Позначка: безпека киян

  • Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    Київ нарешті отримає мобільні укриття: де встановлять перші 14 захисних споруд

    У Києві планують розпочати встановлення мобільних бетонних укриттів, які дозволять мешканцям швидше знаходити захист під час російських ракетних і дронових атак. Перші 14 споруд мають з’явитися наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року. Насамперед їх облаштовуватимуть біля зупинок громадського транспорту та в місцях масового перебування людей, де бракує стаціонарних сховищ.

    Про це повідомив виконувач обов’язків начальника Київської міської військової адміністрації Андрій Ткачов в ефірі телеканалу «Ми-Україна».

    За словами посадовця, забезпеченість захисними спорудами в різних частинах столиці суттєво відрізняється. У деяких житлових масивах місць для укриття недостатньо, що створює додаткову небезпеку для людей під час повітряних тривог.

    Особливо гострою ця проблема залишається на лівому березі Києва.

    Водночас у центральній частині міста доступних місць для укриття більше. Важливу роль відіграють станції Київського метрополітену, які під час повітряних тривог використовуються як захисні споруди.

    Де встановлюватимуть мобільні укриття

    За словами Ткачова, мобільні бетонні споруди насамперед планують розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту та в місцях, де одночасно перебуває багато людей.

    Пріоритетними стануть райони, у яких неможливо швидко побудувати повноцінне капітальне укриття або де вже наявних захисних споруд недостатньо.

    На першому етапі в столиці планують встановити 14 мобільних укриттів.

    Водночас конкретні адреси їхнього розташування посадовець не назвав.

    За його словами, кияни зможуть побачити перші результати роботи вже найближчими тижнями.

    Однак поки невідомо, у яких саме районах з’являться перші споруди, скільки людей зможе вмістити кожна з них та чи передбачено подальше збільшення кількості укриттів.

    Коли розпочнеться встановлення

    У Київській міській військовій адміністрації розраховують розпочати встановлення мобільних укриттів наприкінці жовтня або на початку листопада.

    Це означає, що перші споруди можуть з’явитися ще до початку зими.

    Водночас заявлений термін поки є плановим. Про завершення монтажу або введення конкретних об’єктів в експлуатацію ще не повідомлялося.

    Київ перейматиме досвід прифронтових міст

    Андрій Ткачов пояснив, що мобільні бетонні укриття вже використовують у низці українських міст, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Зокрема, подібні споруди встановлювали у Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Миколаєві.

    Їх розміщують поблизу зупинок громадського транспорту, ринків та інших місць скупчення людей.

    Основна перевага таких конструкцій — можливість відносно швидкого встановлення без тривалого будівництва підземних захисних споруд.

    Мобільні укриття покликані забезпечити додатковий захист від окремих уражальних чинників, зокрема уламків і вибухової хвилі, залежно від конструкції та підтверджених захисних характеристик.

    Водночас вони не є повноцінною заміною спеціально обладнаних капітальних сховищ. Рівень захисту залежить від технічних параметрів конкретної споруди.

    Чому Києву потрібні додаткові укриття

    Необхідність збільшення кількості захисних споруд стала особливо актуальною на тлі регулярних російських атак на столицю.

    Мешканці окремих районів не завжди мають можливість швидко дістатися до найближчого укриття, особливо коли йдеться про балістичні ракети, які можуть досягати міста за лічені хвилини.

    Проблема стосується передусім людей, які перебувають на вулиці, очікують громадський транспорт або не мають поблизу доступного підземного приміщення.

    У таких умовах додаткові захисні конструкції на зупинках можуть стати важливим елементом міської інфраструктури безпеки.

    Крім того, питання встановлення мобільних укриттів раніше порушувала Київська міська прокуратура.

    За інформацією медіа, прокуратура звернулася до суду з вимогою зобов’язати міську владу забезпечити встановлення таких споруд.

    Де киянам шукати укриття вже зараз

    Поки нові бетонні конструкції лише готують до встановлення, мешканцям столиці рекомендують заздалегідь визначити найближчі чинні укриття.

    Офіційна інтерактивна мапа доступна на порталі Києва та в застосунку «Київ Цифровий».

    На ній можна знайти розташування захисних споруд у різних районах міста.

    Таким чином, Київ планує встановити перші 14 мобільних бетонних укриттів уже наприкінці жовтня — на початку листопада. Проте остаточні адреси, технічні характеристики та графік облаштування споруд КМВА поки не оприлюднила.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • Барабани замість захисту: як у Києві освоюють мільярди на укриттях

    Барабани замість захисту: як у Києві освоюють мільярди на укриттях

    На тлі четвертого року повномасштабної війни та рекордної кількості атак на Київ питання укриттів давно перестало бути технічним або господарським. Воно стало питанням виживання. Попри це, офіційна статистика міської влади продовжує малювати картину майже повного охоплення столиці захисними спорудами. За даними КМДА, у Києві нібито функціонують понад чотири тисячі укриттів, здатних прийняти майже все населення міста.

    Втім, розслідування журналістів та аналіз судової практики демонструють зовсім іншу реальність. За красивими цифрами ховаються зачинені підвали, приватні сховища з обмеженим доступом, непридатні приміщення та системна корупція, яка перетворила тему цивільного захисту на джерело збагачення.

    Майже чверть укриттів, внесених до офіційних реєстрів, є приватними. Фактично вони доступні лише мешканцям окремих житлових комплексів або працівникам установ. Ще понад вісімдесят відсотків становлять так звані найпростіші укриття — підвали та технічні приміщення, які за Кодексом цивільного захисту не є повноцінними захисними спорудами. Їх включення до загальної статистики створює лише ілюзію безпеки.

    Особливо критична ситуація склалася на лівому березі Києва. Через малу глибину залягання навіть окремі станції метро офіційно класифікують як “прості укриття”. Це означає, що сотні тисяч мешканців спальних районів фактично не мають доступу до герметичних сховищ, здатних витримати серйозний удар.

    Якщо співставити реальну місткість загальнодоступних захисних споруд з чисельністю населення столиці, картина виглядає катастрофічною. У повноцінних укриттях можуть сховатися трохи більше п’ятдесяти тисяч людей — це близько півтора відсотка киян. Решта змушена рятуватися у підвалах багатоповерхівок, які у разі прямого влучання стають смертельними пастками.

    Трагедії останніх років лише підтверджують ціну “паперової безпеки”. У кількох районах столиці під час ракетних атак люди гинули, маючи формально “існуючі” укриття поруч. Вони були або зачинені, або непридатні для тривалого перебування, або вміщували десятки осіб замість сотень мешканців навколишніх будинків. Аналіз найбільш зруйнованих об’єктів показав: у більшості випадків укриттів не було взагалі, а до найближчого реального сховища довелося б іти десять–двадцять хвилин. За умов, коли балістична ракета долітає за лічені хвилини, це дорівнює смертному вироку.

    На цьому тлі столичні адміністрації активно освоюють кошти, виділені на будівництво та ремонт укриттів. За кілька років обсяг таких тендерів перевищив два з половиною мільярди гривень. Проте аналіз закупівель виявляє типові ознаки мережевої корупції. Контракти отримують компанії з мінімальним статутним капіталом, створені незадовго до торгів. Ціни на матеріали та роботи системно завищуються, а конкуренція відсіюється через штучно прописані вимоги.

    Абсурдність деяких закупівель стала публічним символом проблеми. Закупівлі барабанів, овочерізок, меблів та дрібного інвентарю за цінами, що в рази перевищують ринкові, пояснюють надуманими сертифікатами та специфічними вимогами. Це не випадкові помилки, а відпрацьований механізм, який дозволяє перекачувати бюджетні кошти через “правильних” постачальників.

    У ряді випадків корупція межує з прямою загрозою життю. Після так званих капітальних ремонтів окремі укриття ставали причиною аварійного стану будівель. Роботи існували лише в актах, технічний нагляд був формальним, а відповідальність розчинялася між підрядниками й чиновниками. Подібні історії стосуються не лише грошей, а й безпеки дітей у школах і садках.

    Доступ до інформації про реальний стан сховищ залишається обмеженим. Частина районних адміністрацій відмовляється надавати дані, посилаючись на “службову інформацію”. Офіційні мапи часто містять застарілі або недостовірні дані, а контакти відповідальних осіб не працюють. У результаті під час повітряної тривоги люди біжать до адрес, де укриття існує лише у звітах.

    Найгірше у цій історії — відсутність відповідальності. Попри десятки кримінальних проваджень, пов’язаних із розкраданнями на укриттях, реальних вироків майже немає. Справи роками ходять по судах, підозрювані залишаються на посадах, а відповідальність зводиться до пошуку зручних “стрілочників”. Система, у якій зачинені укриття коштують людських життів, але не тягнуть за собою покарань, відтворює себе знову і знову.

    Історія з укриттями в Києві стала дзеркалом глибшої проблеми — мережевої корупції, де рішення ухвалюються не з міркувань безпеки, а за принципом лояльності. У такій системі безпека перетворюється на привілей, а не базове право. Поки це не зміниться, жодні звіти, мільярдні бюджети чи гучні заяви не зможуть захистити місто, де під час тривоги люди знову стикаються з зачиненими дверима.