Позначка: Бріджит Брінк

  • Після Брінк — Девіс: ще одна американська дипломатка завершує роботу в Україні

    Після Брінк — Девіс: ще одна американська дипломатка завершує роботу в Україні

    Тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі Девіс завершує свою дипломатичну місію в Києві. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України після зустрічі дипломатки з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Її відхід відбувається у чутливий момент для українсько-американських відносин — на тлі тривалої війни, дискусій про мирні ініціативи, роль США у переговорах і публічних повідомлень західних ЗМІ про можливі розбіжності між американськими дипломатами та адміністрацією Дональда Трампа щодо підтримки України.

    У МЗС України зазначили, що Андрій Сибіга прийняв Джулі Девіс саме з нагоди завершення її роботи в Україні. Під час зустрічі сторони обговорили актуальну безпекову ситуацію, мирні зусилля та подальшу роль Сполучених Штатів у просуванні справедливого і тривалого миру. Український міністр наголосив на важливості активного лідерства Вашингтона у мирному процесі та подякував Девіс за особистий внесок у розвиток політичного діалогу між Україною та США.

    За даними українського зовнішньополітичного відомства, Сибіга окремо відзначив ефективну взаємодію з американською дипломаткою у важливий для України період. Йдеться про час, коли Київ продовжує залежати від стабільної військової, фінансової та дипломатичної підтримки партнерів, а Сполучені Штати залишаються одним із ключових союзників України у протистоянні російській агресії.

    Джулі Девіс обіймала посаду тимчасово повіреної у справах США в Україні з 5 травня 2025 року. Вона змінила на цій посаді Бріджит Брінк, яка залишила посаду посла США в Україні у квітні 2025 року. Після цього американське посольство в Києві фактично працювало без повноцінного посла, а Девіс виконувала обов’язки керівниці дипломатичної місії.

    Особливість ситуації полягала ще й у тому, що Джулі Девіс одночасно залишалася послом США на Кіпрі. Вона має понад 30 років дипломатичного досвіду і належить до кар’єрних дипломатів Державного департаменту. За повідомленнями Reuters і Financial Times, ще наприкінці квітня стало відомо, що Девіс має залишити посаду в Києві та завершити дипломатичну кар’єру в червні 2026 року.

    Західні медіа тоді писали, що причиною її рішення могли бути розбіжності з адміністрацією Дональда Трампа щодо політики підтримки України. Financial Times повідомляла, що Девіс нібито була розчарована зменшенням підтримки Києва з боку Вашингтона та підходом Білого дому до війни. Водночас Державний департамент США заперечував таке трактування і заявляв, що некоректно пов’язувати її відхід із конфліктом із Трампом. У Держдепі наголошували, що Девіс продовжувала виконувати політику адміністрації до завершення роботи.

    Відхід Девіс став уже другою гучною зміною на американському дипломатичному напрямку щодо України після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Її попередниця Бріджит Брінк також залишила посаду, а згодом публічно пояснювала своє рішення незгодою із зовнішньополітичним курсом адміністрації Трампа щодо України. Українська правда писала, що Брінк також згадувала скандальну суперечку між Зеленським і Трампом в Овальному кабінеті серед чинників, які вплинули на її відставку.

    Сама ж Джулі Девіс публічно не робила різких заяв щодо причин завершення місії. Посольство США в Україні на момент повідомлень українських медіа також окремо не коментувало її відхід. Тому офіційно йдеться саме про завершення дипломатичної місії, а не про політичний демарш чи конфлікт із Вашингтоном.

    Контекст цієї ротації залишається надзвичайно важливим. Україна входить у черговий етап війни, коли питання американської підтримки має критичне значення для оборони, протиповітряної безпеки, фінансової стабільності та дипломатичного тиску на Росію. Паралельно адміністрація Трампа продовжує просувати ідею мирного процесу, але її підходи викликають занепокоєння в Києві та серед частини європейських союзників.

    Reuters раніше зазначало, що після повернення до Білого дому Дональд Трамп неодноразово критикував українське керівництво, демонстрував прагнення швидко завершити війну дипломатичним шляхом і водночас мав складну динаміку відносин із президентом України Володимиром Зеленським. На цьому тлі будь-які кадрові зміни в американській дипломатичній місії в Києві сприймаються не лише як звичайна ротація, а й як сигнал про можливі зміни в підходах Вашингтона.

    Водночас українська сторона у своїх офіційних повідомленнях робить акцент не на політичних суперечностях, а на подяці за співпрацю. Для Києва важливо зберегти стабільний діалог зі США незалежно від кадрових змін і внутрішніх політичних дискусій у Вашингтоні.

    Поки невідомо, хто замінить Джулі Девіс на посаді тимчасово повіреного або коли Сполучені Штати призначать повноцінного посла в Україні. Однак сама ситуація підкреслює: американська дипломатична присутність у Києві залишається одним із ключових елементів української зовнішньої політики, а кожна зміна на цьому напрямку уважно відстежується як у Києві, так і в європейських столицях.

    Завершення місії Джулі Девіс припадає на період, коли Україна очікує від США не лише політичних заяв, а й конкретних рішень щодо безпеки, оборонної допомоги, санкційного тиску на Росію та участі у мирних ініціативах. Саме тому її відхід уже став помітною дипломатичною подією, яка може мати значення далеко за межами протокольного повідомлення МЗС.

  • Антикорупціонери України з’ясовують відносини

    Антикорупціонери України з’ясовують відносини

    Нещодавно в Україні відбулося серйозне загострення ситуації між двома головними антикорупційними структурами країни – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація про слідчі дії САП у НАБУ спричинила широкий резонанс у суспільстві та ЗМІ.

    Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

    Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

    При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

    Що відбувається?

    Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

    Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

    Активісти це сприйняли в багнети.

    А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

    Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

    І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

    Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

    Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

    Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

    “У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

    А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

    Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

    До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

  • Посол США про масовану ракетну атаку РФ: Україна потребує фінансування зараз

    Посол США про масовану ракетну атаку РФ: Україна потребує фінансування зараз

    Посол США в Україні Бріджит Брінк висловила свою реакцію на обширну ракетну атаку російських окупаційних військ, яка спрямована на численні українські міста.

    Своє заяву дипломат оприлюднила у соціальній мережі Twitter (X).

    На своїй сторінці у Twitter вона розмістила знімок екрану з повідомленнями про попередження про повітряну тривогу, які надійшли на її смартфон. “Це те, що українці побачили на своїх телефонах сьогодні вранці: мільйони чоловік, жінок і дітей знаходяться в бомбосховищах через те, що Росія обстрілює всю країну ракетами”, – написала вона.

    Посол Брінк висловила необхідність продовжити фінансування України, яка активно протистоїть російській агресії. “Україна потребує фінансування вже зараз, щоб продовжити боротьбу за свободу від такого жаху у 2024 році”, – додала вона.

    У ніч на 29 грудня Росія провела масовану атаку на Україну, зачепивши Київ, Харків, Дніпро, Одесу, Львів, Запоріжжя та інші міста. За інформацією Повітряних сил, Російська Федерація використала практично всі доступні типи озброєння.