Golosnovinua.com

Позначка: балістична ракета

  • Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська балістика вперше полетіла по Росії: Fire Point розкрила деталі запуску FP-7

    Українська оборонна компанія Fire Point повідомила про перше застосування власної тактичної балістичної ракети по території Росії. Йдеться про FP-7, заявлена дальність якої сягає 300 кілометрів. Водночас виробник поки не розкриває, яку саме ціль атакували, коли відбувся запуск і чи вдалося завдати противнику втрат. Паралельно в Україні працюють над потужнішою ракетою FP-9, здатною долати значно більші відстані.

    Про застосування української балістики повідомила генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех. Її заяву 12 жовтня оприлюднили українські медіа, зокрема «Еспресо».

    За словами керівниці компанії, українські розробники вже перейшли від випробувань до практичного застосування власного ракетного озброєння.

    Терех заявила, що українську балістичну ракету вперше запустили по території РФ. Вона уточнила, що йдеться про тактичну систему з дальністю до 300 кілометрів.

    Однак конкретних подробиць операції керівниця Fire Point не повідомила. Невідомими залишаються місце запуску, ціль та результати застосування ракети.

    FP-7 уже застосували, але до Москви вона не дістане

    FP-7 належить до класу тактичних балістичних ракет, призначених для ураження цілей на порівняно невеликих відстанях.

    За характеристиками, які раніше оприлюднювали виробник та профільні видання, ракета може доставляти бойову частину масою приблизно 150–200 кілограмів.

    Водночас публічні оцінки максимальної дальності FP-7 різняться: раніше повідомлялося про 200–250 кілометрів, тоді як Ірина Терех назвала показник до 300 кілометрів.

    Це означає, що наразі не всі заявлені технічні характеристики підтверджені незалежними випробуваннями.

    FP-7 не є тією далекобійною ракетою, яку український виробник розробляє для ураження цілей на відстані понад 800 кілометрів.

    Йдеться про інший проєкт — FP-9.

    Що відомо про перше бойове застосування

    Ще 1 жовтня президент України Володимир Зеленський оголосив про перше бойове застосування української ракети FP-7.

    Тоді глава держави опублікував відео запуску та повідомив про перехід до наступного етапу — виробництва.

    При цьому президент не уточнив, яку саме ціль уразили українські військові.

    Американська газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляла, що ракета могла бути застосована по об’єкту на тимчасово окупованій території України.

    Нова заява Fire Point стосується запуску по території Росії.

    Водночас залишається незрозумілим, чи йдеться про окрему операцію, чи виробник розкрив додаткову інформацію щодо вже відомого застосування.

    Україна готує FP-9 із дальністю до 850 кілометрів

    Паралельно Fire Point розробляє іншу балістичну ракету — FP-9.

    За попередніми заявами представників компанії, її дальність має сягати 850 кілометрів. Саме цей проєкт розглядають як можливість значно розширити українські далекобійні спроможності.

    Наприкінці вересня Ірина Терех повідомляла, що завершення розробки FP-9 планують до кінця осені 2026 року.

    Однак готовність до випробувань, початок виробництва та реальне бойове застосування — різні етапи створення озброєння.

    Наразі незалежних підтверджень бойового застосування FP-9 немає.

    Чому власна балістика важлива для України

    Розвиток власних балістичних ракет дає Україні можливість поступово зменшувати залежність від іноземних поставок далекобійного озброєння.

    На відміну від крилатих ракет і більшості безпілотників, балістичні ракети рухаються за іншою траєкторією та можуть досягати високих швидкостей, що ускладнює їх перехоплення.

    Водночас ефективність нової зброї залежить не лише від максимальної дальності, а й від точності, надійності та можливостей серійного виробництва.

    За оцінками військових аналітиків, поява української балістики може розширити можливості ураження військових об’єктів противника.

    Таким чином, заява Fire Point свідчить про новий етап розвитку українського ракетного озброєння. Проте говорити про успішне знищення конкретного об’єкта на території РФ поки зарано: виробник не оприлюднив ані результатів удару, ані незалежних доказів ураження цілі.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Україна вперше офіційно підтвердила бойове застосування власної тактичної балістичної ракети FP-7. Президент Володимир Зеленський 1 жовтня оприлюднив відео запуску нового українського озброєння та заявив, що після бойової перевірки наступним кроком має стати його виробництво.

    «Українська тактична балістика. FP-7. Перше бойове застосування. Дякую за результат. Далі – виробництво», — написав глава держави.

    Куди саме полетіла FP-7, яку ціль атакували, скільки ракет було застосовано та яким був результат удару, Зеленський не уточнив. Це важлива деталь: офіційно підтверджений сам факт першого бойового використання ракети, але не конкретний об’єкт ураження.

    Для української ракетної програми це помітний рубіж. Ще на початку року FP-7 демонстрували лише під час випробувальних пусків, улітку розробники говорили про кодифікацію та підготовку до військових тестів, а у вересні компанія Fire Point заявляла, що до реального застосування залишилися лічені тижні. Тепер цей етап, за словами президента, пройдено.

    FP-7 розробляє українська оборонна компанія Fire Point, яка також відома далекобійними ударними безпілотниками та крилатою ракетою FP-5 «Фламінго». Проєкт балістичної ракети компанія вперше публічно представила у вересні 2025 року на міжнародній оборонній виставці MSPO у Польщі. Уже 27 лютого 2026 року співзасновник Fire Point Денис Штілерман показав перші кадри випробувальних запусків FP-7 із наземної пускової платформи.

    За початково заявленими характеристиками виробника, FP-7 мала дальність до 200 км, бойову частину до 150 кг, максимальну швидкість приблизно 1500 м/с, висоту польоту до 65 км та заявлене кругове ймовірне відхилення близько 14 метрів.

    Проте вже влітку представники Fire Point повідомляли про покращені характеристики. Defense News у серпні писало з посиланням на компанію, що дальність FP-7 залежно від конфігурації може сягати близько 300 км, а бойова частина — до 150 кг. Інші українські публікації наводили версію до 300 км із навантаженням до 200 кг. Через розбіжності у відкритих даних коректніше говорити про діапазон характеристик, заявлених самим розробником на різних етапах програми, а не про остаточно підтверджені військові параметри.

    У середині вересня генеральна директорка Fire Point Ірина Терех повідомляла, що FP-7 вже завершила два попередні етапи випробувань. Спочатку окремо перевіряли двигун, систему навігації та інші вузли на землі й у лабораторіях, після чого відбулися льотні випробування. Наступним етапом стали військові тести, які водночас були частиною процесу кодифікації. Тоді Терех прогнозувала, що до бойового використання залишилися саме тижні, а не місяці.

    Ще раніше, у серпні, вона говорила Reuters, що компанія провела близько 15 випробувальних пусків і розраховує перейти до бойового застосування восени.

    Таким чином, за публічно відомою хронологією, шлях FP-7 від перших відкритих тестів до офіційно підтвердженого бойового пуску зайняв приблизно сім місяців.

    Для України принципове значення має не лише сама ракета, а й те, що вона створюється всередині країни. Західні далекобійні системи протягом війни часто постачалися в обмеженій кількості, а їх використання могло залежати від політичних умов держав-постачальників. Власне виробництво дає Києву значно більше контролю над масштабом випуску, запасами та застосуванням зброї.

    Саме тому коротка фраза Зеленського «далі — виробництво» може бути не менш важливою, ніж повідомлення про перший запуск. Випробувати одну або кілька ракет і створити стабільну серію — різні за складністю завдання. Серійне виробництво потребує двигунів, електроніки, корпусів, вибухових речовин, пускових установок, стабільних ланцюгів постачання та захищених виробничих потужностей.

    Fire Point саме технологічну простоту називала однією з головних переваг FP-7. Ракета запускається із наземної платформи і, за описами розробника, створювалася з розрахунком на відносно швидке масштабування виробництва під час війни.

    При цьому FP-7 — не найдальша балістична система у портфелі Fire Point. Компанія паралельно працює над значно більшою FP-9. Для неї виробник заявляв дальність до 855 км та бойове навантаження до 800 кг, хоча ці характеристики ще не підтверджені незалежними бойовими даними.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про FP-9 і про те, як вона відрізняється від молодшої FP-7. У матеріалі зазначалося, що FP-7 тоді перебувала на етапі сертифікації, тоді як FP-9 мала стати значно важчим і далекобійнішим представником нової української ракетної лінійки.

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Цікаво, що перші сигнали про можливий бойовий дебют української балістики з’явилися ще раніше. 20 вересня Зеленський, розповідаючи про комбінований удар по російських об’єктах, назвав серед застосованих українських систем зброю під назвою Pelican. Її у відкритих джерелах пов’язували з FP-7, але тоді президент прямо не ототожнював ці назви й не повідомляв, яку саме ціль могла вразити ця ракета.

    «Ненька інфо» тоді окремо наголошувала, що говорити про перше підтверджене застосування саме FP-7 було передчасно: назву Pelican пов’язували з цією розробкою, але прямого офіційного підтвердження не було.

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Тепер ситуація змінилася: 1 жовтня Зеленський прямо назвав FP-7 і прямо визначив запуск як її перше бойове застосування. Це робить нинішню заяву значно конкретнішою.

    При цьому деталі бойової операції залишаються закритими. Немає офіційної інформації ані про координати цілі, ані про дальність конкретного пуску, ані про тип бойової частини, ані про результат ураження. Тому повідомлення в соцмережах про конкретні російські об’єкти, нібито атаковані саме FP-7, без додаткового підтвердження залишаються припущеннями.

    Окремо сьогодні в центрі уваги опинилася і сама Fire Point. 1 жовтня в медіа поширилася непідтверджена інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора компанії Дениса Штілермана. Сам він іронічно прокоментував повідомлення про свою нібито загибель, тоді як представники Fire Point назвали інформацію про замах вигадкою. Офіційного підтвердження нападу від правоохоронців на момент публікації не було.

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    Fire Point також активно розвиває крилату ракету FP-5 «Фламінго», яка вже використовувалася Україною для дальніх ударів. «Ненька інфо» раніше писала про розвиток цієї системи та заяви щодо підвищення її ефективності.

    Ефективність застосування української ракети «Фламінго» стрімко зростає

    FP-7 займає іншу нішу. На відміну від крилатої ракети, яка значну частину маршруту летить приблизно як літальний апарат, балістична ракета набирає висоту, а потім рухається до цілі по балістичній траєкторії з високою швидкістю. Для протиповітряної та протиракетної оборони це інший тип загрози, що потребує спеціалізованих засобів перехоплення.

    Саме поява власної балістики тому має для України значення, яке виходить за межі одного пуску. Йдеться про формування нового класу українського озброєння — поряд із далекобійними безпілотниками, «Нептунами», крилатими ракетами «Фламінго» та іншими системами.

    Поки що Зеленський повідомив лише про перше бойове застосування. Чи означає це завершення військових випробувань, яку кількість FP-7 уже виготовлено і коли система перейде до регулярного серійного використання, публічно не повідомляється.

    Але ключова межа вже пройдена: ракета, яка ще взимку існувала для широкої публіки переважно у вигляді кадрів випробувальних пусків, 1 жовтня офіційно перейшла зі стадії розробки до бойового застосування. Наступне завдання, яке сформулював сам президент, — перетворити цей результат на виробництво.

  • Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Українська оборонна компанія Fire Point показала повнорозмірний макет нової балістичної ракети FP-9 — однієї з найамбітніших вітчизняних ракетних розробок останнього часу. За заявленими виробником характеристиками, вона має уражати цілі на відстані до 855 кілометрів і нести бойове навантаження масою до 800 кілограмів. Така дальність потенційно дозволяє діставати до цілей у Московському регіоні залежно від точки запуску.

    Fire Point привезла FP-9 до Данії, де 19–20 серпня проходить оборонна виставка DALO Industry Days 2026. Компанія повідомила, що представить там одразу кілька українських систем — FP-1, крилату ракету FP-5 «Фламінго», а також балістичні FP-7 і FP-9.

    Таким чином, український виробник уперше дає міжнародній оборонній аудиторії можливість побачити повнорозмірні зразки двох своїх балістичних проєктів.

    Що відомо про FP-9

    Fire Point описує FP-9 як балістичну ракету наземного запуску, призначену для доставки бойового навантаження масою до 800 кг на відстань до 855 км. Саме ці параметри зараз є головними публічно заявленими характеристиками системи.

    У профільних джерелах також наводяться додаткові характеристики майбутньої ракети:

    • максимальна швидкість — близько 2200 м/с;
    • максимальна висота польоту — до 70 км;
    • заявлене відхилення від цілі — близько 20 метрів;
    • бойове навантаження — до 800 кг.

    Водночас ці показники є саме заявленими характеристиками розробника і мають остаточно підтверджуватися під час повного циклу випробувань.

    Запуск FP-9 планується з наземної мобільної платформи. Такий формат дозволяє швидко змінювати позицію, ускладнює пошук пускової установки противником і дає змогу використовувати ракету в різних оперативних сценаріях.

    Для України це особливо важливо, оскільки стаціонарні ракетні комплекси були б значно вразливішими до російської розвідки та ударів.

    Чи справді FP-9 дістане до Москви

    Заявлена дальність у 855 км справді робить Московський регіон потенційно досяжним для FP-9.

    Однак це залежить від конкретного району запуску та траєкторії польоту. Тому коректніше говорити не про гарантовану можливість удару по будь-якій точці Москви, а про те, що дальність ракети дозволяє включати Московський регіон до потенційної зони ураження.

    Саме цей показник різко відрізняє FP-9 від меншої FP-7.

    FP-7 має заявлену дальність до 200 км та бойову частину близько 150 кг. FP-9 фактично переходить уже в категорію засобів оперативно-стратегічного ураження глибокого тилу.

    Потенційними цілями для зброї такого класу можуть бути військові аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти, логістичні вузли та об’єкти оборонно-промислового комплексу.

    FP-9 значно потужніша за FP-7

    У Данії поруч із FP-9 показують і меншу балістичну ракету FP-7.

    За даними Fire Point, FP-7 розрахована на ураження цілей на відстані до 200 км і несе близько 150 кг бойового навантаження. Компанія повідомляє, що ця ракета пройшла близько 15 випробувальних запусків та перебуває на етапі сертифікації Міністерством оборони.

    У лютому 2026 року Fire Point уже демонструвала випробувальний запуск FP-7. Пізніше з’явилися кадри ще одного польоту, який профільні експерти називали першим повністю керованим випробуванням цієї ракети.

    FP-9 є наступним, набагато важчим рівнем цієї ракетної лінійки.

    Її бойова частина більш ніж у п’ять разів важча, а максимальна дальність більш ніж учетверо перевищує показники FP-7.

    На якому етапі перебуває FP-9

    Попри ефектну презентацію, важливо розуміти: FP-9 поки не можна називати серійною ракетою, яка вже масово надходить до війська.

    Fire Point продовжує її розробку та випробування.

    У серпні профільне видання Militarnyi повідомило з посиланням на головного конструктора та співвласника Fire Point Дениса Штілермана, що на цьому етапі програма FP-9 проходить випробування, пов’язані насамперед із твердопаливним двигуном.

    Раніше компанія планувала пройти необхідний цикл випробувань і кодифікацію ракети протягом 2026 року. Кодифікація є принципово важливим етапом, оскільки саме після неї відповідний виріб може офіційно закуповуватися для українського війська.

    За заявами представників компанії, FP-9 може бути готова до оперативного використання восени 2026 року, хоча цей термін залежить від результатів випробувань, фінансування і можливостей серійного виробництва.

    Україна розвиває одразу кілька далекобійних систем

    FP-9 — далеко не єдиний далекобійний проєкт Fire Point.

    Компанія вже відома своїми далекобійними ударними БпЛА FP-1 та FP-2.

    Окремим напрямом стала FP-5 «Фламінго» — наземна крилата ракета або безпілотна авіаційна система великої дальності. Сам виробник вказує, що FP-5 здатна нести бойове навантаження до 1150 кг.

    У портфелі Fire Point також є перспективний антибалістичний комплекс Freyja.

    Для нього компанія працює над ракетою-перехоплювачем FP-7.x, що створюється на основі технологічних рішень FP-7. У 2026 році компанія повідомляла про інтеграцію європейських радарних та інших компонентів у цей проєкт.

    Таким чином, Fire Point фактично будує ціле сімейство систем — від далекобійних дронів до крилатих, балістичних та перспективних протиракет.

    Чому виставка у Данії важлива

    DALO Industry Days є найбільшою оборонною виставкою Скандинавії. У 2026 році українські виробники беруть участь у ній вдруге.

    Данія має особливе значення для українського оборонно-промислового комплексу через так звану данську модель.

    Її принцип полягає у тому, що партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, після чого ця зброя передається Силам оборони.

    Для компаній на кшталт Fire Point міжнародні виставки тому є не тільки демонстрацією технологій. Це можливість залучати партнерське фінансування, знаходити постачальників компонентів, укладати міжнародні технологічні угоди та масштабувати виробництво.

    Особливо це важливо для дорогих ракетних програм, де серійність безпосередньо залежить від доступу до фінансів, твердого палива, електроніки, систем наведення та виробничих потужностей.

    Українська балістика стає дедалі реальнішою

    Ще кілька років тому основним далекобійним інструментом України залишалися безпілотники та передані партнерами ракети.

    Тепер ситуація поступово змінюється.

    FP-7 уже проходить льотні випробування, FP-9 просувається до власного випробувального циклу, а Україна паралельно розвиває інші ракетні програми.

    Головна перевага власної далекобійної зброї полягає не тільки в технічних характеристиках.

    Українське виробництво зменшує залежність від того, які саме ракети партнери готові передати, у якій кількості та з якими політичними обмеженнями на їх застосування.

    Якщо Fire Point вдасться підтвердити заявлені характеристики FP-9 і довести систему до серійного виробництва, Україна отримає балістичний засіб із дальністю понад 800 км і важкою бойовою частиною.

    А це означатиме принципово інший рівень можливостей для ударів по військовій інфраструктурі в глибині території Росії.

    Поки ж FP-9 залишається перспективною розробкою, а її реальні бойові характеристики мають підтвердити майбутні випробування.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    КНДР знову запустила балістичну ракету: Пхеньян відповів на військові маневри США та Південної Кореї

    Північна Корея здійснила черговий запуск балістичної ракети у напрямку Східного моря на тлі підготовки Південної Кореї та США до спільних військових навчань. У Сеулі заявили про посилення моніторингу ситуації та готовність реагувати на можливі подальші провокації з боку Пхеньяна.

    Про це повідомляє південнокорейське агентство Yonhap.

    За даними південнокорейських військових, запуск зафіксували близько 6:00 ранку 12 серпня. Балістичну ракету запустили з району Вонсана, розташованого на східному узбережжі Північної Кореї, після чого вона полетіла у напрямку Східного моря, яке в Японії називають Японським морем.

    JCS не повідомив усіх характеристик запущеної ракети. Південнокорейські військові продовжують аналізувати траєкторію її польоту, дальність та інші технічні параметри.

    Після запуску Південна Корея посилила спостереження за територією КНДР та привела відповідні сили в стан підвищеної готовності. У Сеулі також заявили, що підтримують тісний обмін інформацією зі США та Японією щодо дій Пхеньяна.

    «Південна Корея, США та Японія підтримують повну бойову готовність, тісно обмінюючись інформацією щодо запуску балістичної ракети Північною Кореєю», — заявили в JCS.

    Новий запуск відбувся буквально напередодні щорічних спільних військових навчань Південної Кореї та США. Маневри мають розпочатися наступного тижня і традиційно викликають різку реакцію Пхеньяна.

    Північнокорейська влада регулярно заявляє, що спільні навчання Сеула та Вашингтона є підготовкою до можливого нападу на КНДР. США та Південна Корея, зі свого боку, наголошують на оборонному характері таких маневрів та необхідності підтримувати готовність союзників на тлі військової активності Північної Кореї.

    Пхеньян уже неодноразово відповідав на подібні навчання випробуваннями ракет та іншого озброєння. Таким чином КНДР демонструє, що розглядає військову активність США та Південної Кореї як безпосередню загрозу своїй безпеці та готова використовувати ракетні випробування як інструмент політичного й військового тиску.

    Нинішній запуск є вже другим відомим випробуванням балістичної ракети КНДР за останній час. Попередній запуск відбувся минулого четверга. Повторне застосування балістичного озброєння свідчить про те, що Пхеньян продовжує підтримувати високий рівень військової активності, попри міжнародну критику.

    Окрему увагу до ракетної програми КНДР привертає її співпраця з Росією. Москва дедалі активніше використовує північнокорейське озброєння під час війни проти України. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Росія збільшує застосування балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї.

    Співпраця між Москвою та Пхеньяном у військовій сфері останніми роками значно посилилася. Північна Корея, за даними української та західної сторони, постачає Росії боєприпаси та ракети для використання у війні проти України. Натомість Росія може передавати КНДР технології, військові знання та іншу допомогу.

    Україна також попереджала про можливу появу північнокорейських військових і ракетних підрозділів на території Росії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що в разі розгортання ракетних підрозділів КНДР у Росії вони можуть розглядатися як законні військові цілі.

    Таким чином, нинішній запуск ракети має значення не лише для ситуації на Корейському півострові. Він відбувається в умовах активного військового співробітництва Пхеньяна та Москви, а північнокорейська ракетна програма вже безпосередньо пов’язана з війною Росії проти України.

    Поки що Південна Корея не повідомляла про ознаки масштабнішої атаки або підготовку КНДР до безпосереднього військового конфлікту. Водночас Сеул, Вашингтон і Токіо продовжують стежити за ситуацією та координувати свої дії на випадок нових запусків.

    На тлі майбутніх спільних навчань США та Південної Кореї нове випробування може бути насамперед демонстрацією сили з боку Пхеньяна та сигналом про його готовність реагувати на військову активність союзників. Водночас остаточні технічні характеристики ракети та її тип мають бути встановлені після завершення аналізу даних південнокорейськими та американськими військовими.

  • КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    КНДР знову запустила балістичну ракету в бік Японії: у регіоні різко зросла напруга

    Північна Корея 6 серпня провела новий запуск балістичної ракети малої дальності у напрямку Японського моря, яке у Південній Кореї називають Східним морем. Запуск стався лише через кілька днів після різкої заяви сестри північнокорейського лідера Кім Йо Чжон, яка пригрозила «додатковими військовими кроками» у відповідь на посилення оборонних можливостей Японії. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї, одну ракету запустили з району східного прибережного міста Вонсан. Вона пролетіла у східному напрямку та впала в море. Південнокорейські військові разом із США та Японією відстежували політ і аналізують характеристики ракети.

    Міністерство оборони Японії повідомило, що ракета не залетіла на територію країни й не створила прямої загрози для японських островів. Інформації про пошкодження суден або літаків також не надходило. Токіо й Сеул водночас засудили запуск як порушення резолюцій Ради Безпеки ООН, які забороняють Північній Кореї використовувати балістичні ракетні технології.

    Запуск стався після погроз Кім Йо Чжон

    Нова ракетна демонстрація відбулася на тлі жорсткої риторики Пхеньяна щодо Японії.

    4 серпня Кім Йо Чжон, впливова сестра Кім Чен Ина, заявила, що Північна Корея не залишатиметься «пасивним спостерігачем» за військовим посиленням Токіо. Вона звинуватила Японію у переході від суто оборонної політики до розвитку можливостей для завдання ударів за межами власної території.

    Особливе невдоволення Пхеньяна викликало випробування Японією американської крилатої ракети Tomahawk із борту есмінця Chokai та участь японських військових у спільних навчаннях із США та Філіппінами.

    Кім Йо Чжон заявила, що такі кроки створюють нові ризики для безпеки регіону та можуть змусити КНДР вдатися до додаткових військових заходів. Яких саме — вона не уточнила.

    Через два дні після цієї заяви Пхеньян провів новий запуск.

    Японія посилює власні ударні можливості

    Риторика КНДР виникла не на порожньому місці.

    Японія протягом останніх років проводить наймасштабнішу трансформацію своєї оборонної політики за післявоєнний період. Токіо збільшує військові витрати, закуповує далекобійні ракети, розвиває протиракетну оборону та тісніше координує дії зі США і Південною Кореєю.

    Одним із найбільш символічних кроків стала закупівля американських Tomahawk, які можуть завдавати ударів на значній відстані.

    Для Японії це частина так званої counterstrike capability — спроможності завдавати ударів у відповідь по пускових позиціях потенційного противника.

    Токіо пояснює ці зміни загрозами з боку КНДР, Китаю та Росії.

    У японському оборонному відомстві неодноразово наголошували, що Північна Корея вже має велику кількість балістичних ракет різної дальності та продовжує швидко вдосконалювати їхні характеристики.

    У новому огляді Міноборони Японії зазначається, що КНДР прагне отримати можливості для ведення збройного конфлікту зі США та їхніми союзниками, паралельно розширюючи ядерний і ракетний арсенал.

    Союз Пхеньяна і Москви прискорив розвиток ракет

    Окрему стурбованість Японії та Південної Кореї викликає дедалі тісніша військова співпраця КНДР з Росією.

    Після укладення у 2024 році договору про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним співпраця двох держав різко розширилася.

    Пхеньян передає Москві артилерійські боєприпаси, ракети та інше військове обладнання. Північнокорейські військовослужбовці також були залучені на боці Росії.

    Для КНДР війна проти України створила унікальну можливість випробовувати власні ракетні системи у реальних бойових умовах та отримувати дані про їхню точність, надійність і здатність долати сучасну ППО.

    Саме цей фактор західні й азійські аналітики вважають одним із найбільш небезпечних наслідків російсько-північнокорейського союзу.

    КНДР уже розгортає ракетний підрозділ у Росії

    Напередодні нинішнього запуску з’явилася ще одна важлива інформація.

    Українська розвідка повідомила, що Північна Корея почала розгортання власного ракетного підрозділу на заході Росії.

    За українськими даними, до його складу можуть входити близько 90 військовослужбовців КНДР, шість пускових установок і до 120 балістичних ракет.

    Цей підрозділ потенційно може бути використаний для ударів по Україні.

    Інформація про нове розгортання додала ще один вимір до ракетної програми Пхеньяна: тепер її результати мають безпосереднє значення не лише для Корейського півострова чи Японії, а й для війни в Європі.

    Північнокорейські ракети вже застосовували проти України

    Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети KN-23 та KN-24 для атак по українських містах.

    За оцінками, ці ракети мають велику бойову частину, але поступаються сучасним російським аналогам у точності.

    Саме тому їх застосування проти міських районів створює додаткову небезпеку для цивільного населення.

    КНДР, зі свого боку, отримує можливість аналізувати результати бойового застосування й модернізувати системи.

    Для Південної Кореї та Японії це критично важливо, оскільки технології, які сьогодні випробовуються на війні проти України, у майбутньому можуть використовуватися безпосередньо проти них.

    Це не перший запуск у 2026 році

    Північна Корея активно випробовує ракети протягом усього року.

    За відкритими даними, балістичні запуски вже відбувалися у січні та навесні.

    У березні КНДР запускала серію ракет у період американсько-південнокорейських військових навчань. Пхеньян традиційно називає такі навчання репетицією вторгнення й використовує їх як обґрунтування для демонстративних випробувань власної зброї.

    Нинішній запуск також відбувається незадовго до чергових великих спільних навчань США і Південної Кореї.

    AP зазначає, що маневри мають розпочатися пізніше у серпні. У минулому Північна Корея регулярно відповідала на них ракетними запусками та іншими військовими демонстраціями.

    КНДР може використати запуск і як політичний сигнал

    Ракетні випробування Північної Кореї зазвичай мають одразу кілька функцій.

    Перша — технічна: перевірити нову або модернізовану систему.

    Друга — військова: тренувати розрахунки та відпрацьовувати застосування озброєння.

    Третя — політична: продемонструвати сусідам і США готовність до ескалації.

    У нинішньому випадку політичний сигнал особливо очевидний через заяву Кім Йо Чжон щодо Японії лише за два дні до пуску.

    Проте без офіційного повідомлення КНДР про мету випробування не можна стверджувати, що ракета була прямою відповіддю саме на японські дії.

    Чому Вонсан часто використовується для запусків

    Місто Вонсан розташоване на східному узбережжі КНДР і давно є одним із районів, звідки Пхеньян проводить ракетні випробування.

    Географічно це зручно: ракети можуть летіти на схід над морем, мінімізуючи ризик падіння уламків на населені райони Північної Кореї.

    У минулі роки з району Вонсана вже неодноразово запускали ракети малої дальності.

    Тому сам вибір місця не обов’язково свідчить про появу нового типу озброєння.

    Південнокорейські, японські та американські фахівці зараз аналізують дальність, максимальну висоту, швидкість і траєкторію польоту, щоб визначити конкретний тип ракети.

    США, Японія і Південна Корея дедалі тісніше координуються

    Ракетні випробування Пхеньяна одночасно підштовхують його сусідів до більш тісної оборонної співпраці.

    США, Південна Корея та Японія останніми роками розширили обмін даними щодо північнокорейських ракетних запусків у режимі реального часу.

    Вони також регулярно проводять спільні морські та повітряні навчання.

    Для Пхеньяна така співпраця є ще одним аргументом на користь розвитку власного ракетно-ядерного потенціалу.

    Так утворюється замкнене коло: КНДР нарощує озброєння, сусіди посилюють оборону, а Пхеньян використовує це посилення як пояснення нових ракетних випробувань.

    Китай теж тисне на Японію

    Північнокорейська риторика проти Токіо накладається на паралельне зростання напруги між Японією та Китаєм.

    Пекін також критикує японське переозброєння і дедалі тіснішу військову співпрацю зі США.

    Японія, зі свого боку, вважає посилення військової координації Китаю, Росії та Північної Кореї одним із головних викликів для власної безпеки.

    Таким чином, новий запуск КНДР є частиною значно ширшого процесу — стрімкої мілітаризації Східної Азії.

    Для України цей запуск теж має значення

    На перший погляд ракета, яка впала в Японське море, не має прямого зв’язку з війною в Україні.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від попередніх років.

    КНДР уже безпосередньо бере участь у підтримці російської війни: передає боєприпаси, ракети та військовий персонал.

    Кожне нове випробування північнокорейської балістичної системи потенційно дає Пхеньяну нові технологічні дані, які можуть бути використані для вдосконалення озброєнь, що згодом потрапляють до Росії.

    Тому для Києва розвиток північнокорейської ракетної програми стає вже не віддаленою азійською проблемою, а елементом власної безпеки.

    Нинішній запуск не завдав шкоди Японії й, за даними Токіо, не створив прямої загрози її території. Але його політичний контекст виглядає значно серйозніше: КНДР одночасно погрожує Японії, поглиблює військовий союз із Росією та нарощує ракетний потенціал, який дедалі активніше впливає на безпекову ситуацію одразу в Азії та Європі.

  • За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    За 3,5 км від будинку, де загинула родина: знайшли місце падіння другої ракети KN-23

    Українські фахівці виявили місце падіння другої північнокорейської балістичної ракети KN-23, яку російські війська застосували під час масованої атаки по Україні в ніч на 30 липня. За словами радника – уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, вирва від ракети знаходиться лише за 3,5 кілометра від будинку в селищі Радушне на Дніпропетровщині, де внаслідок іншого удару загинула багатодітна родина.

    Про нову знахідку Власюк повідомив у соціальних мережах, оприлюднивши фотографії вирви та уламків ракети. За його словами, аналіз місцевості свідчить, що поблизу місця падіння відсутні будь-які військові чи інші потенційні цілі.

    «Між цими влучаннями 3,5 кілометра. Ніяких потенційних цілей немає в радіусі 5 кілометрів. Така точність», – зазначив він, коментуючи результати огляду місця падіння ракети.

    Друга ракета впала неподалік Радушного

    За інформацією Власюка, друга ракета KN-23 впала неподалік населеного пункту Радушне у Дніпропетровській області, залишивши велику вирву в полі. Інша ракета цього ж типу влучила безпосередньо у житловий будинок багатодітної родини.

    Саме цей удар став одним із найтрагічніших епізодів масованої атаки РФ. Внаслідок руйнування будинку загинули шестеро людей, серед яких були діти. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за попередніми даними будинок було зруйновано саме північнокорейською балістичною ракетою KN-23.

    Опубліковані фотографії демонструють величезну вирву, яка утворилася після вибуху, а також фрагменти корпусу ракети, що залишилися після удару.

    KN-23 називають аналогом російського «Іскандера»

    Владислав Власюк наголосив, що KN-23 практично повністю повторює конструкцію російської балістичної ракети «Іскандер-М». За його словами, обидва типи озброєння мають багато однакових конструктивних рішень і використовують схожі комплектуючі, значна частина яких вироблена за межами Росії та Північної Кореї.

    Раніше українські військові інженери та науковці Міністерства оборони вже досліджували уламки ракет KN-23 і KN-24. Під час аналізу вони встановили, що ці ракети мають характерну геометрію та містять численні електронні компоненти цивільного призначення іноземного виробництва. Серед них були деталі зі США, Японії, Швейцарії та інших країн, які потрапили до ракет попри міжнародні санкції.

    Масована атака 30 липня

    У ніч із 29 на 30 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні понад 70 ракет різних типів та майже 300 ударних безпілотників.

    Під час цієї атаки, як повідомили українські військові, російська армія вперше за тривалий час знову застосувала північнокорейські балістичні ракети KN-23. Їх використання підтвердили результати аналізу уламків та попередня ідентифікація типу озброєння.

    Україна продовжує досліджувати іноземні компоненти російської зброї

    Виявлення уламків KN-23 стало частиною масштабної роботи українських експертів із документування російського озброєння. Команда, яка займається санкційною політикою, систематично досліджує ракети та безпілотники, що використовує Росія, встановлюючи походження їхніх комплектуючих.

    За словами Владислава Власюка, лише за останні місяці Україна передала партнерам сотні серійних номерів іноземних компонентів, знайдених у російських ракетах і дронах. Це дозволяє урядам інших держав та виробникам відстежувати шляхи потрапляння своїх деталей до російського військово-промислового комплексу та посилювати експортний контроль.

    Власюк також раніше зазначав, що санкційний тиск уже дає результати: окремі західні комплектуючі зникли з російських «Шахедів», однак Росія активно замінює їх китайськими аналогами або шукає нові канали постачання. Водночас у сучасних російських ракетах досі знаходять деталі, виготовлені у 2025 році, що свідчить про продовження обходу санкцій.

    Трагедія у Радушному стала символом ударів по цивільних

    Знахідка другої вирви ще раз підтвердила масштаби атаки на Дніпропетровщину. Відстань між двома місцями падіння становить лише 3,5 кілометра, при цьому, за словами українських фахівців, жодних військових об’єктів поблизу не було.

    Саме тому оприлюднені дані можуть стати ще одним доказом для міжнародних партнерів щодо характеру російських ударів по цивільній інфраструктурі та необхідності подальшого посилення санкційного тиску як на Росію, так і на держави, що допомагають їй постачанням озброєння або компонентів для його виробництва.

  • Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія могла вдарити по багатодітній родині під Кривим Рогом новою ракетою з КНДР

    Росія, ймовірно, застосувала північнокорейську балістичну ракету під час нічного удару по селищу Радушне поблизу Кривого Рогу, де внаслідок атаки була знищена багатодітна родина. За оцінками західних журналістів та українських військових, це може свідчити про отримання Москвою нової партії озброєння від Північної Кореї після тривалої перерви у використанні таких ракет.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією видання, тривала відсутність ударів північнокорейськими балістичними ракетами може означати, що Росія нещодавно поповнила свої запаси зброї, отримавши нову партію ракет від КНДР.

    Якщо інформація підтвердиться, це стане першим випадком застосування північнокорейської балістики у війні проти України майже за рік.

    На думку співрозмовників Reuters, нові поставки дозволяють російській армії не лише підтримувати високий темп повітряних атак, а й нарощувати інтенсивність ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі.

    Видання нагадує, що Росія вже використовувала північнокорейські балістичні ракети для атак по території України, однак останніми місяцями випадків їхнього застосування не фіксували.

    Раніше начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат також заявляв, що під час масованої атаки в ніч на 30 липня російські війська могли використати балістичні ракети KN-23 північнокорейського виробництва.

    Однією з цілей цього удару стало селище Радушне Криворізького району Дніпропетровської області. Російська ракета влучила у приватний будинок, де проживала багатодітна родина.

    Унаслідок удару будинок був повністю зруйнований.

    За даними місцевої влади та ЗМІ, загинули 47-річний Артем Воронов та його 41-річна дружина Олена. Разом із батьками в оселі перебували їхні семеро дітей: 17-річний Марк, 15-річна Домініка, 14-річна Віоріка, 12-річний Захарій, 11-річний Азарій Ілай, 10-річна Федеріка та шестирічна Емілія.

    За словами бабусі загиблих дітей, подружжя виховувало десятьох дітей та вже мало трьох онуків. У момент атаки в будинку також перебував їхній півторарічний онук Артем, який приїхав у гості. Усі, хто знаходився всередині будинку, опинилися під завалами.

    Вона також розповіла, що старший син родини Данило нині служить капітаном в артилерійських військах Збройних сил України. Ще двоє дорослих дітей подружжя перебувають за кордоном: донька живе в Німеччині, а син — у Польщі.

    За попередніми даними, внаслідок ракетного удару поранення отримали вісім людей, серед яких двоє дітей. Ще п’ятеро людей певний час вважалися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція на місці трагедії тривала всю ніч.

    Масований удар по Україні в ніч на 30 липня став одним із найпотужніших за останній час. Росія застосувала десятки ракет і сотні ударних безпілотників, атакувавши Київ, Львів, Дніпропетровську, Київську, Сумську та інші області. Українські військові та міжнародні партнери продовжують встановлювати типи застосованого озброєння та аналізувати масштаби руйнувань.

  • Британія готує для України балістичний кулак: ракета Nightfall битиме на 500 км і коштуватиме близько мільйона доларів

    Британія готує для України балістичний кулак: ракета Nightfall битиме на 500 км і коштуватиме близько мільйона доларів

    Велика Британія прискорює розробку нової тактичної балістичної ракети Nightfall, яку планують передати Україні для ураження російських військових об’єктів у глибокому тилу. Британське Міністерство оборони вже підписало контракти з кількома компаніями, а технічні вимоги до майбутньої зброї спростили, щоб швидше перейти від проєктування до випробувань і серійного виробництва.

    За інформацією Bloomberg, яку агентство отримало від обізнаних джерел, перші випробувальні пуски мають відбутися протягом наступних 12 місяців. Постачання готових ракет Україні очікується наприкінці 2027 року — за умови, що учасники програми успішно пройдуть усі етапи тестування. Назви компаній, які отримали контракти, поки офіційно не оприлюднені.

    Проєкт Nightfall має забезпечити Україну відносно дешевою наземною балістичною ракетою, здатною діяти в умовах потужної російської протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Водночас програма повинна допомогти самій Великій Британії відновити компетенції у сфері виробництва тактичних балістичних систем і зменшити залежність Європи від американських боєприпасів.

    Лондон офіційно оголосив про створення Nightfall у січні 2026 року. Початкове урядове повідомлення передбачало наземну ракету з дальністю понад 500 кілометрів і бойовою частиною масою близько 200 кілограмів. Її планували запускати з мобільних платформ, здатних швидко змінювати позицію після залпу, щоб уникнути російського контрудару.

    На ранніх етапах британське оборонне відомство розглядало ще амбітніші характеристики. Як повідомляє Bloomberg, первинна концепція передбачала дальність понад 600 кілометрів, 300-кілограмову бойову частину та ціну менш як 500 тисяч фунтів стерлінгів — приблизно 670–700 тисяч доларів — без урахування вартості пускової установки, боєголовки та розробки.

    Після консультацій із промисловістю вимоги переглянули. Майбутня ракета повинна долати понад 500 кілометрів, нести 200-кілограмову бойову частину, а її орієнтовна ціна зросла до трохи більш як одного мільйона доларів за одиницю. Такий компроміс має зробити проєкт реалістичнішим і дозволити компаніям швидше перейти до створення робочих прототипів.

    Попри зниження частини характеристик, Nightfall залишається серйозною далекобійною системою. Радіус у 500 кілометрів дозволить Україні вражати військові аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти, логістичні вузли, ремонтні підприємства та місця зосередження російської техніки далеко за лінією фронту. Конкретний перелік цілей визначатимуть українські Сили оборони відповідно до міжнародного права та домовленостей із партнерами.

    Nightfall має запускатися з різних транспортних платформ, які зможуть випускати кілька ракет поспіль і швидко залишати позицію. Мобільність є критично важливою, оскільки російські військові намагаються виявляти пускові установки за допомогою супутників, розвідувальних безпілотників, радіотехнічної розвідки та агентурної мережі.

    Окремою вимогою є здатність ракети працювати під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Росія систематично пригнічує супутникову навігацію та створює фальшиві сигнали GPS. Тому британська ракета повинна мати захищену або комбіновану навігаційну систему, яка не втратить точності навіть у складній радіоелектронній обстановці. Технічні подробиці системи наведення з міркувань безпеки не розкриваються.

    Британська сторона також розраховує на достатньо просту конструкцію, щоб після розгортання виробництва випускати щонайменше десять ракет на місяць. Раніше учасники інших британських конкурсів із далекобійної зброї заявляли про спроможність вийти на значно вищий темп, однак Nightfall є складнішою саме через балістичну траєкторію, потужну бойову частину та вимоги до точності.

    На старті програми Лондон планував обрати три промислові команди й надати кожній контракт приблизно на дев’ять мільйонів фунтів. Компанії мали спроєктувати систему та виготовити по три ракети для випробувань протягом року. У березні британський міністр оборонної готовності та промисловості Люк Поллард підтверджував, що конкурс Nightfall є частиною прискорення військових закупівель.

    Очікувалося, що контракти укладуть до березня, однак, за даними Bloomberg, процедура затрималася приблизно на два місяці. У травні британська влада вже підтверджувала, що угоди з розробниками підписані, але обіцяла назвати переможців пізніше.

    Проєкт має подвійне призначення. Перша мета — дати Україні додатковий засіб для ударів по російській військовій інфраструктурі та посилити її можливості стримування. Друга — відновити європейське виробництво далекобійної зброї на тлі сумнівів щодо стабільності американської підтримки та обмежених запасів наявних західних ракет. У британському оборонному інвестиційному плані Nightfall прямо визначено як програму створення недорогої балістичної ракети.

    Потреба України у такій зброї залишається надзвичайно високою. Росія використовує глибокий тил для базування авіації, зберігання ракет і керованих авіабомб, ремонту техніки та формування резервів. Чим далі ці об’єкти розташовані від фронту, тим складніше Україні атакувати їх звичайними безпілотниками або наявними західними системами.

    Балістична ракета має важливі переваги над крилатими ракетами та дронами. Вона набирає значну швидкість, летить по високій траєкторії та атакує ціль під крутим кутом. Це скорочує час реагування систем ППО й ускладнює перехоплення. Водночас балістичні ракети дорожчі, технологічно складніші та потребують точного контролю якості під час виробництва.

    Nightfall не замінить українські далекобійні безпілотники чи крилаті ракети. Ймовірніше, система доповнить їх. Дрони можуть масово перевантажувати російську ППО та атакувати нафтопереробні підприємства, склади й аеродроми, тоді як балістичні ракети застосовуватимуть проти найбільш захищених і пріоритетних військових об’єктів.

    Паралельно Велика Британія розвиває інші програми далекобійної зброї. У червні Лондон повідомив про успішні льотні випробування трьох британських систем у межах проєкту Brakestop. Йдеться про дешеву наземну ударну зброю з дальністю понад 500 кілометрів та бойовою частиною масою 225 кілограмів. Nightfall і Brakestop є різними програмами, хоча обидві покликані швидко забезпечити Україну засобами для ударів на значній відстані.

    Розробка британської ракети відбувається одночасно з українськими спробами створити власні балістичні системи. Українська влада та оборонні компанії повідомляли про роботу над кількома проєктами, однак більшість їхніх характеристик, реальний статус випробувань і темпи виробництва залишаються засекреченими.

    Саме тому Nightfall може стати не лише додатковим джерелом боєприпасів, а й основою для технологічної співпраці між британськими й українськими інженерами. Україна має унікальний бойовий досвід застосування далекобійної зброї, подолання російської РЕБ та швидкого оновлення програмного забезпечення відповідно до змін на фронті.

    Водночас терміни залишаються головним ризиком програми. Навіть за прискореної процедури перші серійні ракети очікуються лише наприкінці 2027 року. До того часу ситуація на полі бою, російська протиповітряна оборона та вимоги до зброї можуть істотно змінитися. Крім того, кожен прототип має пройти наземні перевірки, випробування двигуна, системи керування, бойової частини та повноцінні пуски.

    Не гарантовано й те, що всі розробники успішно завершать програму. За даними Bloomberg, компанії отримають виробничі контракти лише після успішних випробувань. Якщо прототипи не відповідатимуть вимогам точності, дальності, безпеки або стійкості до РЕБ, строки можуть знову перенести.

    Попри це, підписання контрактів означає, що Nightfall перейшов від політичної заяви до практичної стадії. Британські компанії вже мають фінансування та завдання створити реальні ракети, а не лише концептуальні проєкти.

    Для України ця програма є сигналом довгострокової підтримки. Лондон готує систему не на кілька місяців війни, а на перспективу, у якій Україна повинна мати власний або спільний із союзниками арсенал далекобійної зброї. Якщо Nightfall успішно пройде випробування, російському командуванню доведеться відсувати важливі об’єкти ще далі від кордону, посилювати протиракетну оборону та витрачати більше ресурсів на захист тилу.

    Британія фактично робить ставку на те, що недорога серійна балістика може змінити баланс витрат у війні. Ракета вартістю близько мільйона доларів залишається дорогою зброєю, але вона може знищити літак, радар, командний пункт, склад або виробничий об’єкт, вартість яких у десятки разів більша.

    Nightfall має стати для України мобільною балістичною системою з дальністю понад 500 кілометрів, 200-кілограмовою бойовою частиною та здатністю працювати під російським радіоелектронним тиском. Випробування очікуються протягом року, а перші поставки — наприкінці 2027-го. Головним питанням тепер є те, чи зможуть британські виробники втримати прискорений графік і перетворити амбітний проєкт на серійну зброю, якої Україна потребує вже сьогодні.

  • Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.

    Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.

    “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.

    За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.

    Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.

    “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.

    Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.

    “Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.

    Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.

    “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.

    Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.

    Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.