Golosnovinua.com

Позначка: банк «Альянс»

  • Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Олійник, Липська та Звягінцев – чиновники які стоїть за фіктивним імпортом дронів та виведенням сотень мільйонів доларів з України

    Поки українським волонтерам масово блокують картки за перекази в кілька тисяч гривень, через банківську систему України за кордон щоденно виводяться мільйони.

    За інформацією ЗМІ, українські банки беруть участь у схемі виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок. Все це відбувається під протекцією заступника голови Національного банку України Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби України Сергія Звягінцева.

    Суть схеми за участю заступника голови НБУ Дмитра Олійника та в.о. голови Державної митної служби Сергія Звягінцева полягає в фіктивному імпорті дронів, адже за інформацією журналістів розслідувачів кожен третій дрон виявився завезеним до України лише на папері.

    Так, видання Vlasti.net, з посиланням на власні джерела в  Державній митній службі, зазначає, що  з аналізу митних декларацій стало відомо, що найбільше фіктивних вантажів на Волинській митниці оформили Макар Володимир Андрійович, Сухий Олександр Олександрович, Шкаран Андрій Іванович, Савош Наталія Миколаївна та Волін Олександр Валерійович. Вони оформили неіснуючих дронів на суму понад 100 мільйонів доларів США від WHARVEST LIMITED на користь ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від STARNINE SALES LIMITED на ТОВ «ПОЛІПРОМ КОНТУР» 44972273, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП» 45339667, від TS2 Space Sp. z o.o. на ТОВ «Л енд Т компані» 45611914, від ABSales Group Limited на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від OPTIMA TRADE LIMITED на ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від Accumaze Sp. z o.o. на ТОВ «ІТГ «ІНТЕК-ГАЗ» 21494259, а також від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845.

    Понад 100 мільйонів доларів США вивели з України на митниці Львівської області. Митники Попов Юрій Андрійович, Романів Ольга Степанівна, Лещишин Тарас Романович оформили підробні декларації на дрони від BORBIT EU S.R.L. на користь ТОВ «БУЛЛЕТ» 45169719, ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР» 45302019, ТОВ «КАЛЬХЕОН» 40265219 , ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, від Universum – Baltyckie Centrum Logisticzne Sp. zo.o. на ТОВ «ПРОМОФЛАЙ» 45435182, ТОВ «ЕкоМаска» 45855410, M.D. and Partners Sp. z o.o на TOB «ОПТОМАКС»  45479481, а також від E-TRADE GROUP Sp.z.o.o на ТОВ «ТЕХНОГЕН» 45589423.

    Фіктивний імпорт дронів відбувається і на Одеській митниці, де за підписами Гайдаржи Романа Андрійовича та Глаголєва Олега Вʼячеславовича були оформлені декларації ввезення дронів від OPTIMA TRADE LIMITED до ТОВ «ВІТАЛ ПРОГРЕС» 45214462, від ABSales Group Limited до ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024, від WHARVEST LIMITED до ТОВ «СЕНФІДЖО ІНД» 45242023, від TAKSIM-POL Sp. z o. o. до ТОВ «ТЕДАРІК» 45907725, від TORQUE TRADE LIMITED до ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370 на суму понад 50 мільйонів доларів США.

    Ще на 20 мільйонів доларів США оформили неіснуючих дронів чернівецькі митники Ткачук Ілля Васильович та Лахман Віталій Олександрович. Вони підписали декларації про ввезення дронів від TORQUE TRADE LIMITED на ТОВ «ПЕППЕР СТАР» 44610024 та ТОВ «ЛАВРА ГРУП» 45023845, від Latuna Limited на ТОВ «ЛОЯЛХІЛЗ ГРУП” 45339667, а також від NEOTRADE LIMITED на ТОВ «НЕКСУС ТОРГ» 45351930.

    На Закарпатті Гончарук Дмитро Сергійович та Лазарчик Юлія Володимирівна дали зелене світло на псевдо-дрони для EUA Invest Group s.r.o. на користь ТОВ «МОТІ»  38628992, EUAIG s.r.o. на ТОВ «МОТІ»  38628992, KAMELOT Sp.z o.o.  на користь ТзОВ «Грейт Ентерпрайз” 4523194 більш ніж на 15 мільйонів доларів США.

    На Київщині відзначився митник Бєлов Андрій Ігорович, який дозволив фіктивно оформити дронів на десятки мільйонів доларів США на користь ТОВ «ТЕМ-РО»  45721498 від BFM ENTERPRISES LLC, а також від COSENBASE LTD на користь ТОВ «АНВЕР ТОРГ»  45703947, Jet DP Sp. z o.o. на ТОВ «АНВЕР ТОРГ» 45703947 та ТОВ «ЕКСПОРТ МАСТЕР»  45302019, EURO LINE Sp. z o.o. на ТОВ ТЕХНОПРОФ  42855563, ТОВ «ЄВРО СТАНДАРТ ГРУПП” 41140319 та ТОВ “СЕЙЛКОМТРЕЙД” 45512853, LEMIURG LLC  на ТОВ «БІЛДІНГ СТАРС» 45395339.

    Водночас, ЗМІ публікують список банків, які приймають участь у схемі.

    АО «Асвіо Банк» (брати Супруненки) пропустив десятки мільйонів доларів до румунської компанії Borbit Eu S.r.l. (1 працівник, без сайту, 87% зобов’язань від активів) та польської Jet Dp Sp. z o.o. від фірм-одноденок «Анвер Торг» і «Асконіпром».

    Банк «Південний», «Креді Агріколь» та «ОТП Банк» обслуговували ТОВ «Промофлай», яке переказувало кошти Amon Trade LLC — компанії без сайту, команди, складу та публічної звітності.

    «Мотор-Банк» (державний, Фонд держмайна) пропустив понад 30 млн доларів до Гонконгу через платежі від фірм «Лавра Груп», «Лоялхілз Груп», «Пеппер Стар», «Поліпром Контур», «Атлант Формат», «Сенфіджо Інд», «Вітал Прогрес», «Нексус Торг» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Absales Group Limited, Starnine Sales Limited, Wharvest Limited, Optima Trade Limited, Neotrade Limited.

    АТ «РВС Банк» (Руслан Демчак) виводив кошти через ТОВ «Трансглобус», «Специфік Лайт», «Сенфіджо Інд», «Вирібпрофіт», «Аргемона Груп» на рахунки Torque Trade Limited, Latuna Limited, Wharvest Limited, Aliot Trade S.r.o., Lvm Wholesale L.l.c Fz.

    «Радабанк» (родина Городницьких) та «Банк Альянс» (Павло Щербань) акцептували транзакції на 20 млн доларів між десятками фірм-одноденок та гонконгськими/польськими компаніями.

    Як бачимо, корупційна схема вражає своєю масштабністю та стала можлива завдяки “тісній співпраці” високопосадовців Нацбанку та Митниці.

    Варто відзначити, що всі учасники схеми – Дмитро Олійник, Анна Липська та Сергій Звягінцев – являються фігурантами журналістських розслідувань про незаконне збагачення, а директорка Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, без якої реалізація схеми не є можливою,  має тісні зв’язки з РФ.

    Так, родина Сергія Звягінцева постійно обростає новим майном та має необґрунтовані мільйонні накопичення, та дві кримінальні справи – про торгівлю посадами та незаконне збагачення. Попри відкриті кримінальні справи Сергій Звягінцев продовжує керувати Митницею.

    Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник також помічений у незаконному збагаченні – фактично володіє нерухомістю в Дубаї.

    Водночас, ВАКС зобов’язав НАБУ внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування щодо можливих корупційних правопорушень заступника голови НБУ Дмитра Олійника тільки після звернення відомого економіста Бориса Кушнірука .

    «Лише після мого позову до ВАКС НАБУ внесло заяву до ЄРДР і тепер змушене розпочати розслідування», – заявив Борис Кушнірук.

    За твердженням Кушнірука, передані ним до слідчих матеріали містять ознаки можливого приховування активів через майно в ОАЕ. Йдеться про квартиру в житловому комплексі Zenith Tower (район Al Hebiah Fourth, Дубай), власницею якої у реєстрах значиться колишня дружина посадовця Ольга Кушнір. Автор звертає увагу, що в декларації Олійника за 2023 рік фігурують дані про посвідку на проживання його тодішньої дружини в ОАЕ та отримані нею доходи у Dubai Media City на суму 7,7 млн грн, однак інформації про саму квартиру немає. «От тільки про саму квартиру у Дубаї в декларації – жодного слова».

    Також, за інформацією британських журналістів з International Business Times, Дмитро Олійник ймовірно причетний до масштабних схем виведення коштів з “Енергоатому”.

  • Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ через ВАКС намагається повернути контроль над Львівгазом і Закарпатгазом

    Дмитро Фірташ розпочав масштабну юридичну кампанію з метою відновлення контролю над газорозподільними активами АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз», які у 2023 році були передані під управління структур НАК «Нафтогаз України». Йдеться про частину ринку облгазів, що раніше входили до так званої газової імперії бізнесмена.

    Захист Фірташа обрав тактику наступу через антикорупційні органи. Адвокати подали заяви до НАБУ, в яких стверджують про нібито штучне доведення підприємств до банкрутства та незаконне виведення активів за участю посадовців АРМА, «Чорноморнафтогазу» та НАК «Нафтогаз України». Ключовим аргументом стала оцінка у 10 мільярдів гривень — саме на таку суму, за версією сторони захисту, зменшилася вартість активів після їх переходу під контроль держави.

    Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

    Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

    Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

    Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

    Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.

  • Банк «Альянс» Фірташа у центрі скандалу: громадськість звинувачує НБУ у вибірковому нагляді

    Банк «Альянс» Фірташа у центрі скандалу: громадськість звинувачує НБУ у вибірковому нагляді

    Після офіційного внесення бізнесмена Дмитра Фірташа до санкційного списку України в центрі уваги громадських активістів опинився Національний банк та його дії щодо банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого вважається підсанкційний олігарх. Представники громадськості заявляють про можливе ігнорування регулятором прямих обов’язків та відсутність належної реакції на ризики, пов’язані з фінансовою установою.

    Санкції проти Фірташа передбачають блокування активів, обмеження розпорядження майном, заборону участі у приватизаційних процесах та інші жорсткі заходи. До санкційного переліку також включено пов’язані з його бізнес-орбітою компанії, зокрема ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС». Таким чином, держава офіційно визнала наявність загроз, пов’язаних із діяльністю структур, афілійованих із бізнесменом.

    На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

    Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

    Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

    Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

  • Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    В умовах воєнного стану стабільність і прозорість фінансової системи є питанням національної безпеки. Водночас діяльність АТ Банк Альянс викликає серйозні запитання щодо концентрації фінансових ризиків, операцій із державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання.

    Формально йдеться про звичайну банківську діяльність, однак фактично банк став ключовим елементом складної фінансової конструкції, вибудуваної навколо багаторазових операцій із державними цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики. У цих операціях брали участь пов’язані юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що дозволяло акумулювати значні грошові потоки в обмеженому контурі.

    Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

    Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

    Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

    Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

    У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

  • Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Банківські гарантії на мільярди: чому «Укренерго» досі не отримало гроші від банку «Альянс»

    Український банківський сектор у низці випадків може використовуватися не лише для обслуговування економіки, а й як інструмент для відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із найбільш показових прикладів стала історія навколо банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Про це повідомляє видання «Коментарі».

    Ім’я самого власника банку рідко з’являється у публічному просторі, однак фінансова установа неодноразово фігурувала у гучних скандалах, пов’язаних із кримінальними провадженнями, штрафами регулятора та судовими процесами на мільярдні суми.

    Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

    Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

    Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

    У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

    Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

    Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

    Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

    Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

    Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

    Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

  • Гарантія на папері: чому банк «Альянс» не повертає мільярди бюджету

    Гарантія на папері: чому банк «Альянс» не повертає мільярди бюджету

    Історія банку «Альянс» дедалі менше нагадує діяльність класичної фінансової установи і дедалі більше — приклад системного використання банку як інструменту для обслуговування сумнівних схем. За фасадом «невеликого, але стабільного» банку, як стверджують журналісти та правоохоронці, роками працював механізм відмивання коштів, прокачування державних ресурсів і прикриття корупційних оборудок за участі впливових фігур.

    Ключовою точкою став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі». У результаті цієї схеми держава втратила 716 млн грн на операціях з електроенергією та досі не отримала банківські гарантії ще на 1 млрд 717 млн грн. Банк відмовився виконувати свої зобов’язання, заявивши, що гарантія була видана з порушеннями. Йдеться про документ, який, за версією слідства, одноосібно підписала голова правління без належних рішень органів управління і на суму, що перевищувала власний капітал банку.

    Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

    Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

    Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

    Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

    Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

    Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

    Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.

  • Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Система контролю над фінансами України опинилася під загрозою через діяльність олігархів, які мають змогу уникати відповідальності. У центрі скандалу – «Банк Альянс», який став ключовою ланкою у схемах відмивання коштів та обслуговування фінансових інтересів підсанкційного Дмитра Фірташа та його фінансово-промислової групи DF Group.

    Одним із організаторів цих схем є колишній начальник відділу процесуального керівництва в Офісі Генпрокурора Ігор Стадник, який безперешкодно виїхав до Канади. Там він отримав тимчасовий захист і продовжує контролювати фінансові операції через дружину Катерину, купуючи нерухомість та легалізуючи кошти, незаконно виведені з України. Моральна відповідальність Стадника, за словами експертів, залишається непокараною.

    Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

    Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

    Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

  • Банк «Альянс» та агротітушки блокують збирання врожаю на Полтавщині

    Банк «Альянс» та агротітушки блокують збирання врожаю на Полтавщині

    У селі Покровська Багачка на Полтавщині агропідприємство СВК «Багачанський» опинилося під тиском рейдерів, яких пов’язують із банкіром Олександром Сосісом. Працівники підприємства не змогли розпочати збирання врожаю сої через втручання озброєних осіб та силових структур.

    За даними журналістів-розслідувачів, на поле прибули 20 поліцейських, спецназ КОРД та спортсмени, відомі участю у «віджимі» майна. Дії координували довірені особи Сосіса та його партнера Павла Щербаня, який наразі перебуває у Відні. За інформацією джерел, керівництво Полтавської поліції та СБУ безпосередньо виконувало накази рейдерів.

    Зусилля працівників СВК та юристів не змогли запобігти зірванню збору врожаю. Від цього підприємство вже зазнало значних втрат, а затримка загрожує повним псуванням сої через спеку. Крім того, постраждає не лише бізнес, а й держава, яка недоотримає доходи від продажу врожаю та втратить податкові надходження.

    Журналісти з’ясували схему захоплення: підконтрольні банку «Альянс» компанії Сосіса заборгували йому понад 68 млн грн. Замість врегулювання боргу банк ініціював кримінальні провадження проти «Багачанського» та домігся арешту рахунків і майна підприємства через суд. Далі справу передали до Полтавського господарського суду для банкрутства підприємства, хоча воно мало всі фінансові документи в порядку та було платоспроможне.

    Наразі справа перебуває у Верховному суді, де розгляд затягується. У цей час рейдери продовжують блокувати роботу підприємства, наражаючи на ризик понад 100 працівників та 1 200 пайовиків.

    Ситуація демонструє системну проблему взаємодії силових структур, судової влади та олігархічних інтересів, що дозволяє рейдерам захоплювати стратегічні підприємства та наносити збитки економіці країни.

  • Через митниці на Львівщині та Буковині ввозять контрабанду під виглядом дронів для ЗСУ

    Через митниці на Львівщині та Буковині ввозять контрабанду під виглядом дронів для ЗСУ

    Всупереч нещодавній заяві премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля про те, що в Україні найбільша та найефективніша антикорупційна інфраструктура, а боротьба з корупцією в Україні оцінена на найвищому рівні, на українському кордоні як і раніше продовжують успішно та масово діяти схеми контрабанди та виведення грошей з країни, через що державний бюджет України недоотримує колосальні кошти.

    Як розповіли журналістам джерела на українській митниці, через чотири митних поста у Львівській та Чернівецькій області, а саме пости “Краковець”, “Мостиська”, “Рава-Руська” та “Порубне” з відома керівників цих постів та начальників митниць в цих областях вночі в Україну завозиться контрабандою брендовий одяг та взуття.

    Відбувається це наступним чином. Ще на складах у Польщі та Румунії 20-тонний контейнер, повний брендових речей — курток, взуття, сумок, вартістю у сотні тисяч доларів, розвантажується у декілька мікроавтобусів, які вночі під виглядом пасажирських перевезень перетинають український кордон у вказаних пунктах пропуску, де не проходять жодного огляду та не заповнюють жодних декларацій.

    Як результат — нуль надходжень у бюджет, а це —  десятки та сотні мільйонів гривень, частина з яких йде на хабарі начальникам митних постів Ворожбиту Назару Степановичу, Турчину Володимиру Богдановичу, Тофану Петру Георгійовичу, а також керівникам обласних митниць — начальнику львівської митниці Андрію Кузніку та чернівецької – Юрію Герасимову.

    Джерела на митниці не виключають, що виконуючий обовʼязки голови Державної митної служби України Звягінцев Сергій Борисович в курсі того, що відбувається, та отримує свою частину вигоди з реалізації цієї схеми.

    ФОТО: Зліва направо: керівник львівської митниці Андрій Кузнік, керівник Чернівецької митниці Юрій Герасимов та в.о. голови Державної митної служби Сергій Звягінцев

    Окрім цього, під час повномасштабної війни на українській митниці почала діяти інша схема з завезенням дронів для ЗСУ. Як відомо, уряд звільнив від сплати мита і ПДВ поставки дронів в Україну, аби спростити постачання техніки на фронт. Це стало ідеальним інструментов для контрабандистів, бо наразі під виглядом імпорту БПЛА ряд компаній оформлюють поставку контрабанди, за ввезення якої також не сплачують жодних зборів у бюджет. Або ж взагалі оформлюють на митниці фіктивні документи про ввезення дронів, яких насправді не існує, завдяки чому просто виводять гроші з України.

    Небайдужі співробітники митниці помітили, що у великій кількості декларацій про ввезення партій БПЛА замість великої кількості фотографій огляду контейнеру з наявним у ньому товаром, що вимагають встановлені митні правила та вимоги щодо оформлення вантажу, фігурує одне й те саме фото огляду одного дрону.

    ФОТО: Фото дрона, яке використовують митники для оформлення великої кількості декларацій про ввезення дронів в Україну

    Таким чином під виглядом закупівлі дронів виводяться сотні мільйонів доларів за кордон. У деклараціях про фіктивне ввезення дронів в Україну фігурують одні й та самі компанії:

    ТОВ “ФЕРТЕНІКА” 44372310 та ТОВ “МЕРІЕЙТ” 43840643 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 4,4 млн. доларів США від GN ELECTRONIC SP. Z O.0. (Poland)

    ТОВ “ПОЯЛХІЛЗ ГРУП” 45339667 задекларувало псевдоімпорт БПЛАна 6,4 млн. доларів США від LATUNA LIMITED (HONG KONG)

    ТОВ “ПЕППЕР СТАР”44610024 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 7,1 млн. доларів США від TORQUE TRADE LIMITED (HONG KONG)

    ТОВ “ПЕППЕР СТАР”44610024 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 5,1 млн. доларів США від ABSales Group Limited (HONG KONG)

    ТОВ “ПОЛІПРОМ КОНТУР” 44972273 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 13 млн. доларів США від STARNINE SALES LIMITED (HONG KONG)

    ТОВ “СЕНФІДЖО ІНД”45242023 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 18 млн. доларів США від WHARVEST LIMITED (HONG KONG)

    ТОВ “ВІТАЛ ПРОГРЕС” 45214462 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 71 млн. доларів США від OPTIMA TRADE LIMITED (HONG KONG)

    ТОВ “ЛАВРА ГРУП” 45023845 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 9,1 млн. доларів США від TORQUE TRADE LIMITED (HONG KONG)

    ТОВ “НЕКСУС ТОРГ” 45351930 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 10,1 млн. доларів США від NEOTRADE LIMITED Гонконґ (HONG KONG)

    ТОВ “НЕКСУС ТОРГ” 45351930 задекларувало псевдоімпорт БПЛА на 10,1 млн. доларів США від NEOTRADE LIMITED ГонконҐ (HONG KONG)

    ФОТО: Майже у всіх інвойсах вказуються партії дронів по 600 штук.

    Вказані компанії-нерезиденти з Польщі та Гонконгу також повʼязані з рядом інших українських фірм, що займаються псевдоімпортом в Україну:

    ТОВ “ТРІАН ІМПЕКС” 45314805,

    ТОВ «АРГЕМОНА ГРУП» 45676814,

    ТОВ “БІГ ІНТЕРПРОМ”44968551,

    ТОВ “КОМПАНІ ПРОМ ГРУП” 45021607,

    ТОВ “ФЛАНЕЛЬ ТОРГ” 45206467,

    ТОВ “ЕВКАРОТ ІНД” 45337083,

    ТОВ «АТЛАНТ ФОРМАТ» 44463905,

    ТОВ “СТРОЙБУД ПРОЦЕС” 45359039,

    ТОВ “ШЛЯХ ЛОГІСТИКА”44812156,

    ТОВ “ГОСПОДАРЧИЙ КУТ 42137904,

    ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370,

    ТОВ “ІМПОРТ РІТЕЙЛ” 44610024,

    ТОВ “БИТУМ ПРОМ” 44058238,

    ТОВ МПОРТ СТАРТ ПЛЮС” 45297727,

    ТОВ “ЛЕКОН-ТОРГ ПЛЮС” 45733966,

    ТОВ “ЗУЛАН ТРЕЙД” 45222536,

    ТОВ «МАЛЮНКОТРЕЙД» 44251388,

    ТОВ”ЕНЕРГОКРЕАТИВ” 42176330,

    ТОВ “ДЕМАНТО ОПТ” 43721168,

    ТОВ “БУДКОРПУС” 44897507

    ТОВ “СПЕЦИФІК ЛАЙТ” 45311112,

    ТОВ “ТЕНКОР” 45370466,

    ТОВ “ОРФЕЙ КОМПАКТ” 45169394,

    ТОВ “ФЕРОНІКЕЛІ” 44362061,

    ТОВ “КОУВЕЛ УКРАЇНА” 44926134,

    ТОВ “ДЖОУНС ОПТ” 45298411,

    ТОВ “ДІАМФАРФОР” 44909590,

    ТОВ “ІНТЕР ЛОДЖИСТИК” 45810961,

    ТОВ “ПОБУТСФЕРА” 44861533,

    ТОВ “ФАСТ ІМПОРТ ТРЕЙД” 45832367.

    Деякі з вказаних компаній фігурують в розслідуваннях про вивід грошей з України за допомогою схем фіктивного імпорту через українські банки “Мотор Банк” та “Банк Альянс”

    Через те, що на митних постах закривають очі на фіктивні декларації та ввезення контрабанди під виглядом пасажирів чи дронів, держава втрачає мільйони податків, а валюта, критично потрібна для імпорту та стабільності економіки, вимивається за кордон.

    Це — загроза національній безпеці України, яку поки що чомусь не бачать ані в СБУ, ані в Бюро економічної безпеки, ані в Державному бюро розслідувань чи НАБУ, які б мали перевірити, скільки БПЛА реально було ввезено в Україну, куди ці безпілотники, ввезенні по угодам з вказаними вище фірмами, були передані і хто саме їх отримав.

  • Що чекає на “Укренерго” після відставки Кудрицького

    Що чекає на “Укренерго” після відставки Кудрицького

    Стаття Дениса Безлюдька аналізує поточний стан української енергетики та економіки на фоні кадрових змін в “Укренерго” і триваючих обстрілів. Обговорюється, як відставка голови компанії Володимира Кудрицького і пов’язане з цим судове розслідування можуть вплинути на ефективність енергетичного менеджменту та відновлення інфраструктури в умовах економічної турбулентності.

    Важка зима. Обстріли. Кадрова криза. Де брати гроші “Укренерго”?
    Українська енергетика, а з нею – і вся економіка країни – напередодні непростого опалювального сезону занурюється в чергову турбулентність. З одного боку, інтенсивність ворожих обстрілів не знижується, роботи з відновлення зруйнованої інфраструктури – не стає менше. Перспективи проходження зими – тривожні. З іншого – кадрове рішення Ставки Верховного головнокомандувача про відставку голови “Укренерего” не просто викликало низку суперечливих думок як серед експертів, так і серед учасників ринку, але й поставило під питання ефективність кризового менеджменту не лише в окремо взятій компанії, а в цілому в країні.

    Протягом щонайменше останнього року численні медіа, коментатори, правоохоронні органи, чиновники і – у більш тіньовому форматі – різномастні корупцінери виконували одну деструктивну політтехнологічну задачу: всі проблеми, які так чи інакше мали стосунок до діяльності державного оператора електромереж “Укренерго” – мали перетворюватися в інфопросторі на особисту провину уже екс-голови компанії Володимира Кудрицького.

    Причин цьому безліч, переважна більшість “посвячених” спостерігачів сходиться на фінансовому питанні. Якщо дуже спрощено – мовляв, “Кудрицький не давав красти гроші і впроваджувати схеми”. І нібито саме через це в інфополі зʼявлялися численні “незаконні квартири”, “результати аудиту”, “зловживання на бронежилетах”, “кримінальні справи про розкрадання коштів” і “розслідування про спосіб життя” та інший білий шум. Операція для непосвяченого глядача тривала останні кілька тижнів, для більш заглибленого – останні кілька років. І – хто б не був замовником відставки – зараз очевидно, що він свою партію виграв.

    Але ось яка проблема: питання керованості мережі розподілу електроенергії, питання ефективного захисту енергетичних обʼєктів, залучення фінансування зовнішніх партнерів та повернення проблемних боргів – з усім цим доведеться працювати і новому керівникові компанії. Особливо цікаво буде спостерігати, що відбуватиметься з кримінальними процесами, де ціллю був особисто Кудрицький, або інформаційна кампанія проти нього. Адже зараз, коли мета досягнута – витрачати на це ресурси просто недоцільно.

    Втім, є одна справа, подальший перебіг якої стане показовим з точки зору реального бажання закулісних лялькарів змінити ситуацію на енергетичному ринку – або ж просто сісти на потоки, змістивши ефективного менеджера. І це – справа про розкрадання 716 млн грн. коштів “Укренерго” за участі банку “Альянс” та компанії “Юнайтед Енерджі” Ігоря Коломойського.

    Коротко нагадаємо фабулу. Восени 2021 року банк “Альянс” видав гарантію “Юнайтед Енерджі”, аби та могла піти до “Укренерго” і купити електроенергію. Компанія скористалась нагодою в березні 2022 року, в розпал початку повномасштабного вторгнення. Проте за товар не розрахувалась. А коли “Укренерго” звернулось до “гаранта” – банку “Альянс” – той вирішив, що платити за цим документом не буде. Результат – кримінальна справа НАБУ щодо розкрадання коштів плюс господарський процес про повернення 1,2 млрд грн (це сума гарантії з пенею і прострочкою). В березні 2024 року НАБУ передало справу до суду, а в господарському процесі історія застрягла в судовій тяганині. Частина блогерів-політологів відбілює банк “Альянс”, паралельно “хаючи” Кудрицького та “Укренерго”, частина – навпаки підтримує точку зору, що за гарантіями треба заплатити. До слова, такої ж думки і Верховний суд.

    І ось ситуація: Кудрицький (“вселенське зло”) – більше не голова “Укренерго”. Що скажете – повинна державна компанія і далі вимагати повернення належних їй коштів? Для ефективного менеджера відповідь очевидна. Особливо зважаючи на цілком виправдані і реалістичні очікування “важкої зими”, “непростого опалювального сезону”, “серйозних руйнувань” енергосистеми, зокрема, тієї частини, що перебуває під контролем “Укренерго”. В умовах тотального дефіциту коштів, постійної потреби в ремонтах – кожна копійка має йти в роботу. І тому 1,2 млрд грн. від банку “Альянс” будуть зовсім не зайві.

    Ба більше. Згадаємо, що публічна мотивація відставки Кудрицького – неспроможність організувати ефективний захист енергетичних обʼєктів. Тож логіка з вибору нового керівника – а також його плану дій має виходити зі зворотнього: він має бути спроможний такий захист організувати. У тому числі – акумулюючи під нього фінансування. Чи отримає новий глава компанії “карт-бланш”, наприклад, щодо судових суперечок із боржниками? Чи готова буде ухвалювати “державницькі” рішення судова машина? Або ж навпаки, справу боргів “Альянсу” спишуть в довгу скриню, а про 1,2 млрд грн., які могли б згодитися для будівництва не одного укриття чи ремонту не однієї підстанції – просто забудуть?

    Особливо цікаво також, які аргументи буде використовувати і сам банк “Альянс” у тіньовій інформаційній боротьбі тепер – коли нібито головного “ворога” скинуто, а розраховуватися за боргами все одно треба.

    Подальший розвиток історії, яка виглядає нудним і дуже вузькопрофільним корпоративним конфліктом, насправді покаже, які реальні наміри мали ініціатори відставки Кудрицького і наскільки готовими до відстоювання державних інтересів є всі гілки державної влади в країні. Крім того, це також буде сигнал для державних органів в інших галузях, державних підприємств і їхніх боржників-контрагентів – а заразом і для міжнародних партнерів – щодо того, чи реально розмови про підвищення управління внутрішніми ресурсами поліпшуються, в Україні намагаються зберегти кожну копійку платників податків (хоч своїх, хоч західних).

    Або ж продемонструє, що тут все ще можна безбожно красти навіть у розпал війни.