Позначка: банківські операції

  • Легалізував через перекази та картку: у Житомирській області засудили торговця підробною валютою

    Легалізував через перекази та картку: у Житомирській області засудили торговця підробною валютою

    25-річний мешканець Вінниччини визнався винним у зберіганні і збуті підробленої іноземної валюти та у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 209 КК України). За версією прокуратури, протягом 2024 року чоловік неодноразово обмінював фальшиві купюри євро в обмінних пунктах різних міст Житомирської області, переважно номіналами 200 і 500 євро.

    Правоохоронці задокументували шість епізодів збуту підробленої валюти на загальну суму 2 100 євро. Частину отриманих коштів підсудний намагався легалізувати: укладав цивільно-правові угоди, поповнював власну банківську карту та перераховував гроші третім особам. Дії фігуранта кваліфіковано як кримінальні правопорушення, передбачені відповідними статтями Кримінального кодексу.

    Звягельський міськрайонний суд Житомирської області визнав чоловіка винним і призначив покарання у вигляді сімох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набере законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

  • Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

    Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

    Касаційний цивільний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі №490/7829/23 щодо позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес».

    Суть спору полягала в тому, що банк вимагав стягнути з клієнта понад 68 тисяч гривень заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції задовольнив позов лише частково, визначивши до стягнення 4732,86 грн, але відмовив у стягненні відсотків. Крім того, він врахував, що понад 69 тисяч гривень було списано з рахунку відповідача у травні 2022 року в результаті несанкціонованої операції. Вину клієнта в цьому інциденті банк не довів.

    Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, визнавши, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду чи інших даних. Підставою стало посилання на запис розмови з оператором «гарячої лінії», де клієнт начебто визнав передачу пароля від електронного кабінету.

    Однак КЦС наголосив: сам факт коректного введення вихідних даних для проведення операції не може автоматично свідчити про вину клієнта. За відсутності беззаперечних доказів сумніви тлумачаться на користь споживача, адже він є «слабкою стороною» у правовідносинах із банком.

    Суд також підкреслив, що банк мав надати всі належні докази ще в суді першої інстанції. Натомість у апеляції він посилався на обставини, які раніше сам заперечував, що суперечить принципам добросовісності та забороні суперечливої поведінки. Крім того, врахування нових доказів апеляційним судом без їх належного розкриття було визнано порушенням процесуальних норм.

    Таким чином, Верховний Суд підтвердив: відповідальність за безпеку операцій лежить насамперед на банку, а сумніви щодо вини клієнта не можуть ставитися йому в провину без належної доказової бази.

  • ПриватБанк призупиняє проведення платежів

    ПриватБанк призупиняє проведення платежів

    ПриватБанк повідомив про тимчасове призупинення платежів через платформу Приват24 для фізичних осіб у ніч на 26 січня 2025 року. Це пов’язано із плановими регламентними роботами, які банк виконає задля забезпечення стабільної роботи своїх сервісів.

    За офіційною заявою, технічні роботи розпочнуться опівночі (00:00) і триватимуть до 5 ранку. У цей період всі платежі клієнтів через Приват24 будуть недоступні.

    ПриватБанк пояснює, що такі роботи є необхідними для безперебійного функціонування цифрового банку та безпеки операцій. Банк навмисно проводить ці оновлення у нічний час, коли активність клієнтів найнижча, аби мінімізувати незручності.

    Що робити клієнтам?
    Банк радить тим, хто планує здійснювати платежі, подбати про це заздалегідь — до початку технічних робіт або після їх завершення.

    Подібні технічні перерви є звичною практикою для банківських установ у всьому світі. Вони гарантують, що клієнти отримують якісний і безпечний сервіс.

  • В НБУ пояснили в яких випадках можуть заблокувати банківську картку

    В НБУ пояснили в яких випадках можуть заблокувати банківську картку

    Українські банки мають право зупиняти операції своїх клієнтів, якщо на їхні рахунки надходять великі суми, які викликають підозри щодо легальності походження коштів. Про це повідомила перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова в інтерв’ю “Ми – Україна”.

    Коли банки можуть заблокувати операції?

    Як зазначила Рожкова, фінансові установи вимагають пояснень і підтверджувальних документів у випадках, коли:

    • На рахунок фізичної особи надходять значні кошти, і банк не має інформації про їхнє походження.
    • Власник рахунку ніде не працює офіційно або отримує мінімальну заробітну плату.
    • Фізичні особи використовують свої рахунки замість рахунків фізичних осіб-підприємців (ФОП), щоб уникнути додаткових податків.

    “Часто підприємці намагаються заощадити, використовуючи особисті рахунки для бізнес-операцій. Це створює ситуацію, коли банк не розуміє, звідки надходять гроші. У таких випадках операції можуть бути зупинені до надання підтверджувальних документів”, – зазначила Рожкова.

    Катерина Рожкова наголосила, що подібні ситуації виникають через бажання бізнесменів мінімізувати витрати та максимізувати прибуток. Водночас держава прагне забезпечити сплату податків.

    “Це постійна життєва історія, яка виглядає як пошук справедливості. Але, на мою думку, нинішні умови не найкращі для таких пошуків”, – підкреслила вона.

    Чи блокують картки за часте зняття готівки?

    Останнім часом з’явилися чутки, що банки можуть блокувати картки українців за часте зняття готівки, особливо якщо це відбувається більше трьох разів на місяць або на великі суми. Утім, Національний банк України офіційно спростував цю інформацію.

    “НБУ не запроваджував і не планує запроваджувати обмеження на часте зняття готівки з банківських карток”, – йдеться в заяві регулятора.

    На що варто звернути увагу?

    Українцям рекомендується:

    • Використовувати окремі рахунки для бізнес-операцій.
    • Підтримувати прозорість своїх фінансових операцій.
    • Зберігати документи, які підтверджують легальність надходжень.

    У разі зупинки операцій або блокування рахунку важливо оперативно надати банку необхідні підтвердження. Це дозволить уникнути подальших проблем і швидко відновити доступ до фінансів.

  • НБУ ввів обмеження на касові операції

    НБУ ввів обмеження на касові операції

    Національний банк України (НБУ) запровадив зміни до порядку ведення касових операцій у гривні, що безпосередньо торкнуться підприємств. Відтепер, згідно з новими правилами, підприємства більше не зможуть отримувати готівкові кошти від громадян без відкриття рахунку. Ця ініціатива спрямована на підвищення прозорості платіжних операцій та боротьбу з ухиленням від оподаткування.

    Нові правила для підприємств

    Як пояснили в пресслужбі НБУ, відтепер усі кошти, що надходять підприємствам через перекази без відкриття рахунку, спочатку мають бути зараховані на поточний або платіжний рахунок підприємства. Лише після цього вони можуть бути видані з цих рахунків готівкою.

    Ця нова норма запроваджена для мінімізації ризиків використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема, для ухилення від оподаткування під час здійснення операцій купівлі-продажу товарів.

    Що це означає для громадян?

    Водночас зміни не торкнуться пересічних громадян. Українці, як і раніше, зможуть розраховуватися за послуги та товари у зручний для них спосіб: готівкою чи безготівковими переказами, зокрема під час переказу коштів без відкриття рахунку.

    Обмеження на перекази з картки на картку

    Окрім цього, з 1 жовтня 2024 року НБУ запроваджує тимчасове обмеження на перекази фізичних осіб “з картки на картку” (P2P, C2C). Протягом пів року діятиме ліміт у 150 000 грн на місяць для вихідних переказів за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Цей ліміт не поширюється на рахунки волонтерів, офіційні доходи яких перевищують обмеження, а також на перекази між власними рахунками клієнта в одному банку та на операції за реквізитами IBAN.