Golosnovinua.com

Позначка: Білорусь

  • Клан Костевичів: хто стоїть за холдингом ASBIS, через який техніка Apple завозиться до РФ

    Клан Костевичів: хто стоїть за холдингом ASBIS, через який техніка Apple завозиться до РФ

    В попередніх частинах журналістського розслідування видання 360ua.news детально описало схеми, за якими офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS обходить санкційний режим та поставляє продукцію Apple до РФ та Білорусі.

    В третій частині журналістського розслідування розкажуть про білоруський Клан Костевичів, який стоїть за фасадом холдингу ASBIS та позиціонує себе як “європейський дистриб’ютор”.

    Історія сімї Костевичів — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

    ФОТО: Засновник і патріарх клану Сергій Костевич

    Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.

    Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) Сергій Костевич емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

    Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

    ФОТО: Члени родини Сергія Костевича дотичні до порушення санкційного законодавства України та ЄС

    Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.

    Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

    Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.

    Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

    Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

    Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.

    Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

    Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни.
    У більшості випадків — разом із чоловіком.

    Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

    Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

    Батько — засновник та мажоритарний власник;

    Брат — регіональний представник у Білорусі;

    Дружина брата — політична діячка у Білорусі;

    Сини — топ менеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;

    Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

    В контексті участі корпорації ASBIS у паралельному імпорті та порушенні санкційного режиму Європейського Союзу, окремо варто відзначити юридичну компанію, яка супроводжує ASBIS в Україні.

    Це досить авторитетна юридична фірма Sayenko Kharenko, яка обслуговує інтереси в тому числі “оборонних компаній, постачальників технологій подвійного призначення та інвесторів у екосистемі оборони та безпеки України”.

    ФОТО: юрист Жанна Заєць, яка обслуговує інтереси корпорації ASBIS з білоруським бекграундом

    Іншими словами, юристи Sayenko Kharenko, в тому числі адвокатка Жанна Заєць, мають розуміти рівень токсичності співпраці з корпорацією ASBIS, яка дотична  до паралельного імпорту товарів подвійного призначення до країни-агресора, але чомусь продовжують співпрацю з ASBIS.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну схему контрабанди та ухилення від оподаткування, до якої причетна корпорація ASBIS.

    Детально про схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні у попередніх частинах  журналістського розслідування.

    Про співпрацю ASBIS з російським ВПК у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news продовжує публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    • формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
    • подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

  • Бойова перевірка в Білорусі: чому дії Лукашенка насторожують Україну

    Бойова перевірка в Білорусі: чому дії Лукашенка насторожують Україну

    У Білорусі розгорнуто масштабну перевірку бойової готовності збройних сил, яка за рішенням Олександра Лукашенка триватиме щонайменше до весни. Формально йдеться про оцінку відповідності армії сучасним стандартам, однак характер навчань і їхня тривалість викликають занепокоєння в Україні.

    Під час перевірки білоруські військові відпрацьовують застосування безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, а також залучають резервістів. Це свідчить не про рутинні навчання, а про комплексну підготовку, максимально наближену до умов реальних бойових дій.

    Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

    Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

    Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

    На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

    Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

    Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

    Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

    Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

    У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

  • Володимирський суд визнав чоловіка винним у торгівлі українцями

    Володимирський суд визнав чоловіка винним у торгівлі українцями

    Володимирський міський суд визнав Марка Гученка винним у торгівлі людьми та трудовій експлуатації українців у Білорусі. Обвинувачений вербував жителів Волині, обіцяючи високооплачувану роботу, а після переїзду забирав у них документи та змушував працювати безкоштовно.

    Як зазначено у вироку, на початку квітня 2014 року Гученко почав набирати працівників для сільськогосподарського підприємства «Зембінський» у Мінській області. Потерпілим обіцяли легальне працевлаштування, зарплату до 10 тис. грн на місяць та належні умови проживання. Насправді їх обмежували у пересуванні, не виплачували зарплату та змушували працювати цілодобово, без вихідних і достатнього харчування.

    Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

    Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.

  • Депутат Полтавської облради Мазур задекларував масштабний бізнес і нерухомість

    Депутат Полтавської облради Мазур задекларував масштабний бізнес і нерухомість

    Активи, компанії та зв’язки депутата Полтавської обласної ради Сергія Мазура формують складну і багаторівневу бізнесову конструкцію, яка роками перебуває у фокусі уваги правоохоронних органів і журналістів. Йдеться не лише про значні статки родини, а й про системну присутність пов’язаних із ним структур у кримінальних провадженнях, бюджетних розрахунках і ризикованих зовнішньоекономічних операціях.

    Сергій Мазур пов’язаний із розгалуженою мережею підприємств, що працюють у сферах виробництва алкоголю, тютюнових виробів, харчової продукції, логістики та спортивної інфраструктури. Сукупність цих напрямів формує замкнений цикл — від виробництва й перевезення до реалізації та обслуговування спортивних і комерційних об’єктів. Саме така модель неодноразово ставала предметом перевірок слідчих органів.

    Частина компаній, афілійованих із Мазуром, фігурує у кримінальних провадженнях щодо незаконного виготовлення та обігу підакцизної продукції. У межах розслідувань правоохоронці перевіряли версії про використання підроблених марок акцизного податку, зберігання спирту без належного обліку та реалізацію алкоголю поза податковим контролем. У різні роки суди надавали дозволи на обшуки приміщень, які належать або пов’язані з підприємствами Мазура, де вилучалося обладнання, сировина та фінансова документація. В окремих справах суди відмовляли в слідчих діях, однак сам факт системної присутності компаній у кримінальних матеріалах залишався.

    Окремий пласт історії — бюджетні кошти. Через комунальний заклад «Спортивний центр Полтавщини» пов’язані з Мазуром структури отримували десятки мільйонів гривень за оренду льодової арени та проживання спортсменів. Арена «Айсберг» і готель «Кремінь», які фігурують у фінансових операціях, у різні періоди перебували у власності самого депутата або були оформлені на членів його родини. Така конфігурація породжує конфлікт інтересів, адже бюджетні кошти фактично поверталися у бізнесове коло депутата.

    Не менш показовими є зовнішньоекономічні зв’язки. У 2022 році одна з компаній, пов’язаних із Сергієм Мазуром, здійснювала експортні операції до Білорусі — країни, яка після початку повномасштабної війни стала логістичним і політичним союзником Росії. Крім того, в історії власності окремих структур фігурували громадяни Російської Федерації, а також компанії з офшорною реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських і Британських Віргінських островах. Хоча частина цих зв’язків формально залишилася у минулому, їхня наявність створює додаткові питання щодо прозорості бізнесу.

    Майновий портфель депутата та його родини також вражає масштабами. Йдеться про численні об’єкти нерухомості у Кременчуці, виробничі бази, комерційні приміщення, земельні ділянки та великий автопарк. Серед транспортних засобів — десятки вантажівок і напівпричепів, а також елітні легкові автомобілі, зокрема Mercedes-Benz G 63 AMG та Mercedes-Benz V-класу останніх років випуску. Значна частина цього майна оформлена на доньку та колишню дружину, що є типовою практикою для мінімізації публічної уваги до статків посадовця.

    Додаткову увагу журналістів привертає і біографічний момент — зміна прізвища з Перебийноса на Мазура. У професійному середовищі це пов’язують зі спробою дистанціюватися від періоду діяльності, який асоціювався з нелегальним алкогольним бізнесом і першим колом кримінальних справ.

    У 2024 році Сергій Мазур очолив Федерацію хокею України. Вибори супроводжувалися конфліктом усередині організації, судовими позовами та заявами про порушення статуту. Попередній керівник федерації оскаржує легітимність конгресу, а правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих порушень під час його проведення.

    Сукупність бізнесових активів, кримінальних проваджень, бюджетних потоків і закордонних контактів формує навколо депутата Полтавської обласної ради стійкий репутаційний шлейф. Ця історія виходить далеко за межі декларацій і офіційних посад та ставить питання про реальну межу між бізнесом, політикою і публічними грошима в регіоні.

  • В Україні викрили білоруську шпигунку, яка працювала під прикриттям журналістки. ГУР та СБУ затримали 35-річну агентку білоруського КДБ, яка намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки. Вона працювала на КДБ з 2015 року, під прикриттям журналістки (зокрема на каналі Медведчука). Збирала інформацію про білорусів і росіян, які воюють на боці України, та про китайських дипломатів у Києві. Під час затримання у неї вилучили смартфон і диктофон із секретними даними. Агентка перебуває під вартою, їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/817071-v_ukraine_razoblachili_belorusskuju_shpionku_pod_prikrytiem_hurnalistki

    В Україні викрили білоруську шпигунку, яка працювала під прикриттям журналістки. ГУР та СБУ затримали 35-річну агентку білоруського КДБ, яка намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки. Вона працювала на КДБ з 2015 року, під прикриттям журналістки (зокрема на каналі Медведчука). Збирала інформацію про білорусів і росіян, які воюють на боці України, та про китайських дипломатів у Києві. Під час затримання у неї вилучили смартфон і диктофон із секретними даними. Агентка перебуває під вартою, їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/817071-v_ukraine_razoblachili_belorusskuju_shpionku_pod_prikrytiem_hurnalistki

    В Україні викрили та затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки.

    За даними правоохоронних органів, затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Вона використовувала прикриття журналістки та раніше працювала з медіаресурсами проросійського спрямування.

    Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

    Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

    Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Фавбет Андрія Матюхи переводить інфраструктуру на крипту і P2P-гаманці

    Фавбет Андрія Матюхи переводить інфраструктуру на крипту і P2P-гаманці

    За інформацією наших джерел, онлайн казино продовжує створення “зеркал” своїх сайтів, фактично клонуючи всю платформу та переводить інфраструктуру на крипту та P2P-гаманці.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Нагадаємо, незважаючи на масштабну піар кампанію в ЗМІ, де Андрій Матюха представляється як “державник”, меценат та “благодійник”, створення Матюхою “зеркал” своїх сайтів та інфраструктури під крипту і P2P-гаманці свідчить про його наміри повністю “піти в тінь” та не сплачувати податки до українського бюджету.

    Нагадаємо, Андрій Матюха один з “піонерів” українського нелегального онлайн гемблінгу, про докладно описано в статті колег проекту BLACK BOX.

    Зокрема, журналісти розслідувачі довели, що Андрій Матюха працюючи в Україні, також продовжує роботу в РФ та Білорусі. При цьому у Андрій Матюха крім українського громадянства має також російський паспорт.

    Зокрема, про російський паспорт Андрія Матюхи писала європейська преса.

    ФОТО: Російський паспорт Андрія Матюхи

    В контексті наявності у Андрія Матюхи російського громадянства, варто відзначити, що відповідно до українського законодавства, на території України заборонена діяльність гральних компаній, що повністю або частково належать громадянам Росії.

    Тож не дивно, що Андрій Матюха маючи громадянство “країни агресора”, робить “дзеркала” своїх сайтів та намагається прикритись “гучними благодійними проектами”.

  • Мінськ шукає вихід з ізоляції: КДБ Білорусі пропонує Києву «тихий діалог» про припинення війни

    Мінськ шукає вихід з ізоляції: КДБ Білорусі пропонує Києву «тихий діалог» про припинення війни

    Білорусь робить публічний крок до діалогу з Україною, намагаючись послабити санкційний тиск і повернутися до розмов із Заходом. Голова КДБ Іван Тертель заявив про готовність «знайти консенсус» щодо припинення війни, тоді як офіційний Київ заяву поки не коментує.

    Іван Тертель заявив, що його відомство готове до переговорів із українською стороною, аби «шляхом тихих і спокійних домовленостей» вийти на компроміс. За його словами, «президент працює, щоб стабілізувати ситуацію в регіоні», а Мінську «вдалося збалансувати інтереси сторін» у складних умовах ескалації. Водночас він підкреслив, що «багато що залежить від української сторони».

    Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

    За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

    Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

  • Українські дрони з ШІ вразили рф: ефективність ударів зросла у 4 рази

    Українські дрони з ШІ вразили рф: ефективність ударів зросла у 4 рази

    16 вересня Володимир Путін прибув до Нижньогородської області, де особисто контролював заключний етап спільних російсько-білоруських навчань «Запад-2025». За офіційними даними, участь у маневрах взяли 100 тисяч військових, серед них – не лише армія рф та Білорусі, але й представники з Індії, Ірану, Бангладешу, а також африканських країн — Буркіна-Фасо, Малі та ДР Конго.

    Примітно, що це лише другий випадок з початку повномасштабної війни, коли Путін публічно з’явився у військовій формі. За оцінкою аналітиків ISW, Кремль таким чином намагається створити образ «верховного головнокомандувача», який особисто керує армією.

    Росія відпрацьовувала удари авіації, десанти та застосування дронів і роботизованих платформ у Калінінградській області, Баренцевому морі та на півострові Середній. Білоруські війська, за словами заступника міністра оборони Павла Муравейка, тренувалися із застосуванням нестратегічної ядерної зброї та запуском балістичної системи «Орешник». Також вони використовували дрони, мотоцикли та роботизовані платформи — досвід, безпосередньо перейнятий із війни проти України.

    У цей самий день Генштаб ЗСУ повідомив про вдалу атаку дронів по Саратовському нафтопереробному заводу, який забезпечує паливом російську армію. Виникла масштабна пожежа, завод оцінює збитки. Потужність підприємства сягає 4,8 млн тонн на рік.

    Проблеми у російській нафтовій сфері накопичуються. Reuters пише, що «Транснєфть» попередила виробників про скорочення обсягів транспортування після ударів по терміналах і НПЗ. Лише на Киришинському заводі знищено обладнання, яке забезпечувало 40% його потужностей.

    Тим часом українські компанії Vyriy та The Fourth Law запустили масове виробництво FPV-дронів з модулем штучного інтелекту TFL-1. За даними United24 Media, нові дрони збільшили ефективність ударів у 2–4 рази. Вартість одного апарата — лише $448, що робить його майже рівнозначним за ціною звичайним FPV, але в рази ефективнішим.

    16 вересня у Приморському краї пролунали вибухи на базі 155-ї бригади морської піхоти рф. Джерела ISW стверджують, що це диверсія українського ГУР. Офіційна влада пояснила інцидент «проблемами з газовою інфраструктурою», проте місцеві жителі бачили військові гелікоптери та перекриті дороги.

    У Сумській області російські війська не змогли просунутися. Навпаки, українські сили оточують підрозділи ворога біля Олексіївки. Російські блогери підтвердили, що для оборони Курської області Кремль кинув північнокорейських військових. Проте їхня підготовка виявилася слабкою, що викликає проблеми у взаємодії з росіянами.

    Таким чином, поки Путін у Нижньогородській області демонстрував «силу союзників», українські дрони та диверсії били по російських ресурсах, послаблюючи здатність Кремля вести війну.

  • Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    Польські військові провели консультації зі своїми українськими та білоруськими колегами щодо безпілотників  і РЕБ

    За інформацією наших джерел в Генштабі, сьогодні відбулися тристоронні консультації між польськими, українськими та білоруськими військовими з приводу порушення безпілотниками РФ повітряного кордону Польщі та використання Україною РЕБ.

    Як повідомляє джерело, “польська сторона зайняла жорстку позицію і питання використання РЕБ обговорюються дуже серйозно. Саме через це позиція Європи щодо Росії дуже стримана”.

    Нагадаємо, у ніч на 10 вересня під час масованої атаки РФ, в повітряний простір Польщі залетіли 19 російських дронів, 4 з яких було збито.