Golosnovinua.com

Позначка: безпека громадян

  • Києві псевдосиловики виманили у експрем’єра майже 7 млн грн

    Києві псевдосиловики виманили у експрем’єра майже 7 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвами якої став колишній високопосадовець — експрем’єр-міністр України. Двоє зловмисників, які видавали себе за співробітників Служби безпеки України та поліції, шляхом психологічного тиску та маніпуляцій виманили у нього близько 7 мільйонів гривень заощаджень.

    Про це повідомляють Київська міська прокуратура та столична поліція. За даними джерел, йдеться про 6-го прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, який очолював уряд у 1997–1999 роках.

    Слідство встановило, що злочинна схема була ретельно спланована та реалізована у кілька етапів. Спочатку до 79-річного чоловіка зателефонував невідомий, який представився працівником СБУ. Він почав переконувати співрозмовника, що той нібито фігурує у справі про фінансування держави-агресора та причетний до закупівлі “Шахедів” для російських збройних сил. Подібні звинувачення, як встановили правоохоронці, були повністю вигаданими та використовувалися виключно для психологічного тиску.

    Згодом до розмови приєдналася ще одна особа, яка представлялася “слідчою поліції”. Обидва шахраї діяли узгоджено, імітуючи офіційне розслідування. Вони надсилали потерпілому підроблені повістки, повідомлення про нібито відкриті кримінальні провадження та вимагали “співпраці зі слідством”. У ході маніпуляцій чоловіку повідомили, що він повинен пройти “відеообшук”, аби довести свою непричетність до злочинів.

    Під час цього “обшуку” потерпілий під тиском шахраїв продемонстрував свої заощадження. Після цього зловмисники перейшли до наступного етапу — переконали його зібрати всі кошти, запакувати їх та передати “на перевірку” нібито для проведення експертизи.

    Чоловік виконав вимоги та передав невідомим біля свого будинку значну суму готівки. Загалом він віддав 110 710 доларів США, 10 200 євро, а також додаткові кошти в інших валютах, зокрема ізраїльських шекелях, британських фунтах стерлінгів та чеських кронах. За даними слідства, валюту в доларах і євро шахраї оперативно конвертували та переказали на криптовалютні рахунки організатора схеми, що ускладнило подальше відстеження коштів.

    Іншу частину грошей обміняти не вдалося — її вилучили правоохоронці під час обшуку автомобіля одного з фігурантів справи. У момент затримання також було виявлено готівку, яку підозрювані не встигли реалізувати через пункти обміну валют.

    Обох учасників схеми затримано. Їм повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4,9 млн грн та 3,3 млн грн відповідно.

    Наразі слідчі встановлюють усіх причетних до злочинної групи, включно з можливими організаторами та тими, хто забезпечував фінансову та технічну частину схеми, зокрема криптоперекази та підробку документів.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми останнім часом стають дедалі поширенішими в Україні. Зловмисники часто представляються працівниками СБУ, Нацполіції або інших державних органів, використовуючи тему “фінансування ворога” або “перевірки коштів”, щоб змусити громадян передавати свої заощадження.

    У СБУ раніше неодноразово попереджали, що справжні співробітники спецслужби ніколи не проводять слідчі дії телефоном, не вимагають передачі готівки та не здійснюють “відеообшуків”. У разі подібних дзвінків громадян закликають негайно звертатися до правоохоронних органів.

    Цей випадок у Києві став одним із найбільших епізодів телефонного шахрайства із залученням фейкових силовиків у 2026 році та вкотре продемонстрував, що навіть досвідчені та публічні особи можуть стати жертвами добре організованих психологічних схем.

  • У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвою якої стала 71-річна народна артистка України. Як повідомили у Національній поліції України та Київській міській прокуратурі, 36-річному чоловікові вже оголошено підозру, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    За даними слідства, зловмисник діяв за заздалегідь продуманою схемою психологічного тиску та маніпуляцій. Він зателефонував потерпілій і представився співробітником Служби безпеки України. Під час розмови чоловік почав залякувати жінку, заявляючи про нібито підозри у державній зраді. Щоб посилити довіру до своїх слів, він надіслав їй фіктивну повістку та наполягав на повній конфіденційності, забороняючи повідомляти про розмову будь-кому.

    Надалі шахрай переконав жінку, що її заощадження необхідно терміново передати на «перевірку». За легендою, правоохоронні органи мали встановити, чи не мають ці кошти «російського походження». Він запевнив, що після завершення перевірки всі гроші будуть повернуті.

    Щоб остаточно переконати потерпілу, зловмисник провів із нею відеозв’язок. Під час розмови він змусив жінку показати всі наявні готівкові кошти, імітуючи проведення «обшуку» в режимі реального часу. Такий метод, за словами правоохоронців, є одним із найпоширеніших у подібних схемах, адже створює у жертви ілюзію офіційної процедури.

    Після цього псевдоправоохоронець організував особисту зустріч. Під час неї артистка передала йому 128 тисяч доларів готівкою. На цьому шахрай не зупинився: згодом він знову зв’язався з жінкою і заявив, що вона нібито не передала всі свої кошти на «перевірку».

    Під психологічним тиском потерпіла здійснила ще кілька переказів — загалом близько 400 тисяч гривень — на різні банківські рахунки, які вказував зловмисник. Лише після третього контакту жінка розповіла про ситуацію сусідці, яка порадила негайно звернутися до поліції.

    У ході розслідування правоохоронці встановили, що отримані кошти підозрюваний оперативно перевів у криптовалюту та передав іншим особам, що значно ускладнює їх відстеження. При цьому, за попередніми даними, сам фігурант залишив собі лише близько 900 доларів, що може свідчити про його роль як виконавця у ширшій злочинній схемі.

    Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Наразі суд обирає йому запобіжний захід. Якщо вину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки шахрайства останнім часом стають дедалі поширенішими. Зловмисники активно використовують тему війни, імітуючи діяльність силових структур, щоб посилити психологічний вплив на жертв. Особливо часто мішенню стають літні люди, які можуть легше піддатися тиску та довіритися «офіційним» голосам.

    Серед типових ознак таких схем — терміновість, залякування, вимоги зберігати таємницю, а також прохання передати гроші готівкою або здійснити перекази на невідомі рахунки. Жодна державна структура, включно з Службою безпеки України чи поліцією, не проводить «перевірок коштів» шляхом їх вилучення у громадян.

    У Національній поліції України закликають громадян бути максимально обережними: не виконувати вказівки невідомих осіб, навіть якщо ті представляються працівниками державних органів, перевіряти інформацію через офіційні канали та негайно повідомляти про подібні випадки правоохоронцям.

    Цей випадок у Києві став черговим нагадуванням про те, наскільки винахідливими можуть бути шахраї та як важливо зберігати критичне мислення навіть у стресових ситуаціях.

  • Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    Закон про зброю для цивільних зрушив із місця: у Раді анонсували широкі консультації вже наступного тижня

    У Верховній Раді України готуються до нового етапу обговорення законодавства щодо обігу цивільної зброї. Народний депутат Роман Костенко повідомив, що вже наступного тижня відбудуться консультації, до яких планують залучити широкий спектр учасників — від представників влади до громадянського суспільства та бізнесу.

    За словами парламентаря, процес обговорення не обмежиться лише політичним рівнем. До консультацій долучаться активісти, народні депутати, представники правоохоронних органів, а також потенційні учасники ринку зброї. Такий формат має забезпечити комплексний підхід до питання, яке вже тривалий час викликає дискусії в українському суспільстві.

    Костенко наголосив, що обговорення законопроєкту відбувається у тісній взаємодії з Міністерство внутрішніх справ України, з керівництвом якого він особисто проводив консультації. Саме МВС є одним із ключових органів, відповідальних за формування політики у сфері обігу зброї та контролю за її використанням.

    Одним із ключових аспектів майбутніх змін є питання короткоствольної вогнепальної зброї — пістолетів. Саме ця категорія викликає найбільше дискусій, оскільки наразі в Україні її носіння для цивільних фактично заборонене, попри загалом досить ліберальне законодавство у сфері володіння іншими видами зброї.

    За оцінкою Костенка, українське законодавство вже сьогодні є одним із найліберальніших у Європі. Він підкреслив, що придбати мисливську чи іншу дозволену зброю в Україні часто простіше, ніж у багатьох країнах ЄС. Водночас питання саме короткоствольної зброї залишається відкритим і потребує додаткового врегулювання.

    Парламентар звернув увагу, що прикладом більш ліберального підходу може слугувати Чехія, де громадяни мають право не лише володіти, а й носити короткоствольну зброю за умови дотримання визначених процедур і вимог. Саме такі моделі можуть бути взяті за основу при формуванні українського законодавства.

    Водночас Костенко підкреслив, що остаточні рішення щодо розширення прав цивільних на носіння зброї, ймовірно, будуть ухвалюватися вже після завершення воєнного стану. За його словами, нині важливо закласти правову та інституційну основу, щоб після війни повернутися до цього питання вже з готовими напрацюваннями.

    «Я підтримую рух у цьому напрямку, але це має бути системний процес — із підготовкою інфраструктури, законодавства і чіткими правилами», — зазначив він.

    Паралельно з парламентськими ініціативами свою позицію висловлюють і представники уряду. Зокрема, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше заявляв, що підтримує ідею надання громадянам права на збройний самозахист. Йдеться, зокрема, про можливість використання короткоствольної зброї за чітко визначених умов.

    За словами очільника МВС, майбутній закон має базуватися на балансі між правом громадян на самозахист і необхідністю гарантування громадської безпеки. Це означає запровадження суворих процедур контролю, навчання, перевірки психічного стану та відповідальності за порушення правил використання зброї.

    Питання легалізації зброї для цивільних особливо актуалізувалося після початку повномасштабної війни, коли значна частина населення отримала доступ до зброї в межах територіальної оборони або інших форм захисту. Це створило нові виклики для держави, зокрема щодо контролю обігу зброї після завершення бойових дій.

    Експерти зазначають, що відсутність чіткого законодавства може призвести до ризиків нелегального обігу зброї, тоді як впорядкована система дозволів і контролю, навпаки, здатна знизити рівень злочинності та підвищити рівень безпеки.

    Водночас суспільна думка щодо цього питання залишається неоднозначною. Частина громадян підтримує право на самозахист зі зброєю, вважаючи це гарантією безпеки, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо можливих зловживань і зростання рівня насильства.

    Саме тому майбутні консультації мають стати майданчиком для відкритого діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Очікується, що за їх результатами буде сформовано узгоджену позицію щодо подальших кроків у реформуванні законодавства.

    Питання цивільної зброї в Україні переходить у фазу активного обговорення та підготовки до можливих змін. Хоча остаточні рішення ще попереду, вже зараз зрозуміло, що держава готується до комплексного перегляду підходів до цієї чутливої теми.