Golosnovinua.com

Позначка: безпека дорожнього руху

  • До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність для власників автомобілів і мотоциклів, які створюють надмірний шум. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15358, який передбачає окремі великі штрафи за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму. Під час воєнного стану максимальна сума стягнення у разі повторного порушення може сягнути 34 тисяч гривень, а водій ризикуватиме ще й тимчасово залишитися без права керування.

    Про підтримку документа повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, за законопроєкт у першому читанні проголосував 261 народний депутат.

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли
    ФОТО: Ярослав Железняк / Facebook

    Сам законопроєкт №15358 був зареєстрований у Верховній Раді 26 червня 2026 року. Його офіційна назва — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму».

    Йдеться не про автоматичне покарання будь-якого автомобіля чи мотоцикла, який здається комусь надто гучним. Основну увагу законодавці приділяють транспортним засобам, технічні характеристики яких були змінені таким чином, що рівень шуму перевищує допустимі показники.

    Насамперед це стосується модифікованих вихлопних систем, демонтованих або перероблених глушників, а також форсованих двигунів, через які автомобіль чи мотоцикл стає значно гучнішим за штатний транспортний засіб.

    Скільки доведеться платити

    Запропонована система штрафів передбачає різний рівень відповідальності залежно від обставин порушення.

    Базовий штраф за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму пропонується встановити на рівні 8,5 тисячі гривень.

    Під час дії воєнного стану покарання буде суворішим — 17 тисяч гривень.

    Якщо водій повторно протягом року порушить вимоги щодо рівня шуму, йому також може загрожувати штраф у 17 тисяч гривень та, залежно від остаточної редакції документа, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Найбільше покарання передбачене за повторне порушення під час воєнного стану — 34 тисячі гривень із можливістю позбавлення права керування на три-шість місяців.

    Водночас ці норми ще не є остаточними. Законопроєкт пройшов лише перше читання і має бути доопрацьований перед другим. Саме під час цієї роботи парламентарі планують визначити точні технічні критерії, за якими встановлюватимуть перевищення допустимого рівня шуму.

    На офіційній сторінці законопроєкту Верховної Ради зазначено, що профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням.

    Як поліція визначатиме, що авто надто гучне

    Саме це питання може стати одним із ключових до другого читання.

    У нинішній редакції ще немає остаточно визначених технічних параметрів та детальної процедури вимірювання шуму безпосередньо на дорозі.

    Це принципово важливо, адже покарання у десятки тисяч гривень потребує чіткої доказової бази: має бути зрозуміло, яким обладнанням поліцейський проводить вимірювання, на якій відстані, за яких погодних умов, який фоновий шум допускається та чи матиме водій можливість оскаржити результат.

    На проблему звертають увагу і громадяни. На сайті Верховної Ради навіть зареєстрована петиція щодо законопроєкту №15358, автор якої закликає запровадити єдину прозору методику вимірювання шуму.

    Серед запропонованих вимог — визначити допустимий фоновий шум, положення вимірювального приладу відносно вихлопної системи, режим роботи двигуна, погодні умови, обов’язкову відеофіксацію процедури та можливість проведення контрольного вимірювання.

    Тому до остаточного ухвалення закону ще мають вирішити не лише питання суми штрафів, а й механізму їх застосування.

    Чому тему шумних авто пов’язують із війною

    Один із головних аргументів авторів законопроєкту — особливі умови воєнного стану.

    Різкі звуки форсованих двигунів та модифікованих вихлопних систем, особливо ввечері та вночі, можуть нагадувати звуки вибухів, польоту безпілотників або іншої повітряної загрози.

    Автори ініціативи звертають увагу й на психологічний фактор. Для військовослужбовців, ветеранів, людей із посттравматичним стресовим розладом та цивільних, які пережили обстріли, несподіваний гучний звук може бути додатковим джерелом стресу.

    Саме тому під час воєнного стану запропоновані санкції удвічі вищі, ніж у мирний час.

    Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів в Україні не нова. Чинне законодавство вже містить норми щодо дотримання тиші, однак застосувати їх безпосередньо до автомобіля, що рухається дорогою, на практиці складно через відсутність детально врегульованого механізму вимірювання.

    У Раді одночасно взялися й за інші порушення водіїв

    Новий законопроєкт щодо шуму є частиною ширшої дискусії про посилення відповідальності на українських дорогах.

    Раніше Nenka.info писала, що у Верховній Раді готували суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Ініціатива передбачала відмову від фактично єдиного покарання за різні масштаби перевищення швидкості та запровадження градації відповідальності.

    Втім, 16 вересня парламент не зміг підтримати в першому читанні інший законопроєкт — №15348 щодо нової системи покарань за перевищення швидкості. За нього проголосували 225 депутатів, тобто для ухвалення рішення забракло одного голосу.

    Раніше Nenka.info також розповідала про ще одну норму цього документа, яка могла змінити порядок сплати штрафу, якщо автомобілем керував не його власник.

    Одночасно держава посилює контроль за дотриманням уже чинних правил. Наприкінці серпня у Києві та Київській області знову запрацювали автомобілі прихованого контролю «Фантом». Як писала Nenka.info, вони можуть фіксувати перевищення швидкості без зупинки порушника поліцією, після чого постанова надходить власнику транспортного засобу.

    Також Nenka.info повідомляла про заплановане розширення використання поліцейських «Фантомів» на інші регіони України.

    Усе це свідчить про ширший перегляд державою підходу до безпеки дорожнього руху — від швидкості та автоматичної фіксації до технічного стану й шумності автомобілів.

    Штрафи ще не почали діяти

    Водіям важливо враховувати: 34 тисячі гривень за гучний вихлоп наразі не є чинним штрафом.

    Підтримка законопроєкту №15358 у першому читанні означає лише продовження його проходження у Верховній Раді. Попереду підготовка до другого читання, можливі поправки, голосування за документ у цілому, підпис голови Верховної Ради та президента, а також офіційне опублікування.

    Причому саме до другого читання можуть змінитися як розміри покарань, так і порядок їх застосування.

    Окремо законодавцям доведеться визначитися з головним практичним питанням — що саме вважати перевищенням допустимого рівня шуму і як поліцейські доводитимуть порушення на місці.

    До цього моменту твердження, що водіям уже почали масово виписувати по 17 чи 34 тисячі гривень за гучний автомобіль, буде передчасним.

    Проте політична підтримка документа в першому читанні означає, що питання «ревучих» автомобілів та мотоциклів уже перейшло від обговорень до конкретної законодавчої процедури.

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • У Патрульної поліції України новий керівник

    У Патрульної поліції України новий керівник

    30 липня у Національній поліції України відбулися кадрові зміни. Тимчасово виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе офіційно представив особовому складу нового начальника Департаменту патрульної поліції. Відтепер підрозділ очолює полковник поліції Олексій Білошицький, який до цього працював на посаді першого заступника керівника департаменту.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    У відомстві зазначили, що Олексій Білошицький є одним із тих правоохоронців, які стояли біля витоків створення сучасної патрульної поліції після реформи правоохоронної системи. Протягом багатьох років він брав участь у розвитку служби, впровадженні нових механізмів роботи та модернізації підходів до забезпечення безпеки громадян.

    У Нацполіції наголосили, що новопризначений керівник безпосередньо долучався до реалізації низки ключових реформ. Зокрема, він працював над запровадженням сучасних стандартів роботи патрульної поліції, створенням нових спеціалізованих підрозділів, формуванням нормативно-правової бази діяльності сучасної поліції, а також розвитком системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, Білошицький брав участь у вдосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та забезпечення громадського порядку.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Білошицький продовжив службу вже в умовах війни. Він долучився до створення бойової бригади “Хижак”, сформованої при Департаменті патрульної поліції, та особисто виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом у бригаді були створені підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів та аеророзвідки, які беруть участь у виконанні завдань на фронті.

    У Національній поліції очікують, що новий керівник продовжить розвиток патрульної служби, яка в умовах воєнного стану виконує не лише традиційні правоохоронні функції, а й бере активну участь у забезпеченні безпеки населення, підтримці громадського порядку та виконанні окремих бойових завдань.

    Кадрові зміни у Департаменті патрульної поліції відбуваються на тлі оновлення керівництва всієї Національної поліції України. Нагадаємо, 16 липня з посади голови Національної поліції був звільнений Іван Вигівський. Після цього виконувати обов’язки керівника відомства почав його перший заступник Максим Цуцкірідзе.

    Останнім часом відбулися й інші кадрові призначення у структурі поліції. Зокрема, наприкінці червня начальником Патрульної поліції Києва став майор Єгор Голубов, який до цього керував патрульними підрозділами у прифронтових Краматорську та Слов’янську. Одночасно триває оновлення керівного складу сектору безпеки й оборони після призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. За словами президента Володимира Зеленського, це рішення було ухвалене з огляду на актуальні безпекові виклики, які стоять перед державою.

  • Українським водіям змінюють правила: посвідчення діятиме 5 або 15 років

    Українським водіям змінюють правила: посвідчення діятиме 5 або 15 років

    Уряд України ухвалив зміни до правил видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Головна новація — строк дії водійського документа тепер залежатиме від категорії транспорту. Для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів посвідчення видаватимуть на 15 років, а для водіїв вантажного та пасажирського транспорту — на 5 років. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, а відповідне рішення підтвердили у МВС.

    Зміни стосуються майже всіх основних категорій водіїв. Посвідчення на 15 років отримуватимуть водії категорій А1, А, В, В1 та ВЕ — тобто ті, хто керує мотоциклами, легковими автомобілями та окремими причепами до них. Натомість документ на 5 років видаватимуть водіям категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е та Т — це вантажний, автобусний, пасажирський транспорт і трамваї та тролейбуси.

    Фактично Україна відходить від практики, коли національне посвідчення водія після обміну першого документа видавалося на 30 років. Тепер строк дії буде коротшим, а сам підхід — ближчим до європейської моделі, де регулярне оновлення водійських документів пов’язане не лише з адміністративними процедурами, а й із контролем стану здоров’я водіїв.

    У МВС пояснюють: головна мета змін — поступово привести українські правила у відповідність до європейських стандартів та підвищити безпеку дорожнього руху. Особливо це стосується професійних водіїв, які перевозять пасажирів або вантажі та щодня відповідають не лише за себе, а й за безпеку інших учасників руху.

    Окремо Ігор Клименко наголосив, що після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування транспортними засобами. Для водіїв легкових авто та мотоциклів такий контроль відбуватиметься раз на 15 років, а для водіїв вантажного й пасажирського транспорту — кожні 5 років.

    Це означає, що водії автобусів, маршруток, вантажівок, трамваїв і тролейбусів проходитимуть процедуру обміну документа значно частіше. Під час такого обміну, за задумом уряду, має перевірятися, чи дозволяє стан здоров’я людини й надалі безпечно керувати транспортом. Такий підхід особливо важливий для пасажирських перевезень, де помилка водія або раптове погіршення самопочуття може мати важкі наслідки.

    Водночас водіям не доведеться повторно складати іспити під час планового обміну посвідчення через 5 або 15 років, якщо інше прямо не передбачено законодавством. Тобто йдеться не про повторне навчання в автошколі чи новий іспит у сервісному центрі, а саме про оновлення документа та, після відновлення відповідних процедур, проходження медичного огляду.

    Важлива деталь: раніше видані посвідчення водія залишаються чинними до дати, яка зазначена у документі. Тобто водіям не потрібно терміново бігти до сервісних центрів МВС і міняти посвідчення одразу після набуття чинності нових правил. Новий порядок застосовуватиметься під час видачі або обміну документів після офіційного запуску змін.

    Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Після цього сервісні центри МВС мають працювати вже за оновленими правилами. Очікується, що нововведення поступово змінять систему обліку водіїв і зроблять її більш наближеною до практик Європейського Союзу.

    Нагадаємо, перше посвідчення водія в Україні видається на два роки. Після завершення цього терміну його можна обміняти на постійне без повторного складання іспитів, якщо водій за цей період вчинив не більше двох порушень правил дорожнього руху. Якщо ж порушень було більше, водій має повторно складати теоретичний і практичний іспити.

    До цього національне посвідчення водія в Україні переважно видавали на 30 років. Такий документ отримували після обміну першого посвідчення, а також у разі відновлення прав через втрату, пошкодження або зміну персональних даних. Нове рішення уряду фактично змінює цю систему: замість одного тривалого строку тепер діятиме диференційований підхід залежно від типу транспорту.

    Для більшості приватних водіїв легкових авто зміни не виглядатимуть надто радикальними: посвідчення доведеться оновлювати раз на 15 років. Натомість для професійних водіїв нові правила будуть відчутнішими, адже обмін документа кожні 5 років стане регулярною процедурою.

    У МВС підкреслюють, що йдеться не про ускладнення життя водіям, а про безпеку на дорогах. Регулярне оновлення документів і медичний контроль мають допомогти виявляти випадки, коли людина через стан здоров’я вже не може безпечно керувати транспортом, особливо якщо йдеться про перевезення пасажирів або великогабаритних вантажів.

    Нові правила змінюють одну з ключових процедур для мільйонів українських водіїв. Посвідчення більше не видаватимуть за єдиним довгим строком для всіх: власники легкових авто та мотоциклів отримуватимуть документ на 15 років, а професійні водії вантажного й пасажирського транспорту — лише на 5 років. При цьому старі документи залишаються чинними до вказаної в них дати, а повторно складати іспити під час звичайного обміну не потрібно.

  • 13-річний на самокаті зламав жінці обидві руки: поліція б’є на сполох через нову загрозу на дорогах

    13-річний на самокаті зламав жінці обидві руки: поліція б’є на сполох через нову загрозу на дорогах

    У Хмельницькому поліція розслідує ДТП за участю електросамоката, внаслідок якої 53-річна жінка отримала переломи обох рук і була госпіталізована. За попередніми даними правоохоронців, аварія сталася 5 липня на проспекті Миру: 13-річний місцевий житель, керуючи електросамокатом KuKirin G4, здійснив наїзд на пішохідку. Після інциденту поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею 291 Кримінального кодексу України — порушення чинних на транспорті правил.

    За інформацією поліції, потерпілу після наїзду доставили до лікарні. Медики діагностували у неї тілесні ушкодження у вигляді перелому обох рук. Наразі слідчі встановлюють усі обставини події: де саме рухався підліток, з якою швидкістю, чи були поруч інші учасники руху та чи порушував він правила безпеки під час керування електросамокатом.

    Як повідомили джерела «Главкома» у поліції Хмельницької області, дії неповнолітнього кваліфіковано за статтею 291 ККУ. Водночас через вік 13-річний хлопець не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за цією статтею. У поліції зазначили, що до нього можуть бути застосовані заходи впливу, однак кримінального покарання у звичному розумінні йому не загрожує.

    Цей випадок знову підняв питання правового статусу електросамокатів в Україні. Популярність такого транспорту стрімко зросла у великих і середніх містах, однак правила його використання залишаються недостатньо чіткими. На практиці електросамокати часто рухаються тротуарами, велодоріжками, проїжджою частиною, а іноді й пішохідними зонами, створюючи ризики як для самих користувачів, так і для пішоходів.

    Начальник поліції Хмельницької області Іван Іщенко після аварії заявив, що ситуація потребує невідкладного врегулювання на законодавчому рівні. За його словами, лише за останній рік в Україні сталося 845 ДТП за участю електросамокатів, у яких загинули 19 людей. На Хмельниччині від початку 2026 року поліція отримала 61 повідомлення про такі пригоди, з яких 43 стосувалися випадків із травмованими.

    Іщенко наголосив, що електросамокати вже фактично стали повноцінними учасниками дорожнього руху, але законодавство не встигає за темпами поширення цього транспорту. Серед необхідних змін він назвав визначення правового статусу електросамокатів, встановлення мінімального віку для керування, обов’язкове використання шоломів, вимоги до знання Правил дорожнього руху та чітке визначення місць, де дозволено їздити.

    У Верховній Раді вже зареєстровані два законопроєкти, які мають врегулювати використання малого електротранспорту в Україні. Законопроєкт №15284 «Про особливості використання малого електротранспорту в Україні» був зареєстрований 29 травня 2026 року. Його мета — визначити правовий статус такого транспорту та правила його використання на дорогах і вулицях.

    Пов’язаний із ним законопроєкт №15283 передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування електросамокатами, моноколесами, гіробордами та іншим малим електротранспортом. За даними профільних публікацій, ініціатива передбачає вікові обмеження від 16 років та штрафи, які в окремих випадках можуть сягати 17 тисяч гривень із можливою конфіскацією транспортного засобу.

    Проблема полягає не лише у відсутності штрафів. Електросамокати можуть розвивати значну швидкість, а їхні користувачі часто не мають жодної підготовки, не проходять інструктаж і не усвідомлюють, що наїзд на пішохода може призвести до тяжких травм. Особливо небезпечно, коли потужними моделями користуються діти та підлітки. У випадку з Хмельницьким йдеться про 13-річного хлопця, тобто про людину, яка за віком ще не несе повної кримінальної відповідальності за такі дії.

    Поліція наголошує, що безпека має починатися не лише зі штрафів, а й з відповідальності батьків. Саме дорослі часто купують дітям потужні електросамокати, не перевіряючи, чи розуміє дитина правила дорожнього руху, чи вміє безпечно гальмувати, маневрувати та оцінювати ризики для пішоходів. У підсумку небезпечна поїздка може закінчитися лікарнею для випадкової людини та юридичними наслідками для родини неповнолітнього.

    У Хмельницькому слідство триває. Правоохоронці мають встановити точну картину аварії та визначити, які заходи впливу можуть бути застосовані до неповнолітнього водія електросамоката. Водночас цей випадок уже став черговим аргументом для прихильників жорсткішого регулювання малого електротранспорту. Якщо законопроєкти будуть ухвалені, в Україні можуть з’явитися чіткі вікові обмеження, штрафи, правила руху та вимоги до безпеки користувачів електросамокатів.

  • 390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    В Україні стрімко зростає кількість дорожньо-транспортних пригод за участю електросамокатів та іншого легкого електричного транспорту. Лише за перші п’ять місяців 2026 року в таких аваріях травмувалися 390 людей, серед яких 168 дітей. Таким чином, майже кожен другий постраждалий — неповнолітній.

    Про це свідчать дані Патрульної поліції України. Статистика демонструє, що проблема використання електросамокатів уже давно перестала бути локальною та перетворилася на серйозний виклик для безпеки дорожнього руху.

    За інформацією поліції, у період із січня по травень 2026 року в Україні сталося 353 дорожньо-транспортні пригоди за участю електросамокатів, моноколіс, гіроскутерів та інших засобів легкого електротранспорту. Унаслідок цих аварій травми отримали 390 осіб, а п’ятеро людей загинули. Серед загиблих — двоє дітей.

    Особливе занепокоєння викликає саме дитячий травматизм. Майже 45% усіх потерпілих становлять неповнолітні, що свідчить про необхідність посилення контролю за використанням такого транспорту, особливо в містах.

    Фахівці пояснюють, що популярність електросамокатів останніми роками стрімко зростає. Їх використовують як для щоденних поїздок, так і для дозвілля. Водночас рівень культури користування таким транспортом поки що не встигає за темпами його поширення.

    Проблему підтверджують і медики. Раніше в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» повідомляли про різке збільшення кількості дітей із тяжкими травмами після падінь з електросамокатів, велосипедів, електровелосипедів та іншого колісного транспорту.

    За словами лікарів, сьогодні електросамокати стали однією з найпоширеніших причин дитячого травматизму. До 30% звернень до травмпункту лікарні припадає саме на дітей, які отримали травми під час катання.

    Медики наголошують, що найнебезпечнішими є не переломи кінцівок, а черепно-мозкові травми, ушкодження внутрішніх органів, грудної клітки та хребта. Через високу швидкість навіть звичайне падіння може мати надзвичайно тяжкі наслідки.

    Основною причиною таких травм лікарі називають нехтування правилами безпеки. Більшість дітей катаються без захисних шоломів, налокітників і наколінників. Крім того, нерідко на одному електросамокаті одночасно перебувають двоє або навіть троє людей, що значно підвищує ризик втрати керування.

    Паралельно зростає і кількість судових справ, пов’язаних із використанням електросамокатів. За останні шість років суди Києва винесли 795 рішень у справах, де згадується слово «самокат». Лише за перші чотири місяці 2026 року таких рішень уже було 151, що перевищує показники кожного окремого року в період 2021–2024 років.

    Водночас кримінальних вироків поки що небагато. За цей час лише 11 кримінальних проваджень завершилися судовими рішеннями. Найчастіше винуватців засуджували до позбавлення волі з іспитовим строком, а в окремих випадках призначали штраф у розмірі 51 тисячі гривень.

    У справах про адміністративні правопорушення після 2023 року типовим покаранням став штраф у 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

    Окрему увагу до проблеми привернув і Верховний Суд України. Суд офіційно визнав користувачів електросамокатів повноцінними учасниками дорожнього руху. У своїй правовій позиції Верховний Суд наголосив, що електросамокати є джерелом підвищеної небезпеки, а тому їхні водії повинні дотримуватися Правил дорожнього руху так само, як водії автомобілів, мотоциклів чи велосипедів.

    На тлі погіршення статистики дедалі частіше лунають пропозиції щодо посилення державного регулювання. Зокрема, експерти обговорюють можливість встановлення мінімального віку для керування електросамокатами, обов’язкового використання захисного спорядження, а також запровадження навчання правилам дорожнього руху для користувачів такого транспорту.

    У деяких містах України вже почали впроваджувати додаткові обмеження для електросамокатів, а також визначати спеціальні зони для їхнього руху. Подібні кроки вже давно застосовують у багатьох країнах Європи, де через різке зростання аварійності посилили правила експлуатації легкого електротранспорту.

    Правоохоронці закликають українців не нехтувати елементарними правилами безпеки: використовувати захисний шолом, не перевозити пасажирів, не користуватися телефоном під час руху, не виїжджати на проїжджу частину без знання Правил дорожнього руху та не дозволяти дітям керувати електросамокатами без належного контролю дорослих.

    Оприлюднена статистика свідчить, що проблема вже давно вийшла за межі окремих інцидентів. Зростання кількості ДТП, високий рівень дитячого травматизму та збільшення кількості судових справ демонструють необхідність комплексних рішень, які допоможуть зробити використання електросамокатів безпечнішим як для їхніх користувачів, так і для інших учасників дорожнього руху.

     

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    В Україні може суттєво змінитися підхід до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а також вперше на законодавчому рівні буде комплексно врегульовано використання електросамокатів та іншого легкого персонального транспорту. Уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ готує пакет змін, який передбачає запровадження градації штрафів для водіїв, посилення відповідальності для системних порушників і розширення системи автоматичної фіксації порушень.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що відповідні напрацювання вже перебувають на фінальній стадії опрацювання і найближчим часом будуть винесені на обговорення з народними депутатами.

    За словами глави уряду, ключова зміна полягає у переході від однакових штрафів до диференційованої системи покарань, яка враховуватиме ступінь перевищення швидкості. Окремо планується посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для інших учасників руху.

    В уряді підкреслюють, що нова модель не спрямована на масове підвищення штрафів для всіх водіїв, а має точковий характер і стосується насамперед тих, хто регулярно порушує правила. За офіційними даними, протягом останніх 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували близько 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів, понад 35 тисяч водіїв — понад 10 разів, а ще майже 12,5 тисячі — понад 20 разів, що, на думку урядовців, свідчить про наявність системної проблеми з дисципліною на дорогах.

    Паралельно уряд планує розширення мережі камер автоматичної фіксації порушень. Наразі на дорогах України працює близько 377 таких комплексів, однак у межах реформи їх кількість планують збільшити до понад 410. У Кабміні вважають, що посилення контролю є одним із ключових факторів зниження аварійності, оскільки постійний нагляд стимулює водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

    Окрему увагу уряд приділяє регулюванню електросамокатів, які за останні роки стали масовим видом міського транспорту. За даними уряду, кількість дорожньо-транспортних пригод за участі електросамокатів та іншого легкого транспорту за перші п’ять місяців 2026 року зросла на 66,8%, що викликало потребу у створенні чіткої нормативної бази для цього сегмента.

    Згідно з пропозиціями, які вже перебувають на розгляді, для користувачів електросамокатів можуть запровадити окремі правила дорожнього руху, систему штрафів і відповідальність за порушення. У парламенті також зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають штрафи до 17 тисяч гривень, а в окремих випадках — навіть можливість конфіскації транспортного засобу за грубі порушення.

    Водночас у законодавчому полі вже сформувалася позиція, відповідно до якої електросамокати розглядаються як транспорт підвищеної небезпеки. Таку правову оцінку раніше надав Верховний Суд, що додатково посилює аргументацію щодо необхідності чіткого регулювання їх використання.

    У межах загальної реформи також розглядається законопроєкт №13314, який передбачає впровадження градації штрафів за перевищення швидкості та зменшення допустимої похибки вимірювання з 20 до 10 км/год. Документ пропонує систему санкцій від 340 гривень за незначне перевищення швидкості до 3 400 гривень за суттєве порушення, що, за задумом авторів, має зробити систему більш справедливою та ефективною.

    Урядовці наголошують, що головна мета змін полягає у зниженні аварійності та підвищенні безпеки на дорогах. Вони підкреслюють, що там, де працюють камери фіксації та контроль, рівень дотримання правил суттєво зростає, а кількість грубих порушень поступово зменшується.

    Очікується, що найближчим часом урядові пропозиції будуть представлені народним депутатам, після чого може розпочатися їхнє доопрацювання та подальший розгляд у парламенті. У разі ухвалення реформи Україна отримає оновлену систему дорожньої безпеки, яка поєднуватиме посилений контроль, диференційовані штрафи та нове правове регулювання сучасних видів міського транспорту.

  • Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга народу» Світлана Максимчук потрапила у скандал після того, як опублікувала в соцмережах відео, на якому її 11-річна донька керує автомобілем Hyundai під час руху.

    Інцидент викликав широкий резонанс у соцмережах та привернув увагу патрульної поліції Кривого Рогу. Правоохоронці оперативно встановили учасників події та притягнули депутатку до адміністративної відповідальності.

    На оприлюдненому відео видно, як дитина перебуває за кермом автомобіля та самостійно керує транспортним засобом. У певний момент дівчинка навіть відпускає кермо, тоді як її мати сидить поруч, посміхається та знімає відео під музику.

    Сам ролик депутатка підписала словами: «Мати дочекалася».

    Після хвилі критики у соцмережах Світлана Максимчук публічно визнала свою помилку. У дописі вона заявила, що усвідомлює неправильність своїх дій, подякувала поліції за реакцію та повідомила про сплату штрафу.

    “Головне в помилках – бути готовим визнати їх та понести відповідальність. Повністю усвідомлюю хибність свого вчинку та вдячна патрульній поліції за швидке реагування та проведену профілактичну бесіду. Штраф сплачено, відповідні висновки зроблено”, – написала депутатка.

    У патрульній поліції Кривого Рогу підтвердили, що після виявлення відео правоохоронці провели перевірку та встановили особу водійки.

    На Світлану Максимчук винесли постанову за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення — передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

    Санкція статті передбачає штраф за передачу авто людині без водійського посвідчення або без права на керування транспортним засобом.

    Історія викликала активне обговорення в українському сегменті соцмереж. Частина користувачів розкритикувала депутатку за безвідповідальність та створення небезпечної ситуації на дорозі, особливо з огляду на її публічний статус.

    Інші ж звернули увагу на те, що подібні відео нерідко поширюються у соцмережах як “розважальний контент”, хоча фактично йдеться про порушення правил дорожнього руху та ризик для безпеки дитини й інших учасників руху.

    Юристи наголошують, що навіть короткочасна передача керування дитині є прямим порушенням законодавства, незалежно від того, чи рухався автомобіль приватною територією, чи дорогою загального користування.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що депутатка сама опублікувала відео, яке фактично стало доказом адміністративного правопорушення.

    У поліції зазначають, що дедалі частіше саме публікації у соцмережах стають підставою для перевірок та притягнення водіїв до відповідальності.

    Джерело: відкриті пабліки, регіональне видання “Відомо”, Максимчук у соцмережах, патрульна поліція Кривого Рогу

  • В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні планують змінити підхід до покарання водіїв за порушення правил дорожнього руху. Йдеться про запровадження системи штрафних балів, яка передбачає більш жорсткі наслідки для системних порушників.

    Про це повідомив народний депутат Володимир Крейденко. За його словами, чинна система грошових штрафів не забезпечує належного ефекту, адже багато водіїв продовжують регулярно порушувати правила, не змінюючи своєї поведінки.

    Як зазначив парламентар, окремі водії можуть десятки разів на день перевищувати швидкість, сплачувати штрафи і надалі ігнорувати вимоги безпеки. Така ситуація, на його думку, свідчить про необхідність запровадження додаткових механізмів впливу.

    У межах нової моделі за кожне порушення нараховуватимуться штрафні бали. Якщо протягом року водій набере визначений ліміт, наприклад 15 балів, його можуть позбавити права керування транспортними засобами.

    Для відновлення посвідчення водієві доведеться повторно пройти навчання та скласти іспити. Такий підхід, як вважають ініціатори, має стимулювати більш відповідальне ставлення до правил дорожнього руху.

    Крейденко наголосив, що подібні системи вже діють у низці країн, зокрема в Німеччині, Франції, США та Польщі, і довели свою ефективність у зменшенні кількості порушень.

    Очікується, що відповідний законопроєкт можуть розглянути та ухвалити вже цього року. Водночас деталі механізму, зокрема кількість балів та перелік порушень, які впливатимуть на їх нарахування, ще будуть доопрацьовуватися.