Позначка: банківський рахунок

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Державний Ощадбанк продовжив термін дії банківських карток, які закінчилися після початку повномасштабної війни, однак частина клієнтів може втратити доступ до своїх рахунків. У банку пояснили, які картки не підпадають під автоматичне продовження та кому необхідно терміново перевипустити пластик, аби уникнути блокування.

    Про це повідомила пресслужба Ощадбанку.

    У банку нагадали, що термін дії карток, який завершився починаючи з лютого 2022 року, автоматично продовжено щонайменше до 31 грудня 2026 року. Таке рішення ухвалили через воєнний стан та складнощі з доставкою й перевипуском карток для мільйонів українців як в Україні, так і за кордоном.

    Втім, автоматичне продовження працює не для всіх клієнтів.

    В Ощадбанку уточнили, що нові правила не поширюються на картки:

    • за якими не здійснювалися операції з 1 січня 2025 року;
    • які тривалий час не використовувалися;
    • із залишком коштів на рахунку меншим або рівним нулю.

    Такі картки можуть бути заблоковані, а їх власникам необхідно звернутися до банку для перевипуску.

    У фінустанові пояснили, що замовити нову картку можна кількома способами:

    • у відділенні Ощадбанку;
    • через контакт-центр;
    • у мобільному застосунку банку — залежно від типу картки та статусу клієнта.

    Водночас у банку запевнили, що картки, які підпадають під автоматичне продовження, й надалі працюватимуть навіть після завершення зазначеного на них терміну дії.

    Зокрема, ними можна:

    • розраховуватися у магазинах;
    • оплачувати покупки в інтернеті;
    • знімати готівку;
    • отримувати пенсії, соціальні виплати та заробітну плату.

    У банку радять клієнтам перевірити, чи була активність за рахунком протягом останнього року, а також переконатися, що на картці залишаються кошти. Саме ці фактори можуть впливати на автоматичне продовження дії пластику.

    Подібні правила нині застосовують і в інших великих українських банках.

    Зокрема, у державному ПриватБанку також автоматично продовжили термін дії карток на період воєнного стану. Водночас деяким категоріям клієнтів там рекомендують обов’язково перевипустити картки.

    Йдеться про українців, які:

    • зіткнулися із шахрайськими операціями;
    • втратили картку або забули її у банкоматі;
    • хочуть офіційно продовжити термін дії для поїздок за кордон;
    • планують змінити тип банківської картки.

    У ПриватБанку наголошують, що навіть прострочені картки продовжують працювати для оплати товарів та зняття готівки.

    На тлі воєнного стану українські банки кілька разів змінювали правила обслуговування клієнтів, щоб спростити доступ до коштів та уникнути масових проблем із банківськими рахунками.

    Водночас останнім часом українці дедалі частіше скаржаться на блокування рахунків, труднощі із банкоматами та затримки під час фінансових операцій. За даними профільних сервісів та звернень користувачів, серед найпоширеніших проблем — зникнення грошей у банкоматах, “вічні” борги та автоматичні фінансові обмеження.

    Фінансові експерти радять регулярно перевіряти активність своїх рахунків, оновлювати персональні дані у банку та не залишати картки без використання на тривалий час, особливо в умовах дії воєнного стану.

  • Українцям масово блокують рахунки: банки посилили фінмоніторинг

    Українцям масово блокують рахунки: банки посилили фінмоніторинг

    В Україні посилилися вимоги до фінансового моніторингу. Попри те, що обов’язкове обмеження у 150 тис. грн на місяць для переказів із картки на картку формально скасовано, банки зберігають його у межах добровільного меморандуму. Більше того, з липня 2025 року обмеження зменшать до 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високими ризиками — до 50 тис. грн.

    Рахунки українців блокують навіть без пояснень. Причина — підозри у відмиванні коштів, ознаках транзитних переказів або використанні рахунків для схем з “дропами”.

    Що таке “дроп” і чому банки його бояться

    “Дропами” називають осіб, які дозволяють використовувати свої картки для транзитних грошових операцій. Це типова ланка у схемах легалізації коштів. Банки зобов’язані виявляти такі випадки та блокувати рахунки.

    В одній зі справ ПриватБанк заблокував рахунок жителя Кривого Рогу, через який за рік пройшло 5,2 млн грн. Чоловік не зміг пояснити походження коштів, і суд визнав дії банку правомірними.

    Інша історія — вчителька з Волині, яка через чотири роки провела через свою картку 4,6 млн грн, маючи офіційний дохід у 1,3 млн грн. Її рахунок також заблокували, і в суді вона не змогла довести правомірність своїх операцій.

    Чому рахунок можуть заблокувати

    Банки звертають увагу на такі ознаки:

    • регулярні Р2Р-перекази в значних обсягах;

    • незрозуміле походження коштів;

    • транзитний характер операцій (гроші одразу виводяться);

    • відсутність пояснень мети операцій.

    У випадку черкащанина, що програв суд ПриватБанку, банк визнав його “високоризиковим” через постійні поповнення картки без зрозумілого джерела коштів — начебто з продажу автозапчастин.

    Ліміти, що зміняться з липня

    Із середини літа обмеження стають жорсткішими:

    • загальний ліміт – 100 тис. грн/міс;

    • для “ризикових клієнтів” – 50 тис. грн/міс;

    • для осіб із підтвердженими доходами, зарплатами, пенсіями – ліміти не застосовуються;

    • перекази між власними рахунками в одному банку обмеженням не підлягають.

    Фінансова експертка Олеся Данильченко наголошує: ліміти самі по собі проблему “дропів” не вирішують. Потрібна система — чорні списки, заборона на отримання держпослуг, залучення МВС та інших органів.

    На її думку, підхід має бути індивідуальним. Замість блокувати всіх — банки мають будувати профілі “дропа” на основі поведінкових даних.

    Українцям із “білими” доходами варто одразу звернутись до банку з довідками про доходи (зокрема зарплатними, пенсійними чи з ФОП), щоб підвищити персональний ліміт. Тоді фінансовий моніторинг не стане для них проблемою.

    Для інших клієнтів – кожна незрозуміла транзакція може призвести до блокування рахунку, а іноді й до його повного закриття.

  • Які категорії пенсіонерів можуть залишитися без виплат

    Які категорії пенсіонерів можуть залишитися без виплат

    У 2025 році пенсії можуть бути призупинені для деяких пенсіонерів, які мають статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Це стосується тих, хто не користувався своїми банківськими рахунками протягом останніх 12 місяців або не пройшов обов’язкову ідентифікацію. Про це стало відомо з проєкту державного бюджету України на 2025 рік, який уряд подав на розгляд Верховній Раді.

    У рамках цієї ініціативи Кабінет Міністрів України намагається оптимізувати витрати державного бюджету, враховуючи складну економічну ситуацію та зростання фінансового навантаження на країну. Ось які категорії пенсіонерів можуть бути піддані призупиненню пенсійних виплат:

    1. Пенсіонери без руху коштів. Це ті, хто отримав статус ВПО до 24 лютого 2022 року і не використовував свої пенсійні кошти протягом останніх 12 місяців. Така ситуація може вказувати на те, що особа не перебуває в Україні або не потребує фінансової підтримки, тому Пенсійний фонд може зупинити виплати до з’ясування обставин.
    2. Пенсіонери, що не пройшли ідентифікацію. Відповідно до законодавства, внутрішньо переміщені особи мають проходити регулярну ідентифікацію для підтвердження свого статусу та права на отримання соціальних виплат. Якщо пенсіонер не пройшов цю процедуру, виплати можуть бути припинені до моменту її завершення.

    Як відновити пенсії?

    Виплати можна буде відновити, звернувшись із відповідною заявою до регіонального управління Пенсійного фонду України (ПФУ). Пенсіонери повинні будуть пояснити причину відсутності руху коштів або надати підтвердження проходження ідентифікації. Важливо звертатися своєчасно, щоб уникнути затримок у відновленні виплат.

    Чому це важливо?

    Ці зміни можуть викликати занепокоєння серед пенсіонерів, зокрема тих, хто регулярно користується своїми пенсійними рахунками, але через різні обставини не зміг пройти ідентифікацію. Однак уряд аргументує такі заходи необхідністю забезпечення адресної допомоги тим, хто дійсно потребує підтримки, а також оптимізацією витрат державного бюджету.