Golosnovinua.com

Позначка: боєприпаси

  • В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

    В обхід затримок із постачанням Україна зможе купувати озброєння через агенцію НАТО

    Україна отримає можливість закуповувати озброєння, боєприпаси та військову техніку через централізовану закупівельну агенцію НАТО. Новий механізм може суттєво спростити придбання оборонної продукції, скоротити терміни постачання та зменшити витрати на забезпечення української армії.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на Financial Times.

    Йдеться про співпрацю з Агентством НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), яке спеціалізується на організації закупівель, матеріально-технічному забезпеченні та підтримці військових потреб країн Альянсу.

    Як працюватиме новий механізм

    Директорка з підтримки операцій NSPA Жаклін Борсбум пояснила, що нова домовленість дозволить Україні використовувати налагоджену систему закупівель НАТО.

    Зокрема, Київ отримає доступ до професійного досвіду фахівців агенції, відповідних сервісів підтримки та сформованої мережі оборонних підприємств.

    Очікується, що централізований механізм допоможе Україні ефективніше організовувати придбання необхідного озброєння та боєприпасів, використовуючи вже наявні закупівельні процедури.

    Важливою перевагою може стати економія завдяки масштабам закупівель. Співпраця з агенцією відкриває можливості для більш вигідних умов придбання військової продукції порівняно з окремими контрактами.

    Водночас конкретні обсяги майбутніх закупівель, їхня вартість та терміни перших постачань поки не оприлюднені.

    Домовленість на тлі напруження між Києвом і Вашингтоном

    Як зазначають західні медіа, рішення про розширення співпраці з НАТО ухвалюється в період ускладнення відносин між Україною та Сполученими Штатами.

    Зокрема, напруження посилилося після повідомлень про домовленість президента США Дональда Трампа з Росією щодо експорту дизельного пального, яка, за його словами, має сприяти зниженню цін на пальне у США.

    Додаткове занепокоєння української сторони викликали перебої в обміні розвідувальною інформацією та використанні супутникової системи Starshield.

    Водночас президент Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Осло сторони домовилися врегулювати проблемні питання співпраці.

    Що відбувається з постачанням ракет Patriot

    На тлі нових домовленостей залишається актуальною проблема затримок із передачею Україні американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація США затримує погодження окремих постачань цих боєприпасів від партнерських держав.

    Американська сторона пояснює затримки необхідністю забезпечити достатні запаси озброєння для власних збройних сил.

    Президент Зеленський 18 жовтня заявив, що Україна вже оплатила озброєння в межах програми PURL, однак Вашингтон погодив лише частину запланованих постачань.

    За словами глави держави, українська армія наразі отримує приблизно 12 ракет-перехоплювачів Patriot щомісяця, що значно менше від попередніх обсягів.

    Новий механізм співпраці з NSPA може стати додатковим каналом оборонних закупівель для України. Проте він не означає автоматичного скасування американських обмежень на передачу озброєння, для якого потрібен дозвіл Вашингтона.

  • Дипломатичний наступ на європейському треку: Андрій Сибіга провів переговори з главами МЗС партнерів щодо термінового постачання систем ППО та боєприпасів

    Дипломатичний наступ на європейському треку: Андрій Сибіга провів переговори з главами МЗС партнерів щодо термінового постачання систем ППО та боєприпасів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розгорнув масштабну дипломатичну роботу з ключовими європейськими союзниками задля прискорення та збільшення обсягів постачання критично важливої оборонної продукції. Як повідомив очільник зовнішньополітичного відомства на своїй офіційній сторінці в соцмережі X, переговори стали прямим продовженням нещодавніх інтенсивних міжнародних контактів президента Володимира Зеленського та української урядової делегації в Брюсселі та столицях країн Європейського Союзу. Головна мета поточної координації полягає в тому, щоб оперативно трансформувати досягнуті на вищому рівні політичні домовленості в конкретні юридичні рішення, укладені оборонні контракти та відчутне прискорення фізичних графіків передачі зброї для потреб Сил оборони України.

    Під час першого раунду переговорів Сибіга провів результативні консультації з очільниками зовнішньополітичних відомств Швеції, Фінляндії та Іспанії, які висловили повну готовність долучитися до конструктивного діалогу та посилити оборонну спроможність Києва. Окрім цього, глава української дипломатії погодив проведення двосторонніх зустрічей із міністрами закордонних справ Нідерландів, Польщі, Латвії та Федеративної Республіки Німеччина. У центрі уваги цих переговорів перебувають три нагальні напрями: екстрене посилення української системи протиповітряної оборони додатковими батареями та ракетами-перехоплювачами, безперебійне постачання артилерійських боєприпасів стандартів НАТО, а також активізація процесу офіційного відкриття перших переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.

    Український міністр підкреслив, що питання зміцнення ППО набуває вирішального значення напередодні складного зимового періоду, коли енергетична інфраструктура країни стає головною мішенню для щоденних російських комбінованих атак. За словами Сибіги, ворог не збавляє інтенсивності повітряного терору, тому будь-які бюрократичні паузи чи зволікання союзників із наданням засобів протиракетного захисту несуть пряму загрозу цивільному населенню. Паралельно партнери продовжують реалізацію спільних програм зміцнення стійкості: зокрема, Швеція ухвалила рішення спрямувати додаткові понад 5 мільйонів євро до Фонду підтримки транспортної інфраструктури України (UTSF), а Польща передала черговий спеціалізований пакет допомоги для захисту повітряного простору від російських атак. Системна робота з європейськими столицями покликана сформувати надійний безпековий щит та гарантувати стійкість українського тилу в умовах тривалої війни.

  • Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО

    Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству оборони та команді Офісу президента оперативно перевірити всі домовленості з партнерами щодо боєприпасів для F-16 і ракет для систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, перевірка має пройти окремо по кожній країні, кожній угоді та кожному пакету допомоги. Уже наступного дня президент очікує отримати оновлений графік фактичних постачань озброєння в Україну.

    Причина такого доручення — частина домовленостей, які вже були погоджені на рівні лідерів держав, досі не виконана на рівні урядових та військових команд.
    Зеленський окремо наголосив, що для України критично важливо отримати додаткові ракети для ППО саме у жовтні, на тлі нової хвилі російських атак по Києву, енергетиці та критичній інфраструктурі.

    Напередодні президент уже проводив переговори з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. У розмовах ішлося саме про посилення ППО та підтримку українських F-16.

    Зеленський заявив, що Україна вдячна Німеччині, Норвегії, Фінляндії та іншим державам, які готові пришвидшувати передачу озброєння. Водночас проблема зараз полягає у розриві між політичними домовленостями та їх практичною реалізацією.

    У вересні, наприклад, Канада оголосила пакет підтримки більш ніж на $2 млрд, до якого входять ракети для Patriot, амуніція для F-16, спільне виробництво дронів та допомога енергетиці.

    Німеччина також упродовж року працювала з Україною над пришвидшенням постачання критичних боєприпасів для ППО. Йшлося, зокрема, про ракети PAC-3 для Patriot, боєприпаси для IRIS-T та механізм PURL.

    Крім того, Україна і Німеччина домовилися про розвиток антибалістичних спроможностей та спільну роботу над ракетами-перехоплювачами.

    Окремий блок стосується винищувачів F-16. Україні потрібні не лише самі літаки, а й стабільне постачання боєприпасів, ракет та авіаційної амуніції для їхньої щоденної роботи.

    На тлі появи у РФ швидкісних і реактивних дронів питання стало ще гострішим. Україна прагне використовувати F-16 не тільки проти ракет чи авіації, а й для перехоплення частини безпілотників, що вимагає значної кількості відносно дешевих боєприпасів.

    Саме тому Зеленський наполягає, щоб партнери не просто оголошували нові пакети, а максимально швидко переводили їх у реальні поставки.

    Під час селекторної наради президент також заслухав доповіді військових, урядовців і керівників служб, відповідальних за захист критичної інфраструктури.

    Окремо перевірили виконання так званих планів стійкості в регіонах та великих містах. За словами Зеленського, у частині громад є відставання, тому військове командування разом із урядом має підготувати додаткові рішення для безпечнішого проведення робіт.

    Ще одним блоком наради стала ситуація у Києві після останніх російських атак.
    Президент заявив, що систему реагування на удари по критичній інфраструктурі столиці скоригували. Він наголосив, що всі заплановані захисні рішення мають бути реалізовані повністю, а ресурси — перерозподілені відповідно до нових ризиків.

    Зеленський також закликав київську владу бути готовою швидко реагувати на проблеми з інфраструктурою та забезпеченням населення.

    Найближчим часом президент очікує окремі доповіді прем’єр-міністра та головнокомандувача ЗСУ щодо рішень, ухвалених після селектора.

    Ситуація з ППО залишається однією з ключових проблем для України перед зимою. Росія останніми тижнями різко наростила використання балістичних ракет, ударних дронів і швидкісних безпілотників, що збільшує навантаження на українські системи перехоплення.

    Саме тому нинішня перевірка має показати, де саме виникли затримки між політичними обіцянками партнерів і фізичною доставкою ракет та боєприпасів в Україну.

    І головний дедлайн, який зараз ставить Київ, — жовтень. Президент прямо заявив, що додаткові ракети для ППО потрібні Україні вже цього місяця.

  • Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    Зміна клімату воскрешає смерть: аномальна спека змушує вибухати бомби часів світових війн у Європі

    У країнах Європейського Союзу масштабна хвиля лісових пожеж та екстремальна спека спровокували серію несподіваних детонацій боєприпасів часів Першої та Другої світових війн. Небезпечні знахідки, які десятиліттями непомітно лежали під землею, почали масово вибухати на територіях Франції, Бельгії, Німеччини та Нідерландів. Така ситуація створює смертельну загрозу не лише для рятувальних підрозділів, а й для місцевого цивільного населення, яке намагається врятуватися від стихії.

    Протягом багатьох років стабільні температурні показники та прогнозований рівень опадів допомагали зберігати старі снаряди, міни та авіаційні бомби у неактивному стані глибоко в ґрунті. Проте глобальна зміна клімату остаточно зруйнувала цей природний баланс. Нищівний вогонь випалює густі ліси та чагарники, що служили маскуванням для колишніх зон бойових дій, а критично високі температури викликають мимовільне займання вибухових речовин.

    «Зміна клімату викриває і реактивує те, що раніше було стабільним. Пожежі можуть запалити старі боєприпаси, а також спалити чагарники й кущі, які їх приховують», – наголосила науковиця з питань миру та конфліктів Лондонської школи східних та африканських досліджень Сара Нджері.

    Найбільше від непередбачуваних вибухів наразі потерпають європейські регіони з інтенсивним горінням лісових масивів. Зокрема, неподалік французького міста Бордо вогонь випадково оголив масштабне сховище артилерійських боєприпасів часів Другої світової війни. Схожа ситуація розгорнулася у бельгійській провінції Льєж, де стурбовані жителі неодноразово повідомляли про гучні звуки розривів. Через ці інциденти місцеві екстрені служби змушені кардинально змінювати протоколи гасіння пожеж, постійно враховуючи високий ризик раптової детонації застарілого збройного арсеналу.

    Безпрецедентна евакуація в мирний час та знищені регіони

    Паралельно з мінною небезпекою Франція переживає найкатастрофічніші лісові пожежі з моменту завершення Другої світової війни. Стихія вже безповоротно спопелила понад 116 тисяч гектарів лісів та унікальної рослинності. Найбільш критична ситуація розгортається на південному заході держави, де між містом Бордо та узбережжям Атлантичного океану повністю вигоріло близько 42 тисяч гектарів зелених насаджень.

    Масштаби лиха змусили французьку владу вдатися до максимальних заходів безпеки. Із західних передмість виноробного регіону Бордо та інших охоплених полум’ям територій довелося терміново вивезти від 197 до 220 тисяч осіб. За офіційними оцінками Міністерства внутрішніх справ Франції, ця рятувальна операція стала найбільшою евакуацією в історії країни у мирний час. Коли вогняний фронт впритул наблизився до прибережних населених пунктів, частині людей довелося рятуватися втечею на човнах водними шляхами.

    Тим часом сусідня Іспанія також продовжує виснажливу боротьбу з вогнем. Там неконтрольоване полум’я знищило вже сотні тисяч гектарів територій, вимагаючи постійної евакуації мешканців із найнебезпечніших зон. Найскладніша пожежна ситуація нині зберігається в іспанських провінціях Уельва, Кастельйон та Сеговія, де рятувальники працюють на межі людських можливостей.

     

  • Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Масштабні лісові пожежі, які охопили Європу влітку 2026 року, виявили ще одну небезпечну проблему. Вогонь та екстремально високі температури оголюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн, які десятиліттями залишалися під землею. Частина старих бомб, мін і снарядів уже детонувала через сильний жар. Про такі випадки повідомляли у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах.

    Про нову загрозу пише Associated Press. Нерозірвані боєприпаси особливо небезпечні для пожежників та інших екстрених служб: через ризик вибуху рятувальники не завжди можуть наблизитися до осередків займання і змушені боротися з вогнем із безпечнішої відстані.

    Пожежі змушують «прокидатися» боєприпаси, що пролежали в землі десятиліттями

    Під час двох світових воєн на території Європи залишилися величезні обсяги боєприпасів. Особливо багато їх на місцях колишніх масштабних боїв, військових полігонів та бомбардувань.

    Частина снарядів, авіабомб і мін не вибухнула та залишилася в ґрунті. Через понад 80 років після завершення Другої світової війни такі знахідки досі регулярно фіксують у різних країнах Європи.

    Але нинішні масштабні пожежі створили додатковий ризик. Полум’я знищує рослинність, яка десятиліттями приховувала боєприпаси, а висока температура може безпосередньо спровокувати детонацію вибухівки.

    Представник німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Йонас Тепе пояснив AP, що нерозірвані боєприпаси стають особливо небезпечними саме під час лісових пожеж, оскільки сильний жар здатний привести вибухівку в дію.

    Вибухи старих боєприпасів на тлі пожеж цього літа вже фіксували у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах. У деяких небезпечних районах до роботи доводиться залучати спеціалістів зі знешкодження вибухонебезпечних предметів.

    Особливо небезпечно на місцях великих битв

    Одним із проблемних районів стали Високі Фени — природний регіон на території Бельгії неподалік кордону з Німеччиною. Саме тут у роки Другої світової війни точилися запеклі бої.

    Ліси регіону досі приховують міни, бомби, снаряди та інші вибухонебезпечні залишки війни. Після капітуляції Німеччини в 1945 році такі боєприпаси продовжували становити смертельну загрозу: за даними місцевого історика Бернара Коллара, протягом перших чотирьох післявоєнних років вони забрали життя шістьох цивільних.

    У серпні Бельгія зіткнулася з найбільшою лісовою пожежею в сучасній історії країни. У Високих Фенах вогонь охопив близько 3 тисяч гектарів, а до боротьби зі стихією залучали сотні пожежників, військових, фермерів та авіацію. Особливу складність становлять торфовища: вогонь може проникати глибоко під поверхню й тліти протягом тривалого часу.

    Небезпека старих боєприпасів додатково ускладнює роботу рятувальників.

    Проблема для Бельгії далеко не нова. За інформацією AP, у країні щороку надходять понад 3 тисячі повідомлень про знайдені боєприпаси минулих воєн. Спеціалісти знешкоджують приблизно 200–250 тонн таких вибухонебезпечних предметів на рік.

    У Німеччині через боєприпаси пожежі доводиться гасити дистанційно

    Схожа проблема виникла й у Німеччині. Особливо небезпечними залишаються ліси, де під час Другої світової війни проходили великі битви або розташовувалися військові об’єкти.

    Через ризик детонації боєприпасів звичайні методи боротьби з вогнем там можуть бути надто небезпечними. У деяких районах Німеччини для гасіння пожеж застосовують дистанційно керовані машини з водяними гарматами, щоб не наражати пожежників на ризик вибуху.

    Цього літа в районі Гюртгенського лісу пожежа вже призводила до евакуації приблизно двох тисяч людей. Роботу рятувальників ускладнювали саме нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни.

    Небезпеку приховує не лише земля

    Сильна спека та посуха створюють ще одну проблему. Через падіння рівня води в європейських річках на поверхні з’являються предмети, які залишалися прихованими десятиліттями.

    Зокрема, посуха вже допомагала виявляти залишки німецьких військових кораблів, військову техніку та боєприпаси. У Будапешті владі доводилося перекривати міст Маргіт після того, як біля його основи через низький рівень води виявили бомбу часів Другої світової війни.

    Таким чином, екстремальна погода фактично повертає на поверхню небезпечну спадщину двох світових воєн — як із землі, так і з водойм.

    Європа переживає надзвичайно важкий сезон пожеж

    Проблема старих боєприпасів виникла на тлі одного з найважчих сезонів лісових пожеж у Європі.

    За даними Reuters станом на середину серпня, протягом 2026 року в Європі вигоріло понад 576 тисяч гектарів територій — площа, яка приблизно вдвічі перевищує площу Люксембургу.

    Великі пожежі цього літа фіксували у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Греції, Хорватії та інших країнах. Вони призводили до загибелі людей, масштабних евакуацій і знищення будинків.

    У Бельгії пожежа у Високих Фенах охопила близько 3 тисяч гектарів. У Хорватії через одну з великих пожеж евакуювали близько тисячі людей. Значні площі вигоріли також в Іспанії.

    Тепер до звичних ризиків — полум’я, задимлення, руйнування будинків та евакуації — додається ще одна загроза: вибухи боєприпасів, які залишилися в європейській землі після воєн XX століття.

    Фахівці попереджають, що проблема може зберігатися ще багато років. Повністю очистити величезні території колишніх полів бою від усіх вибухонебезпечних предметів надзвичайно складно. А дедалі спекотніші й сухіші літні періоди підвищують імовірність того, що пожежі діставатимуться до місць, де старі снаряди та бомби залишалися недоторканими десятиліттями.

  • Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    На великому підприємстві з виробництва боєприпасів у місті Коллеферро неподалік Рима сталася пожежа, яка супроводжувалася вибухом. За попередньою інформацією, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

    Про це повідомляє італійське агентство ANSA.

    Інцидент стався у четвер, 13 серпня, у Коллеферро, приблизно за 50 кілометрів на південь від Рима. Пожежа виникла на території колишнього заводу Simmel Difesa, який нині належить компанії KNDS Ammo Italy.

    За попередніми даними, вибух пролунав безпосередньо у цеху, де здійснюється пресування пороху. Місцеві жителі розповіли, що спочатку почули потужний вибух, після чого на території підприємства спрацювала система тривоги.

    На місце події оперативно направили кілька пожежних команд. Однак рятувальники зіткнулися з додатковою небезпекою: через можливість повторних детонацій вони не можуть одразу повноцінно розпочати роботи безпосередньо в осередку пожежі.

    Наразі фахівці оцінюють ситуацію на території підприємства та визначають, коли рятувальники зможуть безпечно приступити до ліквідації наслідків займання. Причини вибуху поки що не встановлені. Їх має з’ясувати відповідне розслідування.

    Підприємство має стратегічне значення для італійської оборонної промисловості. На ньому виробляють боєприпаси середнього та великого калібру, призначені для використання наземними та морськими силами. Крім того, завод виготовляє тверде паливо для аерокосмічних ракет-носіїв.

    Завод Simmel Difesa раніше був окремим підприємством, а нині входить до структури KNDS Ammo Italy. Італійська компанія є частиною європейської оборонної групи KNDS, яка працює у сфері виробництва сухопутної техніки, боєприпасів та іншого озброєння.

    KNDS має підтверджені поставки озброєння та боєприпасів Україні. Водночас сам факт належності заводу в Коллеферро до групи KNDS не означає, що саме KNDS Ammo Italy постачає озброєння українським військовим.

    Італійська дочірня компанія групи повідомляє про постачання своєї продукції більш ніж до 40 країн. Виробничі потужності підприємства є частиною європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробництво через зростання попиту на боєприпаси в Європі.

    Інцидент у Коллеферро стався на тлі масштабної уваги європейських країн до забезпечення України боєприпасами та системами протиповітряної оборони. Європейський Союз нещодавно закликав держави-члени, які мають ракети для комплексів Patriot на власних складах, якомога швидше передати їх Україні.

    Польща також розглядає можливість передачі Україні нової партії ракет для Patriot. Рішення щодо цього питання очікується найближчими днями.

    Водночас європейські країни стикаються з дефіцитом боєприпасів для американських систем протиповітряної оборони. За даними Politico, запаси ракет Patriot у Європі, які союзники можуть передати Україні, значно скоротилися.

    Попри стратегічне значення підприємства, наразі немає інформації, яка б пов’язувала пожежу та вибух у Коллеферро з війною в Україні чи будь-якими зовнішніми чинниками. Причини інциденту встановлюватимуть італійські правоохоронці та відповідні служби.

    Головним завданням рятувальників наразі залишається контроль ситуації та недопущення повторних вибухів. Інформація про можливі постраждалих також може уточнюватися після завершення первинних робіт на місці події.

  • «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    «Чи не приховували крадіжки?»: Ар’єв висунув резонансну версію вибухів на полігоні під Хмельницьким

    Після масштабної детонації боєприпасів на військовому полігоні у Хмельницькому народний депутат Володимир Ар’єв озвучив кілька можливих версій причин надзвичайної події — від недбалості та ворожої диверсії до спроби приховати можливі крадіжки боєприпасів. Водночас правоохоронці станом на вечір 31 липня офіційно не кваліфікували подію як диверсію, а слідство продовжує встановлювати всі обставини.

    Ар’єв, який очолює Хмельницьку обласну організацію партії «Європейська солідарність», у коментарі «Главкому» заявив, що масштаби вибухів, на його думку, свідчать про детонацію значного обсягу боєприпасів.

    За словами нардепа, «судячи з наслідків, винесло повноцінний склад». Він також заявив, що вибухову хвилю могли відчувати в радіусі до 10 кілометрів, а зона ураження, за його оцінкою, могла сягати приблизно чотирьох кілометрів.

    Ар’єв поставив питання про те, що саме стало причиною події: службова недбалість, ворожа диверсія чи можливе приховування нестачі боєприпасів.

    При цьому важливо, що ці слова є політичною оцінкою та припущенням народного депутата. Правоохоронні органи наразі не повідомляли про встановлення фактів крадіжок або навмисного підриву складу.

    За офіційною інформацією, надзвичайна подія сталася 31 липня на території одного з військових полігонів у Хмельницькій області. Близько полудня там почалася неконтрольована детонація боєприпасів.

    Унаслідок вибухів четверо військовослужбовців отримали поранення. Їх госпіталізували, медики надавали необхідну допомогу. Ще з кількома військовими певний час не було зв’язку.

    За даними Сил спеціальних операцій, йшлося про п’ятьох військовослужбовців, місцезнаходження яких встановлювали після вибухів.

    Через тривалу детонацію рятувальники, військові та слідчі не могли одразу потрапити безпосередньо до епіцентру події. Активні розриви боєприпасів, за наявною інформацією, припинилися приблизно о 19:00 31 липня.

    Лише після цього стало можливим поступове обстеження території та документування наслідків.

    Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими або іншими небезпечними речовинами, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

    Саме ця попередня кваліфікація наразі залишається офіційною. Версія диверсії окремо правоохоронцями публічно не підтверджена.

    За інформацією «Главкому», полігон належить військовій частині, яка входить до складу Об’єднаних сил швидкого реагування Сухопутних військ ЗСУ. Офіційні структури детальної інформації про підрозділ не розкривали.

    Додаткову увагу до інциденту привернув збіг у часі з кадровими перестановками у військовому керівництві та Службі безпеки України.

    Напередодні, 30 липня, відбулися зміни у керівництві Сухопутних військ. Також президент Володимир Зеленський звільнив низку керівників регіональних управлінь СБУ.

    Втім, прямого зв’язку між цими кадровими рішеннями та вибухами на полігоні наразі не встановлено. Будь-які спроби пов’язувати ці події залишаються припущеннями до появи висновків слідства.

    Ар’єв також згадав попередні випадки вибухів на військових складах в Україні та заявив, що в минулому окремі подібні інциденти були пов’язані з диверсійною діяльністю Росії.

    Водночас кожен такий випадок має окремі обставини, а тому переносити висновки з минулих розслідувань на нинішню подію без доказів некоректно.

    На момент появи перших повідомлень мешканці Хмельницького чули серію дуже потужних вибухів. При цьому повітряну тривогу в місті не оголошували, що одразу викликало багато запитань у місцевих жителів.

    Пізніше військові офіційно повідомили, що вибухи були пов’язані саме з надзвичайною ситуацією на полігоні, а не з російською ракетною чи дроновою атакою.

    Після інциденту почалися допити командування та особового складу військової частини. Слідчі мають встановити, які саме боєприпаси зберігалися на полігоні, чи дотримувалися правила їхнього розміщення та зберігання, що стало первинним джерелом займання або вибуху та чи були порушення з боку відповідальних посадових осіб.

    Окремим питанням залишається масштаб запасів боєприпасів на території полігону. Саме на цьому акцентував увагу Ар’єв, заявивши, що обсяг детонації, на його думку, виглядав нетипово великим.

    Однак без офіційних даних про кількість і тип боєприпасів робити висновок про наявність повноцінного складу поки зарано.

    Таким чином, станом на зараз є три головні версії, які публічно обговорюються: порушення правил поводження з боєприпасами, можлива ворожа диверсія та версія про навмисне приховування нестачі. Але лише перша з них наразі відображена в офіційній правовій кваліфікації слідства.

    Правоохоронці продовжують роботу, а остаточну причину вибухів мають встановити після огляду території, експертиз, допитів військових та аналізу документів щодо зберігання і обліку боєприпасів.

  • На полігоні у Хмельницькій області вибухнули боєприпаси: є поранені військові

    На полігоні у Хмельницькій області вибухнули боєприпаси: є поранені військові

    У Хмельницькій області на території військового полігону сталася детонація боєприпасів. Унаслідок надзвичайної події четверо військовослужбовців отримали поранення, ще з кількома військовими наразі відсутній зв’язок.

    Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    За попередніми даними, поранених військових госпіталізували до медичного закладу, де їм надають необхідну допомогу. Медики встановлюють ступінь тяжкості отриманих травм.

    Крім того, триває з’ясування місцеперебування кількох військовослужбовців, які перебували на полігоні під час вибухів. Зв’язок із ними поки що відсутній.

    Після інциденту правоохоронці розпочали досудове розслідування. Слідчі вже проводять допити командування та військовослужбовців відповідної військової частини.

    Огляд місця події буде проведено після повного припинення детонації боєприпасів та забезпечення безпечного доступу до території полігону.

    Попередньо кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 414 Кримінального кодексу України — порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими чи іншими небезпечними речовинами, якщо це через необережність або недбалість призвело до тяжких наслідків.

    Нагадаємо, 31 липня жителі Хмельницького повідомили про кілька потужних вибухів, які пролунали без оголошення повітряної тривоги. Згодом у Силах спеціальних операцій ЗСУ підтвердили, що причиною вибухів стала надзвичайна подія на полігоні однієї з військових частин у Хмельницькій області.

    Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту та причини детонації боєприпасів. Інформація щодо військовослужбовців, із якими втрачено зв’язок, уточнюється.

  • Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами

    Біля ресторану в Києві знайшли куртку з гранатами

    У Дніпровському районі Києва правоохоронці вилучили два корпуси гранат і запал, які виявили у покинутій куртці біля одного із закладів громадського харчування. Небезпечну знахідку помітили перехожі, після чого на місце викликали поліцію. Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції у місті Києві.

    За даними правоохоронців, повідомлення про підозрілий предмет надійшло близько 13:00. Свідки розповіли, що на перилах сходів, які ведуть до ресторану, лежала залишена без нагляду куртка. Через підозрілий вигляд речей громадяни вирішили не торкатися знахідки та повідомили про неї до поліції.

    Після прибуття на місце події правоохоронці оглянули куртку та виявили всередині два корпуси гранат і запал до них. З огляду на потенційну небезпеку територію перевірили вибухотехніки, які безпечно вилучили боєприпаси для подальшого дослідження.

    До роботи на місці були залучені слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції, фахівці вибухотехнічної служби та інші профільні підрозділи. Правоохоронці провели першочергові слідчі дії, зафіксували обставини події та вилучили знайдені предмети як речові докази.

    Наразі слідчі вирішують питання щодо правової кваліфікації інциденту. Також встановлюється, чи були корпуси гранат споряджені вибуховою речовиною, а також їхній тип і походження. Окрему увагу правоохоронці приділяють встановленню особи, яка залишила куртку біля ресторану, та з’ясуванню мотивів її дій.

    Поліція аналізує записи камер відеоспостереження, опитує можливих свідків і перевіряє інформацію, яка може допомогти встановити обставини появи небезпечних предметів поблизу закладу громадського харчування.

    У Національній поліції вкотре нагадали громадянам, що у разі виявлення підозрілих предметів або можливих боєприпасів категорично не можна торкатися їх чи намагатися самостійно переміщати. У таких випадках необхідно відійти на безпечну відстань, попередити інших про небезпеку та негайно повідомити про знахідку за номерами 102 або 101. Слідчі дії у справі тривають.

  • Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Україна вперше отримала новітні снаряди Rheinmetall: чим вони особливі

    Сили оборони України вперше отримали новітні артилерійські боєприпаси RH1412 від німецького оборонного концерну Rheinmetall. Це перша поставка цього типу снарядів безпосередньо із нового виробничого майданчика компанії в німецькому місті Унтерлюсс. У концерні наголошують, що RH1412 є найсучаснішим продуктом у лінійці артилерійських боєприпасів Rheinmetall, а його передача Україні стала важливим етапом розширення військово-технічної співпраці між Києвом і німецьким виробником.

    Як повідомили у Rheinmetall, перша партія включає “невелику п’ятизначну кількість” артилерійських снарядів, однак точний обсяг поставок із міркувань безпеки не розкривається. Разом із боєприпасами українські військові також отримали метальні заряди, виготовлені на інших підприємствах виробничої мережі концерну.

    У компанії зазначили, що це перший випадок, коли артилерійські снаряди для України постачаються саме із заводу в Унтерлюссі. До цього українська армія отримувала боєприпаси Rheinmetall, вироблені на інших підприємствах концерну.

    Наразі, за інформацією виробника, вже виконано понад половину загального контракту. Завершити постачання решти замовлених боєприпасів Rheinmetall планує до кінця 2026 року.

    Особливу увагу в концерні звертають на характеристики RH1412. Це найновіший 155-міліметровий артилерійський снаряд, створений із урахуванням сучасних вимог до ведення бойових дій. Боєприпас сумісний із широким спектром артилерійських систем калібру 155 мм, які перебувають на озброєнні країн НАТО та вже активно використовуються українськими військовими.

    Серед головних переваг RH1412 виробник називає збільшену дальність стрільби, високу точність ураження цілей та ефективність під час виконання бойових завдань. Саме такі характеристики мають особливе значення в умовах сучасної війни, де артилерія залишається одним із ключових елементів вогневої підтримки.

    У Rheinmetall зазначають, що через різке зростання попиту на артилерійські боєприпаси після початку повномасштабної війни Росії проти України компанія активно нарощує виробничі потужності. Для цього концерн інвестує значні кошти як у модернізацію вже існуючих підприємств, так і у будівництво нових заводів із виробництва боєприпасів та метальних зарядів.

    Rheinmetall сьогодні є одним із найбільших виробників великокаліберних боєприпасів у світі та одним із ключових партнерів України у сфері оборонної промисловості. Компанія не лише постачає артилерійські снаряди, а й бере участь у реалізації інших оборонних проєктів, спрямованих на посилення української армії.

    Останнім часом співпраця між Україною та німецьким концерном суттєво розширилася. Раніше повідомлялося, що Україна уклала з Rheinmetall контракт на закупівлю артилерійських боєприпасів на десятки мільйонів євро. Крім того, уряд Німеччини виділив 300 мільйонів євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі та постачання артилерійських снарядів для Збройних сил України.

    Водночас Rheinmetall продовжує залишатися об’єктом політичного тиску з боку Росії. Зокрема, нещодавно стало відомо, що російська сторона намагається через власну судову систему висунути фінансові претензії до німецького оборонного концерну, вимагаючи від компанії багатомільйонні компенсації.

    Передача Україні новітніх RH1412 свідчить про подальше поглиблення оборонного партнерства між Києвом та європейськими виробниками озброєння, а також про продовження міжнародної підтримки українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.