Golosnovinua.com

Позначка: Батьківщина

  • Знижка для лідерки: ВАКС шокував рішенням зменшити мільйонну заставу для Юлії Тимошенко у 125 разів

    Знижка для лідерки: ВАКС шокував рішенням зменшити мільйонну заставу для Юлії Тимошенко у 125 разів

    Вищий антикорупційний суд України ухвалив безпрецедентне рішення щодо різкого пом’якшення фінансових умов запобіжного заходу для народної депутатки та очільниці парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Про суттєве зниження суми застави стало відомо безпосередньо з офіційної трансляції судового засідання антикорупційного відомства. Судді задовольнили відповідне клопотання самої підозрюваної, радикально переглянувши попередні фінансові зобов’язання, які були встановлені ще на початку поточного року. Це рішення викликало неабиякий резонанс, адже йдеться про колосальну різницю у десятки мільйонів гривень, яку тепер держава змушена буде законно повернути приватним особам.

    Згідно з оновленою ухвалою, відтепер розмір застави для Юлії Тимошенко становить лише 266 240 гривень. Для порівняння, попередня сума фінансового забезпечення сягала 33 280 000 гривень. Математика цього судового вердикту свідчить, що служителі Феміди зменшили фінансовий тягар для очільниці політичної сили приблизно у 125 разів. Ініціатором такого радикального перегляду умов виступила особисто народна обраниця під час публічних слухань. Головним аргументом захисту стала теза про те, що ті гіпотетичні загрози та ризики, на яких так активно наголошували антикорупційні прокурори під час обрання первинного запобіжного заходу, на практиці абсолютно не виправдалися і повністю втратили свою актуальність.

    На підтвердження своєї позиції парламентарка звернула особливу увагу суду на загальну хронологію цього гучного кримінального провадження. Політикиня наголосила, що починаючи з 26 травня – тобто саме з того дня, коли готовий обвинувальний акт був офіційно скерований до суду для розгляду по суті, – щодо неї де-факто не діють жодні процесуальні обов’язки. Як пояснила сторона захисту, відсутність таких обмежень протягом тривалого часу свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваної. Судова колегія Вищого антикорупційного суду, ретельно вислухавши аргументацію та об’єктивно оцінивши поточний стан розгляду матеріалів справи, визнала ці доводи цілком достатніми. У підсумку судді ухвалили резонансне рішення про багатократне зменшення розміру фінансової гарантії.

    Варто нагадати загальний контекст цієї справи: гігантську початкову суму в понад 33 мільйони гривень за лідерку фракції внесли ще у січні 2026 року, аби уникнути більш суворого запобіжного заходу. Згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством, ту величезну фінансову різницю, яка утворилася після нинішнього пом’якшення умов, державне казначейство тепер зобов’язане оперативно повернути на рахунки заставодавців. Юридична процедура передбачає чіткий алгоритм повернення вивільнених коштів тим особам, які свого часу поручилися за підозрювану. Відомо, що серед тих, хто фінансово рятував лідерку партії, є її найближчі політичні соратники. Зокрема, вагому частку загальної суми, а саме 5 мільйонів гривень, тоді особисто вніс чинний народний депутат від фракції «Батьківщина» Костянтин Бондарєв. У політичних колах цього політика відкрито називають одним із головних фінансових донорів та спонсорів усієї політичної сили. Після того, як ухвала набуде повної юридичної сили, ці мільйонні активи мають бути повністю розблоковані та легально перераховані назад їхнім законним власникам.

     

  • Суддя, який послабив обмеження Тимошенко, може звільнитися

    Суддя, який послабив обмеження Тимошенко, може звільнитися

    Суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко, який розглядає резонансну справу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко щодо ймовірного підкупу народних депутатів, може залишити посаду. Інформація про можливе звільнення з’явилася після реєстрації нового матеріалу у Вищій раді правосуддя. Ситуація привернула увагу на тлі дисциплінарної скарги антикорупційних прокурорів та заяви самого судді про втручання у здійснення правосуддя.

    Про це 9 жовтня повідомили УНІАН та ТСН із посиланням на Bankova Mail.

    За інформацією журналістів, Вища рада правосуддя зареєструвала матеріал №3038/0/6-26, пов’язаний із суддею ВАКС Олегом Ткаченком.

    Адвокат Ростислав Кравець заявив, що, за його неофіційними відомостями, документ може стосуватися звільнення судді за власним бажанням.

    Водночас офіційного підтвердження того, що Ткаченко подав заяву про звільнення, наразі немає. Не оприлюднено й рішення Вищої ради правосуддя про припинення його повноважень.

    Поява інформації про можливі кадрові зміни збіглася з новим етапом розгляду справи Юлії Тимошенко, яка перебуває в центрі уваги антикорупційних органів.

    У серпні Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала дисциплінарну скаргу на суддю Ткаченка. За повідомленнями ЗМІ, її перевірку продовжили у вересні.

    Водночас 1 вересня сам суддя звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про можливе втручання в його професійну діяльність.

    Таким чином, навколо судді виникла ситуація, в якій одночасно розглядаються питання дисциплінарної відповідальності та захисту незалежності правосуддя.

    Однак сам факт подання дисциплінарної скарги не доводить порушень з боку судді, так само як повідомлення про можливий тиск потребує належної перевірки.

    Особливу увагу до діяльності Ткаченка привернуло його рішення від 7 липня 2026 року.

    Тоді суддя відмовив прокурору САП у продовженні процесуальних обов’язків Юлії Тимошенко.

    Після цього політикиня більше не була зобов’язана виконувати частину встановлених раніше обмежень, зокрема повідомляти про зміну місця проживання та пересування.

    Водночас запобіжний захід у вигляді застави розміром 33 мільйони гривень залишився чинним.

    Рішення стало одним із важливих етапів провадження щодо можливої пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам.

    За версією НАБУ та САП, Юлія Тимошенко могла пропонувати представникам інших парламентських фракцій регулярну грошову винагороду за певне голосування у Верховній Раді.

    Слідство вважає, що йшлося не лише про підтримку окремих законопроєктів, а й про можливий систематичний вплив на парламентські рішення.

    У матеріалах провадження згадуються переговори щодо регулярної винагороди депутатам та узгодження їхньої позиції під час голосувань.

    Однак ці твердження є позицією сторони обвинувачення. Остаточне встановлення вини або невинуватості належить до повноважень суду.

    Юлія Тимошенко має право на презумпцію невинуватості, а висунуті їй обвинувачення повинні бути доведені у встановленому законом порядку.

    Справу розглядають у Вищому антикорупційному суді, а інформацію про її перебіг, процесуальні рішення та судові засідання публікує проєкт Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив».

    Тим часом 9 жовтня з’явилися нові подробиці щодо подальшого судового розгляду.

    Як повідомив «Укрінформ», ВАКС переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 26 жовтня.

    За словами адвоката політикині Олександра Готіна, під час засідання сторона захисту подала клопотання про тимчасовий доступ до комп’ютерів Національного антикорупційного бюро.

    Суд наразі не побачив підстав для задоволення цього клопотання, хоча можливість повернення до відповідного питання в подальшому не виключена.

    Інформації про те, що перенесення засідання пов’язане саме з можливою відставкою Ткаченка, немає.

    Якщо суддя справді подасть заяву та його повноваження будуть припинені, може виникнути необхідність визначення іншого судді для подальшого розгляду провадження.

    Проте конкретні процесуальні наслідки залежатимуть від офіційного рішення та стадії судового розгляду.

    Наразі Ткаченко залишається суддею, який здійснює розгляд справи, а відомості про його майбутнє звільнення не отримали документального підтвердження.

    Таким чином, резонансне провадження щодо Юлії Тимошенко опинилося в центрі уваги не лише через обвинувачення в можливому підкупі народних депутатів, а й через ситуацію навколо судді, який розглядає справу.

    Подальший розвиток подій залежатиме від рішень Вищої ради правосуддя та наступних засідань ВАКС, найближче з яких призначене на 26 жовтня.

  • Помер колишній нардеп Євген Шаго: що відомо про політика та екскерівника ЄЕСУ

    Помер колишній нардеп Євген Шаго: що відомо про політика та екскерівника ЄЕСУ

    В Україні помер колишній народний депутат Євген Шаго, який працював у Верховній Раді V та VI скликань, обіймав посаду першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України та свого часу працював у керівництві корпорації «Єдині енергетичні системи України». Про смерть політика 14 серпня повідомила Верховна Рада України. Причину смерті парламент у своєму повідомленні не назвав.

    Євгену Шаго було 84 роки. За офіційною інформацією Верховної Ради, він народився 23 листопада 1941 року. У парламентській біографії зазначено, що мав вищу освіту та був членом Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина».

    Політична кар’єра Шаго була тісно пов’язана з Блоком Юлії Тимошенко. До Верховної Ради V скликання він пройшов за списком БЮТ під номером 94. Депутатських повноважень набув 25 травня 2006 року і працював до 12 червня 2007 року. На момент обрання Шаго очолював один із департаментів виконавчого секретаріату Політичної ради партії «Батьківщина».

    У парламенті V скликання він входив до Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Також був членом Національної парламентської групи у Міжпарламентському Союзі та входив до груп міжпарламентських зв’язків зі США, Китаєм, Японією та Саудівською Аравією.

    У 2007 році Шаго знову став народним депутатом — цього разу VI скликання. Він ішов під №80 у списку Блоку Юлії Тимошенко і працював у Верховній Раді від 23 листопада 2007 року до завершення каденції 12 грудня 2012-го.

    Під час другого депутатського терміну напрям його парламентської роботи змістився до екологічної проблематики. Спочатку Шаго був членом Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а з грудня 2008 року очолив у ньому підкомітет з питань поводження з техногенними родовищами та промисловими відходами. На цій посаді він перебував до завершення VI скликання.

    Крім того, упродовж усього VI скликання Євген Шаго був секретарем Лічильної комісії Верховної Ради. Він також входив до української частини Комітету парламентського співробітництва Україна–ЄС та до численних груп міжпарламентських зв’язків — зокрема зі США, Великою Британією, Німеччиною, Францією, Японією, Норвегією та Азербайджаном.

    Шаго залишався у фракції БЮТ протягом обох парламентських каденцій. У VI скликанні спочатку був членом фракції «Блок Юлії Тимошенко», а після її переформатування у 2010 році — фракції «Блок Юлії Тимошенко – “Батьківщина”».

    Працював у Кабміні та енергетичному бізнесі

    До депутатської роботи Євген Шаго мав досвід як у державному управлінні, так і в енергетичному бізнесі.

    Верховна Рада у повідомленні про його смерть нагадала, що політик свого часу обіймав посаду першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України. Також він працював у керівництві корпорації «Єдині енергетичні системи України».

    ЄЕСУ була однією з найвідоміших українських енергетичних компаній 1990-х років. У середині десятиліття корпорація займалася великими поставками природного газу та відігравала помітну роль на українському енергетичному ринку. У 1995–1996 роках вона була одним із найбільших імпортерів газу в Україну.

    Шаго згадується у джерелах як один із керівників компанії. «Українська правда» ще у 2005 році називала його колишнім головою правління «Єдиних енергетичних систем України».

    Саме робота в ЄЕСУ стала одним із найбільш відомих етапів його біографії до переходу у велику політику.

    У 2005 році Шаго також працював першим заступником міністра Кабінету Міністрів України. Після цього він перейшов до партійної роботи у «Батьківщині», а вже наступного року вперше отримав депутатський мандат. На парламентських виборах 2006 року його було включено до списку БЮТ під №94. ЦВК офіційно зареєструвала його кандидатом, а після виборів він став депутатом.

    У Раді займався енергетикою та екологією

    Дві каденції Шаго у Верховній Раді припали на період серйозних політичних змін в Україні — від парламентської кризи 2006–2007 років до завершення роботи VI скликання у 2012 році.

    У першій каденції його парламентська діяльність була безпосередньо пов’язана з енергетикою — галуззю, у якій він до того мав управлінський досвід.

    У другій каденції основними напрямами стали екологічна безпека, поводження з промисловими відходами та проблеми техногенно навантажених територій.

    Як голова відповідного підкомітету Шаго працював із питаннями техногенних родовищ та промислових відходів. Офіційні матеріали парламенту підтверджують, що він входив до складу профільного екологічного комітету, а з грудня 2008 року очолював один із його семи підкомітетів.

    Також Шаго долучався до роботи тимчасових парламентських органів. Зокрема, у 2009–2010 роках був членом Тимчасової слідчої комісії, яка розслідувала можливі порушення посадовцями Київської області під час надання та переоформлення прав на земельні ділянки.

    Був членом «Батьківщини»

    У політичному житті Шаго тривалий час залишався пов’язаним із командою Юлії Тимошенко.

    На виборах 2006 року він балотувався від БЮТ як член «Батьківщини». Такий самий політичний статус зберіг і під час дострокових парламентських виборів 2007 року. Офіційна сторінка Верховної Ради вказує, що під час обрання до VI скликання він був членом партії «Батьківщина».

    Після завершення депутатської каденції у 2012 році Шаго вже не повертався до Верховної Ради. На парламентських виборах того року його включали до списку «Батьківщини», однак депутатського мандата він не отримав. Дані виборчої документації ЦВК підтверджують, що тоді він балотувався як член партії.

    Останні роки Євген Шаго не перебував у центрі активної парламентської політики.

    Причина смерті не повідомляється

    Повідомляючи про смерть колишнього депутата, Верховна Рада зосередилася на його державній і парламентській діяльності. Інформацію про обставини або причину смерті у повідомленні не оприлюднили.

    Так само станом на 14 серпня немає офіційної інформації про дату та місце прощання.

    Євген Шаго прожив 84 роки. Його політична кар’єра охопила роботу в органах виконавчої влади, енергетичній сфері, партійній структурі «Батьківщини» та дві каденції у Верховній Раді.

    У парламенті він спочатку працював над питаннями паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки, а згодом — над екологічною політикою, поводженням із промисловими відходами й проблемами техногенних територій. Окремою сторінкою його біографії залишилася робота у «Єдиних енергетичних системах України» — одній із найвідоміших енергетичних корпорацій України 1990-х років.

    14 серпня Верховна Рада офіційно повідомила про смерть свого колишнього колеги.

  • Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про зміну підсудності її кримінального провадження. Таким чином справа й надалі розглядатиметься саме у ВАКС, який суд визнав належним судом для її розгляду. Про рішення повідомила Transparency International Ukraine.

    Колегія суддів Апеляційної палати дійшла висновку, що жодних правових підстав для передачі матеріалів до іншого суду немає. Суд також не встановив обставин, які могли б свідчити про упередженість ВАКС або створювати конфлікт інтересів під час розгляду справи.

    Захист Тимошенко наполягав, що кримінальне провадження має бути передане до Київського апеляційного суду. Основним аргументом адвокатів було те, що народний депутат Сергій Власенко, який є членом фракції «Батьківщина» та одним із найближчих соратників Тимошенко, очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка аналізує діяльність правоохоронних органів і судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. На думку сторони захисту, це могло створювати сумніви щодо неупередженості судового розгляду.

    Водночас представники Transparency International Ukraine зазначили, що такі клопотання можуть бути спрямовані на затягування судового процесу, оскільки подання заяви про зміну підсудності автоматично призупиняє підготовче провадження до ухвалення рішення Апеляційною палатою.

    Історія цього клопотання триває ще з червня. Спочатку Апеляційна палата ВАКС мала розглянути його 24 червня, однак засідання було перенесене після звернення самої Тимошенко. Вона повідомила суд, що перебуває у закордонних відрядженнях до Франції та Австрії і хоче особисто брати участь у розгляді питання про передачу справи до іншого суду. Тоді суд погодився відкласти слухання та призначив його на 3 липня.

    Кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко перебуває у ВАКС після завершення досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    26 травня САП направила обвинувальний акт до суду. За версією слідства, Тимошенко інкримінується пропозиція неправомірної вигоди народним депутатам інших фракцій за підтримку потрібних законопроєктів у Верховній Раді. Слідчі стверджують, що під час обшуку в офісі партії «Батьківщина» 13 січня було вилучено 40 тисяч доларів, які, за версією обвинувачення, призначалися для підкупу парламентарів.

    Ключовими доказами у справі, за даними НАБУ, є аудіозаписи розмов, на яких, за версією слідства, зафіксовано обговорення можливих виплат депутатам за голосування щодо окремих законодавчих ініціатив. Захист Тимошенко категорично заперечує ці обвинувачення та заявляє, що записи були сфальсифіковані. Сама народна депутатка також стверджує, що вилучені кошти є її особистими заощадженнями і не мають жодного стосунку до кримінального провадження.

    У січні Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, серед яких було обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу суду. Згодом суд також наклав арешт на частину її активів, що перебували на рахунках в Ощадбанку, хоча арешт із трьох автомобілів було скасовано.

    Після рішення Апеляційної палати ВАКС підготовче провадження у справі може бути продовжене вже без перешкод. Наступним етапом стане підготовче судове засідання, під час якого суд визначатиме порядок розгляду обвинувального акта по суті.

    Сама Юлія Тимошенко продовжує наполягати на своїй невинуватості та неодноразово заявляла, що розцінює кримінальне провадження як політично мотивоване. Також вона публічно критикувала діяльність НАБУ та САП і виступала за зміну моделі функціонування антикорупційних органів.

    Наразі ж рішення Апеляційної палати означає, що кримінальне провадження залишиться у юрисдикції Вищого антикорупційного суду, який і продовжить його розгляд відповідно до чинного законодавства.

  • Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Провадження проти лідерки партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко отримало новий міжнародний резонанс після того, як група європейських юристів-міжнародників з прав людини звернулася до структур Організації Об’єднаних Націй із заявами про можливі порушення фундаментальних прав та ознаки політичної вмотивованості розслідування.

    Як повідомляє агентство AFP, звернення до чотирьох спеціальних доповідачів Управління Верховного комісара ООН з прав людини подали французький юрист Франсуа Зімере, а також юристки Джессіка Фінель та Каталіна де ла Сота. У своєму документі вони виклали детальний аналіз перебігу справи та зазначили, що, на їхню думку, розслідування містить низку системних процесуальних проблем, які можуть суперечити міжнародним стандартам справедливого судочинства.

    Юристи стверджують, що ключовим елементом їхніх зауважень є питання доступу сторони захисту до доказової бази. Зокрема, вони вказують, що адвокатам, за їхньою оцінкою, було обмежено доступ до матеріалів справи, включно з оригінальними аудіозаписами, які фігурують як важливі докази. На їхню думку, така ситуація може ставити під сумнів рівність сторін у процесі та право на повноцінний захист.

    У зверненні до ООН також наголошується, що сукупність обставин у провадженні проти Тимошенко може свідчити про порушення базових гарантій справедливого суду, закріплених у міжнародному праві. Автори документа закликають спеціальних доповідачів ООН розглянути ситуацію та дати їй правову оцінку в межах своїх повноважень, а також вжити заходів реагування у випадку підтвердження виявлених порушень.

    Окрему увагу привертає постать Франсуа Зімере, який є відомим європейським правником у сфері міжнародного права та прав людини, а також колишнім послом Франції з прав людини. Він неодноразово виступав у міжнародних інституціях із позицією щодо захисту прав людини та активно підтримує притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час війни проти України, що додає додаткової уваги до його участі у цій справі.

    Реакція міжнародної правової спільноти на провадження проти Тимошенко з’являється не вперше. Раніше окремі депутати Європейського парламенту та представники Парламентської асамблеї Ради Європи висловлювали занепокоєння щодо дотримання процесуальних гарантій у справі, а також наголошували на необхідності забезпечення повної неупередженості розслідування та судового розгляду.

    Крім того, у звітах українських правозахисних організацій, зокрема Харківської правозахисної групи, зазначалося, що перебіг розслідування може містити низку процесуальних порушень. У цих висновках підкреслювалося, що сукупність зафіксованих обставин потенційно може вказувати на політичну вмотивованість переслідування, хоча остаточні юридичні оцінки мають давати компетентні судові інстанції.

    Сама справа Тимошенко вже тривалий час залишається предметом суспільної та політичної дискусії як в Україні, так і за її межами. Вона неодноразово ставала об’єктом критики з боку міжнародних організацій, тоді як українська сторона наполягає на законності дій правоохоронних органів і відсутності політичного впливу на перебіг розслідування.

    Нинішнє звернення європейських юристів до структур ООН може стати черговим етапом у міжнародному розгляді справи, оскільки спеціальні доповідачі УВКПЛ мають мандат оцінювати відповідність національних проваджень міжнародним стандартам прав людини та формувати рекомендації для держав щодо усунення можливих порушень.

    Таким чином, справа Тимошенко знову опинилася у фокусі міжнародної уваги, а участь авторитетних європейських правників і звернення до ООН можуть суттєво посилити дискусію навколо дотримання стандартів справедливого судочинства в цьому провадженні.

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після оголошення підозри народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко співпраця між фракціями «Слуга народу» і «Батьківщина» у Верховній Раді фактично припинилася. Про це повідомляють співрозмовники у парламенті.

    За інформацією джерел, ситуація загострилася після візиту детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до партійного офісу «Батьківщини». Саме після цих подій Тимошенко у розмовах із депутатами заявила, що розслідування є політично мотивованим.

    За словами співрозмовників у Раді, лідерка «Батьківщини» нібито назвала справу «руками Арахамії» і заявила, що влада таким чином «зливає опозицію». Після вручення підозри депутати фракції БЮТ на певний час перестали брати участь у засіданнях погоджувальної ради та не з’являлися на окремих парламентських засіданнях.

    Джерела зазначають, що після цього робоча взаємодія між фракціями фактично зупинилася. За даними інсайдерів, нині у парламенті не відбувається координації голосувань між «Слугою народу» та «Батьківщиною».

    У публічних заявах Тимошенко також звучала критика на адресу влади, зокрема щодо так званого «зовнішнього управління» державою. На думку співрозмовників у парламенті, така риторика зменшує шанси на те, що фракція «Батьківщина» підтримуватиме законопроєкти, необхідні для співпраці з міжнародними партнерами — зокрема з Міжнародним валютним фондом та в межах програми Ukraine Facility.

    За інформацією джерел, оперативна підозра НАБУ стала реакцією на матеріали, у яких нібито зафіксовані наміри Тимошенко зруйнувати парламентську більшість. Водночас ситуація збіглася із невиконанням домовленостей щодо підтримки фракцією «Батьківщина» низки кадрових рішень у Верховній Раді, які просувалися Офісом президента та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

    На цьому тлі у парламенті говорять про новий етап політичного конфлікту між владою та однією з ключових опозиційних сил.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

    Екснардеп Ігор Мосійчук опублікував аудіозапис розмови голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії з народним депутатом України від цієї фракції Ігорем Копитіним, якого, зі слів Мосійчука, НАБУ використало як “торпеду” проти голови парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

    На плівках, опублікованих Мосійчуком, голос, схожий на голос Давида Арахамії, переконує нардепа Копитіна здійснити провокацію відносно Юлії Тимошенко заради збереження монобільшості “Слуг Народу” у Верховній Раді.

    “Я твердо переконаний, що Офіс Генпрокурора і Державне бюро розслідувань мають порушити кримінальне провадження за фактом публікації цього аудіозапису, провести відповідну експертизу та встановити його автентичність, після чого притягнути до кримінальної відповідальності винних у цій провокації” – зазначає Ігор Мосійчук.