Golosnovinua.com

Позначка: атаки дронів

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • 2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.

    Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.

    Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.

    Про липневу статистику раніше детально писала «Ненька інфо»: Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.

    За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.

    Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.

    Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.

    23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.

    «Ненька інфо» писала про наслідки цієї атаки окремо: Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Ще 17 вересня столиця пережила іншу масовану атаку, після якої кількість поранених зросла до 18, серед них були діти. Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.

    У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.

    Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.

    На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.

    Про цей випадок також повідомляла «Ненька інфо»: Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.

    У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.

    Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.

    В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.

    Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.

    Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.

    Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.

    Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.

    ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.

    Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.

    Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.

    За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.

    Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.

    Цифри показують зміну самої структури війни.

    Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.

    І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.

  • “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    Російський безпілотник “Молнія” здійснив атаку на один із важливих об’єктів на території України, при цьому був зафіксований у нетиповій конфігурації — без антени управління, яка зазвичай є ключовим елементом для дистанційного контролю таких апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, фахівець із радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у дописі на Facebook.

    За словами експерта, особливість цього випадку полягає в тому, що дрон фактично не містив класичних компонентів радіокерування. Натомість у його конструкції були виявлені лише камера та бортовий обчислювальний модуль, що може свідчити про зміну підходів до використання безпілотних систем Росією та поступовий перехід до автономних рішень.

    “Російський БПЛА ‘Молнія’ без жодної антени управління атакував наш об’єкт. У БПЛА була лише камера та комп’ютер”, — підтвердив Бескрестнов.

    Він пояснив, що така конфігурація потенційно вказує на використання алгоритмів машинного зору або попередньо запрограмованих систем навігації, які дозволяють дрону самостійно орієнтуватися в просторі, розпізнавати цілі та здійснювати атаку без безпосереднього зв’язку з оператором у реальному часі.

    На думку “Флеша”, це є якісно новим етапом у розвитку російських ударних безпілотників, оскільки зменшує залежність від радіоканалів управління, які раніше могли бути вразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголосив, що це не поодинокий випадок. Раніше подібні технічні рішення вже фіксувалися у російському безпілотнику V2U, який, за даними українських фахівців, міг використовувати елементи нейромереж для навчання та розпізнавання об’єктів. Саме ці розробки, за його словами, могли стати основою для подальших експериментів із автономними системами у нових моделях дронів.

    “Сьогодні ми виявили таке рішення на ‘Молнії’. Це поганий знак”, — наголосив Бескрестнов, підкресливши, що тенденція до автономізації бойових безпілотників ускладнює їхнє виявлення та протидію.

    Фахівець зазначив, що розвиток таких технологій може змінити характер застосування ударних дронів у війні, оскільки вони стають менш залежними від зовнішнього управління і більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Це, у свою чергу, створює нові виклики для української системи ППО та антидронових засобів.

    Окремо “Флеш” звернувся до українців із проханням повідомляти про подібні знахідки уламків або нетипових компонентів БПЛА військовим чи профільним фахівцям. За його словами, кожен такий випадок є важливим для аналізу нових технологічних рішень противника та вдосконалення засобів протидії.

    Українські військові експерти раніше неодноразово зазначали, що Росія активно інвестує у розвиток автономних систем навігації та штучного інтелекту для бойових дронів, намагаючись зменшити їхню залежність від радіоканалів і підвищити ефективність ударів у зоні бойових дій.

  • Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Зеленський розкрив слабке місце Кремля: Росія терміново стягує ППО до Москви та Керченського мосту

    Російське керівництво після серії успішних ударів Сил оборони України було змушене терміново перекидати додаткові системи протиповітряної оборони до Москви та району Керченського мосту. Такі дії фактично послабили захист інших регіонів Росії та тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після отримання доповіді від керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала внутрішні документи російської влади, які містять реальну оцінку наслідків українських далекобійних ударів по військовій та стратегічній інфраструктурі РФ.

    Зеленський наголосив, що Кремль змушений переглядати власну систему безпеки через дедалі більшу кількість успішних атак українських сил по об’єктах у глибокому тилу Росії.

    “Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, – заявив президент.

    За оцінками експертів, Керченський міст залишається одним із найважливіших логістичних об’єктів для російської армії. Через нього здійснюється перекидання військової техніки, боєприпасів, пального та особового складу до окупованого Криму та південних напрямків фронту.

    Водночас Москва традиційно залишається головним політичним центром Росії, тому її захист має для Кремля не лише військове, а й символічне значення.

    Президент також розповів про результати останніх українських ударів по військових об’єктах країни-агресора. Одним із найбільш болючих для РФ ударів стало знищення великого арсеналу Балтійського флоту поблизу Санкт-Петербурга.

    За словами Зеленського, внаслідок атаки було ліквідовано понад 60 тисяч тонн боєприпасів.

    Крім того, українські сили продовжують завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, які виробляють радіоелектроніку, системи зв’язку та інші критично важливі компоненти для армії РФ.

    Останніми тижнями українські безпілотники та далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають об’єктів у центральних та західних регіонах Росії. Зокрема, 16 червня українські дрони атакували Московський нафтопереробний завод компанії “Газпром нафта”, після чого підприємство було змушене призупинити роботу.

    Також Сили оборони України завдали удару по Центру космічного зв’язку у Московській області, який забезпечує роботу супутникових систем та використовується в інтересах російських силових структур.

    Паралельно триває кампанія зі знищення російської військової інфраструктури в тимчасово окупованому Криму. За останні дні українські сили уразили об’єкти протиповітряної оборони, військові аеродроми та енергетичну інфраструктуру півострова.

    На цьому тлі російське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО між різними напрямками, що створює додаткові вразливості в оборонній системі РФ.

    Зеленський також заслухав окрему доповідь щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної авіації. За його словами, Україна продовжує готувати нові рішення у відповідь на затягування війни з боку Кремля та постійні удари по українських містах.

    Президент підкреслив, що Росія досі відмовляється від реальних дипломатичних кроків і продовжує робити ставку на військову ескалацію.

    “Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії”, – зазначив Зеленський.

    На думку аналітиків, перекидання систем ППО до Москви та Керченського мосту може свідчити про зростаючу стурбованість Кремля безпекою стратегічно важливих об’єктів. Водночас таке рішення неминуче знижує рівень захисту інших регіонів, що потенційно відкриває нові можливості для українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Останні події демонструють, що війна дедалі більше переноситься на територію самої Росії, а українські сили поступово розширюють можливості ураження цілей на значній відстані від лінії фронту. Саме це, за оцінками експертів, змушує Кремль переглядати пріоритети оборони та концентрувати ресурси навколо найбільш чутливих об’єктів.

  • Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Російська влада вперше за останні 23 роки відмовилася від проведення традиційного святкового концерту на Червоній площі в Москві з нагоди Дня Росії. Захід, який десятиліттями був одним із головних символів державного свята 12 червня та незмінно використовувався Кремлем як демонстрація стабільності, єдності та могутності держави, цього року несподівано зник із програми урочистостей. Натомість святкові концерти та культурні заходи вирішили перенести на інші майданчики російської столиці.

    Про це повідомило російське видання Msk1. За інформацією журналістів, концерт на Червоній площі офіційно скасовано, однак влада не надала жодних пояснень щодо причин такого рішення. Організатори лише повідомили, що святкова програма відбудеться в культурних центрах, парках та інших громадських просторах Москви.

    Подія викликала значний резонанс у російських медіа та соціальних мережах, адже востаннє подібний сценарій не застосовувався з початку 2000-х років. Відтоді концерт на Червоній площі став невід’ємною частиною святкування Дня Росії, збираючи десятки тисяч глядачів та транслюючись на всю країну через федеральні телеканали.

    Особливо показовим є те, що традицію не переривали навіть у період пандемії коронавірусу, коли масові заходи в багатьох країнах світу скасовувалися або проводилися з жорсткими обмеженнями. Саме тому нинішня відмова від концерту виглядає безпрецедентною та викликає численні припущення щодо реальних мотивів російської влади.

    Офіційні структури не коментують можливий зв’язок рішення із безпековою ситуацією. Проте більшість незалежних оглядачів звертають увагу на те, що останні два роки Москва дедалі частіше стикається із загрозою атак безпілотників. Російська столиця та Московська область регулярно стають об’єктами повідомлень про роботу систем протиповітряної оборони, а місцева влада змушена періодично обмежувати роботу аеропортів через загрозу повітряних атак.

    За останній рік російські аеропорти десятки разів призупиняли прийом і відправлення літаків через дрони, які, за твердженням російського Міністерства оборони, запускалися з території України. Навіть якщо більшість із них перехоплювалися, сам факт постійної загрози суттєво вплинув на систему безпеки в столиці.

    Деякі експерти вважають, що саме побоювання можливих інцидентів під час великого масового заходу могли стати головною причиною скасування концерту на Червоній площі. Адже проведення святкування в самому центрі Москви потребує значної концентрації людей, включаючи представників влади, артистів, журналістів і тисячі глядачів.

    Особливу увагу привертає й той факт, що рішення було ухвалене лише через місяць після святкування 9 травня. Саме цьогорічний парад Перемоги продемонстрував, наскільки сильно змінилися підходи Кремля до організації державних заходів в умовах війни.

    Напередодні параду Москва була фактично переведена на посилений режим безпеки. Центр міста перекривали, мобільний зв’язок працював із перебоями, а система протиповітряної оборони перебувала в стані підвищеної готовності. У місті діяли численні обмеження для пересування транспорту та пішоходів.

    Не менш символічними стали й зміни у форматі самого параду. Вперше з 2007 року на Червоній площі не продемонстрували традиційну кількість бронетехніки. Основну частину заходу склали піші колони військовослужбовців, тоді як показ важкої техніки був суттєво скорочений.

    Аналітики пов’язували це як із військовими потребами російської армії на фронті, так і з небажанням демонструвати масштаби втрат техніки під час війни проти України. Крім того, зменшення кількості військової техніки могло бути продиктоване міркуваннями безпеки.

    Ще одним незвичним рішенням Кремля стало різке обмеження доступу іноземних журналістів до висвітлення параду. Акредитацію отримали переважно російські державні медіа, тоді як більшість західних журналістів не змогли працювати на заході.

    Також увагу привернув список запрошених гостей. На відміну від попередніх років, серед іноземних делегацій практично не було представників провідних західних держав. Натомість переважали керівники дружніх Москві країн, а також представники частково визнаних або невизнаних територій.

    На цьому тлі скасування концерту до Дня Росії виглядає як черговий крок у серії змін, які поступово трансформують формат публічних державних заходів у Росії. Кремль дедалі більше змушений враховувати ризики, пов’язані з війною, а також можливі наслідки навіть незначних інцидентів під час масштабних святкувань.

    Варто нагадати, що День Росії є одним із ключових державних свят країни. Він відзначається 12 червня на честь ухвалення Декларації про державний суверенітет РРФСР у 1990 році. Після приходу до влади Володимира Путіна свято поступово набуло особливого символічного значення та стало важливим елементом державної ідеології.

    Щороку святкування супроводжувалося масштабними концертами, патріотичними акціями, врученням державних нагород та телевізійними трансляціями, які мали демонструвати підтримку влади та єдність суспільства. Червона площа традиційно була центральним майданчиком цих урочистостей.

    Саме тому нинішнє рішення викликало широкий суспільний інтерес. Попри відсутність офіційних пояснень, багато росіян та міжнародних спостерігачів розглядають скасування концерту як показовий сигнал того, наскільки війна вже впливає на внутрішнє життя Росії. Якщо раніше Кремль намагався демонструвати, що бойові дії не змінюють звичного функціонування країни, то тепер навіть головні державні свята дедалі частіше проводяться з урахуванням військових ризиків.

    Таким чином, уперше за 23 роки Червона площа залишиться без традиційного концерту до Дня Росії. Хоча святкові заходи формально не скасовані та перенесені на інші майданчики, саме відмова від проведення урочистостей у самому серці російської столиці може стати одним із найпомітніших символів того, як війна змінює реальність сучасної Росії.

  • Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Росія дозволяє бізнесу купувати ППО через нищівні удари українських дронів

    Російська влада готується до безпрецедентного кроку, який ще кілька років тому виглядав би неможливим. Через дедалі масштабніші атаки українських безпілотників Кремль фактично змушений перекладати частину функцій протиповітряної оборони на приватний бізнес. За даними Bloomberg, Міністерство оборони РФ розробляє механізм, який дозволить великим компаніям самостійно закуповувати системи захисту від повітряних атак для охорони своїх підприємств.

    Йдеться не про звичайні засоби безпеки, а про повноцінні елементи протиповітряної оборони: зенітно-артилерійські установки, радіолокаційні станції, системи радіоелектронної боротьби та інше спеціалізоване обладнання для виявлення й ураження безпілотників. Формально контроль над таким озброєнням залишатиметься за Міністерством оборони Росії, однак його обслуговування можуть передати спеціально підготовленим резервним підрозділам.

    Експерти вважають, що цей крок став прямим наслідком різкого зростання ефективності українських далекобійних безпілотників. Якщо ще рік тому основними цілями атак були прикордонні області Росії та тимчасово окуповані території, то нині українські дрони регулярно завдають ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу РФ. За оцінками Bloomberg, майже чверть території Росії вже перебуває в зоні досяжності українських ударних безпілотників.

    Особливе занепокоєння Кремля викликають удари по енергетичній інфраструктурі. Лише протягом останніх місяців українські дрони атакували низку нафтопереробних заводів, нафтобаз, терміналів та об’єктів паливної інфраструктури. За даними Bloomberg, у травні безпілотники атакували вісім із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів, що призвело до найнижчого рівня переробки нафти з 2009 року та створило ризики дефіциту пального на внутрішньому ринку РФ.

    Проблеми виникли не лише в нафтовому секторі. Повідомляється також про перебої в роботі підприємств хімічної та добривної промисловості. Російські компанії дедалі частіше стикаються із загрозою зупинки виробництва через атаки безпілотників або необхідність тимчасово припиняти роботу для перевірки безпеки об’єктів.

    Ще наприкінці травня глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін публічно звертався до Володимира Путіна із проханням дозволити бізнесу використовувати власні системи захисту від дронів. За його словами, компанії готові самостійно фінансувати закупівлю озброєння, засобів РЕБ і навіть лазерних систем для боротьби з безпілотниками.

    Показово, що процес уже фактично стартував. За інформацією Bloomberg, деякі великі промислові підприємства вже домовилися з Міноборони РФ про розміщення поблизу своїх виробничих майданчиків зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир». Раніше російський бізнес не мав права самостійно організовувати настільки серйозний рівень захисту об’єктів.

    Крім того, наприкінці травня Росія ухвалила закон, який дозволив Центральному банку РФ, Сбербанку та низці інших великих фінансових установ створювати власні системи захисту від дронів та фінансувати відповідні заходи безпеки. Це стало ще одним свідченням того, що Кремль уже не здатний забезпечити централізоване прикриття всіх стратегічних об’єктів країни.

    Ситуація загострилася після серії українських ударів по Санкт-Петербургу та Ленінградській області. У червні українські безпілотники атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, військові об’єкти в Кронштадті та інші стратегічні цілі, розташовані більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону. У результаті російська влада була змушена обмежувати роботу аеропортів, мобільного зв’язку та навіть інтернету.

    Аналітики зазначають, що нинішнє рішення Кремля є непрямим визнанням серйозних проблем у системі російської протиповітряної оборони. Війна поступово переходить у фазу, коли захист критичної інфраструктури стає не лише завданням армії, а й відповідальністю приватного сектору.

    Показово, що аналогічні моделі захисту інфраструктури розвиваються і в Україні, однак у зовсім іншому форматі. Міністерство оборони України вже залучило десятки підприємств до системи захисту від російських дронів, інтегрувавши їх у єдину систему ППО під командуванням Повітряних сил. За даними Міноборони, приватні групи протиповітряної оборони вже збили понад два десятки російських безпілотників різних типів.

    У Росії ж фактично йдеться про спробу терміново закрити прогалини в обороні після того, як українські дрони довели свою здатність регулярно діставатися стратегічно важливих об’єктів на відстані понад дві тисячі кілометрів від фронту. І якщо раніше головною проблемою Кремля були удари по прикордонних регіонах, то тепер російське керівництво змушене шукати способи захистити практично всю економічну інфраструктуру країни.

    Схоже, що війна дронів виходить на новий рівень, а українські безпілотники вже змушують Кремль переглядати саму модель оборони держави.

  • Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Дизельна криза в РФ: виробництво падає через удари по НПЗ

    Росія втрачає мільйони тонн дизельного пального через українські удари по нафтопереробних заводах, що вже другий місяць поспіль спричиняють помітне скорочення виробництва у паливному секторі РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на галузеві дані та ринкові джерела.

    За інформацією агентства, у травні виробництво дизельного пального в Росії знизилося приблизно на 10% у порівнянні з попереднім місяцем. Це падіння стало продовженням тенденції, зафіксованої у квітні, коли обсяги також суттєво скоротилися. Таким чином, російська нафтопереробна галузь фіксує послідовне зменшення виробництва дизеля щонайменше протягом двох місяців поспіль, що аналітики пов’язують із серією ударів по ключових енергетичних об’єктах.

    Основним фактором такого скорочення називають атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Внаслідок цих ударів частина підприємств зазнала пошкоджень інфраструктури, що змусило їх або тимчасово зупинити виробництво, або суттєво знизити обсяги переробки нафти. У результаті це безпосередньо вплинуло на виробництво дизельного пального, яке є одним із ключових продуктів російського паливного експорту та внутрішнього споживання.

    Україна системно продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, розглядаючи такі дії як елемент стратегії зі зменшення фінансових надходжень Москви від експорту нафти та нафтопродуктів. Саме ці доходи, за оцінками української сторони та західних партнерів, є одним із головних джерел фінансування російської військової машини у війні проти України. Тому атаки на нафтопереробні заводи мають не лише військове, а й економічне значення, оскільки впливають на здатність РФ підтримувати експортні обсяги та внутрішню стабільність паливного ринку.

    Reuters наводить оцінки, згідно з якими у квітні російські нафтопереробні заводи, що постраждали від атак, виробили приблизно на 1 мільйон тонн дизельного пального менше, ніж у стандартних умовах роботи. У травні цей показник скоротився ще приблизно на 600 тисяч тонн. У сукупності це формує значний дефіцит виробництва, який уже вимірюється мільйонами тонн за короткий проміжок часу.

    Для порівняння, у березні загальний обсяг виробництва дизельного пального в Росії оцінювався приблизно на рівні 7,5 мільйона тонн. Таким чином, навіть відносно невелике відсоткове скорочення у межах 10% означає втрату сотень тисяч тонн пального щомісяця, що може впливати як на внутрішній ринок, так і на експортні можливості.

    Попри скорочення виробництва, Росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту дизельного пального. За даними ринкових джерел і аналітичної компанії LSEG, морський експорт дизеля та газойлю у квітні зріс приблизно на 8% у порівнянні з березнем і досяг близько 3,25 мільйона тонн. У травні обсяги експорту залишалися приблизно на тому ж рівні, що свідчить про спроби російської сторони зберігати присутність на зовнішніх ринках навіть за умов зниження внутрішнього виробництва.

    Таке поєднання падіння виробництва та стабільно високого експорту створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії. У певні періоди це змушувало російську владу розглядати можливість тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, щоб забезпечити достатні обсяги пального для внутрішнього споживання, зокрема під час активного сільськогосподарського сезону. Водночас у самій галузі вважають, що запровадження жорстких експортних заборон малоймовірне, оскільки це може ще більше дестабілізувати фінансові показники нафтопереробних компаній і скоротити валютні надходження.

    Аналітики також звертають увагу на ширший економічний ефект цих процесів. Зниження виробництва дизеля обмежує здатність Росії повною мірою скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. Зокрема, ціни на нафту зросли на тлі геополітичної напруженості на Близькому Сході, включно з конфліктом навколо Ірану та нестабільністю в районі Ормузької протоки, що зазвичай впливає на глобальні постачання енергоресурсів.

    У цьому контексті Росія частково отримує вигоду від високих світових цін на нафту, а також від окремих послаблень санкційного режиму з боку США. Зокрема, повідомляється, що американська сторона продовжила тимчасову ліцензію, яка дозволяє деяким країнам купувати російську нафту, що вже перебуває в морі. Це створює додаткові можливості для підтримання експорту навіть за умов структурних проблем у нафтопереробці.

    Водночас українські офіційні особи наголошують, що будь-яке послаблення санкційного тиску є передчасним. За оцінками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, лише за два місяці дії таких послаблень Росія могла отримати додатково понад 5 мільярдів доларів доходів, які потенційно можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що економічний тиск на Росію, включно з санкціями проти енергетичного сектору, має залишатися жорстким, оскільки будь-яке пом’якшення лише збільшує ресурси для продовження агресії. На цьому тлі ситуація з падінням виробництва дизеля в Росії розглядається як один із ключових елементів ширшого економічного виснаження, яке поступово впливає на здатність РФ підтримувати як внутрішню стабільність, так і зовнішні економічні позиції.

  • Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Сухопутний коридор, який Росія вважала одним із головних стратегічних здобутків війни проти України, більше не є безпечним. Українські дрони дедалі активніше атакують логістику окупантів на маршруті до Криму, через що російська влада вже почала обмежувати рух цивільного транспорту на окремих ділянках.

    Про це заявив військовослужбовець і колишній народний депутат України Ігор Луценко, коментуючи ситуацію навколо так званого сухопутного коридору до окупованого Криму.

    За його словами, окупаційна адміністрація Херсонщини фактично визнала проблему. Так званий «губернатор» окупованої частини області Володимир Сальдо обмежив рух на новозбудованій трасі з території РФ до Джанкоя після серії атак українських безпілотників.

    Як зазначає Луценко, російські джерела повідомляють про десятки знищених бензовозів і вантажівок, які були атаковані дронами на цьому маршруті. Обмеження наразі не стосуються військових вантажів та окремих категорій критично важливого постачання, однак для цивільної логістики ситуація вже стала проблемною.

    Сухопутний коридор до Криму Росія почала формувати після окупації частини Запорізької та Херсонської областей у 2022 році. Саме цей маршрут через Маріуполь, Мелітополь і Джанкой став ключовою альтернативою Керченському мосту для перекидання військ, техніки, пального та боєприпасів.

    Протягом останніх років РФ активно модернізувала цю логістичну артерію — ремонтувала дороги, будувала нові ділянки траси, посилювала залізничне сполучення та створювала систему військової охорони маршрутів.

    Однак розвиток українських ударних дронів та безекіпажних систем поступово змінив ситуацію. Українські БПЛА дедалі глибше проникають у тил окупантів, атакуючи склади, паливні бази, транспортні колони та вузли постачання.

    Луценко заявляє, що зараз українські дрони вже працюють над Мелітополем і Маріуполем, а наступною ціллю може стати повне порушення логістики до Криму.

    «Крим для РФ стає заморською територією», — зазначив він.

    Окрему увагу українська сторона продовжує приділяти Керченському мосту. Після попередніх ударів та вибуху вантажівки, організованого СБУ у 2022 році, конструкція мосту зазнала серйозних пошкоджень. Через це росіяни вже давно обмежують рух великовантажного транспорту окремими ділянками переправи та регулярно посилюють систему захисту об’єкта.

    За словами Луценка, нинішні удари дронів по сухопутному коридору фактично створюють умови для подальшого тиску і на Кримський міст. Він припускає, що нейтралізація цієї транспортної артерії може стати одним із наступних етапів українських операцій.

    Водночас експерти наголошують: навіть часткове порушення логістики вже суттєво ускладнює забезпечення російського угруповання в Криму та на півдні України. Особливо це стосується постачання пального, боєприпасів та важкої техніки.

    Сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу за логістику. Україна активно використовує дрони як інструмент виснаження тилової інфраструктури РФ, а російські війська змушені витрачати дедалі більше ресурсів на захист маршрутів постачання.

    На тлі постійних атак російська влада вже визнає необхідність додаткових заходів безпеки на окупованих територіях. Для Кремля це особливо чутливе питання, адже саме сухопутний коридор до Криму Москва подавала як один із головних стратегічних результатів війни.

    Тепер же навіть російські джерела дедалі частіше говорять про проблеми з безпекою маршрутів, які ще нещодавно вважалися відносно недосяжними для українських ударів.

  • Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Росія у квітні суттєво скоротила видобуток нафти на тлі атак українських безпілотників по енергетичній інфраструктурі та ускладнень із транспортуванням сировини. Про це повідомляє Reuters.

    За їхніми даними, обсяги видобутку могли зменшитися на 300–400 тисяч барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року. Якщо ці оцінки підтвердяться, це стане найбільшим щомісячним падінням у російському нафтовому секторі за останні шість років — з часу кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

    Скорочення пов’язують одразу з кількома факторами. По-перше, Україна останніми тижнями активізувала удари безпілотниками по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури — зокрема портам і нафтопереробним заводам. Частина атак спричинила пожежі та тимчасове виведення об’єктів із ладу.

    По-друге, на ситуацію вплинуло припинення або обмеження транзиту через нафтопровід Дружба, який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи. Проблеми з логістикою ускладнили експорт і змусили компанії зменшувати видобуток.

    Джерела агентства зазначають, що в умовах постійних атак і технічних зупинок реалізація нафти стає складнішою, особливо з огляду на сезонні ремонтні роботи на родовищах і НПЗ. У таких умовах скорочення видобутку стає вимушеним кроком.

    Нафта, яка видобувається переважно у Західно-Сибірському басейні, залишається ключовим джерелом доходів російської економіки. Зниження обсягів видобутку безпосередньо впливає на експортні надходження країни, яка входить до числа найбільших постачальників нафти у світі.

    Водночас частково втрати можуть компенсуватися високими світовими цінами на нафту. За словами міністра фінансів Росії Антон Силуанов, зростання цін на тлі геополітичної напруженості, зокрема на Близькому Сході, допомагає зменшити дефіцит бюджету.

    Попри це, аналітики звертають увагу, що структурні проблеми російської економіки залишаються. Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Росія засекретила значну частину даних про видобуток енергоносіїв, посилаючись на міркування національної безпеки. Це ускладнює незалежну оцінку реального стану галузі.

    Міністерство енергетики РФ офіційно не коментувало інформацію про скорочення видобутку.

    На цьому тлі ситуація в енергетичному секторі Росії залишається нестабільною: удари по інфраструктурі, обмеження експорту та санкційний тиск формують додаткові ризики для одного з ключових секторів економіки країни.

  • Рівень збиття «Шахедів» падає: окупанти дедалі частіше влучають по енергетиці

    Рівень збиття «Шахедів» падає: окупанти дедалі частіше влучають по енергетиці

    Росія суттєво вдосконалила ударні дрони типу «Шахед», тоді як Україна досі не створила цілісної концепції протидії цим засобам ураження. Про це заявив авіаексперт і аналітик Костянтин Криволап в етері Radio NV, наголосивши, що ефективність збиття дронів за останній рік різко знизилася.

    За словами Криволапа, на початку масштабного застосування «шахедів» українська система ППО демонструвала результативність на рівні близько 85%. Попри окремі жертви, тодішні атаки не призводили до критичних руйнувань енергетичної чи цивільної інфраструктури. Експерт пояснює це тим, що перші модифікації дронів були значно простішими.

    Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

    Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

    «Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

    Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.