Позначка: BBC

  • Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Битва за 10 мільярдів: американський суд зобов’язав Дональда Трампа свідчити під присягою у справі проти BBC

    Американський суд зобов’язав президента США Дональда Трампа до 11 грудня дати свідчення під присягою у гучній справі про наклеп проти британської телерадіомовної корпорації BBC. Відповідне рішення ухвалила суддя Енджолік Летт, відхиливши спроби захисту відкласти допит на наступний рік. Приводом для безпрецедентного позову на 10 мільярдів доларів став випуск програми Panorama, де журналісти змонтували фрагменти промови Трампа перед штурмом Капітолія 6 січня 2021 року. З відео прибрали заклик до прихильників діяти «мирно і патріотично», що створило враження прямого підбурювання до насильства.

    Попри те, що корпорація BBC визнала помилку монтажу та офіційно перепросила, мовник категорично відкидає звинувачення в наклепі. Адвокат компанії Чарльз Тобін поскаржився суду, що позивач уникає процесу: Трамп мав дати свідчення ще 16 жовтня, однак в останній момент скасував допит через «справи державної ваги». Того ж дня він брав участь у передвиборчому мітингу в Джорджії та заході зі збору коштів у своїй резиденції Мар-а-Лаго. Тепер суддя встановила жорсткий грудневий дедлайн, відхиливши пропозицію адвокатів президента перенести процедуру на січень 2027 року.

    Окрім політичного підтексту, цей судовий процес має вирішити фундаментальне юридичне питання. Суду належить визначити, чи може іноземна телекомпанія нести юридичну та фінансову відповідальність у Сполучених Штатах за документальний фільм, який навіть не був офіційно доступний для американської аудиторії.

     

  • Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Ще 300 тисяч до кінця року: Зеленський озвучив прогноз щодо втрат армії РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що до кінця 2026 року Росія може втратити ще близько 300 тисяч військовослужбовців загиблими. За його оцінкою, якщо такий сценарій реалізується, сукупна кількість російських військових, загиблих за роки великої війни, може наблизитися до одного мільйона. Цю оцінку глава держави озвучив в інтерв’ю CBC News, говорячи про масштаби людських втрат Росії та про те, наскільки довго Кремль здатен продовжувати війну за нинішньої інтенсивності бойових дій.

    Зеленський наголосив, що його оцінка стосується саме загиблих, а не загальних втрат, до яких зазвичай включають також поранених, зниклих безвісти та полонених. «Ми вважаємо, що вони цього року втратять 300 тисяч. Йдеться про загиблих», — сказав він. За словами президента, в такому разі загальна кількість загиблих російських військових за п’ять років війни може сягнути приблизно одного мільйона.

    Ця цифра є оцінкою української сторони і не може бути незалежно підтверджена в реальному часі. Росія не публікує повної актуальної статистики своїх втрат, а різні незалежні та західні оцінки суттєво відрізняються залежно від методики підрахунку. Саме тому цифри щодо загиблих варто розглядати не як остаточний встановлений підсумок, а як прогноз, озвучений президентом України.

    Незалежний проєкт Mediazona спільно з Російською службою BBC станом на 11 вересня 2026 року підтвердив за відкритими джерелами понад 248 тисяч імен російських військовослужбовців, загиблих у війні. Автори проєкту прямо зазначають, що цей список не є повним, оскільки базується лише на смертях, які вдалося підтвердити через некрологи, повідомлення родичів, регіональні медіа та офіційні оголошення.

    Ще в липні 2026 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень CSIS оцінював загальні бойові втрати Росії приблизно у 1,4 млн осіб, із яких 400–450 тисяч могли становити загиблі. За оцінкою аналітиків, у першій половині 2026 року російські війська втрачали в середньому 30–34 тисячі осіб на місяць убитими, пораненими та зниклими безвісти.

    Британська сторона озвучує ще вищу оцінку саме загиблих. Начальник Штабу оборони Великої Британії Річард Найтон 12 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні могли загинути понад 500 тисяч російських військових, а сукупні втрати Росії він оцінив приблизно у 1,5 млн осіб.

    Таким чином, твердження Зеленського про перспективу наближення до мільйона загиблих значно перевищує підтверджені незалежні підрахунки на сьогодні, однак воно є прогнозом на майбутнє і базується на українській оцінці інтенсивності втрат РФ. Незалежно перевірити саме такий прогноз зараз неможливо.

    При цьому українська розвідка останнім часом повідомляла про серйозні проблеми Росії з поповненням армії. Наприкінці серпня Офіс президента оприлюднив дані ГУР та Служби зовнішньої розвідки, згідно з якими Москва розглядає можливість додаткової мобілізації близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч у 2027-му. У Києві це пов’язують із високими втратами та уповільненням набору контрактників.

    CSIS також оцінював, що у 2026 році темпи російських втрат могли вже перевищувати темпи рекрутингу. За підрахунками центру, Росія набирала приблизно 27 тисяч нових військовослужбовців на місяць, тоді як загальні бойові втрати становили понад 30 тисяч. Якщо така тенденція зберігатиметься, Кремлю доведеться або збільшувати масштаби набору, або дедалі активніше використовувати мобілізаційні механізми.

    У тому ж інтерв’ю Зеленський висловив свою оцінку причин, через які Володимир Путін продовжує війну. Президент України припустив, що російський лідер недостатньо відчуває внутрішній суспільний тиск через людські втрати, але такий тиск, на думку Зеленського, уже починає формуватися.

    Окремо президент пов’язав небажання Кремля завершувати війну із внутрішньополітичними ризиками для російської влади. За його версією, Путін може побоюватися ситуації, за якої сотні тисяч військовослужбовців повернуться з фронту без результату, який Кремль зможе представити російському суспільству як перемогу.

    Це є політичною оцінкою Зеленського, а не встановленим фактом щодо мотивів Путіна. Публічних даних, які дозволяли б незалежно підтвердити, що саме страх перед демобілізованими військовими є головною причиною продовження війни, немає.

    Як приклад Зеленський згадав заколот ПВК «Вагнер» у червні 2023 року. Тоді сили Євгена Пригожина захопили військові об’єкти у Ростові-на-Дону і рушили в напрямку Москви, перш ніж похід був зупинений після домовленостей. Президент України звернув увагу, що навіть відносно невелика організована група озброєних людей створила для Кремля серйозну кризу, а масове повернення фронтовиків потенційно може мати значно більші соціальні наслідки.

    Водночас масштаб таких ризиків передбачити складно. Російська влада активно розширює систему виплат військовим і їхнім сім’ям, ветеранські програми та регіональні механізми підтримки, намагаючись інтегрувати учасників війни в державну систему. Одночасно Кремль зберігає жорсткий контроль над політичним простором, медіа та протестною активністю.

    Зеленський уже раніше пов’язував можливі майбутні втрати Росії з боротьбою за Донбас. У березні він заявляв, що спроба повністю захопити українські території Донбасу могла б коштувати російській армії від 300 тисяч до одного мільйона військових залежно від інтенсивності та тривалості наступальних дій.

    Ситуація на фронті у 2026 році при цьому залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін. За оцінкою CSIS, російське просування на ключових напрямках у першій половині року було дуже повільним: десятки метрів на добу на окремих ділянках. Навесні Росія навіть втратила більше території, ніж захопила, що аналітики пов’язували з активнішим використанням Україною дронів і ударів по російській логістиці.

    Паралельно війна дедалі більше виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Україна посилила далекобійні удари по російських НПЗ, логістиці та військово-промислових об’єктах. Reuters повідомляє, що в перші вісім місяців 2026 року російський нафтопереробний завод успішно атакували в середньому раз на три дні. Частина найбільших підприємств була змушена скорочувати або повністю зупиняти виробництво.

    Росія у відповідь посилила удари по українській енергетиці, промисловості, логістиці та цивільній інфраструктурі. За останні тижні такі атаки призвели до численних жертв серед мирного населення та значних економічних збитків. Reuters оцінював прямі пошкодження української інфраструктури у 2026 році майже у $10 млрд, а ширший негативний ефект атак і фактичного блокування портів — приблизно у 1,5% ВВП.

    На цьому тлі тривають і спроби відновити дипломатичний процес. Вашингтон запропонував Україні та Росії взаємно припинити удари по енергетичній інфраструктурі. Зеленський заявив, що Київ готовий до такого кроку лише за умови, що США зможуть забезпечити реальну й довгострокову готовність Москви виконувати домовленість.

    Попри заяви про можливу деескалацію, бойові дії не припинилися. Уже після появи пропозиції сторони продовжували завдавати ударів по енергетичних та економічних об’єктах одна одної.

    Саме в цьому контексті заява Зеленського про 300 тисяч потенційних нових загиблих виглядає не лише як оцінка нинішньої ситуації, а й як аргумент щодо ціни продовження війни для Москви. Український президент фактично стверджує, що за збереження нинішньої інтенсивності бойових дій Росія продовжуватиме платити дедалі більшу людську ціну.

    Проте точне число загиблих російських військових залишається одним із найскладніших для перевірки показників цієї війни. Найнадійніші відкриті підрахунки фіксують лише підтверджені імена, тоді як статистичні та розвідувальні оцінки дають значно більші цифри. Російська влада актуальної повної статистики не оприлюднює.

    Тому прогноз Зеленського про ще 300 тисяч загиблих до кінця 2026 року слід подавати саме як оцінку президента України, а не як встановлений майбутній результат. Натомість незалежні дані підтверджують головну тенденцію: людські втрати російської армії вже вимірюються сотнями тисяч загиблих і понад мільйоном загальних бойових втрат, а темпи виснаження армії залишаються дуже високими.

  • Стан Джо Байдена погіршився: рак простати поширився на кістки та інші частини тіла

    Стан Джо Байдена погіршився: рак простати поширився на кістки та інші частини тіла

    Стан колишнього президента США Джо Байдена погіршився на тлі боротьби з онкологічним захворюванням. Рак передміхурової залози, який раніше діагностували у політика, поширився на кістки та інші частини його організму. Про це розповів син експрезидента США Хантер Байден.

    Про стан батька Хантер Байден розповів в інтерв’ю BBC.

    За його словами, захворювання прогресує, а Байден відчуває значний біль. Водночас, попри погіршення здоров’я, колишній американський президент продовжує залишатися активним і, за словами сина, намагається вести звичне життя.

    «Рак поширився, дав метастази в кістки й далі. Це дуже боляче. І це в багатьох відношеннях сильно послаблює його. Але він все ще на ногах, він все ще займається своїми справами. І він так вірить у цю країну», — сказав Хантер Байден.

    Він не став уточнювати, які саме органи, крім кісток, були уражені внаслідок поширення захворювання. Водночас син експрезидента назвав спостереження за перебігом хвороби батька дуже сумним і наголосив, що рак суттєво впливає на його фізичний стан.

    За словами Хантера Байдена, його батько при цьому рідко скаржиться на своє самопочуття. Син експрезидента навіть зазначив, що хотів би, аби Джо Байден більше говорив про свій стан і дозволяв близьким бачити, наскільки важко йому доводиться.

    «Єдине, що я скажу про тата і його здоров’я зараз, — я хотів би, щоб він більше скаржився», — розповів Хантер Байден.

    Він також наголосив, що попри хворобу Джо Байден залишається важливою людиною для всієї родини. Хантер назвав батька найкращим батьком, чоловіком і дідусем та підкреслив його сильну прив’язаність до родини.

    Повідомлення про погіршення стану Байдена з’явилося після тривалої боротьби колишнього президента з агресивною формою раку передміхурової залози. Про діагноз стало відомо у травні 2025 року. Тоді представники Байдена повідомили, що у нього виявили рак простати на пізній стадії, який уже дав метастази в кістки.

    На момент оголошення діагнозу лікарі зазначали, що пухлина мала високий показник за шкалою Глісона, яка використовується для оцінки агресивності раку передміхурової залози. Водночас у представників Байдена заявляли, що захворювання є гормонозалежним, що дозволяє застосовувати відповідне медикаментозне лікування.

    Діагноз Байдена свого часу спричинив значний суспільний резонанс у США. Зокрема, інформація про онкологічне захворювання стала приводом для нових дискусій щодо стану здоров’я експрезидента та того, наскільки повною була інформація про його медичний стан у період перебування на посаді глави держави.

    Після оголошення про захворювання в офісі Байдена заявили, що політик разом із лікарями розглядає кілька варіантів лікування. Метою було забезпечити максимально ефективний контроль над хворобою та стримувати її подальше поширення.

    Лікування Байдена тривало протягом наступних місяців. Зокрема, у жовтні 2025 року стало відомо, що колишній президент завершив курс променевої терапії, який застосовували для боротьби з агресивною формою раку простати.

    Однак завершення курсу променевої терапії не означало повного завершення лікування. У випадку метастатичного раку передміхурової залози пацієнти можуть потребувати тривалої терапії та регулярного медичного спостереження. Подальша тактика залежить від реакції організму на лікування, поширення захворювання та інших медичних факторів.

    Нинішня заява Хантера Байдена свідчить про те, що захворювання залишається серйозним випробуванням для 83-річного експрезидента. Водночас конкретної інформації про те, які саме додаткові органи могли бути уражені, родина не надала.

    Джо Байден залишався президентом США до січня 2025 року, після чого передав повноваження Дональду Трампу. Після завершення президентського терміну Байден значно рідше з’являється на публіці, однак продовжує брати участь у політичному та суспільному житті.

    На тлі нинішніх повідомлень особливу увагу привертає те, що, за словами його сина, Байден навіть під час боротьби з онкологічним захворюванням продовжує залишатися активним. Хантер Байден наголосив, що батько зберігає віру в Сполучені Штати та продовжує займатися своїми справами, попри біль і фізичне послаблення.

    Наразі додаткових подробиць щодо подальшого лікування Джо Байдена або прогнозів його лікарів не оприлюднено. Сім’я також не повідомляла, які саме органи могли бути уражені внаслідок подальшого поширення раку.

  • Росія перекинула бронетехніку до Малі через підсанкційне судно

    Росія перекинула бронетехніку до Малі через підсанкційне судно

    Росія продовжує зміцнювати свою військову присутність в Африці, використовуючи для цього підсанкційні судна. За даними журналістського розслідування BBC, Москва переправила до Малі партію бронетехніки та іншого військового обладнання на вантажному судні “Михайло Бритнєв”, яке перебуває під міжнародними санкціями.

    Про це повідомляє BBC.

    Підставою для розслідування стали кадри, які 25 липня показало державне телебачення Малі. На відео було зафіксовано масштабну колону військової техніки, що рухалася вулицями столиці країни — Бамако. Серед техніки були бронетранспортери, бойові машини піхоти та військові вантажівки.

    За інформацією BBC Verify, ця техніка була доставлена до Західної Африки на російському вантажному судні “Михайло Бритнєв”. Судно пришвартувалося в порту Ломе (Того) 9 липня, після чого вантаж було доставлено до Малі.

    Журналісти проаналізували маршрути судноплавства та встановили, що “Михайло Бритнєв” вийшов із російського порту Балтійськ 18 червня. Далі судно пройшло через Північне море, Ла-Манш і попрямувало до узбережжя Західної Африки.

    За даними систем відстеження морського транспорту, під час проходження Ла-Маншу вантажне судно супроводжував російський великий десантний корабель класу “Ропуча”. Такий супровід може свідчити про особливу важливість вантажу та прагнення Росії забезпечити його безпечне транспортування.

    Аналітики BBC Verify також зазначають, що Балтійськ останнім часом став одним із ключових логістичних вузлів, через який Росія здійснює постачання військових матеріалів до країн Західної Африки. За їхніми даними, саме цей порт використовувався як перевалочний пункт і для інших суден, що перевозили військові вантажі до регіону.

    Останніми роками Росія активно розширює військово-політичний вплив у країнах Африки, зокрема в Малі, де після скорочення західної військової присутності влада країни дедалі активніше співпрацює з Москвою у сфері безпеки. Постачання бронетехніки та військового обладнання є частиною цієї співпраці.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час одного з боїв у Малі російські військові залишили своїх союзників без підтримки, що призвело до значних втрат. Також ЗМІ повідомляли, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість проведення військової операції в Малі проти угруповання JNIM, яке пов’язане з міжнародною терористичною організацією “Аль-Каїда”. Це потенційно може створити нові точки зіткнення інтересів США та Росії в регіоні.

  • Стармер пішов у відставку: Британію накрила політична буря

    Стармер пішов у відставку: Британію накрила політична буря

    Британський прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії, заявивши про завершення свого політичного етапу на тлі внутрішньопартійної кризи, яка останніми тижнями стрімко загострювалася і призвела до фактичного розколу в керівництві уряду. Про це повідомляє BBC з посиланням на заяву політика та джерела в урядових колах.

    У своєму зверненні Стармер підкреслив, що ухвалив рішення «з гідністю» після тривалих консультацій із членами парламентської фракції Лейбористської партії та усвідомлення того, що частина політичного істеблішменту більше не вважає його оптимальним кандидатом для ведення партії на наступні загальні вибори. Він зазначив, що почув позицію власної фракції та прийняв її як політично обґрунтовану, хоча і складну особисто.

    Політик також повідомив, що вже провів розмову з королем Великої Британії Карл III, якому офіційно повідомив про намір залишити посаду прем’єр-міністра. За його словами, цей крок став підсумком процесу, у якому поєдналися як внутрішньопартійний тиск, так і необхідність забезпечити стабільність державного управління на тлі політичної турбулентності.

    Стармер наголосив, що протягом усього часу перебування на посаді намагався діяти в інтересах країни, ухвалюючи рішення, спрямовані на забезпечення державної стабільності та довгострокових інтересів Великої Британії. Він підкреслив, що не вважає свою відставку поразкою, а радше відповідальним політичним рішенням, яке дозволить партії перейти до нового етапу розвитку.

    Політична криза в Лейбористській партії, яка стала фоном для відставки, почала формуватися після невдалих результатів на місцевих виборах, що суттєво послабили позиції уряду та спровокували хвилю критики всередині партійної структури. Після виборів дедалі більше впливових членів партії почали публічно ставити під сумнів ефективність керівництва Стармера та його здатність вести політичну силу до перемоги на загальнонаціональному рівні.

    Ситуація загострилася після того, як частина високопоставлених членів уряду почала обговорювати можливість зміни лідера. У політичних кулуарах згадувалися імена ключових фігур, які нібито координували позицію щодо необхідності оновлення керівництва, серед них — тодішня міністерка закордонних справ Іветт Купер. Хоча офіційно вона заперечувала будь-яку координацію щодо усунення прем’єра, інформація про внутрішні консультації лише посилила відчуття політичної нестабільності.

    Додатковим ударом для уряду стала відставка міністра охорони здоров’я Веса Стрітінга, який публічно заявив про втрату довіри до прем’єр-міністра та неможливість продовжувати роботу в чинному кабінеті. Його крок розцінили як сигнал глибшої внутрішньої тріщини в урядовій команді, яка вже не могла функціонувати в попередньому форматі без конфліктів.

    Згодом до тиску на прем’єра приєдналися й інші представники партії, а в окремих випадках навіть пролунали закриті заклики до його добровільної відставки. За даними британських медіа, частина цих звернень відбувалася не публічно, а в рамках внутрішніх консультацій, що свідчило про поступову втрату довіри до чинного керівництва.

    У неділю напередодні офіційної заяви, за інформацією джерел, Іветт Купер у приватному порядку також закликала Стармера залишити посаду, що фактично стало одним із вирішальних чинників у фінальному ухваленні рішення. Після цього політичний тиск досяг критичної точки, і питання про подальше перебування Стармера на посаді втратило стабільність навіть усередині урядової більшості.

    Очікується, що Лейбористська партія найближчим часом розпочне внутрішню процедуру обрання нового лідера, який, відповідно до політичної системи Великої Британії, може бути запропонований на посаду прем’єр-міністра без проведення негайних загальних виборів. Це, за оцінками експертів, може відкрити новий етап політичної боротьби всередині партії та суттєво вплинути на розклад сил перед наступним виборчим циклом.

    Політичні аналітики зазначають, що відставка Стармера може стати одним із найважливіших моментів останніх років для британської політичної системи, оскільки вона відбувається на тлі загальної нестабільності та зростання внутрішньопартійних суперечностей, які потенційно можуть змінити баланс сил у парламенті та визначити новий курс урядової політики.

  • Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Росія різко посилила риторику щодо України та пригрозила новими ударами по Києву. У Кремлі заявили про підготовку «послідовних і систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземних дипломатів та громадян залишити Київ. На тлі масованих атак останніх тижнів такі заяви викликали нову хвилю тривоги, однак українські та західні експерти вважають: за гучними погрозами можуть стояти не лише військові плани Москви, а й дедалі глибші проблеми самої Росії.

    Про нову хвилю російських погроз повідомило BBC із посиланням на офіційні заяви представників Кремля та російського зовнішньополітичного відомства. У Москві заявляють, що нібито готують удари по підприємствах українського військово-промислового комплексу, командних пунктах і «центрах ухвалення рішень».

    При цьому у Кремлі намагаються подати свої заяви як «відповідь» на удари по окупованих територіях. Зокрема, Росія згадує атаку по Старобільську на тимчасово окупованій Луганщині. Російська сторона стверджує, що там загинули цивільні, хоча українська сторона наголошує: ціллю був військовий об’єкт окупантів.

    Попри різку риторику, у Міністерстві закордонних справ України заявили, що рівень загрози для Києва та інших міст не змінився принципово. Росія й без того регулярно атакує українські регіони ракетами, дронами та авіабомбами від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас нинішня хвиля заяв Кремля має помітно інший інформаційний характер. Якщо раніше Москва переважно здійснювала атаки без додаткового інформаційного супроводу, то зараз російська влада активно намагається психологічно тиснути як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів Києва.

    Військовий аналітик та колишній співробітник української розвідки Іван Ступак вважає, що Кремль намагається повернути собі контроль над інформаційним порядком денним. За його словами, на тлі внутрішніх економічних труднощів і проблем на фронті російська влада дедалі частіше використовує тему «помсти» та погроз новими ударами.

    Подібну позицію озвучують і в Раді національної безпеки та оборони України. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія не має стратегічних проривів на фронті, тому робить ставку на психологічний тиск і залякування.

    На думку Коваленка, Кремль переслідує одразу кілька цілей. По-перше, Москва намагається деморалізувати українців після серії масованих обстрілів. По-друге — вплинути на західних партнерів України та посилити дискусії щодо ризиків подальшої підтримки Києва. Саме цим може пояснюватися заклик російського МЗС до дипломатів залишити столицю України.

    Крім того, у Києві вважають, що Росія намагається відвернути увагу від власних проблем. Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по російській території, зокрема по військових аеродромах, складах боєприпасів, нафтобазах та підприємствах ВПК. Під ударом регулярно опиняються й об’єкти поблизу Москви.

    На цьому тлі західні аналітики все частіше говорять про поступову зміну характеру війни не на користь Кремля. Інститут вивчення війни (ISW) у своїх останніх оцінках наголошує, що Росія зазнає значних втрат у живій силі та техніці, а темпи просування окупаційних військ залишаються мінімальними.

    Британська розвідка також нещодавно заявила, що втрати РФ у війні проти України вже наближаються до пів мільйона військових. Глава служби GCHQ Енн Кіст-Батлер повідомила, що Росія фактично змушена компенсувати величезні втрати постійною мобілізацією та дедалі агресивнішою інформаційною кампанією.

    Водночас експерти застерігають: попри ознаки виснаження Росії, небезпека для України залишається надзвичайно високою. Лише останніми днями РФ здійснила одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни випустили сотні дронів та десятки ракет різних типів.

    Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що під час атаки 24 травня Росія, серед іншого, застосувала дві балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік». За словами президента, одна ракета влучила по Київщині, інша — по окупованій території Донеччини.

    Раніше Повітряні сили ЗСУ офіційно не підтверджували інформацію про дві такі ракети, однак про це повідомляли моніторингові канали. Саме використання «Орєшніка» викликало особливе занепокоєння, оскільки цей тип озброєння надзвичайно складно перехоплювати наявними системами ППО.

    На цьому тлі Україна продовжує закликати союзників посилити постачання систем Patriot та ракет до них. У Києві визнають: головною проблемою залишається дефіцит засобів для перехоплення балістичних цілей.

    Західні медіа також звертають увагу, що Кремль дедалі частіше використовує риторику «ударів по центрах ухвалення рішень» саме в моменти, коли Україна активізує далекобійні атаки по території РФ або коли Росія стикається із внутрішніми труднощами.

    Аналітики наголошують: нинішня хвиля погроз може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на формування атмосфери страху та невизначеності. Водночас у військовому сенсі Росія вже давно атакує українські міста практично безперервно, а тому нові заяви Кремля радше свідчать про спробу інформаційного тиску, ніж про принципово новий етап війни.

    Українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, однак водночас не піддаватися паніці через інформаційні вкиди та погрози Москви. У Києві переконані: Кремль намагається компенсувати відсутність великих перемог на фронті психологічним тиском і демонстративною агресивною риторикою.

  • Колумбійці стали найчисельнішою іноземною групою на фронті — BBC

    Колумбійці стали найчисельнішою іноземною групою на фронті — BBC

    Близько семи тисяч громадян Колумбії беруть участь у бойових діях на боці України. Про це йдеться в матеріалі BBC.

    За оцінками журналістів, від початку повномасштабної війни колумбійські військові стали однією з найчисельніших іноземних груп на фронті. Лише за останні чотири місяці, за словами сержанта Луїса Ортіса, до України прибули близько 1200 осіб.

    Аналітики зазначають, що колумбійські військові мають значний бойовий досвід та підготовку, яка в багатьох випадках відповідає стандартам НАТО. Саме професійність і практичний досвід служби роблять їх затребуваними в умовах інтенсивних бойових дій.

    Водночас серед колумбійців є поранені та загиблі. Частину полеглих увічнили на імпровізованому меморіалі в центрі Київ, де поруч з українськими прапорами встановлено і колумбійські триколори.

    У матеріалі підкреслюється, що участь колумбійців стала окремим явищем на тлі значних втрат української сторони та зростаючої потреби у підготовлених військових кадрах.

    Раніше західні медіа повідомляли про приблизно 2000 громадян Колумбії в лавах української армії, однак нинішні оцінки значно вищі.

  • BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    BBC назвала фактори, які можуть зупинити агресію Путіна проти України

    Російський диктатор Володимир Путін давно сформувався як жорсткий автократ і майстер міжнародних маніпуляцій. Однак, як пише BBC, існують реальні фактори, які здатні вплинути на його рішення продовжувати війну проти України — попри те, що нинішню дипломатичну ситуацію Кремль сприймає як сприятливу для себе.

    Путін переконаний, що позиція Вашингтона змінюється на його користь після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Це, а також локальні успіхи російської армії на полі бою, лише посилює його впевненість у доцільності максималістичних вимог: визнання окупованих територій, відмова України від членства в НАТО та скорочення її армії. На думку деяких аналітиків, поки Кремль не бачить загрози своїм планам, мотивації до переговорів у нього немає.

    Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

    Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

    Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

    «Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

    Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

    Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

    Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

    Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

    «Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

    Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

    Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

  • Мутований грип атакує: експерти прогнозують глобальне поширення штаму H3N2

    Мутований грип атакує: експерти прогнозують глобальне поширення штаму H3N2

    Нова хвиля грипу, спричинена штамом H3N2, стрімко поширюється світом і вже охопила понад три десятки країн. Медики та вірусологи фіксують незвично швидку динаміку заражень і попереджають: мутований вірус може охопити увесь світ. Про це повідомляє BBC з посиланням на провідних фахівців у галузі епідеміології.

    Науковці зазначають, що штам H3N2 зазнав семи суттєвих мутацій, які суттєво змінили його антигенні властивості. Саме тому більшість населення не має достатнього імунітету до нового варіанту вірусу, адже подібні штами останніми роками практично не циркулювали. За словами професора Дерека Сміта, директора центру еволюції патогенів Кембриджського університету, такі зміни й спричинили різке зростання кількості випадків.

    «Він майже напевно охопить увесь світ», — наголосив Сміт.

    Про незвичність нинішньої ситуації говорить і професорка Нікола Льюїс, директорка Всесвітнього центру грипу у Лондоні. Вона зазначає, що вірус демонструє динаміку, яку фахівці не спостерігали вже багато років.

    Для більшості людей перебіг хвороби може бути типовим для грипу, однак потенційна кількість інфікованих значно вища через відсутність захисних антитіл. Найбільший ризик традиційно мають літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями та ті, хто має ослаблений імунітет.

    Фахівці наголошують: одним з основних інструментів захисту залишається вакцинація. Хоча існуючі вакцини можуть не повністю відповідати новому штаму, вони все ж здатні забезпечити частковий захист і зменшити ризик ускладнень. «Хоч якийсь захист — краще, ніж його відсутність», — зазначає професор Крістоф Фрейзер з Оксфордського університету.

    Паралельно країни реагують на зростання захворюваності локальними обмеженнями. У Японії та Великій Британії деякі школи тимчасово закрилися, щоб стримати поширення вірусу.

    Медики також нагадують про базові правила профілактики: прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання, регулярно мити руки теплою водою з милом, уникати тісних контактів і залишатися вдома у разі появи симптомів. Якщо ж вихід на вулицю неминучий, лікарі радять перебувати якомога більше на відкритому повітрі.

    Експерти прогнозують, що цьогорічний сезон грипу може виявитися складнішим за попередній саме через особливості штаму H3N2, однак наголошують: базові засоби захисту та своєчасна вакцинація залишаються найефективнішими інструментами у боротьбі з вірусом.