Golosnovinua.com

Позначка: балістичні ракети

  • Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Балістика вночі, повторний удар зранку: РФ атакувала підприємство під Кременчуком

    Російські війська в ніч проти 30 жовтня завдали ракетного удару по промисловому підприємству в Кременчуцькому районі Полтавської області. Уже вранці окупанти повторно атакували об’єкт. За попередньою інформацією, люди не постраждали, однак масштаби пошкоджень наразі встановлюють.

    Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

    Першу інформацію про атаку на промислове підприємство керівник ОВА оприлюднив близько 03:24. Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння та рух ракет у напрямку Кременчука.

    За повідомленнями військових, протягом ночі російська армія здійснила декілька пусків балістичних ракет. Зокрема, відповідні попередження з’являлися близько 03:00–03:30.

    Згодом, приблизно о 06:00, Повітряні сили повідомляли також про рух крилатих ракет у напрямку міста.

    Близько 07:45 Полтавська ОВА підтвердила повторну атаку на промислове підприємство Кременчуцького району.

    За попередніми даними обласної влади, внаслідок ударів ніхто не постраждав. Водночас інформацію про можливі руйнування виробничих приміщень, пошкодження обладнання та інші наслідки обстрілу ще уточнюють.

    Назву підприємства, яке опинилося під російським ударом, офіційно не розголошують.

    Нова атака стала продовженням серії російських обстрілів Полтавщини. Напередодні, 29 жовтня, російські війська атакували Кременчук, спричинивши загибель і поранення цивільних людей.

    За уточненими даними, внаслідок попередньої атаки загинули троє людей, ще 28 постраждали. Пошкоджень зазнали житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

    Російська армія продовжує завдавати ударів по промисловій, транспортній та енергетичній інфраструктурі України, створюючи додаткові ризики для роботи підприємств і безпеки цивільного населення.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено дві атаки на промисловий об’єкт у Кременчуцькому районі. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. Остаточні наслідки ракетних ударів встановлюють відповідні служби.

  • Росія вдарила по Києву, пошкоджені будинки, медзаклад та АЗС

    Росія вдарила по Києву, пошкоджені будинки, медзаклад та АЗС

    У ніч проти 30 жовтня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинув чоловік, ще одна людина дістала поранення. У кількох районах столиці виникли пожежі, пошкоджено житлові будинки, автомобілі, медичний заклад, ресторан та автозаправну станцію.

    Про наслідки російської атаки повідомили Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Національна поліція та міський голова Києва Віталій Кличко.

    Найбільш трагічні наслідки зафіксували у Дніпровському районі столиці. Там унаслідок падіння уламків частково зруйновано одноповерхову будівлю, після чого спалахнула пожежа. Під час обстеження пошкодженого об’єкта рятувальники виявили тіло загиблого чоловіка.

    Згодом правоохоронці повідомили, що в цьому ж районі поранення отримала 35-річна мешканка житлового комплексу. Інформацію про характер її травм та стан здоров’я уточнюють медики.

    За словами Віталія Кличка, уламки російської балістичної ракети впали на території житлового комплексу. Внаслідок удару було пошкоджено частину будівлі, а вибухова хвиля зачепила прилеглі об’єкти.

    Крім того, у Дніпровському районі на двох інших локаціях пошкоджено вікна житлових будинків та припарковані автомобілі.

    На місцях падіння уламків працювали рятувальники, правоохоронці та комунальні служби. Вони ліквідовували пожежі, обстежували пошкоджені будівлі та встановлювали масштаби руйнувань.

    Російська атака також спричинила пожежі в Дарницькому районі Києва. Там загорілися нежитлові приміщення, зокрема складська будівля. Вогонь охопив сміття, деревину та покрівлю однієї зі споруд.

    Рятувальники працювали над ліквідацією займання та недопущенням поширення вогню на сусідні об’єкти.

    В Оболонському районі уламки ворожого безпілотника впали на відкритій території, внаслідок чого також виникла пожежа.

    За уточненими даними Національної поліції, загалом після атаки в столиці зафіксували пошкодження житлових багатоповерхівок, транспортних засобів, автозаправної станції, ресторану, медичного закладу та складського приміщення.

    Точну кількість пошкоджених об’єктів і розмір завданих збитків ще встановлюють.

    На місцях російських ударів працюють слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки та інші профільні служби. Правоохоронці документують наслідки обстрілу та збирають докази воєнних злочинів РФ.

    Нічна атака на Київ відбулася після того, як президент України Володимир Зеленський увечері 29 жовтня попередив про підготовку Росією нових балістичних ударів. За словами глави держави, українська розвідка отримала відповідну інформацію, а для захисту міст необхідне додаткове постачання ракет-перехоплювачів.

    Президент наголосив, що особливо важливими залишаються засоби протиповітряної оборони, здатні протидіяти балістичним ракетам, насамперед комплекси Patriot.

    Водночас наразі немає офіційного підтвердження, що саме нічний удар по Києву був тією атакою, про яку раніше попереджала розвідка.

    Через високу швидкість балістичних ракет час між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути дуже коротким. Саме тому мешканців столиці закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості негайно переходити до укриттів.

    Станом на ранок 30 жовтня підтверджено загибель одного чоловіка та поранення 35-річної жінки. Руйнування і пожежі зафіксували у Дніпровському, Дарницькому та Оболонському районах Києва.

    Інформація про остаточні наслідки російської атаки може оновлюватися.

  • Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Російські війська готуються до нових атак балістичними ракетами по території України. Українська розвідка отримала відповідну інформацію, а президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів прискорити рішення щодо посилення протиповітряної оборони. За його словами, для захисту українських міст критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для американських систем Patriot.

    Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 29 жовтня.

    Президент наголосив, що російська армія не відмовляється від ракетного терору, а українські військові потребують додаткових засобів для перехоплення балістичних цілей.

    «Зараз є інформація від розвідки про підготовку росіянами нових балістичних ударів. І потрібні сили, щоб збивати все це російське зло. Ми чекаємо на відповідні рішення», — заявив Зеленський.

    Водночас президент не уточнив, які саме міста чи регіони можуть стати цілями наступних атак. Також не було названо конкретних дат можливих ударів.

    Попередження пролунало на тлі посилення російських обстрілів українських міст. Лише 29 жовтня російські війська атакували низку цивільних об’єктів, спричинивши загибель і поранення людей.

    Одним із найтрагічніших епізодів став удар безпілотника по залізничному вокзалу Дніпра, де перебували пасажири. Російська атака призвела до численних жертв серед цивільного населення.

    Того ж дня під обстрілами опинилися Чернігів та Кременчук. Російські удари спричинили руйнування житлових і торговельних об’єктів, а серед постраждалих були діти.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що Україна очікує від союзників конкретних рішень щодо постачання засобів протиповітряної оборони.

    Насамперед ідеться про ракети для комплексів Patriot, які відіграють важливу роль у протидії російським балістичним ракетам. На відміну від багатьох крилатих ракет і безпілотників, балістичні цілі мають надзвичайно високу швидкість та складну траєкторію польоту, що суттєво ускладнює їх перехоплення.

    Саме тому для ефективного захисту українських міст необхідні спеціалізовані протиракетні системи та достатні запаси боєприпасів до них.

    Раніше президент уже звертав увагу на нестачу ракет-перехоплювачів. Зокрема, 27 жовтня Зеленський повідомив, що за попередні два тижні російські війська випустили понад 100 балістичних ракет по Києву та Київській області.

    За словами глави держави, Україна намагається забезпечити захист енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та житлових районів, однак інтенсивність російських атак створює значне навантаження на систему ППО.

    Водночас Зеленський розповів і про результати українських операцій проти російських військових об’єктів.

    За його словами, Сили оборони здійснили два ракетні удари, внаслідок яких, за українськими даними, було знищено два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 та уражено пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер».

    Раніше Військово-морські сили ЗСУ повідомили про застосування українського ракетного комплексу «Нептун» проти авіабази «Маринівка» у Волгоградській області Росії. Саме там, за даними військових, перебували два Су-34, які вдалося знищити.

    Російська армія використовує ці літаки для ударів керованими авіаційними бомбами по українських позиціях і населених пунктах.

    Ураження пускової установки «Іскандер» також має значення для протидії ракетним атакам, оскільки комплекси цього типу Росія застосовує для запуску балістичних ракет по Україні.

    При цьому президент не уточнив місце розташування ураженої установки та інших подробиць операції.

    Зеленський подякував українським військовим за результати бойової роботи, а міжнародним партнерам — за підтримку обороноздатності України.

    Попри успішні удари по російських військових об’єктах, загроза нових ракетних атак залишається високою. Президент наголосив, що подальше посилення української ППО залежить не лише від роботи військових, а й від швидкості ухвалення рішень міжнародними союзниками.

    Станом на вечір 29 жовтня розвідка попереджає про підготовку Росією нових балістичних ударів, однак конкретні цілі та строки можливих атак публічно не названі.

    Українцям варто уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки час для реагування на балістичну загрозу може бути дуже обмеженим.

  • Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Ракети вже над містом, а тривоги немає: Ігнат пояснив небезпечні затримки попереджень

    Українці іноді опиняються в небезпечній ситуації, коли вибухи під час російських ракетних атак лунають раніше, ніж спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Особливо гостро ця проблема постає під час застосування балістичних ракет, які здатні долати великі відстані за лічені хвилини. У Повітряних силах ЗСУ підтвердили, що в окремих випадках Україна не отримує завчасних попереджень від міжнародних партнерів про запуск російської балістики. Через це цивільні мешканці можуть дізнатися про небезпеку вже під час удару, коли часу дістатися укриття практично не залишається.

    Про це розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.

    За його словами, протягом останніх тижнів фіксували випадки, коли попередня інформація про запуск балістичних ракет із території Росії не надходила українській стороні вчасно. Одним із найбільш показових прикладів стала атака на Київ увечері 18 жовтня. Тоді російські війська здійснили кілька хвиль ракетних ударів, які тривали до ранку наступного дня. Під час першої хвилі, приблизно о 22:00, українські військові не отримали повідомлення від партнерів про застосування балістики.

    Ігнат пояснив, що остаточні причини відсутності попередження поки не встановлені. За його словами, це могли бути технічні обставини або інші чинники, які зараз спільно вивчають українські та іноземні фахівці. Головне завдання — з’ясувати, на якому етапі виникла проблема, та зробити все можливе, щоб подібні ситуації не повторювалися.

    Після першого удару російська армія здійснила ще три хвилі атак, які тривали приблизно до сьомої ранку. Під час наступних запусків необхідна інформація вже надходила, хоча час отримання попереджень відрізнявся. Представник Повітряних сил наголосив, що навіть кілька хвилин можуть мати вирішальне значення для порятунку людей. За цей час мешканці багатоповерхівок можуть встигнути спуститися з верхніх поверхів, залишити небезпечні приміщення або дістатися найближчого укриття.

    Схожі труднощі виникали й під час попередніх російських атак. Зокрема, 12 жовтня Росія завдала удару по Києву п’ятьма ракетами, які рухалися балістичними траєкторіями. Тоді українські радіолокаційні засоби зафіксували повітряні цілі вже під час атаки, а завчасної інформації про пуски не було. Унаслідок цього повітряну тривогу в столиці оголосили фактично одночасно з ракетним ударом. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про реакцію президента Володимира Зеленського на відсутність попередження союзників. Глава держави тоді наголосив, що своєчасний обмін розвідувальною інформацією має критичне значення для захисту українських міст.

    Юрій Ігнат пояснив, що система виявлення повітряних загроз в Україні спирається одразу на кілька джерел інформації. Українські військові використовують власні розвідувальні можливості, радіолокаційні станції та дані, отримані від міжнародних партнерів. Наземні радари дозволяють виявляти повітряні цілі на значних відстанях, однак у випадку балістичних ракет цього не завжди достатньо для завчасного оповіщення. Через надзвичайно високу швидкість польоту такої зброї між її виявленням і можливим ударом можуть залишатися лише лічені хвилини.

    Саме тому особливо важливими є дані партнерської космічної розвідки. Спеціалізовані супутники можуть фіксувати теплове випромінювання під час запуску ракет і передавати інформацію про потенційну загрозу ще до того, як ціль потрапить у зону спостереження українських радіолокаційних засобів. Такий механізм використовується, зокрема, для попередження про запуски балістичних ракет та інших засобів ураження, які рухаються балістичними траєкторіями. Серед них Ігнат назвав «Циркони» та окремі ракети, які можуть застосовуватися із зенітних комплексів С-400.

    Після отримання інформації про загрозу відповідні українські структури оцінюють ситуацію та передають дані до системи оповіщення населення. У цьому процесі беруть участь Повітряні сили, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, органи цивільного захисту та інші відповідальні служби. Саме через ці механізми активуються сирени, гучномовці та повідомлення в мобільних застосунках. Проте навіть добре налагоджена система не може компенсувати втрату часу, якщо інформація про запуск надходить уже після того, як ракета подолала значну частину маршруту.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував роботу оновленого застосунку «Повітряна тривога», в якому українці можуть переглядати інформацію про окремі повітряні загрози. За словами Ігната, дані надходять із систем Повітряних сил, зокрема з комплексу «Віраж-планшет». У застосунку можуть відображатися ударні безпілотники, керовані авіаційні бомби та крилаті ракети. Водночас цивільним користувачам доступна лише частина інформації, оскільки повне розкриття даних про переміщення повітряних цілей могло б створювати додаткові ризики для оборони України.

    Балістичні ракети в застосунку не відображаються. Ігнат пояснив, що через їхню швидкість відстеження переміщення на карті не забезпечувало б цивільним достатньо часу для реагування. Інформація могла б з’являтися вже тоді, коли ракета наблизилася до цілі або навіть досягла її. Саме тому основним інструментом попередження населення про балістичну небезпеку залишаються офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Представник Повітряних сил також визнав, що після запуску нових функцій застосунку виникали технічні труднощі. Через значну кількість одночасних звернень система зазнавала перевантажень, адже мільйони українців намагалися отримати інформацію про повітряну обстановку. За словами Ігната, ці проблеми вже вдалося усунути, хоча оновлені функції продовжують проходити практичну перевірку.

    Ще одним важливим питанням залишається співпраця України з іноземними розвідувальними структурами. Ігнат наголосив, що українська сторона отримує інформацію про повітряні загрози не лише від Сполучених Штатів. До відповідного обміну даними залучені також структури НАТО та інші союзники, серед яких Велика Британія, Франція й Німеччина. Водночас американські розвідувальні можливості залишаються важливою складовою міжнародної підтримки України, тому Київ розраховує на продовження співпраці з Вашингтоном.

    Повітряні сили не підтверджували, що затримки окремих повідомлень були навмисними або пов’язаними з політичними рішеннями партнерів. Наразі йдеться саме про встановлення причин конкретних випадків, коли необхідні дані не надходили вчасно. Водночас відсутність попередження про окремий запуск не означає, що Україна загалом втратила доступ до іноземної розвідки.

    Проблема раннього попередження стає дедалі важливішою на тлі регулярних комбінованих атак Росії, під час яких одночасно застосовують балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Раніше «Ненька інфо» розповідала про масштабну ракетно-дронову атаку РФ 8 вересня, яка продемонструвала складність протидії різним типам повітряних цілей. Під час таких ударів українські військові мають одночасно відстежувати численні загрози, організовувати протиповітряну оборону та забезпечувати своєчасне інформування цивільного населення.

    Попри технічні труднощі та залежність від міжнародного обміну інформацією, українські військові наголошують на необхідності максимально швидкого реагування на кожну загрозу. Саме тому Повітряні сили разом із партнерами аналізують випадки затримок та працюють над удосконаленням механізмів оповіщення.

    Для цивільних мешканців головне правило залишається незмінним: після оголошення повітряної тривоги необхідно якомога швидше пройти до укриття. Якщо часу дістатися захисної споруди немає, варто відійти від вікон і скористатися найбезпечнішим доступним місцем усередині будівлі. Водночас правило двох стін не забезпечує такого рівня захисту, як спеціально облаштоване укриття.

    Ситуація із запізнілими попередженнями показує, наскільки критичними можуть бути навіть кілька хвилин під час балістичної атаки. І хоча українські та іноземні фахівці продовжують з’ясовувати причини окремих затримок, у Повітряних силах визнають: головним завданням залишається забезпечення максимально раннього виявлення загрози, щоб українці мали більше часу для порятунку.

  • Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці протягом ночі неодноразово лунали вибухи, виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки, торговельні об’єкти, транспортна інфраструктура й станція екстреної медичної допомоги. За ранковими повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 постраждали, серед них діти. Наслідки ударів зафіксували у шести районах Києва. Через пошкодження Південного мосту виникли серйозні проблеми з автомобільним рухом і роботою метро.

    Про це повідомляє ТСН із посиланням на Київську міську прокуратуру, Державну службу з надзвичайних ситуацій, міську владу та журналістів, які працювали на місцях ударів.

    Російська атака тривала кількома хвилями. У столиці неодноразово оголошували повітряну тривогу через загрозу застосування ракет і дронів.

    Остання нічна тривога, за повідомленням ТСН, завершилася о 06:28.

    Загиблий і десятки постраждалих: що відомо про жертв атаки

    За даними Київської міської прокуратури, які наводить видання, внаслідок нічного обстрілу постраждали 24 людини.

    Серед них є неповнолітні та малолітні діти.

    Зокрема, 16-річного хлопця госпіталізували із закритою черепно-мозковою травмою.

    Інформація про інших постраждалих, характер їхніх травм та стан здоров’я продовжує уточнюватися.

    Крім того, стало відомо про загибель щонайменше одного чоловіка.

    За повідомленням журналістів ТСН, він перебував в одному з приватних будинків у Дніпровському районі, який постраждав від російського удару.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    Чоловік дістав важкі травми та згодом помер у лікарні.

    Жінці, яка також перебувала в будинку, вдалося врятуватися.

    Рятувальники та правоохоронці продовжують обстежувати пошкоджені території, тому кількість жертв і постраждалих може змінюватися.

    Русанівські сади зазнали масштабних руйнувань

    Одні з найтяжчих наслідків атаки зафіксували у Дніпровському районі столиці.

    Під ударом опинився приватний сектор, зокрема територія Русанівських садів поблизу станції метро «Лівобережна».

    За попередньою інформацією рятувальників, пошкодження отримали житлові будинки, господарські споруди та припарковані автомобілі.

    На кількох вулицях виникли пожежі.

    За ранніми повідомленнями, зруйновано близько 13 приватних будинків.

    На місці ударів працювали рятувальники, медики та поліція.

    Співробітники ДСНС ліквідовували займання, перевіряли пошкоджені будівлі та розбирали завали.

    Точний масштаб руйнувань стане відомим після завершення обстеження території.

    Росія пошкодила Південний міст: метро працювало з обмеженнями

    Серйозних наслідків нічна атака завдала й транспортній інфраструктурі Києва.

    Пошкоджень зазнав Південний міст, зокрема частина інфраструктури метрополітену.

    Через це вранці 22 жовтня міська влада повідомила про тимчасове обмеження автомобільного руху мостом у напрямку з правого берега на лівий.

    Водіїв закликали заздалегідь планувати маршрути та користуватися альтернативними переправами.

    Одночасно виникли проблеми з рухом поїздів на Сирецько-Печерській лінії метро.

    Через пошкодження ділянки між станціями «Видубичі» та «Осокорки» рух через Дніпро тимчасово припинили.

    За ранньою інформацією, поїзди курсували двома окремими ділянками:

    • «Сирець» — «Видубичі».
    • «Осокорки» — «Червоний хутір».

    Через зміну схеми роботи метрополітену пасажирам довелося коригувати маршрути поїздок.

    Міські служби розпочали обстеження пошкоджених конструкцій.

    Точні строки повного відновлення руху на момент ранкових повідомлень не називали.

    В Оболонському районі горіли торговельні об’єкти

    Ще одним осередком масштабних руйнувань став Оболонський район Києва.

    За інформацією рятувальників, після російської атаки тут спалахнули пожежі в нежитлових будівлях.

    Місцеві Telegram-канали повідомляли про пошкодження двох торговельних об’єктів.

    Зокрема, під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр» на Почайній.

    Росія вдарила балістикою по Києву: загиблий, 24 постраждалих і масштабні руйнування у шести районах

    На оприлюднених кадрах видно значні пошкодження конструкцій та наслідки масштабної пожежі.

    Також повідомляли про пошкодження торговельних площ JYSK.

    Однак остаточний стан будівель і можливість їхнього відновлення мають визначити після технічного обстеження.

    Тому повідомлення про повне знищення конкретного торгового центру потребують підтвердження власників або відповідальних служб.

    Інформація про постраждалих саме на території торговельних об’єктів уточнюється.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги

    Наслідки російського обстрілу зафіксували й у центральній частині Києва.

    Міський голова Віталій Кличко повідомив про пошкодження будівлі станції екстреної медичної допомоги в Печерському районі.

    Окрім приміщення, постраждали шість автомобілів швидкої допомоги.

    За попередніми повідомленнями, серед медичних працівників цієї станції постраждалих не було.

    Пошкодження транспорту екстреної медичної допомоги створює додаткові труднощі для організації роботи медичних служб.

    Наразі не уточнюється, наскільки серйозно пошкоджені автомобілі та чи підлягають вони відновленню.

    Пожежі та руйнування зафіксували у шести районах столиці

    За попередніми даними міської влади й екстрених служб, наслідки російської атаки виявили у Дніпровському, Дарницькому, Святошинському, Оболонському, Печерському та Голосіївському районах.

    У Святошинському районі повідомляли про пожежу в будівлі ресторанного комплексу.

    У Голосіївському та Дарницькому районах також зафіксували пошкодження інфраструктури й інших об’єктів.

    Серед постраждалих об’єктів, за інформацією ТСН, є нежитлові будівлі, транспортна інфраструктура та монастир.

    На різних локаціях тривали рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи.

    До ліквідації наслідків залучили працівників ДСНС, поліції, медичні бригади та комунальні служби.

    Чому атака спричинила транспортні проблеми

    Пошкодження Південного мосту мало значення не лише для автомобільного сполучення.

    Саме цією спорудою проходить ділянка зеленої лінії київського метрополітену, яка з’єднує правий і лівий береги Дніпра.

    Тому пошкодження мостової інфраструктури вплинуло одразу на два види транспорту.

    Через обмеження руху автомобілів і поїздів метро навантаження на інші маршрути столиці зросло.

    Уранці надходили повідомлення про затори та складнощі з пересуванням між берегами.

    Водночас усі обмеження мали тимчасовий характер, а їхня тривалість залежала від результатів технічного обстеження та ремонтних робіт.

    Пасажирам і водіям рекомендували перевіряти актуальну інформацію на офіційних ресурсах міської влади й перевізників.

    Правоохоронці документують наслідки ударів

    На місцях російських атак працюють слідчо-оперативні групи.

    Правоохоронці фіксують пошкодження житлових будинків, цивільних об’єктів та інфраструктури, опитують свідків і збирають докази.

    Окрему увагу приділяють встановленню обставин загибелі та поранення мирних мешканців.

    Обстріли цивільних об’єктів можуть становити порушення міжнародного гуманітарного права залежно від конкретних обставин ударів.

    Остаточну правову оцінку мають надати компетентні слідчі органи.

    Що відомо про атаку станом на ранок 22 жовтня

    Російські війська протягом ночі атакували Київ балістичними ракетами та ударними безпілотниками.

    За ранніми повідомленнями, загинула щонайменше одна людина, ще 24 отримали травми.

    Наслідки обстрілів зафіксували у шести районах міста.

    Особливо значних пошкоджень зазнали приватні будинки на Русанівських садах, торговельні об’єкти на Оболоні та транспортна інфраструктура Південного мосту.

    У Печерському районі пошкоджено станцію швидкої допомоги й шість автомобілів медиків.

    Масована атака спричинила не лише людські жертви та руйнування, а й порушення транспортного сполучення між берегами столиці.

    Рятувальні роботи та оцінка пошкоджень тривають. Дані щодо загиблих, постраждалих і стану інфраструктури можуть оновлюватися.

  • США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

    Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

    На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

    За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

    Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

    Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

    Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

    Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

    Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

    13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

    Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

    Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

    При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

    Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

    Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

    На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

    13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

    Про це писало агентство Reuters.

    Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

    Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

    14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

    Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

    США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

    Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

    14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

    За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

    Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

    Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

    Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

    Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

    На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

    Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

    У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

    Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

    17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

    За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

    У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

    Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

    Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

    Чому американська розвідка настільки важлива для України

    Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

    Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

    Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

    Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

    Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

    Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

    Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

    Зеленський очікує нових переговорів зі США

    Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

    В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

    Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

    Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

    Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

    Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

    Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

    Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

    Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

  • Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п’ятий удар РФ

    Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п’ятий удар РФ

    Російські війська вранці 17 жовтня здійснили п’яту масовану балістичну атаку на металургійний комбінат «Запоріжсталь» у Запоріжжі. Цього разу по підприємству випустили шість ракет, які пошкодили енергетичну та логістичну інфраструктуру, а також виробничі майданчики доменного цеху. Загалом із серпня Росія застосувала проти комбінату вже 23 балістичні ракети. За цей період загинули восьмеро працівників, ще 31 металург дістав поранення. Підприємство, яке раніше було одним із найбільших виробників сталі в Україні, досі не повернулося до повноцінної роботи.

    Про нову атаку повідомила пресслужба групи «Метінвест».

    Вісім загиблих, 31 поранений і 23 ракети: «Запоріжсталь» пережила п'ятий удар РФ

    За даними компанії, шість балістичних ракет уразили об’єкти внутрішньої енергетичної та транспортно-логістичної інфраструктури підприємства.

    Також повторно постраждали виробничі майданчики, пов’язані з доменним виробництвом.

    Цього разу вдалося уникнути людських жертв — працівники своєчасно перейшли до захисних укриттів.

    Попри це, чергові пошкодження ще більше ускладнюють перспективи відновлення комбінату, який після попередніх атак так і не повернувся до нормального виробничого режиму.

    П’ять ударів за два місяці: що відомо про атаки

    За інформацією «Метінвесту», російські війська систематично атакують «Запоріжсталь» від серпня 2026 року.

    Підприємство зазнало масованих ракетних ударів 11 та 27 серпня, 12 та 17 вересня, а також 17 жовтня.

    Загалом протягом цих п’яти атак по комбінату випустили 23 балістичні ракети.

    Найтрагічнішим став перший обстріл 11 серпня.

    Тоді російська балістична ракета влучила по промисловому майданчику, коли працівники після оголошення повітряної тривоги прямували до укриттів.

    Унаслідок серпневої атаки загинули семеро металургів, ще 21 працівник дістав поранення.

    Про масштабні наслідки цього удару раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Після трагедії підприємство було змушене повністю зупинити виробничий комплекс.

    Працівники розпочали розбирання завалів, ремонт пошкодженого обладнання та відновлення критично важливих технологічних систем.

    Однак 27 серпня Росія знову завдала удару по комбінату, випустивши п’ять ракет.

    За повідомленням народного депутата Муси Магомедова, ракети влучили у виробничі ділянки, які вже постраждали під час попередньої атаки.

    Тоді «Ненька інфо» писала про повторне ураження тих самих виробничих майданчиків.

    У вересні ракетні атаки продовжилися.

    12 вересня окупанти знову вдарили по підприємству, а 17 вересня завдали четвертого удару, застосувавши ще дві балістичні ракети.

    Пошкоджень зазнали інженерні комунікації, залізнична інфраструктура та виробниче обладнання.

    Після п’ятої атаки загальна кількість загиблих працівників за весь період становить вісім осіб, а поранених — 31.

    Чому «Запоріжсталь» досі не працює на повну

    Після першого масштабного удару підприємство зупинило весь виробничий комплекс.

    Йдеться не лише про безпосереднє пошкодження промислових будівель.

    Металургійне виробництво потребує безперебійної роботи складних технологічних систем, зокрема енергетичного забезпечення, доменних печей, транспортування сировини та готової продукції.

    Порушення хоча б частини цього ланцюга може унеможливити стабільне виробництво сталі.

    На комбінаті вдалося відновити окремі процеси, необхідні для підтримання обладнання в безпечному стані та запобігання техногенним ризикам.

    Однак повноцінну виплавку сталі після серпневих ударів підприємство так і не відновило.

    Операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко наголосив, що російські війська продовжують атакувати підприємство, яке вже перебуває у складному стані.

    За його словами, працівники щодня ліквідовують наслідки обстрілів, ремонтують обладнання та намагаються повернути завод до роботи.

    Як металурги захищаються від балістичних ракет

    Після серії ударів на «Запоріжсталі» суттєво розширили мережу захисних споруд.

    Поблизу ділянок, де тривають відновлювальні роботи, встановили додаткові мобільні укриття з посиленими конструкціями.

    Такі заходи дозволяють скоротити відстань, яку працівникам необхідно долати після оголошення повітряної тривоги.

    Це особливо важливо під час атак балістичними ракетами, коли часу для евакуації може бути надзвичайно мало.

    Саме своєчасний перехід персоналу до укриттів, за даними компанії, дозволив уникнути загиблих і поранених під час обстрілу 17 жовтня.

    Втім, укриття не можуть запобігти руйнуванню промислової інфраструктури та зупинці технологічних процесів.

    Українська металургія зазнає масштабних втрат

    Наслідки російських атак виходять далеко за межі одного підприємства.

    «Запоріжсталь» залишається одним із найбільших металургійних активів України та входить до групи «Метінвест».

    До повномасштабного вторгнення українська металургія була одним із важливих джерел експортної виручки, валютних надходжень і податкових платежів.

    Однак у 2026 році галузь зіткнулася з різким падінням виробництва.

    За даними World Steel Association, у серпні Україна виплавила лише 277 тисяч тонн сталі — у 2,3 раза менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

    Раніше «Ненька інфо» детально аналізувала обвал українського виробництва сталі на 57%.

    Однією з ключових причин стали пошкодження великих металургійних підприємств унаслідок російських ракетних ударів.

    Крім «Запоріжсталі», серйозних руйнувань зазнав комбінат «Каметсталь» у Кам’янському.

    За інформацією Financial Times, у вересні через атаки зупинилися три великі українські металургійні підприємства, які раніше забезпечували приблизно 90% виробництва сталі в країні.

    За найгіршим сценарієм, який розглядав Forbes Ukraine, тривала зупинка найбільших підприємств галузі може створити економічні втрати, еквівалентні 6,5–7% ВВП України.

    Це сценарна оцінка потенційних наслідків, а не вже зафіксоване скорочення валового внутрішнього продукту.

    «Метінвест» попереджав про форс-мажор

    Ситуація ускладнюється тим, що зупинка виробництва впливає не лише на роботу підприємств, а й на виконання міжнародних контрактів.

    Раніше «Метінвест» повідомляв про можливе оголошення форс-мажорних обставин за окремими договорами через неможливість забезпечувати виробництво на «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

    Також компанія змушена витрачати значні ресурси на відновлення пошкоджених потужностей.

    За підсумками першого півріччя 2026 року «Запоріжсталь» отримала приблизно 1,06 мільярда гривень чистого збитку.

    Для порівняння, за аналогічний період минулого року підприємство мало 1,37 мільярда гривень чистого прибутку.

    Тобто фінансове становище комбінату погіршилося ще до останньої серії ракетних ударів.

    Що буде із заводом після п’ятої атаки

    Станом на 17 жовтня «Метінвест» не повідомив, коли саме «Запоріжсталь» зможе повністю відновити виробництво.

    Після чергового обстрілу підприємству необхідно оцінити нові пошкодження енергетичної, логістичної та доменної інфраструктури.

    Відновлювальні роботи тривають на тлі постійної загрози нових російських ударів.

    П’ята атака стала черговим ударом по підприємству, яке вже понад два місяці не може повернутися до нормальної роботи.

    За даними компанії, попри руйнування працівники продовжують обслуговувати обладнання, розбирати завали та виконувати необхідні ремонтні роботи.

    Водночас довгострокові наслідки для комбінату та української металургійної галузі залежатимуть від масштабів пошкоджень, безпекової ситуації та можливості відновити стабільні технологічні процеси.

    Загалом від серпня до жовтня «Запоріжсталь» пережила п’ять масованих ракетних атак, які забрали життя восьми працівників і призвели до поранення ще 31 людини. Новий удар 17 жовтня минувся без жертв, але знову пошкодив критично важливу промислову інфраструктуру.

  • Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський попередив про підвищену загрозу нових російських ракетних ударів найближчими днями. На тлі чергової балістичної атаки на Київ глава держави провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, під час якої обговорив необхідність термінового посилення української протиповітряної оборони та збереження санкційного тиску на Росію.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своєму Telegram-каналі. Деталі переговорів також оприлюднили на офіційному сайті президента України.

    За словами глави держави, розмова з французьким лідером відбувалася безпосередньо під час російської балістичної атаки на українську столицю.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку та наголосив, що Україна потребує додаткових систем протиповітряної оборони, здатних захищати міста від ракетних ударів.

    Президент попередив, що найближчими днями зберігається особлива загроза повторних атак із застосуванням ракетного озброєння.

    Водночас конкретні дати, можливі напрямки ударів або перелік потенційних цілей президент не назвав.

    Українська влада продовжує працювати з міжнародними партнерами над отриманням додаткових пакетів ППО.

    Особливого значення це питання набуло після посилення російських атак на енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру.

    Лише протягом 10 жовтня російські війська завдали ударів по кількох українських регіонах. У Запоріжжі керовані авіабомби влучили в житлову забудову, спричинивши численні жертви серед мирного населення.

    Водночас столиця знову опинилася під балістичною атакою. За повідомленнями українських посадовців, сили ППО змогли перехопити частину російських ракет.

    На цьому тлі Зеленський наголосив, що підтримка партнерів залишається критично важливою для захисту українських міст.

    Під час переговорів із Макроном порушили й питання міжнародних санкцій проти Росії.

    Зокрема, лідери обговорили наслідки послаблення американських обмежень щодо торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. Це рішення викликало критику з боку української влади та низки європейських політиків.

    Київ вважає, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть збільшити економічні можливості Росії для продовження війни.

    Водночас Франція залишається одним із ключових європейських партнерів України у питаннях оборонної підтримки та дипломатичного тиску на Кремль.

    За словами Зеленського, українська та французька сторони продовжать координувати подальші дії та готувати нові міжнародні зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку на Київ, яка спричинила пожежі у житловій багатоповерхівці та складській будівлі.

    Також видання писало про ураження території Інституту ядерних досліджень НАН України під час одного з попередніх російських ударів по столиці.

    Наразі Зеленський закликає міжнародних партнерів не лише прискорити постачання засобів ППО, а й посилити економічний тиск на Москву.

    Президент наголосив, що Росія має втратити можливості для подальшого затягування війни, а спільні рішення України та союзників повинні бути достатньо рішучими.

    Водночас попередження про підвищену загрозу не означає, що точний час або місце наступного удару вже встановлені. Українцям необхідно орієнтуватися на офіційні повідомлення Повітряних сил та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.