Golosnovinua.com

Позначка: бпла

  • Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

    Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

    Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

    Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

    Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

    Понад 1300 безпілотників за добу

    Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

    За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

    Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

    Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

    Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

    Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

    Росія втратила десятки артилерійських систем

    Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

    За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

    Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

    Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

    Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

    Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

    Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

    Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

    Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

    За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

    Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

    Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

    Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

    Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

    Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

    Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

    Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

    Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

    Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

    Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

    Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

    Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

    Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

    Інтенсивність бойових дій залишається високою

    Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

    За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

    Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

    Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

    Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

    Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

    Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

    Що означають останні цифри Генштабу

    За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

    Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

    Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

    Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

    Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

  • Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Склади дронів, боєприпасів і вузол зв’язку: ЗСУ накрили одразу кілька важливих цілей РФ

    Сили оборони України протягом 5 жовтня та в ніч проти 6 жовтня завдали серії ударів по військових об’єктах російських військ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської та Херсонської областей.

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, серед уражених цілей — телекомунікаційний вузол, пункт управління російського підрозділу, склад безпілотників, склад боєприпасів, а також райони зосередження живої сили противника.

    У районі тимчасово окупованого Донецька Сили оборони завдали удару по телекомунікаційному вузлу російських військ. Такі об’єкти використовуються для забезпечення зв’язку та управління між підрозділами, тому їх ураження може ускладнювати координацію дій окупаційних сил.

    На Херсонщині, в районі Щасливцевого, українські військові атакували пункт управління одного з підрозділів російської армії.

    Окремо удари були завдані по районах зосередження особового складу РФ. Йдеться про Сокологірськ у Луганській області та Бурлацьке на Донеччині.

    На Луганщині Сили оборони також уразили два важливі тилові об’єкти. У районі Сіверськодонецька атаковано склад безпілотних літальних апаратів, а поблизу Хрустального — склад боєприпасів російських військ.

    У Генеральному штабі наголосили, що українські сили продовжують системно завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника та об’єктах, які забезпечують його бойові дії.

    Ураження тилових об’єктів залишається одним із важливих напрямів української тактики. Склади БпЛА та боєприпасів безпосередньо впливають на здатність російських підрозділів вести бойові дії, а удари по пунктах управління та комунікаційній інфраструктурі можуть порушувати їхню взаємодію та передачу команд.

    Ситуація особливо актуальна для Донеччини та Луганщини, де бойові дії залишаються інтенсивними. «Ненька інфо» раніше писала про ситуацію на півночі Донеччини, де українські війська у межах операції «Вівальді» заявляли про удари по російських логістичних маршрутах і ліквідацію центрів інфільтрації. 

    Окремий ризик для прифронтових районів становить масове використання російських безпілотників. У Святогірській громаді на Донеччині місцева влада описувала ситуацію так, що на окремих ділянках дрони фактично постійно присутні в небі та контролюють логістичні дороги. Детальніше про це «Ненька інфо» писала в матеріалі «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту.

    Серія ударів відбулася одночасно з активними бойовими діями і повітряними атаками РФ. У ніч проти 6 жовтня Росія, за даними Повітряних сил, застосувала проти України 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних, а ППО збила або подавила більшість цілей. «Ненька інфо» вже писала про цю атаку та її наслідки.

    Таким чином, удари 5–6 жовтня були спрямовані не на одну конкретну ділянку фронту, а одразу на кілька елементів російської військової системи — зв’язок, управління, запаси боєприпасів, дрони та особовий склад.

  • Масштабні пожежі й сильне задимлення: Росія вночі накрила ударами Одещину

    Масштабні пожежі й сильне задимлення: Росія вночі накрила ударами Одещину

    Одеська область у ніч на 5 жовтня зазнала масованої російської повітряної атаки. Під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі та сильне задимлення, через що до обстеження територій залучили спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС. За попередньою інформацією влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Про наслідки нічної атаки вранці повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його даними, Росія здійснила масований удар по регіону, а цілями стали одразу кілька типів цивільної інфраструктури.

    Після ударів у різних місцях почалися пожежі. На оприлюднених владою та рятувальниками кадрах видно значні осередки займання і густий дим над територіями, де працювали підрозділи ДСНС.

    Станом на ранок усі пожежі вдалося ліквідувати.

    Через задимлення перевіряли повітря

    Особливу увагу рятувальники приділили сильному задимленню після удару по промислових об’єктах.

    Спеціалісти радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС провели заміри на місцях пожеж. За результатами обстеження небезпечних речовин у повітрі не виявили.

    Така перевірка проводиться у випадках, коли після великих пожеж або пошкодження промислових об’єктів існує ризик потрапляння небезпечних продуктів горіння у повітря.

    За інформацією Одеської ОВА, ситуація після ліквідації вогню була контрольованою, а відповідні служби продовжували працювати на місцях влучань і усувати наслідки атаки.

    Пошкоджено дачний будинок у Вилковому

    Окремі подробиці з’явилися і щодо Ізмаїльського району області.

    Ізмаїльська районна державна адміністрація повідомила, що під час нічної повітряної атаки у Вилковому було пошкоджено дачний будинок.

    За даними районної влади, удар припав по цивільній інфраструктурі. Інформації про постраждалих не надходило.

    Таким чином, географія нічної атаки охопила не лише об’єкти промисловості й портового господарства, а й житловий та дачний сектор.

    На момент публікації повного переліку пошкоджених об’єктів влада ще не оприлюднювала.

    Одеські порти залишаються однією з регулярних цілей атак

    Одеська область упродовж повномасштабної війни систематично зазнає російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Порти регіону відіграють ключову роль в українському експорті, зокрема в транспортуванні зернових та іншої продукції морським коридором.

    Одеська ОВА раніше повідомляла, що навіть на тлі регулярних атак морські порти області продовжують працювати та залишаються важливою частиною української економіки і глобальної продовольчої логістики.

    Це далеко не перша масштабна атака на портову інфраструктуру регіону.

    У березні Росія масовано атакувала південь Одещини ударними безпілотниками. Тоді пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної, промислової та портової інфраструктури, а також баржа і приватне житло.

    Про той удар раніше писала «Ненька інфо». Росія масовано атакувала південь Одещини дронами, пошкоджено портову інфраструктуру — Ненька інфо

    Ще один удар стався 20 березня. Тоді, за даними влади, російські безпілотники пошкодили два цивільні судна, які перебували біля причалів, а також портову інфраструктуру. Судна були завантажені зерном. Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти — Ненька інфо

    У вересні Одещина також пережила важкий удар

    Масованих атак область зазнавала і зовсім недавно.

    У ніч на 1 вересня російські війська застосували проти регіону реактивні безпілотники, баражуючі боєприпаси та крилаті ракети. Пошкоджень тоді зазнали об’єкти житлової, енергетичної та портової інфраструктури в кількох районах.

    «Ненька інфо» повідомляла, що серед цілей була також поромна переправа, яка забезпечує сполучення в напрямку Румунії. Пекельна ніч на півдні: РФ атакувала поромну переправу та житлові квартали Одещини — Ненька інфо

    Наприкінці вересня внаслідок чергових ударів по Одещині було пошкоджено цивільне підприємство, портову інфраструктуру, ліцей, притулок для тварин, приватний будинок та транспорт. Тоді повідомлялося і про постраждалих.

    Росія продовжує атакувати цивільну інфраструктуру регіону

    Нічний удар 5 жовтня вкотре став частиною серії атак на об’єкти Одеської області.

    Цього разу влада повідомляє про пошкодження промислової й портової інфраструктури та дачного сектору, але, за попередніми даними, людських жертв вдалося уникнути.

    Особливо масштабними стали пожежі. Через їхній характер і значне задимлення рятувальникам довелося додатково перевіряти територію на наявність небезпечних речовин, однак результати замірів загрози не показали.

    До ранку вогонь повністю ліквідували. На місцях ударів залишилися працювати рятувальники, комунальні та інші профільні служби, які продовжують розбирати наслідки атаки.

     

  • Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Армія РФ втратила понад 2000 солдатів за добу: цифри Генштабу

    Російські війська за минулу добу втратили у війні проти України ще близько 2020 військовослужбовців, а загальні втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 542 720 осіб. Водночас надзвичайно великими виявилися втрати противника у безпілотниках та автомобільній техніці: лише за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував ще 1855 втрачених БПЛА оперативно-тактичного рівня та 727 автомобілів і автоцистерн.

    Оновлені дані Генштаб оприлюднив вранці 5 жовтня 2026 року. Йдеться про орієнтовні бойові втрати російських військ за період із 24 лютого 2022 року до 5 жовтня 2026-го. Українське командування традиційно наголошує, що показники уточнюються.

    За інформацією Генштабу, загальні втрати Росії в особовому складі становлять близько 1 млн 542 тис. 720 осіб, з яких 2020 — за останню добу. Це помітно більше за показник попереднього дня: станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 1750 втрат російського особового складу.

    Одночасно Росія продовжує втрачати техніку та озброєння. Станом на ранок 5 жовтня загальні втрати російської армії, за українськими підрахунками, становлять 12 393 танки, зокрема ще два за останню добу, та 25 487 бойових броньованих машин, чотири з яких були додані до статистики за добу.

    Особливо помітними залишаються втрати російської артилерії. Генштаб повідомляє про 50 733 артилерійські системи від початку повномасштабної війни. За одну лише добу цей показник збільшився на 47 одиниць. Також Росія втратила ще три реактивні системи залпового вогню — їхня загальна кількість у статистиці Генштабу досягла 2182 одиниць.

    До списку втрат додалися ще два засоби протиповітряної оборони — загалом Генштаб оцінює їхню кількість уже у 1688 одиниць. Крім того, російські війська втратили за добу 22 наземні робототехнічні комплекси. Загальний показник таких систем досяг 2859.

    Але найбільш разючим показником доби стала кількість безпілотників. За інформацією Генерального штабу, лише за добу Росія втратила ще 1855 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Їхня сумарна кількість від початку повномасштабного вторгнення, за українською статистикою, досягла 548 095 одиниць.

    Для порівняння, станом на 4 жовтня Генштаб повідомляв про 546 240 таких БПЛА, а добовий приріст становив 1742 одиниці. 3 жовтня українська сторона повідомляла про 1645 втрачених російських БПЛА за добу. Таким чином, показники останніх днів свідчать про надзвичайно інтенсивне використання безпілотних систем на фронті та відповідно велику кількість їхніх втрат.

    Ще один дуже великий показник — автомобільна техніка та автоцистерни. За останню добу Генштаб додав до статистики одразу 727 одиниць, після чого загальна кількість втрат у цій категорії зросла до 157 985. Також було втрачено ще п’ять одиниць спеціальної техніки — загальний показник становить 4793.

    У категоріях авіації та флоту за останню добу змін не зафіксовано. За оцінкою Генштабу, від початку великої війни російські війська втратили 443 літаки, 356 гелікоптерів, 35 кораблів і катерів та два підводні човни. Кількість втрачених крилатих ракет залишається на рівні 5126 одиниць.

    Втрати різко зросли на початку жовтня

    Великі цифри 5 жовтня не є окремим сплеском на тлі спокійнішого фронту. У перші дні місяця Генштаб регулярно повідомляв про втрати російського особового складу на рівні понад півтори тисячі осіб за добу.

    Так, станом на 1 жовтня повідомлялося про 1900 втрат особового складу РФ за добу, 2 жовтня — 1520, 3 жовтня — 1560, а 4 жовтня — 1750. Тепер показник зріс до 2020 осіб.

    Ще у вересні Генеральний штаб повідомляв, що від початку 2026 року втрати російських військ у живій силі перевищили 300 тисяч осіб. Станом на 15 вересня називалася цифра 301 030 військовослужбовців. Особливо великими, за даними Генштабу, вони були влітку: за червень, липень та серпень разом повідомлялося про 124 170 втрат.

    Напруженою залишається й ситуація безпосередньо на фронті. Станом на вечір 4 жовтня Генштаб повідомляв про 163 бойові зіткнення від початку доби. Російські війська здійснили один ракетний та 54 авіаційні удари, скинули 158 керованих авіабомб, використали 5226 дронів-камікадзе та провели 1641 обстріл позицій українських військ і населених пунктів.

    Напередодні інтенсивність бойових дій також була високою. За повну добу 3 жовтня Генштаб зафіксував 204 бойові зіткнення. Тоді противник здійснив 65 авіаударів, скинув 233 керовані авіабомби, застосував понад дев’ять тисяч дронів-камікадзе та здійснив 2465 обстрілів.

    Таким чином, нове зростання російських втрат відбувається на тлі збереження високої інтенсивності бойових дій, масованого застосування безпілотників та артилерії і постійних штурмових дій на різних ділянках фронту.

    Водночас цифри Генерального штабу є оперативною оцінкою української сторони. Через бойові дії незалежно перевірити повний масштаб щоденних втрат Росії в режимі реального часу неможливо, а сама РФ не публікує повної актуальної статистики своїх втрат.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що ще в червні загальна оцінка російських втрат за даними Генштабу перевищила 1,4 мільйона осіб. Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Також читайте на «Ненька інфо» про попередні великі втрати російської техніки та безпілотників: Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Окремо «Ненька інфо» писала про оцінки американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень щодо динаміки російських бойових втрат і ролі безпілотників на сучасному фронті. Російська армія стрімко виснажується: втрати окупантів зросли до рекордного співвідношення 8:1 — CSIS

  • Увага! Попередження про загрозу масованого комбінованого обстрілу Києва та Київщини

    Увага! Попередження про загрозу масованого комбінованого обстрілу Києва та Київщини

    За даними моніторингових груп, у ніч з 4 на 5 жовтня очікується висока загроза масованого ударного маневру із застосуванням балістичного озброєння та реактивних дронів типу «Шахед».

    Потенційні цілі та райони можливого ураження включають ключові інфраструктурні, логістичні й транспортні вузли столиці та області.

    Ймовірні напрямки та об’єкти під загрозою:

    • По місту Київ:
      • Оболонь (район ТРЦ/об’єктів «Епіцентр»);
      • Куренівка (логістичні центри);
      • Дорогожичі (район телевежі);
      • Борщагівка та Голосіївський район;
      • Транспортні магістралі (Північний та Південний мости).
    • По Київській області:
      • Ірпінь;
      • Щасливе;
      • Наливайківка;
      • Козин;
      • Васильків.

    Рекомендації для безпеки:

    Під час оголошення повітряної тривоги негайно прямуйте до найближчого укриття (сховищ, підземних паркінгів, станцій метро) та дотримуйтеся правила «двох стін». Не ігноруйте сигнали тривоги.

  • Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У Києві ввечері 1 жовтня зафіксували нове влучання в дорожнє полотно Південного мосту. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. За його словами, екстрені служби вже прямують на місце.

    Це вже не перший удар по Південному мосту протягом дня. Раніше російські безпілотники двічі влучили поблизу опорної частини переправи, через що рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли.

    Під час денного удару через міст саме рухався поїзд метро. Вибухова хвиля спричинила потрапляння пилу в салон через систему вентиляції, але пасажири та машиніст не постраждали, а конструкції вагона залишилися неушкодженими. Потяг після цього відправили до депо на додатковий огляд.

    Фахівці КП «Київавтошляхміст» після попередніх влучань уже обстежували конструкцію переправи, щоб визначити, чи безпечно відновлювати рух.

    Нове вечірнє повідомлення Кличка про влучання безпосередньо в дорожнє полотно може означати додаткові пошкодження, однак їхній масштаб поки невідомий. Інформації про постраждалих чи можливі обмеження руху після останнього удару на момент повідомлення не було.

    Південний міст — одна з ключових транспортних артерій столиці. Він сполучає правий та лівий береги Дніпра, а через його конструкцію проходить Сирецько-Печерська лінія київського метро. Через це будь-які пошкодження переправи можуть впливати одразу і на автомобільний рух, і на роботу громадського транспорту.

    1 жовтня Київ протягом дня зазнавав повторних атак російських безпілотників. Окрім Південного мосту, удари та падіння уламків фіксували в інших районах столиці. Зокрема, російський дрон влучив у школу, де на момент атаки діти та працівники перебували в укритті. Також у Дніпровському районі уламки БпЛА впали поблизу станції метро, спричинивши займання дерев.

    Reuters також повідомляв, що російська атака 1 жовтня зачепила Південний міст і призвела до тимчасового порушення руху метро, хоча після першої хвилі ударів конструктивні пошкодження переправи оцінювалися як обмежені.

    Тепер ситуацію доведеться оцінювати повторно вже після нового вечірнього влучання.

    На місце прямують екстрені та комунальні служби. Очікується, що після огляду влада уточнить, наскільки серйозно пошкоджене дорожнє покриття, чи постраждали несучі конструкції та коли зможуть повністю відновити рух через міст.

  • Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський дрон вдарив по території ядерного реактора в Києві

    Російський безпілотник увечері 30 вересня вдарив по території Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України в Києві, де розташований дослідницький ядерний реактор ВВР-М. Після атаки на території установи виникла пожежа, однак сам реактор та системи, критично важливі для його безпеки, не постраждали. Радіаційний фон залишився у межах природних значень.

    Про наслідки удару стало відомо 1 жовтня з повідомлення Державної інспекції ядерного регулювання України.

    За інформацією Інституту ядерних досліджень, російський БпЛА завдав удару 30 вересня о 18:18 за київським часом. Пожежу, що виникла внаслідок атаки, оперативно ліквідували. Постраждалих немає, а фахівці продовжують оцінювати завдані будівлям та інфраструктурі пошкодження.

    Найважливіше — удар не призвів до пошкодження самого дослідницького реактора.

    Держатомрегулювання повідомило, що реактор ВВР-М і системи, важливі для ядерної та радіаційної безпеки, залишилися неушкодженими. Жодних змін радіаційного фону після атаки не зафіксували.

    Показники становили 0,16–0,20 мкЗв/год, тобто залишалися у межах природного фону.

    Реактор не працює з початку повномасштабної війни

    Додатковим фактором, який суттєво зменшує ризики, є те, що ВВР-М уже кілька років не експлуатується у звичайному режимі.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року реактор перевели у зупинений стан. Його активну зону повністю вивантажили, а робота персоналу наразі обмежується регламентним обслуговуванням систем, необхідних для підтримання безпеки установки.

    Тобто йдеться не про діючий енергетичний реактор на кшталт тих, що працюють на атомних електростанціях.

    ВВР-М — це дослідницька установка, яку використовували як джерело нейтронів для фундаментальних і прикладних досліджень у ядерній фізиці.

    Інститут ядерних досліджень НАН України  є одним із ключових наукових центрів країни у сфері ядерної фізики та енергетики. Його експериментальна база включає не лише ВВР-М, а й інші унікальні установки для роботи з ядерними та радіоактивними матеріалами.

    Радіаційної загрози для Києва немає

    Після появи інформації про влучання по території, де розташована ядерна установка, одним із головних питань стала можливість радіаційної небезпеки.

    Станом на 1 жовтня підстав для таких побоювань немає.

    Моніторинг не виявив підвищення радіаційного фону, корпус реактора та системи безпеки не зазнали пошкоджень, а активна зона реактора була вивантажена ще у 2022 році.

    Тому говорити про витік радіації або ядерну аварію внаслідок цього удару неправильно.

    Водночас сам факт влучання БпЛА на територію об’єкта, де знаходиться ядерна установка, створює окремі ризики. Навіть неактивний дослідницький реактор має інженерні системи, приміщення та обладнання, пошкодження яких потребує ретельної оцінки.

    Саме тому після атаки фахівці продовжили огляд території та визначення масштабу руйнувань.

    Учені назвали удар атакою на мирний ядерний об’єкт

    Науковці наголосили, що Інститут ядерних досліджень виконує винятково наукові та дослідницькі функції.

    У повідомленні, яке цитує Держатомрегулювання, удар російського безпілотника названо атакою на мирну ядерну установку та порушенням міжнародно визнаних принципів ядерної і радіаційної безпеки.

    Таку оцінку дає українська сторона. Юридична кваліфікація конкретного удару як воєнного злочину потребує встановлення всіх обставин і належної правової процедури.

    Проте ситуація має особливий резонанс через характер об’єкта: навіть якщо реактор не працює, військовий удар поблизу ядерної установки створює ризик пошкодження систем, які у мирний час перебувають під спеціальними режимами контролю.

    Це вже не перший удар по українській науці за останні дні

    Атака на Інститут ядерних досліджень сталася лише через кілька днів після удару по іншому об’єкту Національної академії наук України.

    28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Президії НАН України в центрі Києва. За даними Академії, тоді загинули двоє людей, верхні поверхи будівлі охопила пожежа, а частина людей була змушена залишати приміщення через вікна.

    Таким чином, за кілька днів пошкоджень зазнали одразу декілька об’єктів української академічної інфраструктури.

    У випадку Інституту ядерних досліджень наслідки могли викликати значно більшу тривогу саме через розташування там дослідницького реактора.

    Київ переживає серію нових атак

    1 жовтня російські безпілотники продовжили атакувати столицю.

    Зранку один із дронів влучив у будівлю школи в Солом’янському районі. Діти на момент атаки перебували в укритті, у будівлі виникла пожежа.

    Пізніше два БпЛА влучили поблизу опорної частини Південного мосту. Через це рух метро та наземного громадського транспорту мостом тимчасово зупиняли, а фахівці почали обстеження конструкції.

    На цьому тлі удар по території Інституту ядерних досліджень став ще одним прикладом того, наскільки широким є перелік об’єктів, які потрапляють під російські атаки в столиці.

    Водночас у випадку з ВВР-М головний висновок залишається незмінним: ядерний реактор не пошкоджений, постраждалих немає, а радіаційний фон у Києві після удару не змінився.

  • Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    У Молдові ввечері 30 вересня зафіксували чергове порушення повітряного простору безпілотником на тлі масованих російських атак по Україні. Один із апаратів зник із систем спостереження в районі села Бренешти Оргіївського району, приблизно за 50 кілометрів від Кишинева. Згодом поліція виявила неподалік об’єкт, який, за попередніми даними, впав і вибухнув.

    За інформацією Міністерства оборони Молдови, повітряну ціль зафіксували о 20:45. Вона перетнула кордон із боку України, після чого рухалася через територію Молдови у напрямку населеного пункту Ципова. В районі Бренешти об’єкт зник із систем моніторингу. Через інцидент влада тимчасово закривала повітряний простір у центральній частині країни, але о 21:07 його знову відкрили.

    Дрон РФ залетів у Молдову і вибухнув біля Кишинева

    Пізніше молдовська поліція повідомила, що біля траси Іванча — Бренешти почули сильний звук, схожий на вибух. На місці правоохоронці знайшли уламки безпілотника. Попередній огляд показав, що апарат має характерні елементи дрона типу Geran із турбореактивним двигуном. За версією експертів, він зіткнувся з деревами, впав на землю та вибухнув. Moldpres

    Правоохоронці продовжують встановлювати точний тип апарата, його маршрут та обставини падіння. Інформації про постраждалих унаслідок цього епізоду наразі немає.

    Це був уже не перший подібний випадок у Молдові протягом доби. Вранці 30 вересня ще один безпілотник проник у повітряний простір країни та близько 05:43 впав поблизу села Хирбовець в Аненій-Нойському районі, де вибухнув. Міністерство оборони Молдови офіційно підтвердило цей інцидент.

    Поліція згодом повідомила, що дрон у Хирбовці врізався в цивільну антену зв’язку й вибухнув приблизно на висоті 40 метрів над землею. Уламки розлетілися в радіусі близько 265 метрів. При цьому робота телекомунікаційної інфраструктури не була порушена.

    Ще один безпілотник того ж дня було зафіксовано о 10:26 у районі Дубоссар. Він пройшов через центральну частину країни в напрямку півночі та зник із систем моніторингу поблизу села Аріонешти. Через його політ влада також тимчасово закривала частину повітряного простору.

    Таким чином, лише 30 вересня молдовські військові зафіксували кілька випадків проникнення безпілотників у повітряний простір країни на тлі російських ударів по Україні. Один із них вибухнув у районі Хирбовця, ще один — поблизу Бренешти, неподалік від Кишинева.

    Крім того, молдовські служби виявили уламки безпілотника типу Geran поблизу Джурджулешт. На місці знайшли два кратери від вибухів, фрагменти двигуна та частини бойової частини.

    Інциденти відбуваються на тлі масштабних російських атак по Україні, зокрема по Одеській області. Молдова неодноразово повідомляла про порушення свого повітряного простору ракетами та безпілотниками під час російських обстрілів української території.

    Водночас щодо саме вечірнього дрона біля Бренешти офіційні молдовські джерела наразі підтверджують факт порушення повітряного простору, падіння та вибуху апарата з ознаками типу Geran. Точне походження конкретного дрона та всі деталі його маршруту ще встановлюють фахівці.

  • Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія в ніч на 1 жовтня знову атакувала Київ безпілотниками. Наслідки зафіксували щонайменше у Солом’янському та Оболонському районах, де виникли пожежі. Внаслідок атаки постраждала одна людина.

    За даними ДСНС, у Солом’янському районі після удару загорілося приміщення на першому поверсі 16-поверхового житлового будинку. Вогонь також перекинувся на припарковані поруч автомобілі. Рятувальники ліквідували займання на площі близько 80 квадратних метрів.

    В Оболонському районі ситуація була масштабнішою: після атаки спалахнула складська будівля. Пожежу вдалося ліквідувати, однак на місці виявили постраждалого. Людину передали медикам.

    Уже вранці російська атака продовжилася. У столиці знову пролунали вибухи, а Повітряні сили повідомляли про рух нових безпілотників у напрямку Києва.

    Мер столиці Віталій Кличко повідомив про влучання БпЛА на території нежитлового комплексу в Печерському районі. На місце одразу вирушили екстрені служби. Деталі щодо можливих пошкоджень і постраждалих уточнюються.

    Ситуація залишається динамічною, оскільки повітряні атаки на столицю в останні дні відбуваються кількома хвилями, зокрема із застосуванням швидкісних та реактивних безпілотників.

    Напередодні, 30 вересня, Київ також пережив масштабний комбінований удар. За офіційними даними міської влади, тоді внаслідок атаки загинули двоє людей і ще п’ятеро постраждали. Пожежі та пошкодження фіксували у житлових і нежитлових будівлях одразу в кількох районах столиці.

    Окремі удари припали на об’єкти міської інфраструктури. У Солом’янському районі російський дрон влучив у складську будівлю, після чого загорілася вантажівка. Внаслідок цього удару загинув працівник «Київтеплоенерго».

    Увечері того ж дня Росія знову атакувала столицю. На Оболоні було зафіксовано влучання у складські приміщення, а в Солом’янському районі сталося займання на першому поверсі житлового будинку.

    Таким чином, атака в ніч на 1 жовтня фактично стала продовженням серії ударів, які Росія наносила по Києву протягом попередньої доби.

    Особливістю останніх атак залишається активне використання безпілотників, які заходять на місто хвилями та можуть атакувати в різний час — уночі, вранці й навіть удень. Це змушує ППО та екстрені служби працювати практично безперервно.

    У міській владі закликають киян не залишати укриття до офіційного відбою повітряної тривоги та не ігнорувати повторні сигнали. На тлі останніх атак небезпека може повертатися навіть після тривалих пауз.

    Станом на ранок 1 жовтня відомо щонайменше про одного постраждалого, пожежі у житловому будинку та на складі, а також нове влучання у Печерському районі. Дані щодо наслідків ранкової хвилі атаки ще уточнюються.

  • Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Реактивний дрон РФ долетів до кордону з Польщею: впав поблизу «Ягодина»

    Увечері 28 вересня російський реактивний безпілотник долетів до Волинської області та впав поблизу українсько-польського кордону. Перед цим Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух ворожої повітряної цілі у напрямку кордону з Польщею. За даними джерел РБК-Україна, безпосереднього влучання у пункт пропуску «Ягодин» не було.

    Перші повідомлення про наближення дрона до «Ягодина» з’явилися у моніторингових Telegram-каналах. Згодом Повітряні сили підтвердили, що реактивний БпЛА перебував над Волинню та рухався на захід. Інформоване джерело РБК-Україна уточнило, що дрон упав у прикордонній зоні, але сам пункт пропуску не був уражений.

    Інцидент стався на тлі нової масштабної атаки Росії по Україні. Вдень 28 вересня Повітряні сили повідомляли про понад 100 ударних безпілотників різних типів, значну частину з яких становили реактивні апарати. Станом на 16:30 українська ППО збила понад 40 реактивних БпЛА, однак десятки цілей ще залишалися в повітрі. Пізніше військові уточнили, що протягом дня Росія застосувала 124 ударні дрони, з яких 86 були реактивними або іншими швидкісними типами.

    Того ж дня реактивні безпілотники влучили по низці цивільних та інфраструктурних об’єктів у різних регіонах. У Києві були уражені будівля Національної академії наук України та медичний центр «Добробут», в Одесі — житлова багатоповерхівка.

    На тлі руху дронів у напрямку західних областей Польща привела свої сили ППО у підвищену готовність. Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про підняття в повітря бойової авіації, а наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки були переведені у стан готовності. У Люблінському воєводстві також пролунав сигнал повітряної тривоги.

    Особливого резонансу ситуації додає те, що «Ягодин» є одним із ключових автомобільних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. Його розташування означає, що російський дрон підійшов безпосередньо до кордону країни-члена НАТО.

    Це не перший випадок останніх тижнів, коли російські атаки наближалися до прикордонної інфраструктури. 10 вересня прем’єр Польщі Дональд Туск заявляв, що Варшава очікує можливих російських ударів по пунктах пропуску на кордоні з Україною. А 24 вересня польська сторона повідомляла про евакуацію людей із пунктів «Дорогуськ» та «Зосин» після ударів РФ по об’єктах поблизу кордону.

    Водночас станом на вечір 28 вересня немає підтвердження, що російський безпілотник перетнув повітряний простір Польщі. Відомо лише, що він долетів до Волині та впав поблизу державного кордону. Точне місце падіння, тип апарата та обставини його знищення або втрати керування офіційно ще уточнюються.

    Подія стала одним із найпомітніших епізодів атаки 28 вересня, оскільки цього разу російський реактивний БпЛА дістався безпосередньої близькості до території НАТО, що автоматично підвищило рівень готовності польських військових.