Golosnovinua.com

Позначка: банківська система

  • Нацбанк запустив сервіс відстеження платежів і пояснив, як ним користуватися

    Нацбанк запустив сервіс відстеження платежів і пояснив, як ним користуватися

    Національний банк України запровадив новий сервіс відстеження платежів у системі електронних платежів. Тепер клієнти українських банків можуть у режимі 24/7 перевіряти, на якому етапі перебуває їхній платіж.

    Про запуск трекінгу повідомили у Національному банку. У регуляторі зазначили, що сервіс почав працювати з 1 грудня 2025 року та доступний як для відправників, так і для отримувачів коштів.

    Основою системи є універсальний унікальний ідентифікатор платіжної операції — UETR. Саме цей код дозволяє користувачам відстежувати рух коштів у системі.

    У Нацбанку пояснили, що після введення UETR у сервісі ТрекСЕП користувач може отримати інформацію про статус платежу. При цьому система не розкриває персональних даних учасників операції.

    Регулятор також повідомив, що з 1 квітня 2026 року всі банки та інші учасники системи електронних платежів будуть зобов’язані формувати UETR для кожної операції, проведеної через СЕП. Окрім цього, фінансові установи повинні передавати інформацію про статус платежу до системи ТрекСЕП та надавати відповідний ідентифікатор клієнту, який ініціює переказ.

    Завдяки новому сервісу користувачі зможуть перевірити кілька ключових етапів проходження платежу. Зокрема, система покаже, чи був платіж ініційований, чи його вже опрацював банк платника, чи перебуває він у черзі на обробку в СЕП, а також чи зараховані кошти на рахунок отримувача.

    Щоб скористатися сервісом, необхідно ввести у відповідне поле UETR та суму платежу в гривнях. Після цього користувач може обрати повний або скорочений формат відповіді та отримати інформацію про статус операції.

    Водночас Національний банк повідомив і про інші рішення на фінансовому ринку. Регулятор визнав неплатоспроможними два банки — “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Причиною такого рішення стала ризикована діяльність цих установ, яка призвела до порушення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу.

    У НБУ запевнили, що вкладники цих банків отримають компенсацію в повному обсязі. Виплати включатимуть як суму депозиту, так і відсотки, нараховані станом на день, що передує початку процедури виведення банків з ринку.

  • Банк «Альянс» Фірташа у центрі скандалу: громадськість звинувачує НБУ у вибірковому нагляді

    Банк «Альянс» Фірташа у центрі скандалу: громадськість звинувачує НБУ у вибірковому нагляді

    Після офіційного внесення бізнесмена Дмитра Фірташа до санкційного списку України в центрі уваги громадських активістів опинився Національний банк та його дії щодо банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого вважається підсанкційний олігарх. Представники громадськості заявляють про можливе ігнорування регулятором прямих обов’язків та відсутність належної реакції на ризики, пов’язані з фінансовою установою.

    Санкції проти Фірташа передбачають блокування активів, обмеження розпорядження майном, заборону участі у приватизаційних процесах та інші жорсткі заходи. До санкційного переліку також включено пов’язані з його бізнес-орбітою компанії, зокрема ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС». Таким чином, держава офіційно визнала наявність загроз, пов’язаних із діяльністю структур, афілійованих із бізнесменом.

    На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

    Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

    Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

    Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

  • Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    В умовах воєнного стану стабільність і прозорість фінансової системи є питанням національної безпеки. Водночас діяльність АТ Банк Альянс викликає серйозні запитання щодо концентрації фінансових ризиків, операцій із державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання.

    Формально йдеться про звичайну банківську діяльність, однак фактично банк став ключовим елементом складної фінансової конструкції, вибудуваної навколо багаторазових операцій із державними цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики. У цих операціях брали участь пов’язані юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що дозволяло акумулювати значні грошові потоки в обмеженому контурі.

    Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

    Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

    Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

    Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

    У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

  • Відставка голови НБУ Кирила Шевченка викликає занепокоєння в США

    Відставка голови НБУ Кирила Шевченка викликає занепокоєння в США

    Переслідування колишнього голови Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка продовжує викликати низку запитань на міжнародному рівні, зокрема в Сполучених Штатах. Відомий республіканець і прихильник Дональда Трампа, Джеймс Бредлі, у своїй статті, опублікованій наприкінці 2024 року, розглядає причини та контекст цієї ситуації.

    Кирило Шевченко, на думку Бредлі, зіграв вирішальну роль у збереженні стабільності банківської системи в Україні на початку повномасштабного вторгнення Росії. Однак, незважаючи на його значний внесок у запобігання фінансовій катастрофі, він був змушений піти у відставку у середині 2022 року через посилений політичний тиск з боку президента Володимира Зеленського та його голови адміністрації Андрія Єрмака.

    Наразі Шевченко перебуває в Австрії, однак його переслідування в Україні продовжується. Інтерпол та австрійська прокуратура не висувають жодних претензій до Шевченка, але ситуація в українських судах залишається інша. Вже в лютому 2025 року розпочнуться слухання у справі про ймовірне розкрадання коштів з державного Укргазбанку, що стало підставою для звинувачень на адресу екс-голови НБУ.

    Основний конфлікт між Кирилом Шевченком та президентом Зеленським полягав у жорсткій позиції Шевченка щодо емісії гривні. Під час війни, коли необхідність друку грошей була очевидною, Шевченко відмовився продовжувати цей процес, оскільки вважав, що це може призвести до інфляції та девальвації національної валюти.

    Ця відмова значно обмежила фінансування корупційних проєктів, пов’язаних із будівництвом та обороною, зокрема відому програму “Велике будівництво”, яку Шевченко зупинив ще до початку війни. За словами Бредлі, ця жорстка позиція щодо фінансової політики викликала незадоволення у Володимира Зеленського, який прагнув використати гроші для власних політичних та економічних проектів.

    Коли тиск на Шевченка з боку української влади не призвів до бажаного результату, українська влада вирішила відновити стару справу проти нього. Це стало причиною його відставки в 2022 році. Оскільки прямий тиск на Шевченка не призвів до очікуваних результатів, було вирішено використати юридичні механізми для досягнення мети.

    Бредлі зазначає, що це переслідування є частиною ширшої стратегії уряду Зеленського, який намагався впливати на ключові економічні та фінансові рішення, в тому числі через лояльних чиновників в банківській системі. У своєму аналізі Бредлі підкреслює, що цей випадок став яскравим прикладом того, як політична боротьба може призвести до використання державних органів для досягнення особистих та політичних цілей.

    На думку Бредлі, ситуація навколо Кирила Шевченка показує, як політичний тиск може впливати на фінансову та економічну політику країни, змінюючи траєкторію розвитку на користь політичних еліт. Крім того, це також свідчить про потенційні ризики, коли урядові чиновники та їхні лояльні структури використовуються для переслідування опонентів, зокрема у фінансовому секторі.

    Залишається відкритим питання, як відбудеться подальше правосуддя по справі Шевченка в Україні, і чи зможе він повернутися на батьківщину, де його переслідування може продовжитися.

  • Як не потрапити під фінмоніторинг

    Як не потрапити під фінмоніторинг

    Нові правила фінансового моніторингу в Україні обіцяють посилення контролю за банківськими операціями. Фінансисти і банкіри поділилися практичними порадами, як уникнути потрапляння під посилений нагляд та зберегти свої фінансові операції непомітними для банківських служб.

    Що вважається ризиковими операціями?

    Банки активно використовують фінансовий моніторинг для боротьби не лише з тероризмом, але й із тіньовою економікою. Ось операції, які можуть викликати підозри:

    1. Великі готівкові зарахування через платіжні термінали.
      • Деякі банки вважають підозрілим зарахування понад 20 тис. грн на день, інші — навіть від 10 тис. грн.
    2. Перерахування великих сум іншим фізичним особам.
      • Наприклад, якщо на ваш рахунок надійшло 100 тис. грн, і ви розподілили їх між п’ятьма одержувачами.
    3. Регулярні невеликі платежі.
      • Наприклад, три рази на день по 1 тис. грн щодня можуть бути підозрілими.
    4. Дрібні платежі від кількох фізосіб.
      • Часті зарахування від інших осіб можуть вказувати на нелегальну підприємницьку діяльність.

    Як уникнути зайвої уваги банків?

    • Зменште кількість операцій через банківські рахунки.
      Замість цього використовуйте готівку для витрат.
    • Обмежте регулярність операцій.
      Уникайте повторюваних шаблонних платежів, які можуть вказувати на підприємницьку діяльність.
    • Розгляньте використання криптовалют.
      Наприклад, USDT, яка прив’язана до долара, і має зручні пункти переведення в готівку по всій Україні.

    Експерти прогнозують, що ці обмеження навряд чи допоможуть значно зменшити тіньову економіку. Натомість вони можуть зменшити потік грошей через банківську систему. Українці, які раніше отримували неофіційні доходи на банківські картки, тепер імовірно перейдуть на готівкові розрахунки або криптовалюти.

    “Багато підприємців уже зараз надають перевагу оплаті готівкою. Після введення нових обмежень це явище стане ще поширенішим”, — зазначив один із банкірів.

  • Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

    Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

    Голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” висловив сподівання на відновлення інвестицій у банківському секторі в 2025 році. Він підкреслив, що ключовими факторами для цього є збереження макрофінансової стабільності, продумана фіскальна політика та, що особливо важливо, зниження ризиків безпеки.

    Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

    Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

    Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

    Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.