Golosnovinua.com

Позначка: безпека

  • РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    РФ готувала теракти у школах: СБУ викрила підлітків, завербованих через TikTok і Telegram

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією України запобігли спробам терактів у школах Кіровоградській області та Одеській області. За даними слідства, злочини готувалися за координації російських спецслужб, які дистанційно завербували неповнолітніх виконавців через соціальні мережі.

    У СБУ повідомили, що для вербування використовували популярні платформи, зокрема Telegram та TikTok. Російські куратори застосовували психологічний тиск, маніпуляції та навіть погрози родичам, щоб змусити підлітків виконати злочинні накази. Окрім цього, їм нав’язували ідею самогубства після вчинення теракту, щоб знищити докази.

    На Кіровоградщині правоохоронці затримали 15-річного учня ліцею, який отримав інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. За планом кураторів із РФ, він мав підірвати вибухівку в школі під час перерви, а після цього застосувати вогнепальну та холодну зброю проти учнів і працівників закладу.

    Під час обшуків у підозрюваного вилучили компоненти для виготовлення вибухівки, готовий пристрій, рушницю, а також техніку з доказами комунікації з російським куратором. Йому вже повідомлено про підозру за статтями, що передбачають підготовку до теракту. Санкція — до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Паралельно на Одещині було викрито ще одного підлітка, якого також намагалися залучити до злочину. За даними слідства, російські спецслужби планували передати йому посилку зі зброєю — вогнепальним озброєнням і ножем. Його завданням було здійснити напад на учнів ліцею.

    Завдяки оперативним діям правоохоронців цей злочин вдалося попередити ще на етапі підготовки.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки є частиною ширшої стратегії російських спецслужб, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Використання неповнолітніх є особливо цинічним елементом таких операцій.

    Експерти зазначають, що ворог активно використовує соціальні мережі для пошуку вразливих підлітків, які можуть піддатися маніпуляціям. Особливу небезпеку становить психологічний тиск, шантаж та обіцянки винагороди або «захисту».

    Правоохоронці закликають батьків та педагогів бути уважними до поведінки дітей, звертати увагу на підозрілі контакти в соцмережах і негайно повідомляти про них відповідні органи.

    Цей випадок також підкреслює нові виклики безпеки в умовах війни, коли загрози можуть виникати не лише на фронті, а й у тилу, зокрема в освітніх закладах.

    Таким чином, завдяки злагодженій роботі СБУ та поліції вдалося запобігти потенційно масштабним трагедіям і врятувати життя людей.

  • США змінюють курс щодо Лукашенка: у Вашингтоні назвали головну мету нової політики

    США змінюють курс щодо Лукашенка: у Вашингтоні назвали головну мету нової політики

    У зовнішній політиці США щодо Білорусі відбувається помітний зсув. За оцінкою наукового співробітника Інституту Квінсі Марка Епіскопоса, адміністрація Дональда Трампа переходить до більш прагматичного підходу у відносинах із режимом Олександра Лукашенка.

    Про це експерт заявив в інтерв’ю медіа Independence Avenue Media, зазначивши, що нова стратегія ґрунтується не на ідеологічних розбіжностях, а на обмеженому колі спільних інтересів — економічних, політичних та безпекових.

    За словами Епіскопоса, Вашингтон намагається уникнути помилок минулих десятиліть, коли жорстка конфронтація фактично унеможливлювала будь-який діалог із Мінськом. Тепер США розглядають можливість вибудовування «прагматичних відносин», які дозволять досягати конкретних результатів без повної нормалізації політичних зв’язків.

    Ключовою метою цієї політики експерт називає забезпечення стабільності на східному фланзі НАТО. У контексті глобальної стратегії США дедалі більше зосереджуються на Індо-Тихоокеанському регіоні та конкуренції з Китай, що змушує Вашингтон перерозподіляти ресурси і знижувати рівень напруженості в Європі.

    «Для цього потрібен певний рівень стабільності на східному фланзі НАТО», — пояснює Епіскопос.

    Одним із факторів нестабільності він називає напружені відносини між Білоруссю та її західними сусідами — передусім Польща і Литва. На цьому тлі Білорусь розглядається як важливий елемент безпекової архітектури регіону.

    Експерт використав поняття «білоруський балкон», яке описує геополітичну роль країни як потенційного плацдарму — як для впливу на Росію, так і для можливих загроз у напрямку західних держав. Саме тому, на його думку, Вашингтон прагне «керувати» цією зоною ризику, зменшуючи ймовірність ескалації.

    Зміни у підході США вже почали проявлятися на практиці. За словами Епіскопоса, перші кроки були зроблені у гуманітарній сфері, де сторони змогли досягти певного прогресу. Це може свідчити про обережну спробу відновлення діалогу між країнами після тривалого періоду напружених відносин.

    Водночас мова не йде про повне перезавантаження відносин або скасування санкцій. Новий підхід передбачає точкову взаємодію там, де це відповідає інтересам США, без відмови від критики політичного режиму в Білорусі.

    На тлі цих змін сам Олександр Лукашенко продовжує робити заяви про загрози з боку сусідніх країн, зокрема Польщі, держав Балтії та України. Такі заяви відображають напружену безпекову ситуацію в регіоні та підкреслюють складність діалогу між сторонами.

    Аналітики зазначають, що нова стратегія США може мати подвійний ефект. З одного боку, вона сприятиме зниженню напруженості та створенню більш передбачуваного середовища на східному фланзі НАТО. З іншого — існує ризик, що надмірний прагматизм може послабити політичний тиск на Мінськ щодо демократичних змін.

    Зміна підходу Вашингтона до Білорусі є частиною ширшої геополітичної стратегії. Вона відображає прагнення США зосередитися на глобальних пріоритетах, одночасно мінімізуючи ризики у Європі через контрольовану стабілізацію відносин із Мінськом.

  • Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    Кадрова ротація в СБУ: у Києві змінили керівника управління

    У Службі безпеки України відбулися кадрові зміни у столичному регіоні: з посади начальника управління СБУ у Києві та Київській області звільнено Артема Бондаренка. Його місце зайняв Артем Борисевич, який раніше обіймав керівні посади в структурі служби.

    Станом на зараз офіційні причини звільнення публічно не деталізуються, що є типовою практикою для кадрових рішень у секторі безпеки. Водночас відомо, що подібні ротації в СБУ відбуваються регулярно в умовах повномасштабної війни, коли особлива увага приділяється ефективності регіональних управлінь і здатності оперативно реагувати на нові загрози.

    За відкритими даними, Артем Бондаренко очолив управління СБУ в Києві та області у 2022 році під час масштабної хвилі оновлення керівництва служби. Тоді в Україні відбувалася так звана «перезагрузка» регіональних підрозділів, спрямована на посилення контррозвідувальної діяльності, боротьбу з внутрішніми загрозами та підвищення рівня безпеки в умовах війни.

    Новопризначений керівник Артем Борисевич має досвід роботи у прифронтових регіонах. Зокрема, раніше він очолював управління СБУ в Херсонській області після її деокупації, що свідчить про його залучення до роботи в умовах підвищених безпекових ризиків і складної оперативної обстановки.

    Столичне управління СБУ є одним із ключових у системі національної безпеки України. Воно відповідає за широкий спектр завдань, зокрема контррозвідку, протидію диверсійній діяльності, боротьбу з агентурною мережею противника, кібербезпеку та захист критичної інфраструктури. З огляду на стратегічне значення Києва як політичного, адміністративного та логістичного центру держави, ефективність роботи цього підрозділу має особливе значення.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році роль СБУ значно посилилася. Служба активно залучена до викриття колаборантів, протидії диверсійно-розвідувальним групам, забезпечення внутрішньої стабільності та координації з іншими силовими структурами.

    Експерти зазначають, що кадрові зміни в таких органах часто пов’язані з необхідністю адаптації до нових викликів, посилення окремих напрямків роботи або підвищення ефективності управління. У випадку Києва це може стосуватися як контррозвідувальної діяльності, так і захисту стратегічних об’єктів столиці.

    Водночас відсутність детальних публічних пояснень щодо причин звільнення може бути пов’язана з чутливістю інформації. У сфері національної безпеки подібні рішення нерідко не розкриваються з міркувань конфіденційності.

    Призначення нового керівника управління СБУ в Києві та області є частиною ширших процесів трансформації сектору безпеки України в умовах війни. Очікується, що нове керівництво зосередиться на посиленні захисту столиці, ефективній протидії загрозам з боку Росії та координації дій із іншими правоохоронними органами.

  • Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Президент України Володимир Зеленський закликав світових лідерів зайняти чітку позицію щодо війни Росії проти України та прямо заявити російському президенту Володимиру Путіну про необхідність її припинення. Відповідну заяву глава держави зробив в інтерв’ю CNN, про що повідомляє у своїх офіційних каналах.

    Зеленський наголосив, що дипломатичні зусилля без чіткої оцінки дій Росії як агресії не дають результату. На його думку, підхід, який базується лише на компромісах і нейтральному посередництві, не змушує Кремль відчувати відповідальність за війну.

    «Якщо ми справді хочемо його зупинити, потрібно прямо говорити, що він неправий», — підкреслив президент України.

    Особливу увагу Зеленський звернув на роль ключових глобальних гравців — зокрема США, Китай та Індія. За його словами, саме лідери цих країн мають достатній політичний і економічний вплив, щоб змусити Росію переглянути свою позицію.

    Президент окремо згадав президента США Дональда Трампа, голову КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді як політичних діячів, здатних вплинути на ситуацію.

    «Вони не можуть говорити Україні: “Ви маєте зупинити війну”. Ми захищаємося. Ми не агресори. Що зупиняти? Усі разом ми маємо зупинити Путіна», — заявив Зеленський.

    Глава держави також звернув увагу на питання безпеки та можливі механізми стримування Росії. Він висловив переконання, що реальним фактором, який може запобігти подальшій ескалації, є міжнародна військова присутність уздовж лінії зіткнення.

    За словами Зеленського, розміщення іноземних військових контингентів створило б для Росії серйозний ризик у разі спроби відновлення активних бойових дій. «Вони бояться сил підтримки, баз і міжнародних представників. Якщо такої присутності не буде, жодні слова не зупинять Путіна», — зазначив він.

    Ця позиція відображає більш жорсткий підхід до питання безпеки, який Україна просуває на міжнародній арені. Київ наполягає на тому, що лише конкретні дії — а не декларації — можуть гарантувати довготривалий мир.

    Водночас Зеленський скептично оцінив роль посередництва у нинішньому форматі. На його думку, коли переговори будуються виключно на компромісах без визначення сторони-агресора, це створює ризик затягування війни.

    «Якщо це лише посередництво, він не відчуває провини. Це велика проблема», — підкреслив президент.

    Заяви українського лідера прозвучали на тлі тривалих дискусій щодо можливих форматів мирного врегулювання. Останнім часом у міжнародному політичному просторі активізувалися різні ініціативи, які передбачають переговори між сторонами конфлікту за участі третіх країн.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до її територіальної цілісності та суверенітету.

    Зеленський також раніше зазначав, що небажання Путіна зустрічатися на рівні лідерів і його відмова погоджуватися на міжнародну присутність уздовж лінії фронту свідчать про відсутність реальної готовності до миру.

    На думку експертів, такі заяви українського президента спрямовані на посилення дипломатичного тиску на Росію через глобальних партнерів. Вони також відображають прагнення України змінити підхід міжнародної спільноти — від стриманого посередництва до більш чіткої позиції щодо агресії.

    Окремо Зеленський зауважив, що будь-яка пауза у бойових діях є важливою, адже дозволяє зберегти життя людей. Однак довгострокове вирішення конфлікту, за його словами, можливе лише за умови реального стримування агресора.

    Українська сторона продовжує наполягати на активнішій ролі світових лідерів у припиненні війни. Київ очікує не лише дипломатичних сигналів, а й конкретних дій, які могли б змінити поведінку Росії та наблизити завершення війни.

  • Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Війна Росії проти України входить у нову фазу — технологічну. Після масштабного застосування повітряних і морських безпілотників, бойові дії дедалі активніше змінюються і на суходолі. Як повідомляє Politico, українські військові почали системно використовувати наземні роботизовані комплекси, які разом із дронами дозволяють проводити операції без прямої участі піхоти.

    Про переломний момент у тактиці війни заявив Володимир Зеленський. За його словами, українські сили вперше змогли захопити позицію російських військ виключно за допомогою безпілотних систем — без залучення особового складу на етапі штурму. Йдеться про комбіноване використання повітряних дронів і наземних роботів, які виконували як ударні, так і допоміжні функції.

    Це стало безпрецедентним випадком у сучасній війні, що демонструє перехід до нової моделі ведення бойових дій. Якщо раніше ключову роль у штурмах відігравала піхота, то тепер її функції частково беруть на себе автономні або дистанційно керовані системи.

    За словами командира підрозділу наземних роботизованих систем Третьої штурмової бригади Миколи Зінкевича, така трансформація стала відповіддю на нові умови фронту. Простір над лінією бойових дій насичений безпілотниками, що робить будь-яке пересування людей надзвичайно небезпечним.

    «У таких умовах наземні роботизовані системи дозволяють виконувати найризикованіші завдання без залучення військових», — пояснив він.

    Сьогодні подібні системи використовуються для широкого спектра задач. Серед них — доставка боєприпасів, евакуація поранених, інженерні роботи, розвідка, мінування територій, а також безпосередня участь у штурмах укріплених позицій. У деяких випадках роботи можуть діяти як «камікадзе», знищуючи техніку або укріплення противника.

    Одним із показових прикладів ефективності нової тактики став епізод у Харківській області. За словами військових, два наземні роботи-камікадзе у взаємодії з дронами змусили російських військових залишити позиції та здатися. При цьому жоден український військовий не брав безпосередньої участі в бою — піхота лише зайшла на вже очищену територію.

    Цей випадок демонструє зміну логіки ведення війни: замість прямого зіткнення сил відбувається дистанційне ураження та психологічний тиск на противника.

    Експерти зазначають, що Україна вже певний час формує технологічну перевагу на полі бою. Раніше саме масове використання безпілотників перетворило значну частину фронту на так звану «сіру зону», де пересування техніки та живої сили стало надзвичайно ризикованим. За оцінками аналітиків, зона глибиною до 50 кілометрів фактично перебуває під постійним контролем дронів.

    На морі подібна тактика також принесла результати: українські морські дрони завдали суттєвих втрат Чорноморський флот РФ, що змусило російські сили змінити свою присутність у Чорному морі.

    Тепер аналогічна трансформація відбувається і на суші. Наземні роботизовані комплекси стають логічним продовженням розвитку безпілотних технологій. Вони здатні діяти в умовах, де використання людей є надто небезпечним або неефективним.

    Водночас повністю замінити піхоту такі системи поки не можуть. Остаточне закріплення позицій, зачистка територій і утримання контролю все ще потребують присутності військових. Проте роль людини в бою поступово змінюється — від безпосереднього учасника до оператора і координатора технологій.

    Ще одним важливим аспектом є зменшення втрат особового складу. В умовах затяжної війни це має критичне значення. Використання роботизованих систем дозволяє зберігати життя військових, виконуючи при цьому складні бойові завдання.

    Аналітики також звертають увагу на психологічний ефект. Для противника поява автономних або дистанційно керованих систем створює додатковий тиск і невизначеність. Це може впливати на моральний стан військ і змушувати їх відмовлятися від позицій без прямого бою.

    Україна поступово формує новий підхід до ведення війни, де ключову роль відіграють технології, швидкість адаптації та інновації. Поєднання повітряних дронів, морських безпілотників і наземних роботів створює комплексну систему, яка змінює баланс сил на полі бою.

    Експерти не виключають, що цей досвід стане орієнтиром для інших армій світу. Війна в Україні вже зараз називається однією з перших масштабних війн епохи дронів, а впровадження наземних роботизованих систем може стати наступним етапом цієї еволюції.

    У перспективі це може призвести до ще більшої автоматизації бойових дій, де роль людини буде зосереджена на управлінні, аналізі та прийнятті стратегічних рішень, а основну роботу виконуватимуть машини.

  • Удар по Житомирщині: дрони РФ влучили в транспортну інфраструктуру, є загибла

    Удар по Житомирщині: дрони РФ влучили в транспортну інфраструктуру, є загибла

    Уранці 23 квітня російські війська здійснили атаку безпілотниками по цивільній транспортній інфраструктурі в Житомирській області. Внаслідок удару загинула жінка. Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, атака була спрямована саме по об’єктах цивільного призначення. «Ворог завдав чергового підступного удару дронами по цивільній транспортній інфраструктурі Житомирщини. На жаль, наразі відомо про одну загиблу жінку», — зазначив посадовець.

    На місці події одразу розпочали роботу екстрені служби. До ліквідації наслідків залучені підрозділи ДСНС України, ремонтні бригади та правоохоронні органи. Вони займаються розбором завалів, оцінкою пошкоджень та відновленням роботи інфраструктури.

    Наразі деталі щодо масштабу руйнувань уточнюються. Офіційна інформація про кількість постраждалих може змінюватися, адже роботи на місці тривають.

    Атака на Житомирщину стала черговим епізодом системних ударів російських військ по транспортній інфраструктурі України. Залізничні об’єкти, логістичні вузли та енергетичні елементи забезпечення руху регулярно стають цілями обстрілів.

    Напередодні, за інформацією українських медіа, російські війська атакували станцію Запоріжжя-Ліве у Запорізькій області. Унаслідок удару по сортувальному парку загинув помічник машиніста, а машиніст отримав поранення та був госпіталізований.

    Ще раніше, 20 квітня, під обстріл потрапили об’єкти залізничної інфраструктури в Харківській області. Тоді було пошкоджено рухомий склад, ремонтні цехи депо, контактну мережу та будівлю вокзалу. За офіційною інформацією, у тому випадку обійшлося без жертв серед цивільного населення.

    На тлі постійних атак українська залізниця змушена адаптувати правила безпеки для пасажирів. Зокрема, у разі підвищеної загрози поїзди можуть зупиняти заздалегідь, а людей — евакуйовувати у безпечні місця. Такі рішення ухвалюються на основі оперативного моніторингу повітряної ситуації та координації з військовими.

    Експерти наголошують, що удари по транспортній інфраструктурі мають кілька цілей. По-перше, це спроба порушити логістичні ланцюги та ускладнити переміщення ресурсів. По-друге — створення психологічного тиску на цивільне населення. По-третє — вплив на економічну стабільність країни.

    Попри це, українські служби продовжують оперативно реагувати на виклики. Відновлення пошкоджених об’єктів часто відбувається у максимально стислі терміни, що дозволяє зберігати функціонування критично важливої інфраструктури навіть в умовах постійної загрози.

    Ситуація в Житомирській області вкотре демонструє, що цивільні об’єкти залишаються під прицілом під час війни. Правоохоронці фіксують наслідки атаки для подальшого розслідування як воєнного злочину.

    Очікується, що найближчим часом місцева влада надасть додаткову інформацію щодо наслідків удару, а також можливих обмежень у роботі транспортної інфраструктури регіону.

  • США впровадили українські технології боротьби з дронами на Близькому Сході

    США впровадили українські технології боротьби з дронами на Близькому Сході

    Американські військові почали впроваджувати українські технології боротьби з безпілотниками на одній із ключових баз у Саудівській Аравії, що свідчить про зростаюче значення досвіду України у протидії сучасним повітряним загрозам. Про це повідомляє Reuters.

    Йдеться про авіабазу Prince Sultan Air Base — стратегічний об’єкт США на Близькому Сході, розташований приблизно за 640 кілометрів від Ірану. Саме ця база з початку загострення ситуації в регіоні неодноразово зазнавала атак ракет і безпілотників, що створило потребу у посиленні систем протиповітряної оборони.

    За даними джерел, українські військові фахівці прибули на базу для навчання американських колег використанню програмної платформи Sky Map. Ця система була розроблена та вдосконалена під час повномасштабної війни Росії проти України і вже довела свою ефективність у протидії масованим атакам дронів.

    Sky Map дозволяє в режимі реального часу виявляти, відстежувати та аналізувати повітряні цілі, зокрема ударні безпілотники іранського виробництва типу «Shahed». Крім того, система інтегрується з рішеннями для активної протидії, включаючи використання дронів-перехоплювачів, що є відносно дешевим і мобільним способом нейтралізації загроз.

    Саме такий підхід — використання недорогих засобів проти масових атак дешевих дронів — став ключовим елементом української оборонної тактики. В умовах, коли противник застосовує сотні БпЛА одночасно, класичні системи ППО, які використовують дорогі ракети, виявляються економічно невигідними.

    Впровадження українських технологій на американській базі відбувається на тлі зростаючого значення безпілотників у сучасних війнах. Зокрема, у війні проти України Росія активно застосовує іранські дрони, що змусило українську сторону швидко адаптуватися та створити ефективні системи їх виявлення і знищення.

    Цей досвід привернув увагу Пентагон, який останнім часом значно збільшив інвестиції у розвиток засобів боротьби з БпЛА. Американські військові визнають, що традиційні системи протиповітряної оборони не завжди ефективні проти нових типів загроз, особливо коли йдеться про масовані атаки дешевих дронів.

    Аналітики зазначають, що використання українських рішень на базі Prince Sultan Air Base також підкреслює певну вразливість американської військової інфраструктури в регіоні. Попри наявність сучасних систем ППО, атаки безпілотників і ракет продемонстрували необхідність додаткових, більш гнучких інструментів захисту.

    Політичний контекст цієї співпраці залишається неоднозначним. Раніше Дональд Трамп публічно заявляв, що Сполучені Штати не потребують допомоги України у протидії іранським дронам, і навіть називав подібну взаємодію «політичним піаром». Водночас фактичне впровадження українських технологій свідчить про протилежне — практичну зацікавленість у бойовому досвіді Києва.

    Ще 5 березня Володимир Зеленський повідомляв, що Україна отримала від США запит щодо надання підтримки у сфері захисту від ударних дронів, якими Іран атакує об’єкти на Близькому Сході. Таким чином, нинішні кроки можна розглядати як продовження цього діалогу та співпраці.

    Експерти підкреслюють, що Україна за час повномасштабної війни фактично стала одним із світових лідерів у розробці та застосуванні тактик боротьби з безпілотниками. Напрацьовані рішення — від програмного забезпечення до організації оборони — тепер адаптуються іншими країнами, включно зі США.

    Окрему увагу привертає і той факт, що такі технології можуть змінити баланс сил у регіональних конфліктах. Якщо раніше перевага була на боці країн із дорогими системами озброєння, то зараз дедалі більшу роль відіграють доступні, масштабовані та швидко впроваджувані рішення.

    Таким чином, використання української платформи Sky Map на американській базі в Саудівській Аравії демонструє не лише поглиблення військово-технічної співпраці між країнами, а й глобальну трансформацію підходів до війни. У нових умовах вирішальними стають не лише ресурси, а й здатність швидко адаптуватися до нових загроз і ефективно використовувати інновації.

  • НАТО попереджає про ядерні ризики: заява щодо Росії та Китаю

    НАТО попереджає про ядерні ризики: заява щодо Росії та Китаю

    Країни НАТО заявили про посилення занепокоєння ядерною політикою Росії та Китаю, звинувативши обидві держави у дестабілізації глобальної системи безпеки та недостатній прозорості у сфері озброєнь. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву Північноатлантичної ради напередодні конференції ООН з контролю над озброєннями.

    В Альянсі наголосили, що держави-члени НАТО залишаються повністю відданими Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який з 1970 року є ключовою основою міжнародної системи ядерної безпеки. Водночас у заяві підкреслюється, що сучасні дії Росії та Китаю створюють додаткові виклики для збереження стратегічної стабільності у світі.

    Окремо НАТО звинуватило Російську Федерацію у порушенні низки зобов’язань у сфері контролю над озброєннями. У заяві зазначається, що Москва вийшла з низки ключових міжнародних угод, які обмежували розробку та розміщення стратегічних озброєнь, а також активно використовує ядерну риторику як інструмент політичного тиску.

    Заступник генерального секретаря НАТО Борис Руге заявив, що Росія продовжує розвивати нові системи доставки ядерної зброї та одночасно веде найбільшу військову кампанію в Європі з часів Другої світової війни. Окрему увагу він звернув на застосування Росією балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка, за оцінками, може бути носієм ядерного заряду.

    «Ми маємо справу з державою, яка не лише вийшла з ключових угод про контроль над озброєннями, а й активно нарощує свій військовий потенціал», — зазначив Руге, підкресливши, що такі дії підвищують ризики ескалації.

    У НАТО також заявили, що Альянс залишається виключно оборонною організацією і не використовує ядерні загрози як інструмент політичного впливу. Там наголосили на важливості збереження міжнародних механізмів контролю над озброєннями навіть в умовах зростання напруженості.

    Водночас Китай також став об’єктом критики з боку Альянсу. У НАТО зазначили, що Пекін стрімко розширює та модернізує свій ядерний арсенал, не забезпечуючи належного рівня прозорості щодо масштабів і темпів цього процесу. Це, на думку Альянсу, ускладнює оцінку глобального балансу сил і підвищує рівень невизначеності у сфері безпеки.

    Китайська сторона у відповідь відкинула ці звинувачення. Речник Міністерства закордонних справ КНР заявив, що країна дотримується оборонної ядерної стратегії та утримує свій потенціал на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки. Пекін також підкреслив, що не має наміру брати участь у новій гонці ядерних озброєнь.

    «Китай завжди підтримує свою ядерну потужність на мінімальному рівні, необхідному для самозахисту», — заявили в МЗС КНР.

    За оцінками міжнародних експертів, найбільші ядерні арсенали у світі залишаються у Росії та США. Далі за потужністю йдуть Китай, Франція та Велика Британія. Аналітики при цьому застерігають, що модернізація ядерних програм провідними державами може призвести до нового витка стратегічної конкуренції.

    У НАТО висловили сподівання, що майбутня конференція ООН дозволить досягти прогресу у питаннях прозорості, зниження ризиків та стратегічної стабільності. Водночас в Альянсі визнали, що попередні спроби ухвалити узгоджені рішення щодо контролю над озброєннями завершувалися безрезультатно через політичні розбіжності між ключовими гравцями.

    Окремо наголошується, що збереження чинності ДНЯЗ залишається критично важливим для глобальної безпеки, особливо в умовах зростання геополітичної напруги та технологічного оновлення ядерних арсеналів у світі.

  • Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

    Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

    Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

    Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

    У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

    У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

    Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

    Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.

  • Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Міністр МВС розповів про дії патрульних під час стрілянини в Києві

    Жінка та чоловік із екіпажу патрульної поліції, який першим прибув на місце стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, працювали в різних підрозділах і мали різний досвід служби. Про це розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами, коментуючи дії правоохоронців під час інциденту.

    За словами міністра, 44-річна жінка-патрульна розпочала службу в поліції після конкурсу 2015 року та на момент події перебувала у штабному підрозділі Департаменту патрульної поліції. 27-річний чоловік приєднався до служби після навчання в Академії патрульної поліції та працював у підрозділі з початку 2024 року.

    Ігор Клименко зазначив, що первинний виклик до поліції надходив як повідомлення про хуліганські дії. Однак уже під час руху екіпаж отримав уточнену інформацію про стрілянину та наявність поранених.

    Саме в цей момент, за словами міністра, екіпаж опинився в ситуації підвищеного ризику, до якої, як він наголосив, не був достатньо підготовлений.

    «Те, як вони повелися в цей момент, — це великий сором. Дві дорослі людини, які присягали на захист, залишили пораненого та втекли», — заявив Клименко.

    Міністр підкреслив, що, відповідно до протоколів, поліцейські мали зайняти безпечну позицію, оцінити загрозу, підготувати службову зброю та, за можливості, стримувати нападника до прибуття підкріплення.

    Водночас він визнав, що ситуація була надзвичайно складною, а самі правоохоронці могли не мати достатнього рівня психологічної підготовки до таких сценаріїв.

    Очільник МВС наголосив, що дії двох патрульних не можуть бути узагальненням для всієї системи правоохоронних органів.

    «Не можна по двох патрульних оцінювати всю систему. У той же час система повинна робити висновки, щоб такі ситуації не повторювалися», — зазначив він.

    Клименко також звернув увагу на кадровий дефіцит у столиці. За його словами, у Києві фіксується значний некомплект особового складу — понад 20%. Частину співробітників відряджено на фронт, що додатково ускладнює роботу підрозділів.

    Через це, за словами міністра, до чергувань у вихідні залучають навіть співробітників штабних підрозділів, які зазвичай не працюють у прямому патрулюванні.

    Після першої реакції патрульного екіпажу на місце події прибули інші наряди поліції. Вони оперативно евакуювали пораненого та забезпечили безпеку на місці інциденту.

    За словами Клименка, надалі всі підрозділи діяли вже злагоджено та відповідно до протоколів.

    Окремо він відзначив роботу спецпідрозділу КОРД, який був залучений до операції з нейтралізації стрільця.

    За даними МВС, перемовини зі стрільцем тривали близько 40 хвилин. Чоловік перебував у неадекватному стані, не реагував на вимоги правоохоронців і продовжував стріляти всередині приміщення.

    «Він просто стріляв, не висував вимог і не йшов на контакт», — зазначив міністр.

    У результаті спецпризначенці були змушені застосувати силу для нейтралізації загрози. Нападника ліквідували під час штурму.

    Міністр внутрішніх справ повідомив, що щодо дій патрульних, які першими прибули на місце, триває службове розслідування. Воно має встановити всі обставини їхніх рішень та рівень підготовки до реагування в екстремальних умовах.

    Водночас у МВС наголошують, що оцінка ситуації буде комплексною — з урахуванням кадрового дефіциту, навантаження на підрозділи та рівня підготовки особового складу.

    Стрілянина в Голосіївському районі Києва 18 квітня розпочалася як повідомлення про хуліганство, однак швидко переросла у збройний напад із захопленням заручників у приміщенні магазину.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту загинули люди, а слідство кваліфікувало подію як терористичний акт. Подія викликала широкий суспільний резонанс і стала приводом для перевірки роботи окремих підрозділів поліції.