Позначка: #Братислава

  • Павелка можуть залишити у Словаччині, захист оцінює шанс на відмову в екстрадиції у 90%

    Павелка можуть залишити у Словаччині, захист оцінює шанс на відмову в екстрадиції у 90%

    За інформацією, отриманою редакцією, екстрадиції Андрія Павелка зі Словаччини, найімовірніше, не буде. Адвокати оцінюють ймовірність відмови приблизно у 90%. Як стверджує джерело, Україна так і не надала словацькій стороні достатніх доказів, необхідних для його видачі.

    За словами джерела, вже у жовтні Павелка можуть випустити з-під варти. При цьому йому, ймовірно, заборонять залишати територію Словаччини. Тобто йдеться не про повернення колишнього голови УАФ в Україну, а про його звільнення з обмеженням на виїзд.

    Павелка затримали у Братиславі 24 липня за «червоною карткою» Інтерполу. Після затримання Україна заявила про намір домагатися його екстрадиції. Однак, як стверджує захист, переданих українською стороною матеріалів виявилося недостатньо для того, щоб словацький суд погодився на видачу.

    Українські правоохоронці підозрюють Павелка в організації схеми виведення коштів Української асоціації футболу. У справі фігурує майже 295 млн грн, які, за версією слідства, могли виводитися через підконтрольні комерційні структури. Серед епізодів — фіктивні договори на постачання морепродуктів, чаю, кави та електрообладнання. Окремо слідство розслідувало операції з коштами УЄФА. Судово-економічна експертиза оцінювала збитки за переказами 2015–2016 років у 9,32 млн євро.

    Сам Павелко звинувачення заперечує, а його захист наполягає на відсутності достатніх підстав для екстрадиції. Водночас остаточного рішення словацького суду поки немає. Україна також публічно не розкривала повний перелік матеріалів, які були передані Братиславі. Тому інформація про 90% — це оцінка адвокатів та джерела редакції, а не вже ухвалене судом рішення.

    Якщо інформація захисту підтвердиться, у жовтні Павелко може вийти з-під варти та залишитися у Словаччині із забороною на виїзд. Тепер суду у Словаччині належить вирішити, чи достатньо Україна надала доказів для його екстрадиції.

     

  • Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти Росії на рік — Politico

    Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти Росії на рік — Politico

    Словаччина відхилила пропозицію Європейського Союзу продовжити на 12 місяців індивідуальні санкції проти Росії, які застосовуються до осіб та компаній, причетних до підриву територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. За даними Politico, Братислава стала єдиною державою ЄС, яка не підтримала перехід від нинішнього шестимісячного циклу продовження обмежень до річного.

    Важливо, що йдеться не про скасування всіх санкцій ЄС проти Росії. У червні Рада ЄС уже продовжила секторальні економічні санкції проти РФ одразу на рік — до 31 липня 2027 року. Нинішня суперечка стосується іншого санкційного режиму — персональних обмежень щодо фізичних та юридичних осіб, термін дії яких спливає 15 вересня 2026 року.

    За інформацією Politico, у середу, 2 вересня, посли 27 країн ЄС обговорювали пропозицію продовжити цей пакет одразу на 12 місяців. Такий крок мав би позбавити Брюссель необхідності кожні пів року знову проводити складні переговори та шукати одностайність усіх членів блоку.

    Однак домовитися не вдалося. Три дипломати, на яких посилається видання, повідомили, що саме Словаччина залишилася єдиною країною, яка виступила проти запропонованого річного продовження.

    «Схоже, у них є певні заперечення. Думаю, ми вже чули їх раніше», — прокоментував один із європейських дипломатів на умовах анонімності.

    Офіційно уряд Словаччини не став детально пояснювати причини позиції. Представник словацької влади передав Politico заяву Міністерства закордонних справ, у якій зазначено, що переговори щодо чергового шестимісячного перегляду санкційного режиму тривають і мають завершитися до 15 вересня 2026 року.

    Це означає, що остаточне рішення ще не ухвалене, а нинішня відмова Словаччини стосується саме переходу до 12-місячного продовження. Теоретично країни ЄС ще можуть повернутися до звичної схеми і продовжити персональні санкції на шість місяців.

    Саме за таким механізмом цей режим діяв у попередні роки. У березні 2026 року Європейський Союз уже продовжив персональні санкції ще на пів року — до 15 вересня. Тоді обмеження охоплювали близько 2600 фізичних і юридичних осіб. До санкцій входять заморожування активів, заборона на надання коштів чи економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією ЄС.

    Переговори цього тижня стосувалися не лише терміну продовження. За даними Politico, країни ЄС також обговорювали можливість додати до санкційного списку ще 27 фізичних осіб і компаній. Їхні активи на території Євросоюзу в разі внесення до списку мають бути заморожені.

    Тепер питання мають знову опрацьовувати технічні експерти з санкційної політики, після чого країни-члени повернуться до переговорів.

    Проблема для Брюсселя полягає в тому, що продовження такого санкційного режиму потребує одностайного рішення всіх 27 країн ЄС. Тому навіть одна держава може заблокувати зміну або продовження обмежень.

    Саме ця вимога в попередні роки неодноразово створювала напружені переговори. У березні продовження персональних санкцій затримувалося через позиції Угорщини та Словаччини, які домагалися виключення окремих російських бізнесменів із санкційного переліку. Зрештою ЄС продовжив обмеження, але вилучив зі списку двох осіб, а також п’ятьох померлих.

    Шестимісячний цикл продовження персональних санкцій раніше був компромісом, який дозволяв уникати ще гостріших суперечок усередині ЄС. Politico зазначає, що Угорщина використовувала регулярні дедлайни як можливість домагатися поступок від партнерів по блоку. Після того як у червні секторальні економічні санкції вдалося продовжити одразу на 12 місяців, у Брюсселі сподівалися аналогічно стабілізувати і персональний санкційний режим.

    Однак позиція Братислави знову повернула питання до переговорів.

    При цьому Словаччина останніми місяцями неодноразово займала критичну позицію щодо окремих антиросійських обмежень, особливо в енергетичній сфері. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо у квітні закликав ЄС відмовитися від санкцій щодо російських нафти й газу, аргументуючи це необхідністю посилити енергетичну безпеку Європи.

    Водночас нинішня відмова Братислави не означає автоматичного припинення санкцій 15 вересня. До цієї дати держави ЄС ще мають час домовитися про компроміс. Словацьке МЗС прямо зазначило, що переговори продовжуються.

    Паралельно Євросоюз працює над новими обмеженнями проти Росії. 2 вересня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ЄС планує в найближчі тижні запровадити додаткові санкції проти російських фізичних осіб. Кая Каллас також повідомляла про намір посилити тиск на Росію та боротьбу з обходом уже чинних обмежень.

    Таким чином, санкційна політика ЄС зараз рухається у двох паралельних напрямках: Брюссель намагається розширювати перелік обмежень проти Росії, але водночас мусить щоразу долати внутрішні розбіжності між країнами-членами.

    До 15 вересня ЄС має визначитися, чи вдасться знайти компроміс щодо персональних санкцій. Якщо Словаччина й надалі не погоджуватиметься на 12-місячний термін, найбільш очевидним варіантом залишається чергове продовження на шість місяців — за умови, що його підтримають усі 27 держав.

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Відсутність комунікації, ігнорування і не тільки: українці у Словаччині звернулись до влади – заявляють про системні проблеми у роботі посольства та збирають підписи

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України та направила офіційне звернення до Президента України Володимира Зеленського, керівника Офісу Президента Кирила Буданова, очільника МЗС Андрія Сибіги, а також до уповноваженого з міжнародного співробітництва Михайла Спасова.

    Про це повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук та публікує лист-звернення Української громади в Словаччині до Президента України Володимира Зеленського та глави МЗС Андрія Сибіги.

    ФОТО: лист-звернення Української громади в Словаччині до Володимира Зеленського та Андрія Сибіги.

    У листі, під яким, як зазначається, вже поставили підписи сотні українців, громада заявляє про відсутність належної комунікації з боку посольства, формальний підхід до роботи, ігнорування ініціатив та фактичну відсутність взаємодії з українцями у Словаччині.

    У зверненні наголошують, що йдеться вже не про окремі непорозуміння чи приватні конфлікти, а про системну проблему у відносинах між дипломатичним представництвом України та українською громадою у Словацькій Республіці. При цьому окремо наголошується, що у Словаччині наразі перебувають сотні тисяч українців, а тому питання ефективної роботи дипломатичної установи в умовах війни має особливе значення.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали про російські бізнесові зв’язки родини чинного посла України у Словаччині Мирослава Кастрана. Йдеться про те, що вже після окупації Криму та початку війни на Донбасі компанія «М-2», співвласником якої був батько посла Мирон Кастран, будувала елітний особняк у Підмосков’ї для начальника Головного управління МВС Москви Анатолія Якуніна.

    Будівництвом безпосередньо керували Мирон Кастран та брат посла Євген Кастран. Більше того, вказувалося, що Євген Кастран разом із громадянкою РФ Мариною Макаровою зареєстрували у Росії компанію «Проектстройсервис». Тобто бізнесові зв’язки з російськими партнерами оформлювалися вже після початку російської агресії проти України.

    “Фактично навіть на тлі вже триваючої війни та російської окупації українських територій навколо сімейного бізнесу родини посла продовжували фігурувати російські зв’язки.

    Окрім того, брат посла Євген Кастран, ймовірно, і зараз може проживати та вести діяльність на території РФ.

    Звідси й абсолютно не дивно, що саме завдяки бездіяльності, а можливо навіть умисним діям Мирослава Кастрана було зірвано ряд військових контрактів із словацькими підприємствами з постачання зброї та боєприпасів.

    Якщо ситуація навколо посла Мирослава Кастрана не буде врегульована до можливих перемовин Володимира Зеленського та Роберта Фіцо у Братиславі, то, судячи з настроїв у середовищі громади, людям не залишається іншого вибору як прийти до місця проведення зустрічі аби вже публічно й особисто заявити про проблеми, які роками ігноруються українським посольством.” – зазначає Мосійчук.