Golosnovinua.com

Позначка: бізнес

  • Дружина чиновника Держслужби безпеки володіє золотом на понад пів мільйона гривень

    Дружина чиновника Держслужби безпеки володіє золотом на понад пів мільйона гривень

    Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Держслужби безпеки на транспорті Степан Терзі повідомив про значні активи своєї родини.

    Як зазначила його дружина Альона Мінтуш-Терзі, вона володіє золотими злитками вартістю 663 тисячі гривень. Вага золота не розкривається.

    Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

    Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

    Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.

  • Фігуранта справи про «відкати» в енергетиці пов’язують із бізнесом і майном у Словаччині

    Фігуранта справи про «відкати» в енергетиці пов’язують із бізнесом і майном у Словаччині

    11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді розглядали питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За версією слідства, він разом із Дмитром Басовим керував тіньовими процесами у складі злочинної організації, пов’язаної зі схемами в енергетичному секторі.

    Під час судового засідання прокурор повідомив, що Миронюк має іноземні зв’язки, зокрема зі Словаччиною. За даними обвинувачення, у вересні 2025 року підозрюваний розповідав співрозмовнику, що володіє компаніями та банківськими рахунками за кордоном, у тому числі в Словаччині. Також, за його словами, колишня дружина та син проживають за межами України, при цьому він підтримує з ними тісний контакт.

    Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

    Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

    У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

    Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

    Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

    Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

  • У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    У ДПС пояснили, чому не поспішають скасовувати ліміт на закордонні посилки

    Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого зниження або скасування неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається складним і потребує зваженого підходу. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи дискусію навколо імпортних відправлень.

    За її словами, тема оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги держави, зокрема в контексті співпраці з міжнародними партнерами та необхідності наповнення бюджету. Податки, наголосила вона, мають критичне значення для фінансування оборони країни та потреб Збройних сил. Водночас чинна пільга на імпортні посилки відіграє важливу роль для волонтерів і виробників безпілотників, адже значна частина комплектуючих не виробляється в Україні й змушено імпортується.

    Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

    Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

    У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

    Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

    Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

  • Українцям можуть перерахувати плату за світло і виставити рахунки в рази більші

    Українцям можуть перерахувати плату за світло і виставити рахунки в рази більші

    Деяким українцям можуть перерахувати платіжки за електроенергію, що призведе до значного збільшення суми до сплати. Про таку можливість попередили фахівці Закарпаттяобленерго, наголосивши на обов’язковості дотримання правил користування електричною енергією.

    Побутові споживачі мають право використовувати електроенергію виключно для власних потреб. Якщо ж світло застосовується для непобутових або комерційних цілей, це вважається порушенням правил роздрібного ринку електроенергії. У такому випадку споживач зобов’язаний негайно припинити нецільове використання та звернутися до оператора системи розподілу і свого постачальника для переоформлення договірних відносин відповідно до чинного тарифу.

    Йдеться, зокрема, про використання електроенергії для підприємницької чи господарської діяльності, надання платних послуг, роботи дата-центрів, майнінгу криптовалют, діяльності у сфері сільського або зеленого туризму та інших комерційних потреб.

    У разі виявлення такого порушення побутовому споживачу здійснюється перерахунок вартості електроенергії за відповідним комерційним тарифом. Перерахунок проводиться за фактично спожиту електроенергію за попередні шість місяців. У результаті сума в платіжках може зрости в рази та стати суттєвим фінансовим навантаженням.

    Фахівці наголошують, що своєчасне повідомлення про зміну характеру використання електроенергії та правильне оформлення договорів дозволить уникнути штрафних нарахувань і неприємних сюрпризів у платіжках.

  • Понад 5,8 тис. компаній в Україні пов’язані з російськими юрособами: що показало дослідження

    Понад 5,8 тис. компаній в Україні пов’язані з російськими юрособами: що показало дослідження

    В Україні понад 6,5 тисячі компаній і фізичних осіб-підприємців можуть мати зв’язки з російськими юридичними особами станом на листопад 2025 року. Про це йдеться у новому дослідженні сервісу YouControl, яке базується на даних українського Єдиного держреєстру та російського реєстру юросіб.

    Аналітики виявили 5 817 українських компаній та 686 ФОПів, чиї керівники або власники мають збіги з учасниками понад 12 тисяч російських юридичних осіб. У деяких випадках українські суб’єкти пов’язані одночасно з кількома російськими структурами.

    Найбільша кількість таких компаній зареєстрована у Донецькій області, Києві та на Луганщині. Серед підприємців столиця також залишається лідером. Попри війну та санкції, виторг компаній з можливими російськими зв’язками у 2024 році зріс на 38% порівняно з попереднім роком.

    Серед 5 817 компаній лише 792 показали прибутковий результат. Їхня сукупна виручка становила 150,3 млрд грн. Найбільший дохід продемонструвало ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» — 43,5 млрд грн. Компанія входить до міжнародної аграрної групи Archer Daniels Midland і має понад 10% частки у структурі власності російських юросіб.

    У структурі бізнесів, що мають можливі зв’язки з росією, найбільше представлена сфера торгівлі — 1 271 компанія. Майже тисяча працює на ринку нерухомості, понад 670 — у переробній промисловості, 625 — в агросекторі. Ще понад 400 компаній виявлено у будівельній галузі.

    Дослідження також виявило 14 політичних організацій із можливими зв’язками з рф. Зокрема, «Русь Єдина» має збіг за прізвищем та ім’ям керівника з особою, яка є учасником двох російських компаній у Криму. Аналітики також помітили збіги між українськими політиками та учасниками російських юросіб, включно з бізнесами великих корпоративних груп.

    Водночас YouControl фіксує тенденцію до поступового зменшення актуальних зв’язків. У період із 2024 року до жовтня 2025-го у 755 компаній та 84 ФОПів такі зв’язки перейшли до архівних. Найчастіше це пов’язано з ліквідацією російських юридичних осіб або зміною складу учасників в українських компаніях.

  • Польща стає другим домом для українців: інтеграція та підприємництво на підйомі

    Польща стає другим домом для українців: інтеграція та підприємництво на підйомі

    Економічна інтеграція українців у Польщі демонструє стійке зростання: половина довоєнних мігрантів та чверть біженців планують залишитися в країні назавжди.

    Звіт Національного банку Польщі охопив майже 4000 українців у період із квітня по червень 2025 року. Дослідження показало, що понад 90% українців, які приїхали до Польщі до війни, мають постійну роботу. Серед тих, хто прибув після 2022 року, цей показник становить 54%. Більшість мігрантів самостійно оплачують житло та забезпечують себе заробітною платою.

    Вивчення польської мови та активне спілкування з місцевим населенням сприяють інтеграції. Зростає й підприємницька активність: якщо у 2019 році лише 3% українців відкривали власний бізнес у Польщі, то у 2025 році цей показник зріс до 8%. Найчастіше українці працюють у сферах IT, послуг, будівництва та транспорту.

    Дослідження показало, що знання мови та сімейний стан впливають на бажання залишитися: чоловіки з дітьми частіше планують тривале життя у Польщі, ніж жінки.

  • У Борисполі затримали чоловіка за вимагання 1,2 млн доларів у харківської бізнесвумен

    У Борисполі затримали чоловіка за вимагання 1,2 млн доларів у харківської бізнесвумен

    У Борисполі Київської області правоохоронці затримали чоловіка, підозрюваного у вимаганні грошей у харківської підприємниці.

    Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, 51-річний житель Запоріжжя дізнався, що жінка отримала 1,2 мільйона доларів за частку в бізнесі покійного чоловіка. Зловмисник тривалий час «тероризував» її та вимагав передати ці кошти.

    За даними слідства, чоловік телефонував підприємниці, посилаючись на вигаданий «борг» покійного чоловіка, однак не надав жодних підтверджувальних документів. Під час одного з візитів до знайомої потерпілої він прикріпив на автомобіль жінки предмет, схожий на гранату, і телефоном зробив «останнє попередження».

    12 листопада поліція провела обшуки у Харківській, Сумській, Київській областях та у Запоріжжі. Вилучено мобільні телефони, з яких здійснювалися дзвінки, вогнепальну зброю, гранати та чорнові записи.

    Підозрюваному повідомлено про підозру за ч.4 ст.189 Кримінального кодексу України (вимагання). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі поліція встановлює повне коло причетних осіб для притягнення їх до відповідальності.

  • Тимур Міндіч контролював 17 компаній в Україні та співпрацював із відомими бізнесменами

    Тимур Міндіч контролював 17 компаній в Україні та співпрацював із відомими бізнесменами

    YouControl опублікував аналіз відкритих даних щодо бізнес-активів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, зазначивши, що Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні.

    Тимур Міндіч зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Розповсюдження кіно- та відеофільмів» і має дев’ять активних компаній, які у 2024 році отримали загальний виторг 218,6 млн грн. Серед них: «Квартал 95» – 120,8 млн грн, «Драйв Продакшн» – 42,7 млн грн, «Квартал ТВ» – 22,5 млн грн, «Стедіум Фемілі» – 14,4 млн грн, «Кварцит ДМ» – 10,4 млн грн та інші. Ще чотири компанії не подали фінансової звітності, а дві показали нульовий дохід.

    Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

    Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

    13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.

  • Колишній поліцейський Купранець зібрав бізнес-кластер у київському БЦ «Айсберг»

    Колишній поліцейський Купранець зібрав бізнес-кластер у київському БЦ «Айсберг»

    Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець створив у своєму столичному офісі БЦ «Айсберг» справжній кластер компаній колишніх правоохоронців, енергетичних магнатів та навіть екс-президента України. Цікаво, що сама будівля була зведена незаконно, однак Київська міська рада погодила продаж землі під нею, легалізувавши споруду.

    Після звільнення з поліції в 2019 році Купранець активно розширював бізнес-імперію родини, яка включає готелі у Буковелі, Пилипці та Трускавці. У 2021 році компанії родини переїхали до БЦ «Айсберг», де оселилися різні фірми: ТОВ «КУА Айсенс ессет менеджмент», ТОВ «Укрнат 2020», ТОВ «Солар блест», ТОВ «Санбімс енерджі», ТОВ «Гірська мрія» та інші.

    Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

    Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

    Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

  • ТРЦ Gulliver у центрі скандалу: хто винен у зупинці роботи комплексу

    ТРЦ Gulliver у центрі скандалу: хто винен у зупинці роботи комплексу

    У Києві загострилися пристрасті навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. “Ощадбанк” заявив, що напередодні передачі майна консорціуму банків невідомі пошкодили критично важливе обладнання та системи життєзабезпечення комплексу. За словами банку, виявлено штучне блокування систем енергопостачання, пошкоджено резервне обладнання, що призвело до аварійної зупинки систем безпеки, а також відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

    Банк повідомляє, що через ці проблеми припинилася робота систем водопостачання та каналізації, пошкоджено кабельні мережі та системи оповіщення, а також відсутня технічна документація. Наразі підрядники тестують обладнання, а готовність комплексу має підтвердити ДСНС. В “Ощадбанку” наголошують, що всіх винних буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

    У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

    Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.