Golosnovinua.com

Позначка: банкрутство

  • Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

    Підсанкційний український банкір Микола Лагун, тісно пов’язаний з “улюбленим переговорником” Володимира Путіна – фінансистом Кирилом Дмитрієвим, знайшов спосіб повернути собі активи в Україні незважаючи на відкриті кримінальні справи та введені санкції РНБО.

    Нагадаємо, причетний до банкрутства “Дельта Банк” колишній власник фінустанови Микола Лагун, переховується від українського правосуддя у Відні.

    Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету “Дельта Банку”. Йдеться про схему, за якою банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без жодного реального забезпечення. Фонд залучив кошти в уряду й тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень (близько 500 млн доларів).

    Серед підозрюваних у причетності до шахрайства – сам Микола Лагун, його сестра Антоніна Лагун, яка наразі переховується у Великій Британії та колишня голова правління банку Олена Попова, яка, як і Микола Лагун, отримала російський паспорт. У справі також фігурують екс-топменеджери “Дельта Банк” Денис Тарасюк і Віталій Масюра; нині вони володіють агробізнесом і юридичними компаніями, які продовжують співпрацювати з Лагуном.

    В травні 2026 року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на суму 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Згідно з судовими клопотаннями та ухвалами про арешт активів, слідчі встановили розширений перелік підставних осіб, на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику “Дельта Банку” стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.

    Було проведено обшуки в осіб, на чиї імена реєструвалися активи Миколи Лагуна. Серед них – юридична фірма, що належить колишній юристці “Дельта Банку” Ганні Гуцалюк і є ключовою ланкою тіньового “бек-офісу”, а також Максим Чернов, який керує всіма бізнес-інтересами колишнього власника “Дельти” в Україні.

    Водночас, незважаючи на введені проти Миколи Лагуна санкції та відкриті кримінальні провадження, Лагун продовжує махінації з ділянками “української землі”, якими через структури Лагуна може також володіти Дмитрієв.

    Мова йде зокрема про п’ять ділянок землі в Ірпені загальною площею 21,66 га. У 2020 році землю внесли до статутного капіталу ТОВ “Білдінг Сайд”, після чого компанія збанкрутувала, а серед кредиторів з’явилися структури пов’язані з Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною. Тож у разі банкрутства  ТОВ “Білдінг Сайд” земельні ділянки повернуться у власність Миколи Лагуна.

    Але земельний портфель Миколи Лагуна, та ймовірно, його партнера по фінансам та девелопменту Кирила Дмитрієва значно ширший. Зокрема, структурам пов’язаним з Лагуном належать колишні турбази “Ластівка”, “Сосновий бір” і “Трикотажниця”  в  Козині оформлені на “Аскар Тау Інвест”, “Велберт Інвест” та “Імперта”. Їхній власник Геннадій Литвин у публікаціях фігурує серед людей з оточення Лагуна разом із Вадимом Сергієнком, Олексієм Миколенком та Олександром Чабалою.

    В даному контексті варто також згадати про сотні гектар у Білогородці, які за попередніми оцінками вартують біля $30 млн.  Зокрема, мова йде про структури, які раніше належали Миколі Лагуну та його сестрі:  “Білград” – 17 га, “Крем-1” – 29 га, “Графіті-2” — 57 га, “Бородянінвестменс” — 100 га, “Град Вільне” — 116 га.

    Про те, як пересікаються шляхи біглого українського банкіра Миколи Лагуна та улюбленця Путіна –  Кирила Дмитрієва, читайте у нашому матеріалі: Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

     

     

     

  • Фінансовий крах саудівського проєкту: найбагатша ліга гольфу у світі офіційно стала банкрутом через мільярдні борги

    Фінансовий крах саудівського проєкту: найбагатша ліга гольфу у світі офіційно стала банкрутом через мільярдні борги

    Корпорація «LIV Golf Incorporated» разом зі своїми афілійованими структурами офіційно подала заяву про визнання неплатоспроможності та захист від кредиторів. Відповідне звернення за процедурою одинадцятої статті Кодексу про банкрутство Сполучених Штатів Америки було направлено до суду округу Джерсі у вівторок. Керівництво найбагатшої спортивної організації світу ініціювало добровільний процес глибокої реструктуризації під суворим судовим контролем. Головна мета цього безпрецедентного юридичного кроку полягає в проведенні масштабної рекапіталізації та врятуванні компанії від остаточної ліквідації всіх наявних активів.

    Фундаментальною причиною гучного фінансового падіння стала величезна прірва між реальними доходами та космічними витратами на утримання зірок великого спорту. Згідно з поданими офіційними судовими документами, загальна вартість усіх активів ліги наразі оцінюється в скромному діапазоні від ста до п’ятсот мільйонів доларів. Водночас боргові зобов’язання компанії значно перевищують цю цифру та становлять від п’ятсот мільйонів до одного мільярда доларів. Такий катастрофічний касовий розрив виник переважно через багатомільйонні довгострокові контракти, якими організатори намагалися переманити топових гравців із конкуруючих міжнародних турнірів.

    Ця подія фактично засвідчила повний крах агресивної експансійної стратегії Державного інвестиційного фонду Саудівської Аравії на світовому спортивному ринку. Починаючи з 2022 року, саудівські інвестори влили в розкрутку «LIV Golf Incorporated» неймовірну суму, яка експертами оцінюється у понад шість мільярдів доларів. Головною метою цих колосальних фінансових вливань було створення потужної монопольної альтернативи та прямий виклик традиційному лідеру – американській організації «PGA Tour». Однак надмірні витрати на гонорари спортсменам призвели до того, що ліга остаточно змушена переходити до значно скромнішої та максимально ощадливої моделі бізнесу. Втрата платоспроможності стала логічним наслідком гонки бюджетів, коли агресивні інвестиції не принесли очікуваних прибутків від телевізійних трансляцій та рекламних угод.

    Попри офіційну заяву про неплатоспроможність, арабські інвестори не залишають спортивний проєкт напризволяще. Державний інвестиційний фонд долучиться до процесу порятунку організації, добровільно надавши 49,6 мільйона доларів як тимчасове фінансування на весь перехідний період проходження складної юридичної процедури. Проте головним фінансовим донором та ключовим організатором нового плану виходу з масштабної кризи тепер виступає потужна інвестиційна компанія «BC Partners Credit».

    У межах запропонованої мирової угоди про реорганізацію очікується абсолютно історичний крок – компанія має перейти під прямий управлінський контроль самих спортсменів. Нові власники та кредитори планують повністю перезавантажити операційну діяльність ліги, стабілізувати фінансові потоки та відновити повноцінне проведення турнірів уже у 2027 році. Цей перехідний час критично необхідний для того, щоб узгодити всі юридичні нюанси, переглянути умови невигідних контрактів та вибудувати економічно обґрунтовану модель функціонування ліги.

  • Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Господарський суд міста Києва офіційно відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аскания-Пак», яке є одним із найвідоміших вітчизняних виробників соусів та натурального меду під торговою маркою «Аскания». Приводом для ініціювання процедури стали боргові зобов’язання перед компанією «Агринол», пов’язаною зі скандальним народним депутатом.

    Суть конфлікту та позиція виробника меду

    За даними судового реєстру, формальною підставою для банкротства підприємства з багатомільйонними оборотами стала заборгованість за господарськими операціями у розмірі 330 600,98 гривні. Загальний річний дохід продовольчої компанії при цьому становить майже 800 мільйонів гривень, проте навіть попри такий масштаб бізнесу мізерний борг переріс у загрозу неплатоспроможності.

    У пресслужбі «Аскания-Пак» офіційно прокоментували ситуацію, зазначивши, що визнають основну суму заборгованості перед кредитором за періоди 2021–2022 років. Водночас компанія категорично не погоджується з додатковими фінансовими нарахуваннями, через які загальна сума претензій зросла до 607 509,18 гривні.

    «Аскания-Пак воздержалась от прямой оплаты Агринолу из-за появившейся в открытых источниках информации о связях компании с лицом, подозреваемым в государственной измене. При этом компания не отказывалась от своих финансовых обязательств и была готова выплатить основную сумму долга на основании решения суда. [Однако] Агринол не обращался с отдельным иском о взыскании основной суммы долга, а инициировал процедуру банкротства», – зазначили у продовольчій компанії.

    Подальші кроки та стабільність бізнесу

    Керівництво підприємства наголошує, що вважає відкриття справи про банкрутство необґрунтованим, тому вже готує апеляційну скаргу для оскарження рішення суду першої інстанції. Наразі жодні інші кредитори не заявляли власних майнових вимог до виробника в межах цього судового провадження.

    Попри юридичний тиск, підприємство продовжує працювати у звичному режимі, виконуючи всі поточні зобов’язання перед партнерами та споживачами. Представники компанії запевняють, що розпочатий судовий процес жодним чином не загрожує операційній діяльності інших юридичних осіб, які входять до складу загальної бізнес-групи «Аскания».

     

  • У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії зростає проблема з наслідками атак на логістичну інфраструктуру маркетплейсу Wildberries. Російська влада може не мати достатньо коштів, щоб компенсувати продавцям втрати товарів, знищених або пошкоджених унаслідок ударів по складських комплексах компанії.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами співрозмовника агентства, масштаби проблеми можуть бути значними. Йдеться про сотні мільярдів рублів, необхідних для повноцінної підтримки продавців, які втратили свої товари. При цьому російська влада поки не готова гарантувати постраждалому бізнесу прямі виплати.

    «Ні в кого немає таких грошей, щоб підтримати продавців. Йдеться про сотні мільярдів рублів», — заявило джерело Reuters.

    Ситуація ускладнюється тим, що значна частина продавців Wildberries працює як індивідуальні підприємці. Відповідно до російського законодавства, вони відповідають за свої зобов’язання власним майном. Це означає, що підприємці, які втратили товар через знищення складської інфраструктури, але при цьому мають кредити або інші боргові зобов’язання, можуть зіткнутися з серйозними фінансовими проблемами.

    Таким чином, знищення товару не звільняє підприємців від необхідності виконувати свої зобов’язання перед банками та іншими кредиторами. Якщо бізнес не зможе відновити свою діяльність і погасити борги, частина власників може бути змушена пройти процедуру банкрутства, а їхнє особисте майно може опинитися під загрозою.

    На цьому тлі в Росії вже попереджають про можливу хвилю банкрутств серед продавців маркетплейсу. Торгово-промислова палата РФ запропонувала уряду внести зміни до процедури банкрутства, щоб пом’якшити наслідки для підприємців, які втратили активи через атаки на складські комплекси.

    Російська влада також обговорює пакет заходів для підтримки продавців Wildberries. Однак наразі йдеться переважно не про прямі компенсації за знищені товари, а про механізми, які дозволили б бізнесу відтермінувати виконання фінансових зобов’язань.

    Серед можливих заходів розглядаються кредитні канікули, пільгове кредитування та податкові послаблення. Водночас залишається питання, наскільки швидко ці механізми зможуть допомогти підприємцям, яким уже зараз необхідно виплачувати кредити, оплачувати оренду, податки та інші витрати.

    Проблема має масштабний характер через роль Wildberries у російській економіці. Маркетплейс є одним із найбільших гравців російського ринку електронної комерції, а через його платформу працюють сотні тисяч продавців. Тому проблеми з логістикою та знищення товарних запасів безпосередньо впливають не лише на саму компанію, а й на величезну кількість малого та середнього бізнесу.

    За даними, наведеними в контексті ситуації, щонайменше 20 логістичних хабів Wildberries зазнали атак українських безпілотників. Частина складських комплексів була повністю знищена внаслідок пожеж. Загалом компанія втратила близько 1,18 мільйона квадратних метрів складських площ.

    Одним із останніх випадків стала атака на склад Wildberries у Єкатеринбурзі. Місто розташоване більш ніж за 1700 кілометрів від українського кордону, що демонструє значне розширення географії ударів по російській тиловій інфраструктурі.

    Наслідки атак уже позначаються на роботі самого маркетплейсу. Через втрату складських потужностей та відтік частини продавців оборот Wildberries, за наведеними оцінками, скоротився приблизно на чверть.

    Для російської економіки це створює додатковий ланцюг проблем. Спочатку знищення складської інфраструктури призводить до втрати товарів, потім продавці стикаються з необхідністю погашати кредити та інші борги, а згодом частина підприємців може опинитися на межі банкрутства. Водночас держава, яка могла б компенсувати ці втрати, сама має обмежені фінансові можливості.

    Ремонт і відновлення логістичної інфраструктури Wildberries також може вимагати значних коштів. За оцінками, витрати на відновлення компанії можуть становити значну частину російського бюджетного дефіциту. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси Росії, які вже зазнають тиску через масштабні військові витрати та санкційні обмеження.

    Таким чином, атаки по логістичних об’єктах Wildberries поступово перетворюються для Росії не лише на проблему окремої компанії, а й на ширший економічний виклик. Якщо Москва не зможе забезпечити механізм компенсації або реструктуризації боргів, наслідки можуть поширитися на тисячі підприємців, банківський сектор та споживчий ринок.

    Водночас остаточні масштаби фінансових втрат продавців і самої компанії наразі оцінюються. Російська влада продовжує обговорювати можливі заходи підтримки, але прямого механізму компенсації знищених товарів поки не запропоновано.

  • “Форс-мажор” чи схема: скандал із землею на Харківщині

    “Форс-мажор” чи схема: скандал із землею на Харківщині

    На Харківщині розгорівся резонансний земельний конфлікт між власниками паїв та агропідприємством “Інвестиційна аграрна компанія “Балінвест”, яке після деокупації території, за словами селян, роками не сплачує орендну плату за землю. Справа вже дійшла до Верховного Суду і може стати показовою для десятків аналогічних спорів на звільнених територіях України.

    Йдеться про землі в районі села Яковенкове Балаклійської громади Харківської області. Це село перебувало під російською окупацією з кінця лютого до 11 вересня 2022 року. Після звільнення частина місцевих жителів повернулася додому і почала вимагати від орендарів розрахуватися за користування земельними паями. Однак, як стверджують пайовики, грошей вони так і не отримали.

    Одна з власниць землі, Марія Колесник, передала “Балінвесту” в оренду три земельні паї. За договорами компанія мала щороку сплачувати орендну плату. Проте після початку повномасштабної війни виплати припинилися. Компанія посилалася на окупацію, неможливість обробляти поля, замінування та інші воєнні обставини. Загальна сума вимог власниці паїв становить майже 70 тис. грн.

    Суд першої інстанції частково став на бік позивачки. Він визнав, що під час окупації орендар справді не міг повноцінно користуватися землею, тому не мав обов’язку сплачувати оренду за цей період. Водночас після деокупації компанія вже могла відновити діяльність, але не розрахувалася за 2023–2024 роки. Тому суд постановив стягнути понад 57 тис. грн боргу і розірвати договори оренди.

    Однак апеляційний суд змінив це рішення. Він погодився, що борг існує, але зменшив його через інший розрахунок індексації орендної плати. Головне — апеляція відмовилася розривати договори оренди. Суд вирішив, що окупація та воєнний стан є форс-мажорними обставинами, а отже несплата оренди не може автоматично вважатися підставою для припинення договорів.

    Саме це і стало ключовим питанням для Верховного Суду: чи можна вважати систематичною несплату орендної плати, якщо після деокупації орендар не платить власникам паїв кілька років поспіль. Від відповіді залежить не лише справа Марії Колесник, а й доля десятків аналогічних позовів до того самого підприємства.

    За словами адвокатки позивачки Аліни Турки-Романюк, Балаклійський районний суд уже розглянув понад пів сотні подібних справ проти “Балінвесту”. У більшості випадків суд першої інстанції ставав на бік власників землі: стягував борги та розривав договори. Але після апеляції ситуація змінювалася — борги залишалися, а договори оренди продовжували діяти.

    Юристи пояснюють, що з правового погляду стягнення боргу і розірвання договору — це різні способи захисту. Наявність заборгованості сама по собі не завжди означає автоматичне припинення договору. Суд має оцінити, чи була вина орендаря, чи існували об’єктивні перешкоди для роботи та чи діяв він добросовісно.

    Водночас представники пайовиків наполягають: “Балінвест” прикривається війною, хоча фактично земля могла використовуватися. За їхніми словами, у 2023–2024 роках поля були засіяні соняшником, а врожай збирали. Адвокати навіть замовили приватну земельно-технічну експертизу, яка, за їхніми словами, підтвердила обробіток ділянок.

    Ще один важливий епізод — можлива суборенда землі. Позивачі стверджують, що у 2023 році “Балінвест” передав частину земель іншій компанії, яка нібито обробляла поля і сплатила понад 2 млн грн суборендної плати. Водночас апеляційний суд не визнав ці обставини доведеними, зокрема через відсутність підтвердження від військової адміністрації та скасування окремих судових рішень, на які посилалися пайовики.

    Додаткового резонансу справі надала кримінальна історія навколо колишньої керівниці “Балінвесту” Наталії Проценко. У квітні 2025 року вона отримала вирок за колабораціонізм. За даними слідства, під час окупації вона наказала підлеглим зібрати пшеницю, горох, ячмінь та гірчицю для реалізації на території Росії. Також повідомлялося про вивезення 250 тонн насіння соняшнику до Бєлгородської області. У суді Проценко визнала провину і пояснила співпрацю з окупантами бажанням зберегти підприємства та допомогти працівникам. Суд призначив їй три роки ув’язнення.

    За відкритими реєстрами, ТОВ “ІАК “Балінвест” зареєстроване в селі Яковенкове Харківської області, має код ЄДРПОУ 32934058, а основним видом діяльності компанії є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур. Директором підприємства нині зазначений Шкабара Андрій Васильович.

    У реєстрах також вказано, що серед засновників “Балінвесту” є Шкабара Андрій Васильович із часткою 99% та Наталія Проценко з часткою 1%. Статутний капітал підприємства становить 5,7 млн грн.

    Ще одна важлива деталь — фінансовий стан компанії. За даними Opendatabot, щодо ТОВ “ІАК “Балінвест” виконується процедура банкрутства, а повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство датоване 22 квітня 2026 року.

    Це створює для пайовиків додатковий ризик: навіть якщо суди остаточно визнають борги, постає питання, чи буде з чого їх стягнути. Юристи попереджають, що якщо боржник під час спору переводить активи на пов’язані структури, такі дії можуть мати ознаки недобросовісної поведінки. У разі доведення в суді такі правочини можуть бути оскаржені як фраудаторні — тобто вчинені для уникнення відповідальності перед кредиторами.

    Ситуація навколо “Балінвесту” стала показовою для деокупованих територій. Власники землі вимагають гроші за паї та право розірвати договори з орендарем, який, на їхню думку, не виконує зобов’язань. Компанія посилається на окупацію, замінування й форс-мажор. А суди мають визначити, де закінчується об’єктивний вплив війни і починається зловживання воєнними обставинами.

    Рішення Верховного Суду у цій справі може стати орієнтиром для сотень землевласників на звільнених територіях, які опинилися в подібній ситуації: їхні землі формально залишаються в оренді, борги накопичуються, а розірвати договори через суд виявляється складніше, ніж просто довести факт несплати.

  • Російський виробник сапфірів для дронів і ракет оголосив банкрутство

    Російський виробник сапфірів для дронів і ракет оголосив банкрутство

    Російська компанія Монокристалл, яка багато років вважалася одним із ключових світових виробників синтетичних сапфірів, офіційно готується до процедури банкрутства. Підприємство, що входить до структури промислового концерну Енергомера, повідомило кредиторів про намір звернутися до Арбітражного суду Ставропольського краю РФ із заявою про власну фінансову неспроможність. Про це пише The Moscow Times.

    Фактично йдеться про один із найпомітніших прикладів занепаду високотехнологічного виробництва в російській промисловості за останні роки. «Монокристалл» тривалий час утримував лідерські позиції у вузькому, але стратегічно важливому сегменті — виробництві синтетичного сапфіру, який використовується як у цивільній, так і у військовій сферах. Зокрема, йдеться про компоненти для оптичних систем, захисне скло для електроніки, а також елементи, що застосовуються у високоточній техніці, включно з безпілотниками та ракетними системами.

    Ще у 2022 році компанія займала близько третини світового ринку цього матеріалу, що робило її одним із глобальних гравців у галузі. Однак за останні роки ситуація різко змінилася: підприємство втратило частину міжнародних ринків, зіткнулося з логістичними проблемами та скороченням доступу до критично важливої сировини і технологічних компонентів.

    Окремим фактором, який суттєво вплинув на фінансовий стан компанії, стали наслідки війни проти України. За наявною інформацією, частина виробничих потужностей у Бєлгородській області зазнавала пошкоджень внаслідок ударів, що додатково ускладнило стабільну роботу підприємства. У сукупності з санкційним тиском це призвело до розриву традиційних ланцюгів постачання та втрати частини клієнтів у Європі.

    Фінансові показники «Монокристаллу» демонструють стрімке погіршення. Станом на кінець 2025 року короткострокові зобов’язання компанії перевищували її оборотні активи приблизно на 50,6 млн доларів. Загальний обсяг активів за рік знизився з 215,5 млн до 182,5 млн доларів. Одночасно зростало боргове навантаження: короткострокові позикові кошти сягнули 70,7 млн доларів, кредиторська заборгованість становила 8,77 млн доларів, а довгострокові зобов’язання перевищили 129 млн доларів.

    На тлі фінансової кризи компанія також значно скоротила виробничі та кадрові ресурси. Якщо у 2022 році на підприємстві працювало 1087 осіб, то до 2025 року штат зменшився майже вдвічі — до 524 працівників. Це скорочення стало одним із найпомітніших індикаторів глибокої структурної кризи всередині виробництва.

    Аналітики відзначають, що падіння компанії є наслідком одразу кількох взаємопов’язаних факторів: втрати доступу до західних ринків після запровадження санкцій, зниження попиту на російську електроніку в країнах Азії, перебої з постачанням сировини та загальне ускладнення роботи промисловості в умовах війни. У такій ситуації навіть високотехнологічні підприємства, які раніше вважалися стабільними, почали демонструвати різке погіршення фінансового стану.

    Попри кризу, експерти не виключають варіанти часткового порятунку компанії. Найімовірнішим сценарієм називають глибоку реструктуризацію боргів, зміну власників або продаж окремих напрямів бізнесу, зокрема виробництва сапфірових компонентів, стратегічному інвестору. Причиною можливого інтересу залишається унікальність технології та обмежена кількість виробників у світі.

    Водночас у разі провалу реструктуризації російський ринок може втратити одне з небагатьох підприємств, яке забезпечувало повний цикл виробництва високоякісного синтетичного сапфіру. Це потенційно посилить залежність РФ від імпорту у високотехнологічних сегментах, де вже зараз спостерігається дефіцит через санкційні обмеження та розрив міжнародної кооперації.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про пошкодження інфраструктури заводу «Монокристалл» у Ставрополі внаслідок атаки дронів у серпні 2025 року, що також могло додатково вплинути на стабільність виробництва та фінансові результати компанії.

  • Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Схема на 447 млн: правоохоронці викрили масштабні махінації з електроенергією в «Укренерго»

    Українські правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій на ринку електроенергії, яка завдала збитків ПрАТ НЕК Укренерго на суму 447 мільйонів гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За його словами, до розслідування були залучені одразу кілька структур — Служба безпеки України, Національна поліція України та органи прокуратури. Схема діяла упродовж 2022–2024 років і була побудована на системних маніпуляціях із прогнозами споживання електроенергії.

    Як встановили слідчі, організатором оборудки був засновник і фактичний контролер низки приватних енергопостачальних компаній. Він залучив до реалізації схеми ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних підприємств, через які здійснювалося постачання електроенергії кінцевим споживачам.

    Суть схеми полягала у навмисному заниженні прогнозованих обсягів споживання. У документах компанії декларували значно меншу потребу в електроенергії, ніж фактично споживали. Водночас реальні обсяги постачання були суттєво більшими.

    «На папері показували, що електроенергії потрібно мало, а насправді продавали значно більше», — пояснив генпрокурор.

    У результаті виникала різниця між заявленими та фактичними обсягами — так званий дефіцит. Цей дефіцит автоматично покривала держава через механізми балансування енергосистеми, щоб уникнути перебоїв із постачанням електроенергії для споживачів.

    Таким чином, фактично витрати перекладалися на державу, тоді як учасники схеми отримували повну оплату від клієнтів за фактично спожиту електроенергію.

    Отримані кошти, за даними слідства, не спрямовувалися на розрахунки з державним оператором, а виводилися через мережу підконтрольних компаній та фізичних осіб-підприємців. Це дозволяло організаторам привласнювати значні суми та уникати фінансових зобов’язань.

    Окремим елементом схеми було штучне накопичення боргів перед «Укренерго». Компанії не лише не погашали заборгованість, а й доводили її до критичного рівня, після чого ініціювали процедури банкрутства.

    «Далі схема повторювалась уже з новими товариствами», — зазначив Руслан Кравченко.

    Такий механізм дозволяв уникати відповідальності та продовжувати діяльність через нові юридичні особи, фактично обнуляючи борги та відновлюючи цикл махінацій.

    Правоохоронці вже повідомили про підозру всім учасникам схеми. Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення повного кола причетних осіб, а також на відшкодування завданих державі збитків.

    Експерти зазначають, що подібні схеми є особливо небезпечними для енергетичної системи країни, оскільки підривають фінансову стабільність державних компаній і створюють додаткове навантаження на бюджет.

    В умовах війни, коли енергетична інфраструктура України перебуває під постійною загрозою атак, такі зловживання можуть мати ще більш серйозні наслідки. Забезпечення стабільної роботи енергосистеми є критично важливим як для економіки, так і для повсякденного життя громадян.

    Викриття цієї схеми стало черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із економічними злочинами у стратегічних галузях. Очікується, що подальше розслідування дозволить не лише притягнути винних до відповідальності, а й запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

    Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

    Господарський суд Києва 12 березня визнав банкрутом товариство «Еко-Буд-Трейд» — компанію, яка виступала генеральним підрядником будівництва Подільського мостового переходу в столиці. Відповідне рішення ухвалене після встановлення критичної неплатоспроможності підприємства та відсутності можливостей для відновлення його діяльності.

    У постанові суду зазначено, що компанія не має достатніх активів для погашення боргів, а жодних пропозицій щодо санації не надходило. Таким чином, підприємство буде ліквідоване, а його господарська діяльність — припинена.

    Загальний обсяг заборгованості «Еко-Буд-Трейд» перед кредиторами перевищує 3 мільярди гривень. Найбільшими кредиторами є Головне управління ДПС у Києві з вимогами на 1,47 мільярда гривень та компанія «Спецпроект-Інвест», яка виступила ініціатором процедури банкрутства, із сумою понад 1,17 мільярда гривень. Також серед кредиторів — Антимонопольний комітет України, комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» і низка інших компаній.

    Окремо в судовому реєстрі фігурують позови Подільської окружної прокуратури, яка в інтересах держави вимагала стягнення понад 10,6 мільярда гривень за недійсними договорами. Йдеться про два великі позови на 2,2 та 8,4 мільярда гривень, що додатково підкреслює масштаб фінансових проблем компанії.

    «Еко-Буд-Трейд» отримала підряди на будівництво Подільського мосту ще у 2017 році, вигравши тендери на дві ключові ділянки: від вулиці Межигірської до дамби Русанівських садів та від дамби до бульвару Перова. Загальна вартість робіт за контрактами перевищувала 6 мільярдів гривень.

    Втім уже у 2023 році реалізація проєкту опинилася під тиском правоохоронних органів. Директори як генпідрядника, так і замовника будівництва отримали кримінальні підозри, після чого роботи були передані іншому виконавцю — групі компаній «Автострада».

    Попри зміну підрядника, будівництво мосту продовжилося. У грудні 2023 року відкрили перший з’їзд у напрямку Русанівських садів, а у грудні 2024-го — другий з’їзд у бік Троєщини. У серпні 2025 року було вперше запущено рух усіма смугами мосту.

    Наразі проєкт переходить до наступного етапу. Міська влада планує відкрити з’їзд на Поділ для зменшення транспортного навантаження, а в подальшому — реалізувати Подільсько-Вигурівську лінію метро, яка має з’єднати правий і лівий береги Києва.

    Історія з банкрутством «Еко-Буд-Трейд» вкотре демонструє системні ризики у великих інфраструктурних проєктах столиці, де мільярдні бюджети, судові процеси та кримінальні провадження часто йдуть поруч із будівництвом.

  • Новий етап конфлікту навколо активів Костянтина Жеваго

    Новий етап конфлікту навколо активів Костянтина Жеваго

    Навколо спроби банкрутства одного з найбільших промислових активів Костянтина Жеваго розгорнувся новий корпоративний конфлікт. Ініціатором процедури щодо ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» стала компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила вимоги на 4,7 млрд грн. Саме ця структура розпочала судовий процес про банкрутство підприємства.

    За даними публічних реєстрів, 25% акцій ТОВ «Максі Капітал Груп» пов’язані з Леонідом Крючковим. Він раніше працював у політичному середовищі, був помічником Вадима Столара, обирався до Київради від ВО «Батьківщина» та балотувався до парламенту від партії ОПЗЖ. Крім того, він є братом Дмитра Крючкова, якого ВАКС засудив до тривалого строку ув’язнення у справі про розкрадання коштів енергетичних компаній.

    Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

    Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

    Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

    Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

  • Мережа магазинів електроніки Eldorado офіційно почала процедуру банкрутства

    Мережа магазинів електроніки Eldorado офіційно почала процедуру банкрутства

    Одна з найбільших мереж електроніки в Україні, Eldorado, офіційно увійшла у процедуру банкрутства. Спроба реструктуризувати понад 1 млрд грн боргу провалилася, а кредитори мають лише 30 днів для подання вимог. Повернення коштів ускладнюється багаторічним використанням фіктивних ФОПів, через які компанія працювала для мінімізації податків.

    За цим стоїть бізнесмен Віктор Поліщук — власник ТРЦ «Гулівер», скандального ЖК «Montreal House» і збанкрутілого банку «Михайлівський». Поліщука пов’язують із російськими структурами: його дружина — родичка Медведєва, а сам бізнесмен літав до РФ після 2014 року. Незважаючи на це, він продовжує вести бізнес в Україні та запускати нові проєкти.

    Раніше численні інвестори ЖК «Монреаль» скаржилися на порушення договорів: вони вкладали десятки тисяч доларів, але не отримали житла. Договори розривалися в односторонньому порядку, кошти не поверталися, а комунікація з забудовником блокувалася.

    Крім того, Поліщук заборгував державним банкам 14 млрд грн по «Гуліверу», але продовжує купувати дорогі авто та виїжджати за кордон під час війни, використовуючи документи з ознаками підробки. Він навіть вносився до «Шляху» як водій-волонтер, хоча фактично вантажів не перевозив.

    Банкрутство Eldorado виглядає як чергова схема виведення активів: компанія працювала через сотні фіктивних ФОПів, залишаючи кредиторів та державу без грошей. Журналісти та експерти продовжують досліджувати схеми Поліщука та готують нові звернення до правоохоронних органів.