Позначка: AUTOSTRADA

  • Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    Метро на Виноградар: «Вікторія» за €15 млн замість «Галини»!

    У Києві розпочали монтаж нового тунелепрохідницького комплексу «Вікторія», який має прокладати тунель метро в напрямку Виноградаря. Вартість обладнання перевищує 15 мільйонів євро, а працювати над проходкою планують цілодобово. Водночас будівництво залишається залежним від фінансування, через проблеми з яким підрядник восени вже попереджав про можливу зупинку робіт.

    Про початок монтажу 22 жовтня повідомила компанія Autostrada на своєму офіційному сайті. Деталі також оприлюднив засновник та генеральний директор групи Максим Шкіль.

    За його словами, на будівельний майданчик уже доставили понад 70% обладнання нового тунелепрохідницького комплексу. Частину ключових механізмів та інженерних систем змонтували.

    Зокрема, будівельники встановили пульт керування, редуктори, стрічковий конвеєр, технологічні платформи, силовий трансформатор, електричні шафи, насосне обладнання, приводні двигуни, систему охолодження та гідравлічний бак.

    Комплекс виготовила німецька компанія Herrenknecht, яка спеціалізується на виробництві обладнання для підземного будівництва.

    Після завершення монтажу та пусконалагоджувальних робіт «Вікторія» має розпочати механізовану проходку лівого перегінного тунелю між чинною станцією «Сирець» і майбутньою «Мостицькою».

    Особливу увагу приділяють складним геологічним умовам столиці. Через водонасичені ґрунти будівельникам необхідно постійно контролювати параметри проходки, щоб забезпечити стабільність ґрунтового масиву та безпеку робіт.

    До нового етапу планують залучити понад 100 спеціалістів, серед яких оператори тунелепрохідницького комплексу, монтажники, маркшейдери та допоміжний персонал.

    Працівники пройшли спеціалізоване навчання, зокрема на французькому заводі Techni-Metal Systemes, що входить до Herrenknecht Group. Там вони ознайомилися з роботою нових мультимашин — самохідної техніки для транспортування матеріалів та залізобетонних сегментів безпосередньо до тунелепрохідницького щита.

    Однак історія появи «Вікторії» виявилася не менш цікавою, ніж саме будівництво.

    Спочатку підрядник планував використовувати комплекс «Галина», придбаний у попередніх власників. Проте після технічного обстеження фахівці Herrenknecht визнали майже 99% його обладнання непридатним для подальшої експлуатації.

    За словами Шкіля, у комплексу були відсутні важливі вузли, системи автоматики, електричне та гідравлічне обладнання. Відновити його звичайним ремонтом виявилося неможливо.

    Тому Autostrada вирішила придбати новий комплекс. Назву «Вікторія» засновник компанії обрав особисто — на честь майбутньої перемоги України.

    Метро на Виноградар будують уже кілька років, однак реалізація проєкту супроводжується затримками та змінами підрядників.

    У грудні 2023 року «Київський метрополітен» розірвав договір із попереднім виконавцем — «Київметробудом». У серпні 2024 року новий контракт вартістю близько 13,79 мільярда гривень уклали з Autostrada.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про зміну підрядника будівництва метро на Виноградар та укладення нового контракту майже на 14 мільярдів гривень.

    Перша черга передбачає будівництво приблизно 3,7 кілометра лінії та двох нових станцій — «Мостицька» і «Варшавська».

    Водночас у вересні 2026 року Максим Шкіль заявив про серйозні фінансові труднощі через затримку бюджетних платежів. За його словами, міське фінансування будівництва метро на поточний рік скоротили з 10 до 1,6 мільярда гривень.

    Про ці проблеми «Ненька інфо» докладно писала у матеріалі щодо загрози зупинки будівництва метро на Виноградар та інших транспортних проєктів Києва.

    Попри труднощі, на початку жовтня компанія підтвердила продовження робіт. Зокрема, на проспекті Європейського Союзу триває бетонування конструкцій дворівневого тунелю між майбутніми станціями «Варшавська» та «Мостицька».

    Місто також продовжило перекриття частини цього проспекту до 1 грудня 2026 року через необхідність виконання будівельних робіт.

    Монтаж «Вікторії» свідчить про підготовку до нового етапу прокладання тунелів, але конкретної дати початку проходки та введення нових станцій в експлуатацію наразі не оголошено.

    Таким чином, ключовим питанням для мешканців Виноградаря залишається не лише готовність сучасного обладнання, а й стабільне фінансування всього проєкту.

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Міст до Молдови вже перетнув половину Дністра: будівельники вийшли на молдовську частину русла

    Будівництво тимчасового технологічного мосту через Дністер між Україною та Молдовою вийшло на новий етап. Конструкція вже дійшла до середини русла, а бригади компанії Autostrada розпочали роботи безпосередньо у молдовській частині річки. Станом на 27 серпня з 276 метрів майбутньої переправи збудовано 120 метрів, а з 24 запроєктованих металевих опор змонтовано 11. Роботи ведуться цілодобово, а рух через тимчасовий міст планують відкрити до кінця 2026 року.

    Йдеться про переправу у районі майбутнього міжнародного пункту пропуску «Ямпіль – Косеуць», який має з’єднати Вінницьку область із Молдовою та створити новий транспортний маршрут у напрямку Європейського Союзу.

    Ще наприкінці липня Autostrada повідомляла, що збудувала 96 метрів мосту, а роботи поступово наближалися до середини Дністра — державного кордону. Тоді компанія пояснювала, що починаючи з 12-ї опори будівництво вже продовжуватиметься на території Молдови. Тепер цей етап фактично розпочався.

    Тимчасовий міст матиме загальну довжину 276 метрів і складатиметься з 24 металевих опор-стійок, металевих балок та залізобетонних плит. За даними Autostrada, кожна опора формується з восьми труб і трьох льодорізів, які мають захищати конструкцію від навантажень під час руху криги.

    Висота переправи над рівнем води становитиме близько 11 метрів. Поверхню залізобетонних плит спеціально роблять із насічкою, щоб покращити зчеплення автомобільних коліс із покриттям.

    На цьому будівництво не обмежується. З українського боку дорожні бригади паралельно облаштовують близько трьох кілометрів під’їзної дороги. З молдовського боку мають створити з’їзд із мосту та приєднати його до місцевої дорожньої мережі.

    Ця переправа важлива не лише як окремий міст. Фактично вона є ключем до відновлення значно масштабнішого проєкту — основного міжнародного мостового переходу через Дністер завдовжки 1309 метрів.

    Основний міст почали реалізовувати ще у 2021 році. Саме тоді Autostrada розпочала підготовчі роботи поблизу Ямполя. Проєкт передбачав спорудження великого переходу, який мав стати частиною нового міжнародного транспортного коридору між Україною та Молдовою. Після початку повномасштабного вторгнення Росії роботи фактично призупинили.

    У 2023 році Київ і Кишинів офіційно закріпили плани відновити проєкт. 12 червня уряди двох країн підписали угоду про спорудження автомобільного прикордонного мосту через Дністер між Ямполем і Косеуцем. Українську сторону тоді представляв віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, молдовську — міністерка інфраструктури Лілія Дабіжа.

    Проте відновити основне будівництво виявилося непросто. Одна з головних проблем — фізичний доступ важкої техніки до будмайданчика в руслі річки. Саме для цього і споруджують нинішній технологічний міст.

    Після його відкриття по ньому зможуть доставляти будівельну техніку, матеріали, металоконструкції та забезпечувати роботу бригад на основному мостовому переході.

    Після завершення великого мосту технологічну переправу не планують залишати назавжди. Її мають розібрати, а металеві конструкції зможуть повторно використати на інших інфраструктурних об’єктах.

    Ціна лише тимчасової переправи показує масштаб робіт. У 2026 році Кабінет Міністрів виділив із резервного фонду державного бюджету 383,8 млн грн на її спорудження. Міністерство розвитку громад та територій прямо називає технологічний міст необхідною частиною реалізації проєкту Ямпіль – Косеуць.

    Значно дорожчим буде основний міст. Ще раніше загальну вартість проєкту оцінювали приблизно у 3,4 млрд грн. Восени 2025 року посол України в Молдові Паун Роговей визнавав, що проєкт зіткнувся з фінансовими труднощами, однак наголошував, що Київ і Кишинів не відмовилися від його реалізації та шукають додаткові джерела фінансування.

    У проєкті є вагома економічна причина. Після запуску нового переходу маршрут між Вінницею та молдовським містом Сорока має скоротитися приблизно на 28–30 кілометрів. Це означає менше часу в дорозі для пасажирів, дешевшу логістику вантажів і додатковий канал перетину українсько-молдовського кордону.

    Новий міст також має зменшити навантаження на існуючі прикордонні переходи та посилити транспортне сполучення між центральними областями України і Молдовою.

    З українського боку міст буде пов’язаний із дорожньою мережею Вінниччини. Проєкт розглядають як продовження транспортного маршруту через Ямпіль, а дороги в цьому напрямку модернізували ще під час підготовки до першого етапу будівництва.

    Ще одна важлива деталь — майбутня пропускна спроможність основного мосту. За первинним проєктом, він має пропускати близько 5000 автомобілів на добу. Для його будівництва планувалося використати близько 9000 тонн металоконструкцій і понад 16 000 кубометрів монолітного залізобетону.

    Водночас проєкт має значення далеко за межами двосторонніх українсько-молдовських відносин.

    У Міністерстві розвитку громад і територій заявляють, що після завершення міст має стати частиною інтеграції української дорожньої мережі до загальноєвропейської транспортної системи TEN-T.

    Це особливо важливо після початку повномасштабної війни, коли Україна була змушена перебудовувати логістику та значно більше орієнтуватися на наземні транспортні коридори із західними сусідами.

    Молдова при цьому сама рухається шляхом європейської інтеграції. Тому нові дороги, мости та прикордонні переходи потенційно можуть стати частиною ширшої мережі маршрутів між Україною, Молдовою, Румунією та іншими країнами Євросоюзу.

    Влітку 2026 року представники двох держав уже окремо координували наступні етапи реалізації проєкту, включно з майбутньою роботою митних і прикордонних служб.

    Тож нинішні 120 метрів металевої конструкції посеред Дністра — це лише перша практична частина значно більшого задуму.

    Якщо графік вдасться витримати, вже до кінця 2026 року тимчасовий міст має з’єднати два береги та забезпечити повноцінний доступ будівельної техніки з обох країн. Після цього Україна й Молдова зможуть перейти до наступної фази основного переходу завдовжки понад 1,3 км.

    А поки що будівництво вперше фізично перетнуло державний кордон: українські бригади вже працюють у молдовській частині Дністра, і майбутній маршрут між двома країнами буквально формується метр за метром.

  • Шмигаль зробив все, щоб в Україні вимикали елктроенергію

    Шмигаль зробив все, щоб в Україні вимикали елктроенергію

    Держава зупинила фінансування будівництва укріплень для захисту електростанцій та підстанцій. Цей крок викликав чимало запитань: чому так сталося, і хто за це відповідає?

    Про це написав Денис Шкіль, засновник групи компаній Autostrada, в своїй статті.

    “Протягом 2022 та 2023 років було підписано доручення Президента, прийнято рішення Ставки Верховного Головнокомандувача та рішення РНБО, як результат було укладено контракти щодо будівництва захисту енергетичних об’єктів — особисто для мене це стало гарантіями найвищого державного рівня, того, що роботи з захисту енергетики дійсно потрібні державі і є одним з ключових пріоритетів з огляду на важливість захисту українців та економіки від блекаутів. Тому і зробив такі інвестиції, Autostrada розпочала роботи в цілодобовому режимі.”, – пише він.

    Після підписання контрактів та виплати авансових платежів, прем’єр-міністр Денис Шмигаль зупинив фінансування робіт. Це поставило під загрозу не лише бізнес, а й економіку в цілому. Виробничі бази залишилися без роботи, компанія несе збитки, а прем’єр не несе жодної відповідальності за свої дії.

    Чому проігноровано доручення Президента та рішення РНБО? Це свідчить про вседозволеність в українській політиці. Прем’єр вважає, що підприємці мають бути вдячними за можливість працювати, що є абсолютно хибним.

    Такі посадовці, як Шмигаль, не мають необхідного досвіду та кваліфікації для зайняття високих посад, що в свою чергу негативно впливає на рейтинг Президента, зазначив Шкіль.

    “Починаючи з початку 2021 року держава ніколи вчасно здійснювала оплату за будівництво об’єктів інфраструктури, всі зобов’язання по кредитам, сплата відсотків — все це лягло на будівельні компанії, в кожної з яких без винятку багатотисячні колективи і величезні зобов’язання перед фінансовими установами”.

    За його словами, сьогодні бізнес стикається не лише з зовнішньою агресією, а й з провальною внутрішньою політикою, яку веде безвідповідальний прем’єр. Інвестори в Україні відчувають себе незахищеними, і багато хто починає шукати можливості для інвестування за кордоном.

    Держава повинна проявляти інтерес до бізнесу, захищати його і гарантувати нормальні умови для роботи. Такі дії можуть стати підставою для звільнення прем’єра з посади за профнепридатність.

  • Тендер на будівництво метро в Києві, скарги зупинили торги з Максимом Шкілем і «Autostrada»

    Тендер на будівництво метро в Києві, скарги зупинили торги з Максимом Шкілем і «Autostrada»

    На 13 травня 2024 року Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило процедуру закупівлі на суму 13,9 млрд гривень на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди». Роботи мають бути завершені до 30 грудня 2026 року.

    Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

    На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

    Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.

  • Відновлення на відкатах: хто наживається на відновлені Чернігівської області

    Відновлення на відкатах: хто наживається на відновлені Чернігівської області

    За результатами перевірки Держаудитслужбою роботи Служби відновлення інфраструктури Чернігівської області, остання подала на аудиторів до суду. Тож журналістам нашого видання стали відомі деталі про виявлені порушення.

    Мова йде про нанесення збитків державі у розмірі 32 млн.грн. та зниклі 2 мільярди гривень, за які Служба відновлення інфраструктури Чернігівської області не змогла відзвітувати належним чином.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Так, завдяки нашим джерелам у судовій адміністрації, ми отримали доступ до матеріалів перевірки фахівцями Держаудитслужби господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області за період з 01.01.2019 по 30.04.2023.

    Фото матеріалів перевірки Держаудитслужбою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області
    Фото матеріалів перевірки Держаудитслужбою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області
    Фото матеріалів перевірки Держаудитслужбою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області
    Фото матеріалів перевірки Держаудитслужбою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області
    Фото матеріалів перевірки Держаудитслужбою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області
    Фото матеріалів перевірки Держаудитслужбою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області

    Згідно отриманих нами документів, за результатами проведеного заходу державного фінансового контролю виявлено фінансових порушень, що призвели до збитків, на майже 32 млн гривень. Зокрема, аудиторами здійснено зайві видатки коштів державного бюджету на оплату підрядникам завищеної вартості та обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 31,7 млн грн.

    За інформацією наших джерел в депкорпусі Чернігівської міської ради, стандартна сума “відкату” керівнику Служби відновлення інфраструктури Чернігівської області Роману Сміяненко становить 10% від суми контракту. Журналісти нашого видання підрахували, що в гривневому еквіваленті Сміяненко отримав відкатів від підрядників порядка півмільярда гривень. Стосовно так званих «ТОП підрядників», з ними відсоток відкату обговорюється в індивідуальному порядку. Варто відзначити, що ТОПи освоїли за цей період більше 7 млрд. грн., а про суму відкатів можна тільки здогадуватися. Питання тільки в тому, чи проінформований Мустафа Найєм про такого роду діяльність своїх підлеглих на місцях.

    Та, схоже 10% відкату Роману Сміяненко виявилось замало, так як в ході ревізії встановлено, що Сміяненко було нараховано та виплачено премію та матеріальну допомогу всупереч законодавству на загальну суму 300 000 грн., чим завдано збитків державному бюджету.

    Крім того, Службою відновлення інфраструктури Чернігівської області понесено неефективні витрати (оплата юридичних послуг, при наявності в штаті юридичної служби) в сумі 0,2 млн. грн. та на оплату робіт, до яких включено матеріальні ресурси, які транспортуються безпосередньо на об’єкт будівництва (теплі асфальтобетонні та бетонні суміші) в сумі 4,3 млн грн. По нашій інформації, за вказаними фактами Національною поліцією розслідується кримінальне провадження.

    Разом з тим, нашу увагу привернули дані аудиту, відповідно до яких Службою відновлення інфраструктури Чернігівської області в грудні 2022 року було перераховано двом підрядникам попередню оплату в розмірі 2 млрд. грн., але, по нашій інформації, документи, що підтверджують виконання підрядником робіт підроблені. Та і з самими “роботами” не склалося. Як повідомляє ТГ канал Новини Чернігівщини, Компанія «AUTOSTRADA», яка обслуговує більшість дорожньо-інфраструктурних проектів на Чернігівщині, занедбала дорогу Т-25-24. На всій протяжності від Борзни до Ічні – величезні вирви, відсутність дорожного полотна та аварійність.

    Фото дороги Т-25-24 на Чернігівщині під обслуговуванням «AUTOSTRADA»
    Фото дороги Т-25-24 на Чернігівщині під обслуговуванням «AUTOSTRADA»
    Фото дороги Т-25-24 на Чернігівщині під обслуговуванням «AUTOSTRADA»
    Фото дороги Т-25-24 на Чернігівщині під обслуговуванням «AUTOSTRADA»

    Згідно інформації наших джерел в Національній поліції України, по материалам ревізії ведеться кримінальна справа, так як фактично виконаних робіт не було, а пакет документів на 2 мільярди гривень носив ознаки фальсифікації, але справу ніхто не розслідує належним чином, у зв’язку з тим що один із високопосадовців Нацполу являється “кумом” власнику компанії-підряднику.

    У другій частині нашого журналістського розслідування, ми детально розкажемо про нанесені державі збитки, та покажемо куду могли “зникнути” 2 мільярди бюджетних коштів, а також з’ясуємо, чи дійсно за допомогою “кума” з топ керівництва Нацполу можна красти мільярдами.

  • “Автострада” отримає понад 445 мільйонів за ремонт ділянки “Деміївська” – “Либідська”

    “Автострада” отримає понад 445 мільйонів за ремонт ділянки “Деміївська” – “Либідська”

    Для ремонту столичного метро між станціями “Деміївська” та “Либідська” Київський метрополітен уклав договір з ТОВ “СП “Автострада” на 445,49 млн грн.

    Про це свідчать дані на порталі держзакупівель Prozorro.

    Згідно з угодою, які уклали 30 квітня, роботи мають виконати до кінця 2024 року. Власник Автострада Максим Шкіль розповів Forbes-Україна, що компанія розраховує завершити роботи до кінця серпня поточного року.

    За словами Шкіля,  угоду було укладено без торгів, за прямим контрактом, ремонт ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” є нагальної потреби для функціонування синьої гілки метро.

    “Автострада запропонувала ціну майже вдвічі меншу за оцінку замовника, – приблизно 400 млн грн. Ця цінова пропозиція була найнижчою серед конкурентів. На сьогодні ні копійки за цей обʼєкт в Autostrada ніхто не заплатив. Авансування не передбачено, так прописано контракт. Зараз працюємо, аби заробити собі імʼя у будівництві метро”, – пояснив Шкіль.