Golosnovinua.com

Позначка: Белград

  • Зеленський вперше прибув до Сербії: про що говоритиме з Вучичем і чому цей візит особливий

    Зеленський вперше прибув до Сербії: про що говоритиме з Вучичем і чому цей візит особливий

    Президент України Володимир Зеленський 7 серпня прибув до Сербії, де проведе переговори з президентом Александром Вучичем та прем’єр-міністром Джуро Мацутом. У центрі запланованих на 7–8 серпня зустрічей — економічна співпраця, європейська інтеграція двох країн, питання регіональної безпеки та розвиток двосторонніх відносин. Візит має особливе політичне значення, адже Сербія залишається однією з небагатьох європейських держав, яка після повномасштабного вторгнення РФ не приєдналася до санкцій проти Москви, водночас офіційно підтримуючи територіальну цілісність України.

    Про прибуття Зеленський повідомив у п’ятницю ввечері. За словами президента, українська сторона налаштована на конструктивну співпрацю з Белградом «на основі взаємної поваги».

    Глава держави анонсував переговори з Вучичем та Мацутом і назвав кілька ключових напрямків майбутніх розмов. Йдеться передусім про розширення економічних зв’язків, відносини України й Сербії з Європейським Союзом та безпекові питання.

    Візит фактично завершує дипломатичну підготовку, яка тривала щонайменше кілька місяців. Ще у травні Зеленський і Вучич домовлялися про посилення двосторонніх відносин, а Київ прямо заявляв про бажання відновити переговори щодо створення зони вільної торгівлі із Сербією. Тоді замість президента до Белграда вирушив віцепрем’єр Тарас Качка, а запланований президентський візит перенесли на пізніший термін.

    Перший офіційний візит Зеленського до Сербії

    Для Зеленського це перший офіційний президентський візит до Сербії. Associated Press ще напередодні повідомляло, що основна програма переговорів у Белграді запланована на суботу, 8 серпня. Видання називає поїздку важливим дипломатичним кроком саме через особливе становище Сербії між Росією та Заходом.

    Вучич протягом усієї великої війни намагається балансувати між Москвою, Брюсселем та Києвом.

    Сербія є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, однак її євроінтеграційний процес тривалий час гальмується. Одним із питань, яке викликає претензії Брюсселя, залишається недостатнє узгодження зовнішньої політики Белграда з політикою ЄС, насамперед щодо Росії.

    Напередодні приїзду Зеленського Вучич вкотре наголосив, що Сербія наразі не має наміру змінювати свою позицію щодо санкцій проти Росії. За словами сербського президента, політика Белграда у цьому питанні вже визначена.

    Тому переговори відбудуться за досить незвичайних умов: Україна намагатиметься розвивати співпрацю з державою, яка одночасно прагне членства в ЄС, визнає українські кордони, допомагає Києву гуманітарно, але продовжує зберігати тісні відносини з Москвою.

    Сербія підтримує кордони України, але не санкції

    Белград від початку повномасштабного вторгнення не визнав російські анексії українських територій.

    Сербія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах, включно з територіями, захопленими Росією після 2014 року. Київ, своєю чергою, не визнає проголошену у 2008 році незалежність Косова, яке Белград вважає частиною Сербії.

    Це створює важливу правову основу для двосторонніх відносин.

    Однак Белград принципово не приєднався до західного санкційного режиму проти Росії. Серед причин — історично близькі політичні та суспільні зв’язки, а також залежність від російських енергоносіїв. AP зазначає, що Сербія залишається майже повністю залежною від Росії у питаннях енергопостачання.

    Саме цей баланс Вучич намагається зберігати вже кілька років.

    Вучич лише три тижні тому був у Києві

    Нинішня зустріч відбувається невдовзі після поїздки самого Вучича в Україну.

    15 липня сербський президент взяв участь у п’ятому саміті Україна – Південно-Східна Європа в Києві. Після саміту Зеленський провів із ним окрему двосторонню зустріч. Українська сторона тоді заявляла про намір будувати з країнами регіону «надійні та сильні партнерства».

    Водночас позиція Сербії знову продемонструвала її політику балансування.

    Белград став єдиним учасником саміту, який не підписав Київську декларацію. У документі йшлося, зокрема, про продовження політичної, військової, фінансової та безпекової підтримки України і посилення тиску на Росію. Після зустрічі Вучич пояснив, що зміст декларації суперечив окремим принципам сербської зовнішньої політики.

    Схожа ситуація сталася у червні 2025 року під час саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі.

    Тоді Вучич уперше за час свого президентства приїхав в Україну, але також не підписав спільну декларацію, яка закликала міжнародну спільноту посилити підтримку Києва та не допомагати російській воєнній машині.

    Київ хоче більше торгівлі із Сербією

    Однією з найбільш практичних тем нового візиту стане економіка.

    У травні Зеленський прямо заявив, що Україна розраховує на відновлення переговорів із Сербією щодо зони вільної торгівлі. Київ вважає, що потенціал двосторонньої економічної співпраці використаний далеко не повністю.

    Обидві держави одночасно рухаються до ЄС, хоча перебувають на різних етапах цього процесу. Тому синхронізація торговельних правил, митної політики та регуляторних стандартів Євросоюзу поступово створює додаткові можливості для зближення.

    Ще одна потенційно велика тема — відбудова України.

    Під час зустрічі Зеленського та Вучича в Одесі у 2025 році український президент запропонував Сербії долучитися до відновлення зруйнованих українських міст. Белград тоді висловлював готовність взяти участь у реконструкції кількох населених пунктів.

    У відносинах є й чутливе питання зброї

    Окремим фоном переговорів залишається військово-промислова співпраця Сербії з іншими державами.

    Москва раніше звинувачувала Белград у тому, що сербські боєприпаси через посередників і треті країни потрапляють в Україну. Російська Служба зовнішньої розвідки навіть називала це «ударом у спину».

    Сербська влада заперечувала прямі поставки зброї Україні й наголошувала, що сербські виробники продають продукцію покупцям у різних країнах.

    Тема залишається надзвичайно чутливою, оскільки Сербія має значну оборонну промисловість, яка виробляє боєприпаси радянських калібрів, потрібні українській армії.

    Сербія стає важливішою для Києва

    Нинішній візит показує, що Україна намагається працювати не лише з державами, які вже повністю підтримують її політику щодо Росії.

    Белград залишається складним партнером, але водночас Сербія не визнає російських територіальних претензій, підтримує територіальну цілісність України, надавала гуманітарну та фінансову допомогу і поступово збільшує кількість контактів із Києвом.

    Для Вучича зустріч із Зеленським також має вигоду.

    Сербія прагне продемонструвати Європейському Союзу, що залишається частиною європейського політичного простору, попри відмову від санкцій проти Росії. AP зазначає, що активізація контактів Вучича з Києвом відбувається саме тоді, коли Белград намагається оживити свій євроінтеграційний процес.

    Для України ж це можливість посилити присутність на Балканах і поступово скоротити політичний простір, який Москва традиційно вважала зоною свого впливу.

    Тому переговори 7–8 серпня можуть бути важливими не стільки через одну конкретну угоду, скільки через сам факт нового етапу відносин Києва і Белграда. Україна пропонує Сербії економічне партнерство, спільний європейський рух та безпекову взаємодію, водночас не вимагаючи від неї миттєвої зміни всієї зовнішньої політики.

    І саме те, наскільки далеко Вучич буде готовий піти у зближенні з Києвом, залишаючи відкритими канали з Москвою, стане одним із головних результатів першого офіційного візиту Зеленського до Сербії.

  • Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Сербія продовжить отримувати російський газ щонайменше до кінця вересня 2026 року. Белград зміг домовитися з російським «Газпромом» про чергове продовження контракту на постачання блакитного палива ще на три місяці після завершення чинної угоди, яка спливає 30 червня. Для сербської влади це рішення стало важливим успіхом, оскільки країна залишається однією з найбільш залежних від російського газу держав Європи.

    Про досягнення домовленостей повідомила міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. За її словами, сторони підтвердили продовження постачання газу ще на три місяці після 30 червня, що дозволить забезпечити стабільність енергетичної системи країни впродовж літнього сезону та підготуватися до наступного опалювального періоду.

    Сербська міністерка наголосила, що нова домовленість має стратегічне значення для держави, громадян та економіки. За її словами, російський газ залишається для Сербії одним із найдоступніших за ціною джерел енергії, а також забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.

    Це вже друге продовження газової угоди між Белградом і Москвою за останні місяці. У березні 2026 року Сербія також отримала тримісячну пролонгацію контракту з Росією. Таким чином, країна фактично продовжує працювати в режимі короткострокових домовленостей, паралельно ведучи переговори щодо майбутнього довгострокового контракту.

    Попри активні заяви про диверсифікацію енергетичних джерел, Сербія досі критично залежить від російського газу. За офіційними даними, до 90% внутрішніх потреб країни покриваються саме завдяки імпорту з Росії. Така залежність сформувалася протягом багатьох років через вигідні ціни та розвинену інфраструктуру постачання.

    Водночас Белград намагається поступово зменшити залежність від Москви. Сербська влада розвиває співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу. Крім того, країна отримала доступ до скрапленого природного газу через грецькі LNG-термінали та інтерконектори з сусідніми державами. Проте поки що ці маршрути не здатні повністю замінити російські поставки.

    Під час переговорів у Санкт-Петербурзі сторони також обговорили розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є одним із ключових елементів енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшення його потужності з 450 до 750 мільйонів кубометрів газу. Це дозволить накопичувати більші резерви перед зимовим сезоном і зменшити ризики можливих перебоїв у постачанні.

    Окремою темою переговорів стала ситуація навколо сербської нафтової компанії NIS, яка залишається під санкційним тиском США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпром нафтою» та «Газпромом», а її діяльність має критичне значення для паливного ринку Сербії. Саме NIS володіє єдиним у країні нафтопереробним заводом у Панчевому та забезпечує більшу частину внутрішнього ринку нафтопродуктів.

    Через санкції США вже кілька місяців тривають складні переговори щодо продажу російської частки в NIS угорській компанії MOL. Вашингтон вимагає скорочення російського впливу на стратегічні енергетичні активи Сербії. Наразі MOL прагне отримати додатковий час для завершення переговорів щодо придбання контрольного пакета акцій компанії.

    Ситуація навколо російського газу для Сербії демонструє складне становище багатьох країн Балканського регіону. З одного боку, Європейський Союз послідовно реалізує політику скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабної війни Росії проти України. З іншого боку, держави, які історично були інтегровані в російську енергетичну систему, змушені шукати баланс між політичними вимогами Заходу та власною енергетичною безпекою.

    Для Сербії питання газу залишається не лише економічним, а й політичним. Президент Александр Вучич неодноразово заявляв, що країна прагне вступу до Європейського Союзу, однак одночасно підтримує тісні економічні та енергетичні зв’язки з Росією. Саме тому кожне нове продовження контрактів із «Газпромом» привертає увагу як Брюсселя, так і Вашингтона.

    Поки Європа намагається остаточно відмовитися від російських енергоресурсів, Белград продовжує обирати прагматичний підхід, роблячи ставку на дешеві поставки з Росії та поступовий розвиток альтернативних маршрутів. Нове продовження контракту до кінця вересня дає Сербії додатковий час для підготовки до складних переговорів про майбутнє енергетичної співпраці та забезпечення стабільності власної економіки.

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.

  • Перший за роки війни: Зеленський може здійснити історичний візит до Сербії

    Перший за роки війни: Зеленський може здійснити історичний візит до Сербії

    Президент України Володимир Зеленський може вже наприкінці цього тижня здійснити свій перший офіційний візит до Сербії від початку повномасштабної війни Росії проти України та загалом перший з моменту вступу на посаду президента у 2019 році. Про це повідомив сербський телеканал N1 із посиланням на дипломатичні джерела у Белграді. Інформацію також поширила Європейська правда.

    За даними журналістів, у Сербії очікують прибуття української делегації, яку може очолити особисто Зеленський. Офіційного підтвердження візиту станом на зараз немає ні з боку Києва, ні з боку Белграда, однак співрозмовники медіа стверджують, що між країнами вже ведеться підготовка до підписання спільного меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Якщо поїздка відбудеться, вона стане надзвичайно символічною з огляду на складні та неоднозначні відносини між Україною та Сербією після початку повномасштабного вторгнення РФ. Белград формально підтримує територіальну цілісність України та голосував за низку резолюцій ООН на підтримку Києва, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій Європейського Союзу проти Росії та зберігає близькі політичні контакти з Москвою.

    Контакти між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Сербії Александар Вучич досі відбувалися переважно на міжнародних форумах та самітах. Перші прямі переговори двох лідерів після початку повномасштабної війни відбулися у серпні 2023 року в Афінах під час саміту «Україна – Південно-Східна Європа». Тоді Вучич заявив, що Сербія продовжить підтримувати територіальну цілісність України, а саму зустріч назвав «відкритою, дружньою та конструктивною».

    Саме на афінському саміті країни-учасниці ухвалили декларацію із засудженням російської агресії проти України. Водночас сербський президент тоді окремо підкреслив, що домігся виключення із документа прямого заклику до санкцій проти Росії. Це дозволило Белграду уникнути ще більшого загострення відносин із Кремлем.

    Попри формальну підтримку України, позиція Сербії залишається суперечливою. Особливо це стало помітно після саміту «Україна – Південно-Східна Європа», який відбувся 11 червня 2025 року в Одесі. Тоді Вучич уперше від початку війни відвідав Україну особисто. Зеленський назвав той візит важливим сигналом, наголосивши, що сербський президент зміг на власні очі побачити наслідки російської агресії.

    Втім, уже під час одеського саміту виник новий дипломатичний скандал. Учасники заходу підписали декларацію, в якій «найрішучішим чином» засудили російське вторгнення та закликали міжнародну спільноту посилити санкції проти РФ. Єдиним лідером, який відмовився поставити підпис під документом, став саме Вучич. Пояснюючи свою позицію, сербський президент заявив, що таким чином він «не зрадив Росію».

    Аналітики зазначають, що потенційний візит Зеленського до Белграда може свідчити про спробу Києва активізувати роботу з країнами Балканського регіону, де вплив Росії традиційно залишається дуже сильним. Для України Сербія є важливим партнером у Південно-Східній Європі, особливо в контексті економічної співпраці та регіональної безпеки.

    Водночас сам Вучич останніми роками опинився між двома геополітичними центрами тяжіння. З одного боку, Сербія офіційно прагне вступу до Європейського Союзу та підтримує активні контакти із Заходом. З іншого — Белград зберігає стратегічні відносини з Росією та значною мірою залежить від російських енергоресурсів. Крім того, сербська влада постійно апелює до підтримки Москви у питанні Косова.

    На тлі цього будь-який прямий візит Зеленського до Сербії автоматично набуває не лише двостороннього, а й ширшого міжнародного значення. Особливо в умовах, коли Європейський Союз намагається посилити тиск на країни-кандидати щодо синхронізації зовнішньої політики із санкційною політикою ЄС.

    Останніми місяцями Україна активізувала дипломатичну роботу на Балканах. Київ прагне розширити коаліцію підтримки та водночас зменшити російський вплив у регіоні. У цьому контексті Сербія залишається однією з найскладніших, але й найважливіших держав для української дипломатії.

    Поки що невідомо, чи відбудеться окрема зустріч Зеленського та Вучича у форматі двосторонніх переговорів, а також чи планується підписання конкретних економічних або політичних домовленостей. Водночас сам факт підготовки такого візиту вже викликав значний резонанс у сербських та європейських медіа.

  • Поліція Белграда допитувала співака Сергія Бабкіна через випадкові знахідки в багажі

    Поліція Белграда допитувала співака Сергія Бабкіна через випадкові знахідки в багажі

    У аеропорту Белграда сербські правоохоронці затримали українського співака Сергія Бабкіна після виявлення гільз у його багажі. Під час проходження контролю в сумці артиста знайшли чотири звукові гільзи та дві гільзи від автомата Калашникова. За словами музиканта, який нині перебуває у турі та поки не планує повертатися до України, інцидент стався випадково — але ледь не перетворився на серйозну проблему.

    Бабкін розповів, що прямуючи до Будапешта, взяв у подорож сценічну сумку, з якою виступав у виставі «Alice in Wonderland» театру «Прекрасні Квіти». Під час кожного показу сумка була набита холостими набоями для сценічної стрілянини. Коли артист збирав речі, сумка ззовні була порожньою, і він поклав у неї лише паспорти та необхідне для переїзду. Проте частина гільз залишилася під підкладкою і непомітно потрапила на контроль.

    «Сумка заїжджає в апарат — і я бачу, що щось намічається. Під підкладку затесалися чотири звукові гільзи й дві гільзи від Калашникова. Звідки взялися ці дві — не пам’ятаю зовсім», — розповів Бабкін.

    Співака одразу відвели на додаткову перевірку. За його словами, на нього чекали кілька годин допитів, підключення поліції та спецслужб, десятки запитань і повна перевірка документів і багажу. Паспорт тимчасово вилучили.

    «Перевіряли все — від моїх речей до моєї душі. Адреналіну ковтнув на рік уперед», — жартує артист.

    За словами Бабкіна, після того як правоохоронці переконалися у відсутності злого умислу, вони навіть почали вивчати творчість гурту 5NIZZA, дивитися кліпи та афіші, намагаючись зрозуміти, хто перед ними.

    Пригода закінчилася без наслідків, а співак назвав її «незапланованим піаром». Він заявив, що сербська поліція та спецслужби тепер чудово знають репертуар гурту.

    Бабкін зараз перебуває в турі, присвяченому 25-річчю 5NIZZA.