Golosnovinua.com

Позначка: батьки

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    В українському освітньому середовищі розгорілася дискусія навколо ідеї щорічного загального тестування школярів, результат якого нібито міг би визначати, чи переходить дитина до наступного класу. Частина батьків та педагогів підтримує такий підхід як спосіб реально контролювати засвоєння програми, інші вважають, що в умовах війни він створить для дітей додатковий стрес.

    Водночас важливо уточнити: станом на 1 серпня 2026 року Міністерство освіти і науки України не оголошувало про запровадження загальнонаціонального щорічного тесту з прохідним балом для переведення всіх учнів до наступного класу. У доступних офіційних документах МОН такої реформи немає. Тож наразі йдеться саме про суспільну дискусію, а не про затверджену чи офіційно запропоновану державою зміну.

    Приводом для обговорення став допис репетиторки англійської мови, яка запропонувала підписникам поміркувати, чи варто запровадити наприкінці кожного навчального року обов’язковий «зріз знань». За такою моделлю учень, який не подолав би визначений поріг, не переходив би до наступного класу.

    Авторка допису сама поставилася до такої ідеї скептично, зазначивши, що українські діти й без того навчаються в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та психологічного навантаження. Особливо гостро питання постає у регіонах, де учні регулярно змушені проводити ночі в укриттях, а вже вранці повертатися до навчання.

    У коментарях думки розділилися. Прихильники щорічної перевірки знань вважають, що нинішня система недостатньо мотивує школярів, оскільки значна частина дітей упевнена, що незалежно від результатів її все одно переведуть далі. На їхню думку, наявність реального прохідного порогу змусила б учнів відповідальніше ставитися до навчання.

    Противники ідеї наголошують, що одна стандартизована перевірка не завжди об’єктивно відображає знання дитини. Результат може залежати від стресу, стану здоров’я, умов навчання, перебоїв з електроенергією, частоти повітряних тривог чи навіть того, чи мав учень стабільний доступ до уроків протягом року.

    Як учнів переводять до наступного класу зараз

    Чинна українська система вже передбачає підсумкове оцінювання результатів навчання, але це не є окремим загальнонаціональним тестом, однаковим для всіх школярів.

    Міністерство освіти і науки визначає, що переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового — семестрового та річного — оцінювання і рішення педагогічної ради закладу освіти.

    Тобто вже зараз школа не просто автоматично «переводить усіх», як іноді звучить у дискусіях. Формально рішення ґрунтується на результатах навчання конкретного учня.

    Окремий порядок передбачено для дітей, які навчалися за кордоном або тривалий час не могли відвідувати українську школу. Якщо дитина не має документів із результатами навчання за кордоном або не вивчала частину предметів української програми, школа може провести річне оцінювання. У разі успішного проходження її зараховують до наступного класу.

    МОН також зазначає, що питання переведення конкретного учня вирішує саме заклад освіти, до якого він зарахований.

    Отже, елементи перевірки знань уже існують, однак вони не мають форми єдиного державного тесту з фіксованим балом для всіх дітей.

    Чи можна залишити дитину в тому самому класі

    Чинні норми допускають ситуації, коли учень може повторно навчатися у тому самому класі, але механізм значно складніший за формулу «не набрав бал — залишився».

    Особливі правила існують, зокрема, для дітей, які через війну тривалий час не мали можливості повноцінно навчатися. Для них школа може скласти індивідуальну програму, провести додаткові заняття та оцінювання. Також за заявою батьків дитина може залишитися в тому самому класі.

    Це суттєво відрізняється від моделі, яка зараз обговорюється у соцмережах, де пропонується один обов’язковий поріг для всіх.

    МОН змінювало правила переведення, але не вводило щорічний іспит

    Міністерство справді неодноразово переглядало нормативну базу щодо зарахування та переведення учнів.

    У 2024 році МОН виносило на громадське обговорення зміни до порядку переведення учнів, однак вони стосувалися передусім цифрової взаємодії та процедур у системі загальної середньої освіти, а не введення єдиного щорічного екзамену.

    У 2025 році міністерство також затвердило зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів державних і комунальних закладів освіти. Однак і в цьому документі немає норми про обов’язковий загальнонаціональний тест із прохідним балом після кожного класу.

    Тому заголовки про те, що «в Україні хочуть запровадити щорічний тест і не переводити тих, хто його не склав», варто сприймати обережно. Ініціатива наразі не походить від уряду або Міністерства освіти.

    Чому тема все одно стала популярною

    Дискусія виникла не випадково. Українська освіта останні роки стикається з серйозними втратами навчального часу через пандемію, повномасштабну війну, дистанційне навчання та перебої з електроенергією.

    Через це батьки й педагоги дедалі частіше ставлять питання про те, наскільки повно учні засвоюють матеріал і чи достатньо нинішніх форм оцінювання для виявлення освітніх прогалин.

    Прихильники регулярних стандартизованих перевірок вважають, що вони могли б показувати реальну картину знань і дозволяти школам раніше реагувати на відставання.

    Опоненти наголошують: якщо використовувати тест не для діагностики, а як жорсткий бар’єр для переходу між класами, він може перетворитися на ще один високоставковий іспит. У такому разі школи ризикують почати готувати дітей передусім до тесту, а не до системного засвоєння матеріалу.

    Особливо гостро це питання стоїть під час війни, коли умови навчання дітей у різних регіонах України радикально відрізняються.

    Таким чином, ідея щорічного «зрізу знань» із обов’язковим прохідним балом справді активно обговорюється в українських соцмережах. Проте офіційної ініціативи МОН запровадити такий механізм для всіх школярів наразі немає.

    Зараз учнів переводять до наступного класу на основі семестрового та річного оцінювання і рішення педагогічної ради. Тож поки що формула «не склав єдиний тест — залишився на другий рік» є лише предметом суспільної дискусії, а не новим правилом української школи.

  • В Україні посилюють контроль за відвідуванням шкіл: батькам загрожують штрафи за прогули дітей

    В Україні посилюють контроль за відвідуванням шкіл: батькам загрожують штрафи за прогули дітей

    В Україні можуть штрафувати батьків за систематичні прогули школярів без поважних причин. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого, яка зобов’язує працівників навчальних закладів фіксувати факти відсутності учнів та передавати інформацію до правоохоронних органів.

    Згідно з новими правилами, відповідальність за облік відвідування покладається на директорів шкіл, класних керівників і шкільних психологів. У разі виявлення прогулів без поважних причин вони мають повідомляти про це підрозділи ювенальної превенції поліції.

    Підставою для притягнення до відповідальності є стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає покарання за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей.

    У разі першого порушення суд може призначити штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень. Якщо ж ситуація повторюється протягом року, сума штрафу зростає і може становити від 1700 до 5100 гривень.

    Таким чином, держава посилює контроль за освітнім процесом і відповідальністю батьків за відвідування школи дітьми. Влада наголошує, що регулярна присутність учнів на заняттях є важливою умовою їхнього розвитку та успішного навчання.

  • Як правильно діяти батькам при булінгу у школі

    Як правильно діяти батькам при булінгу у школі

    Новий навчальний рік для багатьох батьків може стати випробуванням, якщо дитина стикається з булінгом у школі. Важливо не замовчувати випадки цькування, адже це шкодить фізичному та психологічному стану дитини. На сайті освітнього омбудсмена пояснюють, як правильно оформити заяву про булінг, щоб її розглянули та кривдника притягнули до відповідальності.

    Кроки при булінгу

    Батьки повинні повідомити директора школи та, за потреби, звернутися до поліції або Служби освітнього омбудсмена. Багато звернень залишаються без належного розгляду через відсутність доказів чи опису конкретних фактів булінгу.

    Правильне оформлення заяви підвищує шанси на судовий розгляд та покарання кривдника.

    Як скласти заяву

    Заява має бути письмовою і містити:

    • Прізвище, ім’я, по батькові дитини та заявника;

    • Місце проживання;

    • Суть звернення;

    • Підпис та дату подання;

    • Контактні дані (телефон, електронну пошту).

    Детально описуйте факти булінгу:

    • Коли розпочався та тривалість;

    • Дати, час і місце кожного випадку;

    • Свідки та дії інших дітей або працівників школи;

    • Наслідки для дитини (фізичні, психологічні, економічні);

    • Докази (фото, скріни, аудіо чи відео).

    Важливо відокремлювати факти від власних емоцій.

    Реєстрація заяви

    Заява має бути зареєстрована у двох примірниках: один залишається у школі з вхідним номером і датою, другий — у заявника. Після цього керівник школи зобов’язаний розглянути ситуацію та скликати комісію з питань булінгу.

    Також керівник повідомляє про заяву поліцію, або це може зробити сам заявник. Якщо булінг підтверджується, справу розглядає суд. Кривднику або його батькам можуть призначити штраф за ст. 173-4 КУпАП (булінг) або ст. 184 КУпАП (невиконання обов’язків щодо виховання дітей).

    Вчасне реагування та правильне оформлення заяви — ключ до захисту дитини та притягнення кривдника до відповідальності.

  • Ранкова нудота у школярів: коли варто бити на сполох

    Ранкова нудота у школярів: коли варто бити на сполох

    Ранкове самопочуття дитини може стати важливим індикатором її фізичного та психологічного стану. Часто батьки помічають, що їхніх дітей нудить саме вранці, перед виходом до школи. Такий симптом не завжди є випадковістю — іноді він сигналізує про серйозніші проблеми, а іноді пов’язаний із буденністю та стресом.

    Основні причини ранкової нудоти

    Стрес та шкільна тривожність
    Школа для багатьох дітей є джерелом сильного емоційного навантаження. Контрольні, конфлікти з однокласниками чи строгі вчителі можуть викликати фізичну реакцію організму: нудоту, біль у животі, запаморочення.

    Недосипання та втома
    Пізнє засинання та нестача сну виснажують організм. Діти, які не відпочили достатньо, часто відчувають слабкість, головний біль і нудоту зранку.

    Проблеми з травленням
    Гастрит, порушення харчування, переїдання на ніч або інші хвороби шлунково-кишкового тракту можуть спричиняти ранкову нудоту. Якщо симптоми супроводжуються болем або відсутністю апетиту, варто звернутися до гастроентеролога.

    Неправильний або відсутній сніданок
    Порожній шлунок або надто важка їжа зранку можуть викликати дискомфорт. Легкий, збалансований сніданок допомагає стабілізувати рівень цукру в крові та запобігти нудоті.

    Вестибулярна чутливість
    Деякі діти мають схильність до порушень роботи вестибулярного апарату. Це проявляється нудотою та запамороченням уранці, коли організм переходить від сну до активності.

    Соматичні прояви прихованих захворювань
    Регулярна ранкова нудота може сигналізувати про серйозні проблеми: підвищений внутрішньочерепний тиск, гормональні збої, інфекції. У таких випадках обов’язково потрібна консультація педіатра та додаткові обстеження.

    Поради для батьків

    • Спостерігати за частотою та інтенсивністю скарг.

    • Вести щоденник харчування та сну.

    • Говорити з дитиною про її емоції та переживання у школі.

    • Не відкладати візит до лікаря, якщо нудота повторюється часто або супроводжується іншими симптомами.

    Ранкова нудота може бути тимчасовою реакцією на стрес або втому, а може свідчити про приховані проблеми зі здоров’ям. Завдання батьків — уважно ставитися до сигналів дитини та забезпечити їй підтримку як фізично, так і емоційно.

  • Кофеїн і цукор: які напої загрожують здоров’ю дітей

    Кофеїн і цукор: які напої загрожують здоров’ю дітей

    Деякі популярні напої можуть бути шкідливими для дітей і навіть завдати непоправної шкоди їхньому здоров’ю. Фахівці радять уникати вживання певних категорій напоїв у дитячому віці через високий вміст цукру, кофеїну та інших стимуляторів, які негативно впливають на розвиток організму.

    До списку напоїв, які не рекомендується давати дітям, входять:

    1. Солодкі газовані напої, особливо кола — дітям до 12 років їх вживати не варто. Вони містять багато цукру та фосфорну кислоту, яка разом із кофеїном вимиває кальцій з кісток. Це особливо небезпечно у період активного росту дитини, адже послаблює кісткову тканину.

    2. Пакетовані соки та лимонади — їх слід обмежити для дітей до 11 років. Попри назву, у таких напоях мало корисних речовин, натомість багато прихованого цукру. Регулярне вживання може сприяти ожирінню, карієсу і розвитку алергій.

    3. Кава і міцний чай — не рекомендуються дітям до 16 років. Кофеїн у цих напоях може викликати збудження нервової системи, порушення сну, підвищення тиску і тривожність. До підліткового віку організм ще не готовий до таких стимуляторів.

    4. Енергетичні напої — категорична заборона для осіб до 18 років. Високі дози кофеїну, цукру та інших стимуляторів у цих напоях можуть призвести до серйозних проблем із серцем, порушень ритму та неврологічних розладів.

    Натомість для дітей найкраще підходить проста питна вода. Також корисними будуть домашні компоти без додавання цукру, узвари та м’які трав’яні чаї — за умови консультації з лікарем.

    Здоров’я дітей залежить від правильного харчування та режиму вживання напоїв. Батькам варто бути уважними і уникати продуктів, які можуть зашкодити організму їхніх малюків.

  • Суд може змусити утримувати батьків, якщо вони непрацездатні і потребують допомоги

    Суд може змусити утримувати батьків, якщо вони непрацездатні і потребують допомоги

    В Україні піклування про батьків – не лише моральна норма, а й юридичне зобов’язання. Конституція та Сімейний кодекс України прямо зобов’язують повнолітніх дітей піклуватися про непрацездатних батьків і, за потреби, надавати їм матеріальну допомогу. Однак обов’язок утримання має чіткі умови та винятки, які враховує суд.

    Згідно зі статтею 202 Сімейного кодексу України (СКУ), повнолітні дочка або син мають обов’язок утримувати своїх батьків, якщо ті є:

    • непрацездатними (досягли пенсійного віку або мають інвалідність I–III груп);

    • потребують матеріальної допомоги (тобто не мають достатнього доходу, пенсії або іншого джерела для прожиткового мінімуму).

    Сам факт непрацездатності ще не зобов’язує дітей до сплати аліментів — важливо довести, що батьки дійсно не можуть самостійно себе забезпечити. Оцінюється наявність пенсії, пільг, субсидій або майна, яке може приносити дохід.

    Суд може стягнути з дітей не лише щомісячні аліменти, а й витрати на лікування або догляд, якщо батьки тяжко хворі або є особами з інвалідністю. Аліменти можуть бути призначені як у фіксованій сумі, так і у відсотках від доходу. У виняткових випадках їх можуть присудити лише на обмежений строк – не більше трьох років.

    Також суд ураховує можливість отримання утримання від інших дітей, подружжя або батьків, якщо позов подано тільки до одного з дітей.

    Існують винятки, коли дитина може бути звільнена судом від обов’язку утримувати батьків. Серед підстав:

    • батьки ухилялися від виконання своїх обов’язків щодо дитини (не виховували, не забезпечували);

    • не сплачували аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість понад три роки, яка не погашена на момент розгляду справи;

    • були позбавлені батьківських прав, і ці права не були поновлені.

    Дочка або син мають довести в суді факт такого ухилення або заборгованості — наприклад, за допомогою виконавчих документів чи довідок від державної виконавчої служби.

  • Дівчина у Тернополі принесла наркотики до школи

    Дівчина у Тернополі принесла наркотики до школи

    У Тернополі 15-річна школярка принесла до навчального закладу психотропну речовину. Пакунок із підозрілим порошком виявила інспекторка Служби освітньої безпеки після того, як інші учні звернули увагу на дивну поведінку дівчини й повідомили дорослих.

    Інцидент стався під час навчального дня. Після повідомлення школярів інспекторка провела перевірку, під час якої у рюкзаку дівчини знайшла пластиковий пакет із порошкоподібною речовиною. На місце викликали слідчо-оперативну групу. Речовину вилучили та направили на експертизу для встановлення точного складу.

    Дівчина відмовилася пояснити, де взяла наркотики та навіщо принесла їх до школи.

    Поліція Тернопільщини відкрила кримінальне провадження. Санкція статті, за якою кваліфіковано дії дівчини, передбачає:

    • штраф до 51 тисячі гривень,

    • виправні роботи на строк до двох років,

    • пробаційний нагляд до п’яти років,

    • обмеження волі на той самий термін.

    Окрім цього, правоохоронці склали адміністративний протокол на батьків неповнолітньої за неналежне виконання батьківських обов’язків. Їм загрожує штраф до 1 700 гривень.

  • Підлітків вербують спецслужби РФ: які ознаки та як діяти батькам?

    Підлітків вербують спецслужби РФ: які ознаки та як діяти батькам?

    Українські правоохоронці та Міністерство освіти і науки б’ють на сполох: російські спецслужби активно залучають дітей до диверсійної діяльності через маніпуляції, шантаж та обман. Підлітків спокушають “легким заробітком”, змушують виконувати “нескладні завдання”, які згодом переростають у серйозні злочини.

    Завербовані діти можуть не усвідомлювати, що стають учасниками незаконної діяльності. Наприклад, в Івано-Франківську двох школярів дистанційно підірвали, коли вони переносили вибухівку.

    Росіяни використовують різні методи для втягнення неповнолітніх у злочини: видають себе за друзів, представляються поліцією або просто пропонують гроші за розміщення листівок, підпали чи зйомку стратегічних об’єктів.

    Як розпізнати вербування?

    Експерти радять батькам звертати увагу на зміни в поведінці дитини:

    • поява незрозумілих коштів або дорогих гаджетів;

    • замкнутість, тривале перебування в соціальних мережах, уникає розмов про знайомства в інтернеті;

    • нові знайомі, які пропонують підозрілі “підробітки”;

    • різкий інтерес до військової справи, стратегічних об’єктів, політики;

    • розмови про “легкий заробіток” у мережі.

    Як уберегти дитину?

    У МОН радять батькам підтримувати довірливі стосунки з дітьми, цікавитися їхнім колом спілкування, контролювати контент, який вони споживають у соцмережах. Важливо навчати підлітків правилам цифрової безпеки, пояснювати ризики вербування та відповідальність за злочини.

    У разі підозр слід спокійно поговорити з дитиною, не тиснути, а також зберегти докази (скриншоти, посилання на акаунти вербувальників) та звернутися до кіберполіції або СБУ.

    Роль педагогів у протидії вербуванню

    Освітяни можуть допомогти, проводячи уроки медіаграмотності, критичного мислення та безпечної поведінки в інтернеті. Також важливо створювати безпечний простір, у якому діти зможуть ділитися підозрілими ситуаціями, та співпрацювати з батьками та правоохоронцями.

  • Жорстокість без меж: у Зінькові діти катували 10-річного хлопчика

    Жорстокість без меж: у Зінькові діти катували 10-річного хлопчика

    Полтавщина сколихнута шокуючим випадком жорстокого насильства серед дітей. У місті Зіньків четверо неповнолітніх – віком від 10 до 14 років – побили 10-річного хлопчика. Подія трапилася ще два тижні тому, але лише зараз про неї стало відомо громадськості.

    За даними поліції, знущання сталося на території недобудованої споруди. Четверо дітей – 10, 11, 12 та 14 років – тримали хлопчика та наносили йому тілесні ушкодження.

    Зазначається, що слідчим підрозділом відділення 4 (м. Зіньків) Полтавського районного управління поліції розпочато кримінальне провадження за фактом побиття чотирма дітьми 10-річного хлопчика.

    Під час першочергових слідчих дій попередньо встановлено, що подія сталась близько двох тижнів тому у місті Зінькові, на території недобудованої споруди. Четверо дітей (10,11,12 та 14 років) тримали та заподіювали тілесні ушкодження своєму 10-річному знайомому

    – йдеться у дописі.

    Як повідомили в поліції, наразі діти разом із батьками надали пояснення поліції. Причини та обставини події з’ясовуються.

    За даним фактом слідчим підрозділом поліції, під процесуальним керівництвом Зіньківського відділу Диканської окружної прокуратури, розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 127 (Катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України

    – зазначили правоохоронці.

    Слідчі дії тривають.