Golosnovinua.com

Позначка: Богдан Кротевич

  • Західні медіа попереджають про критичну нестачу особового складу ЗСУ та нову хвилю виїзду чоловіків

    Західні медіа попереджають про критичну нестачу особового складу ЗСУ та нову хвилю виїзду чоловіків

    Британське видання The Telegraph назвало відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборони країни. На думку оглядача Оуена Метьюза, Збройні сили стикаються з гострою нестачею особового складу, тоді як ЄС усе голосніше ставить питання: чому українські чоловіки призовного віку виїжджають у Європу, а західні уряди мають і далі фінансувати війну проти Росії.

    The Telegraph стверджує, що проблема людського ресурсу в Україні увійшла в критичну фазу. Видання посилається на офіційні дані сторони обвинувачення про те, що з початку повномасштабної війни українська прокуратура порушила близько 290 тисяч кримінальних справ за дезертирство. На передовій, за оцінками співрозмовників газети, багато підрозділів укомплектовані на 50%, а подекуди — на третину. Майор Єгор Чечеринда описує ситуацію так: «Наші передові частини укомплектовані приблизно на 50%. Багато позицій залишаються недоукомплектованими через відсутність достатньої кількості рекрутів і мобілізації». Колишній офіцер полку «Азов» Богдан Кротевич говорить про ще гіршу картину — лише близько третини необхідної чисельності на деяких ділянках фронту. На рівні оцінок це означає дефіцит приблизно 200 тисяч військових, яких зараз просто немає, щоб тримати лінію оборони проти помітно чисельнішого російського угруповання.

    Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

    Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

    Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

    На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

    The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

    Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

    Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

    Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

    У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.

  • Богдан Кротевич заявив що його викреслили з президентського указу про нагородження

    Богдан Кротевич заявив що його викреслили з президентського указу про нагородження

    Колишній начальник штабу 12-ї бригади спецпризначення «Азов» Богдан Кротевич заявив про зникнення свого прізвища з указу президента щодо нагородження орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. За його словами, наказ був підписаний, опублікований на сайті глави держави, і навіть став підставою для привітань, проте наступного дня з указу його ім’я зникло без пояснень.

    Про це Кротевич повідомив у своєму Telegram-каналі, опублікувавши відповідні скріншоти. Один із них — частина указу, де він фігурує у списку нагороджених, інший — уже «оновлений» варіант без згадки про нього.

     

     

    «Вирішив поділитися з вами однією історією — щоб ви просто розуміли, як низько можуть опускатись деякі люди», — написав Кротевич. За його словами, процедура подання на нагороду була тривалою і бюрократичною, але врешті-решт завершилась успішним підписанням указу президентом. У середу, 9 квітня, він отримав привітання від заступника командира бригади «Калини», який підтвердив факт нагородження. Але вже наступного дня Кротевич зник зі списку.

    Кротевич підкреслює, що не вірить у причетність самого президента до цього інциденту. Він натякає на можливу кулуарну корекцію документа в Офісі президента без погодження з Верховним Головнокомандувачем: «Отже — в ОП є хтось, хто має повноваження “виправити” указ без погодження з Президентом. Приносять новий текст, кажуть щось типу “там помилка в прізвищі була”, і перепідписують. Можуть прибрати тих, хто не подобається, і додати своїх кентів».

    Своє повідомлення він завершує коротко й іронічно: «Забавно. Печально. Да й ладно».

    Ситуація набула ще більшого резонансу через те, що лише за день до скандалу, 9 квітня, в інтерв’ю виданню The Guardian Кротевич публічно закликав Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського піти у відставку. Він заявив, що той не має стратегічного бачення та ставить під загрозу життя військових, віддаючи «майже злочинні» накази.

    В Офісі президента інцидент наразі не коментували.

  • Український генерал Юрій Содоль звільнений після гучної критики, що сталося і хто його замінив?

    Український генерал Юрій Содоль звільнений після гучної критики, що сталося і хто його замінив?

    Український генерал Юрій Содоль, який очолював східний фронт, був звільнений з посади після декількох місяців критики від депутатів, блогерів і заяв від командування батальйону “Азов”. Критика почалася після того, як Мар’яна Безугла, представниця фракції “Слуга народу”, відкрито звинуватила генерала, який отримав звання Героя України від президента Володимира Зеленського у лютому 2022 року.

    Безугла, член оборонного комітету, раніше критикувала головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, поки його не замінив Олександр Сирський в лютому цього року. Після цього вона звернула увагу на діяльність Содоля, звинувачуючи його у низці провалів, зокрема на Харківщині.

    Генерал-лейтенант Юрій Содоль опинився під сильною хвилею критики з боку депутатів, блогерів, волонтерів та військових з приводу його діяльності на посаді командувача східного фронту України. Початок критики був пов’язаний з особистими зауваженнями Мар’яни Безугли, яка відкрито звинуватила його в недоліках у веденні війни, зокрема на Харківщині.

    Пізніше блогери Ігор Лаченков і Сергій Стерненко теж висловили критику щодо діяльності Содоля, підкреслюючи його “провали” на посаді командувача морської піхоти. 23 червня начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич висунув заяву до Держбюро розслідувань щодо одного з військових генералів, який, за його словами, здійснив дії, що призвели до втрат серед українських військових.

    Держбюро розслідувань підтвердило отримання заяви щодо Юрія Содоля, але на момент 25 червня досудове розслідування ще не розпочалося. Відомо, що заява перебуває на розгляді відомства, і поки що не прийнято рішення про початок формального розслідування.

    Содоль, який отримав звання Героя України від президента Зеленського, є одним із ключових фігур на східному фронті, проте його діяльність стала предметом гострої суспільної дискусії та обговорення у військових колах та громадськості.

    Юрій Содоль народився 26 грудня 1970 року в Чугуєві на Харківщині, у сім’ї з довгим військовим родоводом в артилерійській галузі. Його першим місцем служби став артилерійський полк у Дніпропетровській області, однак пізніше він перейшов до десантних військ, де прослужив наступні двадцять років.

    Содоль пройшов шлях від очолення групи до командування 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Збройних сил України. На цій посаді він активно керував боєвими операціями десантників у 2014 році на Донбасі, у боях за Слов’янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве, де його бригада зазнала значних втрат.

    У січні 2015 року Содоль покинув 25-у бригаду і став заступником командувача Десантно-штурмових військ, отримавши звання генерала в тому ж році. Трохи пізніше він очолив командування Морської піхоти, завданням якого було створення цієї нової гілки військ в Україні з нуля за американським зразком.

    Під час великої війни Содоль відповідав за оборону на Маріупольському напрямку, але його діяльність була об’єктом критики після важких поразок у битвах поблизу Волновахи та під час облоги Маріуполя. Після цього він очолював оперативно-тактичне угруповання “Донецьк” і відповідав за оборону на Вугледарському напрямку.

    У лютому 2024 року новий головнокомандувач Олександр Сирський запрошує досвідченого генерала до свого штабу, де він отримує командування Об’єднаними силами і оперативно-стратегічне угруповання “Хортиця”. Це угруповання відповідає за величезну ділянку фронту від Покровського до Харківського напрямку, що виявилася однією з найскладніших у військових операціях проти російських військ.

    Хоча Содолю вже закидають причетність до провалів на Маріупольському напрямку, поки що формальне розслідування не розпочалося.

    В чому звинувачують Содоля?

    Генерал Юрій Содоль, народився 26 грудня 1970 року в Чугуєві на Харківщині, у сім’ї з глибоким військовим корінням в артилерійській галузі. Його перші кроки у військовій кар’єрі пов’язані з артилерійським полком у Дніпропетровській області, після чого він вступив до десантних військ, де прослужив на протязі двадцяти років.

    Содоль пройшов шлях від командира групи до очолення 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ. У 2014 році він керував боєвими операціями десантників в складних умовах на Донбасі, в битвах за Слов’янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве, де бригада зазнала великих втрат.

    У січні 2015 року Содоль покинув 25-ту бригаду і став заступником командувача Десантно-штурмових військ, отримавши звання генерала того ж року. Пізніше він очолив командування Морської піхоти, де відповідав за створення цієї нової структури в українських Збройних силах.

    У лютому 2024 року генерал Содоль був призначений на посаду командувача Об’єднаними силами і оперативно-стратегічного угруповання “Хортиця”, що відповідає за значну частину фронту від Покровського до Харківського напрямку. Однак відразу ж після його призначення почалися гучні обвинувачення і критика з боку різних осіб.

    Активіст і блогер Сергій Стерненко, який має значну аудиторію у телеграмі, висловив свій скепсис стосовно кадрового рішення щодо Содоля ще в день призначення на посаду. Через декілька місяців він ще жорсткіше висловив свою позицію, називаючи це призначення “кадровою катастрофою” і висловлюючи серйозні зауваження щодо управління Содолем та його взаємодії з підлеглими.

    Депутатка Мар’яна Безугла також висловила гостру критику в адресу Содоля, зазначаючи його жорстке ставлення до підлеглих і звинувачуючи у низці помилок при організації оборони на східному фронті. Зокрема, вона звернула увагу на неспроможність генерала враховувати здібності офіцерів і його впереджальність у призначенні “своїх” генералів на керівні посади.

    Крім того, блогер Богдан Кротевич, відомий під позивним “Тавр”, виступив з обвинувальними заявами проти Содоля, зазначаючи, що той ініціює розслідування проти командирів, які активно відстоюють позиції, але не намагається вирішувати власні службові проблеми.

    Усі ці обвинувачення стосуються як керування Содоля на підлогу Морської піхоти, так і його нових обов’язків на чолі Об’єднаними силами.

    Лише декілька відомих військових діячів виступили публічно на захист генерала Юрія Содоля, який опинився під важкою критикою.

    Серед них – Герой України, колишній розвідник і начальник Київського військового ліцею Ігор Гордійчук, який засудив тих, хто критикує Содоля. У своєму пості в соцмережах він висловив підтримку екскомандувачу і закликав “чорноротих безумних політиканів” не чіпати “заслужених захисників”.

    Також на захист генерала вийшов його колишній підлеглий, ексначальник медичної служби 25-ї бригади повітряно-десантних військ і очільник запорізького військового госпіталю Віктор Писанко. Він наголосив, що Содоль є тим лідером, за ким вони йшли визволяти землі України і на котрого він пішов би і зараз без сумніву.

    Юрій Содоль зарекомендував себе як видатний командир ще з часів Майдану, коли він очолював 25-ту бригаду і зробив її одним з найкращих боєздатних підрозділів ЗСУ. Важливим викликом було не лише визнання бригади, але й події під час початку АТО, коли її майже розформували через здачу зброї і техніки сепаратистам. Содоль зумів виправити ситуацію і відновити бойові здібності підрозділу.

    Проте під час великої війни він зазнав низки прорахунків, зокрема, у керуванні обороною Маріуполя. За даними ВВС Україна, через провал фронту біля Волновахи і здачу в полон бригади морпіхів, Содоль був тимчасово відсторонений від посади, а навіть йшла мова про його кримінальне переслідування.

    Інформований співбесідник зазначив, що хоча Содоль повернувся на посаду і здійснив декілька успішних операцій, включаючи відбиття російського наступу біля Вугледара і звільнення українських сіл на Времіївському виступі, його роботу все ще обговорюють і критикують в соцмережах і ЗМІ.

    Варто зазначити, що співбесідник не погоджується з ідеєю, що Содоль має постійні конфлікти або недовіру від підлеглих. Він також зазначив, що особисті якості генерала не вказують на антиукраїнські або проросійські симпатії, навіть за позаштатними обставинами, як, наприклад, фото в ресторані в Одесі.

    Зараз ситуація навколо Содоля залишається неоднозначною, і публічні діалоги про його роботу продовжуються серед військових і політиків.

    Хто замість Содоля

    Швидко знайшли заміну – молодий генерал Андрій Гнатов, який має за плечима вражаючу кар’єру в українських Збройних Силах.

    Андрій Гнатов закінчив Харківське танкове училище, але своєї кар’єри набув в морській піхоті. Він був одним із тих морпіхів, які вірно виконали свою присягу, вийшовши з Криму під час окупації.

    Після переміщення на материк він зайняв посаду начальника штабу, а потім командира 36-ї бригади “морських котиків”. Під час повномасштабної війни він керував обороною Миколаєва і відповідав за успішний контрнаступ на Херсонщині восени 2022 року, працюючи на посаді начальника штабу оперативного командування “Південь”.

    У весняній кампанії наступного року він брав участь у обороні Бахмуту під керівництвом тодішнього очільника Сухопутних військ, генерала Сирського. Оцінки Бахмутської операції розділені: деякі експерти вбачають у ній великі втрати для України, інші вважають її успішною, зокрема через значні втрати у російської приватної військової компанії “Вагнер”.

    Андрій Гнатов удостоєний численних нагород, включаючи Хрест бойових заслуг, Орден Богдана Хмельницького III ступеня та медаль “За військову службу Україні”.

    “Гнатов – це дуже достойний офіцер. Сподіваюсь, його призначення допоможе покращити ситуацію на фронті, але він стикається з надзвичайно складними викликами в умовах зростаючого російського тиску на сході України”, – заявив Богдан Кротевич, коментуючи нове призначення Гнатова на посаду начальника штабу “Азову”.

  • Начальник штабу “Азов” подав заяву до ДБР на українського генерала за військові злочини

    Начальник штабу “Азов” подав заяву до ДБР на українського генерала за військові злочини

    Начальник штабу 12-ої бригади спеціального призначення НГУ “Азов” Богдан Кротевич подав заяву до Державного бюро розслідувань (ДБР) на українського генерала за вчинення “військових злочинів”. Імені генерала він не назвав.

    “Написав листа в ДБР із закликом розпочати розслідування проти одного військового генерала, який, на моє переконання, вбив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал”, – заявив Кротевич.

    Він зазначив, що спершу намагався донести інформацію про дії генерала вищому начальству, але “більшості це байдуже”.

    За словами Кротевича, в Україні “судять командирів батальйонів та бригад за втрату спостережного посту, але не судять генерала за втрату областей, десятків міст та тисяч солдатів”.

    Він також додав, що “військові зараз розуміють, про кого я говорю, бо 99 відсотків військових його ненавидять за те, що він робить”.

    “Ця людина починає розслідування проти командирів, які наступають і не втрачають позиції, проте проти себе він службові розслідування не ініціює. Мене це дістало, Рубікон перейдений”, – написав військовий.