Позначка: бетонні укриття

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • Будівництво фортифікацій на Харківщині: Синєгубов розповів, хто за що відповідає

    Будівництво фортифікацій на Харківщині: Синєгубов розповів, хто за що відповідає

    Глава Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції 17 травня, розкрив деталі будівництва фортифікацій у зоні відповідальності ОВА. Зазначено, що будівництво фортифікацій здійснюється лише на третій лінії оборони, при цьому її початок може відрізнятися від 10 до 30 км від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретної ділянки.

    Синєгубов пояснив, що всі проєкти, пов’язані з будівництвом на третій лінії оборони, розроблялися Міністерством оборони. Ці проекти включають в себе будівництво бетонних укриттів, настил над ними, а також облаштування ходів сполучень. При цьому військові інженери проводили визначення місць розташування цих споруд.

    “Військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд. При отриманні карт-схем, які вказують, що і де має бути зведено, ми розглядаємо це як технічне завдання, де найважливіше – дотримання термінів виконання. Це вже стає нашою відповідальністю”, – заявив Синєгубов.

    За його словами, будівництво фортифікацій відбувалося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку та на сході – у напрямку Куп’янська та Лимана.

    “Була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, серед яких взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень. Наразі не розголошуються їхні складові, проте важливо зазначити, що це стосується першої та другої ліній оборони, які лежать поза нашою відповідальністю”, – пояснив глава ОВА.

    Синєгубов признає, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були зупинені через постійні обстріли з боку російських військ. Ці об’єкти планувалося передати військовим, проте наразі це стало неможливим через постійні атаки окупантів.

    Він також прокоментував зображення, які з’явилися в мережі, із невикористаними “зубами дракона” на околиці села Липці.

    “На фото, що поширюються в мережі, видно лише залишки матеріалів, які підрядник привіз на прохання однієї з бригад для майбутнього встановлення. Важливо підкреслити: ці залишки становлять лише 0,4% від загальної кількості виконаних робіт з огороджень такого типу. Таким чином, це віддалена від стратегічного значення кількість тетраедрів”, – додав глава ОВА.