Golosnovinua.com

Позначка: аудит

  • Кабмін готує скорочення чиновників: Корецький пояснив, кого і коли торкнеться аудит

    Кабмін готує скорочення чиновників: Корецький пояснив, кого і коли торкнеться аудит

    Кабінет міністрів розпочинає масштабний перегляд системи державного управління, після якого планує визначити, скільки чиновників реально потрібно державі. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголошує, що йдеться не про механічне скорочення штату, а спочатку про аудит функцій, дублювання повноважень і зайвих бюрократичних процедур.

    Уряд планує переглянути роботу як центральних органів виконавчої влади, так і місцевих адміністрацій. За словами Корецького, спершу потрібно визначити, які функції справді необхідні під час війни, які можна спростити, а від яких — узагалі відмовитися. Лише після цього Кабмін визначатиме нову чисельність працівників.

    Офіційно уряд уже підтвердив, що комплексний аналіз охопить дублювання функцій, зайві процеси, цифровізацію та автоматизацію роботи центральних органів влади. Також планується скорочення зайвих вакантних посад і перегляд кількості заступників міністрів та керівників ЦОВВ.

    Корецький пояснює, що скорочувати людей без розуміння реального функціоналу було б неправильно. Частину процесів уряд хоче максимально спростити або перевести в цифровий формат, а окремі функції — скасувати, якщо вони більше не мають практичної потреби.

    Цей процес фактично триває ще з літа. У липні прем’єр доручив провести експрес-аналіз роботи всіх міністерств, зокрема перевірити виконання бюджетних програм, плани стійкості та доцільність існування численних комісій, робочих груп і координаційних органів. За результатами такого аналізу непотрібні структури можуть переформатувати або ліквідувати.

    На початку вересня Корецький уже повідомляв у Верховній Раді про результати першого експрес-аудиту та заявляв, що уряд переходить до наступних етапів оптимізації.

    За словами прем’єра, аналітична робота триватиме ще кілька тижнів. Після цього Кабмін має представити загальне бачення: які функції приберуть, які процеси спростять і скільки працівників у підсумку залишиться в оновленому державному апараті.

    Тобто конкретної цифри майбутніх скорочень поки немає. Уряд декларує, що її визначать лише після аналізу реального навантаження та завдань кожного органу влади.

  • Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Тотальна ревізія для міністерств та держкомпаній: Зеленський ініціював жорсткий аудит міжнародних угод напередодні зими

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про проведення масштабного та безкомпромісного аудиту всіх міжнародних домовленостей, які були погоджені на найвищому політичному рівні, але досі застрягли на етапі практичної реалізації в міністерствах, відомствах та державних компаніях. Про це глава держави заявив у традиційному вечірньому відеозверненні, наголосивши на неприпустимості бюрократичних затримок у реалізації оборонних та енергетичних рішень.

    За словами українського лідера, Київ досяг принципових та конкретних домовленостей із ключовими світовими союзниками – Сполученими Штатами Америки, Великою Британією, Канадою, державами Європейського Союзу, Норвегією, Францією та Німеччиною. Водночас низка напрацювань досі не перетворилася на реальні ресурси на місцях через повільність виконавчої вертикалі.

    «Потрібен чіткий аудит того, що вже досягнуто на політичному рівні, але досі не реалізовано фактично. У кожного міністерства повинен бути звіт щодо цього, і це також стосується державних компаній, перш за все, енергетичних компаній», – підкреслив президент.

    Глава держави окремо зазначив, що кожен раунд переговорів та міжнародних зустрічей має приносити відчутний для всієї країни результат, насамперед у посиленні бойових спроможностей сил оборони та оперативному надходженні додаткових пакетів енергетичної допомоги. Для цього взаємодія повинна бути максимально налагоджена між профільними міністерствами країн-партнерів та безпосередніми підприємствами. Особливу увагу влада зосереджує на енергетичній безпеці, закликаючи до максимальної мобілізації світової підтримки перед початком холодів.

    Паралельно з перевіркою зовнішньополітичних зобов’язань Рада національної безпеки і оборони України ухвалила спеціальне рішення щодо планів стійкості регіонів та територіальних громад. Наразі РНБО проводить детальний аналіз виконання поставлених завдань у містах та областях, фіксуючи випадки зриву термінів. За кожним проблемним напрямком керівництво держави встановило чіткі вимоги щодо негайного усунення прогалин та посилення захисту критичної інфраструктури на місцях.

  • Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Арсен Жумаділов сьогодні офіційно підтвердив дострокове розірвання контракту і звільнення з посади генерального директора Агенції оборонних закупівель. Останній робочий день — 31 серпня. Рішення він назвав особистим і виваженим, наголосивши, що ніхто його не звільняв і не усував.

    За даними антикорупційних активістів і народних депутатів, прострочена дебіторська заборгованість за контрактами АОЗ на початок 2026 року сягнула 45,8 млрд грн. Це кошти, які держава вже сплатила, але поставки озброєння за ними або не відбулися, або суттєво затрималися. Лише за один рік керівництва Жумаділова ця сума, за оцінками Центру протидії корупції, зросла приблизно втричі порівняно з попереднім періодом. Близько тридцяти великих контрактів, за публічними заявами, зірвали строки.

    Паралельно тягнеться історія з якістю окремих поставок і процедурами. У травні 2026-го Жумаділов давав свідчення у тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради в рамках справи «Мідас». Він підтвердив факт зустрічі навесні 2025 року з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і бізнесменом Тімуром Міндічем, де обговорювався контракт на бронежилети. За словами самого Жумаділова, він заявив, що прийме лише якісну продукцію. Незалежні перевірки згодом виявили проблеми з частиною партій, а Громадська антикорупційна рада при Міноборони передавала матеріали до правоохоронних органів.

    Є й інші сліди. Звільнення заступника Артема Ситника (колишнього директора НАБУ) навесні 2025-го з формулюванням про скорочення штату. Ліквідація створеної ним системи внутрішнього контролю, яка, за оцінкою Центру протидії корупції, заважала закупівлям в обхід агентства. Конфлікти з командою Михайла Федорова щодо переходу на тендери за тактико-технічними характеристиками. Сімейний контекст — брат в окупованому Криму, який раніше фігурував у розслідуваннях про бізнес на окупованих територіях, — теж періодично спливав у публічному просторі, хоча сам Жумаділов пояснював поїздки на півострів до 2022 року сімейними обставинами, а СБУ закрилавідповідне провадження.

    Усі ці елементи досі залишалися в зоні публічної критики та внутрішніх розглядів. Після відходу керівника картина змінюється. За інформацією, отриманою редакцією, після звільнення Жумаділова планується аудит його діяльності в АОЗ. За результатами аудиту з високою ймовірністю послідує повноцінне розслідування. У цих умовах джерело, обізнане із ситуацією, допускає, що Жумаділов може виїхати з України.

    Формально нічого не заважає йому залишитися. Він не оголошений у розшук, не має статусу підозрюваного за відомими справами, пов’язаними із закупівлями. Однак практика останніх років показує, що коли великі суми дебіторки, питання до якості та процедур починають перетворюватися з політичного тиску на процесуальні, простір для маневру різко звужується. Особливо якщо новий міністр оборони і оновлена команда Міноборони вирішать, що їм вигідніше продемонструвати «чистку» попереднього періоду, ніж захищати спадкоємність.

    Поки офіційних заяв про початок аудиту немає. Жумаділов сам сьогодні підкресливдобровільність уходу. Але логіка подій уже вибудувалася. Агентство, через яке проходять мільярди на критичні поставки для фронту, не може залишатися в зоні напівпрозорості після зміни керівника. Аудит — мінімальний обов’язковий крок. Усе, що за ним піде, залежатиме від того, наскільки глибоко перевіряючі захочуть копати і які саме контракти та рішення опиняться у фокусі.

  • Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Державна аудиторська служба виявила фінансові порушення на суму 71 мільйон гривень у державному підприємстві «Документ». Про це повідомили за підсумками проведеної ревізії, матеріали якої вже передано до правоохоронних органів.

    Зокрема, понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями посадовим особам.

    Один із ключових епізодів стосується колишньої заступниці директора одного з департаментів, яка одночасно обіймала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Попри це, їй нараховували повну заробітну плату за всіма напрямками, хоча фактично виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо.

    Навіть після звільнення з основної посади в Україні ця особа продовжувала отримувати виплати від закордонних філій, причому без визначення основного місця роботи. У польському підрозділі, за даними аудиту, взагалі не вели облік її робочого часу. Загалом їй було нараховано 9,5 мільйона гривень, що завдало матеріальних збитків державі.

    Ще близько 9 мільйонів гривень, як встановили аудитори, було витрачено на безпідставні премії колишньому керівництву, виплати за невідпрацьований час та завищені надбавки працівникам іноземних підрозділів.

    Окрім цього, під час перевірки виявили порушення у сфері закупівель. ДП «Документ» уклало договори на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур.

    У зв’язку з цим на керівника підприємства складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які вже передано до суду. Санкції передбачають штраф у розмірі від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень.

    Також підприємству направлено припис щодо усунення порушень і відшкодування завданих збитків. Подальші рішення щодо відповідальності фігурантів справи ухвалюватимуть правоохоронні органи.

  • Начальник Закарпатської митниці Ніжніков подав нову декларацію: що змінилося

    Начальник Закарпатської митниці Ніжніков подав нову декларацію: що змінилося

    У декларації начальника Закарпатської митниці Іллі Ніжнікова за 2026 рік зафіксовано одразу кілька нових активів після тривалого періоду без суттєвих змін. Це відбувається на тлі його участі у конкурсі на посаду голови Державної митної служби.

    Як свідчить аналіз декларацій за 2024–2026 роки, у попередні два роки майновий стан посадовця залишався практично незмінним. Основним джерелом доходу вказувалась заробітна плата, нові активи або дорогі покупки у цей період не декларувалися.

    Однак уже у звітності за 2026 рік ситуація змінюється. У декларації з’являється новий автомобіль — AUDI e-tron Sportback 55 2022 року випуску, оформлений на дружину посадовця. У попередніх деклараціях цей транспортний засіб відсутній.

    Водночас у самого Ніжнікова, як і раніше, залишається TOYOTA Camry 2017 року, яка була задекларована і раніше.

    Ще одним новим елементом у декларації стала мисливська рушниця. Раніше подібний актив у документах не зазначався. Формально це майно підлягає декларуванню, однак його поява саме у 2026 році привертає увагу на фоні попередньої стабільності.

    Крім того, у декларації вперше вказано оренду житла. У попередні роки інформація про орендовану нерухомість відсутня, що може свідчити про зміну умов проживання посадовця або його родини.

    Таким чином, після двох років без суттєвих змін у майновому стані, у 2026 році в декларації Ніжнікова з’являється одразу кілька нових позицій — автомобіль, зброя та оренда житла. При цьому базова структура доходів залишається незмінною і не демонструє різкого зростання.

    Ці зміни відбуваються на тлі конкурсу на посаду голови Державної митної служби, у якому Ілля Ніжніков вважається одним із кандидатів. Очікується, що рішення щодо призначення може бути ухвалене найближчим часом.

  • Хто контролює митні платежі і аудит на Київській митниці після кадрових перестановок

    Хто контролює митні платежі і аудит на Київській митниці після кадрових перестановок

    На Київській митниці останнім часом активізувалися кадрові перестановки, які мають ознаки системного переформатування впливу всередині установи. За інформацією джерел, ці зміни пов’язані з діями заступниці начальника митниці Наталії Милацької, яка фактично координує роботу митних постів.

    Формально йдеться про тимчасові ротації, однак їхня логіка вказує на спробу посилити контроль над ключовими напрямами — митним аудитом та адмініструванням митних платежів. Саме ці підрозділи визначають, як формуються і перевіряються фінансові потоки.

    За аудит відповідає Світлана Носенко. Водночас у структурі цього напрямку посилюється вплив через Наталію Ракович, яка обіймає посаду заступниці начальника відділу та вважається людиною з орбіти Милацької. Ракович була переведена з підрозділу, що займається адмініструванням митних платежів, який очолює Ірина Мізгіна — близька до неї посадовиця.

    Попри відсутність профільного досвіду у сфері митних платежів, Ракович отримала позицію в операційному блоці. Це викликає питання щодо критеріїв кадрових рішень, адже саме цей напрям передбачає оперативну взаємодію з брокерами та імпортерами і впливає на процеси в режимі реального часу.

    На відміну від цього, аудит виконує функцію постфактум-контролю — перевіряє вже здійснені операції. Таким чином, контроль над обома напрямами дозволяє охопити повний цикл — від ухвалення рішень до їх подальшої перевірки.

    У результаті формується вертикаль управління, яка дає можливість контролювати як процес нарахування митних платежів, так і його аудит. Така конфігурація може суттєво впливати на розподіл повноважень і внутрішній баланс сил на Київській митниці.

    Офіційно ці кадрові зміни не коментуються. Водночас джерела вказують, що йдеться не лише про ротації, а про спробу вибудувати керовану систему контролю над ключовими фінансовими потоками.

  • Начальницю податкового управління Сумщини затримали за хабар у 1,5 млн грн

    Начальницю податкового управління Сумщини затримали за хабар у 1,5 млн грн

    На Сумщині викрили чиновницю, яка вимагала хабар за безперешкодну роботу приватного підприємства на прифронтовій території. За даними слідства, начальниця одного з управлінь ДПС регіону за попередньою змовою вимагала від підприємця 2 млн гривень, обіцяючи успішне проходження перевірки та відсутність штучних перешкод у господарській діяльності.

    Після отримання першої частини суми — 1,5 млн гривень — службовицю затримали. Їй повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, що передбачає значні санкції за вимагання та отримання хабаря службовою особою.

    За даними журналістів, затриманою є начальниця управління податкового аудиту Людмила Дядченко. Наразі тривають слідчі дії та встановлюються всі обставини справи.

  • Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    Мільярди під наглядом: Трамп ініціює аудит допомоги Україні

    У США посилюється контроль за використанням фінансової допомоги Україні на тлі нових заяв чинного президента Дональд Трамп. Він наголосив на необхідності розслідування того, як саме витрачалися кошти, виділені Вашингтоном Києву.

    За словами Трампа, використання американської допомоги має бути максимально прозорим і підзвітним. Президент США підкреслив, що питання ефективності витрачання коштів потребує ретельної перевірки з боку відповідних органів.

    Дискусія посилилася після свідчень у Палата представників США. Заступник генерального інспектора USAID Адам Каплан повідомив про низку проблем у системі контролю за використанням коштів.

    Зокрема, за його словами, частина фінансування надавалася із затримками звітності, а доступ до деяких даних був обмежений. Це ускладнювало повноцінний аудит використання ресурсів.

    Контроль за витрачанням коштів здебільшого здійснюється через підрядників і міжнародні організації. Водночас, як зазначив Каплан, цього недостатньо для гарантування належного рівня нагляду.

    Окремою проблемою залишається формат перевірок. Через війну значна частина моніторингу відбувається дистанційно, без фізичних виїздів на місця реалізації програм. Це суттєво обмежує можливості перевірки та створює додаткові ризики.

    На цьому тлі у США дедалі гучніше лунають заклики до посилення контролю за міжнародною допомогою. У Вашингтоні наголошують: навіть в умовах війни фінансова підтримка має супроводжуватися чіткою звітністю та ефективними механізмами перевірки.

  • У Київській області розірвали контракт на будівництво газопроводу після втручання БЕБ

    У Київській області розірвали контракт на будівництво газопроводу після втручання БЕБ

    Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області запобігли можливому неправомірному використанню майже 5 мільйонів гривень бюджетних коштів під час закупівлі послуг із будівництва промислового газопроводу.

    Під час моніторингу системи публічних закупівель фахівці виявили, що одна з державних установ визначила переможцем тендеру приватне підприємство та уклала з ним договір на суму понад 4,9 мільйона гривень із ПДВ. Однак подальша аналітична перевірка засвідчила, що компанія-фігурант внесена до зведених відомостей Антимонопольного комітету України через вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

    Згідно з вимогами законодавства у сфері публічних закупівель, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо протягом останніх трьох років той притягувався до відповідальності за подібні порушення. Незважаючи на це, контракт із підприємством було підписано.

    У БЕБ наголосили, що ігнорування таких норм підриває принципи прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання бюджетних коштів. У зв’язку з виявленими ризиками територіальне управління направило відповідні рекомендації замовнику та Державній аудиторській службі.

    Після проведення перевірки аудитори підтвердили факт недотримання вимог законодавства у сфері закупівель та зобов’язали розірвати укладений договір. Контракт було достроково припинено, що дозволило уникнути потенційної розтрати державних коштів.

    У Бюро економічної безпеки зазначають, що посилення контролю за тендерними процедурами залишається одним із ключових напрямів роботи, особливо в умовах воєнного стану, коли питання ефективного використання бюджетних ресурсів набуває особливої ваги.

  • Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    Аудит виявив порушення у тендері на 55 мільйонів для психіатричного відділення в Харкові

    У Харківській області історія з облаштуванням дитячого психіатричного відділення перетворилася на гучний скандал навколо понад 55 мільйонів гривень бюджетних коштів. Йдеться про ремонт лише першого поверху корпусу для розміщення десяти ліжок — сума, яка вже викликала запитання як у громадськості, так і в державних аудиторів.

    12 листопада 2025 року Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав договір №33-25 на 55 563 016 гривень із ТОВ «Дрогон Еко». Предметом контракту стало облаштування дитячого психіатричного відділення на вулиці Клочківській, 337-А у Харкові.

    Проєкт подається як соціально важливий: дитяча психіатрія в Україні роками перебуває в умовах дефіциту місць та кадрового виснаження. Батьки нерідко змушені чекати на госпіталізацію місяцями. Однак саме цей об’єкт став прикладом того, як бюджетна програма може перетворитися на джерело потенційних зловживань.

    11 грудня 2025 року Держаудитслужба оприлюднила результати перевірки, в яких зафіксовано низку порушень у тендерній процедурі. Аудитори вказали на відсутність підтверджуючих документів щодо наявності необхідної техніки, маніпуляції зі штатним розписом та нестачу обов’язкових документів у складі тендерної пропозиції. Попри це, компанію не дискваліфікували, а визнали переможцем закупівлі.

    Окрему увагу викликає кошторис. За даними аналізу, ціни на будівельні матеріали в окремих позиціях перевищують ринкові на 50–150%. Зокрема, завищеними виглядають витрати на МДФ-панелі, лінолеум та вентиляційне обладнання. Попередні підрахунки свідчать, що лише за рахунок різниці в цінах з бюджету могли бути виведені понад 16 мільйонів гривень — майже третина загальної суми договору.

    Скандал розгортається в межах управлінської вертикалі Харківської ОВА. Інфраструктурний напрямок курирує заступник голови адміністрації, а безпосередньо процедуру підписував керівник профільного департаменту. Саме на рівні обласної влади приймалося рішення про визначення переможця тендеру.

    ТОВ «Дрогон Еко» має статутний капітал 100 тисяч гривень. Після зміни профілю діяльності компанія почала активно отримувати підряди від обласної влади — загальна сума контрактів перевищує 610 мільйонів гривень. Така динаміка викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору підрядників і прозорості розподілу бюджетних коштів.

    Історія з дитячим психіатричним відділенням стала показовою: соціально чутлива сфера, в якій діти потребують реальної медичної допомоги, може перетворитися на майданчик для сумнівних фінансових рішень. Чи отримає ця справа подальшу правову оцінку — залежить від реакції контролюючих органів і правоохоронців.