Golosnovinua.com

Позначка: Борис Пісторіус

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині стрімко зростає кількість молодих чоловіків, які офіційно відмовляються від проходження військової служби, посилаючись на моральні або релігійні переконання. Така тенденція набирає обертів на тлі планів федерального уряду суттєво посилити Бундесвер і створити найпотужнішу конвенційну армію в Європі для стримування потенційної російської агресії. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними Федерального відомства у справах сім’ї, лише за перші шість місяців 2026 року до державних органів уже надійшло 5862 заяви від громадян, які просять офіційно визнати їх такими, що відмовляються від військової служби через переконання. Цей показник уже значно перевищив результат усього 2025 року, коли було подано 3879 таких заяв. Для порівняння, у 2024 році їхня кількість становила лише 2249, що свідчить про різке прискорення цієї тенденції.

    Станом на кінець травня 2026 року влада вже задовольнила 2667 відповідних звернень. Таким чином дедалі більше громадян користуються правом, гарантованим Основним законом Німеччини, який прямо забороняє примушувати людину до військової служби зі зброєю, якщо це суперечить її совісті.

    Конституція ФРН передбачає, що кожен громадянин має право відмовитися від служби у війську з моральних або релігійних міркувань. Якщо раніше цим правом користувалися порівняно рідко, то нині, на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі та війни Росії проти України, кількість таких заяв зростає рекордними темпами.

    Експерти пов’язують це не лише зі зміною суспільних настроїв, а й із намірами німецької влади реформувати систему комплектування армії. Після багатьох років скорочення військових можливостей Берлін активно працює над збільшенням чисельності Бундесверу та відновленням оборонного потенціалу країни.

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус запропонував нову модель комплектування збройних сил, яку вже називають “спрощеним призовом”. Відповідно до цієї концепції, усі 18-річні чоловіки повинні будуть заповнювати спеціальну анкету, у якій зазначатимуть своє ставлення до проходження військової служби та готовність вступити до армії. Крім цього, молодих людей планують запрошувати на обов’язковий медичний огляд. Для жінок участь у такій процедурі залишатиметься добровільною.

    Хоча офіційно загального військового призову в Німеччині наразі немає, багато громадян сприймають запропоновану реформу як можливий перший крок до його повернення. Саме тому частина молодих німців вирішує заздалегідь оформити статус особи, яка відмовляється від військової служби через переконання, щоб уникнути потенційних проблем у майбутньому.

    Аналітики зазначають, що зростання кількості таких заяв значною мірою пов’язане із загальною нестабільністю у сфері міжнародної безпеки. Війна в Україні, напруженість у Європі та побоювання щодо можливого залучення німецьких військових до миротворчих чи інших міжнародних операцій змушують частину молоді переосмислювати своє ставлення до військової служби.

    Водночас уряд Німеччини продовжує реалізовувати масштабну програму модернізації Бундесверу. Нині чисельність німецьких збройних сил становить близько 186 тисяч військовослужбовців, однак цього, на думку влади, недостатньо для виконання нових оборонних завдань. До 2035 року Берлін планує збільшити кількість особового складу приблизно до 260 тисяч добровольців.

    У разі якщо добровільна система набору не забезпечить необхідної кількості військовослужбовців, влада не виключає повернення до обов’язкового призову, який було призупинено ще у 2011 році. Раніше голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Рьовекамп заявляв, що такий сценарій цілком можливий, якщо реформа Бориса Пісторіуса не дасть очікуваного результату. За його словами, остаточне рішення щодо майбутньої моделі комплектування Бундесверу планують ухвалити до 31 липня наступного року.

    Паралельно Німеччина продовжує переглядати власну оборонну політику. Нещодавно федеральний уряд представив першу в історії країни Національну військову стратегію, у якій Росію офіційно назвали головною загрозою безпеці Європи. Саме цей документ визначає основні напрями розвитку німецьких збройних сил та пояснює необхідність їхнього масштабного посилення в найближчі роки.

  • Україна отримає сотні ракет ППО від Німеччини

    Україна отримає сотні ракет ППО від Німеччини

    За словами Пісторіуса, йдеться про постачання ракет класу «повітря–повітря» у кількості, що обчислюється тризначним числом, тобто щонайменше кількома сотнями одиниць. Він уточнив, що ці ракети будуть передані Україні безпосередньо з запасів Збройних сил Німеччини, що свідчить про готовність Берліна не лише фінансувати нові виробничі контракти, а й ділитися власними оперативними резервами для підтримки української ППО та авіаційних спроможностей.

    Окремо міністр наголосив, що Німеччина вже передала Україні додаткову систему протиповітряної оборони IRIS-T, яка є одним із ключових сучасних європейських комплексів для захисту від крилатих ракет, безпілотників та авіаційних ударів. Крім того, Берлін прискорив постачання керованих ракет для систем IRIS-T SLS та IRIS-T SLM, що дозволяє Україні оперативніше поповнювати запаси боєкомплекту та підтримувати стабільну роботу своїх підрозділів ППО в умовах інтенсивних російських атак.

    Пісторіус підкреслив, що підтримка України з боку Німеччини не обмежується лише постачанням озброєнь, а є частиною довгострокової стратегії посилення обороноздатності України та стримування російської агресії. Він зазначив, що союзники прагнуть забезпечити Україну всім необхідним для захисту повітряного простору, оскільки саме удари з повітря залишаються одним із головних інструментів тиску з боку Росії на цивільну інфраструктуру та енергетичну систему.

    Паралельно Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги вартістю близько 400 мільйонів доларів, який буде спрямований на посилення української системи протиповітряної оборони, закупівлю боєприпасів та постачання ракет для американських комплексів Patriot. Таким чином Берлін продовжує політику комплексної підтримки, поєднуючи передачу озброєнь із фінансовими внесками у спільні оборонні програми.

    На тлі цих рішень також стало відомо, що Велика Британія готує власний масштабний пакет допомоги, який включатиме сучасні радари, ракети для ППО та безпілотні системи британського виробництва. Це свідчить про координацію дій західних партнерів у напрямку посилення української протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів міжнародної підтримки.

    Окремо Борис Пісторіус у своїй заяві зазначив, що російський диктатор Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті, оскільки затягування війни призводить до зростання втрат і посилення внутрішніх проблем у Росії. За його словами, попри це Кремль продовжує обирати шлях ескалації, зокрема через масовані ракетні та дронові удари по території України, що лише підкреслює важливість подальшого зміцнення української ППО.

    Водночас Україна продовжує активно розвивати власні оборонні спроможності. За даними, озвученими під час міжнародних зустрічей, 18 червня було зафіксовано новий рекорд застосування безпілотних систем українськими силами. Цей показник перевищив як попередні українські результати, так і масштаби окремих атак безпілотників, які раніше здійснювала Росія. Така динаміка, за оцінками військових експертів, свідчить про стрімке зростання ролі дронових технологій у сучасній війні.

    Таким чином, нові постачання ракет від Німеччини розглядаються як важливий елемент загального посилення української системи протиповітряної оборони. В умовах постійних російських атак союзники України продовжують нарощувати військову допомогу, роблячи акцент на засобах захисту неба, які дозволяють зменшити наслідки ударів по цивільній інфраструктурі та підвищити загальну стійкість держави.

  • «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    «Путін у глухому куті»: Пісторіус зробив заяву про війну в Україні

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що російський лідер Володимир Путін опинився у стратегічному глухому куті у війні проти України, попри продовження бойових дій та спроби Москви зберегти військову ініціативу. Його заява пролунала на тлі загострення ситуації після атак безпілотників на російську столицю, які в РФ називають одними з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення.

    Про це Пісторіус сказав під час відкриття чергового засідання у форматі «Рамштайн», де країни-партнери України координують подальшу військову допомогу, постачання озброєння та стратегічну підтримку Києва. Він наголосив, що війна, розв’язана Росією, не досягає своїх цілей, натомість завдає дедалі відчутніших втрат як Україні, так і самій Росії, включно з людськими ресурсами, економікою та військовою інфраструктурою.

    За словами німецького міністра, попри те що Кремль продовжує ескалацію та намагається підтримувати тиск на фронті, фактичні результати війни свідчать про виснаження російських можливостей. Він зазначив, що Україна, навпаки, демонструє здатність завдавати дедалі серйозніших ударів по російських військових об’єктах і логістиці, що змінює загальну динаміку конфлікту та змушує Москву реагувати жорсткішою риторикою.

    Пісторіус підкреслив, що українська сторона неодноразово заявляла про готовність до переговорів і політичного врегулювання, зокрема це публічно озвучував президент Володимир Зеленський. Водночас, за його словами, Росія обирає шлях подальшої ескалації, ігноруючи дипломатичні можливості та продовжуючи воєнні дії, що лише поглиблює конфлікт і затягує його у часі.

    Окремо міністр звернув увагу на те, що російська стратегія не обмежується лише війною проти України, а також створює ширші ризики для безпеки Європи, зокрема для країн східного флангу НАТО. Він наголосив, що такі дії Росії розглядаються союзниками як фактор довгострокової нестабільності, який вимагає відповідної реакції з боку Заходу.

    Паралельно із заявами Пісторіуса у політичному та медійному просторі активно обговорюються наслідки нещодавніх атак безпілотників на Москву. Російські джерела повідомляли про значну кількість дронів, що прямували у бік столиці, а також про роботу систем протиповітряної оборони та тимчасові обмеження в роботі аеропортів. У місті фіксувалися перебої в авіасполученні, затримки рейсів та повідомлення про вибухи.

    Зокрема, за даними російських повідомлень, було уражено низку інфраструктурних об’єктів, серед яких і Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Там виникли пожежі, а частина обладнання зазнала пошкоджень. Ці події стали черговим сигналом про вразливість критичної інфраструктури навіть у глибокому тилу РФ, що, своєю чергою, вплинуло на політичні заяви російських чиновників про можливу ескалацію.

    На цьому тлі у Росії знову активізувалася риторика про «жорстку відповідь» та розширення ударів по території України, що в європейських столицях сприймається як потенційний сигнал до нового витка ескалації. Водночас союзники України наголошують, що ключовим фактором у війні залишається здатність забезпечувати стабільну військову підтримку Києва та посилювати оборонні можливості української армії.

    Зустріч у форматі «Рамштайн» цього разу зосереджена на довгостроковій стратегії підтримки України, включно з постачанням систем протиповітряної оборони, боєприпасів, далекобійних систем і розвитку оборонної промисловості. Учасники наголошують, що саме системна допомога дозволяє Україні не лише утримувати позиції, а й поступово змінювати баланс сил на полі бою.

    Таким чином, заява Пісторіуса стала частиною ширшої дискусії серед союзників України про перспективи війни, можливості Росії продовжувати наступальні дії та роль Заходу у стримуванні подальшої ескалації конфлікту.

  • Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, може відбутися важлива подія на шляху до створення спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи. За його словами, Україна та союзники готуються зробити перший практичний крок у напрямку розвитку нової системи захисту від балістичних загроз.

    Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

    Зеленський подякував Німеччині та іншим європейським країнам за підтримку України, а також за рішення й ініціативи, які планують обговорити під час чергового засідання у форматі «Рамштайн». Особливу увагу, за словами президента, сторони приділять питанню створення європейської антибалістичної системи, яка в майбутньому може суттєво посилити безпеку не лише України, а й усього континенту.

    «Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», — заявив Зеленський.

    Президент не розкрив деталей майбутньої співпраці, однак із його слів випливає, що йдеться про обмін технологіями, досвідом та напрацюваннями між українською та німецькою сторонами. Україна за понад чотири роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід протидії російським ракетним атакам, тоді як європейські партнери мають потужну виробничу та технологічну базу для розробки сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборонної промисловості. Напередодні за підсумками саміту країн G7 було досягнуто домовленостей щодо видачі ліцензій, які дозволять виробляти на території України не лише системи протиповітряної оборони, а й далекобійне озброєння. Це рішення може стати одним із ключових кроків до локалізації виробництва сучасних оборонних технологій та посилення обороноздатності держави.

    Паралельно партнери продовжують оголошувати нові пакети військової допомоги. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про виділення Україні додаткових 400 мільйонів доларів військової підтримки. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на закупівлю систем протиповітряної оборони, боєприпасів та ракет для комплексів Patriot.

    Крім того, Бельгія підтвердила намір передати Україні до кінця 2026 року сім винищувачів F-16 Fighting Falcon. Із них три літаки мають надійти у бойовій конфігурації, ще чотири будуть використані як джерело запасних частин для підтримки авіапарку.

    На тлі постійних російських ракетних атак питання створення багаторівневої системи протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів для України. Саме тому анонсована Зеленським подія може стати важливим етапом у розвитку спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами та наблизити появу нових механізмів захисту від балістичних ракет.

  • Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    У Європейському Союзі тривають складні переговори щодо подальшого використання мільярдів євро, призначених для підтримки України. Після того як Угорщина припинила блокування частини рішень, на рахунках Європейського фонду миру залишаються близько 6,6 млрд євро. Саме ці кошти стали предметом гострої дискусії між країнами-членами ЄС, оскільки частина держав виступає за їх негайне спрямування на допомогу Україні, тоді як інші вимагають компенсації за вже надану військову підтримку.

    Про це повідомляє польське видання RMF24 із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів між європейськими урядами.

    Суперечка виникла навколо механізму роботи Європейського фонду миру — спеціального інструменту ЄС, створеного для фінансування військової підтримки партнерських держав та компенсації країнам-членам витрат на передане озброєння. Від початку повномасштабної війни Росії проти України саме через цей механізм країни Євросоюзу отримували часткове відшкодування за зброю, боєприпаси та військову техніку, які передавали українським Силам оборони.

    Протягом останніх років фонд став одним із головних фінансових інструментів військової підтримки України. Завдяки йому країни ЄС могли оперативно постачати Києву озброєння, розраховуючи на подальше повернення частини витрачених коштів із загальноєвропейського бюджету.

    Однак із часом масштаби допомоги значно зросли. За даними джерел RMF24, загальний обсяг витрат країн Євросоюзу, які претендують на компенсацію через механізм фонду, вже досяг приблизно 43 млрд євро. Це значно перевищує наявні фінансові ресурси, тому повністю компенсувати всі витрати фактично неможливо.

    Саме через це між країнами-членами виникли серйозні розбіжності щодо того, як розпорядитися доступними 6,6 млрд євро.

    Найактивніше за отримання компенсацій виступає Польща. Варшава вважає, що правила фонду мають виконуватися в повному обсязі, а держави, які передали Україні значні обсяги військової допомоги, повинні отримати передбачені механізмом виплати.

    За оцінками польської сторони, йдеться приблизно про 2 млрд злотих, або близько 450 млн євро, які Польща розраховує отримати як компенсацію за вже передане українській армії озброєння.

    Заступник міністра оборони Польщі Томчик Цезари наголосив, що Варшава не підтримує спроби переглянути правила після того, як країни вже виконали свої зобов’язання та здійснили поставки.

    Польська влада переконана, що зміна механізму компенсацій заднім числом може створити небезпечний прецедент для всієї системи європейської співпраці. На думку Варшави, країни-члени ухвалювали рішення про передачу зброї, спираючись на діючі правила, тому їх перегляд після фактичного надання допомоги підриває довіру до спільних фінансових механізмів Євросоюзу.

    У Польщі також наголошують, що питання компенсацій безпосередньо пов’язане з можливостями подальшої військової підтримки України. Чим більше коштів буде повернуто країнам-доноркам, тим більше ресурсів вони зможуть спрямувати на нові закупівлі озброєння та модернізацію власних арсеналів.

    Подібної позиції дотримуються й деякі інші країни Центральної Європи. Зокрема, серед держав, які виступають за максимальне відшкодування витрат, згадують Словаччину та окремих інших учасників фонду.

    Водночас Німеччина пропонує інший підхід. У Берліні вважають, що нинішня безпекова ситуація вимагає концентрації ресурсів не на поверненні коштів до національних бюджетів, а на подальшому зміцненні обороноздатності України.

    Представники німецького уряду наголошують, що головною метою Європейського фонду миру має залишатися підтримка Києва в умовах триваючої війни. Саме тому, на думку Берліна, доступні 6,6 млрд євро доцільніше спрямувати на закупівлю нового озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони та іншої військової техніки для українських сил.

    У Німеччині також звертають увагу на те, що країна залишається одним із найбільших донорів України серед усіх держав Європейського Союзу. За останні роки Берлін виділив мільярди євро на військову, гуманітарну та фінансову підтримку Києва, тому питання повернення кількох сотень мільйонів євро не розглядається як критичне.

    Німецьку позицію підтримує низка країн Північної Європи. Скандинавські держави вважають, що доступні ресурси необхідно використовувати максимально ефективно саме для допомоги Україні, оскільки ситуація на фронті залишається складною, а потреба в сучасному озброєнні залишається надзвичайно високою.

    Франція займає більш збалансовану позицію. Париж загалом підтримує продовження фінансування військової допомоги Україні, однак водночас прагне забезпечити додаткові стимули для європейської оборонної промисловості.

    Французька сторона наполягає, що значна частина майбутніх закупівель повинна здійснюватися у виробників із країн Європейського Союзу. На думку Парижа, це дозволить не лише підтримати Україну, а й прискорити розвиток європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробничі потужності через зростання безпекових загроз.

    Дискусія навколо коштів фонду демонструє ширшу проблему, з якою стикається Євросоюз у процесі довгострокової підтримки України. Після більш ніж чотирьох років масштабної допомоги дедалі гостріше постає питання про те, як забезпечити стабільне фінансування військових поставок та водночас врахувати інтереси країн-донорів.

    Попри суперечки щодо механізмів розподілу коштів, більшість країн ЄС продовжують підтримувати необхідність подальшої допомоги Україні. Розбіжності стосуються переважно фінансових процедур та пріоритетів використання наявних ресурсів, а не самої підтримки Києва.

    Очікується, що найближчими тижнями питання буде предметом інтенсивних консультацій між представниками держав-членів Євросоюзу. Спочатку переговори проходитимуть на технічному рівні, після чого рішення можуть винести на розгляд послів країн ЄС та профільних міністрів.

    Від результатів цих переговорів залежатиме не лише доля 6,6 млрд євро, а й подальша модель фінансування військової допомоги Україні. Якщо сторони досягнуть компромісу, Київ може отримати додаткові ресурси для закупівлі озброєння та зміцнення обороноздатності. Якщо ж розбіжності збережуться, процес розподілу коштів ризикує затягнутися, що може вплинути на темпи реалізації окремих програм підтримки.

    На тлі цих дискусій європейські країни продовжують оголошувати про нові пакети допомоги Україні. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше повідомив про намір Берліна виділити додаткові 300 млн євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів для української армії. Це свідчить про те, що навіть на тлі внутрішніх суперечок у Євросоюзі підтримка України залишається одним із ключових напрямків європейської безпекової політики.

  • “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    “Росія готує новий удар по Європі”: прем’єрка Данії зробила тривожну заяву про майбутню агресію Кремля

    Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з жорстким попередженням щодо безпекової ситуації в Європі, заявивши, що Росія не відмовилася від своїх імперських амбіцій і може готувати новий етап агресії вже за межами України. На її думку, країни Європейського Союзу та НАТО повинні серйозно сприймати ризик подальшої ескалації, адже Кремль дедалі активніше демонструє готовність до конфронтації із Заходом.

    В інтерв’ю польському виданню Gazeta Wyborcza глава данського уряду наголосила, що не може передбачити точний сценарій розвитку подій, однак переконана: Європа зіткнеться з новою хвилею російської агресії.

    «На жаль, такий сценарій можливий. Я не можу передбачити, як і де саме загостриться ситуація. Я також не можу передбачити, з чим ми матимемо справу. Але я впевнена, що ми зіткнемося з новою хвилею агресії з боку Росії», – заявила Фредеріксен.

    За словами прем’єрки Данії, повномасштабна війна проти України від самого початку виходила далеко за межі українського питання. Вона переконана, що Кремль прагне не лише контролювати Україну, а й змінити систему безпеки в усій Європі, повернувшись до моделі сфер впливу, в якій Росія намагається диктувати умови сусіднім державам.

    «Ця війна з самого початку була про Росію. Росію, яка мріє про відбудову своєї імперії, яка претендує на право приймати рішення щодо Європи, хоча не має на це права», – наголосила очільниця данського уряду.

    Фредеріксен вкотре підкреслила, що підтримка України залишається найефективнішим способом стримування російської експансії. На її переконання, українські військові сьогодні фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всього європейського континенту.

    «Висновок може бути лише один, і він не змінився з початку цієї війни: ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо, будь-якою ціною», – заявила прем’єр-міністерка.

    Особливу увагу вона звернула на гібридні методи впливу, які Росія вже активно використовує проти західних країн. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, спроби впливу на вибори, кампанії дезінформації та інші інструменти дестабілізації.

    «З 2022 року ми бачимо, на що здатна Росія, і ми бачимо, як вона стає дедалі агресивнішою. Вона веде гібридну війну на нашій території, і я думаю, що вона готується до нападу», – зазначила Фредеріксен.

    Водночас глава уряду Данії визнала, що багато європейських держав досі не адаптувалися до нової реальності та продовжують діяти так, ніби епоха великих воєн у Європі залишилася в минулому.

    «Ми все ще поводимося так, ніби живемо в мирні часи», – зауважила вона.

    Заява данської прем’єрки прозвучала на тлі низки аналогічних попереджень від західних політиків, військових та розвідок. У квітні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін має намір зробити німецьку армію найсильнішою в Європі через зростаючу загрозу з боку Росії. Уряд Німеччини вже затвердив масштабне збільшення оборонних витрат та прискорення переозброєння Бундесверу.

    Ще одним тривожним сигналом стала оцінка нідерландської військової розвідки MIVD. У відомстві припустили, що після завершення активної фази війни проти України Росія може відновити свої військові можливості настільки швидко, що вже протягом року буде здатна створити загрозу країнам НАТО.

    Країни Балтії також відкрито заявляють про підготовку до можливих кризових сценаріїв. НАТО останнім часом посилює свою присутність на східному фланзі, збільшує кількість навчань і переглядає систему командування для прискорення перекидання військ до Латвії, Естонії та Литви у разі загострення ситуації.

    Окремо західні експерти звертають увагу на стратегічне значення острова Готланд у Балтійському морі. У Швеції неодноразово заявляли, що Росія теоретично може спробувати здійснити провокацію або локальну операцію для перевірки готовності Альянсу реагувати відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.

    На цьому тлі Данія продовжує активно підтримувати Україну як у військовій, так і у фінансовій сферах. Копенгаген входить до числа європейських держав, які надали Києву значні пакети військової допомоги, включно з артилерійськими системами, бронетехнікою та фінансуванням виробництва озброєння.

    Заява Метте Фредеріксен вкотре демонструє, що в багатьох європейських столицях дедалі серйозніше оцінюють ризики подальшого загострення безпекової ситуації. На думку західних політиків, результат війни в Україні безпосередньо вплине на майбутню стабільність Європи, а підтримка Києва залишається ключовим фактором стримування Росії та запобігання можливому розширенню конфлікту на інші країни континенту.

  • Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина оголосила про новий масштабний крок у військовій підтримці України. Під час візиту до Києва міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін профінансує створення в Україні центрів військової підготовки в межах ініціативи Європейського Союзу. На ці цілі Німеччина виділить понад 10 мільйонів євро.

    За словами Пісторіуса, кошти підуть на створення інфраструктури повноцінних навчальних закладів для українських військових. Йдеться не лише про підготовку особового складу під час війни, а й про довгострокову модернізацію української армії відповідно до стандартів НАТО та ЄС.

    “Ці навчальні заклади мають забезпечити високу боєготовність української армії навіть після можливого укладення мирної угоди з Росією”, — заявив очільник Міноборони Німеччини.

    Фактично Берлін уперше настільки відкрито говорить про підтримку української армії у перспективі “після війни”. У Німеччині наголошують: навіть якщо бойові дії завершаться дипломатичним шляхом, Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для України та всієї Європи. Саме тому західні партнери дедалі більше роблять ставку не лише на постачання зброї, а й на формування стійкої системи оборони всередині України.

    Пісторіус назвав створення навчальних центрів “одним із заходів майбутнього стримування”. Таким чином у Берліні фактично визнають: Європа вже готується до нового безпекового порядку, де Україна стане одним із ключових військових партнерів ЄС.

    Під час візиту до Києва німецький міністр також повідомив, що на території Німеччини від початку повномасштабної війни вже пройшли підготовку майже 27 тисяч українських військових. Йдеться про навчання екіпажів танків, артилеристів, операторів систем ППО, інженерів та інших спеціалістів.

    Німеччина сьогодні є одним із головних військових партнерів України в Європі. Після США саме Берлін залишається найбільшим постачальником військової допомоги Києву. Останніми місяцями Німеччина значно активізувала підтримку української ППО, постачання ракет до Patriot, бронетехніки та артилерійських систем.

    Візит Пісторіуса до Києва став особливо важливим на тлі посилення дискусій у Європі щодо довгострокової оборонної стратегії для України. У Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність створення “українського щита” — сильної армії, здатної стримувати Росію навіть без прямої участі військ НАТО.

    Окрему увагу сторони приділили й розвитку українського оборонного виробництва. Напередодні міністр цифрової трансформації та оборони України Михайло Федоров і Борис Пісторіус підписали лист про наміри щодо запуску Brave Germany — спільної українсько-німецької програми підтримки оборонних технологій та військових стартапів.

    Програма має допомогти Україні масштабувати виробництво дронів, систем зв’язку, засобів РЕБ та інших інноваційних рішень, які вже зараз активно використовуються на фронті. У Києві наголошують, що сучасна війна дедалі більше перетворюється на “війну технологій”, а Україна за останні роки стала одним із світових лідерів у сфері бойового застосування безпілотників.

    Президент Володимир Зеленський після зустрічі з Пісторіусом також повідомив, що Україна та Німеччина працюють одразу над шістьма спільними проєктами виробництва озброєння. Деталі цих програм офіційно не розкриваються, однак раніше західні медіа писали про можливе спільне виробництво систем ППО, боєприпасів та нових типів ракет.

    На тлі війни Німеччина поступово змінює власну оборонну політику. Якщо ще кілька років тому Берлін уникав масштабного військового залучення та обережно ставився до постачання зброї Україні, то зараз німецьке керівництво дедалі активніше виступає за посилення європейської оборони та переозброєння континенту.

    Сам Пісторіус став одним із найпопулярніших політиків Німеччини саме завдяки жорсткішій позиції щодо безпеки та підтримки України. У Берліні дедалі частіше визнають: війна Росії проти України стала точкою неповернення для всієї європейської системи безпеки.

    Водночас у Європі також розуміють, що підтримка України потребуватиме не місяців, а років. Саме тому нинішні проєкти — від військових навчальних центрів до спільного виробництва зброї — розглядаються не як тимчасова допомога, а як елементи нової довгострокової співпраці між Києвом і європейськими союзниками.

    На цьому тлі створення військових центрів в Україні може стати ще одним кроком до глибшої інтеграції української армії у європейський безпековий простір — навіть до формального вступу України в НАТО.

  • Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Росія випустила тисячі ракет і “Шахедів”, але Україна вистояла: Федоров розкрив головну проблему ППО

    Україна після однієї з найважчих зим від початку повномасштабної війни змогла досягти надзвичайно високих показників ефективності протиповітряної оборони. Сили ППО нині перехоплюють близько 90% російських ударних дронів типу “Шахед” та майже 80% крилатих ракет. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров після візиту до Києва міністра оборони Німеччини Борис Пісторіус.

    За словами Федорова, минула зима стала однією з найважчих для української енергетики та системи оборони. Росія майже вдвічі збільшила кількість комбінованих ударів по Україні, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору попередніх років. За кілька місяців, як зазначив міністр, окупанти запустили понад тисячу балістичних і крилатих ракет та приблизно 27 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed. Основною ціллю атак були енергетичні об’єкти, електропідстанції, ТЕС і критична інфраструктура, яку Росія намагалася вивести з ладу в період сильних морозів.

    Попри масштабний тиск, Україні вдалося уникнути катастрофічних блекаутів, а система ППО показала значно вищу ефективність, ніж прогнозували західні аналітики восени 2025 року. Візит Пісторіуса до Києва став не лише дипломатичним жестом підтримки, а й демонстрацією того, як саме Україна змогла адаптувати свою оборону до нової тактики російських атак.

    Німецькому міністру показали позиції так званої “малої ППО”, мобільні вогневі групи, системи боротьби з “Шахедами”, а також енергетичні об’єкти, які постраждали внаслідок російських ударів. За словами Федорова, саме поєднання класичних систем ППО, мобільних груп та новітніх технологій дозволило суттєво підвищити рівень перехоплення цілей.

    Особливу роль у захисті українського неба відіграють комплекси Patriot, які Україна отримала від партнерів. Саме вони дозволяють перехоплювати найнебезпечніші російські ракети, включно з окремими типами балістичних цілей. Німеччина стала одним із ключових партнерів у цьому напрямку. Берлін не лише передавав ракети для Patriot, а й фінансував механізм PURL — систему оперативного пошуку та передачі боєприпасів із запасів європейських країн у критичні моменти.

    Федоров наголосив, що кожна ракета для Patriot буквально рятувала життя українців і допомагала втримати енергосистему під час найважчих морозів. У Києві та інших містах України саме Patriot неодноразово перехоплювали російські “Кинджали” та інші високошвидкісні цілі, які Кремль вважав майже невразливими.

    Втім, попри успіхи, балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО. Якщо з “Шахедами” та крилатими ракетами українські сили вже навчилися ефективно боротися, то балістика потребує дорожчих і технологічно складніших систем перехоплення. Саме тому Україна зараз активно працює разом із Німеччиною та іншими партнерами над посиленням протибалістичного захисту.

    Йдеться не лише про додаткові батареї Patriot, а й про формування спільної європейської архітектури протиракетної оборони. На цьому тлі особливу увагу привертає співпраця німецького оборонного концерну Rheinmetall із компанією Destinus, які запускають у Європі виробництво нових крилатих ракет. У західних ЗМІ цей проєкт уже називають спробою створити альтернативу американським системам озброєння та зменшити залежність ЄС від США.

    Українська влада також дедалі більше робить ставку на технологічні рішення. У 2025–2026 роках Україна суттєво наростила власне виробництво дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та автоматизованих платформ виявлення цілей. За словами військових експертів, саме масове використання дешевших технологічних рішень дозволило Україні значно ефективніше боротися з “Шахедами”, які Росія запускала практично щоночі.

    На цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна “вийшла з найважчої зими у кращих позиціях”, а фронт нині стабілізовано. За його словами, рівень збиття російських дронів уже досяг приблизно 90%, що свідчить про адаптацію української системи оборони до нових умов війни.

    Однак у Росії також змінюють тактику. Останніми місяцями окупанти почали комбінувати атаки дронами та балістичними ракетами, намагаючись перевантажити українську ППО. Крім того, Москва активно модернізує “Шахеди”, роблячи їх менш помітними для радарів і стійкішими до РЕБ. Саме тому Україна постійно потребує нових систем ППО, ракет і технологій перехоплення.

    Візит Пісторіуса до Києва показав ще одну важливу річ: попри політичні суперечки всередині ЄС та дискусії у США щодо подальшої допомоги Україні, європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що українська ППО сьогодні фактично захищає не лише Україну, а й східний фланг усієї Європи. Якщо Росії вдасться зламати українську систему протиповітряної оборони, наслідки для безпеки континенту можуть бути значно ширшими, ніж лише чергові удари по українських містах.

    Саме тому Україна та її партнери зараз роблять ставку не лише на кількість ракет чи батарей Patriot, а й на створення нової моделі оборони, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизація, мобільні системи та інтеграція європейських оборонних технологій. І результати останньої зими свідчать: попри безпрецедентний російський тиск, ця модель починає працювати.

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.