Golosnovinua.com

Позначка: бізнес України

  • Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після хвилі критики з боку бізнесу та народних депутатів Кабінет Міністрів може пом’якшити раніше запропоновані обмеження для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Замість скорочення квот до 85% уряд розглядає можливість встановлення ліміту на рівні 95%. Водночас для бронювання всіх працівників підприємствам доведеться проходити додаткове погодження.

    Про це 22 жовтня повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, посилаючись на оновлений проєкт урядової постанови.

    За інформацією парламентаря, підприємства оборонної промисловості та енергетики зможуть бронювати до 95% військовозобов’язаних працівників без спеціального погодження підвищеного ліміту.

    Якщо ж підприємству необхідно зберегти бронювання для 100% персоналу, відповідне рішення доведеться погоджувати через Координаційний центр при Кабінеті Міністрів.

    Цей орган має перевіряти обґрунтованість надання додаткових квот та оцінювати потреби підприємств, які виконують критично важливі завдання.

    Спочатку уряд пропонував значно суворіші обмеження. У проєкті, який став відомий 12 жовтня, передбачалося скорочення бронювання для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та служб поводження з побутовими відходами розглядали зниження квоти із 75% до 60%.

    Окремою суперечливою ініціативою стала пропозиція змінити порядок розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.

    Зокрема, із загальної чисельності військовозобов’язаних пропонували виключити співробітників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав.

    На практиці це могло б суттєво зменшити кількість доступних бронювань навіть для підприємств, які формально зберігали б попередню квоту.

    Однак після критики відповідний пункт вирішили вилучити з оновленого проєкту. Про це 21 жовтня повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

    Нові правила викликали занепокоєння серед роботодавців, які попереджали про ризики втрати кваліфікованих фахівців.

    Особливо гостро питання постало перед підприємствами оборонної промисловості, енергетики, комунального господарства та аграрного сектору.

    Представники бізнесу наголошували, що скорочення бронювання може поставити під загрозу виконання оборонних замовлень, ремонт пошкоджених енергетичних об’єктів та безперервне надання критично важливих послуг.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 63 народні депутати виступили проти скорочення квот. Ініціативу також розкритикували представники 16 аналітичних центрів.

    Ще 13 жовтня Кабмін погодив зміни до системи бронювання із додатковим доопрацюванням окремих положень. Для остаточного узгодження відсоткових квот уряд узяв п’ять днів.

    Про цей етап «Ненька інфо» також писала в матеріалі про затримку затвердження нових лімітів.

    Наразі очікується, що оновлену постанову можуть остаточно затвердити до кінця тижня.

    Водночас станом на 22 жовтня офіційного тексту документа з квотою 95% ще не оприлюднено.

    Це означає, що нові правила поки не можна вважати чинними. Підприємствам і працівникам необхідно орієнтуватися на чинний порядок бронювання до офіційного опублікування змін та набрання ними чинності.

    Головним відкритим питанням залишається практичний механізм роботи Координаційного центру, зокрема критерії погодження стовідсоткового бронювання та строки розгляду заяв підприємств.

  • Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.

    За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.

    Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.

    Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.

    Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.

    Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити

    Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

    Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

    Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.

    Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.

    Чому бізнес виступив проти змін

    Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.

    Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.

    У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.

    Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.

    Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.

    На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.

    Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.

    Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися

    Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.

    Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

    До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.

    За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.

    Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.

    Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.

    Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.

    Як зараз працює система бронювання

    Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.

    Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.

    Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.

    Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.

    Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.

    У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.

    Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.

    Що буде з уже оформленим бронюванням

    Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.

    Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.

    Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.

    Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.

    Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.

    Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.

    Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал

    В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.

    Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.

    У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.

    Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

    Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.

    Коли ухвалять остаточні правила

    За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.

    Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.

    Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.

    Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.

    Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.

    Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.

    Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.

    Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.

  • У ДТП загинула директорка EVA BEAUTY Василина Петлицька: у неї залишилося троє дітей

    У ДТП загинула директорка EVA BEAUTY Василина Петлицька: у неї залишилося троє дітей

    Директорка бізнес-напряму EVA BEAUTY Василина Петлицька загинула внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 6 серпня. Про втрату повідомили компанія EVA та засновник і співвласник корпорації TERWIN Руслан Шостак. Петлицька працювала в компанії понад десять років і пройшла шлях від керівниці рекламного напряму до очільниці одного з найбільш помітних нових форматів українського б’юті-ритейлу.

    У корпоративному повідомленні EVA її назвали людиною, яка вміла знаходити нестандартні рішення, надихати інших і перетворювати ідеї на реальні проєкти. У компанії також підтвердили, що у Василини Петлицької залишилися троє дітей та чоловік. TERWIN заявила, що підтримуватиме її родину.

    Руслан Шостак, повідомляючи про смерть керівниці, наголосив, що Петлицька фактично виросла професійно всередині компанії.

    За його словами, вона прийшла до EVA зовсім молодою і разом із компанією пройшла значний шлях розвитку. Згодом Петлицькій довірили окремий бізнес-напрям, який став одним із ключових експериментів мережі у преміальному сегменті. Шостак назвав її душею колективу та людиною, яка щиро любила свою роботу.

    Петлицька очолила EVA BEAUTY у квітні 2024 року. До цього вона багато років працювала у маркетинговій команді EVA, зокрема керувала рекламним відділом та була заступницею директора з маркетингу. У публічних матеріалах компанії вона регулярно представляла нові концепції магазинів, сервіси та підходи до розвитку б’юті-категорії.

    Одним із головних професійних проєктів Петлицької став саме EVA BEAUTY — окремий формат мережі EVA з акцентом на професійну, преміальну та селективну косметику, персоналізовані консультації та додаткові б’юті-сервіси.

    Перший магазин такого формату відкрився 23 грудня 2023 року у київському ТРЦ Respublika Park. На відміну від класичних магазинів EVA, там значно більше уваги приділили професійній косметиці, тестуванню продукції, діагностиці стану шкіри та волосся і консультаціям фахівців.

    Площа першої торгової точки становила приблизно 650 кв. м. В магазині створили окремі тестові зони, можливість отримати рекомендації щодо догляду, скористатися послугами візажиста та протестувати професійні засоби для волосся.

    Згодом у межах нового формату з’явився ще один напрям — Beauty Salon by EVA. Саме Петлицька у 2024 році публічно представляла ідею створення власних салонів краси всередині або поруч із EVA BEAUTY. Інвестиції лише в один такий салон тоді оцінювали приблизно у $44 000, а загальні інвестиції у відкриття однієї торгової точки EVA BEAUTY — у 15,5 млн грн.

    Петлицька пояснювала, що компанія хоче не просто продавати дорожчу косметику, а поступово переводити клієнтів від звичайного масмаркету до професійних та преміальних засобів через консультації, діагностику й можливість протестувати продукт.

    Ця модель дала помітний комерційний результат. За даними EVA, середній чек у першому EVA BEAUTY був приблизно на 173% вищим, ніж у звичайному київському магазині мережі. Від початку роботи магазину до моменту публікації перших результатів його відвідали понад 40 тисяч унікальних клієнтів, а приблизна конверсія покупців становила 35%.

    Після Києва формат почали масштабувати в інші міста. У липні 2024 року EVA BEAUTY відкрився у Львові, у ТРЦ Victoria Gardens. Це був уже другий магазин нового формату. У ньому також працювали послуги діагностики шкіри та волосся, професійні консультації та можливість тестувати преміальні бренди.

    Пізніше мережа продовжила розширення. У листопаді 2025 року EVA BEAUTY відкрилася у Дніпрі з оновленою концепцією, яка поєднувала б’юті-ритейл із мистецькими елементами. Петлицька тоді пояснювала, що компанія прагне створити простір, який виходить за рамки звичайного магазину і має давати клієнту емоційний досвід.

    До кінця 2025 року кількість EVA BEAUTY зросла до п’яти магазинів. Один із них відкрився у Чернівцях, а у 2026 році компанія планувала продовжити масштабування, зокрема розширювати присутність у Києві та регіонах.

    Ще одним помітним напрямом стало залучення преміальних міжнародних брендів. За участі Петлицької EVA BEAUTY розвивала співпрацю з L’Oréal Professionnel, Matrix, Kérastase та іншими брендами, які до цього були переважно представлені у професійних салонах або спеціалізованих каналах продажу.

    У 2026 році Петлицька продовжувала активно представляти проєкт на професійних заходах. У червні вона виступила на маркетинговому марафоні з темою про перехід EVA BEAUTY від масмаркету до сегмента «+», розповідаючи про преміалізацію асортименту, сервісну модель та зміну клієнтського досвіду.

    Сам проєкт «Новий формат магазину EVA BEAUTY» тоді отримав нагороду у номінації Brand Experience. Переможців визначали за результатами експертного оцінювання та онлайн-голосування.

    У EVA зазначили, що саме EVA BEAUTY було одним із особливих професійних «дітищ» Петлицької. У компанії підкреслили, що вона не лише керувала напрямом, а й фактично формувала його концепцію та підхід до розвитку.

    За роки роботи вона брала участь і в ширших трансформаціях самої мережі EVA. Ще до появи EVA BEAUTY Петлицька представляла оновлені формати звичайних магазинів, де компанія експериментувала з цифровими сервісами, доповненою реальністю, тестуванням шкіри, онлайн-замовленнями безпосередньо з торгового залу та новим позиціонуванням мережі.

    Таким чином її професійна історія була тісно пов’язана із переходом EVA від традиційного drogerie-ритейлера до більш технологічної та сервісної моделі.

    Інформації про точні обставини ДТП, у якій загинула Василина Петлицька, компанія не оприлюднила. Офіційно підтверджено лише, що аварія сталася 6 серпня. Тому повідомлення про місце пригоди, інших учасників чи причини аварії, якщо вони не підтверджені правоохоронцями або родиною, наразі не варто подавати як встановлений факт.

    Після повідомлення про трагедію представники українського ритейлу та професійної спільноти почали публікувати слова співчуття. Українська Рада Торгових Центрів також повідомила про смерть Петлицької, наголосивши на її внеску в розвиток EVA BEAUTY.

    Для EVA це не лише особиста втрата колеги, а й смерть керівниці, яка впродовж останніх років була одним із публічних облич нового стратегічного напряму компанії.

    У своєму повідомленні компанія підкреслила, що пам’ятатиме Василину Петлицьку відкритою, світлою та енергійною людиною. TERWIN та EVA пообіцяли підтримати її сім’ю, у якій залишилися троє дітей.

    Василина Петлицька понад десять років працювала в EVA, пройшла шлях від рекламного напряму до керівництва окремим бізнесом і стала однією з людей, які формували новий формат українського б’юті-ритейлу. Її останні професійні роки були пов’язані з масштабуванням EVA BEAUTY — проєкту, який лише починав активно розвиватися по Україні.

  • Бізнес під вогнем: після масованої атаки РФ постраждали ERC, Porsche, «Агромат» і відомий готель у центрі Києва

    Бізнес під вогнем: після масованої атаки РФ постраждали ERC, Porsche, «Агромат» і відомий готель у центрі Києва

    Після масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 липня значних втрат зазнали не лише житлові квартали та цивільна інфраструктура, а й український бізнес. Про пошкодження своїх об’єктів повідомили група компаній ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, готель CityHotel Residence, флагманський магазин «Агромат», а також низка інших підприємств. Масштаби руйнувань ще оцінюються, однак уже зараз зрозуміло, що атака завдала суттєвого удару по комерційній інфраструктурі столиці.

    Найбільших пошкоджень зазнав офісно-складський комплекс міжнародного дистрибуційного холдингу ERC (Enhanced Resource Company) — одного з найбільших постачальників ІТ-продукції, споживчої електроніки та енергетичного обладнання в Україні. За інформацією компанії та Асоціації підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), внаслідок удару балістичними ракетами було зруйновано частину будівель, пошкоджено виробничу інфраструктуру, складські приміщення та значні товарні запаси. Людських втрат вдалося уникнути, однак є поранені працівники.

    У компанії повідомили, що все пошкоджене майно було застраховане. Наразі триває оцінка збитків та підготовка документів для отримання страхового відшкодування. Крім цього, ERC планує готувати матеріали для майбутніх позовів щодо компенсації збитків, завданих Росією, у міжнародних юрисдикціях та країнах, де заморожені російські державні активи. Попри масштабні руйнування, компанія вже розпочала реалізацію плану безперервності бізнесу та заявила про готовність виконувати всі зобов’язання перед партнерами й клієнтами.

    Пошкоджень також зазнав Porsche Center Kyiv Airport, який входить до автомобільної групи Winner. Представники дилерського центру повідомили, що під час атаки постраждали співробітники автосалону, однак усі вони живі та отримують необхідну медичну допомогу. Через наслідки обстрілу центр тимчасово призупинив роботу. Команда вже займається ліквідацією руйнувань і відновленням діяльності. За даними місцевих медіа, вибухова хвиля пошкодила будівлю, інженерні мережі та автомобілі на території комплексу.

    У центрі Києва пошкоджено покрівлю готелю CityHotel Residence, який розташований в історичній будівлі на місці колишнього готелю «Санкт-Петербург». До початку повномасштабної війни будівлю реконструювала девелоперська компанія «Інтергал-Буд». Пожежу після влучання оперативно ліквідували підрозділи ДСНС. За попередніми даними, інформації про загиблих чи постраждалих у самому готелі немає.

    Серед постраждалих об’єктів також опинився флагманський магазин мережі «Агромат» на вулиці Булаховського. У компанії повідомили, що внаслідок удару пошкоджено другий поверх торгового комплексу. Після атаки виникла пожежа на покрівлі, яку охоронці змогли оперативно ліквідувати ще до прибуття рятувальників. Люди не постраждали. Перший поверх магазину, складські приміщення та інші підрозділи мережі продовжують працювати у штатному режимі. Компанія вже оцінює масштаби збитків та готується до відновлення роботи пошкоджених приміщень.

    Ці підприємства стали лише частиною великого переліку бізнесів, які постраждали під час нічної атаки. Раніше про повне знищення свого єдиного складу повідомила мережа техніки MOYO, яка втратила логістичний комплекс площею близько 7500 квадратних метрів. Значних пошкоджень також зазнав логістичний центр «Нової пошти», а оператори зв’язку повідомляли про пошкодження телекомунікаційної інфраструктури, що призвело до перебоїв із домашнім інтернетом та окремими сервісами.

    За інформацією ДСНС та Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак від початку повномасштабної війни. По Україні було випущено 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників, основний удар припав саме на Київ. У столиці зафіксували понад 30 місць влучань і падіння уламків, а серед пошкоджених об’єктів — житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, підприємства та логістичні комплекси. Станом на другу половину дня кількість загиблих у Києві зросла до 20 осіб, ще десятки людей отримали поранення, а пошуково-рятувальні роботи тривали.

    Експерти зазначають, що удари по комерційній інфраструктурі мають довгострокові економічні наслідки. Руйнування складів, дилерських центрів, логістичних хабів та торговельних об’єктів порушує ланцюги постачання, ускладнює роботу компаній, створює ризики для виконання контрактів і потребує значних витрат на відновлення. Водночас більшість українських компаній вже заявили, що попри руйнування не планують припиняти роботу й роблять усе можливе, аби якнайшвидше відновити операційну діяльність.

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Реєстр збитків від російської агресії відкрив нові категорії заяв для бізнесу і держави

    Міжнародний Реєстр збитків від російської агресії проти України розширив перелік доступних категорій і розпочав прийом заяв ще за п’ятьма новими напрямами. Відтепер подати звернення можуть не лише громадяни, а й юридичні особи, підприємства та органи державної влади різного рівня. Це дозволяє перейти до більш масштабної фіксації економічних та інфраструктурних втрат, завданих війною.

    Новий етап роботи передбачає запуск категорій, які охоплюють як критичну та некритичну інфраструктуру, так і втрату активів підприємств і державних установ.

    Йдеться про категорії B1.1 та B1.2, що стосуються пошкодження або руйнування об’єктів критичної інфраструктури, а також C1.1 та C1.2 — щодо пошкодження або знищення об’єктів некритичної інфраструктури. Окремо відкрито категорію C3.1, яка охоплює втрату, пошкодження або знищення активів юридичних осіб, включно з майном, обладнанням та іншими матеріальними ресурсами.

    У Реєстрі наголошують, що це рішення є суттєвим розширенням його функціоналу. Якщо раніше система здебільшого фіксувала індивідуальні втрати громадян, то тепер вона охоплює також системні економічні збитки держави та бізнесу, зокрема руйнування виробничих потужностей, транспортної та енергетичної інфраструктури.

    Зазначається, що у межах нових категорій заявники зможуть подавати не лише інформацію про вже завдані збитки, а й дані про витрати на відновлення об’єктів, включно з майбутніми витратами, якщо вони документально обґрунтовані.

    Подання заяв здійснюється виключно в електронній формі через портал «Дія». Залежно від категорії, заявниками можуть виступати керівники підприємств, установ або організацій, а також уповноважені ними представники. Для державного сектору — це органи державної влади та місцевого самоврядування.

    У Реєстрі підкреслюють, що цифровий формат подання покликаний забезпечити стандартизований збір даних, їхню перевірку та подальше використання у міжнародному компенсаційному механізмі. Це має дозволити сформувати єдину доказову базу щодо масштабів шкоди, завданої Україні.

    Раніше Реєстр уже відкривав інші категорії заяв. У лютому стартував прийом звернень щодо вимушеного переміщення українців за кордон через війну, а у березні — для фізичних осіб-підприємців, які втратили бізнес внаслідок бойових дій. Також працюють категорії для громадян щодо пошкодженого або зруйнованого житла та особистих втрат.

    Міжнародний Реєстр збитків для України був створений у 2023 році під егідою Ради Європи як перший етап формування глобального механізму компенсацій за шкоду, завдану російською агресією.

    У грудні було підписано міжнародну конвенцію, яка передбачає створення Компенсаційної комісії. Вона має визначати порядок розгляду заяв і майбутній механізм виплати репарацій постраждалим.

    Фактично розширення категорій означає перехід до наступного етапу роботи Реєстру — від фіксації окремих втрат до системного обліку економічних наслідків війни. У перспективі ці дані можуть стати основою для міжнародних рішень щодо компенсацій та репарацій, які будуть визначатися на рівні майбутніх міжнародних інституцій.

  • Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів увійшла до топ-10 найбагатших бізнесменів, а WOG знову опинилася в центрі скандалу

    Світлана Івахів посіла дев’яте місце у рейтингу найбагатших бізнесменів України за 2025 рік із прибутком у 48 мільярдів гривень. Формально це — історія про фінансовий успіх мережі АЗС WOG та групи «Континіум». Проте за фасадом мільярдних показників знову спливають питання щодо якості пального, забудови заповідних територій і зв’язків із фігурантами фінансових розслідувань.

    До редакції звернувся водій, який повідомив про проблему після заправки на одній із АЗС WOG на трасі Київ–Чоп. За його словами, після заправки на 127-му кілометрі автомобіль менш ніж за десять кілометрів почав диміти та видавати сторонні звуки. Власник транспортного засобу заявив, що звернувся до правоохоронних органів, а за фактом можливого продажу неякісного пального розпочато перевірку.

    Офіційних висновків експертизи наразі не оприлюднено. Компанія ситуацію публічно не коментувала. Водночас подібні скарги періодично з’являються у відкритих джерелах, що формує репутаційний тиск на бренд.

    Окремий резонанс викликала історія із забудовою ботанічного заказника загальнодержавного значення «Воротнів». За даними місцевих активістів та відкритих реєстрів, на землях держлісфонду, де законодавством заборонене капітальне будівництво та рух автотранспорту, зведено котедж із басейном та зоною відпочинку.

    У публікаціях згадувалося ім’я директора з цифрової трансформації WOG Олега Кушіля як особи, пов’язаної з користуванням цією нерухомістю. Офіційно будинок оформлений на іншу людину, яка, за реєстрами, тривалий час проживає за кордоном. Водночас у соціальних мережах з’являлися фото, де особи з оточення групи «Континіум» відпочивають на цій території.

    Контролюючі органи поки не оприлюднили публічних результатів перевірок щодо можливого порушення природоохоронного законодавства.

    У медіапросторі також обговорюються зв’язки групи «Континіум» та її співвласника Степана Івахіва з Банком інвестицій та заощаджень. Журналісти неодноразово звертали увагу на співпрацю установи з бізнес-структурами, які раніше фігурували в розслідуваннях щодо фінансових порушень.

    Серед них — банкірка Олена Сосєдка, пов’язана з банком «Конкорд», який було ліквідовано після претензій регулятора. У публічному полі також звучали твердження про можливе використання афілійованих структур для фінансових операцій мережі «Ябко», яка раніше згадувалася у матеріалах про податкові претензії.

    Офіційні представники банку та групи «Континіум» публічно заперечували будь-які порушення.

    Потрапляння Світлани Івахів до топ-10 найбагатших бізнесменів країни демонструє масштаби паливного бізнесу навіть в умовах війни та економічної турбулентності. Однак паралельно з фінансовими досягненнями зростає й кількість запитань — від якості послуг до дотримання екологічного законодавства та прозорості фінансових потоків.

    Чи переростуть ці історії у кримінальні провадження або залишаться в інформаційній площині — залежатиме від дій правоохоронних і контролюючих органів. Поки ж розрив між мільярдними рейтингами та репутаційними ризиками лише поглиблюється.