Golosnovinua.com

Позначка: бізнес

  • Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    У 2025 році 8 697 українських роботодавців отримали штрафи за невиконання нормативу щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Загальна сума санкцій склала 2,76 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот.

    За даними аналітики, такі компанії становлять близько 10% від усіх роботодавців, які були зобов’язані забезпечити відповідну квоту. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.

    Загалом під дію нормативу у 2025 році підпадали 88 705 компаній із чисельністю від восьми працівників. Це на 2% менше, ніж роком раніше.

    У середньому один роботодавець має сплатити 317 тисяч гривень штрафу. За рік цей показник зріс на 20%.

    Відповідно до законодавства, підприємства зобов’язані забезпечувати працевлаштування людей з інвалідністю на рівні не менше 4% від загальної чисельності працівників. Для колективів до 25 осіб передбачено щонайменше одне робоче місце для такої категорії працівників, тоді як для компаній із менш ніж вісьмома співробітниками ця норма не застосовується.

  • Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Дефіцит кадрів підштовхує зарплати в Україні до нового рівня

    Середня заробітна плата в Україні вже навесні 2026 року може перевищити 30 тисяч гривень. Основною причиною такого зростання експерти називають гострий дефіцит кадрів, особливо у реальному секторі економіки.

    За офіційними даними, у лютому 2026 року середня зарплата в Україні становила 28 536 гривень, що трохи більше, ніж у попередньому місяці. Аналітики прогнозують, що вже у квітні цей показник може подолати психологічну позначку.

    Зокрема, фінансовий експерт Андрій Шевчишин оцінює, що середня зарплата може зрости до близько 30 850 гривень. У Національному банку України також очікують загального зростання номінальних доходів населення на 13–18% за підсумками року.

    Найбільш динамічно зарплати зростають у реальному секторі економіки — будівництві, транспорті та аграрній галузі. У цих сферах рівень оплати праці вже коливається в межах 27 500–33 500 гривень. Роботодавці активно підвищують зарплати, щоб залучити працівників на тлі дефіциту кадрів.

    За оцінками експертів, майже половина українських підприємств стикається з нестачею кваліфікованих працівників. Це змушує бізнес посилювати конкуренцію за персонал і підвищувати рівень оплати праці.

    Водночас бюджетна сфера демонструє значно повільніші темпи зростання доходів. Працівники освіти, медицини та державних установ у середньому отримують від 21 500 до 23 800 гривень.

    Економіст Олег Пендзин зазначає, що у квітні частина бюджетників може отримати додаткові виплати у вигляді квартальних премій, які іноді сягають до 30% окладу. Проте це тимчасовий ефект, який не свідчить про системне підвищення зарплат у державному секторі.

    Таким чином, розрив між приватним і бюджетним секторами продовжує зростати. Це може посилювати відтік кадрів із державних установ і ще більше загострювати проблему дефіциту працівників.

    Експерти підкреслюють, що середня зарплата не відображає повної картини доходів населення. Рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від галузі, регіону та професії.

    У найближчі місяці тенденція до зростання зарплат, ймовірно, збережеться. Основними факторами залишатимуться дефіцит робочої сили, міграційні процеси та конкуренція між роботодавцями.

  • Львівський суд анулював 600 тисяч штрафу для мережі Ябко

    Львівський суд анулював 600 тисяч штрафу для мережі Ябко

    Львівський окружний адміністративний суд скасував штраф у понад 600 тисяч гривень, накладений на ТОВ «СПЕШЛТЕХ», яке працює під брендом «Ябко». Суд дійшов висновку, що податковий орган не зміг належним чином довести факт порушення, а сам штраф був винесений на підставі сумнівних розрахунків.

    Конфлікт виник після перевірки магазину мережі у Кривому Розі, яку проводили податківці Дніпропетровської області. За результатами інспекції було заявлено, що підприємство нібито продало 390 одиниць товару на суму понад 400 тисяч гривень без використання касового апарату та без видачі чеків.

    На цій підставі податкова служба у Львівській області винесла повідомлення-рішення про штраф у розмірі понад 601 тисячу гривень. Втім, сам механізм встановлення порушення базувався не на прямих доказах, а на так званому «математичному методі».

    Інспектори порівняли залишки товару за попередній період із новими поставками та офіційними продажами через РРО. Різницю між очікуваною та фактичною кількістю товару вони інтерпретували як продаж «повз касу».

    У суді компанія оскаржила такі висновки. Представники «СПЕШЛТЕХ» пояснили, що частина товару була не реалізована, а переміщена на склад, що підтверджується відповідними документами. Через це товар фізично був відсутній у магазині під час перевірки, але не був проданий.

    Суд погодився з цією аргументацією. Під час розгляду справи встановлено, що податковий орган не надав жодного прямого доказу здійснення розрахункових операцій без застосування касового апарату — зокрема, чеків, свідчень покупців або інших підтверджень факту продажу.

    Крім того, суд окремо наголосив на важливому правовому нюансі. Відсутність товару у місці продажу може свідчити про порушення обліку, але це не є автоматичним доказом його реалізації. Відповідно, такі дії підпадають під інші норми законодавства і не можуть бути підставою для штрафу за продаж без РРО.

    У результаті суд визнав, що податкова не довела вину підприємства належним чином, і повністю задовольнив позов компанії. Штраф у розмірі 601 554,70 гривень було скасовано.

    Це рішення може мати ширший вплив на практику податкових перевірок. Суд фактично поставив під сумнів застосування непрямих методів розрахунку як єдиного доказу порушення. Для накладення санкцій податкові органи повинні підтверджувати саме факт продажу без каси, а не лише фіксувати розбіжності в обліку.

  • Непрацюючий 17 років завод на Вінничині продали за мільйон новому власнику

    Непрацюючий 17 років завод на Вінничині продали за мільйон новому власнику

    Фонд державного майна України продав на аукціоні колишній Чечельницький спиртовий завод на Вінниччині, який не працював понад 17 років. Підприємство придбали за 1,2 млн грн, або 1,44 млн грн з урахуванням ПДВ.

    Як повідомляється, участь в аукціоні взяла лише одна компанія — ТОВ «Компанія Оіл-Транссервіс Груп», яка і стала переможцем торгів. Засновницею та керівницею підприємства є Яна Тараніна.

    До складу придбаного майнового комплексу входить значний обсяг активів. Йдеться про 40 об’єктів нерухомості загальною площею понад 11,5 тисяч квадратних метрів. Серед них — виробничі, складські та адміністративні будівлі, а також інша інфраструктура, розташована у селищі Чечельник Вінницької області та місті Кодима на Одещині.

    Окрім нерухомості, новий власник отримує 17 транспортних засобів, більшість із яких виготовлені ще у 1980–1990-х роках і перебувають у неробочому стані, а також інше рухоме майно.

    Чечельницький спиртовий завод раніше входив до структури державного концерну «Укрспирт». Водночас підприємство не функціонує з 2009 року і за цей час накопичило значні борги. Відповідно до умов приватизації, зобов’язання з їх погашення переходять до нового власника.

    Продаж об’єкта став частиною політики держави щодо приватизації збиткових і неактивних підприємств. Очікується, що новий інвестор зможе або відновити виробництво, або використати активи для інших господарських цілей.

    Водночас низька ціна продажу та відсутність конкуренції на аукціоні вкотре порушують питання про ефективність управління державними активами та їхню інвестиційну привабливість.

  • Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    У Бюро економічної безпеки України перед зміною керівництва було закрито майже 300 кримінальних проваджень. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, звернувши увагу на аномальну активність відомства напередодні призначення нового директора.

    За його словами, у період із 1 липня по 6 серпня 2025 року БЕБ закрило 295 справ. Це становить приблизно третину від загальної кількості проваджень, закритих відомством за весь рік.

    Нардеп наголосив, що частина цих справ розслідувалася менше одного місяця. Така динаміка, на його думку, може свідчити або про швидке досягнення неформальних домовленостей, або про те, що окремі провадження відкривалися як інструмент тиску на бізнес.

    Також, за словами Железняка, серед закритих були справи, що стосувалися великих бізнес-груп, забудовників і олігархів. Деякі з них пов’язані з підозрами в ухиленні від сплати податків на суми від 100 до 150 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ще 37 кримінальних проваджень у цей період були передані до інших правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України.

    Йдеться про події, що відбувалися безпосередньо перед призначенням нового очільника БЕБ Олександра Цивінського. Наразі офіційної реакції самого відомства на ці заяви не оприлюднено.

    Озвучені цифри можуть свідчити про суттєві зміни у підходах до розслідування економічних злочинів напередодні кадрових рішень, однак остаточні висновки потребують додаткової перевірки.

  • Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    Суд у Миколаєві стягнув майже 5 млн грн за експорт сої через фіктивну компанію

    У Миколаєві суд розглянув справу про незаконний експорт сільськогосподарської продукції та зобов’язав керівника місцевого підприємства сплатити майже 5 мільйонів гривень до бюджету. Йдеться про використання підроблених документів та фіктивного іноземного контрагента.

    За даними матеріалів справи, у 2021 році компанія здійснила відвантаження значної партії соєвих бобів морським транспортом. У документах як покупець була зазначена іноземна фірма, нібито зареєстрована в Угорщині, а контракт — підписаний її керівником.

    Однак згодом перевірка із залученням міжнародних партнерів показала, що особа, яка фігурувала у документах як директор іноземної компанії, на момент укладення угоди вже не мала жодного стосунку до цього підприємства. За інформацією слідства, чоловік підписував документи, не усвідомлюючи їхнього змісту, і фактично не керував жодною компанією.

    Українське підприємство, яке здійснювало експорт, також мало ознаки фіктивності. Воно не вело повноцінної господарської діяльності, не подавало звітності та не мало необхідної інфраструктури для здійснення подібних операцій.

    Правоохоронці дійшли висновку, що схема була спрямована на виведення коштів за кордон без повернення валютної виручки в Україну та ухилення від сплати податків.

    Суд визнав директора підприємства винним у порушенні митних правил. Оскільки товар вже був вивезений за межі країни, конфіскувати його неможливо, тому застосовано іншу норму — стягнення його вартості.

    У результаті загальна сума фінансових санкцій склала майже 5 мільйонів гривень. Вона включає як штраф, так і компенсацію вартості експортованої продукції.

    Справу розглядали за відсутності обвинуваченого, який був представлений адвокатом. Захист намагався закрити провадження через строки давності, однак суд не погодився з цими аргументами.

    Фахівці зазначають, що подібні схеми з використанням фіктивних іноземних компаній залишаються однією з поширених проблем у сфері експорту агропродукції. Вони призводять до втрат бюджету та ускладнюють контроль за валютними надходженнями.

  • Правоохоронці викрили організовану групу з незаконного видобутку бурштину

    Правоохоронці викрили організовану групу з незаконного видобутку бурштину

    На Рівненщині правоохоронці вийшли на організовану схему незаконного видобутку бурштину, яка діяла протягом майже двох років і, за попередніми оцінками, завдала довкіллю збитків на понад 350 мільйонів гривень.

    За матеріалами слідства, група осіб використовувала легальне прикриття у вигляді робіт з геологічного вивчення надр, фактично здійснюючи промисловий видобуток бурштину. У схемі застосовувалася важка техніка — екскаватори, мотопомпи та інше спеціалізоване обладнання.

    Окрему роль у діяльності відігравав підприємець, якого слідство вважає ключовою ланкою у забезпеченні процесу. Він відповідав за фінансування, постачання техніки та організаційні питання, що дозволяло підтримувати безперервну роботу незаконного промислу.

    За даними правоохоронців, упродовж періоду з середини 2022 року до весни 2024 року учасники схеми видобули понад 5 тонн бурштину. Видобутий ресурс реалізовували поза офіційним обліком, уникаючи сплати податків.

    У справі вже фігурують дев’ять осіб. Частину з них обвинувачують у створенні та участі в організованій групі, а також у незаконному видобутку корисних копалин. Матеріали щодо цих фігурантів передані до суду.

    Слідчі продовжують роботу, перевіряючи можливу причетність інших осіб до схеми. Правоохоронні органи заявляють, що мають намір повністю розкрити механізм незаконного видобутку та притягнути до відповідальності всіх учасників.

  • У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області розслідування Бюро економічної безпеки щодо можливого ухилення від сплати податку на додану вартість викликало питання щодо об’єктивності встановлення підозрюваних у справі.

    Про це пише тг-канал “Злий Фіскал”.

    Йдеться про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ІНДАСТ», яке, за даними слідства, могло реалізовувати продукцію із застосуванням схем мінімізації податкових зобов’язань. У фокусі — операції з електронними сигаретами та їх компонентами.

    За матеріалами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія могла використовувати одразу кілька механізмів для уникнення сплати ПДВ. Зокрема, частину товарів оформлювали як операції, звільнені від оподаткування, що дозволяло не нараховувати податок при реалізації. За попередніми оцінками, лише за кілька місяців 2023 року бюджет недоотримав близько 1,8 мільйона гривень.

    Інша схема полягала у викривленні бухгалтерського обліку. Фактично проданий товар залишався на балансі підприємства як нереалізований, що дозволяло не відображати операції у податковій звітності. За рахунок цього, за оцінками, могли бути занижені податкові зобов’язання ще приблизно на 5 мільйонів гривень.

    Сумарно можливі втрати бюджету оцінюються у майже 6,8 мільйона гривень.

    Втім, ключове питання виникає щодо визначення відповідальних осіб. За інформацією з джерел, підозру у справі отримала жінка, яка почала працювати на підприємстві вже після періоду, коли могли реалізовуватися описані схеми.

    Водночас особа, яка керувала компанією у період здійснення господарських операцій, що стали предметом розслідування, у статусі підозрюваного не фігурує.

    Офіційні коментарі правоохоронних органів щодо причин такого рішення наразі відсутні. Досудове розслідування триває.

  • Поліція відкрила справу проти голови Закарпатської ОВА Білецького через недостовірну декларацію

    Поліція відкрила справу проти голови Закарпатської ОВА Білецького через недостовірну декларацію

    Наприкінці минулого року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослава Білецького за статтею про декларування недостовірної інформації. Підставою стало журналістське розслідування, яке виявило можливі невідповідності у його декларації.

    За даними розслідувачів, Білецький не вказав у декларації колишню дружину, яка володіє низкою об’єктів нерухомості та бізнесами. Водночас журналісти припускають, що фактично вони можуть продовжувати спільне проживання, що могло створювати обов’язок декларування її активів.

    Сам посадовець у коментарі заявив, що не мав юридичного обов’язку зазначати ці дані. Він також наголосив, що сторонні особи не впливають на його діяльність як керівника обласної адміністрації.

    Інформація про можливе приховування активів з’являлася і раніше. Зокрема, журналісти повідомляли про зв’язки колишньої дружини Білецького з бізнесом, пов’язаним із директором комунального підприємства Виноградівської міської ради Артуром Шерегі.

    У 2021 році Оксана Білецька разом із сином Іллею та Шерегі заснували компанію з виробництва кормів для тварин. Частка родини Білецьких у статутному капіталі становила понад половину. Підприємство володіло комерційною нерухомістю у Хусті. Згодом компанія змінила назву, а один із співзасновників вийшов зі складу учасників.

    За даними журналістів, Шерегі мав громадянство Росії та був пов’язаний із компаніями, що працювали з державними органами РФ, зокрема у період війни. Цей факт додатково привернув увагу до можливих бізнес-зв’язків оточення посадовця.

    Наразі досудове розслідування триває. Судові рішення у справі ще не ухвалені.

    Тим часом наближається завершення кампанії декларування за 2025 рік. Станом на зараз нова декларація Мирослава Білецького на сайті НАЗК відсутня. Залишається відкритим питання, чи відобразить він у новому документі інформацію про колишню дружину та пов’язані з нею активи.

    У попередній декларації посадовець зазначав дві квартири, частину майна в оренді, техніку, а також благодійну організацію. Серед доходів була вказана лише заробітна плата, водночас він задекларував значні грошові заощадження.

  • Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Один із найбільших виробників ювелірних прикрас в Україні — Київський ювелірний завод — опинився у центрі масштабного розслідування щодо можливих податкових махінацій. Правоохоронні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці підприємства, а також пов’язаних із ним фізичних осіб-підприємців.

    Про це пише видання ua.news.

    Слідство перевіряє діяльність ТОВ «Київський ювелірний завод» разом із мережею щонайменше 54 ФОПів. Вважається, що ці підприємці могли використовуватися як частина схеми мінімізації податкового навантаження та виведення коштів у тінь.

    За версією правоохоронців, підприємство могло застосовувати модель дроблення бізнесу. Йдеться про розподіл обороту між десятками ФОПів, що дозволяє працювати в межах спрощеної системи оподаткування, уникати сплати ПДВ та занижувати реальні обсяги доходів.

    Серед ознак, які вивчають детективи, — можлива скоординована діяльність групи осіб. У переліку фігурантів є підприємці з однаковими прізвищами, що може свідчити про використання пов’язаних осіб для ведення бізнесу.

    Окрему увагу приділяють технічним аспектам доступу до рахунків. Правоохоронці запитують у банків інформацію про ІР-адреси, номери телефонів, а також пристрої, з яких здійснювалися фінансові операції. Це має допомогти встановити фактичних бенефіціарів і реальних операторів рахунків.

    Слідство також звернуло увагу на соціальний портрет частини підприємців. Серед них значна кількість осіб похилого віку, які формально займаються оптовою торгівлею ювелірними виробами. Водночас місця їхньої реєстрації не мають необхідної інфраструктури для ведення такого бізнесу, що може свідчити про фіктивність діяльності.

    Окремі ФОПи демонструють короткий життєвий цикл — реєструються, проводять значні фінансові операції та швидко припиняють діяльність. Така практика може вказувати на використання їх як транзитних структур для обігу коштів.

    Аналітика також виявила концентрацію юридичних осіб за одними адресами, що часто є ознакою створення формальних компаній для фінансових операцій без реальної господарської діяльності.

    Фінансові показники самого підприємства за останні роки виглядають нерівномірно: після періоду стабільності у 2024 році зафіксовано різке покращення, яке вже у 2025-му змінилося спадом. Такі коливання можуть бути пов’язані зі зміною фінансової звітності.

    За попередніми оцінками, йдеться про можливу системну модель мінімізації податків, яка дозволяла розподіляти значні обороти між десятками суб’єктів господарювання. Правоохоронці наразі перевіряють ці обставини у межах досудового розслідування.