Golosnovinua.com

Позначка: Brent

  • «Зробив би все так само»: Трамп відмовився шкодувати про війну з Іраном, яка б’є по його рейтингах

    «Зробив би все так само»: Трамп відмовився шкодувати про війну з Іраном, яка б’є по його рейтингах

    Президент США Дональд Трамп заявив, що не шкодує про рішення розпочати військову кампанію проти Ірану, попри затягування конфлікту, зростання цін на енергоносії та ризики для Республіканської партії напередодні проміжних виборів до Конгресу. В інтерв’ю Fox News американський лідер сказав, що за аналогічних обставин ухвалив би те саме рішення, а також знову спрогнозував завершення війни одразу після виборів у листопаді.

    «Я не вірю в слово “жаль”. Завжди можна трохи поставити собі запитання. Якби мені довелося зробити це знову, я зробив би все точно так само», — заявив Трамп в ефірі програми The Ingraham Angle, відповідаючи на запитання ведучої Лори Інгрем про політичну ціну війни.

    Президент США також відкинув припущення, що тривалий конфлікт деморалізував частину його прихильників, серед яких ще до початку війни були сильні ізоляціоністські настрої. На думку Трампа, його виборці, навпаки, підтримують курс адміністрації.

    «Я думаю, вони дуже пишаються тим, що я не дозволяю Ірану мати ядерну зброю», — заявив глава Білого дому. При цьому Іран ядерної зброї не має і наполягає, що його програма зі збагачення урану має мирний характер. Одним із заявлених Вашингтоном завдань війни Трамп називає саме ослаблення ядерних можливостей Тегерана.

    Американсько-ізраїльська кампанія проти Ірану розпочалася 28 лютого 2026 року. Тегеран відповів ударами по Ізраїлю та державах Перської затоки, на території яких розташовані американські військові об’єкти. За даними Reuters, унаслідок американських та ізраїльських ударів по Ірану, а також бойових дій у Лівані загинули тисячі людей, мільйони були змушені залишити домівки.

    Особливо примітною стала ще одна фраза Трампа. Він знову заявив, що очікує завершення війни після проміжних виборів до Конгресу США.

    «Все закінчиться одразу після виборів», — сказав президент.

    Проміжні вибори відбудуться 3 листопада і визначать контроль над Палатою представників та Сенатом. Республіканці зараз мають вузькі більшості, а зростання невдоволення війною та економічними проблемами перетворюється для партії Трампа на дедалі серйозніший ризик.

    Сам Трамп звинувачує Іран у спробі вплинути на американські вибори. За його версією, Тегеран зацікавлений у поразці республіканців, оскільки очікує м’якшої політики від демократів.

    При цьому в тому самому інтерв’ю президент зробив ще одну показову заяву. Коли ведуча запитала, чому він не погоджується на заклики прихильників жорсткішої лінії завдати по Ірану ще масштабніших ударів, Трамп допустив, що одним із факторів можуть бути саме вибори.

    «Можливо, я не роблю цього через вибори», — сказав він.

    Таким чином, президент фактично визнав, що внутрішньополітична ситуація може впливати щонайменше на масштаби подальшої ескалації.

    Причини для занепокоєння у республіканців справді є. Опитування Reuters/Ipsos, завершене наприкінці серпня, показало, що роботу Трампа на посаді президента схвалюють лише 33% американців — це один із найнижчих показників за всю його політичну кар’єру. Війну проти Ірану підтримували 36% опитаних. Водночас 71% американців були незадоволені тим, як президент справляється зі зростанням вартості життя.

    Ще гірший для Білого дому результат дало окреме опитування Reuters/Ipsos на початку вересня. Лише 25% американців заявили, що вважають війну з Іраном вартою її ціни. За рівнем підтримки затяжного конфлікту ці показники вже порівнюють із суспільним ставленням до воєн США в Афганістані та Іраку.

    Одним із найвідчутніших наслідків війни для пересічних американців стали ціни на пальне. Бойові дії, обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на нафтову інфраструктуру суттєво скоротили постачання сировини з регіону.

    11 вересня Brent подорожчала до приблизно $108,44 за барель, а американська WTI — до $103,17. За тиждень нафта додала майже 13%, а обидва ключові сорти вперше з травня можуть завершити тиждень вище $100 за барель. Одночасно середня ціна дизельного пального у США перевищила $6 за галон — рекордний показник.

    Ринок особливо нервує через ситуацію в Ормузькій протоці. До війни через цей маршрут проходила приблизно п’ята частина світових потоків нафти та газу. Хоча судноплавство повністю не припинилося, потоки залишаються істотно нижчими за довоєнні рівні. Нові атаки на танкери лише посилюють побоювання щодо постачання.

    На цьому тлі заявлена Трампом перспектива швидкого завершення війни дедалі сильніше розходиться з оцінками частини його власної адміністрації.

    The Wall Street Journal повідомила, що віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо та інші високопосадовці обговорювали з президентом сценарій, за якого Іран здатний продовжувати спротив роками. За найбільш песимістичного розвитку подій конфлікт може тривати до завершення другого президентського терміну Трампа — тобто до січня 2029 року.

    Причина — здатність Тегерана адаптуватися до американського військового й економічного тиску. Зокрема, 10 вересня стало відомо, що Іран відновив обмежене виробництво балістичних ракет із компонентів, які залишилися в його розпорядженні. Частина виробництва переміщена на підземні об’єкти.

    Затяжна війна створює проблеми й для американських військових ресурсів. Reuters Breakingviews повідомляв, що високопоставлені військові попереджали міністра оборони Піта Гегсета про дефіцит критично важливих боєприпасів і перенапруження військ. Пентагон на 2027 рік запросив оборонний бюджет у $1,5 трлн, серед іншого для фінансування операцій проти Ірану та поповнення виснажених запасів ракет і боєприпасів.

    Вашингтон одночасно посилює економічний тиск. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація наступного тижня оголосить санкції проти неназваного великого банку за зв’язки з Іраном. Від початку війни Білий дім уже розширив обмеження проти нафтового, транспортного, фінансового та оборонного секторів Тегерана.

    Сам Трамп, однак, демонструє, що змінювати ключовий курс не збирається. Попри зростання нафтових цін, падіння рейтингу, неоднозначне ставлення американців до війни та попередження власних радників про можливий багаторічний конфлікт, президент публічно наполягає: рішення про початок кампанії було правильним.

    Тепер політичний тест для цієї позиції настане вже за кілька тижнів. Якщо високі ціни на пальне, інфляційні ризики та невдоволення війною збережуться до 3 листопада, іранська кампанія може стати одним із ключових факторів проміжних виборів. І саме тоді стане зрозуміло, чи поділяють американські виборці впевненість Трампа в тому, що він «зробив би все так само».

  • Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Рада Безпеки ООН у четвер, 10 вересня, проведе чергове засідання щодо ситуації на Близькому Сході на тлі різкого загострення війни за участю США та Ірану, нової хвилі атак на судноплавство в Перській затоці та стрімкого подорожчання нафти. Початок засідання запланований на 15:00 за нью-йоркським часом — це 22:00 за Києвом. В офіційному календарі ООН зустріч позначена як 10219-те засідання Ради Безпеки з питання «Ситуація на Близькому Сході».

    Саме формулювання порядку денного залишається широким, тому ООН не називає зустріч окремим «екстреним засіданням щодо Ірану». Однак вона відбувається у момент, коли іранська криза фактично стала одним із головних факторів безпеки для всього регіону. Лише цього тижня протистояння США та Ірану знову різко загострилося: сторони обмінялися ударами по суднах, а Іран повідомив про атаку одразу на десять кораблів поблизу Ормузької протоки після того, як американські сили потопили п’ять іранських нафтових танкерів. Reuters назвав це найбільшою хвилею ударів по судноплавству від початку нинішньої війни.

    Напруження швидко вийшло далеко за межі безпосередньо американо-іранського протистояння. За даними Reuters, Іран також здійснив ракетну атаку на американську військову базу в Йорданії. Йорданська сторона заявляла, що перехопила 18 із 20 ракет і що жертв вдалося уникнути. Одночасно єменські хусити, яких вважають союзниками Тегерана, посилили атаки на територію Саудівської Аравії та енергетичну інфраструктуру регіону.

    Окремим фронтом стала боротьба навколо судноплавства. Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів для світової торгівлі нафтою та газом. До нинішньої війни через неї проходила приблизно п’ята частина глобальних поставок цих енергоресурсів. Через військову ескалацію потоки вже суттєво скоротилися, а страх нових атак змушує трейдерів, перевізників і страхові компанії закладати у ціни дедалі більшу премію за ризик.

    Ринок відреагував майже миттєво. 10 вересня Brent подорожчала приблизно на 5% і піднімалася до $106,60 за барель, тоді як американська WTI сягала $101,21. Це найвищі рівні за кілька місяців. Причиною нового стрибка Reuters називає атаки на танкери, загрози для Ормузької протоки й ризик поширення ударів на ширшу енергетичну інфраструктуру Перської затоки.

    Таким чином, засідання Ради Безпеки проходить уже не просто на тлі локального воєнного протистояння. Наслідки конфлікту безпосередньо відчувають глобальні фінансові та сировинні ринки. Зростання нафтових котирувань посилює інфляційні ризики для США, Європи та держав Азії. На цьому тлі 10 вересня американські фондові індекси також опинилися під тиском: дорогі енергоносії наклалися на вищу, ніж очікувалося, виробничу інфляцію у США.

    Додаткового напруження ситуації додала заява президента США Дональда Трампа щодо іранських ядерних об’єктів. 10 вересня він повідомив, що Вашингтон помітив активність на об’єкті, який американська сторона називає Pickaxe Mountain, поблизу ядерного комплексу в Натанзі. Трамп попередив Тегеран, що США можуть завдати нового удару, якщо вважатимуть ці дії загрозливими. Іран наполягає, що його ядерна програма має мирний характер.

    Ядерне питання в ці дні взагалі повернулося в центр дискусій у системі ООН. Вранці 10 вересня, ще до вечірньої зустрічі щодо Близького Сходу, Рада Безпеки запланувала окреме засідання з питань нерозповсюдження, пов’язане з комітетом, створеним резолюцією 1737 щодо Ірану. Цей комітет відповідає за контроль санкцій, які стосуються іранської ядерної та ракетної програм.

    Санкційний механізм став предметом гострої суперечки між членами Радбезу. Велика Британія, Франція та Німеччина у 2025 році активували так званий механізм snapback, після чого низка попередніх санкцій ООН проти Ірану була відновлена. Росія і Китай оскаржують правомірність цієї процедури й наполягають, що відповідні обмеження мали остаточно припинити дію. Західні члени Ради Безпеки займають протилежну позицію та вважають санкційний комітет чинним.

    Ще один важливий сигнал надійшов 9 вересня від Міжнародного агентства з атомної енергії. Рада керуючих МАГАТЕ проголосувала за передачу питання щодо Ірану до Ради Безпеки ООН через недостатню співпрацю Тегерана з розслідуванням походження слідів урану на незадекларованих об’єктах. За повідомленням Associated Press, це стало першим подібним рішенням щодо Ірану приблизно за два десятиліття. Резолюцію підтримали 23 держави, проти виступили Росія, Китай і Нігер, ще вісім країн утрималися.

    Західні держави окремо звертають увагу на запаси високозбагаченого урану в Ірані. Перед масштабними ударами по іранських ядерних об’єктах МАГАТЕ оцінювало запас урану, збагаченого до 60%, приблизно у 440,9 кг. Це рівень, який суттєво перевищує потреби більшості цивільних програм, але все ще нижчий від приблизно 90%, що вважається збройовим рівнем. Тегеран категорично заперечує намір створити ядерну зброю та заявляє, що його програма має виключно мирний характер.

    Паралельно санкційний тиск продовжує зростати. Велика Британія 8 вересня опублікувала законодавство про посилення обмежень проти Ірану. Нові правила передбачають розширення торговельних і фінансових заборон та відновлення низки секторальних санкцій, які були послаблені після ядерної угоди 2015 року. Лондон пояснює рішення необхідністю тиску на Тегеран через ядерну програму.

    Сам Іран тим часом намагається пом’якшити удар по власній економіці та морській торгівлі. У четвер Тегеран оголосив про тимчасове скасування 10-відсоткового збору для іноземних суден, які перевозять нафту, газ та інші енергетичні товари до або з Ірану. Такий крок має знизити вартість перевезень у ситуації, коли американська морська блокада та військові ризики різко ускладнили іранський експорт.

    Однак дипломатичний вихід із конфлікту поки не проглядається. У червні США та Іран уже домовлялися про припинення атак і повернення до переговорів щодо режиму судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість мала стати основою для ширшого врегулювання, однак у наступні місяці вона почала руйнуватися через взаємні звинувачення, суперечки щодо контролю над протокою, нафтових санкцій та ядерної програми.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш раніше неодноразово закликав Вашингтон і Тегеран повернутися до припинення вогню та дипломатії. Він попереджав, що нова велика ескалація може мати непередбачувані наслідки не лише для Близького Сходу, а й для світової економіки та міжнародної безпеки.

    Тепер увага буде прикута до того, що скажуть члени Ради Безпеки після 22:00 за Києвом. Особливо важливими стануть позиції США, Росії, Китаю, Франції та Великої Британії — п’яти постійних членів із правом вето. Історія попередніх засідань показує глибокий розкол: Вашингтон і його європейські союзники звинувачують Іран у порушеннях ядерних зобов’язань і дестабілізації регіону, тоді як Москва та Пекін критикують американські удари й санкційний тиск та наполягають на поверненні до переговорів.

    При цьому головний ризик уже виходить далеко за межі дипломатичної суперечки. Якщо атаки на танкери, нафтові об’єкти чи порти триватимуть, ціна конфлікту дедалі сильніше відчуватиметься поза Близьким Сходом — від вартості пального і транспорту до інфляції та цін на товари. Brent вище $100 стала одним із найбільш очевидних сигналів того, що регіональна війна знову перетворюється на глобальну економічну проблему.

  • Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Українські водії зустрічають останній день літа з оновленими цінниками на автозаправних станціях. Після вихідних одразу кілька великих мереж підвищили вартість бензину, а подекуди дорожчим став і автогаз. Найбільш помітне зростання становить одну гривню на літрі. Водночас дизельне пальне у більшості найбільших мереж поки залишилося на попередньому рівні, а частина операторів, навпаки, знизила окремі ціни.

    Станом на ранок понеділка, 31 серпня, зміни зафіксовані насамперед у преміальному сегменті та серед популярних марок бензину.

    Одним із операторів, який переписав стели після вихідних, стала мережа OKKO. Тут преміальний бензин Pulls 100 подорожчав на одну гривню — з 92,90 до 93,90 грн за літр. Такий самий крок зробили щодо Pulls 95: його ціна зросла з 85,90 до 86,90 грн за літр.

    Стандартний А-95 Євро на OKKO тепер коштує 83,90 грн за літр проти 82,90 грн раніше.

    Таким чином, за одну заправку 50-літрового бака водій, який користується одним із бензинів, що подорожчали на гривню, тепер витратить приблизно на 50 гривень більше, ніж до зміни цін.

    На дизельному сегменті OKKO різких змін за вихідні не відбулося. ДП Євро коштує 93,90 грн за літр, преміальний Pulls — 96,90 грн. Автогаз продають по 44,90 грн за літр.

    Свій прайс змінила і мережа WOG, хоча підвищення торкнулося не всіх позицій.

    Бензин із октановим числом 100 подорожчав із 92,90 до 93,90 грн за літр. Водночас Mustang 95 залишився на рівні 85,90 грн, а звичайний А-95 Євро — 82,90 грн за літр.

    Дизель Mustang у мережі коштує 96,90 грн за літр, звичайне дизельне пальне Євро-5 — 93,90 грн. Ціна автомобільного газу становить 44,50 грн за літр.

    Ще масштабніше бензинові цінники переглянула SOCAR.

    Преміальний NANO 100 тут також подорожчав на гривню — до 93,90 грн за літр. NANO 95 тепер коштує 86,90 грн, а звичайний А-95 — 83,90 грн за літр.

    Крім бензину, в SOCAR на одну гривню подорожчав автогаз, ціна якого досягла 44,90 грн за літр.

    Дизель NANO Extro продають по 97,90 грн за літр, а NANO — по 94,90 грн. Саме преміальні дизельні позиції залишаються одними з найдорожчих серед великих мереж.

    На цьому тлі державна «Укрнафта» за вихідні свої ціни не змінювала.

    Бензин А-95 у мережі коштує 78,90 грн за літр, А-92 — 76,90 грн. Брендований бензин 95 Energy пропонують по 81,90 грн.

    Звичайне дизельне пальне коштує 89,90 грн за літр, Energy — 91,90 грн. Автогаз — 42,90 грн.

    При цьому бензин А-98 Energy, який раніше продавався по 85,90 грн за літр, у мережі наразі відсутній.

    Водночас говорити про суцільне підвищення вартості пального по всій Україні було б некоректно. Інші ранкові моніторинги показують, що ринок рухається різноспрямовано.

    Так, станом на 31 серпня у мережі KLO окремі види пального подешевшали приблизно на 1–2 гривні за літр, а на «БРСМ-Нафта» незначно знизилися ціни на А-95 та автомобільний газ.

    За одним із моніторингів великих мереж, середня вартість А-95 серед представлених операторів становить близько 80,62 грн за літр, а дизельного пального — 91,91 грн.

    Тобто нинішній рух цін не можна описати просто як загальноукраїнське подорожчання. Найпомітніше підвищення після вихідних відбулося саме у частини великих преміальних мереж.

    Розрив між різними операторами при цьому залишається значним.

    Наприклад, стандартний А-95 в «Укрнафті» коштує 78,90 грн, тоді як в OKKO та SOCAR — 83,90 грн. Різниця становить п’ять гривень на одному літрі.

    Для стандартного 50-літрового бака це вже близько 250 гривень різниці залежно від того, на якій заправці водій купує пальне.

    Ще більшим може бути розрив між звичайними та преміальними марками. Найдорожчий бензин у великих мережах уже наблизився до 94 гривень за літр.

    Цінова ситуація на українському паливному ринку протягом літа була вкрай нестабільною.

    Наприкінці липня бензин і особливо дизель пережили суттєве подорожчання. На ціни одночасно вплинули кілька факторів: загострення на Близькому Сході, дорогі європейські нафтопродукти, проблеми з переробними потужностями, зміни логістики та додатковий сезонний попит.

    У другій половині серпня ситуація дещо змінилася. Світові котирування нафти почали знижуватися, а разом із ними поступово пішли вниз і гуртові ціни на дизель.

    За оцінками учасників ринку, із середини серпня гуртова вартість дизельного пального в Україні знизилася приблизно на три гривні на літрі. Дефіциту ресурсу на загальнонаціональному рівні станом на кінець серпня не фіксували.

    Однак це не означає, що роздрібні ціни повинні автоматично та одночасно знизитися на всіх АЗС.

    Україна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів із європейського ринку. Тому на кінцеву ціну впливає не лише поточна вартість сирої нафти, а й ціна закупленої раніше партії пального, вартість його переробки, доставка, курс валют, податки та операційні витрати мереж.

    До цього додається ще один фактор, який став особливо відчутним під час війни, — безпека логістики.

    Російські війська регулярно атакують українську паливну інфраструктуру, автозаправні комплекси, нафтобази та транспорт, який перевозить пальне.

    За даними Міністерства енергетики, які наводили українські медіа наприкінці серпня, Росія від початку повномасштабної війни пошкодила або повністю знищила близько 300 заправок.

    Особливо складною залишається ситуація у прифронтових та прикордонних областях. Там вартість пального значно вища за середню по країні через ризики для логістики та самих АЗС.

    Наприклад, на Донеччині ціна дизельного пального вже перевищувала 103 грн за літр, тоді як у середньому по країні воно коштує близько 92 грн. Автогаз у регіоні також істотно дорожчий.

    Проблемою може бути не стільки відсутність пального в Україні загалом, скільки можливість доставити його до конкретного населеного пункту, особливо поблизу лінії фронту.

    На цьому тлі паливний ринок входить у вересень із неоднозначними сигналами.

    З одного боку, здешевлення нафти та гуртового дизелю створює передумови для поступового зниження цін. Наприкінці серпня експерти вже говорили, що ринок почав «розвертатися» після літнього піку.

    З іншого боку, будь-яке нове загострення на Близькому Сході або проблеми з Ормузькою протокою можуть швидко змінити ситуацію. Саме через цей маршрут проходять величезні обсяги світової торгівлі нафтою, тому військова ескалація одразу відбивається на котируваннях.

    Ще наприкінці минулого тижня Brent торгувалася приблизно біля 86 доларів за барель після падіння приблизно на 7% за тиждень. Експерти оцінювали рівень близько 80 доларів як значно комфортніший для подальшої стабілізації цін на пальне.

    Однак нова ескалація між США та Іраном наприкінці серпня знову створила ризик для нафтового ринку, тому прогноз на початок осені залишається невизначеним.

    Таким чином, останній день літа український ринок пального зустрічає без єдиного тренду: у частині найбільших мереж бензин подорожчав на гривню, деінде ціни залишилися стабільними, а окремі оператори навіть почали знижувати їх.

    Для водіїв це означає, що різниця між АЗС зараз особливо помітна. За один і той самий тип пального залежно від мережі можна заплатити на кілька гривень більше або менше за літр, а при повному баку різниця вже обчислюється сотнями гривень.

  • Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Нафта несподівано подешевшала попри нове загострення на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту 30 липня продемонстрували зниження, попри різке загострення ситуації на Близькому Сході та нові військові удари в регіоні. Інвестори дедалі більше зосереджуються не на політичних заявах чи ескалації конфлікту, а на тому, чи впливають бойові дії на реальні поставки нафти через ключові транспортні маршрути.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 96 центів, або 1,06%, до 89,78 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила 64 центи, або 0,76%, опустившись до 83,82 долара за барель.

    Зниження котирувань відбулося після різкого стрибка цін напередодні. У середу, 29 липня, нафтовий ринок відреагував зростанням на заяву президента США Дональда Трампа, який пригрозив Ірану “дуже сильним” ударом після ракетної атаки, здійсненої Тегераном по американській військовій базі в Йорданії.

    Додатковим фактором напруженості стали спільні авіаудари США та Саудівської Аравії по підтримуваних Іраном воєнізованих формуваннях в Іраку. За інформацією Reuters, це стало першим випадком, коли Ер-Ріяд відкрито приєднався до американської військової операції у відповідь на атаки безпілотників, які, за даними Вашингтона, були спрямовані проти саудівської нафтової інфраструктури.

    Попри це, учасники ринку не поспішили продовжувати скупку нафти. Аналітики пояснюють, що останнім часом інвестори дедалі менше реагують лише на геополітичні заголовки. На їхню думку, короткострокові стрибки цін, викликані військовими подіями чи політичними заявами, швидко згасають, якщо конфлікт не призводить до реального скорочення світових поставок енергоносіїв.

    Експерти зазначають, що головним фактором для нафтового ринку залишається безперервність експорту сировини з країн Перської затоки. Саме тому інвестори уважно стежать за ситуацією навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світової торгівлі нафтою.

    За даними Reuters, попри майже повне закриття Ормузької протоки через безпекову ситуацію, постачання сирої нафти з регіону наразі продовжується. Це дозволяє ринку уникнути дефіциту сировини та стримує подальше зростання цін.

    Водночас експерти не виключають, що ситуація може швидко змінитися. Якщо бойові дії або нові атаки призведуть до перебоїв у роботі нафтової інфраструктури чи блокування транспортних маршрутів, ринок може знову відреагувати різким подорожчанням енергоносіїв.

    Чергове загострення на Близькому Сході розпочалося після того, як Корпус вартових ісламської революції завдав удару по американських військових у Йорданії. У відповідь США разом із Саудівською Аравією атакували підтримувані Іраном угруповання в Іраку, які, за твердженням американської сторони, останніми днями здійснювали спроби атакувати нафтові об’єкти королівства.

    Після обстрілу американської бази президент США Дональд Трамп виступив із жорсткою заявою, пообіцявши завдати Ірану потужного удару. Це ще більше посилило побоювання щодо можливої ескалації конфлікту в регіоні, який забезпечує значну частину світового експорту нафти.

    Попри напружену геополітичну ситуацію, ринок поки що демонструє стриману реакцію. Інвестори очікують подальшого розвитку подій і насамперед оцінюють, чи вплине конфлікт на глобальні поставки енергоносіїв, адже саме цей фактор залишається визначальним для формування світових цін на нафту.

  • Нафта знову дорожчає: ринки відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зростання в середу, 15 липня, на тлі нового загострення ситуації на Близькому Сході. Ринки відреагували на рішення президента США Дональда Трампа повторно запровадити морську блокаду іранських портів, а також на повідомлення про удари Ірану по американській інфраструктурі в регіоні. Інвестори дедалі більше побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв, що вже позначилося на вартості нафти. Про це повідомляє Reuters.

    За даними біржових торгів, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 99 центів, або 1,2%, і досягли 85,72 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла в ціні на 64 центи, або 0,8%, до 79,98 долара за барель.

    Напередодні, 14 липня, обидва ключові нафтові еталони вже продемонстрували майже двовідсоткове зростання, досягнувши найвищих показників за останній місяць. Таким чином, ринок продовжує реагувати на ескалацію конфлікту між США та Іраном, яка дедалі сильніше впливає на глобальні енергетичні поставки.

    Однією з головних причин подорожчання стало загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. До початку нинішнього загострення саме через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які ризики для судноплавства в цьому регіоні миттєво відображаються на міжнародних ринках.

    Старший аналітик компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що фізичний ринок нафти поки що залишається достатньо забезпеченим ресурсами, однак інвестори уважно стежать за розвитком подій.

    За її словами, подальша ескалація ситуації в Ормузькій протоці або запровадження нових санкцій проти іранського нафтового експорту можуть різко посилити нервозність на ринку та спричинити подальше зростання так званої премії за ризик, яку трейдери закладають у вартість енергоносіїв.

    Експерти також не виключають, що за несприятливого сценарію ціна на нафту може найближчим часом знову досягти психологічної позначки 100 доларів за барель. Такий розвиток подій можливий у разі подальшого розширення бойових дій або пошкодження критично важливої енергетичної інфраструктури держав Перської затоки.

    Водночас аналітики наголошують, що за умови стабілізації безпекової ситуації та відновлення безперешкодного судноплавства через Ормузьку протоку ціни можуть повернутися до більш звичного діапазону — 75–80 доларів за барель Brent.

    Нинішній стрибок вартості нафти став наслідком нового витка протистояння між Вашингтоном і Тегераном. За повідомленнями американської сторони, 15 липня Центральне командування Збройних сил США завдало нової серії ударів по цілях на території Ірану та одночасно відновило морську блокаду іранських портів і прибережних районів.

    Перед цим, у ніч на 12 липня, Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у порушенні встановленого маршруту. Під час інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, після чого США здійснили серію ударів по іранських об’єктах.

    Попри заяви Тегерана, Центральне командування США (CENTCOM) запевнило, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, хоча безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою.

    Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв, що Сполучені Штати повинні отримувати компенсацію за забезпечення безпеки торговельного судноплавства через Ормузьку протоку. Втім, після переговорів із лідерами країн Перської затоки американська адміністрація відмовилася від ідеї запровадження спеціального 20-відсоткового збору за прохід суден і зробила ставку на розвиток нових торговельних та інвестиційних домовленостей із державами регіону.

    Напруженість у Перській затоці вже неодноразово призводила до атак на цивільні судна. Зокрема, раніше повідомлялося, що Іран завдав ракетного удару по двох танкерах Об’єднаних Арабських Еміратів в Ормузькій протоці. Унаслідок атаки загинув один член екіпажу, ще кілька людей отримали поранення, серед них були двоє громадян України.

  • Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжили зростання у п’ятницю, 10 липня, та готуються завершити тиждень упевненим підвищенням на тлі різкого загострення конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном. Основним фактором, який підтримує ринок, стала майже повна зупинка судноплавства через Ормузьку протоку після взаємних військових ударів двох країн. Інвестори побоюються, що подальша ескалація може призвести до серйозних перебоїв із постачанням нафти на світові ринки, що вже відобразилося на вартості енергоносіїв.

    Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з біржовими даними, ф’ючерси на нафту марки Brent у п’ятницю подорожчали на 19 центів, або на 0,25%, до 76,49 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 19 центів, або 0,26%, і торгувалася на рівні 72,27 долара за барель.

    Попри те, що денне зростання було відносно помірним, обидва еталонні сорти нафти демонструють значне підвищення у тижневому вимірі. Якщо торги завершаться на поточних рівнях, Brent за підсумками тижня подорожчає приблизно на 6%, тоді як WTI додасть близько 5%. Це стане одним із найпомітніших тижневих стрибків цін за останній період.

    Аналітики пояснюють, що нинішня ситуація на нафтовому ринку формується насамперед під впливом геополітичних ризиків. Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, оскільки будь-які бойові дії у цьому регіоні безпосередньо впливають на глобальне постачання енергоносіїв.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу. Через неї проходить приблизно п’ята частина світового експорту нафти та значна частина поставок скрапленого природного газу. Саме через цей вузький морський шлях транспортується сировина із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та Ірану до міжнародних ринків.

    Після нової хвилі військового протистояння між Вашингтоном і Тегераном рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку практично припинився. Судноплавні компанії почали відкладати проходження маршруту через різке підвищення рівня небезпеки та побоювання нових атак на цивільні судна.

    Саме це, за оцінками експертів, стало ключовим фактором нинішнього зростання нафтових котирувань.

    Засновниця аналітичної компанії Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що ринок уже відійшов від пікових значень, зафіксованих у середині тижня, однак так звана “премія за ризик” залишається дуже високою.

    За її словами, інвестори продовжують закладати у вартість нафти потенційні перебої з поставками через майже повну зупинку руху через Ормузьку протоку. При цьому експерти поки не бачать ознак того, що ситуація із судноплавством найближчим часом нормалізується.

    Аналітики зазначають, що ринок традиційно дуже чутливо реагує на будь-які ризики, пов’язані з Ормузькою протокою. Навіть короткочасні перебої у її роботі можуть вплинути на світовий баланс попиту та пропозиції, оскільки альтернативні маршрути транспортування нафти мають значно меншу пропускну спроможність.

    Попри це, подальше стрімке зростання цін наразі стримується очікуваннями можливого повернення США та Ірану до дипломатичних переговорів. Частина учасників ринку вважає, що навіть після взаємних ударів сторони можуть спробувати уникнути масштабного військового конфлікту.

    Напередодні американська адміністрація заявила, що технічні переговори між США та Іраном щодо остаточної мирної угоди тривають, хоча президент Дональд Трамп раніше зазначив, що рамкова домовленість про припинення бойових дій фактично втратила чинність через останні дії Тегерана.

    Однак саме військова ескалація залишається головним чинником, який визначає настрої на ринку.

    У четвер іранські сили завдали ударів по американських військових об’єктах у країнах Перської затоки. Ці атаки стали відповіддю на масштабні удари США по десятках цілей на території Ірану, які американська сторона здійснила у вівторок і середу.

    Вашингтон заявив, що його операція була відповіддю на серію нападів на міжнародні комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які США покладають на Іран.

    Таким чином, бойові дії між двома країнами фактично поставили під загрозу режим припинення вогню, про який сторони домовилися лише три тижні тому.

    Додаткову тривогу на світових ринках викликали повідомлення іранських засобів масової інформації про вибухи у південних районах країни. Зокрема, повідомлялося про інциденти поблизу міста Бушер, де розташована єдина діюча атомна електростанція Ірану. Офіційного підтвердження причин вибухів або інформації про можливі пошкодження ядерного об’єкта наразі не надходило.

    Фінансові ринки уважно стежать за розвитком ситуації, адже будь-яке подальше загострення може не лише вплинути на нафтові котирування, а й позначитися на глобальній економіці.

    Експерти наголошують, що тривале порушення судноплавства через Ормузьку протоку може призвести до скорочення світових поставок нафти, збільшення транспортних витрат, зростання цін на пальне та посилення інфляційного тиску в багатьох країнах.

    Особливо вразливими до подібних змін залишаються держави, економіка яких значною мірою залежить від імпорту нафти та нафтопродуктів. Крім того, подорожчання сировини може негативно вплинути на промисловість, транспортний сектор і світову торгівлю загалом.

    Водночас аналітики зазначають, що ситуація може швидко змінитися залежно від політичних рішень Вашингтона та Тегерана. Якщо сторонам вдасться відновити повноцінний переговорний процес і знизити рівень військової напруги, ціни можуть стабілізуватися. Якщо ж бойові дії продовжаться, а рух танкерів через Ормузьку протоку залишатиметься обмеженим, ринок, імовірно, відреагує новою хвилею подорожчання нафти.

    Саме тому найближчими днями увага інвесторів буде прикута не лише до біржових торгів, а й до будь-яких заяв офіційних представників США та Ірану, які можуть вплинути на розвиток конфлікту та визначити подальший напрямок світового нафтового ринку.

  • Нафта стрімко дорожчає після рішення США:

    Нафта стрімко дорожчає після рішення США:

    Світові ціни на нафту продемонстрували найпомітніше зростання за останній час після того, як Сполучені Штати відкликали генеральну ліцензію, яка дозволяла продаж іранської нафти. Ринок також відреагував на нове загострення ситуації в Ормузькій протоці, де були атаковані цивільні судна, що посилило побоювання інвесторів щодо можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв із регіону Близького Сходу.

    Про це повідомляє Reuters.

    Під час торгів у вівторок, 7 липня, ф’ючерси на нафту еталонної марки Brent зросли на 2,17 долара, або на 3,01%, досягнувши 74,16 долара за барель. Однак уже після завершення основної біржової сесії висхідний тренд продовжився. За останніми даними, вартість Brent піднялася ще на 96 центів і сягнула 75,12 долара за барель, уперше за певний час перевищивши психологічно важливу позначку у 75 доларів.

    Не менш відчутним було зростання й американської нафти марки West Texas Intermediate (WTI). На початку торгів її ціна збільшилася на 1,89 долара, або на 2,76%, до 70,44 долара за барель. Після закриття біржі котирування продовжили рух угору, додавши ще 1,05 долара. У результаті вартість американської нафти досягла 71,49 долара за барель станом на 15:00 за східним часом.

    Фахівці зазначають, що ключовим каталізатором стрімкого подорожчання стало рішення адміністрації США відкликати генеральну ліцензію, яка дозволяла здійснювати операції з продажу іранської нафти. Таким чином Вашингтон фактично посилив санкційний тиск на Тегеран, що може призвести до скорочення обсягів іранського експорту нафти на світовий ринок.

    Іран залишається одним із важливих виробників нафти, тому будь-які обмеження його експорту миттєво впливають на очікування трейдерів. Учасники ринку побоюються, що зменшення пропозиції сировини може призвести до дефіциту на окремих ринках, особливо в умовах стабільного світового попиту. Саме тому новини про нові американські обмеження викликали швидку реакцію інвесторів, які почали активно скуповувати нафтові контракти.

    Додатковий поштовх до зростання цін дала різка ескалація безпекової ситуації в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світової торгівлі нафтою та зрідженим природним газом. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, тому будь-які військові інциденти в цьому районі одразу позначаються на настроях нафтового ринку.

    У вівторок у протоці були атаковані три танкери, серед яких опинився катарський газовоз. Влада Катару повідомила, що судно було уражене іранським безпілотником. Інцидент викликав занепокоєння серед міжнародних перевізників та учасників енергетичного ринку, оскільки створює ризики для безпеки судноплавства в одному з ключових маршрутів постачання енергоресурсів.

    Після атак Вашингтон жорстко відреагував на події. Представники США заявили, що дії Ірану в Ормузькій протоці є “цілком неприйнятними” та попередили, що вони матимуть відповідні наслідки. Американська сторона наголосила, що атаки на цивільні судна становлять загрозу міжнародній торгівлі та енергетичній безпеці.

    Аналітики зазначають, що одночасне поєднання двох факторів — посилення санкцій проти Ірану та загострення ситуації навколо Ормузької протоки — стало потужним сигналом для ринку. Якщо напруженість у регіоні збережеться або конфлікт поглибиться, світові ціни на нафту можуть продовжити зростання й надалі.

    Експерти нагадують, що Ормузька протока має стратегічне значення для глобальної енергетики. Через неї щодня транспортуються десятки мільйонів барелів нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Будь-які перебої в роботі цього маршруту можуть негативно вплинути на світові поставки, що традиційно призводить до стрибка котирувань і посилення волатильності на міжнародних біржах.

    Зростання вартості нафти також може мати ширші економічні наслідки. Подорожчання сировини часто призводить до збільшення вартості пального, транспортних перевезень і виробничих витрат, що зрештою впливає на рівень інфляції в багатьох країнах світу. Саме тому рішення США щодо Ірану та розвиток подій у районі Ормузької протоки уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди, центральні банки та великі енергетичні компанії.

  • АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    Український паливний ринок увійшов у липень без різких цінових стрибків на АЗС, однак ситуація поступово готується до розвороту. Бензин і дизель поки що залишаються майже стабільними, тоді як автогаз уже демонструє помітне здешевлення. Головна причина — поєднання зовнішніх факторів: коливання світових цін на нафту, рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ситуація навколо Ормузької протоки та зниження котирувань LPG у Середземноморському регіоні.

    На світовому ринку нафта на початку тижня знову пішла вниз після того, як ОПЕК+ погодила додаткове підвищення цільових обсягів видобутку з серпня на 188 тис. барелів на добу. На цьому тлі Brent 6 липня торгувалася близько 71,89 долара за барель, а WTI — близько 68,49 долара. Ринок також реагує на поступове відновлення експорту з країн Перської затоки після проблем із судноплавством через Ормузьку протоку.

    Водночас для України цінники на АЗС не змінюються миттєво після рухів на біржах. Паливо імпортується за контрактами, а на роздрібну ціну впливають логістика, курс валют, податки, сформовані запаси та конкуренція між мережами. Саме тому на заправках бензин і дизель поки що утримуються на відносно стабільному рівні.

    За даними Delo.ua, станом на 3 липня середня ціна бензину А-95 в Україні становила 74,57 грн/л, А-95+ — 78,72 грн/л, А-92 — 69,58 грн/л, дизельного пального — 76,00 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л. Порівняно з попереднім днем найбільше зниження було саме в сегменті газу, тоді як бензин і дизель змінювалися лише на кілька копійок.

    У великих мережах на початку липня ціни також залишалися переважно стабільними. Зокрема, за даними ринку, OKKO, WOG і SOCAR утримували бензин А-95 на рівні близько 78,90 грн/л, дизель — близько 79,90 грн/л, а автогаз — близько 41,90 грн/л. Водночас нижчі ціни пропонували окремі мережі середнього та бюджетного сегмента, зокрема БРСМ-Нафта, UPG та Ukrnafta.

    Найцікавіша ситуація зараз складається з дизельним пальним. З одного боку, в Україні роздрібна ціна за останній тиждень частково просіла. З іншого — гуртові ціни на дизель зростали через подорожчання газойлю в Європі. Саме це стримує швидке здешевлення на колонках. Експерти ринку очікують, що якщо зовнішні котирування стабілізуються, преміальні мережі матимуть простір для зниження дизелю ще на 2–3 грн/л.

    Бензин поводиться спокійніше. Його гуртова ціна за тиждень незначно зросла, але наприкінці періоду почала коригуватися вниз. Додатковим фактором невизначеності стала норма про обов’язкове додавання біоетанолу до бензину з 1 липня. Частина трейдерів виявилася не повністю готовою до нових вимог, тому ринок адаптується поступово, без різкого стрибка цін.

    Найпомітніше здешевлення очікується в сегменті автогазу. Алжирська Sonatrach, ціни якої є важливим індикатором для Середземноморського регіону, суттєво знизила липневі котирування пропану і бутану. Це вже тисне на гуртові ціни LPG в Україні й поступово переходить у роздріб.

    Автогаз на українських АЗС уже почав дешевшати. За даними Delo.ua, 3 липня середня ціна газу становила 40,52 грн/л, що на 7 копійок менше, ніж днем раніше. У ринкових прогнозах очікується, що за сприятливих умов автогаз може втратити ще близько 1–2 грн/л упродовж найближчих тижнів.

    Головний сценарій для водіїв на найближчий час виглядає так: бензин залишатиметься відносно стабільним, дизель може ще трохи затриматися на нинішньому рівні через європейські котирування, а автогаз має найбільший потенціал до здешевлення. Якщо ж нафта продовжить рухатися вниз, а логістика імпорту залишиться стабільною, зниження може поступово торкнутися і бензину з дизелем.

    Однак ризики залишаються. Будь-яке загострення на Близькому Сході, проблеми з проходом танкерів через Ормузьку протоку або нові обмеження на постачання можуть швидко розвернути нафтові котирування вгору. Саме тому український ринок зараз перебуває у стані очікування: АЗС не поспішають різко змінювати цінники, але передумови для поступового здешевлення вже з’явилися.

    Для водіїв це означає, що найближчими днями не варто очікувати обвалу цін на бензин чи дизель. Натомість власники авто на газу можуть першими відчути позитивні зміни. Якщо поточний тренд збережеться, саме LPG стане головним паливом, яке подешевшає найшвидше.

  • Нафта дешевшає: ринок чекає переговорів США та Ірану

    Нафта дешевшає: ринок чекає переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у вівторок продовжили зниження на тлі підвищеної обережності інвесторів, які уважно стежать за розвитком геополітичної ситуації на Близькому Сході та очікують можливих переговорів між США та Іраном у Досі. Ринок реагує на сигнали про потенційне дипломатичне зближення, яке може вплинути на стабільність постачання енергоносіїв через стратегічно важливий Ормузький пролив, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Reuters.

    Зниження котирувань стало продовженням загальної тенденції останніх тижнів, коли ринок поступово закладає у ціну очікування зменшення ризиків ескалації в регіоні. Так, еталонна нафта марки Brent з поставкою у серпні подешевшала на 0,9% і торгувалася на рівні 72 доларів 51 цент за барель, що приблизно на 22% нижче за рівень закриття попереднього місяця. Американська нафта WTI втратила 0,6% і знизилася до 70 доларів 36 центів за барель, демонструючи падіння приблизно на 19% у порівнянні з кінцем травня. Таким чином, обидва основні бенчмарки поступово повертаються до цінових рівнів, які фіксувалися ще до останнього витка напруженості на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють таку динаміку одночасною дією кількох факторів. З одного боку, на ринку посилюються очікування, що потенційні переговори між Вашингтоном і Тегераном можуть знизити ризики перебоїв у постачанні нафти, особливо через Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом для експорту енергоресурсів із регіону. З іншого боку, відсутність конкретних підтверджень щодо реального прогресу в дипломатичних контактах утримує інвесторів від різких рішень і не дозволяє ринку перейти до стійкого зростання.

    Додатковий тиск на ціни чинить також ситуація з глобальним попитом, зокрема з боку Китаю, який залишається найбільшим імпортером нафти у світі. Експерти відзначають, що темпи відновлення китайської економіки та промислового споживання енергоносіїв залишаються нестабільними, що обмежує потенціал зростання попиту на нафту. У результаті навіть позитивні геополітичні сигнали не призводять до значного підвищення котирувань.

    Ситуація ускладнюється суперечливими заявами щодо можливих переговорів у Досі. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що найближчим часом іранські та оманські експерти планують обговорити технічні питання, пов’язані з транзитом через Ормузьку протоку, що може стати одним із елементів ширшого дипломатичного процесу. Водночас офіційний представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що жодних прямих переговорів зі Сполученими Штатами найближчими днями не заплановано, що свідчить про відсутність чіткої узгодженості між сторонами.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп зазначив, що потенційна зустріч у Досі може відіграти важливу роль у подальшій ситуації, однак її результат залишається абсолютно невизначеним. Така риторика лише підсилює обережність на ринку, оскільки інвестори не отримують чітких сигналів щодо майбутнього розвитку подій і змушені враховувати одразу кілька сценаріїв.

    Поточна ситуація розвивається на фоні крихкого перемир’я, досягнутого 17 червня, яке дозволило тимчасово стабілізувати постачання нафти та скрапленого природного газу з регіону Близького Сходу. Попри це, ризики залишаються високими, адже будь-яке загострення може швидко змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. За даними Центрального командування Збройних сил США, судноплавство через Ормузьку протоку наразі продовжує функціонувати у звичайному режимі, що залишається ключовим фактором підтримки стабільності світових поставок.

    Водночас історія останніх тижнів показує, що ринок нафти залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв і дипломатичних сигналів. Ще в середині червня ціни вже різко реагували на повідомлення про можливі домовленості між США та Іраном, тоді Brent і WTI опускалися до мінімальних значень із початку березня, що підтверджує високу волатильність ринку в умовах геополітичної невизначеності.

  • Напруга повернулася: через конфлікт США та Ірану трейдери знову скуповують нафту

    Напруга повернулася: через конфлікт США та Ірану трейдери знову скуповують нафту

    Світові ціни на нафту у понеділок, 29 червня, повернулися до зростання після нового витка напруженості між США та Іраном. Причиною стали взаємні удари сторін, які знову поставили під загрозу стабільність судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти. Інвестори оперативно відреагували на загострення ситуації, що призвело до подорожчання еталонних сортів нафти Brent і West Texas Intermediate (WTI).

    Станом на ранок понеділка ф’ючерси на нафту марки Brent піднялися на 0,8% — до 72,57 долара за барель. Американська нафта WTI подорожчала ще сильніше — на 1,3%, до 70,11 долара за барель. Таким чином ринок частково відіграв падіння попереднього тижня, коли Brent втратила понад 10% вартості через очікування швидкого відновлення постачань через Перську затоку.

    Нове зростання стало наслідком різкого погіршення безпекової ситуації навколо Ормузької протоки. За інформацією міжнародних агентств, останніми днями було зафіксовано нові атаки на цивільні судна, серед яких опинився танкер, пов’язаний із Катаром. Інциденти змусили частину судновласників тимчасово змінити маршрути або знизити інтенсивність проходження протокою, що відразу викликало побоювання щодо можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Ормузька протока має критичне значення для світової енергетики. Саме через неї щодоби транспортується значна частина світового експорту сирої нафти та зрідженого природного газу. Будь-яке порушення судноплавства миттєво впливає на біржові котирування, адже трейдери закладають у ціни ризики можливого скорочення поставок.

    Аналітики зазначають, що навіть короткострокове зниження обсягів перевезень через Ормузьку протоку здатне спричинити додатковий дефіцит на світовому ринку. Особливо чутливо на такі події реагують азійські країни, які значною мірою залежать від поставок близькосхідної нафти.

    Попри це, різкого стрибка котирувань поки вдалося уникнути. Причиною стала інформація про те, що Вашингтон і Тегеран погодилися тимчасово утриматися від нових атак та відновити переговори щодо безпеки судноплавства у Перській затоці. За словами американських посадовців, сторони досягли попереднього порозуміння про припинення бойових дій на час технічних консультацій. Саме ця новина дещо охолодила ринок і не дозволила нафті продемонструвати ще стрімкіше зростання.

    Експерти ING вважають, що ринок наразі перебуває між двома протилежними факторами. З одного боку, існують високі геополітичні ризики, які традиційно підтримують ціни. З іншого — поступове відновлення експорту через Ормузьку протоку та збільшення видобутку окремими країнами можуть знову створити профіцит пропозиції вже найближчими місяцями.

    Додатковий вплив на ринок має й політика країн ОПЕК+, які продовжують поступово нарощувати видобуток. Проте більшість цих обсягів також проходить саме через Ормузьку протоку, а тому будь-яке нове загострення автоматично ставить під сумнів стабільність поставок.

    Аналітики наголошують, що сьогодні головним фактором ціноутворення залишаються не фундаментальні показники попиту та пропозиції, а геополітичні ризики. Саме тому будь-які новини із Близького Сходу здатні за кілька годин суттєво змінити ситуацію на біржах.

    Окрему увагу ринки приділяють дипломатичним переговорам між США та Іраном. Якщо сторонам вдасться зберегти режим тимчасового припинення атак та гарантувати безпечне проходження суден через Ормузьку протоку, тиск на нафтові котирування може послабитися. У разі ж нового загострення конфлікту експерти не виключають подальшого подорожчання енергоносіїв.

    Паралельно інвестори стежать за макроекономічними показниками найбільших економік світу, адже темпи економічного зростання напряму впливають на попит на нафту. Водночас саме ситуація на Близькому Сході залишається головним чинником, який визначатиме поведінку нафтового ринку найближчими днями.

    Фінансові аналітики прогнозують, що висока волатильність може зберігатися щонайменше до завершення переговорів між Вашингтоном і Тегераном. Якщо домовленості будуть виконуватися, ціни можуть стабілізуватися. В іншому випадку нові інциденти в районі Ормузької протоки здатні знову різко підняти світові котирування нафти та вплинути на вартість пального у багатьох країнах світу.