Національний банк України готує зміни до законодавства, які визначатимуть нові правила доступу до банківської таємниці через суд. Ініціатива з’явилася на тлі суспільного резонансу довкола ситуації з monobank та його співвласником Олегом Гороховським, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.
Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, що становить банківську таємницю, зокрема тієї, яка надходить до НБУ від європейських фінансових регуляторів. Документ передбачає внесення змін до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.
Як зазначають у Нацбанку, нові правила застосовуватимуться виключно в межах цивільного та господарського судочинства. Вони не стосуватимуться кримінальних чи адміністративних проваджень, де вже діють окремі механізми доступу до фінансової інформації.
Окремо підкреслюється, що розкриття банківської таємниці, отриманої від європейських партнерів, можливе лише за погодженням із відповідними іноземними регуляторами. Такий підхід відповідає вимогам європейського законодавства і є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС.
У НБУ наголошують, що запропоновані зміни не спрямовані на послаблення захисту банківської таємниці, а навпаки — мають встановити чіткі та прозорі правила її розкриття. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що нововведення покликані посилити гарантії захисту даних клієнтів у відповідності до європейських стандартів.
Розробка законопроєкту також передбачена домовленостями з Міжнародним валютним фондом і є частиною ширшого пакета реформ у фінансовому секторі.
Контекстом для посилення уваги до теми банківської таємниці стала ситуація навколо monobank. Після публікації Олегом Гороховським фотографії клієнтки у соцмережах у суспільстві виникла дискусія щодо меж допустимого розкриття інформації про клієнтів банків. У зв’язку з цим Верховна Рада викликала голову НБУ для надання пояснень.
Очікується, що нові правила мають не лише врегулювати спірні питання, а й підвищити довіру до банківської системи на тлі євроінтеграційних процесів.
Антикорупційні органи звернулися до банків із вимогою надати інформацію, що становить банківську таємницю, щодо ймовірно начальника Тячівського відділу Державної міграційної служби Дмитра Сойми. Посадовця перевіряють у межах справи про можливий конфлікт інтересів.
За наявною інформацією, детективи вивчають обставини, пов’язані з можливим порушенням антикорупційного законодавства. Йдеться про адміністративне правопорушення, пов’язане з неповідомленням про конфлікт інтересів. Розслідування охоплює період із 1 січня по 31 грудня 2025 року.
У межах перевірки антикорупційні органи направили запити до банківських установ із вимогою надати інформацію про наявність рахунків посадовця, рух коштів по них, а також дані про осіб і компанії, які могли перераховувати йому гроші або отримувати кошти від нього. Зокрема, детективів цікавлять усі прибуткові операції, призначення платежів і реквізити контрагентів.
За даними судових матеріалів, у справі також фігурує питання можливого конфлікту інтересів у підрозділі міграційної служби. Йдеться про ситуацію, коли посадовець, за версією слідства, не повідомив керівництво про те, що проживає в одній квартирі зі своєю підлеглою.
У суді Дмитро Сойма пояснював, що одружився з жінкою ще у 2009 році, але згодом подружжя розлучилося. За його словами, після розлучення вони проживали окремо, а контакти підтримували через спільну дитину.
Водночас під час судового розгляду свідки повідомляли іншу інформацію. Зокрема, зазначалося, що після формального розлучення чоловік і його колишня дружина могли продовжувати фактично проживати разом. Також зверталася увага на те, що відпустки на роботі вони брали в один і той самий період.
Суд першої інстанції тоді визнав посадовця винним у порушенні антикорупційного законодавства та призначив штраф у розмірі 500 гривень.
Однак Дмитро Сойма оскаржив це рішення. Під час розгляду справи в апеляційному суді було встановлено, що доказів спільного проживання та ведення спільного побуту недостатньо. У підсумку апеляційна інстанція скасувала постанову районного суду та закрила провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Згідно з деклараціями посадовця, починаючи з 2017 року перелік його майна майже не змінювався. У документах зазначені земельна ділянка площею 730 квадратних метрів, житловий будинок площею 76 квадратних метрів та автомобіль ВАЗ-212140. Також задекларована заробітна плата, яка у 2025 році становила близько 35 тисяч гривень на місяць.
Водночас його колишня дружина Рената Шелевер, яка працює головним спеціалістом того ж підрозділу ДМС, у деклараціях зазначає значно більші фінансові активи. Зокрема, у документі за 2025 рік вона задекларувала один мільйон гривень готівкою, зазначивши власником коштів свого батька.
Також у 2024 році вона придбала автомобіль Audi A6 2013 року випуску за 149 тисяч гривень, що значно нижче середньої ринкової вартості подібних авто. А в серпні 2025 року отримала у подарунок половину житлового будинку площею понад 300 квадратних метрів.
Окремо правоохоронці розслідують справу щодо можливої корупційної схеми в Тячівському відділі міграційної служби, пов’язаної з прискореним оформленням закордонних паспортів за гроші. За версією слідства, працівники установи могли створювати штучні перешкоди для отримання документів, після чого пропонували «допомогу» за винагороду.
Під час обшуків у помешканнях фігурантів та у службових приміщеннях правоохоронці вилучили низку речових доказів, зокрема печатку керівника підрозділу. Також за місцем проживання начальника відділу виявили зброю та набої, які направили на експертне дослідження.
Дівчина, чиє фото опублікував співзасновник monobank Олег Гороховський, вимагає від нього публічних вибачень, компенсації моральної шкоди та розблокування банківського рахунку. Про це заявили її адвокати.
За словами юристів, до Гороховського та monobank вже готуються досудові вимоги. Якщо врегулювати ситуацію мирним шляхом не вдасться, вони готові звертатися до суду та інших інституцій.
У заяві адвокатів йдеться, що серед вимог — публічні персональні вибачення, спростування поширеної інформації, виплата грошової компенсації моральної шкоди, а також розблокування банківського рахунку клієнтки.
Юристи також стверджують, що після скандалу дівчина зазнала значного психологічного тиску. За їхніми словами, через це її стан здоров’я погіршився, і вона була змушена звернутися по медичну допомогу.
Передісторія скандалу
Скандал навколо monobank виник після того, як 9 березня Олег Гороховський опублікував у соцмережі Threads фото клієнтки банку, зроблене під час процедури відеоверифікації.
На знімку за спиною дівчини був прапор, який спочатку прийняли за російський триколор. Через це клієнтку публічно звинуватили у проросійській позиції та заблокували її рахунок.
Згодом з’ясувалося, що на фото був прапор Словенії, а сама дівчина заперечила будь-які проросійські симпатії.
Після хвилі критики Гороховський визнав помилку та перепросив, заявивши, що в майбутньому подібна інформація передаватиметься лише правоохоронним органам.
Інцидент привернув увагу державних органів. Повідомлялося, що Національний банк України вимагав пояснень щодо ситуації, а уповноважений з прав людини розпочав перевірку щодо можливого порушення прав клієнтки та банківської таємниці.
Наразі сторони публічно не повідомляли про досягнення будь-якого врегулювання. Адвокати клієнтки заявляють, що у разі відмови виконати їхні вимоги справа може перейти у судову площину.
Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.
Про це повідомляє видання UA.NEWS.
За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.
Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.
Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.
Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.
Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.
У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.
Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.
У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.
Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.
Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.
При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.
Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.
Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.
У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.
Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.
Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.
Антикорупційні органи почали перевірку способу життя та фінансових активів колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА) Руслана Кандибора. Йдеться про комплексний моніторинг походження майна, банківських рахунків і готівкових заощаджень не тільки самого посадовця, а й його дружини Ольги Кандибор, доньки Дарини Кандибор та інших пов’язаних родичів. Перевірку запустили у вересні 2025 року після того, як Кандибора звільнили з посади «за згодою сторін».
За інформацією слідства, мета моніторингу — встановити, чи відповідають задекларовані доходи реальним витратам родини. Детективи витребували у банків розкриття банківської таємниці: списки всіх рахунків і рух коштів від моменту їх відкриття до 22 вересня 2025 року. Таким чином правоохоронці намагаються простежити походження коштів, операції з готівкою, а також можливі перекази між членами родини.
Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.
Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».
Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.
У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.
Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.
Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.
Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.
Уряд України схвалив законопроєкт, який передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків і сейфів фізичних осіб. Ініціатива є частиною зобов’язань України в межах адаптації законодавства до вимог ЄС та підготовки до приєднання до платіжної системи SEPA — Єдиної зони платежів у євро.
Новий реєстр збиратиме базову інформацію про рахунки та сейфи українців: дату відкриття і закриття, IBAN, ПІБ власника, дані про фінансову установу, а також укладені договори на оренду банківських сейфів. Однак, як стверджують у Міністерстві фінансів, реєстр не включатиме інформацію про залишки на рахунках, рух коштів чи вміст сейфів.
Хто і що знатиме
Банки, небанківські установи та емітенти електронних грошей будуть зобов’язані передавати інформацію про рахунки до Державної податкової служби. Саме податкова отримає доступ до всієї бази рахунків та банківських сейфів громадян, що частково ставить під сумнів поняття банківської таємниці.
Доступ до інформації також матимуть правоохоронні органи та фінансовий моніторинг — але виключно в межах закону та за регламентованим порядком.
Можливі наслідки
Юристи зазначають, що реєстр дозволить податковій швидше виявляти незадекларовані рахунки, у тому числі закордонні. Це може стати підставою для перевірок джерел доходів або порушень у сфері оподаткування, зокрема для фізичних осіб-підприємців, які ведуть бізнес через особисті рахунки.
Експерти попереджають і про іншу загрозу — втрату довіри до банківської системи. За даними Центру Разумкова, 62% українців не довіряють державним інституціям щодо захисту персональних даних. На цьому фоні Асоціація українських банків застерігає, що частина громадян може почати частіше використовувати готівку або криптовалюти.
Заспокоюють, але пильнують
Попри побоювання, юристи наголошують: реєстр не містить критичної інформації, як-от суми на рахунках, і є радше технічним кроком, ніж інструментом для повного контролю. Аналогічні системи вже діють у багатьох країнах ЄС, де вони є частиною стандартного інструментарію фінансового моніторингу.
Законопроєкт передбачає й інші зміни: запуск реєстру бенефіціарних власників трастів, удосконалення верифікації даних, запровадження санкцій за порушення у сфері фінмоніторингу та захист викривачів.
1 грудня 2024 року стартувала програма “Зимова підтримка”, ініційована президентом Володимиром Зеленським. Вона передбачає виплату 1000 гривень для громадян, які потребують допомоги в умовах складної економічної ситуації. Проте програма викликала неоднозначну реакцію серед українців, і в соціальних мережах ширяться застереження: “Тричі подумайте, перш ніж брати 1000 гривень.”
У перший день після запуску програми, через застосунок “Дія” українці оформили понад два мільйони заявок на отримання грошей.
Через десять днів дії програми таких вже було понад шість мільйонів.
Десятого грудня ввечері перші заявники вже отримали гроші.
В уряді звинувачення у намаганні встановити контроль над коштами людей заперечують, як і інші нібито “таємні” плани, пов’язані з такою масштабною програмою.
Окрім підозр у спробах контролю за коштами громадян лунають й інші сумніви та версії. Не виключено, що вони стали для багатьох людей причиною утриматися від отримання грошей.
Разом з експертами та урядовцями ми перевіряли, наскільки ті версії мають сенс.
“Марковані” гроші від міжнародних партнерів
1 грудня Володимир Зеленський у телезверненні оголосив про фінансову підтримку всіх українців, які перебувають на неокупованій території України.
“Це для кожного і кожної – для всіх: для дорослих, для дітей. У середньому – кілька тисяч на сім’ю”, – наголосив він.
Водночас влада розраховує, що “Зимова підтримка” допоможе економіці, оскільки 1000 гривень можна витратити лише на товари українського виробництва та послуги в Україні. Перелік доволі великий: ліки, книги, медичні послуги, комуналка, мобільний зв’язок, квитки Укрзалізниці чи до театру і багато іншого.
“Це додатково підтримає український мікро- та середній бізнес. Це гроші марковані. Є визначене коло, куди їх можна спрямувати”, – пояснював перший заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олексій Соболев.
Гроші “Зимової підтримки” також можна перерахувати на підтримку волонтерів та оборону країни. За словами президента, ця державна програма може стати також і “програмою національного донату”.
В уряді пояснювали, що тисяча гривень кожному – це залишки коштів, отриманих від міжнародних партнерів, які не встигають використати за іншими програмами до кінця 2024 року.
Уряд не може їх спрямувати на ЗСУ чи інші військові потреби напряму, оскільки це заборонено умовами надання міжнародної допомоги.
Що означає дозвіл на розкриття даних з банківських карток
Однак майже одразу після запуску програми почали лунати звинувачення на адресу уряду у спробах влади встановити контроль за рухом коштів на банківських рахунках.
І експерти, і депутати парламенту (переважно опозиційні) посилалися на текст угоди з Приватбанком про відкриття спеціальної картки “Національний кешбек”, на яку надійде президентська тисяча.
У соцмережах почали з’являтися скріни угод, відповідно до яких особа дає згоду на передачу даних по транзакціях купівлі товарів чи оплати послуг за усіма картками банку та дозвіл на розкриття банківської таємниці.
“Для отримання тисячі від вас вимагають відкрити картку “Національний кешбек” в будь-якому банку, який бере участь в програмі кешбеку. Без відкриття картки тисячу не дадуть. А до програми ви можете приєднатись лише якщо надасте дозвіл на передачу даних про всі покупки”, – пише у фейсбуку опозиційний депутат Володимир Ар’єв і демонструє копії угоди, яку пропонує Приватбанк.
Автор фото,Фейсбук Володимира Ар’єва
Підпис до фото,В угоді банку вказується, що отримання картки – тільки за умови надання згоди на передачу даних про покупки
Державна програма “Національний кешбек” діє вже кілька місяців. Вона передбачає, що покупцеві відшкодовують 10% від вартості товару, якщо він українського виробника. Ті, хто приєднувався до програми раніше, оформлюючи картку “кешбеку”, так само давали згоду на передачу даних по транзакціях. Проте тоді ці вимоги не зчинили стільки галасу, як зараз.
Оскільки гроші із “зимової” тисячі можна витрачати на ті самі товари і послуги, що і за програмою “Національний кешбек”, в уряді вирішили, що картка “кешбеку” для цього підходить найкраще.
“Для того, щоб прогарантувати, куди будуть витрачатися кошти, щоб це не був “кеш”, знятий з банкомата, ми вирішили, що швидше і правильніше буде нараховувати гроші на картку “Національного кешбеку”, де вже технічно налаштовані певні обмеження і контроль”, – пояснює ВВС Україна заступниця міністра економіки Надія Бігун.
За її словами, дозвіл на розкриття інформації про транзакції з’явився тому, що інакше “Дія” не змогла б фіксувати придбання акційного товару і нараховувати кешбек.
“У постанові уряду прямо вказується, що ця інформація передається тільки для нарахування кешбеку, а не в якихось інших цілях”, – наголошує Надія Бігун.
Автор фото,Getty Images
Підпис до фото,Міністерство економіки попередило банки, аби ті не змушували людей, які хочуть лише отримати 1000 гривень, надавати дозвіл на розкриття усієї інформації про трансакції
Фактично, людей, які планують отримати 1000 гривень, поставили у ті самі умови, що і тих, хто бере участь у програмі “Національний кешбек” заради 10% відшкодувань за товари.
Тобто люди надавали дозвіл на доступ до інформації щодо транзакцій усіх своїх карток у банку, де відкривали “Національний кешбек”.
Причини ажіотажу і наслідки
У міністерстві економіки визнають, що саме це стало причиною ажіотажу навколо теми розкриття даних за транзакціями.
За словами заступниці міністра економіки, на початку деякі банки дійсно відкривали картку “Національного кешбеку” для отримання 1000 гривень, лише за умови, коли клієнт надавав дозвіл на передачу даних за іншими картками цього ж банку.
На сьогодні, каже вона, усі банки, окрім “одного великого банку” змінили цю опцію. Але з цим банком комунікація триває і не виключено, він теж змінить налаштування у банківському додатку. Вона не називає, що це за банк, але можливо, ідеться про Приватбанк, який згадував депутат Володимир Ар’єв.
“Для того, щоб отримати тисячу гривень, людині не обов’язково надавати дозвіл на транзакції за своїми картками. Можна в додатку банку замовити картку “Національний кешбек”, але відмовитися від участі у самій програмі з такою назвою і не давати дозвіл на передачу даних за іншими картками, окрім як картки, на яку надійде тисяча гривень”, – запевняє Надія Бігун.
10 грудня міністерство економіки повідомило, що надіслало банкам додаткове роз’яснення “про недоцільність надмірних вимог щодо розкриття банківських даних” під час реалізації програми “Зимова підтримка”. Урядовці вказали, що ці вимоги можуть стосуватися лише випадків, коли людина хоче приєднатися до програми “Національний кешбек”.
Автор фото,УНІАН
Підпис до фото,На сьогодні шість мільйонів людей подали заявку на отримання коштів
На сьогодні шість мільйонів людей подали заявку на отримання коштів. Загалом, як прогнозують в Мінекономіки, президентською тисячею скористається не більше ніж 15 мільйонів українців. Але це – оптимістичний прогноз. Песимістичний – 10 мільйонів.
Пошук ухилянтів і “квазіперепис” населення
Однак тема розкриття даних про рух коштів на банківських картках клієнтів – не єдина, що обговорюється у соцмережах і не тільки у них. Лунають також підозри у тому, що реєстрація на отримання допомоги – це нібито спроба оновити персональні дані людей, які зараз перебувають в Україні й навіть встановити осіб, що ховаються від мобілізації.
“У нас мільйон чоловіків десь ховається. Вони не виїхали за кордон, вони не люди з інвалідністю, вони не заброньовані. Якщо, наприклад, у родині є два чоловіки, які підлягають мобілізації, і дві жінки, то на них це чотири тисячі гривень. І звісно, стимулювати якимось чином отримати ці кошти, можна лише якщо сума буде більша ніж тисяча”, – заявляла депутатка фракції “Слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк в ефірі радіо “Свобода” минулого тижня.
Вона також вважає, що “Національний кешбек” розраховний на те, щоб порахувати, скільки осіб взагалі є в Україні й проживають постійно на її території.
Однак такі версії ставлять під сумнів науковці.
Автор фото,Getty Images
Підпис до фото,Кількість населення в Україні оцінюють у 30 мільйонів. Для обрахування використовують методику підрахунку, використовуючи дані мобільних операторів
Багато хто з тих, хто ховається від ТСК, навіть позакривали усі свої банківські рахунки, тому навряд чи вони будуть оформлювати отримання 1000 гривень. У держави є достатньо механізмів і без “Національного кешбеку”, щоб встановити ухилянтів, каже ВВС Україна правник Володимир Яворський.
Оскільки за прогнозами уряду лише половина українців скористається допомогою за програмою “Зимова підтримка”, демографи також кажуть, що з цієї причини казати про щось схоже на перепис під час реєстрації людей на отримання допомоги також не варто – портрет країни у такий спосіб не зробиш, а визначити чисельність населення можна й іншими способами.
Зараз це роблять за допомогою даних операторів мобільного зв’язку.
“Це дурниця, немає ніякого стосунку оформлення 1000 гривень до перепису. А чисельність населення ми і так можемо визначати. Є методика, я вважаю, унікальна”, – каже директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
За її словами, мова не лише про використання даних трьох мобільних операторів, а й про залучення всіх реєстрів, що є в країні.
“В цілому по Україні ми маємо більш-менш точні дані”, – каже Елла Лібанова в інтерв’ю ВВС Україна.
За даними Інституту демографії, чисельність населення України на контрольованій території становить 30 мільйонів. З урахуванням окупованих – 35-36 мільйонів.
Мінекономіки припущення про “квазіперепис” теж дивують.
“Звісно, у нас є питання, скільки у нас населення – скільки виїхало, скільки лишилося. Але ж ми маємо Єдиний демографічний реєстр, можна відмінусувати кількість тих, хто залишив Україну під час війни. Тобто я не знаю, як інформацією з “Зимової підтримки” можна скористатися”, – каже Надія Бігун.
Однак правозахисник Володимир Яворський вважає, що повністю відкидати версію про використання отриманих даних про людей не варто.
“Я припускаю, що тут може бути прихований трек. Не потрібно знати про все населення. Можуть бути корисні дані про соціально вразливі групи людей. Це якраз ті люди, які, швидше за все, захочуть отримати президентську тисячу, а якщо йдеться про сім’ю, то кілька тисяч”, – каже він у розмові з ВВС Україна.
За словами експерта, ця інформація може бути використана у майбутньому для точкового впливу на цих людей якимись тимчасовими фінансовими інструментами чи – ширше – для політичного впливу.
Володимир Яворський нагадує, що у багатьох країнах через таргетування, тобто виділення цільової аудиторії, проводяться виборчі кампанії, і верифіковані дані про певні соціальні групи людей є дуже важливими.
“Зимова підтримка” – не остання
Президент у зверненні до українців 1 грудня, анонсуючи “Зимову підтримку”, заявив, що це не остання допомога українцям взимку і загалом впродовж 2025 року.
А вже через кілька днів після цього уряд ухвалив постанову про запуск чергової програми у застосунку “Дія”– “єКнига”.
Молоді люди, яким у 2024 році виповнилося 18 років, зможуть отримати допомогу в розмірі 908 гривень для придбання книг українською мовою.
Умови отримання цих грошей оголосять пізніше, але не виключено, що програма теж буде прив’язана до картки “Національного кешбеку”.
Українці, які реєструються для отримання картки «Національний кешбек», фактично погоджуються на розкриття своїх платіжних операцій та банківських даних. Згідно з умовами договору, клієнти надають банкам дозвіл на розкриття інформації про свої платіжні транзакції, зокрема щодо поточних рахунків та можливих майбутніх рахунків, третім особам, що зазначені в постановах Кабінету Міністрів України.
Потрібно зауважити, що доступ до платіжних даних є необхідним для нарахування кешбеку. Відповідно до заяви Мінекономіки, ця інформація не зберігається та не передається далі, а використовується виключно для цілей нарахування кешбеку. Однак ця ситуація викликає питання щодо безпеки та прозорості процесу.
Захист банківської таємниці став важливою темою у суспільстві, оскільки українці часто стикаються з необхідністю передавати особисті дані в обмін на різноманітні бонуси чи знижки. Однак чи можна вважати таку вимогу правомірною? Чи не стане це прецедентом для більш глибокого вторгнення в приватність громадян?
Поки що влада запевняє, що ця інформація не буде передаватися третім особам, крім тих, що визначені законодавством. Однак, як зазначають деякі експерти, відкриття доступу до платіжних даних може мати негативні наслідки в разі несанкціонованого доступу чи неправомірного використання інформації.
Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який надає правоохоронним органам розширені повноваження щодо доступу до банківської інформації громадян та компаній.
Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.
Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».
Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.
Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.
«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.
Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).
Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.
З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:
– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.
– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.
– IP-адреса учасників.
– Дані геолокації.
– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.
– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.
– Адреса каси, де було здійснено платіж.
– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.
– Ідентифікатор платіжного пристрою.
– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.
Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.
Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.
Уряд України оприлюднив новий меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який визначає ключові зобов’язання української влади для отримання чергового траншу фінансування. Цей меморандум охоплює широкий спектр питань, зокрема фінансову стабільність та економічні реформи, що є критичними в умовах триваючої війни та економічних викликів.
Опубліковано новий меморандум про взаємодію уряду України та МВФ, у якому прописано зобов’язання, які бере на себе українська влада після отримання чергового траншу. Меморандум масштабний і охоплює різні сфери. Ми вибрали ключові моменти:
1. Українська влада розглядає підвищення ставки ПДВ, як «ефективне потенційне джерело додаткових надходжень» до держбюджету. Нова можлива ставка податку на додану вартість не називається, але відомо, що раніше МВФ рекомендував збільшення ставки з 20% до 22%.
2. Уряд України пообіцяв зробити податкову систему України «більш справедливою», і «запровадити більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб», який зараз становить 18%. А також провести те, що в документі називається «комплексною реформою системи спрощеного оподаткування», щоб бізнес не міг уникати сплати податків і мінімізацією. У тому числі йдеться про глобальну податкову реформу, яка має відбуватися з розкриттям податковим органам за їхніми запитами банківської таємниці (тобто інформації про рух коштів за рахунками клієнтів).
3. У 2025 році Нацбанк пообіцяв із залученням аудиторів провести щорічну оцінку стійкості банків – стрес-тестування.
4. Два держбанки – Сенс Банк і Укргазбанк – підготують до продажу, і для цього вже внесли відповідний законопроєкт до Верховної Ради. До кінця грудня 2024 року мають призначити міжнародного фінансового радника.
5. На виконання директиви Євросоюзу влада зобов’язалася до кінця січня 2025 року підняти вимогу щодо мінімального статутного капіталу для банків із нинішніх 200 млн грн (4,4 млн євро) до 5 млн євро. Власникам фінустанов дадуть 6 місяців для її виконання.
6. Українцям можуть підняти тарифи на електрику і газ. У документі йдеться про те, що влада допускає «поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат з одночасним виділенням достатніх і адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств». Точних цінових орієнтирів не вказано.
7. Уряд зобов’язався просувати реформи в енергетичному секторі, зокрема й формування повного складу наглядової ради «Укренерго» (7 членів), більшість у якій становитимуть «незалежні» (тобто, рекомендовані західними партнерами) члени (формування наглядової ради передбачено до кінця грудня 2024 року).
8. До кінця 2024 року Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку мають підготувати та внести доопрацьовану версію законопроєкту про віртуальні активи, який має легалізувати в Україні криптовалюти, що й досі лишаються під забороною, та за оборудки, за якими українцям блокують і примусово закривають банківські рахунки.
9. Від банків і небанківських установ вимагатимуть ще сильніше посилювати фінансовий моніторинг для клієнтів. Це означає, що людям ставитимуть ще більше запитань про їхні операції та походження коштів, вимагатимуть більше документів
10. Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб мають розробити і систему гарантування вкладів у кредитні спілки та компанії, що займаються страхуванням життя. На поточний момент її немає. Держава гарантує населенню тільки банківські вклади – на час дії воєнного стану (+3 місяці після) на 100% коштів на рахунку.
