Golosnovinua.com

Позначка: безпека

  • Телефонна пастка: чому не варто передзвонювати на невідомі номери

    Телефонна пастка: чому не варто передзвонювати на невідомі номери

    В Україні та за її межами набирає поширення шахрайська схема так званих «німих» дзвінків. Абонент відповідає на виклик, однак у слухавці — повна тиша. Попри відсутність розмови, такі дзвінки можуть мати цілком конкретну мету.

    Фахівці пояснюють, що телефонне шахрайство давно перетворилося на організовану систему з власними кол-центрами, технічними спеціалістами та продавцями баз даних. «Німі» дзвінки — один із елементів цієї інфраструктури.

    Основна мета таких викликів — перевірка активності номера. Якщо людина відповіла, її контакт позначають як дійсний і можуть використати для подальших атак: фішингових дзвінків, повідомлень або спроб соціальної інженерії.

    Інша загроза — запис голосу. Коли абонент намагається з’ясувати, хто телефонує, його слова можуть бути зафіксовані. У подальшому запис може використовуватися для створення підробленого голосу за допомогою технологій штучного інтелекту.

    Існує й інший варіант схеми: виклик швидко скидається, розраховуючи на те, що людина передзвонить. У такому разі можливе списання коштів, якщо номер належить до платної або міжнародної лінії.

    Експерти радять не відповідати на дзвінки з невідомих номерів, особливо якщо вони виглядають підозріло. Якщо під час відповіді у слухавці тиша — варто одразу завершити виклик і додати номер до чорного списку. Так можна мінімізувати ризик повторних спроб контакту.

    Водночас не всі мовчазні виклики є шахрайськими. Причиною може бути технічний збій, розряджений телефон або новий номер знайомого. Проте обережність та уважність допоможуть захистити особисті дані й фінансову безпеку.

  • На Рівненщині в притулку для переселенців загинули п’ятеро людей, підозрюваного затримано

    На Рівненщині в притулку для переселенців загинули п’ятеро людей, підозрюваного затримано

    На Рівненщині правоохоронці затримали 72-річного чоловіка за підозрою у вбивстві п’ятьох людей у місці тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Трагедія сталася вночі у селі Судобичі.

    За інформацією поліції, близько 04:10 у приміщенні недіючої школи, де мешкали переселенці, між кількома людьми виник побутовий конфлікт. Суперечка переросла у бійку, під час якої чоловік завдав потерпілим тілесних ушкоджень.

    Унаслідок події загинули п’ятеро людей — двоє чоловіків віком 60 і 68 років та три жінки віком 81, 78 і 56 років. Усі вони проживали в цьому ж приміщенні.

    Після скоєного підозрюваного оперативно затримали правоохоронці. Наразі з ним проводяться слідчі дії.

    На місці працювали слідчо-оперативні групи та криміналісти. Відкрито кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство. Правоохоронці встановлюють усі обставини та мотиви трагедії.

  • Встановила камеру біля військової частини: 60-річну жінку взяли під варту за держзраду

    Встановила камеру біля військової частини: 60-річну жінку взяли під варту за держзраду

    У Хмельницькій області правоохоронці викрили 60-річну місцеву жительку, яку підозрюють у державній зраді та співпраці з російськими спецслужбами. Про це повідомили в обласній прокуратурі.

    За даними слідства, у 2025 році жінка перебувала на території Росії, де встановила контакт із представником ворожих спецслужб. Після повернення в Україну вона погодилася виконувати завдання куратора — збирати та передавати інформацію про розташування та діяльність однієї з військових частин.

    Для реалізації плану підозрювана орендувала офісне приміщення під прикриттям надання косметологічних послуг. У приміщенні вона встановила відеокамеру з можливістю віддаленого доступу, яку спрямувала на військовий об’єкт. За задумом, зображення мало передаватися представнику російських спецслужб.

    Після встановлення обладнання діяльність жінки викрили та припинили правоохоронці. Зібрані матеріали стали підставою для повідомлення їй про підозру в державній зраді.

    Наразі суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування триває. У разі доведення вини підозрюваній загрожує суворе покарання, передбачене законодавством за злочини проти основ національної безпеки.

  • Бойова перевірка в Білорусі: чому дії Лукашенка насторожують Україну

    Бойова перевірка в Білорусі: чому дії Лукашенка насторожують Україну

    У Білорусі розгорнуто масштабну перевірку бойової готовності збройних сил, яка за рішенням Олександра Лукашенка триватиме щонайменше до весни. Формально йдеться про оцінку відповідності армії сучасним стандартам, однак характер навчань і їхня тривалість викликають занепокоєння в Україні.

    Під час перевірки білоруські військові відпрацьовують застосування безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, а також залучають резервістів. Це свідчить не про рутинні навчання, а про комплексну підготовку, максимально наближену до умов реальних бойових дій.

    Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

    Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

    Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

    На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

    Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

    Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

    Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

    Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

    У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

  • Суд Дніпра залишив без змін примусове лікування чоловіка, який вбив трирічну доньку

    Суд Дніпра залишив без змін примусове лікування чоловіка, який вбив трирічну доньку

    Чечелівський районний суд Дніпра залишив без змін примусові заходи медичного характеру для чоловіка, який жорстоко вбив власну трирічну доньку. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

    Чоловіка визнано неосудним за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України (вбивство малолітньої дитини з особливою жорстокістю) та п’ять років він перебуває на примусовому лікуванні у психіатричному закладі під посиленим наглядом. Медики щопів року підтверджували, що він залишається небезпечним для себе та оточення.

    У січні 2026 року медичний заклад подав до суду клопотання про переведення чоловіка на амбулаторне лікування, посилаючись на покращення стану пацієнта. Прокуратура заперечила, наголосивши на суперечностях у медичних висновках та високому ризику для громадської безпеки.

    Трагедія сталася у листопаді 2020 року на Донеччині, коли чоловік завдав доньці 13 ножових поранень, пояснюючи свої дії маревними уявленнями. Рішенням суду від 4 лютого 2026 року чоловік залишився під примусовим лікуванням.

  • Як уникнути отруєння та пожеж під час роботи генератора

    Як уникнути отруєння та пожеж під час роботи генератора

    В умовах відключень електроенергії генератори залишаються важливим джерелом живлення для домогосподарств і бізнесу. Водночас недотримання правил експлуатації цього обладнання може призвести до ураження електричним струмом, пожеж або смертельного отруєння чадним газом. Про це наголошують фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Рятувальники підкреслюють, що генератори дозволено використовувати виключно на відкритому повітрі. Відстань до вікон, дверей і вентиляційних отворів має становити щонайменше шість метрів. Категорично заборонено вмикати генератори у приміщеннях, на балконах або в підвалах, оскільки під час роботи вони виділяють чадний газ, який не має запаху й може швидко призвести до летальних наслідків.

    Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

    Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

    Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

    Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

    Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

    Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

  • Україна не вірить у гарантії безпеки і готується захищати себе сама

    Україна не вірить у гарантії безпеки і готується захищати себе сама

    В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна не зможе повністю покладатися на зовнішні гарантії безпеки. Саме тому Київ змушений виходити з найгіршого сценарію — необхідності самостійно гарантувати, що Росія не зможе повернутися з новою агресією.

    Йдеться не лише про тимчасове стримування, а про довгострокову модель безпеки. Ще минулого року на рівні європейських інституцій Україну закликали перетворитися на державу, яка буде настільки мілітарно й технологічно сильною, що стане непривабливою ціллю для будь-якого майбутнього агресора. Фактично — на країну з постійно готовим оборонним потенціалом.

    Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

    Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

    Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

    План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

    Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

    Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

    За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

  • SpaceX почала обмежувати Starlink для блокування атак «Шахедів»

    SpaceX почала обмежувати Starlink для блокування атак «Шахедів»

    Компанія SpaceX на прохання Міністерства оборони України почала впроваджувати екстрені заходи, спрямовані на недопущення використання терміналів Starlink російськими військами для атак дронами-камікадзе типу «Шахед» по території України. Запроваджені рішення мають тимчасовий характер, однак їхній вплив уже відчутний.

    Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов з позивним «Флеш». За його словами, значна кількість українських користувачів Starlink уже зіткнулася з першими обмеженнями у роботі супутникового зв’язку.

    Він зазначив, що SpaceX тісно співпрацює з Міністерством оборони України, а нинішні рішення є екстреними. Надалі планується впровадження більш зважених і технологічно доопрацьованих механізмів.

    За словами Бескрестнова, однією з ключових проблем залишається відсутність повної інформації про всі військові термінали Starlink, які перебувають на території України. Йдеться не лише про офіційно передані пристрої, а й про ті, що були отримані через волонтерів або придбані самостійно. Наразі опрацьовується механізм централізованого обліку таких терміналів.

    Радник міністра оборони підкреслив, що запроваджені обмеження можуть тимчасово впливати й на легальних користувачів, однак ці кроки є необхідними з міркувань безпеки.

    Тим часом російські воєнні блогери почали скаржитися на нові технічні обмеження. За їхніми твердженнями, термінали Starlink автоматично вимикаються при досягненні швидкості руху приблизно 75–90 кілометрів на годину. Саме цей механізм, за оцінками фахівців, суттєво ускладнює використання Starlink на дронах або мобільних платформах.

    Також з’явилася інформація, що наразі опрацьовується система так званих «білих списків», яка дозволить працювати лише перевіреним і підтвердженим терміналам.

    Раніше Сергій Бескрестнов повідомляв, що 24 січня російські війська вперше застосували дрони «Шахед», керовані через супутниковий зв’язок Starlink. Це сталося під час атаки в районі Кропивницького, де удар був спрямований по вертольотах Збройних сил України.

    Згодом міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що Росія почала оснащувати дрони супутниковими системами Starlink. У відповідь на це Міністерство оборони України спільно з SpaceX розпочало роботу над блокуванням можливостей використання цих терміналів ворогом.

    У результаті необхідні рішення були знайдені у стислі строки. Українська сторона відзначила оперативну реакцію компанії SpaceX та її керівництва у протидії використанню Starlink для ударів по Україні.

  • Військові аналітики попереджають: Кремль готує новий етап тиску на Україну і Захід

    Військові аналітики попереджають: Кремль готує новий етап тиску на Україну і Захід

    Росія розширює свої вимоги до України далеко за межі Донбасу і дедалі відкритіше демонструє намір претендувати на нові території на сході та північному сході країни. Такі висновки містяться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), де наголошують: Кремль поєднує військовий тиск із політичними ультиматумами, намагаючись змусити Київ і Захід прийняти його умови.

    За оцінкою експертів, російські посадовці дедалі частіше заявляють, що питання Донбасу не є єдиною метою Москви. Хоча публічно Кремль просуває тезу про те, що саме «врегулювання» ситуації на сході нібито може стати «шляхом до миру», фактичні дії та риторика свідчать про підготовку до значно ширших територіальних зазіхань.

    Зокрема, начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов під час однієї з доповідей згадав про створення так званих «буферних зон» у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях. Аналітики розцінюють це як сигнал про можливі нові напрямки наступу. Офіційно ці плани пояснюють «захистом окупованих територій», хоча міжнародні пропозиції мирного врегулювання, навпаки, передбачають відведення російських військ із частини захоплених регіонів.

    Паралельно Москва висуває і політичні вимоги. Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін та низка депутатів Держдуми заявляють про необхідність усунення «корінних причин» війни. У російській інтерпретації це означає зупинку розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року та зміну української влади на лояльну до Кремля.

    Російські ультранаціоналістичні медіа також просувають тезу, що поступки лише щодо Донбасу є недостатніми. У публікаціях прямо ставиться питання про подальші територіальні вимоги, включно з іншими південними та східними регіонами України. Фактично йдеться про стратегію поетапного тиску: тимчасове перемир’я в обмін на поступки, після чого висуваються нові ультиматуми.

    В ISW підкреслюють, що така риторика є частиною масштабної когнітивно-інформаційної кампанії. Кремль систематично перебільшує власні військові можливості, стан економіки та оборонної промисловості, щоб сформувати відчуття невідворотності нових наступів і психологічно тиснути на партнерів України.

    На думку аналітиків, мета Москви — не компроміс, а домінування. Росія прагне змусити Україну та Захід погодитися на її умови ще до будь-яких рішучих змін на фронті, використовуючи страх, дезінформацію та політичні маніпуляції. У такій логіці мир можливий лише як інструмент досягнення стратегічної переваги Кремля, а не як реальне завершення війни.

  • Україна просуватиме ідею термінового повітряного перемир’я для захисту енергетики на перемовинах з РФ

    Україна просуватиме ідею термінового повітряного перемир’я для захисту енергетики на перемовинах з РФ

    На майбутніх переговорах українська сторона знову наполягатиме на запровадженні термінового повітряного перемир’я як першочергового кроку для захисту енергетичної системи країни. Про це повідомляють джерела, обізнані з позицією Києва.

    За їхніми словами, Кирило Буданов планує акцентувати увагу на необхідності негайного припинення ракетних та дронових ударів по енергетичній інфраструктурі. В українській делегації вважають, що без такого рішення країна ризикує знову опинитися на межі масштабної енергетичної кризи, особливо напередодні складних сезонних навантажень.

    Водночас позиція російської сторони залишається незмінною. Представники Москви, за даними джерел, наполягають на тому, що будь-які тимчасові паузи у бойових діях мають відбуватися лише після погодження детальної «дорожньої карти» врегулювання. Лише після цього, на їхню думку, можливий перехід до формату часткових або тимчасових перемир’їв на фронті, зокрема в повітрі.

    Такий підхід фактично блокує швидке ухвалення рішень, на яких наполягає українська сторона. У Києві ж вважають, що затягування переговорного процесу щодо повітряного перемир’я грає на користь Росії, яка продовжує тиск на енергетичну систему України як елемент військової стратегії.

    За словами джерел, розбіжності в підходах можуть знову ускладнити переговори й звести їх до обміну позиціями без практичних результатів. При цьому питання захисту енергетичної інфраструктури залишається одним із ключових для української сторони та розглядається як мінімальна умова для подальших домовленостей.