Позначка: банкнота 2000 гривень

  • Після резонансу навколо 2000 гривень: син Василя Стуса вперше зустрівся з головою НБУ

    Після резонансу навколо 2000 гривень: син Василя Стуса вперше зустрівся з головою НБУ

    Голова правління громадської спілки “СтусЦентр” Дмитро Стус провів зустріч із головою Національного банку України Андрієм Пишним, під час якої сторони обговорили створення нової банкноти номіналом 2000 гривень із зображенням видатного українського поета-шістдесятника Василя Стуса. Зустріч відбулася 21 липня 2026 року та стала майданчиком для відкритого діалогу щодо концепції нової купюри, її символічного значення та подальшої співпраці. Про це повідомила громадська спілка “СтусЦентр”.

    У переговорах також взяли участь представники Національного банку України та представник Lobby Club Сергій Колісник, який долучився до організації зустрічі. Основною темою обговорення стали художня концепція майбутньої банкноти, її символіка та роль у популяризації творчої спадщини Василя Стуса як одного з найвідоміших українських поетів-дисидентів і символів боротьби за свободу та людську гідність.

    За інформацією “СтусЦентру”, учасники зустрічі підтвердили спільне прагнення гідно вшанувати пам’ять поета, чия постать стала моральним орієнтиром для багатьох поколінь українців. Окрему увагу сторони приділили можливим спільним проєктам, спрямованим на популяризацію творчої спадщини Стуса як в Україні, так і за її межами. За підсумками зустрічі було досягнуто домовленостей про розвиток співпраці між Національним банком України, громадською спілкою “СтусЦентр” та Lobby Club.

    Дмитро Стус позитивно оцінив рішення Національного банку присвятити нову банкноту його батькові. За його словами, Василь Стус є символом людської та національної гідності, а поява його портрета на новій купюрі стане важливим кроком у збереженні історичної пам’яті та популяризації української культури.

    У громадській спілці також подякували Національному банку за відкритість до діалогу, прозорість та готовність співпрацювати над реалізацією суспільно важливого культурного проєкту. Там наголосили, що саме партнерство між державними установами та громадським сектором є найкращою основою для вшанування видатних постатей української історії.

    Нагадаємо, раніше голова НБУ Андрій Пишний повідомив про запровадження нової банкноти номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса. Введення її в обіг заплановане на 4 вересня 2026 року. У Національному банку вже пояснили, що нова купюра поступово інтегруватиметься у готівковий обіг, а банкомати та інші платіжні системи будуть адаптовані до роботи з нею.

  • Стус і «піратський» шрифт: нова купюра НБУ потрапила у скандал

    Стус і «піратський» шрифт: нова купюра НБУ потрапила у скандал

    Нова банкнота номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса ще не встигла потрапити до гаманців українців, а навколо її дизайну вже розгорівся гучний скандал. Українські графічні та шрифтові дизайнери заявили, що в написі «Дві тисячі гривень» Національний банк нібито знову використав неофіційну кириличну версію відомого американського шрифту Bickham Script, створену російською дизайнеркою.

    Ініціатором нової хвилі обговорення став український шрифтовий дизайнер Богдан Гдаль. Він порівняв літери на презентованій банкноті з офіційною версією Bickham Script Pro 3 та старою неофіційною кирилізацією, яка поширювалася в інтернеті ще до появи ліцензійного кириличного набору. На його думку, характерні форми літер свідчать, що НБУ використав саме неліцензійну адаптацію.

    На момент підготовки матеріалу Національний банк не оприлюднив окремої відповіді на нові звинувачення. Тому твердження про використання «піратського» шрифту поки залишається висновком дизайнерів, а не юридично встановленим фактом. Водночас ця історія майже дослівно повторює скандал семирічної давнини.

    Що дизайнери побачили на новій банкноті

    10 липня НБУ презентував банкноту номіналом 2000 гривень, присвячену українському поету, дисиденту та політв’язню Василю Стусу. Регулятор повідомив, що нова купюра продовжує загальну стилістику модифікованої серії гривень зразка 2014–2019 років. На її лицьовому боці розміщено портрет Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького університету, де навчався поет. В обіг банкноту мають ввести 4 вересня 2026 року.

    Саме наступність дизайну й стала джерелом проблеми. За словами Гдаля, напис із назвою номіналу виконаний гарнітурою, яка візуально збігається не з сучасною офіційною кирилицею Bickham Script, а з неофіційною версією Bickham Script One.

    Особливо показовими дизайнер називає форму літери «в» та поєднання знаків у слові «гривень». Він оприлюднив графічні порівняння, на яких напис із нової банкноти поставили поруч із двома версіями шрифту. На думку автора аналізу, подібність до старої російської адаптації є очевидною.

    Що таке Bickham Script

    Оригінальний Bickham Script створив американський шрифтовий дизайнер Річард Ліптон для Adobe. Це декоративний каліграфічний шрифт, натхнений роботами англійських майстрів письма XVIII століття та гравюрами Джорджа Бікема. Adobe офіційно вказує Ліптона автором гарнітури.

    Початково шрифт мав латинський набір. Повноцінну офіційну кириличну версію Adobe випустила значно пізніше — у 2016 році. Однак ще у 2005-му в мережі з’явилася кирилізована версія Bickham Script One, авторство якої приписувалося Олександрі Гофман. У метаданих цієї версії вона зазначалася як правовласниця, хоча основа гарнітури фактично повторювала роботу Ліптона.

    Саме цю адаптацію українські дизайнери називають піратською. Йдеться не про «російський шрифт» у сенсі походження оригінального дизайну — Bickham Script є американською розробкою. Російською є неофіційна кирилізація, яку, за версією Гдаля, використали для українських написів.

    Скандал уже спалахував у 2019 році

    Уперше проблему помітили після презентації банкноти 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського у 2019 році. Тоді Богдан Гдаль і дизайнер Андрій Шевченко звернули увагу на напис «Одна тисяча гривень».

    Допис Богдана Гдаля у Facebook

    Порівняння показало, що форми українських літер відрізнялися від офіційного Bickham Script Pro 3, але відповідали старій неофіційній версії. Згодом дизайнери заявили, що подібний шрифт застосовували також на банкнотах номіналом 20, 100 і 500 гривень.

    У дискусію долучився дизайнер Adobe Франк Грісхамер. За інформацією українських профільних видань, після вивчення зображень він підтвердив, що на гривні була використана не офіційна кирилична версія Bickham Script Pro 3, а стара стороння адаптація. Він також пояснив, що проста заміна знаків була б складною, оскільки для цього довелося б переробляти друкарські форми банкнот.

    Як тоді відповів Нацбанк

    НБУ у 2019 році не погодився зі звинуваченнями. Представники регулятора заявляли, що написи на банкнотах є «авторською графікою», яку створили художники Банкнотно-монетного двору.

    За версією Нацбанку, фахівці могли вивчати різні відкриті джерела та каліграфічні зразки, але підсумкові написи нібито не були безпосереднім використанням неліцензійного шрифтового файлу.

    Після значного суспільного резонансу НБУ також говорив про намір переглянути підходи до дизайну грошей, залучати незалежних експертів і провести відкритий конкурс на майбутнє оформлення банкнот. Дизайнери, які нині поновили дискусію, стверджують, що обіцяного загальнонаціонального конкурсу так і не відбулося.

    Чому скандал зі Стусом сприйняли особливо гостро

    Новий випадок спричинив сильнішу реакцію не лише через можливе порушення авторських прав. Значну роль відіграла символічна постать Василя Стуса.

    Допис @alexkorchevski у Threads

    Поет став жертвою радянської репресивної системи, був переслідуваний за українську культурну та громадянську позицію і помер у таборі 1985 року. НБУ наголосив, що дизайн банкноти містить також відсилання до мистецької спадщини шістдесятників та українського Донбасу.

    Саме тому критики вважають парадоксальним можливе використання російської неофіційної кирилізації поруч із образом людини, яку радянська імперія фактично знищила за спротив русифікації та політичному насильству.

    У дискусії йдеться вже не лише про технічну помилку. Для багатьох дизайнерів це питання того, чи здатна держава формувати власну візуальну мову під час війни та деколонізації.

    Чому шрифт на грошах має значення

    Банкнота є одним із найбільш масових державних носіїв. На відміну від логотипів установ або офіційних сайтів, гроші щодня проходять через руки мільйонів людей.

    На купюрах поєднуються портрети, архітектура, орнаменти, герби, номінали та шрифти. Усі ці елементи формують образ держави не меншою мірою, ніж прапор чи паспорт.

    Українська шрифтова традиція має достатньо історичних джерел — від графіки Георгія Нарбута й Василя Кричевського до робіт сучасних дизайнерів. Частина елементів банкноти 2000 гривень, за описом НБУ, уже спирається на українську художню спадщину. Проте саме напис номіналу, як стверджують критики, продовжує старе й суперечливе рішення.

    Чого вимагають дизайнери

    Богдан Гдаль та інші учасники дискусії закликають НБУ нарешті провести відкритий конкурс на створення єдиної шрифтової системи гривні.

    Йдеться не про зміну портретів або повний редизайн усіх грошей. Українські шрифтовики пропонують розробити власну гарнітуру для написів, цифр, позначення номіналів і службових елементів. Такий шрифт міг би спиратися на українську каліграфічну традицію, відповідати вимогам захисту банкнот та юридично належати державі.

    Критики наголошують, що в Україні працюють десятки фахівців із міжнародним досвідом, тому створення оригінальної системи є цілком реальним завданням. Проблемою вони вважають не відсутність виконавців, а брак прозорого рішення з боку НБУ.

    Чи доведено порушення авторського права

    Попри гострі формулювання у соцмережах, юридична сторона справи залишається невизначеною.

    Візуальна схожість напису з неліцензійним шрифтом не завжди автоматично доводить використання конкретного цифрового файлу. Для юридичного висновку необхідно дослідити робочі матеріали, метадані, ліцензії, ескізи та процес створення напису.

    НБУ у 2019 році наполягав, що йдеться про авторську графіку. Дизайнери натомість вказували на надто точні збіги окремих форм, щоб вважати їх випадковими.

    У новій ситуації регулятор поки не пояснив, чи створювався напис заново, чи використовувалися старі форми, успадковані від попередньої серії банкнот.

    НБУ опинився перед незручним вибором

    Національний банк може знову відкинути звинувачення або провести незалежну експертизу. Другий варіант дозволив би встановити, як саме створювали напис і чи є підстави говорити про порушення ліцензії.

    Навіть якщо юридичної проблеми немає, питання культурної доцільності залишиться. Після семи років дискусій, повномасштабного вторгнення та масштабної відмови України від російських культурних маркерів повторення тієї самої суперечки виглядає для НБУ репутаційним ударом.

    Банкнота із Василем Стусом задумувалася як символ спротиву, української Донеччини та незламності культури. Проте її презентацію затьмарила розмова про чужий шрифт, сумнівну кирилізацію та невиконану обіцянку провести конкурс.

    Тепер від реакції Нацбанку залежить, чи залишиться історія черговою суперечкою у соцмережах, чи стане початком реального оновлення візуальної мови українських грошей.

  • «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    «І 4000 грн не завадили б»: що стоїть за новою банкнотою інфляція чи зручність

    Національний банк України оголосив про введення нової банкноти номіналом 2000 гривень — найбільшої в сучасному грошовому ряду. Однак у гаманцях українців вона з’явиться не одразу: офіційна дата введення в обіг — 4 вересня 2026 року. На лицьовому боці купюри буде портрет поета, дисидента і політв’язня Василя Стуса, а на зворотному — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

    Поява нового найвищого номіналу одразу породила побоювання, що НБУ готується до нового стрибка цін, девальвації або запускає додаткову емісію грошей. Проте регулятор наголошує: введення банкноти саме по собі не збільшує грошову масу і не спричиняє інфляцію. Йдеться насамперед про зміну структури вже наявної готівки — частину купюр по 1000 гривень поступово замінюватимуть банкнотами удвічі більшого номіналу.

    Коли купюра насправді з’явиться в обігу

    У частині публікацій помилково зазначалося, що Нацбанк ввів банкноту в обіг уже 10 липня. Насправді цього дня Андрій Пишний лише презентував новий номінал. Розраховуватися купюрою можна буде з 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив у київському кінотеатрі «Україна» проти політичних репресій, а 4 вересня 1985-го поет загинув у радянському таборі.

    Нова банкнота матиме синій колір і розмір 75 на 166 міліметрів. Вона буде більшою за купюру номіналом 1000 гривень, щоб люди могли легко відрізняти її візуально та на дотик.

    На банкноті передбачено понад 20 захисних елементів. Серед них — оновлена «віконна» полімерна стрічка у синьо-жовтих кольорах, на якій під час нахилу Тризуб змінюється на знак гривні, а також оптично-змінний елемент із переходом кольорів від пурпурного до золотисто-зеленого. За даними НБУ, така захисна стрічка вперше використовується на банкноті у світовій практиці.

    Чому НБУ вирішив збільшити номінал

    Національний банк називає кілька ключових причин.

    Перша — суттєве зростання цін і доходів із моменту появи банкноти 1000 гривень у 2019 році. За сім років середньомісячна зарплата зросла приблизно утричі, а загальний рівень споживчих цін — майже вдвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньої зарплати готівкою було достатньо близько десяти купюр максимального номіналу, то у 2026 році потрібно вже понад 30 банкнот по тисячі гривень.

    Друга причина — різке збільшення загальної кількості готівки. У 2019 році в обігу перебувало близько 390 млрд гривень, а станом на 1 липня 2026 року — понад 970 млрд гривень. Тобто сума готівки зросла більш ніж удвічі. На цей процес вплинула й повномасштабна війна: у прифронтових громадах, під час відключень електроенергії або проблем зі зв’язком безготівкові платежі можуть бути недоступними, тому попит на фізичні гроші залишається значним.

    Третя причина — структура грошового обігу. На банкноти номіналом 1000 гривень уже припадає понад 55% усієї готівки за сумою. У міжнародній практиці центральних банків таке домінування найвищого номіналу вважається сигналом, що грошовий ряд потребує розширення.

    Четверта причина — економія. Менша кількість банкнот для обслуговування тієї самої суми означає нижчі витрати на друк, перевезення, інкасацію, перерахунок і зберігання. Для банків це також менше навантаження на каси й банкомати, а для бізнесу — швидші розрахунки.

    Чи означає нова банкнота прискорення інфляції

    Прямого зв’язку між введенням більшого номіналу і майбутнім зростанням цін немає. Інфляцію спричиняє не сам дизайн або номінал банкнот, а надмірне збільшення кількості грошей в економіці порівняно з обсягом товарів і послуг.

    Якщо НБУ замінює дві купюри по 1000 гривень однією банкнотою по 2000, загальна сума грошей не змінюється. Новий номінал лише робить обіг компактнішим.

    Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев наголосив, що Україна навіть під час п’ятого року повномасштабної війни зберігає макрофінансову стабільність. Серед факторів він називає значні міжнародні резерви, підтримку партнерів і стійкість банківської системи.

    Міжнародні резерви України за підсумками червня 2026 року становили 51,3 млрд доларів, повідомляв Нацбанк. Регулятор також зберіг облікову ставку на рівні 15%, що свідчить про продовження стриманої монетарної політики.

    Офіційна статистика показує, що в червні споживчі ціни навіть знизилися на 0,1% порівняно з травнем. Від початку року інфляція становила 5,7%. Це не означає, що цінового тиску немає, однак і не свідчить про початок гіперінфляції.

    Чому українці згадують купоно-карбованці

    Побоювання щодо нових великих купюр значною мірою пов’язані з досвідом 1990-х років. Тоді Україна використовувала купоно-карбованці, а через гіперінфляцію владі доводилося випускати дедалі більші номінали — 10 тисяч, 100 тисяч і навіть мільйон.

    Ситуація 2026 року принципово інша. Тоді великі номінали з’являлися через неконтрольоване зростання грошової маси та фактичний розвал економічної системи. Нині НБУ має незалежну монетарну політику, банківська система працює, а гривня залишається повноцінною валютою.

    Водночас сам факт появи 2000 гривень усе ж відображає те, що гривня за останні сім років втратила частину купівельної спроможності. За підрахунками економіста CASE Україна Володимира Дубровського, накопичена інфляція з 2019 року становить близько 84%. Тобто умовний набір товарів, який тоді коштував 100 гривень, зараз обходиться приблизно у 184 гривні.

    Нові 2000 гривень — це фактично колишня тисяча

    Появу купюри можна пояснити не лише інфляцією, а й девальвацією гривні.

    Коли у 2019 році ввели банкноту 1000 гривень, вона дорівнювала приблизно 40 доларам. За курсу близько 44 гривень за долар нові 2000 гривень — це орієнтовно 45 доларів.

    Тобто з погляду доларової вартості нова найбільша купюра майже відповідає тому, чим банкнота 1000 гривень була сім років тому. Саме тому Дубровський називає рішення природним і навіть припускає, що банкнота номіналом 4000 гривень не була б економічно нелогічною.

    Однак Нацбанк не повідомляв про плани випускати купюру 4000 гривень. Це лише особиста оцінка економіста, а не підготовлене рішення регулятора.

    Чи стане легше корупціонерам і тіньовому бізнесу

    Один із популярних аргументів проти великих номіналів полягає в тому, що ними зручніше передавати хабарі, накопичувати незадекларовані кошти або перевозити великі суми.

    Справді, мільйон гривень купюрами по 2000 займатиме вдвічі менше місця, ніж банкнотами по 1000. Проте НБУ виходить із того, що 96 зі 100 операцій із платіжними картками вже є безготівковими. Тому нова банкнота не змінює загальної тенденції до цифрових розрахунків.

    Боротьба з тіньовими операціями залежить не від номіналу купюр, а від фінансового моніторингу, контролю походження коштів, роботи податкових і правоохоронних органів.

    Крім того, більший номінал потрібен не лише для великих покупок. Він полегшує доставлення грошей у прифронтові регіони, наповнення банкоматів, виплату пенсій і соціальної допомоги там, де електронні платежі можуть тимчасово не працювати.

    Чому Стус з’явиться на найбільшій купюрі

    Обрання Василя Стуса для нової банкноти має не лише культурне, а й політичне значення.

    Поет став одним із символів українського опору радянській системі. Він двічі був засуджений за так звану антирадянську діяльність, перебував у таборах і помер у ніч проти 4 вересня 1985 року в таборі особливого режиму.

    На зворотному боці банкноти розмістять будівлю філологічного факультету Донецького університету. Так НБУ наголошує на українській культурній і освітній історії Донеччини, частина якої нині окупована Росією.

    Дизайн також міститиме образ сокола-боривітра, натхнений мозаїками художниці Алли Горської, рядок із вірша Стуса та шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських гривень часів УНР.

    Що буде зі старими банкнотами

    Поява 2000 гривень не означає вилучення купюр номіналом 1000, 500, 200, 100, 50 або 20 гривень. Усі вони залишатимуться законними платіжними засобами.

    Нову банкноту поступово вводитимуть у готівковий обіг через банки, каси та банкомати. НБУ не планує одномоментно замінювати всі тисячні купюри.

    Водночас регулятор продовжує спрощувати грошовий ряд. З 2 березня 2026 року паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень старих випусків перестали бути платіжним засобом і замінюються відповідними монетами. Їх ще можна безкоштовно обміняти в банках та НБУ.

    Такий підхід пояснюється економією: дрібні паперові гроші швидко зношуються, тоді як монета може служити десятки років.

    Чи з’являться купюри ще більшого номіналу

    Офіційних планів щодо банкноти 4000 або 5000 гривень Нацбанк не оголошував.

    Рішення про подальше розширення ряду залежатиме від інфляції, зарплат, курсу гривні, обсягу готівки та того, яку частку в обігу займатиме купюра 2000 гривень.

    Якщо через кілька років вона домінуватиме так само, як зараз тисяча, питання про новий максимальний номінал справді може виникнути. Але за стабільної інфляції та розвитку безготівкових платежів потреби в цьому може не бути тривалий час.

    Отже, поява банкноти 2000 гривень є наслідком уже накопичених економічних змін, а не обов’язково сигналом майбутнього обвалу. Ціни та зарплати зросли, готівки стало більше, а купюра 1000 гривень почала домінувати в обігу.

    Новий номінал не зробить українців ані багатшими, ані біднішими в день його появи. Він лише дозволить зручніше перевозити, зберігати й видавати ту саму суму грошей. Реальна цінність гривні й надалі залежатиме не від цифри на банкноті, а від інфляції, стану економіки, війни, міжнародної допомоги та політики Національного банку.