Golosnovinua.com

Позначка: банківська карта

  • Блокування банківських карток: чому українці дедалі частіше стикаються з фінансовим моніторингом

    Блокування банківських карток: чому українці дедалі частіше стикаються з фінансовим моніторингом

    Українські банки посилили перевірку грошових операцій, що призвело до зростання випадків блокування карток клієнтів. Згідно із законодавством про протидію відмиванню коштів, фінансові установи зобов’язані перевіряти перекази, які мають ознаки ризикових. У результаті дедалі більше українців стикаються з ситуаціями, коли доступ до грошей блокується без попередження.

    Причинами для блокування можуть стати:

    • регулярні перекази між фізичними особами без пояснення;

    • великі суми коштів без підтвердженого джерела походження;

    • отримання грошей з-за кордону без призначення платежу;

    • транзакції з осіб або організацій, пов’язаних із країнами, що під санкціями;

    • використання картки сторонніми особами або її застосування в бізнес-діяльності без офіційної реєстрації.

    Зростання уваги банків до таких випадків є відповіддю на нові вимоги Національного банку та посилення правил фінансового моніторингу, що відповідає європейським стандартам боротьби з тіньовими схемами.

    Щоб уникнути блокування, експерти радять дотримуватися кількох простих правил:

    • не передавати свою картку родичам чи знайомим;

    • уникати регулярних переказів невідомим особам;

    • за можливості — вказувати призначення платежів;

    • у разі великої суми або надходжень з-за кордону — бути готовим підтвердити джерело коштів (договори, рахунки, довідки тощо).

    Якщо ж картку вже заблоковано, клієнт має право звернутися до банку з письмовим запитом та вимагати офіційного пояснення причин блокування. У більшості випадків ситуація вирішується після надання відповідних документів.

    Утім, цей процес може зайняти кілька днів, що в умовах війни та економічної нестабільності стає серйозним викликом для багатьох громадян. Саме тому юристи радять зберігати фінансову прозорість, щоб не опинитись у ситуації, коли власними коштами неможливо скористатися.

  • Через шахрайську “допомогу” тернополянка втратила 34 тисячі гривень

    Через шахрайську “допомогу” тернополянка втратила 34 тисячі гривень

    38-річна мешканка Тернополя стала жертвою шахраїв, які представилися банківськими працівниками та обіцяли оформити фінансову допомогу через онлайн-сервіси. У результаті жінка втратила 34 тисячі гривень.

    Про це повідомляє ГУ Нацполіції у Тернопільській області.

    Потерпіла погодилася на пропозицію та, слідуючи інструкціям, повідомила код, що надійшов на її телефон. Невдовзі після цього з її банківської картки були зняті 34 тисячі гривень.

    Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом шахрайства. Злочин кваліфіковано за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Правоохоронці продовжують працювати над встановленням особи шахрая.

    Нагадаємо, у Центрі протидії дезінформації при РНБО повідомили про шахрайську схему, яка поширюється через фейкові листи про борги перед компанією “Нова пошта”.

  • У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

    У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

    У Києві правоохоронці завершили розслідування справи молодого чоловіка, якого звинувачують у викраденні коштів з рахунка стипендії 17-річного сироти. Зловмісник незаконно отримав доступ до банківської карти потерпілого та привласнив 13 600 гривень, які витратив на святкування свого дня народження.

    У Києві судитимуть 20-річного ділка, який викрав через банківський  застосунок 13 600 гривень стипендії, що призначалася неповнолітньому сироті. Гроші молодик витратив на святкування дня народження. Про це повідомляє поліція Києва.

    Потерпілий 17-річний хлопець товаришував з порушником й напередодні з його телефону заходив до свого особистого кабінету в мобільному застосунку банку.

    Ділок, маючи доступ до інтернет-банкінгу, перевів на свою картку кошти знайомого, які той отримав у якості стипендії від учбового закладу та соціальну як дитина-сирота. У подальшому на ці кошти зловмисник відсвяткував свій день народження.

    Поліцейські повідомили молодику про підозру й скерували обвинувальний акт до суду. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

    Image

  • “Дія.Карта” спростить отримання державних виплат

    “Дія.Карта” спростить отримання державних виплат

    Міністерство цифрової трансформації України разом із провідними банками презентували нову банківську картку “Дія.Карта”. Вона покликана значно полегшити процедуру отримання державних соціальних виплат.

    “Замість кількох різних карток – один зручний інструмент. Згодом вам більше не доведеться випускати щоразу нові картки для отримання допомоги або інших державних виплат”, – повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

    Наразі на картку можна отримати виплату в рамках програми “еКнига”, яка передбачає виплату в розмірі 908 гривень на купівлю книжок українцям, які досягли повноліття.

    Крім того, на цю картку планують перевести виплати “еПідтримки”, зокрема й кошти за 2021-2023 роки. Також до кінця місяця на нову картку можна буде отримати ще одну соціальну виплату. Число державних програм із грошовими коштами для цільових виплат буде збільшуватися.

    Наразі “Дія.Карту” можна оформити в “ПриватБанку”, “А-банку”, “Акордбанку”, “Глобус банку” і mono.

    “Згодом на Дія.Карті буде більше державних програм із “забарвленими” коштами для цільових виплат. Також розшириться список банків, зараз ще три на етапі підключення – очікуємо на Банк Кредит Дніпро, Sense і Bank 3/4″, – підсумував Федоров.

    Варто зазначити, що власники карток mono вже можуть побачити “Дія.Карту” в мобільному застосунку.

    В Україні запустили 'Дія.Карту': що це та для чого
  • Інструкція як вберегти себе від шахрайства та що робити якщо ви стали його жертвою

    Інструкція як вберегти себе від шахрайства та що робити якщо ви стали його жертвою

    В Україні шахраї все частіше використовують методи телефонного шахрайства та фішингу, щоб отримати доступ до конфіденційних банківських даних громадян. Міністерство юстиції України попереджає про ці небезпечні методи та надає рекомендації щодо захисту від таких атак.

    Основні схеми шахрайства:

    1. Телефонне шахрайство
      Шахраї телефонують, представляючись працівниками банку, і заявляють, що є проблеми з вашою карткою чи рахунком. Вони вимагають терміново надати конфіденційну інформацію, таку як CVV-код, одноразовий пароль з SMS або навіть логін та пароль до інтернет-банкінгу. Часто такі дзвінки супроводжуються психологічним тиском, щоб жертва не встигла обдумати ситуацію.
    2. Фішинг
      Шахраї надсилають підроблені електронні листи, SMS або повідомлення в месенджерах, що виглядають як офіційні звернення від банків або інших фінансових установ. Вони пропонують перейти за посиланням, яке веде на фальшивий вебсайт, що виглядає як справжній. На таких сайтах просять ввести банківські дані, що призводить до крадіжки інформації.

    Як захистити себе від шахраїв:

    1. Не розголошуйте CVV-код чи одноразові паролі – Банківські працівники не мають права запитувати ці дані телефоном або через повідомлення.
    2. Перевіряйте сайти – Переконайтеся, що ви вводите платіжні дані лише на офіційних сайтах банків, де домен має відповідну адресу без помилок.
    3. Ігноруйте підозрілі повідомлення – Якщо SMS або листи викликають сумнів або містять граматичні помилки, не відкривайте посилання.
    4. Будьте обережні з дзвінками – Якщо отримали дзвінок від нібито банку, краще завершити розмову і зателефонувати до установи за офіційним номером.

    Що робити, якщо ви розкрили свої дані:

    1. Терміново зателефонуйте в банк – Повідомте про ситуацію та вимагайте блокування рахунку чи коштів.
    2. Блокуйте підозрілі транзакції – Якщо гроші вже були списані, попросіть банк заблокувати несанкціоновані операції.
    3. Зверніться до кіберполіції – Повідомте про інцидент через форму зворотного зв’язку або за телефоном 0 800 505 170.
    4. Перевіряйте рахунки – Регулярно перевіряйте історію операцій у своєму інтернет-банкінгу та повідомляйте банк про підозрілі дії.

    Застосовуючи ці прості правила, ви значно знижуєте ризик стати жертвою шахрайства та захищаєте свої фінанси від можливих втрат.

  • НБУ вводить ліміт у 150 тис. грн з 1 жовтня

    НБУ вводить ліміт у 150 тис. грн з 1 жовтня

    З 1 жовтня 2024 року Національний банк України (НБУ) вводить тимчасове обмеження на грошові перекази між фізичними особами з картки на картку (P2P та C2C). Протягом шести місяців діятиме ліміт у 150 тис. грн на місяць для вихідних переказів на картки інших фізичних осіб. Це обмеження стосуватиметься всіх рахунків клієнта, відкритих в одному банку.

    Нові правила не торкнуться вхідних переказів, їх кількості, а також переказів між власними рахунками клієнта або операцій за реквізитами IBAN. Ліміт також не застосовуватиметься до волонтерів, які відповідають хоча б двом критеріям, визначеним НБУ для волонтерської діяльності.

    Важливо, що якщо загальна сума переказів клієнта перевищить 150 тис. грн на місяць, але він зможе довести прозорість цих операцій, обмеження не будуть застосовані.

    За даними НБУ, ці зміни не вплинуть на 98% клієнтів, оскільки їхні щомісячні перекази зазвичай не перевищують зазначену суму. Ліміт був запроваджений як тимчасовий захід для боротьби з «дропами» — особами, які надають свої карткові рахунки для використання сторонніми, що призводить до відтоку значних коштів, близько 200 млрд грн щорічно.

    Цей шестимісячний період дозволить НБУ працювати над комплексними рішеннями, щоб у майбутньому зняти запроваджені обмеження за умови успішності заходів боротьби з нелегальними фінансовими операціями.

  • Відомі супермаркети приєдналися до програми “Національний кешбек”

    Відомі супермаркети приєдналися до програми “Національний кешбек”

    Програма “Національний кешбек” продовжує розширюватися, і до неї вже приєдналися кілька великих мереж супермаркетів. Це означає, що українці зможуть отримувати частину витрачених коштів назад під час покупок у цих магазинах.

    В Україні з 2 вересня стартує програма національного кешбеку, яка дозволить отримувати 10% від вартості куплених українських товарів на спеціальну картку.

    До програми вже приєдналися великі мережі супермаркетів, зокрема “АТБ”, “Сільпо”, “Новус”, “Варус” та “Ашан”. Про це повідомила виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance (UFRA) Наталія Петровська, передає Forbes.

    Вона також зазначила, що кожна мережа супермаркетів окремо повідомить про повноцінний запуск кешбеку після завершення внутрішніх технічних погоджень та консультацій із Мінекономіки.

    Щоб отримувати кешбек, покупці повинні зареєструватися у програмі, а винагороду виплачуватимуть лише за ті товари, чиї виробники також долучилися до нацкешбеку. Список товарів, на які поширюється програма, буде доступний на офіційному сайті держпрограми “Зроблено в Україні”.

    Реєстрація виробників розпочалася 24 серпня через портал “Дія”, а для торгових мереж — 28 серпня. Покупці зможуть зареєструватися з 2 вересня.

    Програма кешбеку передбачає виплату компенсації у розмірі 10% за купівлю вітчизняних товарів, але не більше 3000 гривень на місяць. Отримані кошти не можна буде перевести в готівку, але їх можна буде витратити на певні послуги, такі як медичні послуги, комунальні платежі, мобільний зв’язок, квитки на транспорт, донати на ЗСУ та інші.

    Для участі в програмі необхідно відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну картку через банк або додаток онлайн-банкінгу. Далі потрібно дати згоду на передачу даних про транзакції та вибрати послугу “Національний кешбек” у застосунку “Дія”. Кошти будуть надходити на картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Кешбек за покупки у вересні, наприклад, буде доступний до 20 жовтня. Використати нараховані кошти можна буде до 31 січня 2025 року.

    Нагадаємо, що українська програма “Національний кешбек”, яка була запроваджена для підтримки вітчизняних виробників, охоплює всі види товарів, виготовлених в Україні, за винятком підакцизних.

  • Українці менше витрачають коштів порівняно з минулим роком

    Українці менше витрачають коштів порівняно з минулим роком

    За даними Національного банку України, середня сума однієї операції з використанням банківської картки у торговій мережі у першому кварталі 2024 року становила 327 гривень. Це значення є значним спадом порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли середній чек склав 344 гривні.

    Також зменшився розмір однієї операції з переказу з картки на картку – у першому кварталі він становив 1 931 грн (порівняно із 2 133 грн рік тому), свідчать дані Національного банку України (НБУ).

    Водночас розмір операції з оплати товарів та послуг в Інтернеті зріс до 541 грн (460 грн рік тому).

    Операції з картками українських банків в Україні у першому кварталі 2024 року. hhiqttihdiqxeant

    Де найбільше використовувалися платіжні картки

    За перший квартал цього року найбільше операцій із використанням карток за сумою та за кількістю припадало саме на розрахунки в торговельній мережі (45,1% та 72% відповідно). Там було здійснено 1,32 млрд операцій на суму в 433,2 млрд грн.

    Перекази з картки на картку становили третину за сумою (32,9%) та майже десяту частину за кількістю (8,9%).

    Оплата товарів і послуг в Інтернеті – 14,6% за сумою та 14,1% за кількістю.

    Загалом у першому кварталі в межах України з використанням платіжних карток було проведено 1,36 мільярда операцій на загальну суму 884,5 млрд грн.

    У тому числі 111 млн операцій зі зняття готівки на 509,3 млрд грн. Цей показник залишається на рівні минулого року (111 млн операцій на 501,8 млрд грн).

    Водночас кількість розрахункових операцій з використанням карток зросла до 1,25 мільярда (943,8 млн у першому кварталі минулого року) на загальну суму 375,1 млрд грн (285,7 млрд грн рік тому).

    Як повідомлялося, сума операцій з картками українських банків за кордоном у першому кварталі 2024 року становила 77,6 млрд грн, а кількість таких операцій – 74,8 млн.

    При цьому 72,8 млн операцій на загальну суму 58,1 млрд грн були пов’язані із розрахунками з використанням платіжних терміналів, цей показник залишився на рівні першого кварталу 2023 року.

    Решта 2,3 млн операцій були пов’язані з отриманням готівки з українських карток за кордоном на загальну суму 19,5 млрд грн. Цей показник зменшився майже у 4 рази за кількістю та втричі – за сумою.