Позначка: Близький Схід

  • Переговори США та Ірану під загрозою зриву через заяви Трампа

    Переговори США та Ірану під загрозою зриву через заяви Трампа

  • Венс їде до Ісламабада: можливі переговори США та Ірану

    Венс їде до Ісламабада: можливі переговори США та Ірану

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс планує у вівторок вранці вирушити до Ісламабада для участі в потенційних переговорах, пов’язаних із напруженою ситуацією навколо Ірану. Про це повідомляє Axios.

    Візит відбувається на тлі завершення терміну чинного перемир’я та активних дипломатичних контактів за участі посередників із кількох країн.

    За даними журналістів, у Вашингтоні очікують, що Тегеран може направити свою делегацію до Ісламабада після отримання політичного дозволу від керівництва країни. Це може стати першим кроком до нового раунду переговорів щодо потенційної угоди про припинення бойових дій або деескалацію.

    Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що продовження перемир’я є «вкрай малоймовірним», якщо не буде досягнуто конкретного прогресу. Водночас він допускав можливість короткого продовження режиму тиші, якщо сторони продемонструють готовність до компромісу.

    У Білому домі весь понеділок очікували сигналу від іранської сторони щодо участі в переговорах.

    У процесі підготовки можливих перемовин ключову роль відіграють посередники з Пакистан, а також Єгипет та Туреччина. Вони, за даними джерел, закликали Іран не відмовлятися від участі у зустрічі, щоб уникнути подальшої ескалації.

    Джерела зазначають, що саме дипломатичний тиск цих країн допоміг зрушити процес із мертвої точки та отримати попередню згоду Тегерана на участь у контактах.

    Іранська сторона, за інформацією співрозмовників журналістів, довго вагалася через внутрішні розбіжності між політичними структурами.

    Зокрема, впливовий Корпус вартових ісламської революції наполягав на жорсткій позиції та вимагав попередніх поступок з боку США, зокрема зняття частини економічного тиску.

    Лише ввечері понеділка, як стверджують джерела, іранська переговорна група отримала «зелене світло» від вищого керівництва країни на участь у консультаціях.

    Водночас офіційна позиція залишається суперечливою: речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї раніше заявляв, що Тегеран не планує нового раунду переговорів зі США, що свідчить про відсутність єдиної лінії всередині влади.

    Окрім Венса, за даними Axios, до Ісламабада можуть вирушити також спецпосланці США — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Їх участь розглядається як спроба розширити переговорну групу та пришвидшити можливе досягнення рамкової домовленості.

    Формат переговорів наразі не визначений остаточно. Джерела зазначають, що йдеться радше про «кризові консультації», ніж про повноцінні офіційні перемовини.

    Ключовим чинником залишається обмежений час: чинне перемир’я добігає кінця, а сторони мають лише кілька днів для ухвалення рішень.

    У разі відсутності прогресу адміністрація США не виключає посилення військового тиску на Іран. Водночас у Вашингтоні залишають опцію продовження перемир’я, якщо буде зафіксовано хоча б частковий дипломатичний прогрес.

    Окремо у повідомленнях згадується, що питання контролю над стратегічними морськими маршрутами, зокрема Ормузькою протокою, залишається одним із ключових елементів переговорів.

    Станом на зараз офіційного підтвердження всіх деталей зустрічі немає, а сама ситуація залишається динамічною. Дипломатичні джерела підкреслюють, що остаточне рішення Ірану щодо формату участі може бути ухвалене в останній момент.

    Таким чином, поїздка Венса до Ісламабада може стати або стартом нового раунду переговорів між США та Іраном, або черговою спробою запобігти подальшій ескалації в регіоні.

  • США йдуть на переговори попри відмову Ірану: Трамп відправив делегацію на чолі з Венсом

    Адміністрація США зробила неочікуваний дипломатичний крок на тлі загострення ситуації навколо Ірану — попри заяви Тегерана про відмову від перемовин, американська делегація вже вирушила на зустріч. Президент Дональд Трамп підтвердив, що високопоставлені представники США прямують до Пакистану для можливого нового раунду переговорів з іранською стороною.

    За словами Трампа, делегацію очолює віцепрезидент Джей Ді Венс. До її складу також увійшли спеціальний посланець Стів Віткофф та радник Джаред Кушнер. Очікується, що представники США прибудуть до Ісламабаду ввечері за місцевим часом, де можуть відбутися контакти з іранською стороною або посередниками.

    Цей дипломатичний маневр відбувається у складному геополітичному контексті. Напередодні речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Тегеран не планує брати участь у новому раунді переговорів зі США. Причиною такого рішення іранська сторона називає зростання напруженості, зокрема морську блокаду, яка, за їхніми словами, ускладнює можливість конструктивного діалогу.

    Попри це, у Вашингтоні демонструють готовність до перемовин. «Ми повинні провести переговори», — заявив Дональд Трамп, підкресливши, що сторони мають шукати рішення навіть у складних умовах. Він також висловив сподівання, що процес не перетвориться на політичну гру і матиме практичні результати.

    Ключовим питанням для США залишається ядерна програма Ірану. Трамп чітко окреслив позицію своєї адміністрації: Тегеран має відмовитися від будь-яких прагнень до створення ядерної зброї. «Позбудьтеся ядерної зброї. Це дуже просто», — заявив він.

    Експерти зазначають, що саме це питання є головним каменем спотикання у відносинах між США та Іраном протягом останніх десятиліть. Попередні спроби досягти угоди неодноразово зазнавали невдач через взаємні звинувачення та відсутність довіри.

    Ситуацію додатково ускладнює безпекова обстановка на Близькому Сході. Напруження в регіоні зросло після нещодавніх інцидентів у районі Ормузької протоки — стратегічно важливого маршруту для світових поставок нафти. США та їхні союзники звинувачують Іран у провокаціях і загрозах судноплавству, тоді як Тегеран, своєю чергою, заявляє про тиск і блокаду.

    У цьому контексті переговори, навіть непрямі, розглядаються як можливість знизити рівень ескалації. Водночас вони відбуваються на тлі жорсткої риторики. Напередодні Дональд Трамп заявив, що у разі відмови Ірану від мирної угоди США можуть завдати ударів по критичній інфраструктурі країни, включно з електростанціями та мостами.

    Аналітики вважають, що такі заяви є частиною стратегії тиску, спрямованої на змушення Ірану повернутися до переговорів. Водночас вони попереджають, що надмірна ескалація риторики може ускладнити дипломатичний процес.

    Цікаво, що місцем потенційних переговорів обрано Пакистан — країну, яка традиційно підтримує зв’язки як із Заходом, так і з державами Близького Сходу. Це може свідчити про спробу використати нейтральний майданчик для діалогу.

    На цьому тлі міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Європейські країни та інші партнери США неодноразово закликали сторони до стриманості та пошуку дипломатичних рішень.

    Водночас перспективи переговорів залишаються невизначеними. З одного боку, США демонструють готовність до діалогу, з іншого — Іран офіційно заперечує свою участь у новому раунді. У таких умовах можливі як прямі, так і непрямі контакти через посередників.

    Відправлення американської делегації до регіону стало важливим сигналом про намір Вашингтона продовжувати дипломатичні зусилля навіть у складних умовах. Чи призведе це до реальних переговорів — залежатиме від готовності сторін до компромісу та зниження рівня конфронтації.

  • Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Дрони, ШІ і нова тактика: як Іран аналізував війну в Україні перед загостренням

    Іран системно аналізував війну Росії проти України, щоб підготувати власну армію до сучасних конфліктів, зокрема протистояння із США та союзниками. Йдеться не лише про загальні спостереження, а про глибоке вивчення тактики, технологій і організації бойових дій, що вже вплинуло на трансформацію іранських збройних сил. Про це свідчить масштабне дослідження Financial Times, яке проаналізувало понад 300 публікацій у спеціалізованих іранських військових виданнях.

    За даними аналізу, іранські військові теоретики та командири протягом останніх п’яти років уважно стежили за розвитком війни в Україні, розглядаючи її як один із ключових прикладів сучасного конфлікту. Особливу увагу приділяли застосуванню безпілотників, штучного інтелекту, кібероперацій та нових методів ведення бою.

    У центрі цих досліджень — ідея асиметричної війни, де слабша сторона може ефективно протистояти сильнішому противнику за рахунок технологій і гнучкої тактики. Саме цей аспект, за оцінками аналітиків, найбільше зацікавив іранське військове керівництво.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі став керівник іранського військового училища Хоссейн Дадванд. У своїх наукових та аналітичних статтях він детально розглядав український досвід, зокрема стійкість оборонної промисловості, швидке масштабування виробництва дронів та використання 3D-принтерів для створення дешевих безпілотників. Ці підходи він пропонував інтегрувати в іранську військову систему.

    Згідно з матеріалами, опублікованими в іранських оборонних журналах, Дадванд закликав до масштабних інвестицій у безпілотні технології, створення мобільних бойових підрозділів і модернізації системи підготовки військових. Окремий акцент робився на впровадженні штучного інтелекту у військову сферу — як у процеси ухвалення рішень, так і в системи озброєння.

    Згодом ці рекомендації частково були реалізовані. Сам Дадванд у публічних коментарях підтверджував, що Іран переглянув навчальні програми, підручники та підходи до підготовки військ, врахувавши досвід війни в Україні. Він наголошував, що одним із ключових уроків стало масове використання дешевих дронів і інтеграція цифрових технологій у бойові операції.

    Аналітики Financial Times підкреслюють, що іранські військові не лише вивчали дії України, а й аналізували тактику Росії. Зокрема, увага приділялася тому, як українські сили змогли адаптуватися до умов війни проти значно сильнішого противника, використовуючи безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та кіберінструменти.

    У ширшому контексті це вписується в глобальну трансформацію військових конфліктів. Як показують сучасні війни, зокрема і конфлікт навколо Ірану, дешеві технології — такі як дрони — можуть суттєво змінювати баланс сил. Наприклад, масоване використання безпілотників у різних регіонах вже створює виклики для традиційних систем ППО, які часто є значно дорожчими.

    Водночас у проаналізованих матеріалах іранських авторів містяться й критичні оцінки власної армії. Високопоставлені командири, зокрема Кіумарас Хейдарі та Абдолалі Пуршасб, визнавали, що Іран недостатньо готовий до нових типів загроз. Вони наголошували на необхідності реформування військової освіти, залучення фахівців і оновлення оборонних закупівель із фокусом на новітні технології — дрони, лазерні системи та космічні платформи.

    Окремий блок досліджень стосується стратегічних сценаріїв майбутніх конфліктів. Зокрема, іранські військові аналізували можливість блокування Ормузької протоки — одного з ключових енергетичних маршрутів світу — шляхом мінування акваторії або захоплення суден. Такі сценарії розглядаються як частина асиметричної відповіді на військовий тиск із боку США та союзників.

    Контекстом цих досліджень стала ескалація конфлікту між Іраном і Заходом у 2026 році. Після ударів США та Ізраїлю по іранських об’єктах Тегеран відповів серією атак із використанням ракет і дронів, а також спробами блокувати стратегічні морські маршрути.

    У цьому протистоянні технологічний фактор відіграє ключову роль. Сучасні війни дедалі більше залежать від штучного інтелекту, автоматизації та швидкого аналізу даних. Деякі аналітики навіть називають конфлікт навколо Ірану «першою війною ШІ», де цифрові системи значно прискорюють ухвалення рішень і ведення бойових дій.

    Водночас досвід України став важливим не лише для Ірану, а й для інших країн. Українська армія за роки війни перетворилася на одного з лідерів у сфері використання дронів і недорогих технологій, які дозволяють ефективно протистояти більш потужним арміям. Цей досвід зараз активно вивчається і впроваджується в різних частинах світу.

    Таким чином, розслідування Financial Times демонструє, що війна в Україні стала глобальним каталізатором змін у військовій сфері. Для Ірану вона стала джерелом практичних уроків, які вже впливають на підготовку військ, розвиток технологій і формування нової військової доктрини. І це свідчить про ширший тренд: сучасні конфлікти дедалі більше визначаються не кількістю техніки чи військ, а здатністю швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.

  • Дубай після ударів Ірану: місто повертається до життя, але напруга ще відчувається

    Дубай після ударів Ірану: місто повертається до життя, але напруга ще відчувається

    Після кількох тижнів напруження, спричиненого війною на Близькому Сході та іранськими ударами по території Об’єднаних Арабських Еміратів, Дубай почав поступово повертатися до більш звичного ритму життя. Цей процес поки що залишається обережним, але вже має помітні ознаки: влада відновлює очне навчання, компанії повертають співробітників до офісів, а частина експатів, які тимчасово виїхали з міста, починають повертатися назад. Саме таку динаміку описують міжнародні медіа, наголошуючи, що місто переходить від режиму екстреного реагування до етапу поступової стабілізації.

    Поштовхом до цього стало збереження режиму припинення вогню між США та Іраном. На цьому тлі влада ОАЕ почала скасовувати частину тимчасових обмежень, які раніше впроваджувалися через ризики нових ударів і загрозу для цивільної інфраструктури. Зокрема, Міністерство освіти ОАЕ оголосило про відновлення очного навчання з 20 квітня, а в Дубаї додатково повідомили про повернення шкільних автобусних перевезень, що стало одним із найпомітніших сигналів нормалізації повсякденного життя.

    За даними Business Insider, саме освітня сфера стала одним із головних індикаторів того, що місто намагається повернутися до звичного режиму. Управління знань та розвитку людини Дубая, яке регулює приватну освіту, підтвердило, що школи та заклади вищої освіти відкриваються для очного формату. Водночас частина родин поки що не готова одразу повністю повертатися до довоєнного ритму. Деякі батьки, попри відновлення занять, продовжують сумніватися, чи безпечно залишати дітей у школі на повний день, зважаючи на крихкість перемир’я та страх нових тривог.

    Паралельно змінюється і робочий ритм міста. Після початку війни уряд ОАЕ рекомендував значній частині працівників приватного сектору тимчасово перейти на дистанційну роботу. Нині ж, коли інтенсивність безпосередньої загрози зменшилася, все більше компаній переводять персонал назад до офісів і відновлюють очні зустрічі. За повідомленнями Business Insider, деякі співробітники повернулися до звичайного режиму ще раніше, але саме тепер цей процес став відчутно ширшим і системнішим.

    Відновлення помітне і в логістиці. Під час першого тижня війни обсяги відправлень до ОАЕ впали приблизно на 50%, а впродовж другого тижня залишалися на зниженому рівні. Тепер, за свідченнями співрозмовників Business Insider, кількість відправлень знову зростає. Частково це пояснюється звичайним пожвавленням економічного життя, а частково — тим, що родичі надсилають мешканцям ОАЕ посилки з речами першої потреби, подарунками та необхідними предметами після періоду нестабільності.

    Однак повернення до норми не означає зникнення відчуття небезпеки. Reuters з посиланням на МВФ зазначає, що попри ознаки відновлення, ризики для країн Перської затоки залишаються. Міжнародний валютний фонд вказує на поступове повернення до більш спокійного режиму, зокрема через послаблення ракетних тривог і відновлення роботи шкіл, але водночас підкреслює, що геополітична нестабільність у регіоні нікуди не зникла. Окремим фактором невизначеності лишаються порушені торговельні маршрути, зокрема значно менші, ніж до війни, обсяги судноплавства через Ормузьку протоку.

    Саме тому серед дубайських родин, особливо серед заможних експатів, відбувається зміна підходу до планування життя. Якщо на початку загострення рішення ухвалювалися радше емоційно і ситуативно — хтось терміново виїжджав, хтось залишався, — то тепер, за словами експертів, усе більше сімей переходять до режиму стратегічного планування. Йдеться не лише про повернення чи неповернення до міста, а й про довгострокові сценарії: як забезпечити дітям стабільне навчання, чи варто залишатися в Дубаї в разі повторної ескалації, чи краще мати альтернативний тимчасовий варіант проживання.

    Ця обережність пояснюється й тим, що наслідки війни для регіону були відчутними. Reuters раніше писав, що конфлікт спричинив серйозні економічні потрясіння у країнах затоки: закривалися аеропорти, зупинялися або сповільнювалися порти, а бізнес стикався з наймасштабнішими перебоями з часів пандемії COVID-19. Для Дубая, який багато років просувався як стабільний міжнародний центр для бізнесу, туризму та життя експатів, це стало репутаційним ударом. Саме тому нинішнє повернення до звичного ритму супроводжується не ейфорією, а стриманим відчуттям полегшення.

    У цьому контексті відновлення шкіл, університетів, шкільних автобусів і офісного режиму можна розглядати не просто як адміністративні рішення, а як символічні маркери того, що місто намагається вийти з фази кризи. Але мешканці Дубая, схоже, вже не сприймають безпеку як щось гарантоване. Навпаки, навіть ті, хто повертається, роблять це з чітким усвідомленням, що ситуація може змінитися дуже швидко. Саме тому міжнародні медіа описують те, що відбувається в Дубаї, не як повне повернення до довоєнного стану, а як «обережне повернення» — із надією, але без повної впевненості.

    Отже, Дубай справді демонструє ознаки нормалізації після іранських обстрілів: освітня система відновлюється, бізнес активізується, а частина мешканців повертається. Але це повернення відбувається не в атмосфері впевненого спокою, а в умовах залишкової тривоги та дуже уважного ставлення до будь-яких сигналів з регіону. Місто відновлює свій ритм, проте робить це з новим досвідом і новим рівнем обережності.

  • Французький миротворець загинув у Лівані під час обстрілу: що відомо про інцидент

    Французький миротворець загинув у Лівані під час обстрілу: що відомо про інцидент

  • Трамп заявив про прогрес у переговорах із Іраном щодо ядерної угоди

    Трамп заявив про прогрес у переговорах із Іраном щодо ядерної угоди

    Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив про «позитивні сигнали» у переговорах між США та Іраном, однак наголосив, що ключовою умовою залишається повна відмова Тегерана від розробки ядерної зброї. Про це повідомляє Reuters.

    За словами Трампа, значна частина питань у межах переговорного процесу вже була обговорена і погоджена сторонами. Він зазначив, що нинішній етап діалогу виглядає оптимістично, але остаточного результату ще не досягнуто.

    «Схоже, на Близькому Сході з Іраном справи йдуть дуже добре. Ми ведемо переговори протягом вихідних. Я очікую, що все пройде добре. Багато з цих питань вже обговорено та узгоджено», — заявив американський президент.

    Водночас він підкреслив, що головною вимогою Вашингтона залишається недопущення створення Іраном ядерної зброї. За його словами, це питання є пріоритетним і не підлягає компромісу.

    «Головне, щоб Іран не мав ядерної зброї. Не можна дозволити Ірану мати ядерну зброю, і це важливіше за все інше», — додав Трамп.

    Американський президент також попередив, що у разі відсутності прогресу США можуть змінити свою позицію щодо режиму перемир’я та розглянути додаткові заходи тиску. Серед можливих сценаріїв згадувалася і морська блокада іранських портів, яка може бути посилена у разі зриву домовленостей.

    Окремо Трамп зазначив, що прямі переговори між Вашингтоном і Тегераном можуть відбутися вже найближчими вихідними. Водночас дипломатичні джерела ставляться до такої перспективи обережно, вказуючи на відсутність підтвердженої підготовки до зустрічей у традиційних для таких перемовин локаціях.

    Зокрема, у столиці Пакистану Ісламабаді, де раніше вже проходили консультації між сторонами, наразі не зафіксовано активної підготовки до нових раундів переговорів. Попри це, посередницькі зусилля продовжуються.

    За інформацією регіональних джерел, начальник армії Пакистану Асім Мунір проводить консультації в Тегерані, намагаючись сприяти досягненню попередніх домовленостей між США та Іраном. Обговорюється можливість підписання проміжного меморандуму, який міг би стати основою для ширшої угоди протягом наступних 60 днів.

    Раніше Трамп уже заявляв, що потенційна угода щодо врегулювання конфлікту з Іраном може бути досягнута у дуже короткі терміни. Водночас ці прогнози поки що не були підтверджені офіційними дипломатичними результатами.

    Окремим фактором у переговорному процесі залишається ситуація навколо Ормузької протоки — ключового маршруту транспортування нафти. Раніше іранська сторона заявляла про його відкриття на тлі регіонального перемир’я, однак водночас звучали попередження про можливе поновлення обмежень у разі ескалації.

    Трамп також наголошував, що морські обмеження щодо Ірану залишатимуться чинними до моменту виконання майбутньої угоди «на 100%». Це створює додатковий тиск у переговорах, які поєднують як безпекові, так і економічні аспекти.

    Експерти зазначають, що нинішній етап діалогу між США та Іраном залишається нестабільним, а будь-які заяви про прогрес можуть швидко змінюватися залежно від політичної та безпекової ситуації в регіоні Близького Сходу.

    Таким чином, переговори перебувають у фазі потенційного просування, однак фінальна угода залишається невизначеною, а ризик загострення ситуації — збереженим.

  • США та Іран обговорюють можливу угоду з розмороженням активів і ядерними обмеженнями

    США та Іран обговорюють можливу угоду з розмороженням активів і ядерними обмеженнями

    США та Іран ведуть переговори щодо потенційної багатосторонньої угоди, яка може передбачати розмороження близько 20 мільярдів доларів іранських активів в обмін на обмеження або відмову Тегерана від частини запасів збагаченого урану. Про це повідомляє Axios з посиланням на американських посадовців і джерела, обізнані з перебігом переговорів.

     

  • Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Президент США Дональд Трамп заявив, що союзники по НАТО зверталися до Вашингтона з пропозицією допомоги у врегулюванні ситуації навколо Ормузької протоки, однак отримали різку відповідь із закликом “триматися подалі”. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

    За словами Трампа, після того як ситуація в регіоні начебто стабілізувалася, представники НАТО звернулися до США із запитом про можливу участь у заходах безпеки. У відповідь американський президент заявив, що Альянс не продемонстрував достатньої ефективності в кризовий момент.

    “Тепер, коли ситуація в Ормузькій протоці вирішилася, мені зателефонували з НАТО і запитали, чи не потрібна нам допомога. Я сказав їм триматися подалі, хіба що вони хочуть наповнити свої кораблі нафтою. Вони виявилися ні на що не придатними, коли це було потрібно — паперовий тигр”, — цитує Трампа його допис.

    Заява американського президента викликала широкий резонанс на тлі загострення дискусій щодо ролі НАТО у глобальних безпекових кризах. Хоча офіційного підтвердження таких контактів від представників Альянсу наразі не надходило, тема безпеки у стратегічних морських маршрутах залишається однією з ключових у міжнародній політиці.

    Контекст ситуації пов’язаний із нещодавніми подіями навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших світових енергетичних коридорів, через який проходить значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Раніше Іран заявив про відкриття протоки для комерційного судноплавства на період припинення вогню в регіональних конфліктах.

    На цьому тлі Трамп також зробив низку жорстких заяв щодо Ірану. Зокрема, він наголосив, що блокада іранських портів з боку США залишатиметься чинною до повного виконання домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Таким чином, економічний і санкційний тиск на Іран не послаблюється, попри часткову деескалацію в регіоні.

    Окремо американський президент неодноразово критикував роль міжнародних союзників у кризових ситуаціях. Раніше він уже заявляв, що серйозно розглядає можливість зміни підходів США до участі в Північноатлантичному альянсі.

    Додаткову увагу до теми привернула заява держсекретаря США Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфліктів на Близькому Сході Вашингтон може переглянути підхід до свого членства в НАТО. Ці слова були сприйняті як сигнал про можливі дискусії щодо ролі США в системі колективної безпеки.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть посилити напруження у відносинах між США та союзниками по Альянсу, особливо на тлі глобальних викликів у сфері енергетичної безпеки та контролю стратегічних морських маршрутів.

    Ормузька протока, яка з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, залишається одним із найчутливіших вузлів світової торгівлі енергоносіями. Через неї проходить близько п’ятої частини глобального експорту нафти, тому будь-які політичні чи військові загрози в регіоні одразу впливають на світові ціни на енергоносії та фінансові ринки.

    Таким чином, заява Трампа стала черговим елементом у складній дипломатичній і безпековій дискусії навколо ролі США, НАТО та країн Близького Сходу у стабілізації глобальних енергетичних маршрутів.

  • Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

    Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном