Golosnovinua.com

Позначка: безпека Києва

  • Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Glovo перевіряє інформацію про росіян-кур’єрів у Києві після заяви бійця 425-го полку

    Боєць 425-го окремого штурмового полку з позивним «Киянин» заявив, що двоє громадян РФ нібито змогли перетнути лінію бойових дій у Сумській області, дістатися до Києва та протягом кількох місяців працювати кур’єрами служби доставки. Офіційного підтвердження цієї історії від правоохоронних органів наразі немає.

    За словами військового, чоловіки начебто не мали ані документів, ані грошей, однак попутками доїхали до столиці. Після цього вони, за його версією, влаштувалися кур’єрами та близько трьох місяців вільно пересувалися Києвом. Згодом чоловіки нібито заробили гроші, придбали телефони та спробували виїхати з України в напрямку Білорусі, де їх і затримали.

    Окремо «Киянин» розповів ще про один випадок: росіянин нібито безперешкодно пересувався електричкою у Дніпропетровській області, а увагу до себе привернув лише під час спроби розрахуватися карткою російського Сбербанку. Військовий використав ці історії як аргумент для критики контролю в тилових регіонах.

    Після розголосу у Glovo відреагували на заяви військовослужбовця. У компанії наголосили, що станом на зараз жодних підтверджень озвученим твердженням немає. Водночас сервіс заявив про готовність співпрацювати з правоохоронцями для встановлення всіх обставин.

    У Glovo також зазначили, що залучення кур’єрів передбачає перевірку документів. За інформацією компанії, кандидат повинен завантажити паспорт або ID-картку, а документи додатково перевіряють під час очної співбесіди. Виплати кур’єрам здійснюють на рахунки в українських банках.

    Водночас Національна поліція станом на момент публікації окремо цю історію не підтверджувала. Тому твердження про те, що затримані чоловіки справді були російськими військовими і працювали саме кур’єрами Glovo, поки залишається заявою військовослужбовця, а не встановленим правоохоронцями фактом.

    Історія викликала резонанс саме через те, що кур’єрська робота передбачає постійне пересування містом і доступ до великої кількості адрес. Однак до появи офіційних результатів перевірки робити висновки про реальний масштаб інциденту передчасно.

     

  • Київ переходить на новий режим: що зміниться з 10 вересня для метро, мостів і комендантської години

    Київ переходить на новий режим: що зміниться з 10 вересня для метро, мостів і комендантської години

    У Києві змінюють одразу кілька ключових правил, за якими місто живе під час повітряних тривог і комендантської години. Рада оборони столиці 7 вересня ухвалила рішення скоротити комендантську годину, змінити алгоритм роботи метрополітену та мостів і тимчасово обмежити проведення масових заходів у місцях, де немає укриттів.

    Нові правила стали відповіддю на ситуацію, коли тривалі й часті повітряні тривоги почали фактично паралізувати частину міської інфраструктури. Раніше мер Києва Віталій Кличко прямо говорив, що через затяжні повітряні загрози транспорт і підприємства столиці не можуть нормально працювати, тому місту потрібні нові алгоритми, які одночасно враховуватимуть безпеку і необхідність підтримувати життєдіяльність мегаполіса.

    Однією з найпомітніших змін стане скорочення комендантської години. З опівночі 10 вересня вона має тривати з 01:00 до 05:00, тобто починатиметься на годину пізніше, ніж зараз.

    Таке рішення відповідає рекомендації уряду, який на початку вересня запропонував Києву та іншим громадам, де дозволяє безпекова ситуація, встановлювати комендантську годину саме в межах від першої до п’ятої години ночі. Кабмін пояснював це необхідністю пристосувати міський транспорт, логістику та інші сервіси до нового режиму повітряних загроз.

    До цього офіційно в Києві діяла комендантська година з 00:00 до 05:00. У цей період перебувати на вулиці або пересуватися містом без передбачених законом підстав і спеціального режиму було заборонено.

    Транспорт працюватиме довше

    Скорочення комендантської години дозволить продовжити роботу громадського транспорту приблизно на одну годину.

    Водночас це не означає, що ресторани, торговельно-розважальні центри чи нічні заклади автоматично отримають право працювати довше. За інформацією міської влади, чинні обмеження для закладів громадського харчування, ТРЦ та розважальних закладів поки не змінюються.

    Окремо місто планує організувати чотири автобусні маршрути для пасажирів, які прибувають уночі на Центральний залізничний вокзал. Необхідність такого рішення Київ пояснював ще наприкінці серпня: через тривоги потяги та міжнародний транспорт часто запізнюються, і люди можуть приїхати до столиці вже після початку комендантської години.

    Також ще з 3 вересня Київ дозволив транзитному вантажному транспорту рухатися містом під час комендантської години без попередніх обмежень. Для вантажівок понад 4,5 тонни водночас діють обмеження на в’їзд до столиці в години пік — з 06:00 до 10:00 та з 16:00 до 20:00, за винятком транспорту з продуктами харчування і питною водою.

    Зелена гілка метро більше не зупинятиметься через кожну дронову загрозу

    Друга велика зміна стосується Київського метрополітену.

    Після запровадження диференційованої системи повітряних загроз місто більше не застосовуватиме однакові транспортні обмеження до будь-якої тривоги.

    Із 6 вересня в Україні офіційно діє розподіл на жовтий та червоний рівні загрози. Жовтий означає дронову загрозу. Червоний застосовується у випадку ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.

    Під час жовтого рівня Сирецько-Печерська, або зелена, лінія метро працюватиме без обмежень, тобто поїзди зможуть продовжувати рух і наземною ділянкою через Південний міст.

    Це одна з найбільш відчутних змін для пасажирів. Раніше під час тривоги метро не здійснювало перевезення наземними ділянками, а станції відкритого типу припиняли роботу. Підземні станції водночас продовжували використовувати як укриття.

    За червоного рівня обмеження повернуться. Зелена лінія працюватиме двома окремими ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» і від «Славутича» до «Червоного хутора».

    Святошинсько-Броварська, або червона, лінія під час серйозної повітряної загрози й надалі перевозитиме пасажирів лише на підземній ділянці від «Академмістечка» до «Арсенальної».

    Іншими словами, місто переходить від принципу «є тривога — наземна ділянка зупиняється» до оцінки конкретного типу повітряної небезпеки.

    Це особливо важливо з огляду на роль метро не лише як транспорту, а й як найбільшого укриття столиці. Наприклад, під час масованого обстрілу 15 червня на станціях метро ховалися майже 42 тисячі людей, а в ніч проти 20 серпня — понад 38 тисяч. Загалом 46 підземних станцій Київського метрополітену можуть використовуватися як укриття цілодобово.

    Що буде з Південним мостом

    Змінюються й правила руху Південним мостом.

    За новим алгоритмом рух ним під час повітряної тривоги загалом дозволятиметься. Однак передбачені технологічні перекриття: міст мають перекривати приблизно на пів години після оголошення тривоги та ще на пів години після відбою.

    Також під час повітряної тривоги залишатиметься закритим заїзд на Південний міст із боку вулиць Саперно-Слобідської та Михайла Бойчука.

    Подібний режим із короткими технологічними перекриттями планують застосовувати й на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.

    Натомість правила руху Дарницьким мостом, мостом Патона, мостом Метро та Північним мостом наразі не переглядають.

    Ще 31 серпня Рада оборони Києва звернулася до уряду з пропозицією змінити правила роботи мостів і метро під час тривог. Тоді йшлося про необхідність зберегти зв’язок між двома берегами міста, особливо в умовах багатогодинних тривог.

    Масові заходи без укриттів обмежать

    Паралельно з послабленнями у транспортній сфері Київ посилює вимоги до проведення масових заходів.

    Через погіршення безпекової ситуації планують тимчасово заборонити розважальні та фізкультурно-спортивні заходи на відкритих майданчиках і в спорудах, де немає доступних укриттів.

    Таким чином, нові правила не можна назвати простим «послабленням». Місто навпаки розводить різні типи ризиків: транспорт намагатимуться не зупиняти без крайньої необхідності, але там, де велика кількість людей може опинитися без захисту, вимоги стають жорсткішими.

    На загальнодержавному рівні уряд також доручив профільним міністерствам розробити окремі рекомендації для проведення культурних, спортивних, освітніх, релігійних, соціальних, рекламних та інших масових заходів під час жовтого рівня повітряної загрози.

    Чому Київ змінює правила саме зараз

    Перегляд безпекових алгоритмів відбувається після зміни характеру російських повітряних атак.

    У столиці дедалі частіше фіксують тривалі або повторні тривоги через дронову загрозу. За попередньої системи один і той самий сигнал запускав однакові обмеження незалежно від того, чи йшлося про одиничний безпілотник, чи про масований комбінований удар.

    У результаті могли годинами не працювати наземні ділянки метро, ускладнювався рух між берегами Дніпра, виникали значні затримки громадського транспорту.

    Сам Кличко на початку вересня заявляв, що через такі тривоги місто в окремі моменти фактично опинялося в транспортному колапсі. Саме тому столична влада почала вимагати переходу до більш гнучкої моделі реагування.

    Уряд підтримав цю логіку. 4 вересня було нормативно закріплено розподіл повітряних загроз на червоний і жовтий рівні та рекомендовано переглянути роботу метро й інших міських систем відповідно до конкретного типу загрози.

    Тривога все одно залишається сигналом іти в укриття

    Нові транспортні правила не означають, що жовтий рівень тепер вважається безпечним.

    Дронова атака залишається реальною загрозою для життя. Міська влада продовжує рекомендувати під час повітряних тривог користуватися найближчими укриттями та стежити за офіційними повідомленнями.

    Київ також нагадує, що карта укриттів доступна на міському порталі та в застосунку «Київ Цифровий».

    Фактично столиця переходить до моделі, за якої місто має продовжувати працювати навіть за тривалих дронових загроз, але швидко переходити до жорсткіших обмежень, якщо Повітряні сили повідомляють про ракетний, комбінований або масований дроновий удар.

    Для киян найбільш відчутними стануть три зміни: комендантська година з 01:00 до 05:00, повноцінна робота зеленої гілки метро під час жовтого рівня та новий режим руху Південним мостом. Паралельно місто обмежує проведення масових заходів у місцях, де немає укриття.

  • Сили оборони знизили загрозу для столиці: пускові установки «Іскандер» у Брянській області тимчасово знерухомлені

    Сили оборони знизили загрозу для столиці: пускові установки «Іскандер» у Брянській області тимчасово знерухомлені

    Внаслідок успішних та точних дій Сил оборони України російські окупанти втратили можливість оперативно виводити на бойові позиції пускові установки ОТРК «Іскандер», які розташовані у Брянській області РФ і застосовуються для обстрілів Києва.

    Ключові деталі та оперативна обстановка

    • Своєчасне ураження: Оперативні дії українських підрозділів порушили логістику та технічну спроможність ворожих розрахунків до розгортання.
    • Тимчасове блокування: За наявними даними, російські пускові установки не зможуть пересунутися на позиції для здійснення ракетних запусків протягом щонайменше трьох діб.
    • Захист північного напрямку: Саме з Брянської області РФ ворог найчастіше здійснює пуски балістичних і крилатих ракет «Іскандер-М»/«Іскандер-К» по столиці та центральних областях України через мінімальний час підльоту.

    З оперативної інформації щодо обстановки:

    «Завдяки успішним діям Сил оборони України пускові установки оперативно-тактичних ракетних комплексів “Іскандер”, які розміщені в Брянській області РФ та використовуються для ударів по Києву, протягом найближчих трьох діб не зможуть пересунутися на позиції для пусків ракет».

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    Масованого удару по центру Києва 9-го травня не очікується. Джерела

    За інформацією наших джерел в дипкорпусі, масованого удару РФ по центру Києва на 9-те травня не очікується.

    “Росія готувала, і поки що все ще готова, до нанесення масованого удару по Києву, як відповідь на спробу атакувати Москву 8-9 травня.

    Водночас, офіційний Київ почув попередження країн-партнерів та Китаю, про заборону атакувати військовий парад в Москві на 9-те травня.

    Відповідно, іноземні посольства не евакуюються, необхідність залишати Київ відпала.

    Але і повного перемир’я на 8-9 травня не буде – Україна буде продовжувати “дражнити” росіян” – зазначає джерело.

    Нагадаємо,за даними моніторингових пабліків, цієї ночі Україна завдала ударів по території РФ більш ніж 550-ма БпЛА.