Golosnovinua.com

Позначка: бізнес в Україні

  • «еАкциз» знову відклали: чому уряд дав бізнесу ще вісім місяців

    «еАкциз» знову відклали: чому уряд дав бізнесу ще вісім місяців

    Кабінет Міністрів України переніс повноцінний запуск електронної системи контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Замість 1 листопада 2026 року обов’язкове використання «еАкцизу» розпочнеться 1 липня 2027-го. До цього часу підприємства зможуть продовжувати працювати з паперовими акцизними марками.

    Про це повідомило Міністерство фінансів України. Відповідне рішення уряд ухвалив для приведення нормативних актів у відповідність до закону №5013-IX.

    У відомстві пояснили, що додатковий перехідний період необхідний для завершення технічного налаштування державної електронної системи та підготовки підприємств до нових правил обліку підакцизної продукції.

    «еАкциз» передбачає поступову заміну традиційних паперових марок електронними ідентифікаторами, які дозволять відстежувати переміщення відповідних товарів від виробника або імпортера до кінцевого продавця.

    За задумом розробників, система має забезпечити прозоріший контроль за обігом алкоголю, сигарет та рідин для електронних сигарет, спростити адміністрування акцизного податку й допомогти державі виявляти нелегальну продукцію.

    Нові правила передбачають застосування унікальних електронних ідентифікаторів, зокрема двовимірних кодів DataMatrix, які міститимуть інформацію, необхідну для простежуваності товарів.

    Однак для переходу на цифрову модель необхідно модернізувати виробничі лінії, касове обладнання, програмне забезпечення та системи товарного обліку.

    Саме технічна складність впровадження стала однією з головних причин чергового перенесення запуску.

    Згідно з рішенням уряду, до 30 червня 2027 року включно триватиме тестування програмного забезпечення електронної системи.

    У цей період підприємства зможуть перевіряти інтеграцію власних інформаційних систем із державними сервісами, відпрацьовувати процедури маркування та обліку продукції й усувати технічні помилки.

    Водночас до 1 липня 2027 року зберігатиметься можливість замовляти та використовувати паперові марки акцизного податку.

    Таким чином, виробники, імпортери та продавці зможуть продовжувати діяльність за чинними правилами без необхідності негайно переходити на нову електронну модель.

    Крім того, уряд змінив терміни повернення невикористаних паперових марок. Граничну дату перенесено на 1 січня 2028 року.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що відтермінування має забезпечити безперервність виробництва й торгівлі та зменшити ризики для легального бізнесу.

    Водночас перенесення обов’язкового запуску не означає повного припинення підготовки.

    За інформацією Державної податкової служби, підприємства, які станом на 1 січня 2027 року матимуть ліцензії на виробництво або обіг відповідної підакцизної продукції, повинні зареєструватися в електронній системі як економічні оператори до 1 квітня 2027 року.

    Такий самий граничний строк встановлено для підприємств, які отримають відповідні ліцензії з 1 січня до 20 березня 2027 року.

    Для тих, хто отримає ліцензії починаючи з 21 березня, реєстрація має відбутися до початку відповідної діяльності.

    Складнощі з підготовкою «еАкцизу» виникли ще під час попередніх етапів упровадження реформи.

    Упродовж 2025–2026 років представники бізнесу неодноразово попереджали уряд про недостатню готовність системи та можливі збої в роботі підприємств після її обов’язкового запуску.

    Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні та асоціація «Укртютюн» звертали увагу на потребу додаткового тестування й інтеграції програмних рішень.

    Підприємства наголошували, що без завершення технічної підготовки нові вимоги можуть спричинити затримки у виробництві та постачанні товарів, а також проблеми з оформленням акцизних операцій.

    У липні 2026 року Forbes Ukraine повідомляв про скарги компаній на затримки тестування, неповну інтеграцію з податковими органами та недостатнє залучення малого й середнього бізнесу.

    Після консультацій із представниками ринку Міністерство цифрової трансформації підтримало пропозицію відтермінувати обов’язковий запуск системи.

    13 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15532, яким перенесла початок роботи «еАкцизу» в повному обсязі на липень 2027 року.

    Згодом відповідний закон підписав президент, а Кабінет Міністрів привів урядові нормативні акти у відповідність до нових строків.

    Постанова Кабміну набирає чинності 1 листопада 2026 року — саме тоді, коли раніше мала розпочатися обов’язкова експлуатація електронної системи.

    Уряд розраховує, що додаткові вісім місяців дозволять державним органам і підприємствам завершити підготовку без ризику масштабних збоїв у виробництві та торгівлі підакцизними товарами.

    Отже, до 30 червня 2027 року «еАкциз» залишатиметься в тестовому режимі, а з 1 липня нова система електронного маркування має стати обов’язковою. Паперові марки поки продовжать використовувати за чинними правилами, але бізнесу вже необхідно готуватися до цифрового переходу.

  • Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Одна з найбільших торговельно-промислових груп України Fozzy Group, яка належить бізнесмену Володимиру Костельману та його партнерам, оголосила про масштабні зміни у своєму онлайн-бізнесі. Із 20 листопада маркетплейс Maudau та підрозділ E-commerce & Ecosystem мережі «Сільпо» об’єднають в єдину структуру зі спільним керівництвом і ресурсами. Реорганізація передбачає скорочення частини посад, однак обидва бренди продовжать працювати для покупців.

    Про це 30 жовтня повідомило Forbes Ukraine з посиланням на пресслужбу Fozzy Group.

    За інформацією компанії, об’єднання має допомогти ефективніше використовувати технології, персонал та інфраструктуру двох онлайн-напрямів. Водночас і Maudau, і «Сільпо» залишаться окремими брендами, до яких звикли українські покупці.

    Фактично йдеться не про закриття одного з бізнесів або повне поглинання маркетплейсу мережею супермаркетів, а про створення спільної управлінської структури.

    Компанії зможуть координувати розвиток електронної комерції, оптимізувати витрати та спільно використовувати частину технологічних і операційних ресурсів.

    Як пояснили у Fozzy Group, зміни відбуватимуться поступово, щоб не порушити роботу сервісів у період підвищеного сезонного попиту.

    Для покупців це означає, що доставка продуктів із «Сільпо» та замовлення на Maudau залишатимуться доступними у звичному режимі. Чинні домовленості з партнерами також продовжать діяти.

    Водночас компанія не повідомляла про об’єднання застосунків, програм лояльності або клієнтських акаунтів. Тому стверджувати, що покупці зможуть користуватися єдиним кошиком чи бонусною системою, наразі передчасно.

    Найвідчутніші зміни на першому етапі стосуватимуться внутрішньої організації роботи.

    Інтеграція двох підрозділів передбачає скорочення частини посад. За інформацією Forbes Ukraine, працівників, яких це стосується, вже повідомили особисто.

    Водночас точну кількість співробітників, які можуть втратити роботу внаслідок реорганізації, Fozzy Group не розголошує.

    Безпосередню інтеграцію маркетплейсу Maudau забезпечуватиме його генеральний директор Артем Домбровський.

    Об’єднання онлайн-напрямів відбувається на тлі складного періоду для всієї групи. Протягом 2026 року компанія зазнала значних втрат через російські удари по торговельних, виробничих і логістичних об’єктах.

    За даними Fozzy Group, лише з 1 серпня до 25 вересня внаслідок російських атак було зруйновано або пошкоджено понад 20 об’єктів компанії.

    Йдеться про розподільчі центри, супермаркети та виробничі потужності, необхідні для забезпечення роботи торговельних мереж.

    Особливо відчутними стали удари по складській інфраструктурі. У серпні компанія повідомляла про пошкодження десяти розподільчих центрів, які забезпечували постачання товарів до магазинів «Сільпо», «Фора», Thrash! Траш! та Fozzy.

    Через втрату частини складських приміщень і товарних запасів група була змушена перебудовувати логістичні маршрути, шукати альтернативні рішення для зберігання продукції та збільшувати витрати на підтримання безперебійної роботи.

    У компанії пояснювали, що наслідки російських атак змушують її переглядати структуру витрат і відмовлятися від частини проєктів.

    Ще наприкінці серпня Fozzy Group призупинила виплати квартальних премій, осінній перегляд зарплат для частини офісних працівників, програму добровільного медичного страхування та найм на окремі офісні вакансії.

    Згодом скорочення торкнулися працівників Maudau, IT-команд Temabit та E-commerce & Ecosystem «Сільпо».

    25 вересня група оголосила про наступний етап змін, який передбачає скорочення частини офісного персоналу холдингу, торговельної мережі «Сільпо» та логістичного напряму з 1 листопада.

    Водночас Fozzy Group продовжує наймати працівників на операційні посади, зокрема в супермаркетах, на складах і виробництвах.

    На початку вересня компанія повідомляла про понад 1600 відкритих вакансій у цих напрямах, що свідчить про різний підхід до оптимізації офісного персоналу та забезпечення поточної роботи магазинів.

    Нинішнє об’єднання Maudau та електронної комерції «Сільпо» стане ще одним етапом перебудови бізнесу.

    Водночас така реорганізація може мати й довгострокове значення для позицій групи на ринку онлайн-торгівлі.

    Maudau розвивається як маркетплейс із широким асортиментом товарів, тоді як онлайн-напрям «Сільпо» зосереджений передусім на продажу продуктів харчування та їх доставці.

    Спільне управління може дозволити групі ефективніше координувати ці напрями, обмінюватися технологічним досвідом і скорочувати дублювання окремих функцій.

    На думку співзасновника DYB Ігоря Гута, яку наводить Forbes Ukraine, об’єднання може посилити конкурентні позиції Fozzy Group у боротьбі з іншими українськими маркетплейсами.

    При цьому фактичний економічний результат реорганізації стане зрозумілим лише після її впровадження. Компанія поки не оприлюднила прогнозованих обсягів економії чи фінансового ефекту від об’єднання підрозділів.

    Це не перший випадок інтеграції цифрових бізнесів Fozzy Group. Наприкінці 2025 року компанія вже об’єднала інтернет-магазин дитячих товарів Pampik із маркетплейсом Maudau, намагаючись побудувати більш стійку фінансову модель.

    Тепер група робить наступний крок, об’єднуючи значно більші напрями своєї електронної комерції.

    Таким чином, із 20 листопада Maudau та онлайн-бізнес «Сільпо» працюватимуть у межах спільного підрозділу, але збережуть окремі бренди й сервіси для покупців. Реорганізація супроводжуватиметься скороченням частини посад, а її головною метою називають підвищення ефективності та адаптацію бізнесу до умов війни.

  • МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    МакДональдз урізав меню в Україні: з продажу зникли щонайменше 11 бургерів

    Мережа McDonald’s в Україні тимчасово суттєво скоротила меню після російського удару по складу логістичного партнера на Київщині. У одному із закладів у Києві з 17 бургерів, які пропонували раніше, у меню залишилося лише шість. Водночас у компанії наголошують: доступність конкретних позицій може відрізнятися залежно від ресторану.

    За даними Delo.ua, зараз у перевіреному журналістом закладі недоступні, зокрема, Роял Чізбургер, Чізбургер з беконом, Біг Арч, Чікен Джуніор та Філе-о-Фіш Делюкс. Крім того, там не можна було замовити салати та роли.

    Обмеження торкнулися не лише бургерів. Із напоїв у цьому ресторані залишилися Coca-Cola, апельсиновий та яблучний соки «Галіція», тоді як Fanta і Sprite були недоступні. Десертне меню також суттєво скоротилося: у продажу залишився лише один вид морозива, а випічка та макшейки тимчасово зникли.

    Працівники закладу розповіли журналістам, що така ситуація триває приблизно тиждень через проблеми з логістикою. Коли повний асортимент повернеться, наразі невідомо.

    У самій компанії раніше офіційно підтвердили, що скорочене меню тимчасово діє в усіх ресторанах McDonald’s в Україні. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок російської дронової атаки. Компанія радить перевіряти актуальне меню конкретного ресторану в застосунку McDonald’s, у сервісах доставки або безпосередньо в закладі.

    Росія вдарила по складу 25 вересня

    Склад, яким користувалася мережа, постраждав 25 вересня під час російської атаки дронами по Київській області. Про удар тоді повідомляв і президент Володимир Зеленський. У McDonald’s підтвердили, що було уражено один зі складів логістичного партнера, однак люди не постраждали.

    Після атаки компанія втратила значні запаси продуктів, що й призвело до перебоїв із постачанням та необхідності скоротити меню. McDonald’s заявив, що працює над стабілізацією логістики та відновленням повного асортименту.

    Проблеми з окремими позиціями в McDonald’s виникали ще на початку вересня. Тоді компанія пояснювала перебої частими та тривалими повітряними тривогами, через які затримувалося постачання продукції до окремих ресторанів.

    Наразі ресторани мережі продовжують працювати, однак перелік доступних страв може суттєво відрізнятися залежно від запасів конкретного закладу.

  • Мільйони доларів збитків: які світові бренди втратили виробництва та склади через удари РФ

    Мільйони доларів збитків: які світові бренди втратили виробництва та склади через удари РФ

    Російські удари по Україні дедалі частіше зачіпають не лише житлову, енергетичну чи транспортну інфраструктуру, а й підприємства великих міжнародних корпорацій. Лише протягом останніх місяців пошкодження або повне знищення об’єктів в Україні підтверджували British American Tobacco, Coca-Cola, PepsiCo, Puma, Toyota, Bosch, Liqui Moly, Mondelez та Philip Morris.

    Черговим таким випадком стала атака на Прилуки Чернігівської області 7 вересня. Внаслідок російського удару виникла пожежа на тютюновій фабриці, яка входить до міжнародної групи British American Tobacco.

    Працівники підприємства на момент атаки перебували в укритті, тому обійшлося без поранених. Одній жінці надали допомогу через гостру реакцію на стрес. У BAT підтвердили пошкодження підприємства та повідомили, що оцінюють масштаби наслідків.

    Це лише останній епізод у серії ударів, через які міжнародний бізнес в Україні вже втратив склади, запаси продукції та виробничі потужності.

    BAT: пожежа на фабриці у Прилуках

    Фабрика «В.А.Т.-Прилуки» є одним із великих виробників та експортерів тютюнової продукції в Україні. Підприємство належить структурі British American Tobacco та випускає продукцію міжнародних брендів.

    7 вересня під час повітряної тривоги у Прилуках пролунали вибухи, після чого над містом піднявся густий дим. За словами працівників, зайнявся дах сигаретного цеху. Пожежу ліквідовували рятувальники.

    Станом на другу половину дня точний розмір матеріальних збитків компанія не називала.

    Puma втратила товарів більш ніж на 12 млн євро

    Одні з найбільших публічно озвучених втрат серед міжнародних брендів цього літа припали на німецького виробника спортивного одягу Puma.

    У ніч проти 5 серпня російська балістична атака повністю знищила логістичний комплекс партнера, на якому зберігалися товарні запаси «ПУМА Україна».

    За попередньою оцінкою компанії, вартість знищених товарів перевищила 12 млн євро. Puma тоді попередила, що через втрату запасів окремі позиції могли тимчасово зникнути з магазинів, онлайн-продажу та оптового каналу.

    Атака 5 серпня загалом стала однією з найболючіших для українського сектору логістики. Під ударами опинилися великі складські й сортувальні об’єкти, а Reuters повідомляв про масштабні руйнування логістичної інфраструктури Києва та області.

    Toyota, Bosch і Liqui Moly втратили склади

    Того ж дня про серйозні втрати повідомили одразу кілька інших міжнародних компаній.

    Центральний український склад Liqui Moly, де зберігалися моторні оливи, мастила та автомобільна хімія, був повністю знищений вогнем.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, однак були втрачені тонни продукції. Після удару імпортер почав перебудовувати логістику та створювати альтернативні маршрути постачання.

    Також російський удар знищив склад запасних частин та супутніх товарів Toyota Україна, а на складі логістичного партнера Bosch Ukraine була знищена продукція кількох напрямів компанії.

    Bosch згодом уточнював, що, за попередньою оцінкою, була втрачена вся продукція компанії, яка перебувала на атакованому складі. Працівники Bosch та логістичного оператора не постраждали.

    Coca-Cola: удар по американському заводу на Київщині

    3 вересня під російським ударом опинився завод Coca-Cola біля Броварів на Київщині.

    Reuters повідомляв, що підприємство було атаковане російськими дронами. Об’єкт зазнав пошкоджень, але працівники не постраждали. Президент Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер підтвердив, що компанія разом із відповідними службами оцінює наслідки.

    Президент Володимир Зеленський окремо наголосив на американському походженні компанії та назвав атаку сигналом Сполученим Штатам.

    Точну вартість пошкоджень Coca-Cola публічно не називала.

    PepsiCo постраждала на Миколаївщині

    Ще за кілька днів до атаки на Coca-Cola — 29 серпня — було пошкоджено виробничий об’єкт американської корпорації PepsiCo у Миколаївській області.

    Компанія підтвердила пошкодження та заявила, що серед співробітників постраждалих немає.

    Після атаки PepsiCo почала оцінювати наслідки і вживати заходів для відновлення постачання своєї продукції українським клієнтам та споживачам. Масштаб матеріальних збитків компанія не розкривала.

    В Україні PepsiCo працює з низкою добре відомих брендів, серед яких Pepsi, Lay’s, Sandora, «Садочок» та інші.

    Mondelez атакували вже вдруге

    Окремою історією стала фабрика американської корпорації Mondelez International у Тростянці Сумської області.

    Підприємство, де виробляють продукцію відомих міжнародних брендів, серйозно постраждало ще у 2022 році. Після відновлення виробництва фабрика знову опинилася під російським ударом 21 лютого 2026 року.

    Ракета влучила в одну з виробничих будівель. Загиблих не було, але корпус отримав пошкодження. Reuters наголошував, що це вже друге пошкодження підприємства Mondelez від початку повномасштабної війни.

    Підприємство в Тростянці є одним із давніх великих американських промислових активів в Україні та працює ще з 1990-х років.

    Philip Morris оцінила втрати у $16 млн

    Ще більші конкретні збитки оприлюднила Philip Morris Ukraine.

    30 січня російська атака пошкодила об’єкт компанії у Харкові. Вогонь охопив близько 5 тисяч квадратних метрів, були пошкоджені будівлі та запаси сировини.

    Через приблизно місяць після атаки компанія оцінювала попередні втрати щонайменше у 16 млн доларів. Остаточний розмір збитків тоді ще продовжували уточнювати.

    Харківська фабрика Philip Morris не здійснювала виробництво з початку повномасштабного вторгнення. Компанія раніше перенесла частину виробничої діяльності на захід України.

    Під ударами опиняється не лише приватний бізнес

    Масштаб проблеми виходить за межі комерційних підприємств.

    4 вересня Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що під час російської атаки на Київщині було уражено склад, де зберігалася гуманітарна медична допомога ВООЗ. Організація зазначила, що лише протягом 2026 року в Україні зафіксувала 20 атак на склади гуманітарної допомоги, 15 із яких стосувалися медичних запасів.

    Отже, йдеться вже не про окремі випадкові епізоди. За кілька місяців удари зачепили виробників продуктів і напоїв, автомобільний сектор, спортивний ритейл, тютюнову промисловість, логістичні оператори та гуманітарні склади.

    Наслідки значно ширші за вартість знищеного майна

    Фінансовий ефект таких атак не обмежується втраченими будівлями чи товаром.

    Після знищення складу компаніям доводиться шукати нові приміщення, перебудовувати постачання, перевозити запаси іншими маршрутами та створювати резервні логістичні ланцюги. Для споживачів це може означати затримки поставок та тимчасову відсутність окремих товарів.

    Для України наслідки ще ширші: міжнародні підприємства є роботодавцями, платниками податків, експортерами та інвесторами. Тому кожен знищений завод або логістичний комплекс завдає удару не лише конкретній корпорації, а й українській економіці загалом.

    Водночас наведений перелік не є повним. Після початку повномасштабного вторгнення російські ракети та дрони неодноразово пошкоджували підприємства як українських, так і міжнародних компаній.

    Серія атак літа та початку осені 2026 року показує ще одну тенденцію: ризик для міжнародного бізнесу в Україні стосується вже не лише прифронтових областей. Великі підприємства та логістичні комплекси зазнають ударів у Київській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській та інших областях.

  • «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    Мережа супермаркетів «Фора» попередила покупців про тимчасові перебої з асортиментом після російської атаки, внаслідок якої були пошкоджені та знищені розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах мережі деякий час може бути обмежений вибір товарів, а окремі позиції можуть повністю зникати з полиць.

    Про це повідомили у самій мережі «Фора».

    У компанії зазначили, що всіх працівників, які на момент атаки перебували на території розподільчих центрів, евакуювали. Наразі «Фора» перебудовує систему постачання, змінює маршрути доставки та залучає додаткових партнерів, щоб максимально швидко стабілізувати забезпечення магазинів необхідними товарами.

    У мережі наголосили, що робота магазинів триває. Водночас через втрату складської інфраструктури логістичні процеси потребують часу для відновлення, тому покупці можуть помічати зміни в асортименті.

    «Через російську атаку було знищено важливі склади з продукцією. Через це вибір товарів у магазинах тимчасово може бути значно меншим, а окремі позиції можуть бути відсутні», — пояснили у «Форі» у відповідь на скаргу одного з покупців.

    У компанії додали, що щодня доставляють до магазинів необхідну продукцію та працюють над тим, щоб компенсувати втрати складських потужностей. Для цього мережа змінює маршрути постачання та співпрацює з додатковими партнерами.

    Проблеми з асортиментом уже помітили покупці. У Threads користувачі почали публікувати фотографії магазинів «Фори», на яких видно частково порожні полиці. Зокрема, покупці повідомляли про відсутність деяких овочів, фруктів та інших товарів.

    У мережі пояснюють, що такі ситуації є тимчасовими та безпосередньо пов’язані з наслідками російської атаки. Через пошкодження розподільчих центрів компанії довелося оперативно перебудовувати логістику, аби доставляти продукцію до магазинів за альтернативними маршрутами.

    Зміни торкнулися не лише звичайних супермаркетів, а й закладів «Фора Cafe». У них тимчасово буде доступний не весь асортимент страв. Крім того, мережа призупинила дію частини акцій на хот-доги, піцу, шаурму, бургери та холодну каву, які мали діяти до 10–16 серпня.

    Таким чином, покупці «Фори» найближчим часом можуть зіткнутися з відсутністю окремих товарів, скороченим асортиментом готових страв та змінами у пропозиціях кафе. Водночас компанія не заявляла про закриття магазинів і продовжує забезпечувати їх продукцією.

    Російська атака завдала серйозного удару по логістичній інфраструктурі Fozzy Group. У ніч на 5 серпня були пошкоджені або знищені чотири розподільчі центри групи, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!.

    Унаслідок атаки загинули шестеро працівників. Після удару компанія була змушена оперативно переглядати систему постачання та шукати можливості для продовження роботи торговельних мереж.

    Розподільчі центри відіграють ключову роль у роботі великих супермаркетів, оскільки саме через них товари від виробників і постачальників надходять до магазинів. Тому пошкодження одразу кількох таких об’єктів може впливати на асортимент торговельної мережі навіть у тих магазинах, які безпосередньо не постраждали від атаки.

    Наразі «Фора» закликає покупців поставитися до тимчасових перебоїв із розумінням. Компанія продовжує відновлювати логістичні маршрути та шукає додаткові можливості для забезпечення магазинів товарами. Очікується, що в міру стабілізації постачання асортимент поступово відновлюватиметься.

  • PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    PUMA втратила товарів на понад €12 млн після удару РФ: в Україні можливий дефіцит окремих моделей

    Український підрозділ міжнародного спортивного бренду PUMA зазнав багатомільйонних втрат унаслідок масованої російської атаки на Київ та Київську область у ніч проти 5 серпня. Повністю знищено логістичний комплекс стороннього 3PL-оператора, де зберігалися товарні запаси ТОВ «ПУМА Україна». За попередніми оцінками компанії, тільки вартість знищеної продукції вже перевищує 12 млн євро, а остаточний розмір збитків ще підраховують.

    Через втрату значної частини складських запасів українські покупці можуть тимчасово зіткнутися з відсутністю окремих моделей взуття, одягу та аксесуарів. Перебої можливі одразу у кількох каналах — фізичних магазинах, офіційному інтернет-магазині та в оптових поставках партнерам.

    При цьому PUMA заявляє, що не припиняє роботу в Україні. Компанія разом із локальним менеджментом, глобальним офісом та логістичними партнерами вже перебудовує ланцюги постачання й шукає альтернативні складські та транспортні рішення.

    Знищено не власний магазин, а ключовий логістичний вузол

    Йдеться про логістичний комплекс 3PL-партнера.

    3PL — це модель, за якої компанія передає сторонньому оператору зберігання товарів, обробку замовлень, комплектування та частину транспортної логістики. Для великого міжнародного бренду такий склад фактично є одним із центральних елементів усієї системи продажів.

    Саме там перебували значні запаси PUMA, призначені як для власної роздрібної мережі, так і для онлайн-продажів та оптових клієнтів.

    Унаслідок російського удару комплекс був повністю знищений. Водночас компанія повідомила найважливішу новину — серед її команди немає постраждалих.

    Матеріальні втрати, однак, виявилися надзвичайно великими.

    За первинними підрахунками, тільки товарів було знищено більш ніж на 12 млн євро. Ця оцінка ще не обов’язково включає всі можливі непрямі збитки: втрати від зірваних продажів, екстреної перебудови логістики, додаткового імпорту та нових складських потужностей.

    Частини товарів у магазинах може не вистачати

    У PUMA уже попередили, що наслідки удару можуть відчути покупці.

    Через повне знищення запасів окремі товари можуть тимчасово зникнути з фізичних магазинів та офіційного інтернет-магазину. Перебої можливі й у партнерів бренду, які отримують продукцію через оптовий канал.

    Це не означає, що мережа PUMA в Україні припиняє роботу або що всі магазини залишаться без товару.

    Частина продукції вже перебуває безпосередньо в торгових точках, частина може бути на інших логістичних об’єктах або в дорозі. Крім того, компанія має міжнародну мережу постачання і може перерозподіляти товарні потоки з інших ринків.

    Однак швидко замінити весь знищений запас на суму понад 12 млн євро практично неможливо.

    Необхідно сформувати нові партії, організувати доставку в Україну, провести митні процедури, знайти складські площі та заново налагодити розподіл між магазинами.

    Тому частина дефіциту може зберігатися певний час.

    PUMA перебудовує логістику просто під час війни

    У компанії заявили, що вже впроваджують комплекс заходів для відновлення постачання.

    До процесу залучені український менеджмент, глобальний офіс PUMA та партнери у сфері логістики.

    Головним завданням зараз є пошук альтернативного майданчика для зберігання товарів, переналаштування маршрутів імпорту та максимально швидке відновлення регулярних поставок.

    Для глобального бренду це складна, але вирішувана задача. PUMA працює на десятках ринків і має розгалужену міжнародну систему дистрибуції, що теоретично дозволяє перекидати продукцію між регіонами.

    Проте українська ситуація унікальна тим, що будь-який новий великий логістичний об’єкт також залишається під ризиком російських ракетних і дронових атак.

    Удар по PUMA став частиною значно більшої атаки на бізнес

    PUMA була далеко не єдиною компанією, яка втратила логістичні потужності в ніч проти 5 серпня.

    Російський масований удар по Києву та області завдав важких збитків одразу низці українських та міжнародних компаній.

    Було знищено або серйозно пошкоджено об’єкти Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota, Liqui Moly Ukraine, NOVUS, «Сільпо» та інших підприємств.

    У випадку Intertop повністю знищено один із ключових логістичних складів, який працював ще з 2009 року та щоденно обробляв десятки тисяч замовлень. Компанія повідомила про значні втрати товарів та обладнання, однак її працівники не постраждали.

    Під ударом опинився й склад Toyota із запасними частинами та супутніми товарами.

    Центральний склад Liqui Moly Ukraine вигорів разом із запасами автомобільних мастил, олив та автохімії.

    Rozetka вже заявила про мільярдні збитки

    Особливо великих втрат зазнала Rozetka.

    Співзасновник компанії Владислав Чечоткін заявив, що прямі збитки внаслідок останніх російських атак уже вимірюються мільярдами гривень і є найбільшими за всю історію компанії.

    У Броварах було знищено великий складський комплекс Rozetka, який, за даними компанії, не підлягає відновленню.

    За кілька днів до цього інший склад компанії також зазнав атаки: один співробітник загинув, ще семеро були поранені.

    Таким чином, удари початку серпня стали одним із найбільш руйнівних епізодів для української роздрібної та логістичної інфраструктури за весь час повномасштабної війни.

    Логістика стає одним із головних ризиків для великих компаній

    Для сучасного ритейлу знищення складу може бути не менш болісним, ніж втрата магазину чи офісу.

    У великих логістичних центрах одночасно зберігаються товари на мільйони євро, працюють автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура та складська техніка.

    Саме через такі об’єкти щоденно проходять тисячі замовлень.

    Після їх знищення компанія втрачає не тільки сам товар. Порушується весь ланцюг: від імпорту і приймання продукції до її розподілу між магазинами та доставлення покупцеві.

    Тому остаточні економічні втрати PUMA можуть виявитися вищими за нинішні 12 млн євро.

    Компанія поки називає цю цифру саме попередньою оцінкою вартості знищених запасів.

    Український бізнес дедалі частіше стикається з такими втратами

    У липні схожа атака повністю знищила склад мережі goodwine.

    За даними Асоціації ритейлерів України, у ніч із 18 на 19 липня у склад влучили вісім балістичних ракет. Попередні прямі втрати компанії тоді оцінили приблизно у 65 млн грн.

    Такі випадки показують, наскільки великим став воєнний ризик для українського ритейлу.

    Навіть компанії, які продовжують інвестувати, відкривати магазини та підтримувати робочі місця, можуть за одну ніч втратити складські запаси, які формувалися місяцями.

    Особливо небезпечна концентрація великої кількості продукції в одному логістичному центрі.

    З іншого боку, повна децентралізація складів значно збільшує операційні витрати та ускладнює швидку доставку, що змушує бізнес балансувати між економічною ефективністю та безпекою.

    Бренд обіцяє залишитися на українському ринку

    Попри втрати, ознак того, що PUMA планує згортати діяльність в Україні, немає.

    Навпаки, компанія заявила, що операційна діяльність продовжується, а основні зусилля зараз спрямовані на максимально швидке відновлення постачання.

    Точні строки повного відновлення асортименту поки не називаються.

    Вони залежатимуть від того, наскільки швидко PUMA зможе знайти нові складські потужності та сформувати додаткові партії продукції для українського ринку.

    Саме тому покупці найближчим часом можуть побачити нерівномірну доступність певних розмірів, моделей або колекцій.

    Для самої компанії удар уже став одним із найбільш дорогих епізодів роботи в Україні: лише фізично знищений товар оцінений більш ніж у 12 млн євро, і фінальна сума може зрости після завершення повного підрахунку.

    На тлі одночасних ударів по Rozetka, Intertop, Bosch, Toyota та продуктових мережах історія PUMA демонструє ширшу проблему: російські атаки дедалі сильніше б’ють не тільки по енергетиці чи промисловості, а й по цивільній логістиці, без якої неможлива нормальна робота української економіки.

  • Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Мільярди збитків і два удари за кілька днів: Rozetka пережила найбільші втрати у своїй історії

    Один із найбільших українських онлайн-ритейлерів Rozetka заявив про наймасштабніші збитки за весь час існування компанії після серії російських ударів по її логістичній інфраструктурі на Київщині. За попередньою оцінкою співзасновника компанії Владислава Чечоткіна, прямі втрати вже вимірюються мільярдами гривень. Точну суму ще підраховують, але в компанії визнають: нічого подібного за масштабом руйнувань Rozetka раніше не переживала.

    Найважчого удару компанія зазнала в ніч проти 5 серпня. Російська атака фактично знищила великий розподільчий комплекс Rozetka у Броварах Київської області. За повідомленнями українських медіа, об’єкт не підлягає відновленню. У публічних повідомленнях також йшлося про влучання кількох балістичних ракет по території комплексу.

    За словами Чечоткіна, масштаби фінансових втрат уже очевидні навіть до завершення повної інвентаризації.

    «Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — заявив співзасновник Rozetka в ефірі телемарафону.

    Деякі українські медіа з посиланням на заяви компанії оцінюють втрати від останньої атаки вже у понад 2 млрд грн. Остаточна цифра, втім, може змінитися після оцінки знищеного товару, обладнання, самої будівлі, логістичної інфраструктури та непрямих втрат від порушення роботи розподільчого центру.

    Перед цим Росія вже атакувала інший склад Rozetka

    Найбільший удар стався лише через кілька днів після іншої атаки на логістичну інфраструктуру компанії.

    У ніч на 2 серпня російський безпілотник атакував склад Rozetka на Київщині. Тоді наслідки були не лише матеріальними.

    За повідомленнями компанії та українських медіа, один працівник загинув, ще семеро людей дістали поранення.

    Таким чином, за лічені дні компанія пережила дві серйозні атаки: перша забрала життя працівника та призвела до поранень, друга знищила один із ключових логістичних об’єктів і завдала мільярдних збитків.

    Саме ця серія ударів змусила керівництво Rozetka публічно заговорити вже не лише про власні втрати, а про системну проблему захисту українського бізнесу в умовах затяжної війни.

    Чечоткін назвав три механізми допомоги бізнесу

    Після ударів співзасновник Rozetka окреслив кілька напрямків, у яких, на його думку, держава могла б значно полегшити відновлення підприємств після російських атак.

    Перший — розширене страхування воєнних ризиків.

    Другий — податкові пільги для компаній на період відновлення зруйнованих об’єктів.

    Третій — доступ до пільгового кредитування для бізнесу, який втратив виробничі чи логістичні потужності через війну.

    На думку Чечоткіна, нинішні страхові механізми не відповідають масштабу ризиків, з якими стикаються великі підприємства.

    У випадку Rozetka мова вже йде про втрати у кілька мільярдів гривень, тоді як чинна державна програма компенсації воєнних ризиків має значно нижчі ліміти.

    Держава вже компенсує воєнні ризики — але максимум до 30 млн

    В Україні з початку 2026 року працює державний механізм страхування майна від воєнних ризиків.

    За програмою «Зроблено в Україні» підприємці можуть отримати до 30 млн грн компенсації за пошкоджене або знищене майно, а також до 3 млн грн компенсації страхової премії за договором страхування воєнних ризиків.

    Компенсація безпосередньо за знищене майно поширюється на бізнес у низці регіонів, які зазнають підвищеного ризику російських атак. Окремий механізм компенсації вартості страхування доступний підприємствам по всій Україні. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство.

    У травні Міністерство економіки повідомляло, що перші чотири українські компанії вже отримали компенсацію страхових премій. Загальна сума виплат становила 6,8 млн грн, а середня ефективна вартість страхування для цих підприємств після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19%.

    У липні уряд додатково спростив процедуру підтвердження збитків та продовжив терміни подання документів за програмою.

    Але ситуація Rozetka показує очевидне обмеження такого механізму: якщо один великий логістичний комплекс може коштувати компанії мільярди гривень, компенсація в 30 млн покриє лише незначну частину реальних втрат.

    У Rozetka заговорили про приватну ППО

    Найбільш дискусійною пропозицією Чечоткіна стала необхідність спростити правила, пов’язані із захистом приватних підприємств від повітряних атак.

    За його словами, чинні механізми настільки складні, що бізнес практично не може самостійно реалізувати ефективний фізичний захист об’єктів.

    Фактично йдеться про пошук моделі, за якої великі компанії могли б фінансувати або брати участь у створенні локальних засобів протиповітряного захисту своїх підприємств під контролем держави.

    При цьому будь-яке застосування засобів ППО є питанням військового управління, координації повітряного простору та безпеки цивільних, тому простого механізму «купити власну ППО» для бізнесу не існує.

    Сам Чечоткін наголосив передусім на необхідності перегляду регулювання, а не на створенні незалежних приватних збройних формувань.

    Чому знищення великого складу б’є сильніше, ніж здається

    Збитки від удару по великому логістичному центру не обмежуються вартістю будівлі.

    Сучасний розподільчий комплекс маркетплейсу — це складна інфраструктура, яка включає автоматизовані системи сортування, складську техніку, IT-обладнання, товарні запаси, транспортні вузли та персонал.

    До прямих збитків додаються непрямі.

    Компанії доводиться перенаправляти товарні потоки на інші майданчики, змінювати маршрути доставки, орендувати додаткові площі, перебудовувати логістичні процеси й компенсувати можливі затримки клієнтам та продавцям.

    Саме тому остаточні втрати можуть бути значно більшими за балансову вартість знищеної будівлі.

    У випадку великого маркетплейсу наслідки також зачіпають тисячі сторонніх продавців, які використовують його інфраструктуру для зберігання та доставки товарів.

    Компанія продовжує працювати

    Попри масштаб ударів, Rozetka не повідомляла про зупинку всієї роботи.

    Українські медіа з посиланням на компанію зазначали, що після знищення комплексу бізнес продовжив обслуговувати клієнтів, перерозподіляючи логістику між іншими об’єктами.

    Саме децентралізація складської мережі та наявність інших майданчиків дозволяє великим торговельним компаніям частково компенсувати втрату окремого хаба.

    Проте замінити один із центральних розподільчих комплексів швидко неможливо.

    Новий склад потребує земельної ділянки, проєктування, будівництва, обладнання та складної автоматизації. Навіть за наявності коштів цей процес може тривати місяці або роки.

    Удари по бізнесу стають окремою економічною проблемою

    Історія Rozetka вкотре демонструє, що російські удари по Україні мають не лише військовий і гуманітарний, а й масштабний економічний ефект.

    Коли ракета або дрон знищує логістичний комплекс, підприємство втрачає активи, держава — частину податкових надходжень, працівники стикаються з ризиками для робочих місць, а економіці доводиться витрачати ресурси не на розвиток, а на відновлення вже створеної інфраструктури.

    Саме тому український уряд протягом останніх років намагається створити механізми страхування воєнних ризиків, які мають зробити інвестиції та роботу бізнесу в країні менш небезпечними.

    Однак мільярдні втрати Rozetka показують, наскільки великою залишається різниця між масштабом потенційної шкоди та доступними сьогодні механізмами компенсації.

    Для самої компанії серпневі удари стали найтяжчими за її історію. За кілька днів один склад був атакований дроном із людськими жертвами, а інший великий логістичний комплекс був знищений внаслідок ракетного удару.

    Тепер Rozetka не лише підраховує збитки, а й фактично відкрила ширшу дискусію: хто і яким коштом має захищати критично важливі приватні логістичні та виробничі об’єкти в країні, де російські ракети та дрони можуть за одну ніч знищити інвестиції на мільярди гривень.

  • Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Справжньою сенсацією в українському медіапросторі стала новина про купівлю Миколою Удянским та Сеяром Куршутовим топового українського ТГ-каналу “Труха”.

    І якщо для Миколи Удянського доступ до Трухи це в першу в першу чергу можливість просування на мільйонну аудиторію своїх “скам проектів” на кшталт Bitcoin Ultimatum чи Coinsbit, то для контрабандиста з російським паспортом і російським бізнесом Сеяра Куршутова це можливість чинити вплив на українське політичне та військове комьюніті.

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов відомий в Україні контрабандист, у квітні 2021 року був включений до санкційного списку РНБО України, а у 2022 році позбавлений  громадянства України.

    Водночас, Сеяр Куршутов має російський паспорт, що не завадило йому зайти на український ринок оборонних технологій.

    Зокрема про наявність у Сеяра Куршутова паспорту країни агресора на своєму Фейсбук повідомляє відомий український бізнесмен та волонтер Георгій Тука:

    “Минуло вже 14 днів, як я подав офіційну петицію до президента Зеленського з вимогою відновити санкції проти Сеяра Куршутова. Того самого, у якого ми знайшли діючий російський паспорт і податковий номер країни-агресора.

    А до цього нагадаю, ЗМІ виявили, що близькі до Куршутова компанії є діючими постачальниками Агенції оборонних закупівель та Держспецзв’язку. На мільярди гривень. Завищення цін у цих засекречених контрактах вже розслідує БЕБ. Також нагадаю, що раніше проти достойника були застосовані санкції РНБО – як до одного з головних контрабандистів країни”.

    На підтвердження Георгій Тука публікує дані з російських реєстрів діючого паспорту РФ виданого 24.06.2014 року та податкового номеру Сеяра Куршутова.

    ФОТО: Діючий російський паспорт та податковий номер Сеяра Куршутова

    Незважаючи на наявність паспорта РФ, Сеяр Куршутов зумів зайти в українські оборонні контракти та налагодив поставку на фронт дронів по завищенним цінам.

    Зокрема, за інформацією проекту УП “Оборонка”, зв’язок Сеяра Куршутова з компаніями які по завищеним цінам поставляли дрони для української армії прослідковується через  Гліба Лобова.

    Як вияснили журналісти Оборонки, з посиланням на власні  джерела в БЕБ, Гліб Лобов фактично управляє причетною до масштабних корупційних зловживань на поставці дронів компанією ТОВ “Євро таннелс”.

    Зв’язок між Глібом Лобовим та Сеяром Куршутовим прослідковується через участь у спільних юридичних особах. Зокрема, Лобов значиться засновником ТОВ “Тусана” разом із Катериною Любчик. Остання є дружиною Куршутова, про що вона сама розповідає у своєму Instagram.

    Також журналісти Оборонки публікують спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова, що також може слугувати черговим доказом їх знайомства та співпраці.

    ФОТО: Спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова

    Як контрабандисту з російським паспортом вдалось зайти на український ринок оборонних закупівель

    Після купівлі Куршутовим-Удянським ТГ каналу Труха, та початку активних медійних атак проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів, почала з’являтися інформація щодо можливих “партнерів” Куршутова в  Україні.

    В даному контексті варто звернути увагу висвітлений у ряді ЗМІ на зв’язок між Сеяром Куршутовим та главою ОП Кирилом Будановим.

    Так, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до кампанії з відмивання нового власника “Трухи” Миколи Удянського, окрім самої “Трухи”, приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Bankova Mail

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним, з огляду на потребу Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Бізнес Сеяра Куршутова в РФ та інформація про його ймовірні контакти з ФСБ

    В даному контексті варто згадати гучний скандал довкола “ізраїльської” торгової марки Zielinski & Rozen та його зв’язками зі скандальним власником ТГ каналу Джокер Романом Кравцем.

    Нагадаємо, скандал довкола Zielinski & Rozen виник після появи в мережі інформації, що продукція бренду виробляється на заводі в Росії, а далі через складну мережу прокладок продається в Україні, Європі та навіть у Латинській Америці.

    Амбасадоркою бренду в Україні являється дружина контрабандиста Сеяра Куршутова –  Катерина Любчик, а частина косметики, що продавалася в Україні вже під час повномасштабної війни, мала маркування “зроблено в Росії”.

    ФОТО: Амбасадоркою Zielinski & Rozen являється дружина Куршутова, частина косметики, що продавалася в Україні мала маркування “зроблено в Росії”

    Паралельно Катерина Любчик розвиває мережу магазинів бренду Zielinski & Rozen, значна частина продукції якого досі виробляється російськими підприємствами через австрійську компанію AmbraCosmetics GmbH.

    Дружина Куршутова є офіційною меценаткою Віденської опери та відвідує елітні бали. Ця фірма, зареєстрована у 2022 році, стабільно зазнає збитків і вже має майже 500 тисяч євро боргів, що має явні ознаки інструменту для відмивання тіньових коштів.

    Тобто кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі.

    Водночас, за інформацією наших джерел, така спроба Сеяра Куршутова “усидіти на двох стільцях” викликала інтерес у російських спецслужб, зокрема ФСБ РФ розпочало розслідування у відношенні бенефіціарів російських компаній які виготовляють косметику для Zielinski & Rozen.

    Розслідуванню ФСБ передував в резонанс в росзмі після появи інформації про передачу партії косметики  Zielinski & Rozen виробленої на заводах РФ для потреб ВСУ.

    І хоча представництво Zielinski & Rozen оперативно та категорично спростували будь-яку допомогу українським військовим, за інформацією наших джерел, для бенефіціарів бренду розслідування ФСБ “мало певні наслідки фінансового характеру.

    Водночас, раніше ми писали про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

    Про інших “партнерів” контрабандиста Сеяра Куршутова, що допомагають йому вести бізнес і в Україні і в Росії, у другій частині нашого журналістського розслідування.

     

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    Елеватор за ціною кварталу квартир: у Кропивницькому продають аграрний комплекс за $950 тисяч

    У Кропивницькому на продаж виставили великий елеваторний комплекс із повним циклом обробки та зберігання зерна. Об’єкт площею понад 5 тисяч квадратних метрів, який включає зерносховища, сушильне господарство, млин, комбікормовий цех та власну електропідстанцію, оцінили у 950 тисяч доларів. Пропозиція вже привернула увагу представників аграрного бізнесу та інвесторів, адже йдеться про готовий виробничий майданчик у центрі одного з найважливіших аграрних регіонів України.

    Інформацію про продаж оприлюднила інвестиційна компанія InVenture. Комплекс розташований у промисловій зоні Кропивницького на проспекті Інженерів і займає земельну ділянку площею 2,84 гектара. Земля перебуває в оренді до 2035 року, що дозволяє новому власнику одразу розпочати роботу без додаткових земельних процедур.

    Загальна площа будівель та споруд становить 5186 квадратних метрів. Основна спеціалізація підприємства — приймання, очищення, сушіння, зберігання та часткова переробка зернових, зернобобових та олійних культур. Комплекс свого часу будувався як багатофункціональний аграрний об’єкт і може забезпечувати практично весь виробничий цикл роботи із сільськогосподарською продукцією.

    Однією з головних переваг об’єкта є його логістичне розташування. Кропивницький традиційно вважається одним із центрів українського аграрного виробництва. Кіровоградська область входить до числа регіонів-лідерів за вирощуванням зернових та олійних культур, а також має розвинену мережу автомобільних та залізничних шляхів. Саме тому елеваторна інфраструктура в області залишається стратегічно важливою навіть в умовах воєнного часу.

    До складу комплексу входять зерносховища та складські приміщення загальним об’ємом понад 9 тисяч кубічних метрів. Потужності дозволяють одночасно зберігати до 15 тисяч тонн пшениці або близько 7 тисяч тонн соняшнику. Для аграрного сектору це досить суттєвий показник, особливо з огляду на постійний попит на послуги зі зберігання зерна.

    На території також працює сушильний комплекс із двома зерносушарками продуктивністю до 32 та 50 тонн на годину. Це дозволяє швидко підготувати врожай до тривалого зберігання або реалізації. Додатково встановлено обладнання для очищення та сепарації зерна, що дає можливість доводити продукцію до необхідних стандартів якості.

    Логістичний блок підприємства включає приймальні навіси, авторозвантажувачі, ваговий комплекс та систему внутрішнього транспортування зерна. Така інфраструктура дозволяє оперативно обслуговувати великі партії сільськогосподарської продукції під час сезону збору врожаю.

    Окрім елеваторної частини, на території розташовані млинний комплекс та комбікормовий цех. Це відкриває для потенційного інвестора додаткові можливості для диверсифікації бізнесу та створення виробництва з більшою доданою вартістю. Також на майданчику є ремонтні майстерні, гаражі та допоміжні приміщення для обслуговування вантажного транспорту.

    Важливою перевагою є наявність власної трансформаторної підстанції потужністю 400 кВА. В умовах високих тарифів та потреби в безперебійному електропостачанні для аграрних підприємств така інфраструктура має значну цінність.

    Продаж об’єкта відбувається на тлі зростання інтересу до українського аграрного сектору. Незважаючи на війну, агропромисловий комплекс залишається одним із ключових драйверів української економіки. За даними Міністерства аграрної політики, аграрна продукція забезпечує значну частину валютних надходжень держави, а попит на зернову логістику та елеваторні потужності залишається стабільним.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що вартість у 950 тисяч доларів для подібного об’єкта виглядає конкурентною. Для порівняння, будівництво нового елеватора із подібними потужностями сьогодні може коштувати у декілька разів дорожче через зростання цін на металоконструкції, обладнання та будівельні роботи.

    Водночас покупець має враховувати необхідність модернізації окремих виробничих потужностей та оновлення частини обладнання. Саме тому продавець позиціонує комплекс не лише як готовий елеватор, а й як перспективний майданчик для розвитку зернової логістики, агропереробки або створення великого складського центру.

    На тлі активної приватизації державних активів та пожвавлення інвестиційного ринку в Україні подібні пропозиції викликають дедалі більший інтерес серед українських і міжнародних інвесторів. Особливо це стосується аграрної інфраструктури, яка залишається одним із найстабільніших сегментів економіки навіть під час війни.

    Таким чином, елеваторний комплекс у Кропивницькому може стати не лише черговим об’єктом нерухомості на ринку, а й важливим інвестиційним активом для компаній, які планують розширювати свою присутність в аграрному секторі України. З огляду на масштаби інфраструктури, вигідне розташування та готовність до роботи, об’єкт уже називають однією з найцікавіших аграрних пропозицій літа 2026 року.