Позначка: Березівський район

  • Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Державне бюро розслідувань перевіряє нову інформацію про причини катастрофи українського винищувача МіГ-29, який розбився 10 серпня 2026 року в Одеській області. Згідно з висновками службового розслідування командування Повітряних сил ЗСУ, однією з можливих причин аварії стало нештатне спрацювання керованої авіаційної ракети. Водночас остаточні обставини втрати бойового літака ще не встановлені.

    Про це 13 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, командування Повітряних сил завершило власне службове розслідування авіаційної події та передало його результати слідчим ДБР.

    Однією з версій, викладених у матеріалах, названо нештатне спрацювання керованої ракети.

    Однак слідчі наголошують, що ця версія потребує перевірки в межах кримінального провадження. Самого службового висновку недостатньо для остаточного встановлення причин катастрофи.

    Що сталося з МіГ-29 на Одещині

    Увечері 10 серпня український винищувач МіГ-29 виконував бойове завдання у Березівському районі Одеської області.

    За попередньою інформацією, літак був залучений до знищення російських ударних безпілотників.

    Під час виконання завдання виникла позаштатна ситуація, після якої винищувач загорівся.

    Пілот намагався врятувати бойову машину, однак через розвиток аварійної ситуації втратив керування.

    Льотчикові вдалося катапультуватися. Після цього його евакуювали до медичного закладу.

    У ДБР раніше повідомляли, що життю військовослужбовця нічого не загрожує.

    Сам винищувач було втрачено.

    Одразу після падіння літака на місце події прибули слідчі Державного бюро розслідувань.

    Вони оглянули територію, почали збирати уламки бойової машини, документувати обставини катастрофи та опитувати свідків.

    Головна версія — несправність під час запуску ракети

    У перші дні після катастрофи слідчі повідомляли, що розглядають кілька можливих причин аварії.

    Серед них були технічний стан авіаційної ракети, її придатність до застосування, а також дотримання правил підготовки й експлуатації літака.

    За наявною інформацією, позаштатна ситуація виникла під час бойового застосування озброєння проти ворожого безпілотника.

    Тепер у переданих Повітряними силами матеріалах окремо згадується можливе нештатне спрацювання керованої ракети.

    Водночас ДБР не повідомляло, що саме ракета остаточно визнана причиною пожежі та падіння винищувача.

    Також не оприлюднено технічних подробиць можливого збою або результатів дослідження авіаційного озброєння.

    Отже, робити висновки про несправність конкретного типу ракети чи відповідальність певних осіб наразі передчасно.

    Що показала «чорна скринька»

    Одним із ключових доказів у кримінальному провадженні є бортовий реєстратор літака.

    13 серпня ДБР повідомило, що його вдалося знайти серед уламків винищувача.

    Однак через пожежу пристрій отримав значні термічні пошкодження.

    Фахівцям необхідно було відновити реєстратор і зчитати інформацію, яка могла зберегтися після катастрофи.

    Саме ці дані можуть допомогти відтворити останні хвилини польоту, визначити послідовність подій та встановити, що відбувалося з літаком перед падінням.

    Станом на 13 жовтня ДБР повідомило про призначення комплексу експертиз, зокрема дослідження бортового реєстратора.

    Результатів експертних досліджень, які б остаточно пояснювали причину аварії, слідство поки не оприлюднило.

    За фактом катастрофи відкрили кримінальне провадження

    Розслідування проводять за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття стосується порушення правил польотів, підготовки до них або експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

    Водночас відкриття провадження за цією статтею не означає, що вже встановлено конкретне порушення або визначено винну особу.

    Правоохоронці повинні дослідити всі можливі чинники, які могли призвести до втрати винищувача.

    Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Раніше директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв, що взяв розслідування на особистий контроль.

    Він наголошував на необхідності повної та об’єктивної перевірки всіх версій, без передчасного відкидання будь-якої з них.

    Коли стануть відомі остаточні причини

    У Державному бюро розслідувань пояснили, що остаточні висновки щодо катастрофи зроблять лише після отримання та оцінки результатів усіх призначених експертиз.

    Вони мають допомогти встановити, чи справді аварія була пов’язана з нештатним спрацюванням ракети, чи на розвиток подій вплинули інші обставини.

    Точної дати завершення розслідування поки не назвали.

    Таким чином, через два місяці після втрати українського МіГ-29 слідство отримало висновки Повітряних сил, але причину катастрофи остаточно ще не підтверджено.

    Наразі достеменно відомо, що винищувач загорівся під час бойового завдання 10 серпня, пілот успішно катапультувався, а слідчі досліджують пошкоджену «чорну скриньку» та інші матеріали для встановлення всіх обставин події.

  • Жахлива ДТП на Одещині: маршрутка з 15 пасажирами зіткнулася з фурою, є загиблі

    Жахлива ДТП на Одещині: маршрутка з 15 пасажирами зіткнулася з фурою, є загиблі

    На трасі Київ–Одеса вранці 9 липня сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного мікроавтобуса та вантажівки. Аварія трапилася у Березівському районі Одеської області, поблизу села Одаї Ширяївської громади. За оновленими даними, унаслідок зіткнення загинув 15-річний хлопець, який перебував у салоні мікроавтобуса. Ще дев’ятьох людей госпіталізували, серед них — шестеро неповнолітніх.

    За попередньою інформацією поліції Одеської області, зіткнулися вантажний автомобіль MAN та маршрутний мікроавтобус Mercedes. Мікроавтобус здійснював приватні пасажирські перевезення. У його салоні, крім водія, перебували 15 пасажирів. Спершу повідомлялося про одного загиблого та п’ятьох травмованих, однак згодом кількість постраждалих зросла до дев’яти.

    Медичний директор Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Едуард Кіка повідомив Суспільному, що виклик до швидкої надійшов о 09:00. За його словами, аварія сталася на 354-му кілометрі траси Одеса — Київ у Березівському районі. На місці працювали п’ять бригад екстреної медичної допомоги. Один постраждалий загинув ще до приїзду медиків, дев’ятьох людей із травмами різного ступеня тяжкості доправили до лікарень.

    Згодом у поліції уточнили, що загиблим виявився 15-річний пасажир маршрутки. Серед дев’яти госпіталізованих — шестеро неповнолітніх. Ще п’ятьом людям медики надали допомогу безпосередньо на місці аварії.

    За попередньою версією, яку озвучила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс у коментарі РБК-Україна, водій мікроавтобуса не впорався з керуванням і допустив зіткнення з вантажівкою. Водночас правоохоронці наголошують, що остаточні причини ДТП ще встановлюються.

    На місці аварії працювали слідчо-оперативна група, медики та інші екстрені служби. Через ДТП рух транспорту в напрямку Одеси був частково обмежений. Водіїв закликали враховувати цю інформацію під час планування маршруту та дотримуватися правил дорожнього руху.

    Правоохоронці вже внесли відомості про аварію до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Попередня правова кваліфікація — частина 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо це спричинило смерть потерпілого або тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі з можливим позбавленням права керувати транспортними засобами до трьох років. Водночас винуватість конкретних учасників ДТП має встановити суд.

    Ця аварія стала черговою резонансною ДТП за участю пасажирського транспорту на півдні України за останні дні. Раніше, 4 липня, на Миколаївщині сталася масштабна аварія на трасі М-14 Одеса — Мелітополь — Новоазовськ між селами Красне та Нечаяне. Там маршрутний мікроавтобус Mercedes Sprinter, який рухався з Одеси до Миколаєва, зіткнувся з вантажівкою Volvo. За попередніми повідомленнями поліції та рятувальників, тоді загинули дев’ятеро людей, ще восьмеро отримали травми; згодом у ЗМІ повідомляли про збільшення кількості загиблих до 12.

    Також 2 липня на Рівненщині, у селищі Квасилів, потяг зіткнувся з маршрутним мікроавтобусом на залізничному переїзді. За даними ДСНС, унаслідок тієї аварії загинули четверо людей, ще 13 були травмовані. На тлі цих подій нова смертельна ДТП на трасі Київ–Одеса знову порушує питання безпеки пасажирських перевезень, контролю технічного стану транспорту та дотримання швидкісного режиму на міжміських маршрутах.

    Наразі слідство має встановити всі обставини аварії: швидкість руху обох транспортних засобів, технічний стан мікроавтобуса і вантажівки, дії водіїв перед зіткненням, стан дорожнього покриття та можливі інші фактори, які могли призвести до трагедії. Офіційної інформації про стан водіїв на момент аварії поки що не оприлюднювали.

    Станом на зараз відомо головне: на трасі Київ–Одеса загинула дитина, дев’ять людей опинилися в лікарнях, серед них — неповнолітні. Поліція продовжує розслідування, а медики надають допомогу постраждалим.