Golosnovinua.com

Позначка: авіасполучення

  • США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    США готуються до нової ескалації з Іраном: посольства закликали американців залишати Близький Схід

    Сполучені Штати посилили попередження для своїх громадян на Близькому Сході на тлі нового загострення навколо Ірану. Американські дипломатичні представництва в Ізраїлі, Йорданії, Іраку та низці інших країн регіону 1 серпня закликали громадян США розглянути можливість виїзду або бути готовими швидко залишити регіон у разі подальшої ескалації.

    У попередженнях дипломатичних установ наголошується, що безпекова ситуація на Близькому Сході залишається складною та може змінитися практично без попередження. Американцям рекомендують бути особливо пильними, стежити за офіційними повідомленнями та враховувати ризик скасування авіарейсів, тимчасового закриття повітряного простору й інших транспортних обмежень.

    Посольство США в Йорданії, зокрема, попередило, що через підвищену напруженість зберігається можливість «непередбаченої ескалації». Американцям, які вже перебувають на Близькому Сході, рекомендували розглянути можливість від’їзду або принаймні мати готовий план виїзду на випадок погіршення ситуації.

    Громадянам США, які наразі перебувають за межами регіону, своєю чергою рекомендують серйозно переглянути плани подорожей на Близький Схід або транзиту через нього. Це особливо важливо з огляду на можливі перебої в роботі авіакомпаній.

    Окреме попередження стосується американців у Йорданії: їм рекомендували не наближатися до американських військових об’єктів у країні. Цей заклик пов’язаний із ризиком нових атак на тлі протистояння США та Ірану.

    При цьому йдеться не про оголошення масової організованої евакуації американських громадян. Формулювання дипломатичних установ передбачає насамперед самостійний виїзд комерційним транспортом, поки така можливість зберігається. Тобто Вашингтон фактично закликає американців не чекати моменту, коли через бойові дії або закриття повітряного простору залишити країни регіону стане значно складніше.

    Загроза існує вже кілька місяців

    Нинішнє попередження з’явилося не на порожньому місці. Державний департамент США ще раніше підвищив рівень небезпеки для низки держав Близького Сходу через збройне протистояння з Іраном.

    Наприклад, для Об’єднаних Арабських Еміратів діє третій рівень рекомендацій — Reconsider Travel, тобто американцям радять переглянути необхідність поїздок. Ще 2 березня Держдепартамент наказав неосновному персоналу уряду США та членам сімей американських держслужбовців залишити ОАЕ через загрозу збройного конфлікту.

    Аналогічні заходи застосовувалися щодо Бахрейну. Держдепартамент пояснював їх загрозою тероризму та збройного конфлікту, а неосновному персоналу і членам сімей американських службовців також наказали виїхати.

    Серйозні обмеження діють і щодо Кувейту. Американська влада попереджає про загрозу збройного конфлікту, а можливості уряду США надавати консульську допомогу своїм громадянам там залишаються обмеженими через безпекові ризики.

    Схожа ситуація склалася в Омані. Держдепартамент рекомендує переглянути поїздки до країни через ризик тероризму та збройного конфлікту. У березні Вашингтон також наказував частині американського дипломатичного персоналу та їхнім родинам залишити країну.

    Таким чином, нинішнє звернення посольств стало черговим етапом заходів безпеки, які США поступово посилювали протягом останніх місяців.

    Ризик для авіасполучення

    Однією з головних практичних загроз для цивільних залишається авіасполучення. У разі різкого загострення ситуації окремі держави можуть оперативно закрити свій повітряний простір, а авіакомпанії — скасувати рейси або змінити маршрути.

    Американські дипломатичні представництва прямо попереджають громадян про можливі скасування рейсів і періодичне закриття повітряного простору. Частина перевізників у регіоні вже раніше відкладала відновлення звичайного розкладу або скасовувала окремі маршрути.

    Саме тому громадянам США рекомендують постійно перевіряти статус рейсів безпосередньо в авіакомпаній та стежити за роботою аеропортів.

    Для Вашингтона це особливо чутливе питання. Під час попередніх етапів протистояння США та Ірану через атаки й закриття аеропортів американській владі вже доводилося організовувати допомогу громадянам, які не могли самостійно залишити окремі держави регіону.

    США вже попереджали про глобальну небезпеку

    Державний департамент також підтримує загальне попередження для американців за кордоном. У ньому громадянам рекомендується проявляти підвищену обережність через нестабільну міжнародну безпекову ситуацію.

    Офіційна система Держдепартаменту передбачає чотири рівні небезпеки для подорожей. Третій рівень означає рекомендацію переглянути необхідність поїздки через серйозні ризики, а четвертий — повністю відмовитися від неї через потенційну загрозу життю та обмежені можливості американського уряду допомогти громадянам у надзвичайній ситуації.

    Нинішня хвиля попереджень показує, що Вашингтон розглядає можливість нового загострення на Близькому Сході як достатньо серйозну, щоб громадяни США заздалегідь підготувалися до можливих перебоїв із транспортом і швидкого від’їзду.

    Водночас сам факт таких рекомендацій ще не означає, що рішення про нову масштабну військову операцію вже ухвалене. Дипломатичні попередження часто видаються превентивно, коли ризик різкої зміни ситуації оцінюється як підвищений.

    Проте масштаб нинішнього звернення та одночасні рекомендації кількох американських представництв свідчать: у Вашингтоні не виключають сценарію, за якого ситуація може погіршитися досить швидко. Саме тому американцям фактично радять використати час, коли комерційне авіасполучення ще працює, та заздалегідь визначитися з маршрутом виїзду.

    На цьому тлі найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації навколо Ірану та всього Близького Сходу.

  • Росія втратила авіамаршрути: міжнародних рейсів стало менше, ніж у СРСР

    Росія втратила авіамаршрути: міжнародних рейсів стало менше, ніж у СРСР

    Росія продовжує втрачати міжнародне авіасполучення на тлі санкцій, міжнародної ізоляції та наслідків повномасштабної війни проти України. Станом на літо 2026 року з російських аеропортів можна вилетіти прямими рейсами лише до 31–32 країн світу, що в кілька разів менше, ніж у період існування Радянського Союзу.

    Про це повідомляє Telegram-канал “Важные истории”.

    За інформацією джерел, у 1980-х роках СРСР мав пряме авіасполучення приблизно з 80–100 країнами світу. Навіть у період “залізної завіси”, коли Радянський Союз перебував у політичній конфронтації із Заходом, міжнародна маршрутна мережа залишалася значно ширшою, ніж сьогоднішня мережа Російської Федерації.

    В АТОР визнають, що частина рейсів у радянські часи формально вважалася внутрішньою через існування союзних республік. Проте навіть після коригування цієї статистики сучасна Росія має значно гірші показники міжнародного авіасполучення, ніж СРСР у період найбільшої геополітичної напруги.

    Експерти пов’язують різке скорочення міжнародних маршрутів насамперед із повномасштабною війною проти України та масштабними санкціями, які Захід запровадив проти російського авіаційного сектору після 2022 року.

    Після початку вторгнення більшість країн Європи, Північної Америки та частина азійських держав закрили свій повітряний простір для російських літаків. Водночас провідні світові авіакомпанії припинили польоти до Росії, а міжнародні лізингодавці вимагали повернення сотень літаків, які використовували російські перевізники.

    Через санкції російська цивільна авіація також втратила доступ до офіційного технічного обслуговування літаків Boeing та Airbus, а також до постачання оригінальних запчастин. У результаті російські авіакомпанії були змушені перейти до так званої “канібалізації” флоту — розбирання частини літаків на деталі для підтримки роботи інших бортів.

    Аналітики зазначають, що це поступово погіршує безпеку польотів та збільшує технічні ризики для російської авіації.

    Наразі прямі рейси з РФ зберігаються переважно до країн, які або не підтримали санкції, або мають із Москвою тісні економічні чи політичні зв’язки. Серед доступних напрямків — Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Грузія, Монголія, Китай, Індія, Індонезія, Таїланд, В’єтнам, Сербія, Туреччина, ОАЕ, Оман, Іран, Афганістан та Північна Корея.

    Також польоти здійснюються до невизнаної Абхазії та частково до Гонконгу й Ізраїлю.

    Втім, навіть у Росії визнають, що реально популярними для туристів залишаються лише близько 15 напрямків. Багато доступних рейсів є економічно невигідними, мають низький попит або пов’язані з політичними та безпековими ризиками.

    Ситуацію ускладнює і те, що частина держав, які формально не приєдналися до санкцій, все одно обережно ставиться до співпраці з російською авіацією через ризик вторинних санкцій США та ЄС.

    Окремою проблемою для Росії стало скорочення рейсів навіть у традиційно дружні країни. Після запровадження санкцій Москва так і не змогла повноцінно відновити авіасполучення із Саудівською Аравією, Кувейтом, Бахрейном, Алжиром, Венесуелою та Кубою.

    На думку експертів, це свідчить не лише про санкційний тиск, а й про загальне падіння привабливості російського ринку для міжнародних перевізників та туристичної галузі.

    Крім того, через закриття європейського повітряного простору російські літаки змушені використовувати довші маршрути для польотів до Азії, що призводить до збільшення витрат на паливо, обслуговування та логістику.

    У результаті авіаквитки для самих росіян значно подорожчали, а частина міжнародних подорожей стала економічно недоступною для багатьох громадян РФ.

    Аналітики наголошують, що авіаційна ізоляція стала одним із найпомітніших символів міжнародного відокремлення Росії після початку війни. Якщо раніше російська влада намагалася демонструвати стабільність і глобальну інтеграцію, то тепер країна дедалі більше втрачає зв’язки зі світовою транспортною системою.

    На цьому тлі російська влада активно просуває ідею розвитку внутрішнього туризму та створення власного авіапрому. Однак експерти сумніваються, що Росія зможе швидко замінити західні літаки та технології, особливо в умовах санкцій і дефіциту сучасних комплектуючих.

    Скорочення міжнародного авіасполучення також стало ще одним показником економічних проблем РФ, про які останнім часом дедалі частіше говорять навіть російські джерела та міжнародні аналітики.

  • Атака дронів у РФ паралізувала авіасполучення

    Атака дронів у РФ паралізувала авіасполучення

    У Росії фактично паралізована робота великого авіаційного вузла на півдні країни після атаки безпілотників, унаслідок якої було уражено адміністративну будівлю системи управління повітряним рухом у Ростові-на-Дону. Через інцидент російська влада була змушена терміново зупинити або обмежити роботу 13 аеропортів, що призвело до масштабних збоїв у внутрішніх і міжнародних авіаперевезеннях, затримок рейсів і хаосу в розкладах.

    Йдеться про влучання по об’єктах філії «Аеронавігація Півдня Росії», яка відповідає за координацію та контроль повітряного руху над великим регіоном, що охоплює південні області РФ. У Міністерстві транспорту Росії підтвердили факт ураження адміністративної будівлі та заявили, що роботу регіонального центру управління польотами тимчасово скориговано. За офіційною версією російської сторони, наразі проводиться аналіз працездатності обладнання, а також перегляд технологій управління повітряним рухом у регіоні, що фактично означає часткову втрату або обмеження функціонування критичної авіаційної інфраструктури.

    Після удару російська влада ухвалила рішення про призупинення або суттєве обмеження роботи одразу низки аеропортів. Під обмеження потрапили аеропорти в Астрахані, Владикавказі, Волгограді, Геленджику, Грозному, Краснодарі, Махачкалі, Магасі, Мінеральних Водах, Нальчику, Сочі, Ставрополі та Елісті. Фактично йдеться про значну частину південного авіасполучення Росії, де координація польотів залежить від одного регіонального центру. У російських транспортних структурах заявляють, що рішення про відновлення роботи аеропортів ухвалюватимуть після оцінки технічного стану систем управління повітряним рухом, однак конкретних термінів наразі не називають.

    Мер Ростова-на-Дону Олександр Скрябін повідомив про проведення позачергового засідання комісії з надзвичайних ситуацій, за результатами якого в межах Залізничного району міста, де зафіксовано пошкодження після падіння безпілотника, було запроваджено режим надзвичайної ситуації. Це рішення пояснюється необхідністю ліквідації наслідків інциденту та оцінки масштабу пошкоджень інфраструктури. Російська влада не уточнює, наскільки серйозно постраждала будівля системи аеронавігації, однак визнає факт порушення роботи ключового центру управління повітряним рухом.

    На тлі зупинки аеропортів у регіоні різко загострилася ситуація в авіаційній галузі. За даними Асоціації туроператорів Росії, лише станом на ранок було затримано або скасовано понад 80 рейсів у південних аеропортах. Це спричинило значні проблеми для пасажирів, які опинилися в очікуванні вильоту без чітких термінів відновлення розкладу. За оцінками російських туристичних операторів, ситуація зачепила щонайменше 14 тисяч пасажирів, більшість із яких подорожують внутрішніми рейсами.

    Найбільш критична ситуація склалася в Сочі, де наклалися нові обмеження на вже існуючі затримки рейсів, що тривають протягом останніх днів. Це призвело до накопичення значних збоїв у розкладі, які впливають як на внутрішні, так і на міжнародні перельоти. Також повідомляється про скасування або затримку щонайменше 13 міжнародних рейсів із таких міст, як Сочі, Мінеральні Води, Краснодар, Махачкала та Владикавказ. Це зачепило близько 3 тисяч туристів і створило ефект «ланцюгової реакції», коли затримки в одному напрямку автоматично впливають на зворотні рейси з-за кордону до Росії.

    Події в авіаційній сфері відбуваються на тлі серії атак безпілотників по території Росії, які в останні дні зачепили як прикордонні, так і глибокі регіони країни. Раніше повідомлялося про вибухи та пожежі в Ярославлі, де, за даними місцевих джерел, було уражено об’єкти нафтопереробної інфраструктури. Також інциденти фіксувалися в районі Москви та Ростова-на-Дону, що свідчить про розширення географії ударів.

    Українська сторона раніше підтверджувала проведення ударів по нафтопереробній інфраструктурі на території Росії, зокрема в Ярославлі, наголошуючи, що такі операції спрямовані на послаблення ресурсної бази російської армії та її логістичних можливостей. На цьому тлі зупинка великої частини авіаційної системи півдня Росії стала одним із наймасштабніших збоїв у цивільному авіасполученні за останній час, наслідки якого можуть тривати ще кілька днів залежно від швидкості відновлення роботи центру аеронавігації.

  • У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві паралізовані аеропорти через атаку дронів

    У Москві за два дні до проведення параду 9 травня виник масштабний транспортний колапс через загрозу атак безпілотників та посилення безпекових заходів. У столичних аеропортах масово затримують і скасовують рейси, а сотні пасажирів змушені по багато годин залишатися в переповнених терміналах без належних умов для очікування. У соцмережах та російських Telegram-каналах поширюються відео, на яких люди сплять просто на підлозі, на лавках або серед багажу через багатогодинні затримки вильотів.

     

  • Кремль може піти на поступки Трампу, розглядається “перемир’я в повітрі”

    Кремль може піти на поступки Трампу, розглядається “перемир’я в повітрі”

    Як повідомляють наші джерела в ОП, домовленість про заключення угоди про “Повітряне перемир’я”,  яке передбачає “припинення вогню в повітрі, але не на землі”  на даний момент не досягнута.

    За інформацією джерела, “припинення вогню в повітрі не передбачається як мінімум до понеділка, хоча така можливість розглядається, а до обговорення питання може долучитися Кіт Келлог”.

    Нагадаємо, раніше видання Bloomberg з посиланням на власні джерела повідомило, що Кремль обмірковує можливість поступки президенту США Дональду Трампу задля уникнення додаткових санкцій. Серед таких поступок розглядався варіант “повітряного перемир’я” з Україною.

    Водночас, у Центрі протидії дезінформації зазначили, що ідея “припинення вогню в повітрі”, але не на землі, є способом Росії тягнути час.

    “Фактично це пастка, оскільки за цим немає жодного наміру припинити війну. Навпаки — намір росіян її продовжити і зробити так, щоб не відчувати болісних ударів вглиб РФ, а також паралізованого авіасполучення», — зазначив директор ЦПД Андрій Коваленко.

  • Лондон розпочав підготовку до відновлення польотів в Україну

    Лондон розпочав підготовку до відновлення польотів в Україну

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час візиту до Києва заявив, що британські фахівці вже працюють над підготовкою до відновлення авіасполучення з Україною. За його словами, польоти зможуть відновитися лише після досягнення повноцінного припинення вогню, однак відповідні процеси вже запущено.

    “Я радий повідомити, що британські експерти вже працюють на місцях, аби допомогти з відновленням польотів в Україну, щойно буде досягнуто перемир’я”, — зазначив Стармер на спільному брифінгу в Києві.

    Він наголосив, що йдеться не лише про повернення авіарейсів, а й про стратегічний крок до відновлення економіки, залучення інвестицій і возз’єднання українських родин, розділених війною.

    Ініціативу підтримав віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба, який нагадав, що українська авіаційна інфраструктура технічно готова до запуску польотів на 95%.

    Візит британського прем’єра відбувся на тлі дипломатичної активізації — разом із ним до Києва прибули лідери Франції, Німеччини та Польщі. На порядку денному — тиск на Росію щодо безумовного 30-денного припинення вогню.

    Стармер заявив, що Москва досі уникає прямих кроків до миру й використовує перемир’я як прикриття.

    “Росія продовжує обстрілювати цивільні об’єкти навіть після оголошених пауз. Вона використовує перемир’я як ширму для зволікань”, — підкреслив він.

    Країни G7 готують новий пакет санкцій у разі, якщо Кремль відмовиться прийняти чіткі мирні умови. Зеленський, у свою чергу, наголосив, що Київ готовий до переговорів, але не до капітуляції.

    Стармер також наголосив, що Велика Британія залишається одним з ключових партнерів України не лише у сфері безпеки, а й у побудові післявоєнного майбутнього. Йдеться про підтримку критичної інфраструктури, повітряної оборони, а також співпрацю в енергетиці та високих технологіях.

    “Світ має не лише допомагати Україні вистояти, а й будувати її майбутнє — стійке, безпечне, економічно сильне. Україна має бути сильною й впевнено дивитись у завтрашній день”, — резюмував Кір Стармер.

  • Шмигаль розповів про відновлення авіасполучення

    Шмигаль розповів про відновлення авіасполучення

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час Міжнародного транспортного форуму повідомив, що часткове відкриття повітряного простору в Україні наразі неможливе через безпекову ситуацію. Він підкреслив, що безпека і потреба в протиповітряній обороні є головними чинниками, що ускладнюють відкриття авіасполучення. Шмигаль зазначив, що важливо зосередитися на розвитку альтернативних транспортних маршрутів, зокрема через сухопутний кордон, а також за допомогою автомобільного та залізничного транспорту.

    Він також повідомив, що внаслідок російських атак значно постраждала авіаційна інфраструктура, і було пошкоджено понад 15 цивільних аеропортів. Окрім того, росіяни здійснили майже 60 атак на портову інфраструктуру, що призвело до пошкодження або знищення понад 300 об’єктів і 22 цивільних суден, із численними жертвами серед людей.

    Незважаючи на ці труднощі, завдяки зусиллям українських Сил оборони вдалося стабілізувати морський коридор. За словами Шмигаля, через нього за період війни перевезено понад 75 млн тонн вантажів на більш ніж 2800 суднах. Це дозволяє підтримувати важливі міжнародні поставки, незважаючи на проблеми в інших сферах транспортної інфраструктури.

    Також, Міністерство розвитку громад та територій разом з Посольством США презентувало дорожню карту для відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану, щоб зберегти авіаційну інфраструктуру та кваліфіковані кадри, що дозволить швидко відновити цивільні польоти після завершення війни.

  • Україна готова відновити авіасполучення

    Україна готова відновити авіасполучення

    Україна на 95% готова відновити авіаперевезення, проте це залежить від забезпечення безпеки пасажирів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення Олексій Кулеба в інтерв’ю проєкту “Карпʼяк на Суспільному”.

    За словами Кулеби, рішення про запуск рейсів у Львові чи Борисполі може бути реалізоване протягом 45–50 днів після його ухвалення. Однак безпека пасажирів залишається основною умовою, що стримує відновлення польотів.

    “Архітектура безпеки передбачає серйозні засоби протиповітряної оборони. На сьогодні їх недостатньо для забезпечення безпеки аеропортів”, — зазначив Кулеба.

    Чи варто очікувати польотів у 2025 році?

    Відповідаючи на це запитання, міністр наголосив, що все залежить від ситуації на фронті:

    “Фронт — це ключовий чинник для будь-якого розвитку країни, включно з авіасполученням”.

    Державна авіаційна служба України розглядає можливість поетапного відкриття повітряного простору, і першим містом, де можуть відновитися рейси, ймовірно стане Львів.

  • Україна планує відновити польоти з аеропортів “Бориспіль” та “Львів” до кінця січня 2025 року

    Україна планує відновити польоти з аеропортів “Бориспіль” та “Львів” до кінця січня 2025 року

    Україна розглядає можливість відновлення авіасполучення з аеропортів “Бориспіль” під Києвом та “Львів” на заході країни до кінця січня 2025 року. Цю інформацію повідомляє старший партнер компанії “Марш МакЛеннан” Еллісон, який повідомив про значні зусилля уряду та міжнародних партнерів, спрямовані на створення умов для безпечного функціонування авіаперевезень в умовах поточної безпекової ситуації.

    За його словами, забезпечити механізми страхування для авіації буде простіше, якщо літаки почнуть літати з львівського аеропорту, але Зеленський наполягає на тому, щоб першим був відкритий «Бориспіль».

    «Думаю, якщо нам пощастить, то в січні у нас буде п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати (з України). Початковий фокус – аеропорт «Львів». Сім хвилин польоту від Польщі».