Golosnovinua.com

Позначка: безпека Європи

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    Польща отримала попередню згоду від Сполучених Штатів на запуск виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на власній території, що може стати одним із наймасштабніших оборонно-промислових проєктів у регіоні та суттєво посилити роль Варшави в архітектурі безпеки НАТО.

    Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, зазначивши, що відповідну попередню згоду надало Державний департамент США. За його словами, йдеться про принципове рішення, яке відкриває шлях до розміщення виробництва ракет для систем Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості в межах майбутнього консорціуму.

    Томчик підкреслив, що для Польщі це має стратегічне значення, оскільки країна є одним із найбільших у Європі імпортерів сучасного озброєння і водночас прагне максимально локалізувати виробництво критично важливих компонентів оборонних систем. Йдеться не лише про ракети, а й про сервісне обслуговування, ремонт та поступове розширення виробничих компетенцій усередині країни.

    За словами польського посадовця, ідея виробництва ракет для Patriot обговорюється вже багато років, однак раніше Вашингтон обережно ставився до передачі настільки чутливих технологій. Зміна підходу, за його оцінкою, пов’язана з новими глобальними безпековими викликами, необхідністю розширення виробничих потужностей і зростанням навантаження на оборонні запаси США.

    Йдеться насамперед про ракети PAC-3 MSE — найсучаснішу модифікацію перехоплювачів для систем Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними та крилатими ракетами. За наявними даними, нинішній обсяг виробництва цих ракет у США становить приблизно 700 одиниць на рік, однак американська сторона заявляє про намір збільшити цей показник до близько 2000 одиниць щороку до кінця 2030 року.

    У Вашингтоні визнають, що запаси високоточних ракетних систем зазнали значного навантаження внаслідок одночасних кризових ситуацій у різних регіонах світу, включно з війною в Україні, конфліктами на Близькому Сході та зобов’язаннями перед союзниками по НАТО. Саме тому, за оцінками експертів, США дедалі активніше розглядають варіанти розширення виробництва за межами власної території через партнерські країни.

    У цьому контексті Польща розглядається як один із ключових союзників у Європі, який має як політичну волю, так і швидко зростаючий оборонно-промисловий потенціал. Варшава вже активно інвестує в модернізацію армії та закупівлю сучасних систем ППО, а також формує довгострокову стратегію розвитку власного військово-промислового комплексу.

    Цезарій Томчик наголосив, що польська сторона розраховує не лише на виробництво ракет для Patriot, але й на ширшу співпрацю зі США у сфері високоточного озброєння. Зокрема, американська сторона, за його словами, демонструє інтерес до можливого розміщення в Польщі виробництва ракет для реактивних систем залпового вогню HIMARS, а також ракет Hellfire, які використовуються на ударних вертольотах Apache.

    Окремо польський уряд наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва озброєнь є частиною довгострокової стратегії підвищення оборонної автономності країни та зменшення залежності від зовнішніх поставок у кризових ситуаціях. У Варшаві вважають, що така модель дозволить не лише зміцнити власну безпеку, а й зробити Польщу важливим виробничим центром для союзників у рамках НАТО.

    Польська армія вже експлуатує дві батареї систем Patriot і очікує на постачання ще шести, що суттєво посилить її можливості протиповітряної оборони. У цьому контексті потенційне локальне виробництво ракет PAC-3 MSE розглядається як критично важливий елемент забезпечення боєздатності та оперативної автономності систем ППО.

    Водночас у США наголошують, що реалізація таких проєктів потребує складних багаторівневих погоджень, включно з участю оборонних корпорацій, урядових структур і міжнародних регуляторних механізмів. Тому нинішня згода Державного департаменту має попередній характер і є лише першим етапом на шляху до фактичного запуску виробництва.

    Експерти зазначають, що у разі реалізації проєкту Польщі може перетворитися на один із ключових оборонно-промислових вузлів Центральної та Східної Європи, що матиме довгостроковий вплив як на регіональну безпеку, так і на баланс сил у межах європейської частини НАТО.

  • США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США перекидають до Польщі 5 тисяч військових: НАТО посилює східний фланг на тлі загроз із боку РФ

    США готуються суттєво посилити свою військову присутність у Польщі. Вашингтон планує перекинути до країни додаткову бронетанкову бригаду чисельністю близько п’яти тисяч військовослужбовців у межах ротаційного розгортання сил НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За його словами, рішення вже погоджене зі США та є важливим сигналом підтримки безпеки регіону на тлі зростання напруги біля кордонів НАТО.

    Очільник польського Міноборони окремо подякував президенту США Дональду Трампу за ухвалене рішення та назвав Польщу «надійним і зразковим союзником» Вашингтона.

    Йдеться про додаткову бронетанкову бригаду армії США, яка може стати однією з найбільших американських ротаційних сил у Східній Європі за останні роки. За попередніми даними, у перспективі на території Польщі можуть одночасно перебувати одразу дві американські бригади.

    Рішення про перекидання військ стало особливо важливим на тлі попередніх дискусій у США щодо можливого скорочення американського контингенту в Європі. Останніми місяцями західні медіа неодноразово повідомляли про можливий перегляд військової присутності США у Німеччині та затримки з перекиданням окремих бронетанкових підрозділів до Європи.

    Через це країни східного флангу НАТО — насамперед Польща та держави Балтії — почали висловлювати занепокоєння щодо стабільності американських гарантій безпеки.

    Особливо чутливою тема стала після посилення риторики Кремля та активізації спільних військових навчань Росії та Білорусі. Під час окремих маневрів російські та білоруські війська відпрацьовували сценарії із застосуванням тактичної ядерної зброї, що викликало додаткове занепокоєння у НАТО.

    На цьому тлі Польща активізувала консультації зі США на рівні оборонних відомств. Варшава вже давно наполягає на максимально стабільній і, за можливості, постійній присутності американських військ у країні.

    У польському керівництві вважають американську військову присутність ключовим елементом стримування потенційної агресії з боку Росії. Після початку повномасштабної війни РФ проти України Польща фактично стала одним із головних логістичних та військових центрів НАТО у Східній Європі.

    Саме через польську територію проходить значна частина військової допомоги для України, а американські війська регулярно беруть участь у спільних навчаннях та зміцненні східного флангу Альянсу.

    Додаткову напругу останнім часом створювала і відсутність чітких роз’яснень із боку Пентагону щодо майбутнього американської присутності в Європі. Через це у медіа та серед союзників почали з’являтися припущення про можливі зміни у розміщенні військ США.

    Пізніше частину цих чуток американські посадовці спростували, однак дискусія навколо майбутньої стратегії США у Європі продовжується.

    Серед підрозділів, які можуть бути залучені до передислокації, називають 2-й кавалерійський полк США, який зараз базується у Німеччині.

    На тлі нових рішень Польща також активно модернізує власну армію. Нещодавно країна отримала першу партію американських винищувачів F-35 Lightning II у межах масштабного оборонного контракту зі США.

    Останні роки Варшава стала одним із найбільших покупців американського озброєння у Європі. Польща закуповує танки Abrams, системи HIMARS, комплекси Patriot та іншу сучасну техніку, паралельно різко збільшуючи оборонний бюджет.

    Аналітики зазначають, що перекидання додаткової американської бригади має не лише військове, а й політичне значення. Це демонстрація того, що попри внутрішні суперечки у США та зміни адміністрацій Вашингтон не планує повністю згортати військову присутність у Східній Європі.

    Для України посилення американської присутності у Польщі також має важливе значення, адже стабільність східного флангу НАТО напряму впливає на безпекову ситуацію у регіоні та подальшу підтримку Києва з боку союзників.

  • Британія готується до великої війни з Росією: Лондон уже відпрацьовує сценарій вторгнення РФ у Європу

    Британія готується до великої війни з Росією: Лондон уже відпрацьовує сценарій вторгнення РФ у Європу

    Велика Британія розпочала масштабні військові тренування на випадок прямого конфлікту з Росією. Британські та американські військові вже відпрацьовують сценарії відбиття російського вторгнення до країн Балтії, а самі навчання побудовані навколо прогнозу, що найбільша загроза з боку РФ може виникнути вже до 2030 року.

    Про це повідомляє британське видання Daily Mail. За інформацією журналістів, військові навчання моделюють напад Росії на Естонію та подальшу ескалацію конфлікту у масштабну європейську війну за участю НАТО.

    Сценарій виглядає максимально наближеним до сучасних реалій війни в Україні. За легендою навчань, російські війська атакують країни Балтії, після чого під британським командуванням оперативно розгортається штаб НАТО в Естонії. Саме Велика Британія у моделі відіграє одну з ключових ролей у координації оборони східного флангу Альянсу.

    Для відпрацювання умов бойових дій британські військові використали навіть частину лондонської станції Charing Cross, яку переобладнали під підземний штаб у «Таллінні». Саме там офіцери працювали із системами цифрового управління військами, аналізували розвіддані на великих екранах та тестували технології штучного інтелекту для виявлення і знищення умовного противника.

    Окрему увагу у навчаннях приділили безпілотникам — фактору, який кардинально змінив сучасну війну після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За сценарієм, сили НАТО під британським керівництвом повинні щодня застосовувати понад 5 тисяч дронів для розвідки, координації ударів та ураження техніки противника.

    У британському військовому командуванні фактично визнають: досвід війни в Україні показав, що майбутні конфлікти в Європі будуть війнами технологій, безпілотників та штучного інтелекту. Російська армія у сценарії навчань описується як сила, яка отримала величезний бойовий досвід в Україні та здатна вести виснажливу війну великої інтенсивності.

    На цьому тлі Лондон дедалі активніше готується до можливого прямого зіткнення з РФ. Останні роки Велика Британія послідовно посилює свою військову присутність у Східній Європі та країнах Балтії. Британські військові вже дислоковані в Естонії у рамках місії НАТО Enhanced Forward Presence, а після 2022 року чисельність контингенту та масштаби спільних навчань значно зросли.

    Військові аналітики наголошують, що сценарій російського нападу на країни Балтії давно розглядається НАТО як один із найбільш ризикованих варіантів розвитку подій у Європі. Через географічну близькість до Росії та невеликі території Естонія, Латвія та Литва традиційно вважаються найбільш вразливими державами Альянсу у разі великої війни.

    Водночас у самій Росії продовжують заперечувати будь-які наміри нападу на Європу. Володимир Путін нещодавно назвав заяви про можливу агресію РФ проти країн НАТО «нісенітницею» та звинуватив Захід у створенні «образу ворога» для внутрішньополітичних цілей.

    Подібну риторику озвучив і глава МЗС РФ Сергій Лавров. Він заявив, що Росія «не збирається нападати на Європу», але пригрозив «повноцінною відповіддю» у разі загрози інтересам Москви.

    Попри це, західні спецслужби та аналітичні центри останніми роками дедалі частіше попереджають про ризики нової агресії РФ. За даними американської розвідки, Кремль не відмовився від максималістських цілей щодо України та пострадянського простору загалом. У західних столицях дедалі серйозніше обговорюють сценарії, за яких після завершення або замороження війни проти України Росія може спробувати перевірити готовність НАТО до колективної оборони.

    Окреме занепокоєння викликає швидка мілітаризація російської економіки. Незважаючи на санкції, РФ суттєво наростила виробництво боєприпасів, дронів та ракет. За оцінками західних експертів, російська оборонна промисловість зараз працює у режимі фактично воєнної економіки.

    Водночас частина аналітиків вважає, що Росія не має достатніх економічних ресурсів для тривалого конфлікту проти всього НАТО. Британський економіст Ендрю Ліліко заявив, що навіть якщо Москва спробує погрожувати Європі або здійснити нову агресію, у середньостроковій перспективі російська економіка навряд чи витримає повномасштабне протистояння із Заходом.

    Однак у Європі дедалі частіше наголошують: головна проблема полягає не лише у ресурсах РФ, а у готовності самої Європи до великої війни. Саме тому країни НАТО різко збільшують оборонні бюджети, повертають дискусії про мобілізаційні резерви та активізують військові навчання.

    Для України такі процеси мають подвійне значення. З одного боку, війна показала союзникам реальний характер російської загрози та прискорила переозброєння НАТО. З іншого — саме український фронт зараз фактично стримує Росію від подальшої ескалації у Європі.

    Навчання британських військових із моделлю війни 2030 року стали ще одним сигналом: у західних столицях дедалі менше вірять у можливість швидкого повернення до довоєнної системи безпеки у Європі. І дедалі активніше готуються до сценаріїв великої конфронтації з Росією.

  • Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    Лукашенко намагається уникнути участі у війні

    М” та відпрацьовували сценарії застосування стратегічного озброєння, є радше політичною демонстрацією сили, ніж підготовкою до реального ядерного конфлікту. Таку оцінку ситуації висловлюють українські експерти, наголошуючи, що головною метою цих маневрів є психологічний тиск на Захід та спроба утримати Білорусь у сфері впливу Кремля без прямого втягування у війну проти України.

    Як зазначив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, Росія традиційно використовує ядерну риторику як інструмент політичного шантажу. За його словами, Кремль розраховує, що згадка про ядерну зброю автоматично змушує міжнародних партнерів реагувати з обережністю, навіть якщо мова йде про планові навчання, які зазвичай готуються заздалегідь.

    Експерт підкреслив, що залучення Білорусі до таких тренувань має чіткий геополітичний сенс. Москва використовує територію Білорусі як наближений до країн НАТО майданчик, демонструючи потенційні загрози Польщі, Литві та Латвії. Таким чином створюється додатковий елемент тиску на європейські столиці та НАТО в цілому.

    Водночас, за оцінками Івана Уса, президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається уникнути прямого втягування у війну проти України. Попри політичну та військову залежність від Росії, Мінськ, за його словами, обирає стратегію обмеженої участі — погоджується на спільні навчання, але уникає кроків, які могли б призвести до фактичної участі білоруської армії у бойових діях.

    “Лукашенко намагається не бути залученим до війни. Він розуміє, що повноцінна участь Білорусі створить для нього серйозні ризики, як внутрішні, так і зовнішні”, — пояснив експерт, додавши, що нинішня поведінка Мінська є спробою балансування між вимогами Кремля та власними політичними інтересами.

    На думку аналітиків, згода Білорусі на участь у ядерних маневрах є вимушеним кроком під тиском Москви. Росія, за їхніми словами, намагається поступово посилювати військову інтеграцію з Білоруссю, використовуючи спільні навчання як механізм демонстрації “єдиного військового простору”. Однак реального бажання Мінська вступати у війну проти України наразі не спостерігається.

    Окремо експерти звертають увагу на інформаційно-психологічний аспект таких навчань. За словами колишнього співробітника СБУ Іван Ступак, Росія очікує, що демонстрація ядерного потенціалу викличе у західних країн підвищену тривогу та стане предметом активних політичних дискусій. Водночас реакція Заходу, яка переважно зводиться до стриманих коментарів або ігнорування, фактично нівелює ефект таких маневрів.

    Ступак також наголосив, що подібні навчання зазвичай плануються заздалегідь і не є відповіддю на поточні події. Їхня мета — продемонструвати внутрішній аудиторії “силу держави”, яка попри економічні труднощі та санкційний тиск продовжує позиціонувати себе як ядерну наддержаву.

    У цьому контексті Росія прагне не лише зовнішнього ефекту, а й внутрішньої мобілізації суспільства, демонструючи наявність потужного військового потенціалу на тлі зростаючих економічних проблем і соціального напруження.

    Аналітики підкреслюють, що ключовим результатом таких навчань стає не військовий, а інформаційний ефект. Кремль намагається підтримувати образ глобальної загрози, тоді як Захід дедалі частіше реагує стримано, не піддаючись на демонстративні кроки Москви.

    У підсумку експерти сходяться на думці, що Білорусь наразі продовжує курс на уникнення прямої участі у війні, використовуючи участь у спільних навчаннях як інструмент політичного маневрування, тоді як Росія — навпаки — намагається поступово розширювати зону свого військового впливу, використовуючи ядерний фактор як головний елемент тиску на міжнародну спільноту.

  • НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    Корпус швидкого реагування НАТО розгорнув підземний командний центр у лондонському метро для проведення масштабних навчань, під час яких відпрацьовується сценарій потенційного конфлікту з Росією. Як повідомляє The Independent, військові альянсу використовують занедбану платформу станції Чаринг-Крос як штаб для моделювання бойових дій у разі нападу РФ на одну з країн Балтії.

    Навчання проходять у межах операції “Аркадний удар” і спрямовані на перевірку здатності НАТО вести сучасну високотехнологічну війну проти противника, який має значний військовий потенціал, великі резерви та досвід масштабних бойових дій. Особливу увагу під час маневрів приділяють концепції так званого “глибокого удару” — нанесення ударів по тилових районах противника, його логістиці, системах зв’язку та управління ще до того, як основні сили зможуть розгорнути повноцінний наступ.

    Підземний штаб був облаштований на старій платформі станції Чаринг-Крос, яка не використовується для пасажирських перевезень. Саме там військові та командування Корпусу швидкого реагування НАТО координують дії, аналізують сценарії та моделюють реагування альянсу на умовне вторгнення Росії до Балтійського регіону.

    У межах навчань НАТО відпрацьовує використання систем радіоелектронної боротьби, спрямованих на придушення російських засобів зв’язку, навігації та координації. Також моделюється нейтралізація безпілотників, які стали одним із ключових елементів сучасної війни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Командувач британського Корпусу швидкого реагування НАТО генерал-лейтенант Майк Елвісс пояснив, що головна мета маневрів — навчитися швидко виявляти та знищувати війська противника ще на етапі їхнього пересування.

    За його словами, сучасна війна вимагає максимально швидкого циклу реагування — від збору розвідданих до нанесення удару. Саме тому НАТО приділяє особливу увагу інтеграції розвідки, дронів, електронної боротьби та високоточної зброї в єдину систему.

    Елвісс наголосив, що Росія потенційно має дві серйозні переваги у разі конфлікту. Перша — можливість швидко концентрувати великі сили в конкретній точці наступу. Друга — здатність самостійно визначати момент початку атаки, тоді як НАТО змушене підтримувати готовність до оборони по всьому східному флангу альянсу.

    Він підкреслив, що нинішні навчання мають не лише оперативне, а й демонстраційне значення.

    “Ми репетируємо це не лише для того, щоб добре впоратися, а й тому, що супротивник спостерігає, і ми хочемо, щоб він знав, що ми готові до виклику”, — заявив генерал.

    У НАТО дедалі частіше говорять про необхідність прискореної підготовки до можливого великого конфлікту в Європі. Голова Сухопутного командування НАТО генерал Крістофер Донах’ю заявив, що альянс більше не може розраховувати на старі моделі мобілізації та повільного нарощування сил.

    “Місія готова до 2030 року — це не гасло, це те, що ми повинні зробити”, — сказав він, наголосивши, що часу на адаптацію до нових загроз стає дедалі менше.

    За словами Донах’ю, війна в Україні докорінно змінила уявлення про сучасні бойові дії. Тепер вирішальне значення мають швидкість ухвалення рішень, стійкість систем зв’язку, масове використання безпілотників та здатність миттєво адаптуватися до змін на полі бою.

    Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич також заявив, що нездатність швидко засвоювати уроки сучасної війни може поставити під загрозу не лише оборонні плани альянсу, а й сам механізм стримування Росії.

    На тлі цих заяв у Великій Британії посилюється дискусія щодо реального стану обороноздатності країни. Джерела у британському оборонному секторі повідомляють, що запасів безпілотників у країни вистачить лише приблизно на тиждень інтенсивних бойових дій. Це особливо контрастує з українським досвідом, де дрони використовуються тисячами щодня і стали критично важливим елементом фронту.

    Крім нестачі дронів, експерти вказують на проблеми з боєприпасами, модернізацією техніки та фінансуванням. Хоча британський уряд заявляє, що витрачає на оборону близько 2,5% ВВП або майже 80 млрд фунтів стерлінгів, критики зазначають, що в цю суму включені не лише військові видатки, а й пенсії, витрати на розвідку та інші непрямі статті.

    Колишній міністр безпеки Том Тугендгат назвав обіцянки уряду щодо збільшення оборонних витрат до 3% ВВП “фіктивними”, заявивши, що країна фактично не готова до тривалого масштабного конфлікту.

    Автори Стратегічного огляду оборони — колишній генсек НАТО лорд Джордж Робертсон та аналітикиня Фіона Гілл — також виступили з критикою нинішнього стану британської оборони. Вони заявили, що країна залишається “недостатньо підготовленою та незахищеною” перед новими загрозами.

    Додаткове занепокоєння викликає дефіцит фінансування оборонних програм. За даними Міноборони Британії, нестача коштів на модернізацію техніки та озброєння вже сягнула приблизно 28 млрд фунтів стерлінгів. Через це публікацію нового Плану інвестицій в оборону відклали на кілька місяців.

    Навчання НАТО в Лондоні проходять на тлі нових військових маневрів Росії в Білорусі, де Москва проводить масштабні ядерні навчання із залученням сухопутних військ, авіації та флоту. Це додатково посилює напруження між Росією та Заходом і змушує НАТО прискорювати підготовку до потенційних кризових сценаріїв.

    Паралельно в альянсі тривають дискусії щодо різкого збільшення оборонних витрат. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже заявляв про необхідність обговорення нової планки витрат на рівні 3,5% ВВП замість нинішніх 2%. Водночас президент США Дональд Трамп закликав союзників витрачати на оборону до 5% ВВП, аргументуючи це загрозою нових глобальних конфліктів.

    Усе це свідчить про те, що НАТО дедалі серйозніше розглядає ризик прямого протистояння з Росією і поступово переходить від теоретичних сценаріїв стримування до практичного відпрацювання масштабних бойових операцій у Європі.

  • ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    ЄС відкинув Білорусь як посередника у переговорах щодо України

    Європейський Союз категорично відкинув можливість того, що Білорусь може виступати посередником у майбутніх переговорах щодо завершення війни Росії проти України. У Брюсселі наголошують, що політична залежність Мінська від Москви, а також фактична участь білоруської території у забезпеченні російської військової агресії проти України повністю позбавляють цю країну будь-якого нейтрального статусу, необхідного для посередницької ролі.

    Про це заявила речниця Європейської комісії Аніта Хіппер під час брифінгу в Брюсселі, коментуючи заяви білоруського керівництва про нібито готовність долучитися до мирного процесу. У Єврокомісії підкреслили, що щодо режиму Олександра Лукашенка не існує жодного рівня довіри, який би дозволяв розглядати Мінськ як потенційного посередника. За словами Хіппер, довіра до білоруської влади є фактично нульовою, і саме тому в ЄС навіть не вважають за доцільне обговорювати таку можливість. Вона також наголосила, що Європейський Союз прагне досягнення справедливого і довготривалого миру для України, але цей процес не може включати держави, які підтримують або сприяють агресії Росії.

    У Брюсселі окремо нагадують, що Білорусь з перших днів повномасштабного вторгнення Росії відіграє роль союзника Кремля, надаючи свою територію для розміщення російських військ і запуску ракетних ударів по Україні, що, на думку європейських інституцій, остаточно закріпило її статус як сторони, залученої до конфлікту. Саме тому будь-які пропозиції Мінська щодо посередництва розглядаються як політично неприйнятні.

    Коментуючи ширший контекст можливих мирних переговорів, у Європейському Союзі зазначають, що наразі не фіксують жодних ознак реальної готовності Російської Федерації до змістовного діалогу. Попри зростання міжнародних дискусій щодо потенційного відновлення переговорного процесу, у Брюсселі підкреслюють, що Москва не демонструє тієї “доброї волі”, яка є необхідною для початку будь-яких результативних перемовин.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів уже найближчими тижнями за умови участі європейських партнерів і Сполучених Штатів. Він наголосив, що Київ підтримує дипломатичні контакти з Вашингтоном, однак ключовим залишається питання реальної готовності Росії до діалогу та її здатності відмовитися від подальшої ескалації війни.

    Водночас у Європейському Союзі триває внутрішнє обговорення можливих рамок майбутнього переговорного процесу, включно з умовами, які можуть бути висунуті Росії, а також гарантіями безпеки для України. Дипломати визнають, що ці дискусії перебувають на ранній стадії, однак уже зараз зрозуміло, що роль Білорусі в будь-яких форматах повністю виключена.

    Окремо обговорюється і потенційний перелік міжнародних фігур, які могли б бути залучені до майбутніх переговорів як посередники або спеціальні представники. Серед таких кандидатів у неформальних дискусіях згадуються колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. У Брюсселі підкреслюють, що ці обговорення не є офіційними рішеннями, а радше частиною попереднього опрацювання можливих дипломатичних форматів.

    Очікується, що питання потенційної архітектури переговорів буде підняте на майбутній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі, де європейські дипломати спробують узгодити спільний підхід до можливого мирного процесу. У Євросоюзі підкреслюють, що ключовою умовою будь-якого просування залишається зміна позиції Росії та її реальна готовність до переговорів, без чого досягнення сталого миру вважається неможливим.

  • Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Естонія звинуватила Росію у навмисному спрямуванні дронів у повітряний простір НАТО

    Росія навмисно використовує безпілотники як інструмент тиску на країни НАТО, спрямовуючи їх у повітряний простір держав Альянсу, щоб послабити міжнародну підтримку України та створити додаткову напругу всередині Заходу. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна перед засіданням глав МЗС країн НАТО у Швеції 22 травня.

    За словами естонського міністра, останні тижні характеризуються зростанням кількості інцидентів із дронами у країнах Балтії та на східному фланзі НАТО. Він наголосив, що ці випадки не є випадковими, а є наслідком повномасштабної війни Росії проти України та загальної ескалації безпекової ситуації в регіоні.

    Тсахкна підкреслив, що відповідальність за появу безпілотників у повітряному просторі НАТО лежить на Росії, оскільки саме її військові дії створюють умови, за яких українські дрони можуть опинятися за межами бойової зони.

    «Протягом останніх кількох тижнів на нашу територію залітає дедалі більше дронів — це українські дрони, але відповідальність за це несе Росія. Адже саме Росія веде загарбницьку війну проти України», — заявив він.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що такі інциденти Москва намагається використати у власній інформаційній та політичній кампанії. За його словами, мета Кремля полягає у тому, щоб посіяти сумніви серед союзників, зменшити рівень військової допомоги Україні та змусити західні країни до політичного тиску на Київ.

    Водночас Тсахкна наголосив, що країни НАТО мають зберігати єдність і посилювати підтримку України, а не реагувати на російські інформаційні маніпуляції.

    Він також відзначив роль систем протиповітряної оборони Альянсу на східному фланзі, які вже демонструють здатність реагувати на подібні загрози. Зокрема, він згадав інцидент 19 травня, коли над територією Естонії було збито безпілотник, що став одним із перших випадків застосування ППО в таких умовах у регіоні.

    Подібні інциденти, за словами естонського міністра, демонструють необхідність подальшого зміцнення оборонних можливостей НАТО, зокрема систем раннього виявлення та протидії безпілотникам.

    «Путін намагається розколоти єдність Заходу та змусити нас чинити тиск на Україну. Але правильний шлях — це посилення тиску на Росію», — наголосив глава МЗС Естонії.

    Він також підтвердив позицію Таллінна щодо права України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії, які безпосередньо забезпечують ведення війни проти української держави. Водночас він зазначив, що українська сторона має діяти максимально обережно, враховуючи ризики ескалації та складність бойових умов.

    На тлі цих заяв стало відомо, що президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, під час яких обговорювалися питання безпеки в регіоні та інциденти з безпілотниками у повітряному просторі країн НАТО.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня румунський винищувач у повітряному просторі Естонії збив ударний безпілотник, який, імовірно, міг бути українським. Інцидент став першим відомим випадком знищення БпЛА над територією країни НАТО в умовах повітряної тривоги.

    Після цього Міністерство закордонних справ України висловило співчуття та перепросило Естонію за інциденти з безпілотниками, назвавши їх ненавмисними.

    У НАТО, своєю чергою, заявляють про посилення моніторингу повітряного простору на східному фланзі Альянсу та продовження адаптації систем ППО до нових типів загроз, пов’язаних із масовим використанням безпілотних технологій у сучасній війні.

  • Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Bloomberg: Путін хоче завершити війну до кінця року — але лише на умовах Кремля

    Глава Російської Федерації Володимир Путін нібито прагне завершити війну проти України до кінця поточного року, однак лише за умови досягнення результату, який у Москві вважатимуть «переможним». Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із перебігом внутрішніх обговорень у російському керівництві.

    За даними джерел агентства, Кремль розглядає сценарій завершення бойових дій у 2026 році, але лише за умови виконання ключових політичних і територіальних вимог. Серед них, зокрема, називається встановлення повного контролю Росії над Донбасом, а також закріплення територіальних здобутків на окупованих українських землях.

    Окрім територіального питання, за інформацією Bloomberg, у Москві також розглядають варіант ширшої безпекової угоди з Європою. Така домовленість, за задумом російської сторони, мала б фактично закріпити новий баланс безпеки на континенті та визнати зміну контролю над частиною українських територій.

    Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков спростував інформацію про наявність будь-яких дедлайнів щодо завершення війни. За його словами, жодні офіційні терміни не встановлювалися, а всі обговорення щодо можливого врегулювання залишаються в межах загальних політичних заяв без конкретних часових рамок.

    Джерела також повідомляють, що всередині російської політичної еліти зростає занепокоєння щодо розвитку ситуації на фронті. Частина високопосадовців, за даними співрозмовників агентства, вважає, що війна зайшла у затяжний і фактично глухий кут без очевидного шляху до швидкого завершення.

    Окремі оцінки західних експертів також вказують на можливе виснаження ресурсів Росії. Зокрема, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що для підтримки військових дій Кремлю може знадобитися додаткова мобілізація протягом найближчих 12 місяців.

    За його словами, попри намагання утримати темп бойових дій, Росія стикається з дедалі більшими труднощами у відновленні втрат і забезпеченні армії ресурсами, що може вплинути на подальшу динаміку війни.

    На тлі цих повідомлень у попередні тижні також з’являлися заяви російського керівництва про «готовність до переговорів». Зокрема, 9 травня Володимир Путін заявляв про можливість зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні, але лише для підписання остаточних домовленостей про завершення війни.

    Водночас Кремль неодноразово підкреслював, що будь-яке врегулювання має враховувати «реальну ситуацію на землі», що в Україні та країнах Заходу розглядається як спроба легітимізувати окупацію частини територій.

    Паралельно російська сторона продовжує військові демонстрації разом із Білоруссю, зокрема навчання із залученням елементів ядерного стримування, що викликає занепокоєння в НАТО та країнах ЄС. Аналітики розглядають такі дії як елемент політичного та військового тиску на Європу.

    Таким чином, за оцінками Bloomberg, позиція Кремля щодо завершення війни залишається жорстко прив’язаною до максималістських вимог, що значно ускладнює будь-які перспективи швидкого мирного врегулювання.

  • У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У НАТО обговорюють щорічну військову допомогу Україні

    У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

    Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

    За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

    «Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

    За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

    В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

    Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

    «Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

    Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

    У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

    На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

    Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

    Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

    Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

    Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

    Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

    На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.