Загострення бойових дій за стратегічне місто Покровськ на Донеччині оголило одну з найсерйозніших проблем української оборони — нестачу військовослужбовців. Про це йдеться у звіті аналітичного центру Atlantic Council, який попереджає: виснаження резервів ставить під загрозу здатність України утримувати фронт.
Президент Володимир Зеленський визнав складність становища на Покровському напрямку, заявивши, що українські війська поступаються росіянам чисельно у вісім разів. Це, за словами аналітиків, демонструє глибину кадрової кризи після більш ніж трьох років війни.
«Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.
На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.
Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.
Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.
Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.
Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.
Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося. Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.
За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів. «Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.
Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.
У Сполучених Штатах виявили значний інтерес до передачі Україні болгарських ядерних реакторів для завершення будівництва третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Це питання розглянули експерти Atlantic Council, наголошуючи, що такий крок сприятиме зміцненню енергетичної незалежності України та зменшенню російського впливу в регіоні.
Зокрема, важливу роль відіграє участь американської компанії Westinghouse, яка вже забезпечує ядерне паливо як для українських, так і болгарських станцій. Це допоможе забезпечити інтеграцію болгарського обладнання на українській АЕС і, тим самим, задовольнити нагальні потреби України в електроенергії. Крім того, така підтримка значно послабить російські позиції як в Україні, так і на Балканах.
Стратегічне посилення українського ядерного потенціалу покращить її економічні перспективи та підготує до можливої ролі ключового постачальника енергії для Європи в післявоєнний період. Такий розвиток подій є перспективним для всього Заходу, особливо в умовах післявоєнної відбудови України.
Для реалізації цього кроку можуть бути використані європейські фонди, спрямовані на відновлення української економіки. Також підтримку можуть надати Сполучені Штати, виділивши додаткову допомогу для забезпечення стабільності енергетичного сектору України.
Звільнення Олександра Кубракова з посади віце-прем’єра з відновлення, ініційоване підконтрольними ОП депутатами Верховної Ради, пов’язане із намаганням усунути від влади структури Джорджа Сороса, яскравим представником яких є Кубраков.
Олександр Кубраков народився 20 серпня 1982 року у Первомайську Дніпропетровської області. Закінчив Київський економічний університет за спеціальністю – маркетолог, а також пройшов програму у Harvard Kennedy School. Закінчивши інститут, став співзасновником групи компаній “Місто для людей“.
На посаду міністра інфраструктури України Кубраков перейшов з посади голови Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодор), будучи протеже прем’єр-міністра Шмигаля. Команда Володимира Зеленського планувала за 3 роки реалізувати свідомо утопічний проект щодо покращення якості доріг, спираючись на експертну думку Олександра Кубракова, який експертом у цій галузі ніколи не був.
Також Курбаков наполягав на тому, щоб капітальним ремонтом доріг, на який піде близько 150 млрд. грн., займалися лише західні компанії.
Примітно, що роль експерта IT-ринку та ринку мобільного зв’язку справді відповідає реальності. Кубраков мав великий досвід роботи у телекомунікаційній сфері, обіймаючи різні посади у компанії ЗАТ “Київстар”.
З 2011 по 2015 рік він був радником мера Києва. Спочатку Олександра Попова, потім Віталія Кличка з питань IT та технологій. Працюючи на Кличка – Курбаков став фігурантом декількох корупційних скандалів.
У 2015–2016 роках – Кубраков став керівником проектного офісу Міністерства юстиції. Також він працював у державних агенціях і менш як п’ять місяців був народним депутатом України від партії президента Зеленського “Слуга Народу”.
З 2016 по 2019 рік Кубраков займав посаду керівника напряму IT та телекомунікацій в “Офісі ефективного регулювання” BRDO – фінансованому Євросоюзом експертно-аналітичному центрі, створеному з ініціативи минулого міністра економічного розвитку та торгівлі, Айвараса Абромавічуса, безпосередньо пов’язаного із Соросом. Незважаючи на гучні заяви, Центр більше займався “імітацією реформ” в економічній сфері.
Проект Кубракова в BRDO з підключення до інтернету шкіл, по суті являвся не більше ніж освоєння грантів фонду Сороса.
BRDO до приходу до ВП була під керуванням Олексія Гончарука.
Олександр Кубраков потрапив до Слуги Народу разом з іншими членами BRDO: Оленою Шуляк, Олексієм Оржель, Денисом Малюською. Як бачимо, через своє близьке оточення, Кубраков міг генерувати значні корупційні потоки.
Екс-віце-прем’єр з відновлення України та міністр розвитку громад, територій та інфраструктури займав важливе місце у “харчовому ланцюжку” та був введений свого часу до складу Ставки Верховного Головнокомандувача. Про його політичну значущість свідчить той факт, що він був одним із підписантів угоди “зернової угоди” з Туреччиною та ООН 22 липня 2022 року в Стамбулі.
Олексій Гончарук
Олексій Гончарук
Олексій Гончарук, член наглядової ради “Укроборонпрому”, системно пов’язаний з американськими глобальними групами через Atlantic Council. За часів свого головування у президентському апараті вимагав дозволити тотальну приватизацію в Україні, лобіював скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та запуск ринку землі. Олександр Кубраков був помічником і довіреною особою Гончарука.
У той же період Кубраков став засновником “Eurocomunservice” LLC та “City for People” LLC group. Нині кінцевим бенефіціарним власником цих компаній, які посіли фактично монопольне становище на ринку ЖКГ, є давній партнер екс-міністра Руслан Крамаренко.
Руслан Крамаренко
Руслан Крамаренко
У 2010-2014 роках Крамаренко також був заступником голови КМДА Олександра Попова та раніше працював у Кабінеті міністрів Віктора Януковича.
Як “Місто для людей”, так і “Єврокомунсервіс” зареєстровані як дочірні фірми литовської компанії Mdl House Service, Uab. У 2017 році через ЗАТ “Сівініті Україна” (Литва), що належить балтійській групі Civinity, бенефіціарним власником “Міста для людей” став Руслан Крамаренко, колишній заступник голови КМДА при Леоніді Черновецькому.
З 2007 до середини 2010 року Крамаренко був заступником міністра з питань ЖКГ спочатку Олександра Попова, а потім – Олексія Кучеренка. Першими співзасновниками “Місто для людей” були згаданий Крамаренко (60%), екс-радник голови КМДА (на той час Олександра Попова) Олександр Кубраков (на правах співзасновника групи разом із Крамаренком), Андрій Пазинич (10%), Віктор Шкурат (10%) та Сергій Шкурат (10%).
“Єврокомунсервіс” журналісти називають компанією-примарою, відомою завдяки скандалу в місті Рівному, пов’язаного з ЖКГ.
Також стало відомо, що у липні 2021 року Кубраков задекларував продаж Руслану Крамаренко корпоративних прав на суму 9,86 млн грн., проте які саме права було продано – невідомо.
З міністром Кубраковим Крамаренко пов’язує також незадекларований офшор на Британських Віргінських островах, заснований ним разом із ще одним постійним партнером Іллею Солодовським.
Йдеться про офшор Officium SW Ltd на Віргінських островах. Чиновник володів ним із 2018 року, але жодного разу його не декларував. Кубраков пояснив факт володіння офшором недовірою системі захисту інтелектуальної власності у своїй країні.
Відомо, що згадані Крамаренко, Ілля Солодовський та Олександр Томашпольський донедавна були співвласниками комп’ютерної компанії зі схожою назвою – “Офіціум”, на даний момент перейменована на “Фавор Лімітед”.
Директором компанії замість Лариси Кулик призначено Улугбека Ахмаджонова з Узбекистану, а саму фірму перереєстровано з Києва до Запоріжжя, у той час, коли Кубраков балотувався до Верховної Ради у 2019 році і подавав декларацію кандидата в нардепи від “Слуги народу” і на посаду голови.
Ілля Солодовський
Згаданий вище Ілля Солодовський являється для Кубракова головним конфідентом в IT та телекомунікаційній сфері та швейцарськими структурами бутікових фінансів. Раніше у 2011 році його було введено до наглядової ради “Укртелекому”.
Крім того, Солодовський був директором ТОВ “ЄСУ”, через яке проводилась приватизація “Укртелекому”.
З Солодовським Кубраков також пов’язаний через телекомунікаційну компанію Global Message Services (GMS), розташовану в Баарі, яка має філії у Сполучених Штатах. Засновником цієї компанії є Віктор Гнехм, який керував з моменту заснування.
Разом з ним у складі GMS Олександр Панов (Alexander Panov), колишній CFO скандально відомого “Центрбудінвесту”. Про Панова відомо з аудиторського розслідування KMPG в контексті виведення коштів засновників банку “Надра” через махінації з інвестиційними сертифікатами.
Віктор Гнехм
Швейцарський фінансовий професіонал Віктор Лоренц Гнем (Victor Lorenz Gnehm), безпосередньо супроводжував угоду купівлі SCM Group олігарха Ріната Ахметова Укртелекому у австрійської Epic, консультантом якої він виступав від заснованої ним Nützi & Partners (Швейцарія).
Згідно відкитих даних, дочірня компанія GMS ТОВ “Центр Глобальних Повідомлень Україна” (ТОВ “ЦДПУ”) була заснована у 2006 році Іллею Солодовським та Юрієм Макаренком. Однак чільну роль у цьому грав Віктором Гнєхм, який був не лише засновником і членом ради директорів швейцарської GMS, а й головою правління до 2017 року.
Віктор Гнехм почав свою кар’єру як інвестиційний банкір і спеціаліст з ринків капіталу, що розвиваються, в одному з провідних світових банків Швейцарії і відомий як досвідчений юрист зі злиття і поглинання. Гнехм виступав як медіатор у великих угодах і консультаціях, обіймав різні посади у банку у Швейцарії, Росії та Україні, де як член місцевої виконавчої ради створив та очолив групу структурованого та торговельного фінансування.
Статус Гнехма як довіреної особи та фінансового консультанта українських олігархів підтверджується тим, що він виступив заступником голови Eastern Energy & Infrastructure Invest (EEII AG), мажоритарна частка якої належить Gehold SA – компанії, заснованої Larisa Chertok – сестрою Ігоря Коломойського.
Інвестиційна мета компанії полягає у максимізації довгострокового прибутку для акціонерів за рахунок інвестицій у стратегічно обрані компанії у секторі розподілу енергії. Географічним фокусом інвестицій є Швейцарія та Європа. У деяких сферах діяльності компанію консультує Weissenstein & Partner AG, фірма з управління активами в Цюріху.
У витоку пов’язаному з Panama Papers, згадується про широку тіньову мережу панамських компаній під керівництвом Віктора Гнехма. Крім того, Гнехм також приймає участь в управлінні впливовою швейцарською інвестиційною компанією бутикових фінансів Plenum Investments.
Доходи ТОВ “ЦДПУ” з початку військових дій та переділу внутрішнього ринку збільшилися у 4,6 раза: з 27 млн гривень у 2021 році до 126 мільйонів у 2023. Головним клієнтом компанії виступає Укрпошта із сумою тендерів на 100 мільйонів грн.
Крім того, раніше компанія стала фігурантом корупційного скандалу з Укрпоштою, яка уклала з GMS великий контракт щодо переговорної процедури в обхід тендерної системи.
Непрямі дані свідчать про кумівство – Солодовський є співвласником ТОВ “Садове товариство “Нові лісники”” разом із Ігорем Зіміним та Георгієм Дзеконом, керівником “Укртелекому”, який проводив приватизацію державної компанії.
Після Майдану Дзекон з цієї причини спочатку був оголошений у розшук, а потім знятий з посади. Ігор Зімін є батьком колишнього нардепа від БЮТ Євгена Зіміна, який нещодавно призначений керівником ІТ-відділу “Укрпошти”. Євген Зімін також є бізнес-партнером Дзекона з низки фірм.
Доступ GMS, афілійованої з найближчим оточенням Кубракова до чутливих даних за ключовими банківськими, логістичними та інфраструктурними інформаційними базами в країні, дає повноту інформації про транзакції та персональні вразливості користувачів, включаючи компромат та наміри конкуруючих груп.
Крім того, спеціалізація та зв’язки Солодовського та Крамаренка дозволяють Кубракову використовувати державну владу в інтересах, пов’язаних особистим впливом підприємств у цілому галузевому бізнес-кластері: інфраструктурі, IT, ЖКГ, телекомунікації. Зокрема, після обрання президентом Володимира Зеленського фірма Солодовського ТОВ “ЮНІП Україна” стала постачальником обладнання для парковок у Дніпрі, Вінниці та Львові.
