Golosnovinua.com

Позначка: Балкани

  • У Приштині зняли прапор України: мер Косова пояснив несподіване рішення

    У Приштині зняли прапор України: мер Косова пояснив несподіване рішення

    У столиці частково визнаного Косова Приштині демонтували прапор України, який розміщували на місцевій будівлі. Мер міста Перпарім Рама заявив, що рішення пов’язане з необхідністю поважати суверенітет і державність Косова.

    Про це очільник Приштини повідомив у дописі у Facebook.

    За словами Рами, міська влада готова демонструвати солідарність із народами, які потерпають від війни, насильства та переслідувань. Водночас, на його думку, така підтримка не повинна відбуватися за рахунок приниження державності Косова.

    “Наша емпатія та солідарність завжди будуть з народами, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. Тому що ми, краще за багатьох інших, знаємо, що означає боротися за свободу, гідність та право на існування як держави”, — заявив мер.

    Водночас Рама наголосив, що Приштина реагуватиме на ситуації, у яких, на думку місцевої влади, Косову не надають належної поваги як державі.

    “Жодна справа і жодна політика не можуть бути побудовані на применшенні державності Косова та жертви його народу”, — додав він.

    Таким чином, демонтаж українського прапора мер пояснив не відмовою від підтримки України, а прагненням підкреслити позицію Косова щодо власного міжнародного статусу. Влада Приштини фактично дала зрозуміти, що солідарність з іншими державами та народами має залишатися в межах, які не суперечать національним інтересам Косова.

    Ситуація має особливий політичний контекст через позицію України щодо статусу Косова. Київ офіційно не визнає незалежність Республіки Косово та вважає її територію частиною Сербії. Через це між Україною та Косовом досі немає повноцінних дипломатичних відносин.

    Водночас після початку повномасштабного вторгнення Росії Косово неодноразово демонструвало підтримку України. Приштина приєднувалася до західних санкцій проти Росії, висловлювала солідарність з українським народом, а також приймала українських громадян, які були змушені залишити країну через війну.

    Саме тому рішення щодо українського прапора може виглядати суперечливим на тлі загальної політики Косова щодо України. Однак позиція мера Приштини свідчить про те, що для місцевої влади питання міжнародного визнання та власної державності залишається особливо чутливим.

    Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Його незалежність визнали понад 100 держав, зокрема США та більшість країн Європейського Союзу. Водночас Сербія, Росія, Китай та низка інших держав не визнають незалежність Косова.

    Україна також не входить до числа держав, які визнали Косово. Київ традиційно дотримується позиції щодо територіальної цілісності Сербії, водночас підтримуючи право Косова на участь у міжнародних процесах.

    Рішення про демонтаж прапора також відбувається на тлі складної внутрішньополітичної ситуації в Косові. Країна тривалий час переживає політичну кризу, пов’язану з протистоянням між різними політичними силами та труднощами у функціонуванні парламенту.

    У червні 2026 року в Косові відбулися дострокові парламентські вибори, які мали допомогти країні вийти з тривалого політичного тупика. Однак після виборів політична напруга не зникла.

    Про гостроту протистояння свідчить і нещодавній інцидент у парламенті, коли опозиційна депутатка Тіме Кадріяй кинула яйця у прем’єр-міністра Альбіна Курті просто під час засідання. Після цього роботу парламенту було фактично зірвано.

    На цьому тлі рішення Приштини щодо українського прапора стало ще одним проявом чутливості косовської влади до питань державності, міжнародного визнання та політичного статусу країни.

  • Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    У частково визнаному Косові чергове засідання парламенту завершилося скандалом після конфлікту між прем’єр-міністром Альбіном Курті та представницею опозиції. Депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй підійшла до глави уряду просто в сесійній залі та кілька разів кинула в нього яйця. Після інциденту засідання парламенту фактично було зірване.

    Про це повідомляє косовське видання KOHA.

    Конфлікт виник під час установчого засідання парламенту, яке і без того проходило на тлі тривалої політичної кризи в країні. Напруга в сесійній залі посилилася після того, як Альбін Курті запропонував відкласти засідання.

    Прем’єр-міністр пояснив свою пропозицію необхідністю отримати додатковий час для переговорів з іншими політичними силами. За його словами, консультації необхідні перед тим, як висувати кандидатуру на посаду спікера парламенту.

    Після виступу Курті повернувся на своє місце в сесійній залі. Саме тоді до нього підійшла депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй.

    Як повідомляють місцеві ЗМІ, Кадріяй дістала із сумки яйця та кілька разів кинула їх у прем’єр-міністра. Під час інциденту депутатка вигукувала: «Ганьба, ганьба».

    Скандальна сцена відбулася просто перед іншими депутатами. Після цього ситуація в парламенті загострилася, а проведення засідання стало неможливим. У результаті парламентська сесія була зірвана.

    Інцидент швидко привернув увагу міжнародних медіа. Відео конфлікту опублікувало, зокрема, британське видання The Guardian, яке винесло в заголовок факт того, що депутатка з Косова кидала яйця в прем’єр-міністра.

    Скандал став черговим проявом глибокої політичної нестабільності, яка триває в Косові вже майже два роки. Місцеві політичні сили не можуть остаточно подолати суперечності, необхідні для стабільного функціонування парламенту та формування ефективної влади.

    Ситуація ускладнюється тим, що після дострокових парламентських виборів прем’єр-міністру Альбіну Курті знову не вдалося отримати абсолютну більшість у парламенті.

    Дострокові вибори в Косові відбулися 7 червня. Найбільше голосів на них знову отримала партія Курті «Самовизначення». За результатами голосування політична сила здобула 47,13% голосів та отримала 53 мандати у 120-місному парламенті.

    Попри перемогу, цього виявилося недостатньо для самостійного формування стабільної більшості. Для ухвалення ключових рішень та повноцінного функціонування інституцій Курті необхідна підтримка інших політичних сил.

    Саме питання формування парламентського керівництва стало одним із чергових каменів спотикання. Пропозиція Курті відкласти установче засідання через необхідність продовжити переговори з політичними партіями викликала невдоволення опозиції.

    Косово вже тривалий час стикається з проблемами у функціонуванні державних інституцій. Політичне протистояння між партією Курті та опозиційними силами ускладнює ухвалення рішень і створення стабільної парламентської більшості.

    Нинішній інцидент із яйцями став особливо яскравим проявом цього протистояння. Замість політичної дискусії суперечка завершилася фізичною акцією в сесійній залі та зривом парламентського засідання.

    Водночас сама ситуація демонструє, наскільки складним залишається завдання сформувати стійку політичну систему після дострокових виборів. Партія Курті знову стала найбільшою політичною силою країни, але без достатньої кількості мандатів для одноосібного контролю над парламентом.

    Тепер для виходу з політичного глухого кута косовським політикам доведеться домовлятися про розподіл ключових посад та подальшу роботу парламенту. Без таких домовленостей країна ризикує продовжити період політичної нестабільності.

    Інцидент у парламенті також показав високий рівень напруження між урядом та опозицією. При цьому невдоволення діями Курті в опозиції виходить далеко за межі питання перенесення одного засідання — суперечки стосуються ширших проблем формування влади та політичного курсу країни.

    Наразі головним завданням для косовських політичних сил залишається пошук компромісу, який дозволить відновити нормальну роботу парламенту та сформувати дієздатну систему управління.

  • Косово знову на виборах: чи зламає країна цикл політичного глухого кута

    Косово знову на виборах: чи зламає країна цикл політичного глухого кута

    У Косово 7 червня розпочалися дострокові парламентські вибори, які стали черговою спробою вивести країну з багатомісячного політичного паралічу, що фактично заблокував роботу державних інституцій і загострив внутрішню кризу довіри до політичної системи. Голосування відбувається на тлі глибокого розколу між основними політичними силами, зростаючого суспільного розчарування та відчуття втоми від безперервних виборчих циклів, які не призводять до стабільного урядування і не знімають інституційних блокувань. Для країни це вже третій парламентський виборчий процес трохи більш ніж за рік, що само по собі стало безпрецедентним сигналом політичної нестабільності для всього регіону Західних Балкан.

    Як повідомляє Euronews, нинішні вибори відбуваються після тривалого періоду інституційного паралічу, який почався на тлі неможливості сформувати стабільну парламентську більшість після попередніх голосувань. Політична система Косова опинилася у стані, коли жодна з провідних сил не здатна самостійно забезпечити стійке управління, а коаліційні переговори регулярно заходять у глухий кут через взаємну недовіру та ідеологічні суперечності. Це призвело до ситуації, коли парламент фактично перестав виконувати свою базову функцію як майданчик для ухвалення рішень і став ареною постійного блокування процесів.

    Початок цієї кризи значною мірою пов’язаний із виборами, на яких перемогу здобула політична сила чинного прем’єр-міністра Альбіна Курті та його рух Vetëvendosje. Попри впевнений результат, партія не змогла сформувати стабільну коаліційну більшість, що одразу створило політичний вакуум і змусило країну перейти у режим тривалих переговорів без кінцевого результату. Спроби домовитися з опозиційними силами не дали ефекту, а навпаки поглибили протистояння, яке згодом переросло у повноцінну інституційну кризу.

    Ситуація ще більше ускладнилася після повторних виборів, які також не дали однозначного результату і знову залишили парламент розділеним. Хоча політична сила Курті змогла знову отримати найбільшу кількість мандатів і сформувати уряд за участі представників національних меншин, це не призвело до стабілізації політичної системи. Опозиція продовжила блокувати ключові рішення, а взаємні звинувачення між політичними таборами фактично паралізували роботу парламенту.

    Критичним моментом стало загострення навколо процедури обрання президента, коли опозиційні сили вдалися до бойкоту голосування, що остаточно заблокувало інституційний процес. Саме ця ситуація стала одним із чинників розпуску парламенту і призначення чергових дострокових виборів, які зараз і відбуваються. Таким чином країна опинилася у циклі, де кожна нова спроба сформувати владу закінчується повторним поверненням до виборів без досягнення довгострокової політичної стабільності.

    На цьому тлі суспільні настрої в Косові дедалі більше характеризуються розчаруванням і скепсисом. Значна частина виборців висловлює сумніви щодо того, що чергове голосування здатне змінити політичну реальність, оскільки основні політичні гравці залишаються тими самими, а їхні позиції щодо ключових питань фактично не зближуються. Це формує ризик подальшої апатії виборців і зниження довіри до демократичних процесів, що може ще більше ускладнити формування легітимної влади.

    Колишня президентка Косова Вйоса Османі, яка нині бере участь у парламентській кампанії, публічно закликала політичні сили після виборів перейти до компромісної моделі поведінки та якнайшвидше сформувати дієздатні державні інституції. Вона наголосила, що без політичного діалогу та готовності до співпраці країна ризикує залишитися у стані постійної виборчої турбулентності, де кожен новий парламент не здатен пропрацювати повний мандат і знову розпускається через внутрішні конфлікти.

    Водночас політичні аналітики оцінюють ситуацію стримано і навіть песимістично. Дослідники зазначають, що Косово фактично застрягло у циклі повторних виборів, де жодна політична сила не готова поступитися ключовими позиціями заради стабільної коаліції. На думку експертів, нинішній виборчий процес може не стати виходом із кризи, а лише черговим етапом її відтворення, якщо не зміниться сама логіка політичної взаємодії між основними гравцями.

    Окремий вимір ситуації пов’язаний із міжнародним контекстом і європейськими перспективами країни. Європейський Союз продовжує наполягати на необхідності інституційної стабільності та прогресу в діалозі між Косовом і Сербією як ключових умов для подальшого зближення з ЄС. Під час нещодавніх контактів у Приштині єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що без нормалізації відносин із Сербія та без зміцнення внутрішніх інституцій Косово не зможе просунутися на шляху до повноцінної євроінтеграції. Це питання залишається одним із найчутливіших у регіональній політиці та безпосередньо впливає на внутрішню стабільність країни.

    Косово, столицею якого є Приштина, подало заявку на вступ до Європейський Союз ще у 2022 році, однак досі не отримало статусу кандидата. У Брюсселі пояснюють це поєднанням внутрішніх політичних проблем, відсутністю стабільного урядування та неврегульованими питаннями регіональної безпеки.

    У підсумку нинішні вибори розглядаються як черговий тест для політичної системи Косова, яка опинилася між потребою у стабільності та фактичною неспроможністю політичних еліт досягти довготривалого компромісу. Якщо результати голосування знову не приведуть до формування стабільної більшості, країна ризикує залишитися у стані перманентної політичної турбулентності, де вибори стають не інструментом вирішення кризи, а її постійним відтворенням.

  • Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    Контракт на $1 млрд і скасовані санкції: розслідування виявило зв’язки між соратниками Трампа та газовим проєктом у Боснії

    У Боснії і Герцеговині розгортається масштабний політичний та корупційний скандал міжнародного рівня. Журналісти британського видання The Guardian оприлюднили розслідування, в якому стверджується, що компанія, пов’язана з оточенням президента США Дональд Трамп, отримала контракти на суму понад 1 мільярд доларів після скасування американських санкцій щодо проросійського політика Мілорад Додік.

    За даними журналістів, ключову роль у цій історії відіграє американська компанія AAFS Infrastructure and Energy. Попри відсутність значного досвіду в реалізації великих інфраструктурних проєктів, саме вона отримала можливість стати головним виконавцем масштабних енергетичних проєктів у Боснії і Герцеговині.

    Йдеться про будівництво стратегічного газопроводу «Південний інтерконектор», який має з’єднати газотранспортні системи Хорватії та Боснії і Герцеговини та забезпечити транспортування американського газу до регіону. Загальна вартість проєкту оцінюється приблизно у 300 млн євро.

    Однак це лише частина потенційної угоди. Згідно з конфіденційними документами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія також претендує на будівництво трьох електростанцій загальною вартістю близько 900 млн євро. Таким чином сукупна вартість майбутніх контрактів перевищує один мільярд доларів.

    Особливу увагу викликало те, що компанію визначили виконавцем проєкту без проведення відкритого міжнародного тендеру. Представники антикорупційних організацій уже заявили про ризики непрозорого використання державних ресурсів.

    У боснійському представництві організації Transparency International попередили, що реалізація подібних схем у країні, яка традиційно має високий рівень корупції, може мати серйозні негативні наслідки для держави та її інвестиційного клімату.

    Розслідування також звертає увагу на власників і партнерів компанії AAFS. Боснійський підрозділ підприємства створив бізнесмен Амер Бекан, якого раніше звинувачували у порушеннях виборчого законодавства.

    Серед американських партнерів фірми журналісти називають адвоката Джессі Бінналл та бізнесмена Джо Флінн. Обидва вважаються близькими до політичного оточення Дональда Трампа.

    Джессі Бінналл відомий як один із провідних юристів родини Трампів, а Джо Флінн є братом колишнього радника президента США з національної безпеки Майкл Флінн.

    Саме політичні зв’язки компанії стали підставою для припущень про можливий обмін політичних рішень на економічні вигоди.

    Центральною фігурою скандалу став Мілорад Додік — лідер боснійських сербів, який тривалий час підтримує тісні контакти з російським керівництвом та особисто з президентом РФ Володимир Путін.

    Під час президентства Джо Байдена проти Додіка та членів його родини були запроваджені американські санкції. Вашингтон звинувачував політика у корупції, використанні державної влади для особистого збагачення та підриві демократичних інституцій Боснії і Герцеговини.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація змінилася. За даними The Guardian, Додік розпочав активну кампанію з метою домогтися скасування санкцій та налагодити контакти з новою адміністрацією США.

    Журналісти стверджують, що до цієї кампанії були залучені американські лобісти та політичні консультанти. Серед них згадується і Майкл Флінн, який, за даними розслідування, отримав 100 тисяч доларів за місяць роботи над проєктом.

    У жовтні адміністрація Трампа без публічного пояснення причин скасувала санкції щодо Додіка. Після цього політична ситуація навколо газопроводу почала швидко змінюватися.

    Невдовзі Боснію відвідав Дональд Трамп-молодший. Його зустрічав син Мілорада Додіка — Ігор Додік. Після цього, як зазначають журналісти, боснійський політик перестав блокувати реалізацію газового проєкту, хоча раніше мав можливість накласти на нього вето.

    Експерти зазначають, що ситуація викликає особливий резонанс через стратегічне значення проєкту. Наразі Боснія значною мірою залежить від російських поставок газу через інфраструктуру, яка проходить територією Сербії. Новий газопровід мав би сприяти диверсифікації джерел постачання та зменшенню енергетичної залежності від Москви.

    Втім непрозорість процесу викликає занепокоєння як у Брюсселі, так і серед міжнародних партнерів країни. За даними журналістів, представники Європейського Союзу вже попередили боснійську владу про можливі ризики для процесу євроінтеграції та подальшого фінансування з боку ЄС.

    Наразі жодних офіційних звинувачень щодо незаконності угоди не висунуто. Водночас оприлюднені факти можуть стати підставою для подальших перевірок та розслідувань як у США, так і в Боснії і Герцеговині.

    Скандал продовжує набирати обертів, а його розвиток може мати наслідки не лише для енергетичного сектору Балкан, а й для міжнародної репутації політичного оточення Дональда Трампа.

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.

  • Перший за роки війни: Зеленський може здійснити історичний візит до Сербії

    Перший за роки війни: Зеленський може здійснити історичний візит до Сербії

    Президент України Володимир Зеленський може вже наприкінці цього тижня здійснити свій перший офіційний візит до Сербії від початку повномасштабної війни Росії проти України та загалом перший з моменту вступу на посаду президента у 2019 році. Про це повідомив сербський телеканал N1 із посиланням на дипломатичні джерела у Белграді. Інформацію також поширила Європейська правда.

    За даними журналістів, у Сербії очікують прибуття української делегації, яку може очолити особисто Зеленський. Офіційного підтвердження візиту станом на зараз немає ні з боку Києва, ні з боку Белграда, однак співрозмовники медіа стверджують, що між країнами вже ведеться підготовка до підписання спільного меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Якщо поїздка відбудеться, вона стане надзвичайно символічною з огляду на складні та неоднозначні відносини між Україною та Сербією після початку повномасштабного вторгнення РФ. Белград формально підтримує територіальну цілісність України та голосував за низку резолюцій ООН на підтримку Києва, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій Європейського Союзу проти Росії та зберігає близькі політичні контакти з Москвою.

    Контакти між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Сербії Александар Вучич досі відбувалися переважно на міжнародних форумах та самітах. Перші прямі переговори двох лідерів після початку повномасштабної війни відбулися у серпні 2023 року в Афінах під час саміту «Україна – Південно-Східна Європа». Тоді Вучич заявив, що Сербія продовжить підтримувати територіальну цілісність України, а саму зустріч назвав «відкритою, дружньою та конструктивною».

    Саме на афінському саміті країни-учасниці ухвалили декларацію із засудженням російської агресії проти України. Водночас сербський президент тоді окремо підкреслив, що домігся виключення із документа прямого заклику до санкцій проти Росії. Це дозволило Белграду уникнути ще більшого загострення відносин із Кремлем.

    Попри формальну підтримку України, позиція Сербії залишається суперечливою. Особливо це стало помітно після саміту «Україна – Південно-Східна Європа», який відбувся 11 червня 2025 року в Одесі. Тоді Вучич уперше від початку війни відвідав Україну особисто. Зеленський назвав той візит важливим сигналом, наголосивши, що сербський президент зміг на власні очі побачити наслідки російської агресії.

    Втім, уже під час одеського саміту виник новий дипломатичний скандал. Учасники заходу підписали декларацію, в якій «найрішучішим чином» засудили російське вторгнення та закликали міжнародну спільноту посилити санкції проти РФ. Єдиним лідером, який відмовився поставити підпис під документом, став саме Вучич. Пояснюючи свою позицію, сербський президент заявив, що таким чином він «не зрадив Росію».

    Аналітики зазначають, що потенційний візит Зеленського до Белграда може свідчити про спробу Києва активізувати роботу з країнами Балканського регіону, де вплив Росії традиційно залишається дуже сильним. Для України Сербія є важливим партнером у Південно-Східній Європі, особливо в контексті економічної співпраці та регіональної безпеки.

    Водночас сам Вучич останніми роками опинився між двома геополітичними центрами тяжіння. З одного боку, Сербія офіційно прагне вступу до Європейського Союзу та підтримує активні контакти із Заходом. З іншого — Белград зберігає стратегічні відносини з Росією та значною мірою залежить від російських енергоресурсів. Крім того, сербська влада постійно апелює до підтримки Москви у питанні Косова.

    На тлі цього будь-який прямий візит Зеленського до Сербії автоматично набуває не лише двостороннього, а й ширшого міжнародного значення. Особливо в умовах, коли Європейський Союз намагається посилити тиск на країни-кандидати щодо синхронізації зовнішньої політики із санкційною політикою ЄС.

    Останніми місяцями Україна активізувала дипломатичну роботу на Балканах. Київ прагне розширити коаліцію підтримки та водночас зменшити російський вплив у регіоні. У цьому контексті Сербія залишається однією з найскладніших, але й найважливіших держав для української дипломатії.

    Поки що невідомо, чи відбудеться окрема зустріч Зеленського та Вучича у форматі двосторонніх переговорів, а також чи планується підписання конкретних економічних або політичних домовленостей. Водночас сам факт підготовки такого візиту вже викликав значний резонанс у сербських та європейських медіа.

  • Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що розширення Європейського Союзу має розпочатися з країн Західних Балкан, і лише після цього – з України. Відповідну позицію він озвучив в інтерв’ю італійській щоденній газеті Corriere della Sera.

    За словами Таяні, Рим загалом підтримує європейські прагнення Києва, однак вважає, що перед Балканським регіоном Італія має історичні та політичні зобов’язання, тому саме ці держави повинні отримати пріоритет у процесі приєднання до ЄС.

    «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, перед якими ми маємо зобов’язання, і для нас вони є пріоритетом», – наголосив міністр.

    Він також повідомив, що у березні в Римі відбудеться зустріч у форматі «Друзі Балкан», а 1 квітня італійська делегація разом із німецьким міністром Йоганном Вадефулем відвідає Белград, щоб продемонструвати підтримку Сербії на її шляху до євроінтеграції.

    Водночас Таяні запевнив, що Італія не відмовляється від допомоги Україні. За його словами, Київ має перспективу членства, але повинен «пройти певний шлях», виконати необхідні реформи та критерії ЄС.

    Наразі статус кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна отримала у червні 2022 року рішенням Європейської Ради. Водночас на членство претендують і шість балканських країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Косово. Деякі з них перебувають у статусі кандидатів уже багато років, зокрема Північна Македонія – з 2004 року.

    Європейська інтеграція залишається одним із ключових елементів безпекової стратегії України. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що вступ до ЄС є частиною ширшого плану гарантій безпеки та завершення війни з Росією. Однак, за інформацією низки джерел, навіть у разі досягнення мирної угоди швидке членство України у 2026 році виглядає малоймовірним.

    Окремо варто зазначити, що раніше інші представники італійського уряду також робили стримані заяви щодо українських перспектив. Зокрема, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто висловлював скепсис щодо можливості повернення Україною всіх окупованих територій.

    Таким чином, позиція Рима демонструє підтримку України на політичному рівні, але без готовності до прискореної процедури вступу, що фактично ставить Київ у чергу після Балкан.