Унаслідок серії влучань ворожих безпілотників в один із ключових об’єктів критичної інфраструктури столиці увечері 30 жовтня, у місті виникли аварійні знеструмлення та масштабні перебої з водопостачанням.
Аварійні служби та енергетики працювали в посиленому режимі протягом усієї ночі.
Ситуація за районами щодо водопостачання:
Повністю відновлено:Оболонський район.
Знижений тиск у мережі:Святошинський, Подільський та Шевченківський райони (вода подається з обмеженим напором, на верхніх поверхах можливе її тимчасова відсутність).
Тимчасово відсутнє водопостачання:Лівий берег міста (Дарницький, Дніпровський, Деснянський райони), а також Печерський, Соломʼянський та Голосіївський райони.
Хід аварійно-відновлювальних робіт
Енергозабезпечення помпових станцій: Фахівці ДТЕК та комунальні служби в першу чергу перепідключають критичні об’єкти водоканалу до резервних ліній живлення.
Стабілізація мережі: Очікується, що вирівнювання тиску та поступове повернення води в будинки решти районів відбуватиметься впродовж першої половини дня за участю додаткових аварійних бригад.
Електропостачання: У столиці застосовуються вимушені графіки аварійних та погодинних відключень.
Міська влада закликає киян за потреби користуватися бюветними комплексами та пунктами незламності до повної стабілізації системи.
У Дніпропетровській області після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишаються понад 190 тисяч споживачів. Через серйозні пошкодження обладнання енергетики змушені застосовувати аварійні відключення, а раніше оприлюднені графіки тимчасово не діють. Відновлювальні роботи тривають, однак ситуація в регіоні залишається складною.
Про це 30 жовтня під час брифінгу повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов, передає Міністерство енергетики.
За його словами, російські атаки спричинили значні пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури Дніпропетровщини. Через це частина населених пунктів залишилася без електроенергії, а енергосистема працює в умовах підвищеного навантаження.
Енергетикам уже вдалося відновити електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та частини побутових споживачів. Однак для повноцінного повернення світла необхідно завершити ремонт пошкодженого обладнання й стабілізувати роботу електромереж.
Найскладніша ситуація склалася у Дніпрі та прилеглих населених пунктах. Після російських ударів увечері 29 жовтня без електрики залишилися понад 350 тисяч абонентів.
Протягом ночі аварійні бригади працювали над відновленням живлення. Частині споживачів вдалося повернути електроенергію, однак уже вранці 30 жовтня в місті знову виникли масштабні знеструмлення.
Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що енергетики працювали всю ніч, проте через наслідки атак система не витримує навантаження.
На тлі складної ситуації мер закликав жителів за можливості залишатися вдома та враховувати перебої з електропостачанням під час планування пересувань містом.
У Міненерго пояснили, що через пошкодження енергетичного обладнання в Дніпропетровській області застосовуються саме аварійні, а не планові відключення.
Це означає, що попередньо оприлюднені графіки можуть не відповідати фактичній ситуації. Електроенергія може зникати поза встановленими часовими проміжками, а тривалість відключень залежить від технічного стану мереж.
Повернення до прогнозованих графіків стане можливим лише після стабілізації роботи енергосистеми.
Водночас проблеми з електропостачанням 30 жовтня зафіксували не лише на Дніпропетровщині.
За інформацією Міністерства енергетики, внаслідок російських атак нові знеструмлення виникли в Києві, Київській, Запорізькій та Харківській областях.
У всіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, аварійно-відновлювальні бригади працюють над поверненням електроенергії споживачам.
Для підтримання стабільної роботи об’єднаної енергосистеми в окремих областях також застосовують обмеження споживання електроенергії. Такі заходи необхідні, щоб уникнути перевантажень та додаткових аварій після пошкодження ключових елементів мережі.
У Міненерго попередили, що за подальшого погіршення ситуації в окремих регіонах можуть запроваджувати додаткові аварійні відключення.
Масштабні проблеми з електропостачанням виникли після серії російських ударів по Дніпру 29 жовтня. Того дня під атакою опинилися не лише енергетичні об’єкти, а й цивільна інфраструктура міста.
Зокрема, російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу, де перебували пасажири. Внаслідок удару загинули люди, десятки інших дістали поранення.
За повідомленнями медіа, 30 жовтня кількість загиблих унаслідок цієї атаки зросла до 15 після смерті одного з поранених у лікарні.
У Дніпрі 30 жовтня оголосили Днем жалоби за жертвами російських атак.
На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі жителям області рекомендують перевіряти актуальну інформацію про електропостачання на офіційних ресурсах операторів електромереж, зокрема ДТЕК «Дніпровські електромережі».
Важливо враховувати, що під час аварійних відключень прогнозувати точний час повернення світла складно, оскільки енергетики можуть змінювати схеми живлення залежно від результатів ремонтних робіт.
Також варто за можливості зарядити телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, забезпечити запас питної води й підготувати автономні джерела освітлення.
Станом на ранок 30 жовтня понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишаються без електроенергії. Енергетики продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, а повернення до планових графіків відключень залежатиме від стабілізації роботи мереж.
Звичайний пристрій, який українці купують для збереження інтернету під час відключень електроенергії, може перетворитися на джерело серйозної небезпеки. У соціальних мережах з’явилися повідомлення про вибухи та займання компактних джерел безперебійного живлення для Wi-Fi-роутерів. Один із таких випадків стався вночі: власниця пристрою розповіла, що її чоловік прокинувся від звуку вибуху, завдяки чому родина вчасно помітила небезпеку.
Про інцидент 25 жовтня повідомило видання «Телеграф», звернувши увагу на допис користувачки Threads із нікнеймом komardinka.
Жінка опублікувала фотографії пошкодженого обладнання та звернулася до інших власників подібних пристроїв із застереженням.
ФОТО: Безперебійник вибухнув посеред ночі
За її словами, безперебійник для роутера вибухнув посеред ночі, коли члени родини спали.
Чоловік почув гучний звук, прокинувся та виявив наслідки пошкодження пристрою.
Авторка допису зазначила, що ситуація могла завершитися значно гірше, якби ніхто не почув вибуху.
Вона закликала користувачів регулярно перевіряти стан своїх безперебійників, особливо звертати увагу на перегрівання корпусу, здуття акумуляторів та незвичні запахи.
Окремо жінка продемонструвала аналогічний пристрій, придбаний для матері.
ФОТО: Жінка показала характеристики та модель безперебійника
За її словами, у родини був такий самий UPS, проте після нічного інциденту від нього майже нічого не залишилося.
Фотографії викликали активне обговорення серед користувачів соціальної мережі.
У коментарях люди почали ділитися власними історіями про несправності акумуляторних пристроїв.
Одна з користувачок стверджувала, що схожий безперебійник вибухнув у неї під стелею приблизно рік тому. Після цього виникло займання, внаслідок якого пошкоджень зазнали картонна коробка та частина одягу.
Інша учасниця дискусії розповіла, що її чоловік почув дивне шипіння пристрою. За її словами, він переніс його до ванної кімнати, де невдовзі стався вибух і загорілася шторка.
Ще один користувач повідомив про пошкодження одного з чотирьох акумуляторних елементів усередині подібного пристрою.
Ці повідомлення привернули увагу до безпеки компактних UPS, однак їхні обставини не перевірені незалежними експертами.
Встановити точну модель несправного обладнання, причину руйнування акумулятора або наявність виробничого дефекту лише за дописами у соцмережах неможливо.
Також немає підтверджених даних про системний дефект усіх пристроїв певного виробника.
Популярність компактних безперебійників в Україні різко зросла через регулярні відключення електроенергії.
Такі пристрої дозволяють підтримувати роботу домашніх Wi-Fi-роутерів, оптичних терміналів та іншого малопотужного мережевого обладнання без електроживлення з розетки.
Зазвичай міні-UPS оснащений вбудованими акумуляторами та автоматично переходить на резервне живлення, коли зникає електроенергія.
Завдяки цьому користувач може продовжувати працювати, навчатися або підтримувати зв’язок із близькими під час блекауту, якщо мережа інтернет-провайдера також продовжує функціонувати.
Однак постійне підключення до електромережі означає, що надійність системи заряджання та контролю акумуляторів має особливо велике значення.
Багато компактних моделей використовують літій-іонні батареї. За правильної конструкції та експлуатації вони можуть бути безпечними, але пошкодження, дефекти електроніки або неправильні умови заряджання створюють ризики.
Однією з найнебезпечніших несправностей є так званий тепловий розгін акумулятора.
Це процес, під час якого температура всередині елемента починає неконтрольовано підвищуватися через внутрішні хімічні реакції.
За певних умов це призводить до виділення газів, руйнування корпусу, займання або вибухоподібного викиду гарячих речовин.
Як пояснює британська організація з електробезпеки Electrical Safety First, причиною теплового розгону можуть стати внутрішнє коротке замикання, несправність системи керування батареєю, механічне пошкодження або вплив високої температури.
Система керування акумулятором, відома як BMS, має контролювати його роботу та запобігати небезпечним режимам заряджання й розряджання.
Якщо такий захист відсутній, недостатній або несправний, ризик небезпечного перегрівання може зростати.
Тому дешевизна сама по собі не доводить, що конкретний пристрій є небезпечним, як і висока ціна не гарантує абсолютної безпеки.
Важливішими є якість компонентів, правильна конструкція, наявність необхідного захисту та дотримання технічних вимог.
Небезпека полягає також у тому, що міні-UPS часто встановлюють поруч із роутером на меблевих полицях, біля штор, паперових коробок або інших легкозаймистих предметів.
У разі несправності акумулятора вогонь може перекинутися на навколишні речі.
Особливо небезпечна ситуація, коли займання починається вночі, а мешканці квартири не відразу помічають запах гару чи дим.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що несправні акумулятори, зарядні пристрої та портативні станції можуть спричиняти пожежі.
Рятувальники рекомендують користуватися справними пристроями, дотримуватися інструкцій виробників і не перевантажувати електромережу.
Важливо регулярно оглядати корпус обладнання, кабелі, роз’єми та зарядні блоки.
Тріщини, оплавлення, деформація корпусу, незвичайне нагрівання або запах гару є підставою негайно припинити експлуатацію пристрою.
Окремою небезпечною ознакою може бути здуття акумулятора.
У такому разі не можна намагатися самостійно проколювати батарею, стискати її або розбирати корпус.
Також не слід використовувати неоригінальні блоки живлення з невідповідними параметрами напруги чи струму.
Під час вибору UPS для роутера варто перевіряти, чи відповідає вихідна напруга вимогам мережевого обладнання та чи передбачені виробником механізми захисту від перевантаження й короткого замикання.
Не менш важливо купувати техніку у продавців, які можуть надати документацію, гарантію та інформацію про виробника.
Для безпечної експлуатації пристрій необхідно встановлювати на стійкій негорючій поверхні, подалі від тканин, паперу та інших матеріалів, які можуть легко зайнятися.
Не варто накривати корпус безперебійника речами або розміщувати його у закритому просторі без належної вентиляції.
Якщо пристрій почав диміти, шипіти, тріщати або сильно нагріватися, потрібно насамперед подбати про власну безпеку.
За відсутності диму чи полум’я і лише якщо це безпечно, слід припинити його використання та відключити живлення.
Якщо вже виникла пожежа, не можна брати пошкоджений акумулятор руками або переносити його через квартиру.
Необхідно попередити інших мешканців, залишити небезпечне приміщення та викликати рятувальників за номером 101.
Особливо небезпечно самостійно гасити електроприлади водою, коли вони залишаються під напругою.
Фахівці також радять подбати про справні датчики диму, які можуть своєчасно попередити про займання.
Історія української родини, яка прокинулася від нічного вибуху безперебійника, стала приводом нагадати про потенційні ризики акумуляторних пристроїв під час блекаутів.
Водночас робити висновок про масове вибухання всіх компактних UPS лише на підставі повідомлень користувачів соцмереж було б неправильно.
Наразі немає оприлюднених офіційних даних, які дозволяли б оцінити частоту подібних випадків в Україні або встановити, наскільки часто їх причиною є виробничий брак.
Проте навіть один такий інцидент демонструє, наскільки серйозними можуть бути наслідки несправності акумулятора в житловому приміщенні.
Тому під час підготовки до нових відключень електроенергії українцям варто звертати увагу не лише на ємність батареї, тривалість автономної роботи та вартість пристрою, а передусім на його безпечність і технічну надійність.
Адже збережений під час блекауту інтернет не повинен створювати загрозу життю, здоров’ю та майну людей.
Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.
Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.
«Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила»,— зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.
На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.
За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.
Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.
Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.
Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.
Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.
Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.
Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.
Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.
За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.
Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.
Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.
Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.
Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.
Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.
Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.
Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.
У п’ятницю, 23 жовтня 2026 року, російські окупаційні війська здійснили черговий масований повітряний удар по енергетичній інфраструктурі України, завдавши критичних руйнувань одній із теплоэлектростанцій енергетичної компанії ДТЕК. Внаслідок прицільної ворожої атаки промисловий об’єкт зазнав масштабних пошкоджень і був змушений повністю зупинити виробництво та генерацію електроенергії для об’єднаної енергосистеми країни, про що офіційно повідомила пресслужба енергохолдингу.
Масований удар стався в ніч на 23 жовтня, коли держава-агресор атакувала українські регіони за допомогою ударних безпілотників та ракетного озброєння. Серія вибухів та руйнувань була зафіксована у багатьох містах України, зокрема у Полтаві, Луцьку, Рівному та Дніпрі. Окрім об’єктів енергетики, ворог цілеспрямовано бив по цивільних районах – зафіксовані прямі влучання в об’єкти цивільної інфраструктури у Харкові та Сумах, що призвело до поранень мирних мешканців та нових руйнувань у прифронтових і тилових областях. На ураженій теплоэлектростанції ДТЕК наразі триває оцінка масштабів руйнувань, оскільки пошкоджено ключове технологічне обладнання станції, без якого відновлення виробничого циклу є неможливим.
Цей черговий акт тероризму демонструє системну стратегію Москви, спрямовану на повне знищення української критичної інфраструктури та занурення країни у темряву перед зимовим періодом. За офіційними даними компанії, починаючи від моменту повномасштабного вторгнення, теплоэлектростанції холдингу ДТЕК зазнали вже понад 230 цілеспрямованих російських атак. Попри регулярні руйнування та постійну загрозу нових ударів, ремонтні бригади компанії спільно з профільними службами намагаються оперативно ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій, проте дефіцит генеричних потужностей створює серйозні виклики для стабільності всієї національної енергосистеми.
Експерти наголошують, що подібні удари є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права та законів ведення війни, оскільки об’єкти цивільної енергетики не мають жодного військового призначення. На тлі щоденних атак українська влада та міжнародні партнери продовжують екстрені переговори щодо постачання додаткових систем протиповітряної оборони для надійного прикриття стратегічних об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення стабільного проходження опалювального сезону.
На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі та загрози тривалих відключень електроенергії українці дедалі частіше розглядають тимчасовий переїзд до західних областей. Одним із популярних напрямків став Луцьк, куди на зимові місяці їдуть жителі Києва, Харкова та Сум. Однак оренда житла тут стрімко дорожчає, а відключення світла та ракетно-дронові атаки залишаються серйозними ризиками.
За інформацією «Телеграфу», попит на квартири в Луцьку суттєво перевищує пропозицію, а лише за липень–вересень 2026 року орендна плата зросла приблизно на 20%.
Представниця Волинського відділення Асоціації фахівців з нерухомості Тетяна Шевчук розповіла «Суспільному», що до міста дедалі частіше приїжджають родини з інших регіонів, які прагнуть перечекати холодний сезон у відносно спокійніших умовах.
«Найбільше у нас людей з Києва, Сум, є Харків. Хочуть перезимувати, щоб діти ходили до школи в безпечних умовах», — зазначила експертка.
Проте збільшення кількості охочих винайняти житло вже вплинуло на ціни.
Станом на кінець вересня середня вартість оренди однокімнатної квартири в новобудові Луцька становила від 12 до 16 тисяч гривень на місяць. За двокімнатне житло власники просили від 16 тисяч гривень, а трикімнатні квартири коштували ще дорожче.
Найбільший попит спостерігається в центральній частині міста, 55-му кварталі, Привокзальному районі, поблизу Львівської вулиці та в мікрорайоні ДПЗ.
Для родини, яка планує переїхати на три зимові місяці, лише оренда однокімнатної квартири може коштувати 36–48 тисяч гривень. Додатково потрібно врахувати комунальні платежі, дорогу, можливу комісію рієлтора та страховий депозит, який зазвичай дорівнює місячній орендній платі.
Отже, з урахуванням депозиту для такого переїзду може знадобитися вже 48–64 тисячі гривень без витрат на комунальні послуги, дорогу й посередників. При цьому депозит за належного виконання умов договору може повертатися після завершення оренди.
Однак головна причина переїзду — бажання уникнути масштабних блекаутів — не завжди виправдовує очікування.
На Волині також застосовують графіки погодинних відключень електроенергії. Зокрема, 17 жовтня обмеження діяли для різних черг споживачів, а тривалість окремих відключень становила кілька годин.
«Волиньобленерго» попереджає, що фактичний час вимкнення та відновлення електропостачання може відрізнятися від графіка на 20–30 хвилин.
Крім того, 17 жовтня російські війська атакували енергетичні об’єкти одразу в десяти областях України, серед яких була й Волинська. Частина споживачів залишилася без електроенергії.
Не менш важливим залишається питання безпеки.
14 жовтня російські безпілотники атакували Луцьк. Унаслідок удару по гуртівні «Єврогурт» та пошкодження житлової забудови загинули шестеро людей, ще 13 постраждали, серед них дитина.
За даними ДСНС, рятувальні роботи на місці трагедії завершили того ж дня. Пошкодження отримали також житлові приміщення на проспекті Соборності.
Ця атака продемонструвала, що віддаленість від лінії фронту не гарантує захисту від російських ударів.
Тому фахівці радять оцінювати житло не лише за ціною та розташуванням. Важливо перевірити наявність укриття, тип опалення, можливість автономного електроживлення та умови водопостачання.
Особливо це актуально для родин із маленькими дітьми та людей, які працюють дистанційно.
Таким чином, Луцьк залишається одним із варіантів тимчасового переїзду на зиму завдяки розвиненій міській інфраструктурі та можливості орендувати житло дешевше, ніж у деяких інших західних обласних центрах. Однак високі витрати на заселення, погодинні відключення та небезпека російських обстрілів змушують ретельно зважувати таке рішення.
У Києві посилюють енергетичну автономність медичних закладів на випадок нових російських атак на критичну інфраструктуру. Столичні лікарні забезпечують резервними джерелами електроенергії, тепла та водопостачання, щоб навіть під час масштабних відключень продовжували працювати операційні, реанімаційні відділення та життєво необхідне медичне обладнання.
Про це 22 жовтня повідомив міський голова Віталій Кличко після перевірки готовності до зими однієї з найбільших багатопрофільних лікарень на лівому березі Києва.
За словами мера, у медичному закладі наразі перебувають майже 740 пацієнтів. Більшість із них потребують складних хірургічних втручань або вже перенесли операції, тому стабільна робота інженерних систем має особливе значення.
«Перевірив готовність до зими однієї з лікарень на лівому березі. Це багатопрофільний комунальний заклад, де надають допомогу пацієнтам із найтяжчими патологіями»,— розповів Кличко.
Лікарня вже отримує опалення від власної котельні, що дозволяє зменшити залежність від централізованого теплопостачання. Для забезпечення водою облаштовано свердловину, а додатковим резервом залишається підключення до мереж «Київводоканалу».
Окрему увагу приділили електропостачанню. Медзаклад має вісім дизельних генераторів, які можуть використовуватися для підтримання роботи обладнання під час перебоїв у загальній енергомережі.
Крім того, на території лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 250 кВт. Додатково триває монтаж автономного зовнішнього освітлення на сонячних панелях та вертикальних вітрогенераторів.
Таке поєднання різних джерел енергії має підвищити стійкість закладу до аварійних відключень. Водночас фактична тривалість автономної роботи залежить від навантаження, запасів пального та технічних характеристик резервних систем.
Важливою частиною підготовки стало облаштування укриття. У лікарні створили захищений простір із ліжками для пацієнтів та операційною кімнатою, оснащеною необхідним обладнанням.
Це дозволяє організовувати надання медичної допомоги навіть під час повітряних тривог, коли перебування пацієнтів і персоналу в основних приміщеннях може бути небезпечним.
Підготовка медичних установ є частиною ширшої програми енергетичної стійкості Києва. Раніше, 14 жовтня, під час виступу у Верховній Раді Кличко заявив, що столичні лікарні загалом мають 480 генераторів.
За його словами, у 15 медичних закладах облаштовано власні свердловини, ще в шести їх будують. Одинадцять лікарень уже мають автономне опалення від власних котелень, а до кінця 2026 року кількість таких закладів планують збільшити до 21.
Загалом для об’єктів тепло- та водопостачання столиці підготували майже 700 генераторів і 70 пересувних котелень. Також місто створило три дизельні електростанції та резервний водозабір.
На тлі постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі автономність лікарень залишається одним із ключових напрямів підготовки столиці до зими. Головне завдання — забезпечити безперервну медичну допомогу пацієнтам навіть за умов тривалих перебоїв із централізованим постачанням електроенергії, тепла та води.
Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.
Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.
За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.
«Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.
Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.
Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я
Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.
Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.
Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.
Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.
Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.
Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.
Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.
Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.
Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.
Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки
11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.
Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.
Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.
Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.
За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.
Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.
Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці
14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.
За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.
Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.
Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.
На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.
Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.
Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції
Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.
Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.
Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.
За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.
Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.
Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.
Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.
За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.
При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.
Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.
Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.
Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.
Чому енергетичне перемир’я настільки важливе
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.
Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.
Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.
За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.
Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.
Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.
Чого очікувати далі
Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.
Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.
Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.
Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.
Київська область має завершити ключові заходи із захисту енергетичної інфраструктури від російських атак до 15 листопада 2026 року. Йдеться про облаштування захисних споруд для електричних підстанцій, зокрема від звичайних і реактивних ударних безпілотників, а також забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення. Для прискорення робіт створили міжвідомчу групу на чолі із заступником міністра з відновлення Русланом Олійником. На відповідні заходи Київщині передбачили близько 1,6 мільярда гривень. Однак журналісти виявили ризики, через які завершення робіт у встановлені строки може опинитися під загрозою.
За інформацією видання, у середині жовтня Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту створило спеціальну робочу групу, яка повинна прискорити виконання Комплексного плану стійкості Київської області.
Керівником групи став заступник міністра Руслан Олійник.
До роботи долучили представників Міністерства енергетики, Державної служби спеціального зв’язку, ДСНС, Агентства відновлення, Київської обласної військової адміністрації та енергетичних компаній.
Основне завдання — забезпечити додатковий захист критичних енергооб’єктів до початку найхолоднішого періоду року.
Які об’єкти мають захистити до 15 листопада
Згідно з інформацією журналістів, першочергово йдеться про головні електричні підстанції Київщини.
Для них планують завершити другий рівень фізичного захисту, який має зменшувати ризики пошкодження обладнання внаслідок атак ударних безпілотників.
Окремо передбачене облаштування першого рівня захисту для важливих об’єктів життєзабезпечення.
До таких об’єктів належать елементи енергетичної, комунальної та іншої критичної інфраструктури, від роботи яких залежить забезпечення населення електроенергією, теплом і водою.
Водночас конкретний перелік об’єктів не оприлюднюють із міркувань безпеки.
За даними УНІАН, більшість передбачених протоколом робочої групи заходів мають виконати до 15 листопада.
Такий строк означає, що відповідальні органи мають одночасно прискорювати будівельні роботи, вирішувати технічні питання та завершувати оформлення необхідних документів.
Що передбачає план стійкості Київської області
Комплексний план стійкості регіону охоплює чотири основні напрямки.
Перший — забезпечення резервного електроживлення важливих об’єктів, зокрема лікарень, водоканалів і підприємств теплопостачання.
Другий — розвиток децентралізованої генерації електроенергії.
Йдеться про створення додаткових потужностей, які можуть зменшити залежність окремих територій від великих централізованих джерел живлення.
Третій напрямок передбачає децентралізацію виробництва тепла.
Четвертий — фізичний захист критичних об’єктів від російських атак.
План Київщини був підготовлений ще на початку 2026 року.
Однак його реалізація зіткнулася з організаційними та фінансовими труднощами.
На роботи передбачили 1,6 мільярда гривень
За даними УНІАН, на виконання заходів захисту Київській області передбачили приблизно 1,6 мільярда гривень.
Із них понад 1 мільярд гривень — відповідно до урядового розпорядження №257-р.
Ще близько 600 мільйонів гривень передбачили в межах іншого бюджетного механізму, визначеного розпорядженням №821-р.
Однак саме виділення коштів не означає автоматичного завершення будівельних робіт.
Необхідно своєчасно укладати договори, погоджувати проєктно-кошторисну документацію, закуповувати обладнання та оплачувати фактично виконані роботи.
Журналісти зазначають, що кошти тривалий час залишалися нерозподіленими, а можливість їхнього використання активізувалася лише у вересні.
Через це частину запланованих заходів не вдалося виконати в початкові строки.
Водночас оприлюднені відомості не дозволяють стверджувати, що всі 1,6 мільярда гривень уже витрачені або що вся сума перебуває безпосередньо в розпорядженні підрядників.
На Київщині перевірять витрачені гроші та підрядників
Одним із ключових завдань новоствореної робочої групи стане аналіз фактичного стану будівництва.
Зокрема, до кінця жовтня мають перевірити виконання робіт на електричних підстанціях напругою 110 кВ.
Окрему увагу приділять обсягам запланованого, виділеного та використаного фінансування.
Також необхідно встановити, які проєкти вже пройшли експертизу, а які потребують коригування документації.
За інформацією журналістів, Київській обласній адміністрації доручено провести фінансову звірку із підрядними організаціями.
Під час перевірки планують зіставити фактичні обсяги виконаних робіт із сумами проведених платежів.
Крім того, аудит має визначити наявність заборгованостей і авансів, які ще не підтверджені виконаними роботами.
Важливо, що сам факт проведення аудиту не є доказом розкрадання коштів або інших порушень.
Йдеться про необхідність перевірити фінансовий стан проєктів і визначити, які ресурси потрібні для їхнього завершення.
Чому строки можуть бути зірвані
За оцінкою журналістів, головним ризиком для виконання плану залишаються стислі строки.
Частину проєктно-кошторисної документації необхідно скоригувати до 30 жовтня.
Водночас стандартна процедура експертизи для окремих об’єктів може тривати до 30 днів.
Це створює складну ситуацію: оформлення документації потенційно може зайняти більше часу, ніж залишиться до запланованого завершення робіт.
Однак законодавство передбачає окремі механізми спрощення процедур.
Зокрема, уряд у березні 2026 року дозволив використовувати типові проєктні рішення без повторного проходження експертизи в передбачених випадках.
Це може допомогти прискорити реалізацію частини заходів.
Ще одним ризиком залишається своєчасне постачання обладнання та підключення захищених підстанцій до електричних мереж.
Для цього необхідно узгодити дії підрядників, операторів електромереж та відповідальних органів влади.
Чим займатиметься Руслан Олійник
За даними джерел УНІАН, Руслан Олійник уже понад тиждень особисто координує перевірку готовності енергетичних об’єктів Київської області.
Зокрема, він займається питаннями термінів завершення робіт, фінансування, виконання договорів і контролю використання авансових платежів.
Основне завдання посадовця — організувати взаємодію між усіма відомствами та підприємствами, які залучені до реалізації плану.
Ці події демонструють, наскільки важливою для столичного регіону є стійкість електричних підстанцій та інших об’єктів критичної інфраструктури.
Чи встигнуть завершити захист до морозів
Станом на 18 жовтня перед робочою групою стоїть завдання завершити основні заходи до 15 листопада.
Утім відкритих даних, які дозволяли б незалежно підтвердити готовність усіх запланованих об’єктів, наразі немає.
Журналісти називають головними ризиками затримки з оформленням документації, постачанням обладнання, фінансовими розрахунками та виконанням робіт.
При цьому частину адміністративних процедур можна прискорити, а окремі проєкти можуть бути реалізовані за спрощеними механізмами.
Головне питання полягає в тому, чи вдасться за кілька тижнів завершити необхідні роботи без порушення технічних вимог, фінансової дисципліни та правил безпеки.
Від результатів залежатиме готовність окремих енергетичних і комунальних об’єктів Київщини працювати в умовах нових російських атак протягом холодного сезону.
Водночас навіть завершення всіх запланованих захисних споруд не гарантуватиме повної відсутності знеструмлень: фізичний захист зменшує ризики пошкодження обладнання, але не усуває всі загрози для енергосистеми.
На тлі регулярних відключень електроенергії українці намагаються максимально використати години, коли в оселях з’являється світло. Одночасно вмикають бойлери, електрочайники, пральні машини та обігрівачі. Однак таке навантаження може стати причиною перегрівання проводки, короткого замикання і пожежі. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що навіть справні електроприлади можуть становити небезпеку, якщо використовувати їх із порушенням правил електробезпеки.
Рятувальники закликають українців не перевантажувати електромережі, використовувати лише справну техніку та не залишати увімкнені пристрої без нагляду.
Особливо важливо дотримуватися цих правил під час тривалих відключень, коли після відновлення електропостачання виникає бажання одночасно зарядити всі гаджети, нагріти воду й обігріти помешкання.
Чому небезпечно вмикати кілька потужних приладів
Електрочайник, бойлер та обігрівач належать до пристроїв, які можуть споживати значну кількість електроенергії.
Для прикладу, потужність звичайного електрочайника може становити близько 2000 Вт, обігрівача — також 2000 Вт, а бойлера — приблизно 1500 Вт.
Якщо всі три пристрої працюють одночасно, їхня сумарна потужність становитиме 5500 Вт.
Для окремої лінії електропроводки або подовжувача таке навантаження може виявитися надмірним.
При цьому безпечність використання залежить від характеристик проводки, розеток, автоматичних вимикачів і конкретних приладів.
Небезпека особливо зростає у старих будинках, де електропроводка може бути зношеною або не розрахованою на сучасну кількість побутової техніки.
Енергетики тоді також рекомендували не створювати різкого навантаження на мережу одразу після відновлення живлення.
У разі займання електроприладу необхідно викликати рятувальників за номером 101.
ДСНС наголошує: електрообладнання, яке залишається під напругою, категорично не можна гасити водою.
Якщо це безпечно, потрібно знеструмити відповідну ділянку мережі. Для гасіння електрообладнання застосовують призначені для цього вогнегасники з дотриманням інструкції.
Головне правило для українців під час відключень залишається простим: поява електроенергії не означає, що потрібно негайно вмикати всі побутові прилади. Кілька хвилин обережності можуть допомогти запобігти пожежі та зберегти життя.
