Golosnovinua.com

Позначка: борги

  • Фінансова реструктуризація замість банкрутства: найбільша авіакомпанія Балтії AirBaltic залучає 350 млн євро для стабілізації

    Фінансова реструктуризація замість банкрутства: найбільша авіакомпанія Балтії AirBaltic залучає 350 млн євро для стабілізації

    Латвійська авіакомпанія AirBaltic розпочинає масштабну фінансову реструктуризацію під наглядом американського суду відповідно до глави 11 Кодексу США про банкрутство (Chapter 11). Ця юридична процедура дозволить авіаперевізнику реорганізувати боргові зобов’язання та загальну структуру капіталу без припинення операційної діяльності, отримавши тимчасовий захист від вимог кредиторів. Керівництво компанії категорично наголошує, що поточний процес не означає класичного банкрутства чи ліквідації, тому всі регулярні рейси виконуватимуться за розкладом, а придбані квитки та оформлені бронювання залишаються повністю чинними.

    Для підтримання необхідного рівня ліквідності на період проведення реорганізації авіакомпанія вже досягла домовленості про залучення нового цільового фінансування у розмірі 350 мільйонів євро за механізмом debtor-in-possession (DIP). Кредитні кошти під орієнтовно 12% річних надасть пул впливових міжнародних фінансових інституцій, організатором якого виступила компанія Strategic Value Partners, а безпосередніми кредиторами стануть Barclays, Hayfin Capital Management, Morgan Stanley та Oaktree Capital Management. За попередніми розрахунками менеджменту AirBaltic, цей фінансовий ресурс забезпечить стабільну роботу перевізника до остаточного завершення процесу реструктуризації, яке орієнтовно заплановане на червень 2027 року.

    На тлі тривалих збитків та загальної нестабільності на ринку компанія була змушена розробити жорсткий антикризовий бізнес-план. Нова стратегія передбачає суттєву оптимізацію парку літаків та максимальну концентрацію операційних зусиль виключно на найбільш рентабельних маршрутах, із незмінним збереженням головного транзитного хабу в Ризі. Крім того, через незадовільні фінансові показники керівництво AirBaltic офіційно призупинило підготовку до первинного публічного розміщення акцій (IPO), повністю виключивши цей інструмент із джерел залучення капіталу у 2026 році. Наразі компанія зосередиться на пошуку фінансування через приватних інвесторів, проте в разі невдачі цих перемовин перевізник не відкидає можливості звернення по екстрену фінансову допомогу до держави.

  • Боргова пастка для агресора: «дружні» країни перестали платити бізнесу РФ, заборгованість наближається до трильйона рублів

    Боргова пастка для агресора: «дружні» країни перестали платити бізнесу РФ, заборгованість наближається до трильйона рублів

    Компанії з так званих «дружніх» до Росії держав масово затримують виплати за зовнішньоекономічними контрактами та нарощують рекордні борги перед російським бізнесом. Станом на червень 2026 року сукупна заборгованість іноземних партнерів досягла безпрецедентних 967 мільярдів рублів (близько 11,4 мільярда доларів), збільшившись у річному вимірі більш ніж на 40%. Про це свідчать дані Росстату, які оголюють серйозні проблеми в торговельній логістиці Москви на тлі посилення міжнародного тиску.

    Хто заборгував найбільше: лідери неплатежів

    Основний обсяг прострочених і відтермінованих зобов’язань припадає на найближчих партнерів Кремля по простору СНД:

    • Казахстан: 401,3 млрд рублів (приблизно 4,75 млрд доларів);
    • Білорусь: 327,3 млрд рублів (приблизно 3,88 млрд доларів);
    • Узбекистан: 81,7 млрд рублів (приблизно 968 млн доларів).

    Санкційний зашморг та страх вторинних обмежень

    Ключовою причиною паралічу взаєморозрахунків стало суттєве посилення санкційної політики з боку Сполучених Штатів. Побоюючись вторинних санкцій та відключення від міжнародних фінансових систем, банки держав СНД запровадили багаторівневі комплаєнс-перевірки будь-яких транзакцій, пов’язаних із російськими контрагентами.

    Через неможливість здійснювати прямі банківські перекази компанії змушені будувати складні транзитні ланцюжки розрахунків через треті країни. У результаті тривалість проходження коштів розтягується на кілька місяців, а вже відвантажені товари тривалий час залишаються повністю неоплаченими, позбавляючи російських виробників оборотної ліквідності.

    Тиск конкурентів і кабальні відтермінування

    Додатковим ударом по позиціях експортерів з РФ став жорсткий тиск з боку китайських та турецьких постачальників, які активно витісняють російську продукцію з регіональних ринків. Щоб не втратити залишки клієнтської бази в Азії, російські виробники вимушено погоджуються на критично довгі відтермінування платежів, оскільки відмова від співпраці навіть з одним великим покупцем у поточному становищі загрожує повним закриттям збуту.

    За оцінками аналітиків, завислі мільярдні суми створюють серйозне фінансове навантаження на російські компанії в умовах екстремально високих облікових ставок центробанку та загального підвищення фіскального тиску всередині країни. Водночас зростає і зустрічна заборгованість самого російського бізнесу перед закордонними постачальниками: за рік цей показник зріс на 25% і досяг позначки у 506 мільярдів рублів (близько 6 мільярдів доларів), переважно зачепивши підприємства паливно-енергетичного комплексу, чорної та кольорової металургії, виробництва добрив та харчової промисловості.

     

  • Фінансовий крах саудівського проєкту: найбагатша ліга гольфу у світі офіційно стала банкрутом через мільярдні борги

    Фінансовий крах саудівського проєкту: найбагатша ліга гольфу у світі офіційно стала банкрутом через мільярдні борги

    Корпорація «LIV Golf Incorporated» разом зі своїми афілійованими структурами офіційно подала заяву про визнання неплатоспроможності та захист від кредиторів. Відповідне звернення за процедурою одинадцятої статті Кодексу про банкрутство Сполучених Штатів Америки було направлено до суду округу Джерсі у вівторок. Керівництво найбагатшої спортивної організації світу ініціювало добровільний процес глибокої реструктуризації під суворим судовим контролем. Головна мета цього безпрецедентного юридичного кроку полягає в проведенні масштабної рекапіталізації та врятуванні компанії від остаточної ліквідації всіх наявних активів.

    Фундаментальною причиною гучного фінансового падіння стала величезна прірва між реальними доходами та космічними витратами на утримання зірок великого спорту. Згідно з поданими офіційними судовими документами, загальна вартість усіх активів ліги наразі оцінюється в скромному діапазоні від ста до п’ятсот мільйонів доларів. Водночас боргові зобов’язання компанії значно перевищують цю цифру та становлять від п’ятсот мільйонів до одного мільярда доларів. Такий катастрофічний касовий розрив виник переважно через багатомільйонні довгострокові контракти, якими організатори намагалися переманити топових гравців із конкуруючих міжнародних турнірів.

    Ця подія фактично засвідчила повний крах агресивної експансійної стратегії Державного інвестиційного фонду Саудівської Аравії на світовому спортивному ринку. Починаючи з 2022 року, саудівські інвестори влили в розкрутку «LIV Golf Incorporated» неймовірну суму, яка експертами оцінюється у понад шість мільярдів доларів. Головною метою цих колосальних фінансових вливань було створення потужної монопольної альтернативи та прямий виклик традиційному лідеру – американській організації «PGA Tour». Однак надмірні витрати на гонорари спортсменам призвели до того, що ліга остаточно змушена переходити до значно скромнішої та максимально ощадливої моделі бізнесу. Втрата платоспроможності стала логічним наслідком гонки бюджетів, коли агресивні інвестиції не принесли очікуваних прибутків від телевізійних трансляцій та рекламних угод.

    Попри офіційну заяву про неплатоспроможність, арабські інвестори не залишають спортивний проєкт напризволяще. Державний інвестиційний фонд долучиться до процесу порятунку організації, добровільно надавши 49,6 мільйона доларів як тимчасове фінансування на весь перехідний період проходження складної юридичної процедури. Проте головним фінансовим донором та ключовим організатором нового плану виходу з масштабної кризи тепер виступає потужна інвестиційна компанія «BC Partners Credit».

    У межах запропонованої мирової угоди про реорганізацію очікується абсолютно історичний крок – компанія має перейти під прямий управлінський контроль самих спортсменів. Нові власники та кредитори планують повністю перезавантажити операційну діяльність ліги, стабілізувати фінансові потоки та відновити повноцінне проведення турнірів уже у 2027 році. Цей перехідний час критично необхідний для того, щоб узгодити всі юридичні нюанси, переглянути умови невигідних контрактів та вибудувати економічно обґрунтовану модель функціонування ліги.

  • Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Зруйновані мільйони через мізерний борг: компанія одіозного нардепа намагається збанкрутувати відомого виробника меду «Аскания-Пак

    Господарський суд міста Києва офіційно відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Аскания-Пак», яке є одним із найвідоміших вітчизняних виробників соусів та натурального меду під торговою маркою «Аскания». Приводом для ініціювання процедури стали боргові зобов’язання перед компанією «Агринол», пов’язаною зі скандальним народним депутатом.

    Суть конфлікту та позиція виробника меду

    За даними судового реєстру, формальною підставою для банкротства підприємства з багатомільйонними оборотами стала заборгованість за господарськими операціями у розмірі 330 600,98 гривні. Загальний річний дохід продовольчої компанії при цьому становить майже 800 мільйонів гривень, проте навіть попри такий масштаб бізнесу мізерний борг переріс у загрозу неплатоспроможності.

    У пресслужбі «Аскания-Пак» офіційно прокоментували ситуацію, зазначивши, що визнають основну суму заборгованості перед кредитором за періоди 2021–2022 років. Водночас компанія категорично не погоджується з додатковими фінансовими нарахуваннями, через які загальна сума претензій зросла до 607 509,18 гривні.

    «Аскания-Пак воздержалась от прямой оплаты Агринолу из-за появившейся в открытых источниках информации о связях компании с лицом, подозреваемым в государственной измене. При этом компания не отказывалась от своих финансовых обязательств и была готова выплатить основную сумму долга на основании решения суда. [Однако] Агринол не обращался с отдельным иском о взыскании основной суммы долга, а инициировал процедуру банкротства», – зазначили у продовольчій компанії.

    Подальші кроки та стабільність бізнесу

    Керівництво підприємства наголошує, що вважає відкриття справи про банкрутство необґрунтованим, тому вже готує апеляційну скаргу для оскарження рішення суду першої інстанції. Наразі жодні інші кредитори не заявляли власних майнових вимог до виробника в межах цього судового провадження.

    Попри юридичний тиск, підприємство продовжує працювати у звичному режимі, виконуючи всі поточні зобов’язання перед партнерами та споживачами. Представники компанії запевняють, що розпочатий судовий процес жодним чином не загрожує операційній діяльності інших юридичних осіб, які входять до складу загальної бізнес-групи «Аскания».

     

  • Загроза банкрутства Ferrexpo: компанія опинилася на межі дефолту через тиск влади та війну — FT

    Загроза банкрутства Ferrexpo: компанія опинилася на межі дефолту через тиск влади та війну — FT

    Гірничодобувна група Ferrexpo, один із найбільших у світі виробників залізорудних окатків, опинилася перед загрозою банкрутства через брак ліквідності, затримку повернення $90 млн ПДВ українським урядом та юридичний конфлікт навколо її найбільшого акціонера Костянтина Жеваго. Про це повідомляє видання Financial Times.

    Ключові факти та причини кризи

    • Критичний дефіцит коштів: Компанії необхідно залучити щонайменше $100 млн додаткового капіталу до середини вересня 2026 року, аби уникнути повного вичерпання резервів. На кінець червня її доступний залишок становив лише $27 млн.
    • Затримка з поверненням ПДВ: Українська держава утримує $90 млн у вигляді відшкодування ПДВ, що суттєво поглиблює дефіцит обігових коштів підприємства.
    • Зупинка видобутку: На початку серпня Ferrexpo призупинила видобуток через безпекові ризики після того, як російські безпілотники атакували партію вантажу компанії в Чорному морі. Наразі реалізація відбувається виключно зі складських запасів.
    • Конфлікт навколо Жеваго: Керівництво компанії стверджує, що бізнес опинився втягнутим у суперечку між державою та співзасновником Костянтином Жеваго, проти якого застосовано санкції та порушено кримінальні провадження.
    • Ризик судового розбору: У разі невдачі з залученням фінансування Ferrexpo не виключає подачі заяви про банкрутство.

    З заяви тимчасово виконуючого обов’язки голови ради директорів Ferrexpo Лучіо Дженовезе:

    «Ми вважаємо, що компанія Ferrexpo несправедливо виявилася втягнутою в суперечку між Україною та нашим найбільшим акціонером. Ми продовжуємо вести переговори з владою для розв’язання ситуації».

     

  • Борги на балансуючому ринку гальмують розвиток енергетики України

    Борги на балансуючому ринку гальмують розвиток енергетики України

    Хронічна заборгованість на балансуючому ринку залишається однією з ключових проблем української енергетики та стримує її розвиток за ринковими принципами. Про це заявила голова Української асоціації відновлюваної енергетики (УАВЕ) Ольга Євстігнєєва.

    За її словами, балансуючий ринок протягом багатьох років працює в умовах накопичених боргів, що не дозволяє йому функціонувати відповідно до закладених ринкових механізмів. У результаті, замість прозорої моделі, доводиться використовувати тимчасові рішення, тоді як обсяги заборгованості продовжують зростати.

    «Цей ринок, він хронічно в боргах, і це є дуже велика проблема. І тому сьогодні ми якраз теж будемо відстоювати цю позицію для того, щоб переходити від цього, умовно кажучи, “зоопарку ПСО”, яке існує, і впроваджувати якісь системні ринкові механізми», — заявила Євстігнєєва.

    Вона наголосила, що проблема не обмежується лише балансуючим ринком, а також негативно впливає на розвиток сектору відновлюваної енергетики. На її думку, для ефективної роботи енергоринку необхідно одночасно розвивати об’єкти «зеленої» генерації та системи накопичення енергії, щоб усі сегменти галузі працювали як єдина збалансована система.

    «Проблема боргів, вона є як на балансуючому ринку, так і може з’являтися на ринку ВДЕ. І оці всі такі девіації ринкові стоять для нас завданням, для того, щоб їх вирішити і щоб успішно об’єднатися з Європою», — підкреслила голова УАВЕ.

    За її словами, подолання системної заборгованості є необхідною умовою для подальшої інтеграції українського енергетичного ринку до європейського простору та впровадження сучасних ринкових правил.

    Раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначав, що причиною накопичення боргів на балансуючому ринку є не технічні недоліки, а підприємства критичної інфраструктури, які продовжують споживати електроенергію, однак тривалий час не розраховуються за отримані послуги.

  • Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Вода може різко подорожчати через мільярдні борги держави

    Тарифи на водопостачання та водовідведення в Україні можуть істотно зрости у разі, якщо центральна влада не компенсує багатомільярдну заборгованість перед підприємствами галузі. Про це заявила Асоціація міст України (АМУ), попередивши, що ситуація у сфері водоканалів наближається до критичної межі та може безпосередньо вплинути на вартість базових комунальних послуг для населення по всій країні.

    У зверненні правління АМУ, оприлюдненому на офіційному сайті організації, наголошується, що ключовою причиною фінансового дисбалансу у водопостачанні стала тривала невідповідність між фактичними витратами підприємств і тарифами, які встановлювалися раніше. Протягом останніх років тарифи на воду залишалися незмінними понад чотири роки, тоді як витрати водоканалів суттєво зросли через подорожчання електроенергії, пального, реагентів для очищення води, обладнання, запасних частин, а також підвищення заробітних плат працівників критичної інфраструктури.

    За оцінками АМУ, така ситуація призвела до формування значної заборгованості з різниці між економічно обґрунтованими тарифами та фактично затвердженими. Загальний обсяг боргу наразі оцінюється приблизно у 7 мільярдів гривень. Ці кошти, як зазначають у асоціації, мали б компенсуватися з державного бюджету, однак відповідного механізму або фінансування не було забезпечено в повному обсязі, що поставило підприємства водопостачання у складне фінансове становище.

    У зверненні підкреслюється, що водоканали в Україні є об’єктами критичної інфраструктури, які працюють в умовах постійних викликів, пов’язаних із війною. Багато підприємств змушені самостійно відновлювати пошкоджені або зруйновані мережі, забезпечувати резервне живлення через перебої з електропостачанням, а також підтримувати стабільне водопостачання навіть під час аварійних відключень. Усе це потребує додаткових фінансових ресурсів, яких підприємства наразі не мають.

    Асоціація міст України звернулася до центральної влади та президента із закликом ініціювати повне погашення заборгованості з державного бюджету. На думку представників організації, саме держава має взяти на себе відповідальність за накопичений борг, який виник унаслідок попередніх рішень щодо тарифної політики та регулювання галузі.

    В АМУ наголошують, що без термінового фінансового втручання ситуація може розвиватися у двох негативних напрямках: або подальше накопичення боргів підприємств і погіршення стану інфраструктури, або вимушене підвищення тарифів на місцях. У другому випадку рішення про зростання вартості води можуть ухвалювати органи місцевого самоврядування, які вже зараз попереджають про обмежені можливості компенсувати дефіцит коштів.

    Окрему увагу в асоціації звертають на нещодавні законодавчі зміни, зокрема закон №4777-IX, який передбачає удосконалення функціонування енергетичних ринків та посилення енергетичної стійкості. Документ, що набув чинності у березні, передав частину повноважень щодо встановлення тарифів на воду органам місцевого самоврядування. Водночас, як зазначають в АМУ, закон не передбачив чіткого механізму компенсації різниці в тарифах, яка накопичувалася протягом попередніх років.

    Представники асоціації вважають, що таким чином фінансове навантаження фактично було перекладене на місцеві громади, які не мають достатніх ресурсів для покриття багатомільярдних боргів. Це, на їхню думку, створює ризик нерівномірного підвищення тарифів у різних регіонах України та посилення соціальної напруги серед населення.

    У зверненні також зазначається, що водопостачальні підприємства працюють у надзвичайно складних умовах воєнного часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, перебої з електропостачанням та необхідність резервних систем живлення додатково збільшують витрати галузі. Попри це, тарифи для населення залишалися незмінними, що ще більше поглибило фінансовий розрив.

    У разі відсутності компенсації з державного бюджету, як підкреслюють в АМУ, органи місцевого самоврядування можуть бути змушені ухвалювати рішення про перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Це означатиме пряме зростання витрат для домогосподарств, підприємств та бюджетних установ, які користуються послугами водоканалів.

    В Асоціації міст України закликають центральну владу розглянути ситуацію як системну кризу у сфері житлово-комунального господарства та невідкладно ухвалити рішення щодо фінансового врегулювання заборгованості. У зверненні підкреслюється, що йдеться не лише про економічне питання, а й про забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, від якої залежить життєдіяльність міст і громад по всій Україні.

    Ситуація з тарифами на воду, за оцінками експертів, може стати одним із ключових викликів для уряду та місцевої влади у найближчий період, оскільки поєднує у собі фінансові, соціальні та інфраструктурні ризики.

  • «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    На українському енергоринку продовжує поглиблюватися масштабна боргова криза. Найбільші проблеми накопичуються на балансуючому ринку електроенергії, де взаємні неплатежі між НЕК «Укренерго» та учасниками ринку вже обчислюються десятками мільярдів гривень.

    Про це заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин.

    За його словами, станом на квітень 2026 року «Укренерго» заборгувало учасникам ринку близько 44 мільярдів гривень. Водночас самі учасники ринку винні компанії ще більше — приблизно 67 мільярдів гривень.

    «Переважну більшість цих грошей, 30 млрд, вони боргують на так званому балансуючому ринку», — зазначив Жупанин.

    Йдеться про сегмент ринку, який відповідає за баланс між виробництвом та споживанням електроенергії у реальному часі. Саме цей механізм є критично важливим для стабільності енергосистеми, особливо в умовах війни, атак на енергетичну інфраструктуру та постійних аварійних ризиків.

    Учасники ринку та експерти попереджають, що ситуація поступово стає критичною. Якщо проблему не вирішити, це може вплинути як на стабільність енергосистеми, так і на фінансову спроможність компаній готуватися до нового опалювального сезону.

    Жупанин звернув увагу, що борги перед домашніми та промисловими сонячними електростанціями поступово скорочуються. Однак на балансуючому ринку ситуація продовжує стрімко погіршуватися.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також заявляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку перед компанією вже досягла рекордного рівня за весь час існування енергоринку України.

    За його словами, проблема накопичується через окремі категорії споживачів і компаній, які не проводять повних розрахунків за електроенергію.

    У «Укренерго» визнають, що без системних змін ситуацію стабілізувати буде складно. Наразі готуються нові механізми врегулювання боргів, які можуть передбачати як зміни до урядових постанов, так і законодавчі ініціативи.

    Тим часом представники галузі озвучують ще тривожніші прогнози. Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський раніше заявляв, що загальний обсяг боргів на балансуючому ринку може сягнути 50 мільярдів гривень.

    На тлі постійних російських атак по енергетичній інфраструктурі проблема боргів стає не лише економічною, а й питанням енергетичної безпеки країни. Частина компаній уже заявляє про труднощі з модернізацією обладнання, ремонтами та підготовкою до зими через нестачу обігових коштів.

    Експерти попереджають: якщо боргова криза продовжить поглиблюватися, це може спричинити нові проблеми з фінансуванням ремонтних кампаній, розрахунками між виробниками електроенергії та стабільністю енергопостачання у пікові періоди споживання.

  • Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Суд стягнув з компанії Ахметова 15 млн грн на користь «Укренерго»

    Господарський суд Донецької області ухвалив рішення про стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» 15,46 млн грн заборгованості за послуги з передачі електричної енергії. Рішення у справі було прийняте 28 квітня, однак стало відомим лише після оприлюднення матеріалів у судовому реєстрі, що фактично надало йому публічного розголосу.

    Йдеться про господарський спір між двома ключовими учасниками енергетичного ринку України — оператором системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго» та розподільною компанією ДТЕК Донецькі електромережі, що входить до структури енергетичного холдингу ДТЕК.

    Як встановлено матеріалами справи, 1 січня 2024 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з передачі електроенергії. Згідно з цим договором, ДТЕК Донецькі електромережі зобов’язувалася своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, які надає оператор системи передачі. Однак, за позицією позивача, компанія систематично порушувала фінансову дисципліну, що призвело до накопичення значної заборгованості.

    Первісно НЕК «Укренерго» оцінювала суму боргу у 19,59 млн грн. Окрім основної заборгованості, компанія також заявила вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 84,4 тис. грн, посилаючись на прострочення виконання грошових зобов’язань та систематичні затримки платежів з боку відповідача.

    Під час розгляду справи суд дослідив акти приймання-передачі послуг і фінансові розрахунки сторін та встановив, що при визначенні суми позову позивач не врахував частину коригувань до актів, зокрема за травень 2025 року. Саме ці уточнення, як зазначено в матеріалах суду, вплинули на кінцевий розмір заборгованості та призвели до завищення первісно заявленої суми.

    У результаті перерахунку суд дійшов висновку, що фактичний розмір боргу, який підлягає стягненню, становить 15,46 млн грн. Суддя Оксана Чернова визначила, що саме ця скоригована сума відповідає підтвердженим обсягам наданих послуг за періоди жовтень–листопад 2024 року, а також березень–травень і червень–липень 2025 року з урахуванням уточнених актів звірки.

    Окремо суд переглянув нарахування 3% річних і зменшив їхній розмір із заявлених 84,4 тис. грн до 70,6 тис. грн. Таке коригування було здійснене з урахуванням уточненого основного боргу та фактичних періодів прострочення платежів.

    Водночас суд відхилив частину позовних вимог, що перевищували встановлену суму, визнавши їх необґрунтованими через невраховані коригування у первинних розрахунках.

    Окрему увагу в контексті справи привертає структура власності відповідача: бенефіціаром ДТЕК Донецькі електромережі є бізнесмен Рінат Ахметов, що додає справі резонансу на тлі триваючих фінансових суперечок у енергетичному секторі.

    У матеріалах справи також згадується, що подібні спори між учасниками ринку вже розглядалися раніше. Зокрема, у серпні 2025 року цей самий суд зобов’язав компанію ДТЕК Донецькі електромережі сплатити понад 5 млн грн штрафних санкцій та інфляційних втрат на користь НЕК «Укренерго» за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань.

    Таким чином, нове рішення стало черговим епізодом у тривалій серії господарських спорів між ключовими гравцями енергетичного ринку, які стосуються розрахунків за передачу електроенергії та дотримання фінансової дисципліни в умовах функціонування енергосистеми України.

  • “Це просто вимагання”: клієнти скаржаться на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття карток

    “Це просто вимагання”: клієнти скаржаться на “приховані” борги в Ощадбанку після закриття карток

    Клієнти Ощадбанку продовжують скаржитися на проблеми із закриттям рахунків та несподівані борги за банківське обслуговування. Черговий випадок набув розголосу після публікації відгуку на порталі Мінфін.

    За словами клієнта банку, його мати-пенсіонерка стала жертвою шахраїв і звернулася до відділення Ощадбанку по допомогу.

    Чоловік стверджує, що після інциденту співробітники банку порадили просто переказати кошти на інший рахунок, однак це не допомогло — вже через кілька годин шахраї знову отримали доступ до даних.

    Після повторного звернення жінка попросила повністю закрити всі рахунки та банківські картки.

    «Її запевнили, що все закрито, але довідку про закриття рахунків видавати відмовилися», — йдеться у скарзі.

    Згодом, приблизно через п’ять місяців, виявилося, що один із рахунків залишився активним.

    Через це банк почав автоматично нараховувати комісію за обслуговування картки, якою фактично ніхто не користувався.

    У результаті на рахунку утворився мінусовий баланс — близько 600 гривень боргу.

    «Це просто вимагання і кричуща безвідповідальність», — написав клієнт у своєму відгуку.

    Українець також заявив, що більше не рекомендує користуватися послугами банку через ризик подібних ситуацій.

    На тлі цього випадку в мережі знову почали активно обговорювати проблеми із закриттям банківських рахунків та автоматичними комісіями.

    Фінансові експерти радять клієнтам після закриття карток обов’язково вимагати офіційну довідку або письмове підтвердження про повне закриття всіх рахунків.

    Крім того, рекомендується періодично перевіряти інформацію у мобільному застосунку або через контакт-центр банку, щоб переконатися, що рахунок дійсно деактивовано.

    Раніше українці також повідомляли про випадки, коли їм надходили повідомлення про нібито борги від імені Ощадбанку навіть за відсутності активних рахунків у фінустанові.

    Також останнім часом клієнти інших банків, зокрема ПриватБанк, скаржилися на раптове зменшення кредитних лімітів та появу негативного балансу на картках.