Golosnovinua.com

Позначка: блокада

  • Палаючі аеропорти та морська блокада: хусити завдали нищівного удару по Саудівській Аравії

    Палаючі аеропорти та морська блокада: хусити завдали нищівного удару по Саудівській Аравії

    Єменські повстанці-хусити здійснили масовану атаку на ключові інфраструктурні об’єкти Саудівської Аравії, паралізувавши роботу найбільших аеропортів та нафтової промисловості. Під прицільним вогнем опинилися Міжнародний аеропорт імені короля Халіда в Ер-Ріяді та Міжнародний аеропорт імені короля Фахда поблизу Даммама. За інформацією Управління цивільної авіації країни, удар по столичному летовищу забрав життя громадянина Пакистану, ще щонайменше одинадцять людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Найбільших руйнувань зазнав столичний авіавузол, де ракети влучили безпосередньо у комплекс внутрішніх терміналів №3 та №4, спровокувавши масштабну пожежу. Ситуація в Ер-Ріяді залишається вкрай напруженою – це вже четвертий напад на об’єкт за останні п’ять днів. Летовище фактично не працює з 10 жовтня, коли внаслідок найкривавішого обстрілу з початку великої регіональної війни загинули 13 осіб і понад 300 отримали травми. Одночасно під ударом опинилася повітряна гавань Даммама. Ворожий снаряд вибухнув прямо на злітно-посадковій смузі поблизу припаркованих пасажирських літаків. Крім того, хусити успішно атакували два підприємства національного нафтового гіганта Saudi Aramco. Ці прориви відкрито продемонстрували критичні слабкості саудівської ешелонованої системи протиповітряної оборони.

    Відчуваючи безкарність, військово-політичне керівництво повстанців оголосило весь повітряний простір королівства «зоною військових операцій». Вони публічно закликали міжнародні авіакомпанії негайно скасувати всі транзитні та прямі рейси над територією країни. Ця ескалація є прямим наслідком вересневого загострення, коли хусити обстріляли чотири південні саудівські міста, поранивши понад 70 цивільних. У відповідь коаліція на чолі з Ер-Ріядом скинула понад 60 авіабомб на підконтрольні бойовикам провінції Ємену. Також 19 вересня саудівським силам вдалося перехопити балістичну ракету, яка вперше летіла безпосередньо на столицю.

    Паралельно з повітряним терором хусити стрімко нарощують морську блокаду. Наземний наступ увінчався захопленням портового міста Моха, що дозволило бойовикам встановити вогневий контроль над узбережжям стратегічної Баб-ель-Мандебської протоки. Керівництво угруповання офіційно закрило цей водний маршрут для будь-яких суден, які мають зв’язок із Саудівською Аравією. Такі кроки проксі-сил Ірану завдають нищівного удару по економіці арабських монархій та ставлять під загрозу світову торгівлю. Блокування логістичних шляхів безперешкодно провокує стрибок глобальних цін на нафту та електроенергію на тлі загальної нестабільності на Близькому Сході.

  • «Голод, дрони та бур’яни»: у Берліні вимагають прорвати російську блокаду Олешок

    «Голод, дрони та бур’яни»: у Берліні вимагають прорвати російську блокаду Олешок

    Увечері 28 вересня центральні вулиці столиці Німеччини перетворилися на майданчик масштабного протесту проти гуманітарного терору, який російські війська влаштували на тимчасово окупованій території Херсонщини. Сотні учасників маршу пройшли від будівлі Червоної ратуші повз німецьке Міністерство закордонних справ аж до посольства Російської Федерації. Головною вимогою натовпу стало негайне забезпечення гуманітарного доступу до заблокованого міста Олешки та відкриття безпечних коридорів для евакуації цивільного населення. Організатором акції виступив український громадський рух Vitsche Berlin – активісти закликали європейську спільноту та уряд Німеччини посилити дипломатичний тиск на Москву.

    За інформацією організаторів берлінського маршу, в самих Олешках та прилеглих населених пунктах у повній ізоляції залишаються понад шість тисяч мирних жителів, серед яких налічується близько двохсот дітей. Усі ці цивільні заручники щодня стикаються з тотальним дефіцитом базових продуктів харчування, чистої питної води та критично важливих медикаментів. Російські окупаційні сили свідомо перешкоджають будь-яким спробам доставити гуманітарні вантажі суходолом та категорично забороняють місцевим мешканцям залишати зону лиха.

    Виживання на траві та багаттях

    Катастрофічне погіршення умов життя в окупації розпочалося ще взимку 2025 року. Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко зазначає, що населений пункт тривалий час відрізаний від газопостачання та електромереж. Через щільне мінування автомобільних шляхів, безперервні артилерійські обстріли та активність ворожих дронів традиційна логістика стала фізично неможливою. Якщо раніше мінімальні партії харчів вдавалося провозити хоча б раз на кілька тижнів, то згодом кільце сухопутної блокади стиснулося остаточно.

    Місцеві мешканці, яким дивом вдалося вирватися з пастки, свідчать про критичний рівень виснаження тих, хто залишився. За їхніми даними, починаючи з 26 травня 2026 року до міста не заїхала жодна партія продовольства. Цивільні змушені харчуватися підніжним кормом, збираючи портулак та інші рослини на городах. Через повну відсутність комунікацій люди готують залишки їжі виключно на відкритому вогні просто неба, щоразу ризикуючи потрапити під ворожий удар.

    Повітряний міст під прицілом

    В умовах абсолютної наземної ізоляції українська сторона розгорнула безпрецедентну операцію з порятунку цивільних, організувавши перекидання провізії повітрям. Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що системні поставки за допомогою важких безпілотників здійснюються з березня 2026 року. Масштабний етап рятувальної місії відбувся безпосередньо 28 вересня – українські оператори дронів змогли доправити до Олешок близько чотирьох тисяч кілограмів продуктів харчування. Цей стратегічний вантаж одночасно скинули та розподілили між сотнею заздалегідь визначених локацій у межах міста, аби не наражати натовп на небезпеку скупчення.

    Проте російські військові продовжують тероризувати населення навіть за таких умов, перетворюючи доставку їжі на смертельний ризик. Окупанти розгорнули цілеспрямоване полювання на рятувальні безпілотники, намагаючись збивати апарати з харчами ще на підльоті до житлових кварталів. Крім того, зафіксовані регулярні випадки мародерства, коли озброєні солдати Російської Федерації влаштовують рейди місцями скидання вантажів і силоміць відбирають у голодних людей продукти, передані з підконтрольної Україні території.

  • Близькосхідний вузол: хусити погрожують масштабною війною союзникам Ер-Ріяда та домовляються зі США

    Близькосхідний вузол: хусити погрожують масштабною війною союзникам Ер-Ріяда та домовляються зі США

    Єменські хусити виступили з жорстким ультиматумом до світової спільноти, попередивши про категоричну неприпустимість будь-якого військового втручання у поновлену громадянську війну на боці Саудівської Аравії. Представники підтримуваного Іраном угруповання впевнено заявляють про свою готовність та спроможність вести масштабні бойові дії одночасно на кількох фронтах, якщо якась держава наважиться відкрито приєднатися до сил Ер-Ріяда. Водночас повстанці ведуть тонку дипломатичну гру, намагаючись уникнути прямого зіткнення з Вашингтоном. Високопосадовець хуситів Мохамед аль-Бухайті публічно запевнив американську адміністрацію у повній відсутності намірів атакувати кораблі Сполучених Штатів у стратегічно важливій акваторії Червоного моря. За його словами, контакти з американською стороною відбулися після стрімкого просування повстанців уздовж західного узбережжя Ємену до Баб-ель-Мандебської протоки на початку вересня, причому головним посередником у цих непрямих перемовинах виступив Оман.

    Ці дипломатичні маневри підтверджують прагнення угруповання сфокусувати всі свої військові зусилля виключно на головному супротивнику. «Ми підтвердили, що не будемо нападати на Сполучені Штати або будь-яку іншу країну в протоці, за винятком саудівського ворога. Це залишається чинним», – наголосив аль-Бухайті в інтерв’ю зі столиці країни Сани, яка перебуває під повним контролем повстанців. Представники угруповання підкреслюють, що метою їхніх військових операцій є не перекриття судноплавства через Баб-ель-Мандебську протоку, а забезпечення свободи транзиту для всіх міжнародних гравців, окрім саудівських суден. Хусити наполягають, що їхні ракетні удари та атаки безпілотників по території Саудівської Аравії не припиняться доти, доки Ер-Ріяд повністю не зніме багаторічну жорстку блокаду з підконтрольних їм територій та не дозволить вільний рух комерційного транспорту до портів Червоного моря. Лише після виконання цих фундаментальних умов повстанці висловлюють готовність сісти за стіл переговорів.

    Усю відповідальність за останній виток кривавої ескалації хусити покладають виключно на сили арабської коаліції. Нова фаза бойових дій спалахнула після авіаційного удару по міжнародному аеропорту Сани, внаслідок якого іранський літак із делегацією повстанців не зміг здійснити посадку. Цим польотом угруповання відкрито намагалося кинути виклик встановленій повітряній та морській блокаді, а після силового зриву рейсу відповіло масованими ударами по саудівських об’єктах. Тим часом на землі розстановка сил продовжує змінюватися на користь єменських повстанців. Вони встановили контроль над значною частиною західного узбережжя, включно зі стратегічним портом Моха, та захопили острови Великий і Малий Ханіш, що суттєво посилило їхній вплив на підступах до ключових морських артерій та підвищило ризики для нафтового експорту Ер-Ріяда. Загострення ситуації вже спровокувало нову гуманітарну катастрофу: майже дев’яносто чотири тисячі мирних жителів були змушені покинути свої домівки, а понад дві тисячі осіб втекли морем до сусіднього Джибуті.

    Геополітичні наслідки конфлікту змушують втручатися навіть тих гравців, які традиційно уникають прямої участі у близькосхідних суперечках. Стурбований загрозою для своїх енергетичних постачань, Пекін непублічно звернувся до Тегерана з проханням вплинути на хуситів і запобігти поширенню бойових дій на всі акваторії Червоного моря, оскільки від безпеки цих маршрутів критично залежить китайський імпорт нафти. Проте іранська сторона у відповідь висунула власні глобальні умови, давши чітко зрозуміти, що загальна стабільність у регіоні безпосередньо залежить від припинення ширшого протистояння на Близькому Сході. Таким чином, локальний конфлікт у Ємені продовжує залишатися складною шахівницею, де переплітаються інтереси світових наддержав, а будь-який необережний крок загрожує повномасштабною кризою для всієї світової економіки.

  • Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій б’є на сполох через катастрофічну гуманітарну ситуацію у тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині, закликаючи світових духовних лідерів та міжнародну спільноту до негайного втручання задля порятунку цивільного населення. За різними оцінками, у смертельній пастці суцільної блокади наразі залишаються понад шість тисяч мирних жителів, серед яких близько двохсот дітей. Люди опинилися на межі фізичного виживання, перебуваючи під щоденною загрозою загибелі не лише від ворожої зброї, але й від виснаження, голоду та нестачі життєво необхідних медикаментів. Представники українських конфесій відверто наголошують, що місто фактично перетворилося на суцільну ізольовану зону лиха, де окупаційний режим свідомо влаштовує штучний мор проти беззахисних громадян.

    Ситуація із базовим життєзабезпеченням у місті вже досягла критичної точки неповернення. Згідно з оприлюдненими даними релігійних діячів, останні організовані поставки найпростішого продовольства до Олешок відбулися ще наприкінці травня дві тисячі двадцять шостого року, після чого будь-який підвіз їжі було повністю заблоковано загарбниками. Місцеві мешканці позбавлені найнеобхіднішого: у заблокованому населеному пункті спостерігається гострий дефіцит питної води, їжі, товарів першої необхідності та препаратів для важкохворих. Водночас російські військові підрозділи жорстко контролюють усі виїзди та чинять системні перешкоди, категорично забороняючи цивільним людям залишати смертельно небезпечну територію й виїжджати на безпечні регіони.

    Розташування міста у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення лише поглиблює масштаби трагедії, адже залишки мирного населення щомиті перебувають під прицільними обстрілами артилерії та атаками ударних безпілотників. Міська критична інфраструктура наразі вщент зруйнована, у житлових кварталах повністю відсутнє електропостачання та централізована подача газу. До цієї побутової руїни додаються важкі наслідки екологічної катастрофи дві тисячі двадцять третього року, коли Олешки зазнали нищівного затоплення після навмисного підриву російськими військами греблі Каховської гідроелектростанції. Попри неодноразові зусилля української сторони щодо відкриття безпечних коридорів, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підтверджує, що держава-агресор протягом тривалого часу цинічно ігнорує будь-які офіційні запити та навідріз відмовляється узгоджувати організацію гуманітарних місій для порятунку цивільних.

    «Місто Олешки, розташоване на тимчасово окупованій російськими військами території України, перебуває в гуманітарній блокаді і стоїть на грані гуманітарної катастрофи», – підкреслили у своєму зверненні представники Всеукраїнської ради церков. З огляду на смертельну загрозу духовні лідери спрямували відчайдушний заклик до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангелічного альянсу, а також провідних світових правозахисних інституцій із проханням задіяти всі можливі важелі впливу, аби запобігти голодній загибелі безневинних людей. Одночасно Рада церков закликала держави-члени Організації Об’єднаних Націй та Міжнародний комітет Червоного Хреста рішуче проявити принциповість, створити дієву міжнародну місію та примусити окупантів розблокувати негайну евакуацію жителів міста-привида на підконтрольну Україні територію.

  • «Свобода» під замком: Дональд Трамп різко зупинив операцію в Ормузькій протоці — понад 1500 суден зависли в очікуванні

    «Свобода» під замком: Дональд Трамп різко зупинив операцію в Ормузькій протоці — понад 1500 суден зависли в очікуванні

    Президент США Дональд Трамп несподівано призупинив реалізацію проєкту «Свобода», який мав забезпечити розблокування судноплавства в Ормузькій протоці, — і це сталося буквально одразу після старту місії. Про це він повідомив у TruthSocial.

    Рішення вже викликало занепокоєння на глобальних ринках, адже йдеться про ключову транспортну артерію світу, через яку проходить значна частина нафти та стратегічних вантажів.

    Як повідомляють міжнародні медіа, операція була фактично зупинена на самому початку, попри те, що в регіоні залишаються заблокованими понад 1500 торгових суден, які очікують на безпечний прохід. Вони опинилися у «пастці» через ескалацію між США та Іраном і ризики атак у Перській затоці.

    Сам Дональд Трамп пояснив своє рішення кількома причинами: прогресом у переговорах із Іраном, зверненнями з боку Пакистану та інших держав, а також необхідністю «дати шанс дипломатії». Водночас він підкреслив, що морська блокада Ірану не скасовується — тобто США зберігають контроль і військовий тиск у регіоні.

    Фактично це означає паузу між двома фазами: після завершення активної військової операції США проти Ірану («Епічна лють») Вашингтон планував перейти до стабілізаційної місії — забезпечення свободи навігації. Однак нинішнє рішення демонструє зміну підходу: замість негайного силового втручання — ставка на переговори.

    Ситуація в Ормузька протока залишається напруженою. За останні дні в регіоні вже фіксувалися інциденти з атаками дронів, пожежами в нафтових портах і навіть повідомленнями про обстріли військових кораблів. Це підвищує ризики для цивільного судноплавства та змушує страхові компанії підвищувати тарифи, а перевізників — змінювати маршрути.

    Ормузька протока — це вузький, але критично важливий морський коридор, який з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через нього проходить до п’ятої частини світового експорту нафти, і будь-яка нестабільність тут миттєво відображається на глобальній економіці. Саме тому навіть короткострокова пауза у проєкті «Свобода» може мати серйозні наслідки — від коливань цін на нафту до збоїв у постачанні енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що рішення Трампа — це спроба балансувати між силовим тиском і дипломатією. З одного боку, США демонструють готовність до переговорів із Іраном і знижують ризик прямого військового зіткнення. З іншого — не відмовляються від контролю над ситуацією та залишають за собою можливість швидко відновити операцію.

    Важливу роль у цьому рішенні відіграли й міжнародні партнери. Зокрема, Пакистан та інші країни регіону закликали Вашингтон утриматися від різких дій, побоюючись масштабної ескалації, яка могла б втягнути у конфлікт більше держав і поставити під загрозу глобальну торгівлю.

    Водночас аналітики попереджають: якщо переговори з Іраном не завершаться успіхом, ситуація може різко погіршитися. У такому разі США можуть повернутися до активної фази операції, а регіон — опинитися на межі нового військового конфлікту.

    Окремий аспект — вплив на Європу та Україну. Порушення стабільності в Перській затоці означає ризики для енергетичних ринків, що напряму впливає на економіку союзників і може позначитися на фінансовій та військовій підтримці України.

    Призупинення проєкту «Свобода» — це не просто технічна пауза, а сигнал про складну геополітичну гру, де кожне рішення може змінити баланс сил у регіоні. Чи стане ця пауза кроком до великої угоди з Іраном — або лише затишшям перед новою ескалацією — залежить від найближчих тижнів переговорів.

  • Київ на межі гуманітарної катастрофи через блокаду води та опалення

    Київ на межі гуманітарної катастрофи через блокаду води та опалення

    У січні столицю України покинули близько 600 000 людей. Як повідомляє видання Times, місто наближається до гуманітарної катастрофи.

    Росія, за оцінками експертів, прагне створити умови, за яких люди взимку просто замерзнуть. У деяких будинках температура настільки низька, що мешканці не можуть користуватися туалетами через замерзлу воду.

    Фахівці попереджають, що якщо система водопостачання та водовідведення не буде швидко відновлена, існує висока ймовірність поширення захворювань серед населення.

    Наразі влада наголошує, що подальше блокування водопостачання великих міст створює реальний ризик повного колапсу інфраструктури та серйозних гуманітарних наслідків.

  • Польські далекобійники зняли блокаду кордону з Україною

    Польські далекобійники зняли блокаду кордону з Україною

    Призупинення протесту до березня, поки його лідери переговорять з польським урядом, обіцяє деяке полегшення для економіки України, яка занепадає.

    Польські далекобійники зняли блокування пунктів пропуску на кордоні з Україною після досягнення угоди з урядом, поклавши наразі крапку двомісячним протестам, які затримували тонни товарів у Європі та завдали напруги українській економіці.

    Відповідно до домовленості, досягнутої у вівторок у другій половині дня, автоперевізники призупинять блокування, доки вони проведуть подальші переговори з урядом Польщі, щоб досягти остаточної угоди до 1 березня. Через кілька годин Держприкордонслужба України повідомила , що рух відновлено на ст. три пункти пропуску, які залишилися заблокованими.

    Вільний потік товарів «життєво необхідний під час війни, особливо для постачання військових і гуманітарних вантажів, для експорту та функціонування нашої економіки», – заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у заяві.

    З початку війни у ​​2022 році Україна в основному використовувала для експорту сухопутні маршрути через спробу Росії заблокувати Чорне море . Але польські далекобійники скаржаться на те, що вони вважають недобросовісною та дешевою конкуренцією з боку українських колег, що загрожує їхнім власним прибуткам. Починаючи з початку листопада, вони заблокували кілька пунктів пропуску, змусивши тисячі українських вантажівок днями чекати на кордоні.

    Польський і український уряди проводили регулярні переговори, щоб спробувати вирішити проблему, але без особливого успіху. Часом блокада загострювала відносини з Польщею, однією з найсильніших підтримок України під час війни.
    Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак заявив на прес-конференції у вівторок вдень, що основними пунктами угоди є переговори про перегляд угоди про вільну торгівлю Європейського Союзу з Україною, яка, на думку польських далекобійників, завдала їм шкоди, а також посилення контролю за документообігом українських далекобійники.
    Польські далекобійники попередили, що відновлять блокаду, якщо їх не задовольнять умови угоди. «Ми призупиняємо акцію протесту, ми її не припиняємо», – сказав Рафал Меклер , один із лідерів протестного руху.
    Київський науково-дослідний інститут «Центр економічної стратегії» заявив у нещодавньому звіті , що блокада призвела до збитків державного бюджету України на суму 260 мільйонів доларів. У зв’язку з цим, за словами українських військових, також затримуються поставки військового запасу .

    Торговельна напруженість виникла раніше через скарги польських фермерів на те, що рішення Європейського Союзу дозволити безмитний імпорт сільськогосподарської продукції з України до блоку підірве їхній внутрішній ринок. Ця суперечка була вирішена після того, як польський уряд погодився задовольнити вимоги фермерів щодо фінансової компенсації.

    Під час останньої суперечки з далекобійниками головною проблемою протестувальників є рішення Європейського Союзу скасувати дозвільні вимоги для українських далекобійників після повномасштабного вторгнення Росії минулого року, щоб допомогти зберегти українську економіку на плаву під час війни.

    Протестувальники заявили, що це призвело до напливу українських водіїв, на яких не поширюються правила Європейського Союзу щодо робочого часу та заробітної плати, що скоротило прибутки польських далекобійників. Основна вимога польських заробітчан – відновлення транспортних дозволів для українських далекобійників.

    Але пан Кубраков, міністр інфраструктури, припустив у вівторок, що Україна не піде на компроміс щодо дозволів, що підвищило ймовірність збереження напруженості.

    «Для нас важливо зберегти і продовжити «транспортний безвіз» як необхідність підтримки нашої економіки у воєнний час», – сказав пан Кубраков.

    Дональд Туск, який нещодавно був обраний прем’єр-міністром Польщі, зробив припинення блокади одним із своїх пріоритетів для покращення погіршених відносин з Україною.
    Визнаючи те, що він назвав «нерівною конкуренцією з українськими перевізниками», пан Туск сказав, що він стурбований негативним іміджем, який створюють протести, у той час, коли Україна бореться з щоденними російськими бомбардуваннями та запеклими нападами вздовж лінії фронту.
    «Наші аргументи будуть краще почуті, коли Польща не буде країною, яка блокує кордон», — сказав він раніше цього місяця .
    Залишається побачити, якого прогресу можна досягти в суперечці. Але зняття блокади, навіть якщо воно буде тимчасовим, швидше за все, принесе певне полегшення економіці України, яка сильно залежить від експорту сировини, наприклад зерна.
  • Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Угода відповідає вимогам фермерів щодо фінансової компенсації, але не містить обмежень на український імпорт.

    Польські фермери припинили блокування польсько-українського кордону після досягнення угоди з Варшавою, яка відповідала їхнім вимогам, розрядивши суперечку, яка стала першим випробуванням нового уряду прем’єр-міністра Дональда Туска.

    Новопризначений міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський підписав угоду з польськими фермерами про блокування прикордонного переходу з Україною Медика-Шегині ввечері в суботу. Протест, який розпочався більше місяця тому, був скасований 24 грудня після домовленості з урядом, але відновився в середу через недовіру фермерів до угоди.

    Фермери звинуватили новий польський уряд у нездатності захистити їх від імпорту українського зерна, але також вимагали низки заходів фінансової підтримки. Суботня угода нарешті запровадила ці фінансові вимоги, зокрема запуск субсидій на виробництво кукурудзи, збереження сільськогосподарських податків на рівні 2023 року та збільшення пільгових кредитів для ліквідності, але не включала обмеження імпорту з України.

    Ці заходи «будуть реалізовані після завершення законодавчого процесу та отримання схвалення Європейською Комісією», повідомили в польському міністерстві сільського господарства .

    Незважаючи на зняття блокади, протестуючі фермери заявили, що зараз «найголовнішою» вимогою є «обмежити надходження товарів з України». Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив у п’ятницю польським ЗМІ, що вимагатиме обмеження в ЄС таких товарів, як цукор, яйця та птиця з України.

    «Цей імпорт зростає таким чином, що загрожує конкурентоспроможності сектору ЄС, включаючи польське виробництво птиці та цукру», — сказав він. Польський комісар вже конфліктував з іншими членами Європейської комісії щодо повної лібералізації торгівлі з Україною, яку виконавча влада ЄС, як очікується, рекомендує вже наступного тижня.

    «Україна така країна, що вони просто хочуть брати, брати, брати і нічого не віддавати», — сказав POLITICO телефоном у четвер Роман Кондров, один із лідерів протесту, попереджаючи про ризики приєднання країни до ЄС без обмежень.

    Тим часом польські далекобійники продовжують протести, оскільки вони хочуть, щоб уряд припинив дію угоди між ЄС та Україною, яка лібералізувала правила дорожнього транспорту, намагаючись допомогти українській економіці, покаліченій російським вторгненням.

    В основі наративів обох груп лежать сценарії кінця світу про вплив на Польщу того, що Україна одного дня стане членом ЄС. На саміті в грудні лідери ЄС погодилися розпочати переговори про вступ з Україною.

  • Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    4 січня польські аграрії відновили блокаду пункту пропуску “Медика – Шегині” на кордоні з Україною, висуваючи вимоги до уряду щодо субсидій на кукурудзу, ліквідних кредитів для фермерів і збереження сільськогосподарського податку на рівні попереднього року.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, оцінив збитки, які Україна понесла внаслідок відновлення блокади на польському кордоні. Він також зауважив, що позиція поляків не обмежується лише вимогою отримання субсидій на вирощування кукурудзи.

    Голова Всеукраїнської аграрної ради підкреслив, що фінансові втрати для економіки України є колосальними. Заборона на імпорт, яка існує з травня, разом із блокадою та забороною на перевезення, призвели до збитків в розмірі кількох мільярдів євро.

    За даними асоціації європейських перевізників, одна лише блокада з листопада призвела до труднощів та втрат на суму понад 15 мільярдів євро.

    Нездатність проїзду через блокаду призвела до втрат перспектив для України. Дистриб’ютори та логістичні компанії встановили комерційні відносини з іншими частинами Єврозони, оскільки поляки закрили імпорт для України.

    Марчук наголосив, що багато підприємців, витрачаючи тижні в чергах, втратили можливість реалізації своєї продукції у 2024 році.

    Зараз через блокаду та обмеження проїзду, Україна втратила можливість виконання перспективних контрактів на наступний рік. Це призведе до непрямих збитків для українського бізнесу, зокрема в аграрному секторі.

    “Коли європейські торговельні мережі не можуть отримувати продукцію вчасно від України, вони шукають альтернативу. Тут виникає польська альтернатива”, – додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.