Позначка: балансуючий ринок

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • Борги на балансуючому ринку гальмують розвиток енергетики України

    Борги на балансуючому ринку гальмують розвиток енергетики України

    Хронічна заборгованість на балансуючому ринку залишається однією з ключових проблем української енергетики та стримує її розвиток за ринковими принципами. Про це заявила голова Української асоціації відновлюваної енергетики (УАВЕ) Ольга Євстігнєєва.

    За її словами, балансуючий ринок протягом багатьох років працює в умовах накопичених боргів, що не дозволяє йому функціонувати відповідно до закладених ринкових механізмів. У результаті, замість прозорої моделі, доводиться використовувати тимчасові рішення, тоді як обсяги заборгованості продовжують зростати.

    «Цей ринок, він хронічно в боргах, і це є дуже велика проблема. І тому сьогодні ми якраз теж будемо відстоювати цю позицію для того, щоб переходити від цього, умовно кажучи, “зоопарку ПСО”, яке існує, і впроваджувати якісь системні ринкові механізми», — заявила Євстігнєєва.

    Вона наголосила, що проблема не обмежується лише балансуючим ринком, а також негативно впливає на розвиток сектору відновлюваної енергетики. На її думку, для ефективної роботи енергоринку необхідно одночасно розвивати об’єкти «зеленої» генерації та системи накопичення енергії, щоб усі сегменти галузі працювали як єдина збалансована система.

    «Проблема боргів, вона є як на балансуючому ринку, так і може з’являтися на ринку ВДЕ. І оці всі такі девіації ринкові стоять для нас завданням, для того, щоб їх вирішити і щоб успішно об’єднатися з Європою», — підкреслила голова УАВЕ.

    За її словами, подолання системної заборгованості є необхідною умовою для подальшої інтеграції українського енергетичного ринку до європейського простору та впровадження сучасних ринкових правил.

    Раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначав, що причиною накопичення боргів на балансуючому ринку є не технічні недоліки, а підприємства критичної інфраструктури, які продовжують споживати електроенергію, однак тривалий час не розраховуються за отримані послуги.

  • «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    На українському енергоринку продовжує поглиблюватися масштабна боргова криза. Найбільші проблеми накопичуються на балансуючому ринку електроенергії, де взаємні неплатежі між НЕК «Укренерго» та учасниками ринку вже обчислюються десятками мільярдів гривень.

    Про це заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин.

    За його словами, станом на квітень 2026 року «Укренерго» заборгувало учасникам ринку близько 44 мільярдів гривень. Водночас самі учасники ринку винні компанії ще більше — приблизно 67 мільярдів гривень.

    «Переважну більшість цих грошей, 30 млрд, вони боргують на так званому балансуючому ринку», — зазначив Жупанин.

    Йдеться про сегмент ринку, який відповідає за баланс між виробництвом та споживанням електроенергії у реальному часі. Саме цей механізм є критично важливим для стабільності енергосистеми, особливо в умовах війни, атак на енергетичну інфраструктуру та постійних аварійних ризиків.

    Учасники ринку та експерти попереджають, що ситуація поступово стає критичною. Якщо проблему не вирішити, це може вплинути як на стабільність енергосистеми, так і на фінансову спроможність компаній готуватися до нового опалювального сезону.

    Жупанин звернув увагу, що борги перед домашніми та промисловими сонячними електростанціями поступово скорочуються. Однак на балансуючому ринку ситуація продовжує стрімко погіршуватися.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також заявляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку перед компанією вже досягла рекордного рівня за весь час існування енергоринку України.

    За його словами, проблема накопичується через окремі категорії споживачів і компаній, які не проводять повних розрахунків за електроенергію.

    У «Укренерго» визнають, що без системних змін ситуацію стабілізувати буде складно. Наразі готуються нові механізми врегулювання боргів, які можуть передбачати як зміни до урядових постанов, так і законодавчі ініціативи.

    Тим часом представники галузі озвучують ще тривожніші прогнози. Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський раніше заявляв, що загальний обсяг боргів на балансуючому ринку може сягнути 50 мільярдів гривень.

    На тлі постійних російських атак по енергетичній інфраструктурі проблема боргів стає не лише економічною, а й питанням енергетичної безпеки країни. Частина компаній уже заявляє про труднощі з модернізацією обладнання, ремонтами та підготовкою до зими через нестачу обігових коштів.

    Експерти попереджають: якщо боргова криза продовжить поглиблюватися, це може спричинити нові проблеми з фінансуванням ремонтних кампаній, розрахунками між виробниками електроенергії та стабільністю енергопостачання у пікові періоди споживання.

  • Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    Ціни на електроенергію зростають: НКРЕКП підняла прайс-кепи для бізнесу до рекордних рівнів

    НКРЕКП ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію (прайс-кепів) для бізнесу. Відповідні зміни були затверджені 23 квітня під час засідання регулятора та набудуть чинності вже з 1 травня. Про це повідомляє пресслужба комісії.

    Згідно з новими правилами, максимальна ціна на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа піднімається ще вище — до 17 000 грн за МВт-год, а мінімальна становитиме 0,01 грн.

    Рішення стало черговим кроком у зміні цінової політики на енергетичному ринку України, який функціонує в умовах постійного дефіциту генерації та високих ризиків через війну. У регуляторі пояснюють, що підвищення прайс-кепів має створити умови для стабільної роботи ринку, а також стимулювати імпорт електроенергії для покриття пікового попиту.

    Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що рішення ухвалене з урахуванням кількох ключових факторів. Серед них — постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, ситуація на світових енергетичних ринках, а також вплив цін на газ.

    «Пріоритет — збалансування енергосистеми та мінімізація відключень споживачів», — підкреслив він.

    Фактично підвищення граничних цін означає, що бізнес може зіткнутися зі зростанням вартості електроенергії, особливо у години пікового навантаження. Водночас це відкриває можливості для імпортерів, які зможуть вигідніше постачати електроенергію з європейських ринків.

    До цього рішення в Україні вже діяла складна система диференційованих прайс-кепів залежно від часу доби. З початку квітня максимальні ціни у пікові години (з 17:00 до 23:00) досягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічні та денні періоди були значно нижчими — від 5 600 до 6 900 грн.

    На балансуючому ринку також діяла погодинна диференціація: від 6 600 грн у нічні години до 16 000 грн у вечірній пік. Нове рішення фактично підвищує верхню межу ще більше, що дозволяє ринку гнучкіше реагувати на дефіцит електроенергії.

    Експерти зазначають, що підвищення прайс-кепів є вимушеним кроком. Через руйнування енергетичної інфраструктури, зокрема теплових електростанцій, Україна стикається з нестачею власної генерації. У таких умовах імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи.

    Водночас імпорт має економічний сенс лише тоді, коли внутрішні ціни є достатньо високими, щоб покривати витрати постачальників. Саме тому регулятор підвищує граничні ціни — щоб зробити український ринок більш привабливим для зовнішніх постачальників.

    Однак це рішення має і зворотний бік. Для бізнесу зростання прайс-кепів означає збільшення витрат на електроенергію, що може вплинути на собівартість продукції та ціни для кінцевих споживачів. Особливо це стосується енергоємних галузей, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.

    У довгостроковій перспективі підвищення цін може стимулювати бізнес до енергоефективності та інвестицій у власну генерацію, зокрема відновлювані джерела енергії. Водночас короткостроковий ефект для економіки може бути досить відчутним.

    Варто зазначити, що це не перше підвищення прайс-кепів у 2026 році. У січні регулятор уже збільшував граничні ціни майже вдвічі, довівши їх до рівня 15–16 тисяч грн за МВт-год протягом усієї доби. Після цього було запроваджено диференційований підхід, однак уже на початку квітня НКРЕКП ініціювала новий перегляд.

    Таким чином, ринок електроенергії України продовжує адаптуватися до воєнних реалій. Баланс між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається ключовим викликом для регулятора.

    Підвищення прайс-кепів є спробою забезпечити цей баланс, однак його ефективність залежатиме від багатьох факторів — від обсягів імпорту до стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у майбутньому опалювальному сезоні.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.

  • Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Ахметов знову перший за прибутками: як ДТЕК контролює енергоринок

    Рінат Ахметов знову посів перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України за версією Опендатабот. Однак за зовнішнім фасадом фінансового успіху, на думку критиків, ховається роками вибудувана система монопольного впливу на енергетичний ринок, яка дозволяє отримувати надприбутки за рахунок держави та споживачів.

    Ключовим елементом цієї системи є холдинг ДТЕК, який контролює значну частину вугільної генерації та розподільчих мереж. Така концентрація дала групі можливість фактично диктувати умови на стратегічному ринку. Під гаслами стабілізації енергосистеми та відновлення інфраструктури, за оцінками експертів, відбувається системне перекачування бюджетних коштів і платежів населення в інтересах приватного бізнесу.

    Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

    Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

    Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

    Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

    Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

    На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

    Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

  • Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    В Україні викрили масштабну корупційну схему, яку пов’язують із бізнес-групою Ріната Ахметова та підконтрольними компаніями у сфері енергетики. Розслідування вказує на системні маніпуляції під час держзакупівель електроенергії, штучне створення дефіциту на ринку та подальше виведення коштів через офшорні структури.

    За даними джерел у галузі та судових рішень, схема нібито охоплює компанії ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323), постачальників під брендом YASNO, а також іноземні юрисдикції — кіпрську Fabcell Ltd і зареєстровану на БВО Gelion Properties Ltd. Через ці компанії, за твердженнями викривачів, здійснювалася фінансова оптимізація, переоформлення активів та рух коштів за межі України.

    Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

    У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

    Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

    Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

    Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

    Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

    За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

    Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

    Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.