Golosnovinua.com

Позначка: Азовське море

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • «Пішов на дно»: Зеленський підтвердив знищення російського контейнеровоза Yanina

    «Пішов на дно»: Зеленський підтвердив знищення російського контейнеровоза Yanina

    Президент України Володимир Зеленський заявив про знищення російського контейнеровоза Yanina внаслідок операції Сил оборони. За словами глави держави, судно йшло під російським прапором та було уражене під час застосування українських далекобійних засобів по російських об’єктах у Чорному та Азовському морях.

    Про результати операцій президент повідомив 1 серпня. Окрім морських цілей, українські сили протягом ночі атакували об’єкти російської нафтопереробної промисловості у Башкортостані, розташовані приблизно за 1600 км від України.

    «Також уражено підсанкційний російський контейнеровоз Yanina, що йшов під російським прапором і мав ємність понад 100 тисяч тонн. Завдяки влучності наших Сил оборони він пішов на дно», – заявив Зеленський.

    Водночас у цій частині заяви президента є деталь, яка потребує уточнення. Відкриті міжнародні судноплавні бази справді містять російський контейнеровоз YANINA з IMO 9301304 та MMSI 273298570, однак його характеристики суттєво відрізняються від згаданих 100 тисяч тонн.

    За даними кількох морських трекінгових систем, це контейнеровоз 2005 року побудови завдовжки близько 142 метрів і завширшки 22 метри. Його дедвейт становить приблизно 13 000 тонн, валова місткість – близько 9522 тонн, а контейнерна місткість – 962 TEU. Судно ходить під прапором Росії.

    Тому наразі незрозуміло, чи йдеться саме про це судно, чи у повідомленні президента була наведена інша характеристика вантажу або морської цілі. Незалежного підтвердження затоплення саме YANINA з IMO 9301304 у відкритих судноплавних джерелах на момент підготовки матеріалу немає.

    Що відомо про Yanina

    YANINA, яку можна ідентифікувати у відкритих морських реєстрах, є російським контейнеровозом, побудованим у Південній Кореї у 2005 році. Судно експлуатує російська транспортна група FESCO.

    До останнього часу воно використовувалося на міжнародних вантажних маршрутах. FESCO включала YANINA до своєї контейнерної лінії FESCO Indian Line West, яка забезпечує сполучення між Новоросійськом, портами Індії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Місткість судна на цій лінії становила 962 TEU.

    Судноплавні сервіси також фіксували YANINA на маршруті з Росії в напрямку Індії. За даними MyShipTracking, судно залишало Новоросійськ 22 червня. Наприкінці червня його фіксували у Червоному морі, а на початку липня – в районі Аденської затоки з пунктом призначення в Індії.

    Це створює додаткові питання щодо обставин заявленого Україною ураження. Актуальне місцеперебування судна безпосередньо перед атакою та район, де воно нібито було потоплене, українська сторона поки детально не розкрила.

    Є розбіжності й щодо санкційного статусу. Зеленський назвав судно підсанкційним, однак один із комерційних сервісів морського комплаєнсу станом на липень 2026 року не позначав YANINA як судно, внесене до перевірених ним санкційних списків. Це не виключає обмежень за іншими юрисдикціями або санкцій щодо власника чи оператора, однак потребує окремого уточнення.

    Паралельно Україна атакувала російські НПЗ

    Морська операція стала лише частиною серії українських далекобійних ударів.

    За словами Зеленського, підрозділи Служби безпеки України протягом ночі уразили інфраструктуру трьох російських нафтопереробних заводів у Башкортостані. Відстань до цілей президент оцінив приблизно у 1600 км.

    Глава держави наголосив, що йдеться про підприємства, які щороку переробляють мільйони тонн нафти.

    Башкортостан уже не вперше стає ціллю українських далекобійних операцій. Наприкінці червня Зеленський повідомляв про удари по двох НПЗ в Уфі, розташованих приблизно за 1500 км від України. Тоді паралельно була атакована російська нафтобаза у Краснодарському краї.

    Таким чином, удари на відстанях близько 1500–1600 км уже не є одиничними епізодами.

    Під ударом опинилася і логістика до Криму

    У ніч на 1 серпня українські сили також атакували транспортну інфраструктуру, яку російські війська використовують для забезпечення угруповання на окупованих територіях.

    Повідомлялося про ураження залізничного мосту «Сиваш» у районі Чонгара, який сполучає окупований Крим із материковою частиною України, а також залізничного мосту поблизу Владиславівки на території півострова.

    Обидва напрямки мають значення для російської військової логістики, оскільки залізниця залишається одним із головних способів перевезення великих обсягів боєприпасів, пального, техніки та особового складу.

    Серія ударів демонструє розширення географії українських далекобійних операцій. Одночасно під ударом опиняються нафтопереробна промисловість у глибокому тилу Росії, військова логістика на окупованих територіях та морські цілі.

    Україна нарощує «далекобійні санкції»

    Українське керівництво останніми місяцями дедалі частіше використовує поняття «далекобійні санкції» для опису ударів по підприємствах, які забезпечують російську економіку та військову машину.

    Особливу увагу Сили оборони приділяють нафтопереробній галузі. Російські НПЗ забезпечують внутрішній ринок пальним, постачають продукцію для військових потреб і є частиною енергетичного сектору, доходи від якого залишаються важливим джерелом фінансування російської держави.

    Водночас операція із Yanina, якщо її затоплення буде підтверджене незалежними джерелами, стане показовим розширенням такого підходу на морську логістику.

    Наразі основним джерелом інформації про знищення контейнеровоза залишається заява президента України. Російська сторона детальних даних про втрату судна не оприлюднила, а доступні морські трекери ще не дають можливості незалежно підтвердити його затоплення.

    Саме тому остаточні обставини атаки – місце ураження, використані засоби та точна ідентифікація судна – потребують подальшого підтвердження.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Паливна криза в Росії вдарила по аграріях: Reuters повідомило про нові проблеми із зерном

    Загальнонаціональна паливна криза в Росії, яка загострилася після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та ускладнення судноплавства в Азовському морі, почала суттєво впливати на роботу аграрного сектору. Найгостріше ситуацію відчувають фермери південних регіонів країни, які стикаються з дефіцитом дизельного пального, зростанням витрат і проблемами зі збутом зерна.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією агентства, місяці атак на російську нафтопереробну інфраструктуру призвели до скорочення виробництва пального та різкого подорожчання дизеля, який є критично важливим для роботи сільськогосподарської техніки під час жнив.

    Особливо складною є ситуація в Ростовській області — одному з ключових аграрних регіонів Росії. Працівники місцевих господарств змушені годинами чекати на автозаправних станціях, щоб отримати пальне. За словами співрозмовників Reuters, інколи люди проводять у чергах пів дня лише для того, щоб заправити автомобілі та дістатися до місця роботи.

    Додаткових труднощів аграріям завдали проблеми з морською логістикою. Азовське море традиційно є одним із головних маршрутів для експорту зерна з Ростовської області. Проте через бойові дії та обмеження судноплавства кількість покупців різко скоротилася, а можливості експорту значно звузилися.

    У Reuters зазначають, що нинішня ситуація демонструє масштаб економічних наслідків для російського аграрного сектору, який є одним із найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. Поєднання дефіциту пального, зростання логістичних витрат і труднощів із морськими перевезеннями створює серйозний фінансовий тиск на виробників зерна.

    У Міністерстві сільського господарства Росії заявили, що загалом очікують хороший урожай цього року. Водночас у відомстві визнали наявність проблем із забезпеченням паливом у різних регіонах країни та запевнили, що уряд працює над стабілізацією постачань дизеля для сільськогосподарських підприємств.

    Водночас аналітики дослідницької компанії SovEcon попереджають, що негативний вплив може виявитися значно масштабнішим. За їхніми оцінками, якщо ситуація з блокуванням Азовського моря не зміниться протягом більшої частини другого півріччя, Росія може недопоставити на світовий ринок від 5 до 10 мільйонів тонн пшениці.

    Для порівняння, у 2025 році Росія експортувала понад 61 мільйон тонн зернових культур, із яких близько 46 мільйонів тонн припало саме на пшеницю. Зменшення поставок такого масштабу потенційно може вплинути не лише на російський аграрний сектор, а й на світові ціни на зерно.

    За оцінками експертів, фермери вже втрачають приблизно 1000 рублів із кожної тонни зерна через зростання вартості дизельного пального. Через труднощі з експортом через Азовське море ці втрати фактично подвоюються. У таких умовах багато виробників можуть переглянути плани щодо майбутніх посівних кампаній та скоротити площі під зерновими культурами. За словами аналітиків, ця тенденція спостерігається ще з 2022 року, однак нинішня ситуація може її посилити.

    Наслідки проблем із російською паливною інфраструктурою вже виходять за межі країни. За інформацією Axios, зростання цін на пальне, пов’язане зі скороченням виробництва в Росії після атак на НПЗ, відчувається і на міжнародних енергетичних ринках, зокрема у США.

    Президент Росії Володимир Путін раніше також визнав, що атаки українських безпілотників створили для країни «певні проблеми з нафтопродуктами», хоча водночас заявив, що ситуацію нібито вдається контролювати.

    Попри такі заяви, за оцінками, російські нафтопереробні заводи наразі забезпечують лише близько 65% сезонної потреби країни в бензині. Експерти пов’язують це зі значними пошкодженнями низки великих НПЗ унаслідок регулярних ударів українських дронів, що призвело до скорочення виробничих потужностей і посилення дефіциту пального.

  • «МоЛоЧКа» перемелює російську логістику: українські дрони за ніч уразили ще 12 суден у Чорному морі

    «МоЛоЧКа» перемелює російську логістику: українські дрони за ніч уразили ще 12 суден у Чорному морі

    Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили про новий масштабний удар по російському судноплавству в Чорному морі. У ніч проти 17 липня безпілотні комплекси підрозділів, які командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді називає «Птахами», уразили 12 суден, залучених до перевезення російських вантажів, нафтопродуктів та палива.

    Серед атакованих цілей, за даними Бровді, були дев’ять суховантажів, один нафтовий танкер, один танкер-газовоз та один буксир. Усі вони стали цілями в межах операції під назвою «МоЛоЧКа», яку Сили безпілотних систем проводять в Азовському та Чорному морях із 6 липня.

    Командувач СБС заявив, що загальна кількість уражених протягом 12 днів суден сягнула 159. Із них 117 цілей перебували в Азовському морі, ще 42 — у Чорному. Водночас важливо уточнити: українська сторона говорить саме про ураження або виведення суден із ладу, а не обов’язково про їхнє затоплення чи повне фізичне знищення. Незалежно перевірити стан усіх 159 суден на момент публікації неможливо, а Росія повного переліку втрат не оприлюднила.

    За словами Бровді, метою операції є створення «невиліковного паралічу логістики» для нафти, пального та інших вантажів, які Росія перевозить морем, зокрема в обхід міжнародних санкцій. Українські оператори намагаються завдавати ударів так, щоб судна втрачали можливість самостійно рухатися, але не отримували великих пробоїн у вантажних відсіках. Така тактика має зменшувати ризик масштабного витоку нафти та забруднення морської акваторії.

    Що означає назва операції

    Назву «МоЛоЧКа» Бровді розшифрував як «Москва ляже через Крим». За його поясненням, удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії з позбавлення Росії можливості стабільно забезпечувати окупаційне угруповання та утримувати захоплений Крим.

    Перший масштабний етап операції розгортався переважно в Азовському морі. З 6 до 14 липня Сили безпілотних систем заявили про ураження 116 суден, серед яких були танкери, суховантажі, пороми та буксири. Лише в ніч проти 14 липня українські дрони атакували п’ять танкерів, п’ять суховантажів і один буксир.

    15 липня операція вийшла на новий рівень і поширилася на Чорне море. Тоді Бровді повідомив про ураження 20 суден за одну ніч — 17 нафтових танкерів, двох газовозів та одного буксира. Звіт про нові 12 цілей 17 липня свідчить, що удари в Чорному морі набувають системного, а не разового характеру.

    Чому Україна атакує саме суховантажі, танкери й буксири

    Судна цих типів є основою російської морської логістики. Танкерний флот перевозить нафту, нафтопродукти та пальне, газовози — зріджені гази, суховантажі — зерно, вугілля, сировину, техніку та інші масові вантажі. Буксири забезпечують маневрування суден у портах, супровід барж і роботу портової інфраструктури.

    Reuters зазначає, що значна частина атак припала на так званий фідерний флот — невеликі та середні судна, які перевозять вантажі з портів Азовського моря і системи Волго-Донського каналу до більших кораблів у Чорному морі. Пошкодження таких суден розриває не одну окрему поставку, а весь ланцюг перевалки вантажів.

    Росія використовує морські маршрути не лише для експорту нафти та зерна, а й для забезпечення окупованого Криму. Пальне, будівельні матеріали, військові вантажі та цивільні товари доставляються півострову морем, залізницею та автомобільними шляхами. Якщо морське постачання скорочується, навантаження переходить на Кримський міст і сухопутний коридор через окуповані райони півдня України — маршрути, які також регулярно стають цілями українських атак.

    Українська стратегія полягає в тому, щоб змусити Росію одночасно захищати порти, судна, мости, залізниці, нафтобази та склади. Чим більше ресурсів Москва витрачає на охорону тилу, ремонт техніки й перенаправлення вантажів, тим менше можливостей залишається для підтримки наступальних операцій на фронті.

    Безпрецедентна концентрація морських атак

    Масштаб нинішньої кампанії привернув увагу міжнародних фахівців із морської безпеки. Старший аналітик компанії Ambrey Томас Алекса у коментарі Financial Times назвав темп українських ударів безпрецедентним. За його словами, такої концентрації атак на судноплавство за настільки короткий період не спостерігалося навіть під час «танкерної війни» між Іраном та Іраком у 1980-х роках, коли сотні нападів розтягнулися на сім років.

    На оприлюднених раніше відео дрони завдавали точкових ударів по житлових надбудовах, елементах керування, машинних відділеннях та трубопроводах, через які здійснюється завантаження. Такі пошкодження можуть не потопити корабель, але вивести його з експлуатації на тривалий час та вимагати складного ремонту в сухому доці.

    Саме тому кількість уражених цілей не можна прирівнювати до кількості суден, які назавжди втрачені Росією. Частину з них можуть відбуксирувати й відремонтувати. Однак навіть тимчасова втрата ходу створює затори, підвищує страхові ризики, змушує судновласників змінювати маршрути та скорочує доступний тоннаж.

    Наслідки вже виходять за межі війни

    Після попередніх ударів Росія була змушена обмежувати рух суден в Азовському морі та перенаправляти частину зернових вантажів до інших портів. Близько чверті російського зернового експорту традиційно проходить через азовські порти, зокрема Маріуполь і Бердянськ, які Москва використовує після їхньої окупації. Україна також звинувачує Росію у вивезенні цим маршрутом зерна із захоплених українських територій.

    Загострення морської війни вже вплинуло на міжнародний ринок. Після взаємних атак Росії та України по суднах, портах і логістиці котирування пшениці в Європі та США різко зросли. Reuters повідомляв, що ф’ючерси на продовольчу пшеницю в Парижі піднімалися приблизно на 7%, а в Чикаго — на 5%.

    Міжнародна морська організація засудила атаки на торговельне судноплавство з обох сторін, наголосивши, що вони створюють небезпеку для екіпажів, глобальних ланцюгів постачання та свободи навігації. Росія у відповідь на українську кампанію посилила удари по українських портах і цивільних суднах, що заходять до портів Великої Одеси.

    Чи весь атакований флот справді є «тіньовим»

    Українські військові використовують поняття «тіньовий флот» широко — для позначення суден, які обслуговують російську нафтову, паливну та вантажну логістику й допомагають обходити санкційні обмеження. Однак не кожне атаковане судно обов’язково перебуває під персональними санкціями США, ЄС чи Великої Британії.

    Після попередньої серії атак Reuters перевірив частину суден і встановив, що лише два з дванадцяти танкерів, заявлених українською стороною як елементи тіньового флоту, були включені до західних санкційних списків. Решта могли працювати на російських маршрутах або постачати пальне окупованому Криму, але не мати формального санкційного статусу.

    Тому остаточна оцінка законності та військової доцільності кожного удару залежить від належності судна, його вантажу, маршруту та фактичної участі в забезпеченні російської воєнної машини. Повного списку назв усіх 159 уражених кораблів Україна наразі не оприлюднила.

    Російська логістика опинилася під постійним тиском

    Новий удар 17 липня демонструє, що Сили безпілотних систем перейшли від окремих атак до тривалої кампанії. Після ураження понад сотні суден в Азовському морі українські дрони почали системно діяти в Чорному, розширюючи район небезпеки для російських перевізників.

    Поки немає незалежного підтвердження повного знищення всіх заявлених суден, а точний рівень їхніх пошкоджень залишається невідомим. Проте навіть підтверджені міжнародними медіа атаки вже змусили Росію змінювати маршрути, обмежувати морські перевезення та спрямовувати додаткові ресурси на захист портів і флоту.

    Головним результатом «МоЛоЧКи» стає не видовищне затоплення кораблів, а поступова втрата Росією впевненості, що Азовське й Чорне моря залишаються безпечними транспортними коридорами. Кожен пошкоджений танкер, суховантаж або буксир означає ремонт, затриманий вантаж, дорожчу страховку та новий розрив у системі забезпечення окупованого півдня.

    Якщо нинішній темп ударів збережеться, Москва буде змушена обирати між дорогим посиленням захисту сотень цивільних і допоміжних суден, скороченням перевезень або перенесенням вантажів на сухопутні маршрути. Саме такого ефекту, за заявами українського командування, й має досягти операція «МоЛоЧКа»: не дозволити російській логістиці відновитися та перетворити морські шляхи довкола окупованого Криму на постійну зону ризику.

  • Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія зупинила судноплавство через Дон-Азовський канал після атаки України

    Росія тимчасово припинила судноплавство через Дон-Азовський канал та обмежила рух суден через Керченську протоку після масштабної української атаки на російські кораблі в Азовському морі. За даними джерел у російській зерновій галузі, рішення ухвалили після удару по 13 суднах, серед яких щонайменше десять танкерів. Подія вже викликала різке зростання цін на світовому ринку пшениці, адже Азовське море є одним із ключових маршрутів експорту російського зерна. Експерти попереджають, що навіть тимчасове блокування цього транспортного коридору може мати серйозні наслідки для логістики та міжнародної торгівлі.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на трьох співрозмовників у російській галузі експорту зерна.

    За інформацією агентства, рішення про припинення судноплавства було ухвалене після української атаки на російські судна в Азовському морі, яка відбулася у п’ятницю.

    За словами джерел, під удар потрапили 13 російських кораблів, серед яких десять танкерів, що використовувалися для перевезення нафти, нафтопродуктів та інших стратегічно важливих вантажів.

    Після цього російські силові структури різко посилили заходи безпеки у районі Азовського моря та Керченської протоки.

    Одне з джерел Reuters повідомило, що російська прикордонна служба офіційно поінформувала судноплавні компанії про припинення прийому всіх нових заявок на проходження суден через Керченську протоку.

    За словами співрозмовника агентства, обмеження набули чинності о 18:10 за місцевим часом у п’ятницю.

    При цьому у повідомленні, яке отримали оператори суден, не вказувалося, коли саме рух буде відновлений.

    Фактично це означає, що Росія тимчасово заблокувала один із найважливіших морських транспортних маршрутів, який забезпечує сполучення між Азовським і Чорним морями.

    Керченська протока та Дон-Азовський канал мають стратегічне значення для російської економіки.

    Через ці водні артерії проходить значна частина внутрішніх і міжнародних вантажних перевезень.

    Саме цим маршрутом транспортуються зерно, нафта, нафтопродукти, металопродукція, вугілля, добрива та інші експортні товари, які доставляються до чорноморських портів Росії, а звідти — на світові ринки.

    Дон-Азовський канал забезпечує вихід із внутрішньої системи річкових шляхів Росії до Азовського моря, а далі — через Керченську протоку — до Чорного моря.

    Таким чином будь-які обмеження руху на цьому напрямку одразу впливають на роботу всієї логістичної системи південних регіонів Росії.

    Особливе значення цей маршрут має для аграрного сектору.

    За оцінками аналітиків зернового ринку, через Азовське море проходить приблизно чверть усього російського експорту пшениці.

    Росія вже кілька років поспіль залишається найбільшим експортером пшениці у світі, а продаж зерна є одним із головних джерел валютних надходжень до російського бюджету.

    Саме тому будь-які перебої у роботі морських експортних маршрутів викликають серйозне занепокоєння як серед російських експортерів, так і серед міжнародних трейдерів.

    Першою реакцією ринку стало різке зростання біржових котирувань.

    Як повідомляє Reuters, у п’ятницю ф’ючерси на пшеницю на європейській біржі Euronext зросли приблизно на 4%.

    У результаті ціни досягли найвищого рівня за останні шість тижнів.

    Учасники ринку пов’язують це саме з повідомленнями про можливу тривалу зупинку судноплавства через Азовське море та ризиком скорочення поставок російського зерна.

    Експерти зазначають, що навіть короткострокове припинення роботи такого транспортного коридору може створити додатковий дефіцит пропозиції на міжнародному ринку та призвести до подальшого подорожчання зернових культур.

    Окрім аграрного експорту, можливі наслідки можуть торкнутися й нафтового сектору.

    Через Азовське море та Керченську протоку регулярно проходять танкери, які перевозять нафту та нафтопродукти як до російських чорноморських портів, так і за кордон.

    Тимчасове припинення руху суден може ускладнити логістику постачання енергоносіїв та створити додаткові затримки для російських експортерів.

    На момент публікації офіційна влада Росії не повідомила, коли саме планує відновити нормальний режим судноплавства.

    Також не оприлюднено інформації щодо масштабів пошкоджень атакованих суден або можливих збитків.

    На цьому тлі продовжують з’являтися нові подробиці українських ударів по російській інфраструктурі.

    Напередодні OSINT-аналітики проєкту «КіберБорошно» оприлюднили аналіз наслідків ударів, завданих у ніч на 10 липня.

    За їхніми даними, українські сили уразили низку важливих об’єктів російської нафтової та транспортної інфраструктури.

    Серед них називають судна так званого «тіньового флоту», які використовуються Росією для обходу міжнародних санкцій, портові потужності, об’єкти логістики та один із нафтопереробних заводів.

    Офіційного підтвердження цієї інформації з боку російської влади наразі немає.

    Водночас останні події свідчать про те, що бойові дії дедалі активніше впливають не лише на військову сферу, а й на транспортну інфраструктуру, морську логістику та міжнародну торгівлю.

    У разі якщо обмеження судноплавства триватимуть довше, Росія може зіткнутися із затримками експортних поставок, зростанням логістичних витрат, накопиченням вантажів у портах та необхідністю перегляду маршрутів перевезення.

    Для світового ринку це означатиме збереження високої волатильності цін на зерно та підвищену увагу інвесторів до будь-яких новин щодо роботи морських транспортних коридорів у Чорноморському та Азовському регіонах.

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Про це повідомляє Telegram президента України Володимира Зеленського.

    Відповідну заяву президент зробив напередодні Дня Військово-морських сил Збройних сил України під час зустрічі з військовослужбовцями та командуванням ВМС. Зеленський наголосив, що саме українські моряки разом з іншими підрозділами Сил оборони та безпеки змогли переламати ситуацію на одному з найважливіших театрів бойових дій, який Росія ще до початку повномасштабного вторгнення вважала своєю беззаперечною зоною домінування.

    “ВМС України разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки зробили те, що багато хто вважав неможливим. Росія програла Чорне море”, – наголосив глава держави.

    Президент підкреслив, що шлях до цього результату був тривалим і складався з низки успішних військових операцій, які поступово змінювали баланс сил. За його словами, переломним моментом стало звільнення острова Зміїний, після чого українські військові розпочали системну кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту РФ, ударів по військово-морських базах, складах боєприпасів, командних пунктах, аеродромах та інших об’єктах російської військової інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.

    Зеленський зазначив, що саме ці операції дозволили Україні позбавити Росію можливості безкарно діяти поблизу українського узбережжя, а також забезпечили функціонування українського морського експортного коридору, який став одним із ключових чинників стабілізації економіки країни під час війни.

    Глава держави наголосив, що сьогодні Чорне та Азовське моря більше не можуть вважатися безпечними для російських військових кораблів. Він підкреслив, що українські сили фактично змусили противника перейти до оборони, а багато кораблів були переведені з окупованого Севастополя до Новоросійська через постійну загрозу нових ударів.

    Президент також заявив, що Україна поступово переносить війну туди, звідки вона була розпочата Росією.

    “Кожен зараз бачить, що ми відібрали ініціативу у Росії і повертаємо цю війну туди, звідки вона і прийшла – на російську землю, у російське небо, до російських берегів. У рідну гавань цієї війни. І кожне чисте серце у світі чекає від України тільки одного – що ми здолаємо цю російську сволоту”, – заявив Зеленський.

    Під час урочистостей президент також відзначив українських військовослужбовців державними нагородами за успішне виконання бойових завдань. Окремим військовим частинам були вручені бойовий прапор та почесні стрічки “За мужність та відвагу”, якими відзначають підрозділи, що проявили особливу стійкість і професіоналізм під час бойових дій.

    Крім того, президент повідомив про створення нової Академії військово-морських сил в Одесі. За словами Зеленського, розвиток військово-морської освіти є одним із ключових напрямків посилення обороноздатності країни, адже сучасна війна на морі потребує нових знань, сучасної підготовки офіцерів та розвитку інноваційних технологій.

    Президент зазначив, що сьогодні існує і кадровий потенціал, і необхідна матеріальна база для реалізації цього проєкту. Він наголосив, що серед молоді спостерігається значний інтерес до служби у ВМС України, а держава зі свого боку повинна забезпечити майбутніх офіцерів якісною освітою та сучасною підготовкою.

    У той самий день Володимир Зеленський провів координаційну нараду з командуванням Військово-морських сил щодо ситуації на південному напрямку, захисту українського узбережжя, розвитку морських спроможностей та подальших операцій проти російських сил.

    Особливу увагу після оприлюднення відео із засідання привернула схема, яка випадково потрапила у кадр під час доповіді військових. На неї звернув увагу радник міністра оборони України Сергій Стерненко.

    На схемі були відображені основні сили Чорноморського флоту Росії та рівень їхніх втрат від початку повномасштабної війни.

    Згідно з інформацією, яка була помітна на екрані, із 33 основних бойових кораблів російського флоту чотири були повністю знищені, ще вісім отримали пошкодження різного ступеня.

    Ще більших втрат зазнали десантні кораблі, які Росія активно використовувала для забезпечення своїх військ та потенційних десантних операцій. Із 34 десантних кораблів 15 були знищені, ще десять – уражені українськими силами.

    Також серйозно постраждав допоміжний флот. Із 23 допоміжних суден три були повністю знищені, а дев’ять отримали пошкодження.

    Хоча офіційних коментарів щодо цих цифр Генеральний штаб чи командування ВМС не оприлюднювали, вони узгоджуються із численними повідомленнями про успішні українські операції проти російського флоту, які проводилися протягом останніх років.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки успішних ударів по кораблях і береговій інфраструктурі Чорноморського флоту. Під атаки потрапляли великі десантні кораблі, ракетні корвети, патрульні кораблі, штаб Чорноморського флоту в Севастополі, військово-морські бази, склади боєприпасів, ремонтні підприємства та аеродроми.

    Особливої ефективності українські сили досягли завдяки розвитку власних морських безпілотників, які стали одним із символів сучасної війни. Саме морські дрони неодноразово проникали до бухт окупованого Севастополя та атакували російські кораблі навіть у добре захищених районах базування.

    Крім морських безпілотників, Україна активно використовує високоточні крилаті ракети, ударні безпілотники та інші сучасні засоби ураження, що дозволяє регулярно завдавати ударів по військовій інфраструктурі Росії на значній відстані.

    Водночас Росія змушена постійно адаптуватися до нових загроз. За інформацією британської розвідки, російські військові вже почали встановлювати спеціальні захисні конструкції навіть на підводних човнах, намагаючись убезпечити їх від атак українських морських безпілотників. Крім того, останніми місяцями дедалі частіше з’являються повідомлення про поступове переміщення частини командування Чорноморського флоту із Севастополя до Новоросійська.

    Українські військові також продовжують працювати над розвитком нових технологій ведення бойових дій на морі. Нещодавно представники Головного управління розвідки повідомили про створення нового покоління морських дронів, які в перспективі зможуть не лише завдавати ударів по кораблях противника, а й здійснювати затримання та конфіскацію суден, що перебувають під міжнародними санкціями.

    Заява президента України прозвучала на тлі триваючого протистояння в акваторії Чорного моря, яке залишається одним із ключових напрямків війни. Українське керівництво переконане, що успішні дії Військово-морських сил та інших складових Сил оборони вже змінили стратегічний баланс у регіоні, позбавивши Росію можливості безроздільно домінувати на морі та використовувати свій флот як інструмент тиску на Україну і країни Чорноморського басейну.

  • ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    ЗСУ завдали серії потужних ударів по тилу РФ: уражено вертоліт, міст і штаби

    Сили оборони України продовжують системну кампанію зі знищення військової інфраструктури Росії як на тимчасово окупованих територіях, так і в глибокому тилу противника. Протягом останньої доби українські військові завдали ударів одразу по низці важливих об’єктів російської армії, серед яких вертоліт в акваторії Азовського моря, стратегічний залізничний міст, два командні пункти, склад безпілотників, ремонтний підрозділ та база зберігання паливно-мастильних матеріалів. У Генеральному штабі Збройних сил України наголошують, що такі операції є частиною комплексної стратегії зі зниження бойового потенціалу армії РФ та руйнування логістичних маршрутів, які забезпечують окупаційні війська озброєнням, технікою і пальним.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, одним із результатів проведеної операції стало ураження російського вертольота, який перебував в акваторії Азовського моря.

    Наразі військові уточнюють ступінь його пошкодження та наслідки удару. У Генеральному штабі не уточнюють тип повітряного судна та не розкривають деталей операції з міркувань безпеки, однак наголошують, що результати ще аналізуються.

    Азовське море залишається одним із важливих районів, де Росія активно використовує авіацію для патрулювання, супроводу кораблів, розвідки та підтримки своїх військ на південному напрямку. Саме тому ураження навіть окремих авіаційних засобів противника має суттєве значення для послаблення його можливостей контролювати цей регіон.

    Одним із найважливіших результатів операції стало ураження залізничного мосту через річку Сіверський Донець у районі тимчасово окупованої Станиці Луганської.

    За інформацією Генерального штабу, цей міст мав стратегічне значення для російської армії, адже через нього регулярно здійснювалося перекидання військової техніки, особового складу, артилерійських боєприпасів, ракетного озброєння, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення окупаційних військ.

    Залізничне сполучення традиційно залишається одним із головних інструментів військової логістики Росії. Саме залізницею окупанти транспортують великі обсяги техніки та боєприпасів із внутрішніх регіонів РФ до районів бойових дій.

    Ураження мостів, вузлових станцій та інших логістичних об’єктів значно ускладнює швидке перекидання резервів, збільшує навантаження на автомобільні маршрути та створює додаткові проблеми із забезпеченням російських угруповань на фронті.

    Водночас українські військові продовжують системно завдавати ударів по центрах управління російськими військами.

    За інформацією Генерального штабу, цього разу Сили оборони успішно уразили два командні пункти противника, розташовані в районі Шахтарського Донецької області.

    Саме на таких пунктах здійснюється управління військовими підрозділами, координація бойових операцій, планування наступальних дій, контроль за артилерією, ударними безпілотниками та іншими засобами ураження.

    Знищення або пошкодження командних центрів безпосередньо впливає на ефективність роботи російських військ, адже порушує систему передачі наказів, координацію між окремими підрозділами та здатність оперативно реагувати на зміну ситуації на полі бою.

    Ще однією важливою ціллю української операції став склад безпілотних літальних апаратів у Титарівці.

    Безпілотники вже давно стали одним із ключових елементів сучасної війни. Російська армія активно використовує їх для ведення повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню, виявлення українських позицій, а також для нанесення ударів по військових і цивільних об’єктах.

    Саме тому знищення місць зберігання таких систем дозволяє зменшити можливості противника щодо застосування дронів та ускладнює забезпечення підрозділів безпілотною технікою.

    Окрім цього, українські військові завдали удару по ремонтному підрозділу російської армії у Старобільську.

    Такі об’єкти відіграють важливу роль у підтриманні боєздатності військ, оскільки саме там ремонтується пошкоджена бронетехніка, автомобілі, артилерійські системи та інше озброєння.

    Пошкодження ремонтної інфраструктури означає, що російські війська змушені транспортувати несправну техніку на значно більші відстані або ж залишати її без можливості оперативного відновлення.

    Ще одним об’єктом, який потрапив під удар українських сил, став склад паливно-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому Луганську.

    Паливо є критично важливим ресурсом для ведення війни. Воно забезпечує роботу танків, бойових машин піхоти, вантажної техніки, артилерії, авіації та інших видів озброєння.

    Ураження таких складів створює серйозні труднощі для забезпечення військ пальним, що безпосередньо впливає на їхню мобільність та здатність проводити активні бойові дії.

    У Генеральному штабі наголосили, що всі ці удари мають єдину мету – послабити військовий потенціал Російської Федерації та зменшити її можливості для продовження агресії проти України.

    “Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на припинення збройної агресії Російської Федерації”, – заявили у Генеральному штабі.

    Остання операція стала продовженням серії масштабних ударів по стратегічних об’єктах РФ, які українські сили здійснюють останнім часом.

    Так, у ніч на 4 липня українські далекобійні безпілотники успішно атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, який є одним із найбільших центрів експорту російських нафтопродуктів через Балтійське море.

    За офіційною інформацією Сил спеціальних операцій ЗСУ, після влучання кількох безпілотників на території терміналу спалахнула масштабна пожежа.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи результати операції, заявив, що українські “далекобійні санкції” продовжують діяти проти об’єктів, які фінансують російську військову машину.

    За його словами, під ударом опинилася саме та портова інфраструктура, яка забезпечує надходження коштів до бюджету Росії та використовується для фінансування війни проти України.

    Крім цього, українські військові також уразили портову інфраструктуру у Кронштадті – одному з ключових центрів базування Балтійського флоту РФ. Відстань до цього військового об’єкта від державного кордону України перевищує 850 кілометрів, що вкотре демонструє здатність українських сил завдавати ударів по цілях далеко в тилу противника.

    Останніми місяцями Україна суттєво наростила інтенсивність ударів по складах боєприпасів, нафтобазах, військових аеродромах, командних пунктах, підприємствах оборонно-промислового комплексу та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської армії.

    У військовому командуванні наголошують, що така стратегія спрямована не лише на знищення окремих військових цілей, а й на системне виснаження логістичних можливостей Росії, руйнування її системи забезпечення та зменшення ресурсів, необхідних для продовження повномасштабної війни проти України.

  • Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітраж ООН підтвердив права України в Чорному та Азовському морях

    Арбітражний трибунал під егідою Організації Об’єднаних Націй ухвалив рішення у справі щодо прав України в Чорному та Азовському морях, яке Київ називає важливим підтвердженням чинності міжнародного морського права та спростуванням російських претензій на одноосібний контроль над частиною цих акваторій. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, наголосивши, що суд фактично відхилив ключові аргументи Російської Федерації, зокрема тезу про нібито «виключний» статус Азовського моря та Керченської протоки.

    У рішенні трибуналу прямо зазначено, що Азовське море та Керченська протока не можуть розглядатися як так зване «російське озеро», як це неодноразово стверджувала російська сторона у своїх юридичних та політичних аргументах. Суд підтвердив, що ці водні простори мають статус внутрішніх вод двох держав — України та Російської Федерації, що означає спільний характер їх правового режиму та відсутність права будь-якої сторони на виключне володіння або одноосібне регулювання.

    Окремо арбітраж наголосив, що Україна залишається прибережною державою у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, і повністю зберігає свої суверенні права відповідно до норм Конвенції ООН з морського права. У рішенні підкреслюється, що односторонні дії Російської Федерації, зокрема після 2022 року, не мають юридичної сили для зміни статусу цих вод і не впливають на міжнародно визнані права України як прибережної держави.

    Суд також розглянув питання масштабних інфраструктурних проєктів Росії в регіоні, серед яких будівництво Кримського мосту через Керченську протоку, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводів. Трибунал дійшов висновку, що під час реалізації цих проєктів російська сторона допустила порушення міжнародних норм, зокрема у сфері охорони морського середовища. Було встановлено, що Росія не провела належної екологічної оцінки впливу зазначених робіт і не забезпечила належного оприлюднення відповідних даних, що суперечить міжнародним вимогам щодо прозорості та захисту довкілля.

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що це рішення є черговим свідченням системного нехтування Російською Федерацією нормами міжнародного права. У відомстві наголосили, що спроби Москви закріпити наслідки своєї агресії та окупації як нібито нову реальність не отримують і не отримають міжнародно-правового визнання, а позиція трибуналу ще раз підтверджує фундаментальні принципи міжнародного морського права, які залишаються чинними незалежно від політичних обставин.

    Україна ініціювала цей міжнародний арбітраж ще 14 вересня 2016 року, посилаючись на системні порушення Росією Конвенції ООН з морського права в акваторіях Чорного та Азовського морів, а також Керченської протоки. У позові Київ зазначав, що ці порушення розпочалися після окупації Кримського півострова у 2014 році та поступово набули системного характеру, включно з обмеженням судноплавства, контролем над ресурсами та односторонніми інфраструктурними проєктами.

    Рішення трибуналу в Україні розглядають як важливий юридичний прецедент, який має значення не лише для двостороннього спору з Росією, а й для ширшої міжнародної практики застосування Конвенції ООН з морського права. Воно також підкреслює принцип неприпустимості силового перегляду морських кордонів і прав прибережних держав, навіть у разі тривалих конфліктів.

    У Києві очікують, що це рішення посилить позиції України в подальших міжнародних процесах і стане додатковим аргументом у дискусіях щодо відповідальності Росії за порушення міжнародного права в Чорноморському регіоні.