Позначка: Auchan

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • Черговий удар по економіці: дрон повністю знищив склад компанії «Рудь»

    Черговий удар по економіці: дрон повністю знищив склад компанії «Рудь»

    Унаслідок ворожої атаки ударним дроном у Житомирі повністю знищено великий складський комплекс відомої української компанії «Рудь». Загальна площа масштабних руйнувань склала 4350 квадратних метрів.

    Головні деталі наслідків удару:

    • Матеріальні втрати: Як повідомили представники підприємства, на складі зберігалася готовя продукція компанії, а також спеціалізована погрузочна техніка та інше майно.
    • Масштаб бізнесу: «Рудь» є беззаперечним лідером ринку та найбільшим виробником морозива в Україні, контролюючи близько 30% внутрішнього ринку. Крім того, компанія утримує статус головного українського експортера солодощів — її продукція представлена у більш ніж 36 країнах світу через мережі європейських супермаркетів (Lidl, Kaufland, REWE, Billa, Aldi, Tesco, Auchan, Carrefour та Metro).
    • Асортимент виробництва: Окрім морозива, постраждале підприємство випускає заморожені овочі та ягоди, тісто, хлібобулочні, молочні вироби та різноманітні напівфабрикати.

    Цей цинічний удар по мирній інфраструктурі є черговою спробою ворога завдати максимальних збитків українській харчовій промисловості та економіці.

     

  • Норвежці вклали $10 млн у виробника печива «Марія»

    Норвежці вклали $10 млн у виробника печива «Марія»

    Норвезький інвестиційний фонд Norfund вкладає $10 млн в українську кондитерську фабрику «Ярич», відому виробництвом печива, крекерів і борошняних кондитерських виробів під брендами «Марія», Petit Beurre, «Матусине» та La Siesta. Кошти спрямують на модернізацію виробництва у Львівській області та запуск нової лінії з виробництва претцелів.

    Проєкт став частиною роботи Ukraine Investment Fund, яким управляє Norfund. На сайті фонду інвестиція у Yarych зазначена серед українських проєктів, спрямованих на розвиток сталого бізнесу та створення робочих місць.

    За повідомленням Forbes Ukraine, інвестиції мають допомогти «Яричу» вийти у нові продуктові категорії, збільшити продажі на українському ринку та розширити експорт. Генеральна директорка компанії Тетяна Шермолович назвала угоду сигналом довіри до українського бізнесу та стійкості команди в умовах повномасштабної війни.

    На фабриці «Ярича» у Львівській області працює близько 500 людей. Компанія виробляє продукцію не лише для українського ринку, а й для європейських ритейлерів. Зокрема, йдеться про Private Label для Biedronka, Auchan, Carrefour та інших торговельних мереж.

    У Norfund наголошують, що інвестиції у такі підприємства мають не лише бізнесове, а й соціальне значення. Проєктна менеджерка фонду Анастасія Андрієвська зазначила, що фонд підтримує людей, чиї доходи залежать від того, що фабрика продовжує працювати навіть під час війни.

    «Ярич» має довгу історію. Фабрика працює з 1986 року. Спочатку вона була частиною Львівської кондитерської фабрики «Світоч», у 2000 році перейшла до Nestlé, а у 2008 році після продажу Володимиру Гнатюку почала розвиватися під брендом Yarych. У 2018 році до компанії зайшов інвестор Horizon Capital.

    За даними YouControl, у 2025 році ТОВ «Кондитерська фабрика “Ярич”» отримало майже 1,1 млрд грн виторгу, що на 12% більше, ніж роком раніше. Власником компанії вказаний Володимир Гнатюк.

    Для українського ринку ця угода важлива ще й тому, що вона демонструє готовність міжнародних інвесторів вкладати гроші у виробничий бізнес навіть під час війни. Norfund — це норвезький інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, який належить уряду Норвегії. Окремий мандат для роботи в Україні фонд отримав у межах Ukraine Investment Fund. Norfund зазначає, що його український мандат спрямований на розвиток сталих бізнесів, створення робочих місць і підтримку економічної стійкості України.

    Це не перша інвестиція Norfund в Україну. У листопаді 2025 року фонд оголосив про першу українську інвестицію — близько 100 млн норвезьких крон, або приблизно €8,5 млн, у розширення індустріального парку M10 Lviv Industrial Park. Проєкт мав посилити логістичні можливості України та збільшити складські потужності на заході країни.

    У грудні 2025 року Norfund також інвестував $15 млн у Rebuild Ukraine Fund, яким управляє Dragon Capital. Цей фонд орієнтований на підтримку українських малих і середніх підприємств, які відчувають нестачу капіталу через війну. Rebuild Ukraine Fund заявляв цільовий розмір у $250 млн і фокус на секторах споживчих товарів, охорони здоров’я, виробництва та технологій.

    На цьому тлі інвестиція у «Ярич» виглядає як продовження стратегії підтримки реального сектору української економіки. Йдеться не про короткострокову допомогу, а про капітал для модернізації, розширення виробництва та виходу у нові категорії. Нова лінія претцелів може допомогти компанії зайняти додаткову нішу на ринку снеків, де попит стабільно зростає як в Україні, так і в Європі.

    Для Львівської області це також означає збереження й потенційне розширення робочих місць. В умовах війни захід України став одним із ключових регіонів для релокації, виробництва, логістики та експорту. Інвестиції у місцеві підприємства посилюють економічну стійкість регіону та допомагають українським компаніям залишатися конкурентними на міжнародних ринках.

    Угода між Norfund і «Яричем» є не лише новиною про модернізацію однієї фабрики. Це ще один сигнал, що міжнародний капітал продовжує бачити перспективу в українському виробництві, навіть попри воєнні ризики. Для «Ярича» $10 млн можуть стати можливістю оновити обладнання, розширити асортимент і посилити позиції на експортних ринках.