площа пожеж становила близько 200 квадратних метрів. Рятувальники ліквідували займання та працювали над усуненням наслідків атаки.

    Російські удари по Києву тривали протягом дня. Раніше в Солом’янському районі столиці зафіксували падіння уламків безпілотників на 25-поверховий житловий будинок та восьмиповерхову офісну будівлю.

    Атака відбувалася на тлі складної ситуації з електропостачанням у столиці. Уранці через знеструмлення тимчасово зупинявся Київський метрополітен, а в окремих районах діяли аварійні відключення світла.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення електроенергії в Києві та області, спричинені наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окрім цього, видання писало про можливі пошкодження енергетичного вузла, від якого залежить електропостачання столичного регіону. Ця інформація ґрунтується на повідомленні джерела видання та не є офіційно підтвердженою причиною знеструмлень 10 жовтня.

    Станом на повідомлення від 16:30 наслідки російського удару по Оболоні продовжували уточнювати. Підтверджено семеро постраждалих, із яких троє перебувають у тяжкому стані.

    Мешканців столиці закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози повторних ракетних атак.

  • Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський попередив про підвищену загрозу нових російських ракетних ударів найближчими днями. На тлі чергової балістичної атаки на Київ глава держави провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, під час якої обговорив необхідність термінового посилення української протиповітряної оборони та збереження санкційного тиску на Росію.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своєму Telegram-каналі. Деталі переговорів також оприлюднили на офіційному сайті президента України.

    За словами глави держави, розмова з французьким лідером відбувалася безпосередньо під час російської балістичної атаки на українську столицю.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку та наголосив, що Україна потребує додаткових систем протиповітряної оборони, здатних захищати міста від ракетних ударів.

    Президент попередив, що найближчими днями зберігається особлива загроза повторних атак із застосуванням ракетного озброєння.

    Водночас конкретні дати, можливі напрямки ударів або перелік потенційних цілей президент не назвав.

    Українська влада продовжує працювати з міжнародними партнерами над отриманням додаткових пакетів ППО.

    Особливого значення це питання набуло після посилення російських атак на енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру.

    Лише протягом 10 жовтня російські війська завдали ударів по кількох українських регіонах. У Запоріжжі керовані авіабомби влучили в житлову забудову, спричинивши численні жертви серед мирного населення.

    Водночас столиця знову опинилася під балістичною атакою. За повідомленнями українських посадовців, сили ППО змогли перехопити частину російських ракет.

    На цьому тлі Зеленський наголосив, що підтримка партнерів залишається критично важливою для захисту українських міст.

    Під час переговорів із Макроном порушили й питання міжнародних санкцій проти Росії.

    Зокрема, лідери обговорили наслідки послаблення американських обмежень щодо торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. Це рішення викликало критику з боку української влади та низки європейських політиків.

    Київ вважає, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть збільшити економічні можливості Росії для продовження війни.

    Водночас Франція залишається одним із ключових європейських партнерів України у питаннях оборонної підтримки та дипломатичного тиску на Кремль.

    За словами Зеленського, українська та французька сторони продовжать координувати подальші дії та готувати нові міжнародні зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку на Київ, яка спричинила пожежі у житловій багатоповерхівці та складській будівлі.

    Також видання писало про ураження території Інституту ядерних досліджень НАН України під час одного з попередніх російських ударів по столиці.

    Наразі Зеленський закликає міжнародних партнерів не лише прискорити постачання засобів ППО, а й посилити економічний тиск на Москву.

    Президент наголосив, що Росія має втратити можливості для подальшого затягування війни, а спільні рішення України та союзників повинні бути достатньо рішучими.

    Водночас попередження про підвищену загрозу не означає, що точний час або місце наступного удару вже встановлені. Українцям необхідно орієнтуватися на офіційні повідомлення Повітряних сил та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.

  • Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    У ніч проти 27 вересня Київ знову опинився під атакою російських безпілотників. Найважчі наслідки зафіксували у Солом’янському районі столиці, де після влучань БпЛА виникли пожежі у нежитлових будівлях. Під час ліквідації наслідків одного з ударів рятувальники виявили тіло чоловіка. Ще на одній локації спалахнула будівля станції технічного обслуговування автомобілів.

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в одному з епізодів російський безпілотник влучив в одноповерхову будівлю СТО. Після удару споруда загорілася. Вогонь створював загрозу для розташованого поруч закладу громадського харчування, однак рятувальникам вдалося не допустити подальшого поширення пожежі. Приблизно о третій годині ночі займання ліквідували.

    Ще одне влучання зафіксували в нежитловій будівлі Солом’янського району. Під час гасіння пожежі надзвичайники виявили всередині тіло чоловіка. Цю пожежу також вдалося ліквідувати. Інформації про особу загиблого та обставини, за яких він перебував у будівлі, станом на ранок офіційні служби не оприлюднювали.

    При цьому атака на столицю фактично тривала хвилями ще з вечора 26 вересня. Офіційний портал Києва повідомляв, що вже о 18:31 у місті була оголошена дронова небезпека. Протягом вечора влада фіксувала нові влучання та падіння уламків у кількох районах.

    У Шевченківському районі безпілотник влучив в офісну будівлю. Пізніше там також зафіксували влучання у незаселений житловий будинок, де виникла пожежа. У Святошинському районі уламки впали на територію закладу дошкільної освіти. За попередньою інформацією міської влади, на цій локації обійшлося без пожежі та значних руйнувань.

    У самому Солом’янському районі протягом 26 вересня було одразу кілька небезпечних епізодів. Близько 13:50 уламки БпЛА впали на відкритій території поблизу приватних будинків. Увечері повідомлялося про влучання в нежитлову будівлю із задимленням. Згодом один із безпілотників упав на відкритій території, а вибухова хвиля пошкодила п’ятиповерховий будинок: у ньому вибило вікна та пошкодило фасад.

    Близько 00:49 уже 27 вересня міська влада повідомила про чергове влучання БпЛА у складську будівлю Солом’янського району, де виникла пожежа. Екстрені служби виїхали на місце. Саме на тлі цієї серії ударів уранці ДСНС підтвердила загибель чоловіка та пожежу на СТО.

    Загалом ситуація у Києві залишалася напруженою протягом усього вечора та ночі. За інформацією міської влади, лише протягом 26 вересня внаслідок російських атак постраждали щонайменше сім людей. Медичну допомогу їм надали амбулаторно. Ці дані стосувалися попередніх епізодів атаки й були оприлюднені ще до підтвердження нічної загибелі чоловіка у Солом’янському районі.

    Атака на Київ була частиною масштабного застосування Росією ударних безпілотників проти України. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 27 вересня, починаючи приблизно з 21:00 26 вересня, російські війська запустили 115 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та безпілотників інших типів. Понад 70 із них, за даними військових, були «Шахедами». Дрони запускали з напрямків Курська, Міллерового та Приморсько-Ахтарська в Росії, а також із району Чауди в тимчасово окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    Станом на 09:00 Повітряні сили повідомляли про 97 збитих або подавлених російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Водночас військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на шести локаціях і падіння збитих дронів або їхніх уламків ще на двох локаціях. На момент публікації ранкового зведення атака все ще тривала.

    Для Києва це вже не перша масштабна серія ударів за останні дні. «Ненька інфо» раніше повідомляла про масовану атаку 23 вересня, коли в столиці були пошкоджені фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі. Тоді повідомлялося про загиблих і понад два десятки постраждалих. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Також «Ненька інфо» писала про наслідки попередніх атак саме для Солом’янського району. Під час одного з серпневих обстрілів найбільше жертв у столиці зафіксували саме там: російський удар серйозно пошкодив багатоповерховий житловий будинок та спричинив масштабну пожежу. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Крім того, 24 вересня в Солом’янському районі під час повітряної тривоги в укритті помер 65-річний чоловік. За словами його доньки, які наводили медіа, він регулярно ховався там під час обстрілів, а того разу після вибухів йому стало зле. У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики

    Таким чином, ніч проти 27 вересня стала продовженням серії повітряних атак на столицю. Цього разу основні підтверджені трагічні наслідки нічної хвилі зафіксували у Солом’янському районі: одна людина загинула, після ударів безпілотників горіли СТО та інша нежитлова будівля. Рятувальники ліквідували пожежі, а остаточні масштаби пошкоджень міські служби продовжують уточнювати.

  • У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики: серце не витримало стресу

    У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики: серце не витримало стресу

    Під час масованої російської атаки на Київ у ніч проти 24 вересня в підземному переході Солом’янського району помер 65-річний Віктор Єрко. Чоловік регулярно ходив туди під час повітряних тривог і цього разу також намагався сховатися від ударів.

    За словами його доньки Анни Венедиктової, батько жив сам і щоразу під час обстрілів спускався в укриття. Вона вважає, що його серце не витримало сильного стресу від вибухів.

    Свідком трагедії став журналіст hromadske Денис Булавін. За його словами, Віктор прийшов у перехід із розкладним кріслом. Невдовзі після вибухів він втратив свідомість і почав задихатися. Медики, які прибули на місце, констатували смерть. Коли чоловік знепритомнів, із його рук випав телефон — на екрані був відкритий моніторинг повітряних цілей.

    Віктор Єрко народився на Чернігівщині, закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури та все життя працював у будівельній сфері. Навіть після виходу на пенсію він продовжував працювати. У нього залишилися двоє дітей і двоє онуків.

    Його донька розповіла, що після початку повномасштабної війни її родина виїхала з України, тому вона майже п’ять років не бачила батька наживо, хоча вони щодня підтримували зв’язок.

    У ніч проти 24 вересня Росія атакувала Київ балістичними ракетами та безпілотниками. За офіційними даними міської влади, внаслідок удару загинули щонайменше двоє людей — 57-річна жінка та 65-річний чоловік, ще щонайменше восьмеро людей дістали травми. Було пошкоджено пологовий будинок, приватні будинки, складські приміщення, відділення пошти та десятки автомобілів.

    Особливо трагічно, що Віктор зробив саме те, до чого під час тривог закликають рятувальники — пішов у безпечніше місце. Проте сильний стрес від близьких вибухів, за словами родини, став для нього фатальним.

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Росія 23 вересня провела тривалу масовану атаку на Київ, під час якої в різних районах столиці зафіксували влучання та падіння уламків. Серед пошкоджених об’єктів — фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі, а також один зі столичних дата-центрів. Унаслідок ударів є загиблі та десятки постраждалих.

    Про влучання по підприємству «Дарниця» повідомила членкиня ради директорів фармацевтичної компанії Катерина Загорій. Вона підтвердила факт удару, однак закликала не публікувати фото, відео й інші деталі з місця події до завершення роботи компетентних служб.

    За її словами, на момент заяви загиблих серед працівників підприємства не було. Інформацію про характер пошкоджень та можливий вплив атаки на роботу виробництва компанія з міркувань безпеки не розкривала.

    Це вже не перший удар по фармацевтичному підприємству «Дарниця» у 2026 році. Ще 28 червня «Ненька інфо» писала про російську атаку на територію компанії під час масованого комбінованого обстрілу столиці.

    «Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці» — Ненька інфо

    Двоє загиблих і понад 20 постраждалих

    Паралельно протягом дня стрімко зростала кількість жертв атаки.

    За даними міської влади, один із постраждалих спочатку був госпіталізований у тяжкому стані, однак згодом помер у лікарні. Пізніше стало відомо ще про одну загиблу людину. Станом приблизно на 13:30 Віталій Кличко повідомляв про двох загиблих та 22 постраждалих. 16 поранених перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Цифри протягом дня неодноразово оновлювалися: вранці йшлося лише про кількох постраждалих, згодом їхня кількість зросла до семи, восьми, а потім перевищила два десятки. Тому остаточні дані ще можуть змінюватися.

    Офіційний портал Києва повідомляв про наслідки одразу в кількох районах столиці. У Дарницькому районі зафіксували влучання в об’єкт транспортної інфраструктури та займання на даху АЗС. У Голосіївському районі були пошкоджені складські приміщення й автозаправна станція. У Солом’янському районі фіксували падіння уламків і пожежі.

    Дим біля вокзалу, але сам вокзал не пошкоджений

    Окремий резонанс викликали повідомлення про сильний дим у районі Центрального залізничного вокзалу.

    Очевидці та медіа повідомляли про падіння безпілотника в Солом’янському районі та пожежу біля вокзального району. Однак сама «Укрзалізниця» заявила, що Центральний вокзал не пошкоджений.

    За даними міської влади, у Солом’янському районі безпілотник упав на будівлю закладу торгівлі. «Українська правда» також повідомляла про сильний дим у районі залізничного вокзалу, однак офіційного підтвердження прямого удару саме по вокзалу не було.

    Рух Kyiv City Express уранці тимчасово призупиняли через підвищену повітряну загрозу. У «Укрзалізниці» пояснювали, що це було превентивне рішення для безпеки пасажирів.

    Також під час атаки уламкові поранення отримав працівник залізниці, який повертався додому після зміни. Про це повідомив голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

    Пошкоджено дата-центр: у Києві виникли проблеми з інтернетом

    Удар зачепив і цифрову інфраструктуру столиці.

    Інтернет-оператор UTELS повідомив, що через російську атаку постраждав один зі столичних дата-центрів, у якому було розміщене вузлове обладнання компанії. Через відсутність електроживлення могли виникати перебої у роботі мережі та доступі користувачів до послуг.

    Аварійні бригади почали відновлювальні роботи одразу після того, як ситуація з безпекою це дозволила.

    Про проблеми також повідомляв провайдер «Павутина». Згодом стало відомо, що пошкодження цифрової інфраструктури були суттєвими.

    Росія запустила 161 повітряну ціль

    Атака на Київ була частиною масштабного удару по Україні, який розпочався ще ввечері 22 вересня.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 161 безпілотний засіб повітряного нападу, серед яких були Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Із загальної кількості Shahed 82 були реактивними.

    Запуски здійснювали з Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллерового, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Водночас Повітряні сили зафіксували влучання на 18 локаціях і падіння уламків збитих цілей ще на восьми.

    АЗС теж стали цілями

    Окремо російські дрони били по автозаправних станціях у Києві.

    У Голосіївському районі безпілотник влучив в АЗС. Ще одне займання на заправці зафіксували у Дарницькому районі. Міська влада також повідомляла про пожежі у складських приміщеннях та на об’єктах транспортної інфраструктури.

    Це відбулося на тлі серії атак на об’єкти паливної інфраструктури столиці та інших регіонів.

    Пошкоджена й нежитлова забудова

    У Солом’янському районі один із дронів влучив у нежитлову багатоповерхову будівлю. Спочатку з’являлася інформація, що йдеться про корпус навчального закладу, однак пізніше медіа уточнили, що пошкоджено будівлю галузевого інституту «Діпрозв’язку».

    На місці виникла пожежа, постраждали також сусідні приміщення.

    За даними міської влади, наслідки атаки фіксували у Дарницькому, Солом’янському та Голосіївському районах.

    «Дарницю» атакують повторно

    Особливо показовим у цій атаці є повторне ураження великого фармацевтичного виробника.

    Підприємство «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Після попереднього удару в червні компанія також повідомляла про пошкодження своєї території.

    «Ненька інфо» тоді писала, що удар припав на підприємство під час масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

    Тепер компанія знову підтвердила влучання.

    Водночас важливо не перебільшувати відомі наслідки: станом на момент заяви представників компанії загиблих серед працівників не було, а масштаб пошкоджень виробничих потужностей офіційно не розкривався.

    Київ пережив багатогодинну атаку

    23 вересня стало для столиці черговим днем із кількома хвилями повітряної небезпеки.

    Удари та падіння уламків фіксувалися з раннього ранку, а потім атака продовжилася новими хвилями вже ближче до дня. Через це екстрені служби неодноразово виїжджали на нові місця влучань, а інформація про постраждалих постійно змінювалася.

    Станом на середину дня підтверджено: двоє людей загинули, понад 20 постраждали, пошкоджені об’єкти транспортної, комерційної, фармацевтичної та цифрової інфраструктури.

    Удар по фармацевтичному заводу «Дарниця» став одним із найбільш резонансних епізодів цієї атаки. Компанія просить киян не поширювати фото й відео наслідків до завершення роботи служб, оскільки такі матеріали можуть допомогти противнику оцінювати результати ударів.

    Інформація про масштаби пошкоджень і остаточну кількість постраждалих продовжує уточнюватися.