Golosnovinua.com

Позначка: Bring Kids Back UA

  • Після років в окупації — нарешті вдома: Україна вивезла ще вісьмох людей і возз’єднала три родини

    Після років в окупації — нарешті вдома: Україна вивезла ще вісьмох людей і возз’єднала три родини

    Ще вісім громадян України змогли виїхати з тимчасово окупованих Росією територій, а три українські родини після тривалої розлуки знову опинилися разом. Операція відбулася 10 вересня за сприяння Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Допомогу в організації повернення також надали міжнародна компанія з українським корінням МХП та її засновник і СЕО Юрій Косюк.

    Про успішне повернення 11 вересня повідомив омбудсман Дмитро Лубінець. Він наголосив, що всі восьмеро тривалий час залишалися на тимчасово окупованих територіях. Тепер для них починається вже інший, не менш складний етап — відновлення документів, отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги, а головне — повернення до життя у вільній Україні.

    Подробиці історій цих людей Офіс омбудсмана свідомо не розкриває. Причина не лише в захисті приватності. Публікація конкретних маршрутів, населених пунктів, контактів або деталей того, як саме вдалося організувати виїзд, може поставити під загрозу інших людей, які досі залишаються в окупації, та ускладнити проведення наступних операцій.

    «Це три родини, які тривалий час залишалися на ТОТ. Для кожного з них повернення додому стало початком нового етапу — можливістю поступово відновити своє життя, отримати необхідну турботу та підтримку після пережитого», — повідомив Лубінець.

    За коротким повідомленням про повернення стоїть значно складніший процес, ніж просто перевезення людини через кордон. Під час однієї з попередніх евакуацій Офіс омбудсмана детально описував, що такі операції можуть включати збір і перевірку інформації, пошук та зв’язок із родичами, відновлення документів, отримання посвідчень на повернення у дипломатичних установах, розробку безпечного маршруту, транспорт і організацію медичної допомоги вже після прибуття на підконтрольну Україні територію.

    Особливо складною залишається ситуація з людьми похилого віку, маломобільними громадянами та особами із серйозними захворюваннями. Під час однієї з нещодавніх операцій із ТОТ вдалося евакуювати 13 громадян віком від 27 до 87 років. Частина людей потребувала негайної госпіталізації. Серед них було подружжя з Херсона, яке напередодні повномасштабного вторгнення виїхало на дачу і в результаті провело в окупації понад чотири роки.

    Тоді ж Лубінець повідомляв, що з 2023 року за сприяння Офісу омбудсмана з тимчасово окупованих територій уже повернули 614 людей. Ці цифри стосуються саме роботи за участю офісу Уповноваженого і не є загальною кількістю всіх українців, яких різними каналами вдалося вивезти з окупації.

    МХП також не вперше долучається до таких операцій. У червні Офіс омбудсмана повідомляв, що за його сприяння з окупованих територій та Росії вдалося евакуювати 10 молодих українців віком 18–19 років. Компанія та її керівник тоді також допомагали організувати повернення. Молоді люди, попри роки життя під російською окупацією, заявляли про бажання навчатися в українських університетах, будувати кар’єру та жити саме в Україні.

    Для частини громадян проблема полягає вже в самому фізичному виїзді. Окуповані території відокремлені від підконтрольної Україні частини фронтом, замінованими територіями, численними російськими блокпостами та складною системою перевірок. Тому прямий маршрут часто неможливий і людям доводиться долати значно довший шлях через території третіх держав.

    Додатковим бар’єром є російська політика примусової паспортизації та фактичного витіснення українських документів із повсякденного життя.

    У березні 2026 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила окремий звіт про ситуацію на окупованих територіях. У ньому йдеться, що Росія систематично застосовує дискримінаційні адміністративні заходи, які в окремих випадках фактично позбавляють людей реальної можливості залишатися вдома без отримання російського громадянства або виконання вимог окупаційної влади. ООН документувала примусове переміщення і депортації, а також погрози, затримання, катування та інші форми тиску.

    Особливо вразливими залишаються мешканці прифронтової окупованої частини Херсонщини. За даними ООН, тисячі цивільних там фактично опинилися між бойовими діями, мінними полями та загрозою ударів дронів. На середину 2026 року українська влада оцінювала кількість людей у низці таких громад приблизно у 6 тисяч осіб, серед яких понад 180 дітей. Очевидці повідомляли про гострі проблеми з продуктами, лікуванням та можливістю виїхати.

    Окремо Україна веде масштабну роботу з повернення дітей, які були депортовані до Росії, примусово переміщені або залишаються на окупованих територіях. Станом на кінець квітня в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA було забезпечено 2126 повернень українських дітей. Від початку 2026 року на той момент вдалося повернути 150 дітей.

    У липні та серпні такі операції продовжувалися. Зокрема, 8 липня на підконтрольну Україні територію повернули двох дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини, 23 липня — ще шістьох, а 6 серпня вдалося евакуювати п’ятьох підлітків.

    Але нинішнє повернення восьми громадян показує, що гуманітарний трек не обмежується лише дітьми.

    Україна паралельно намагається повертати літніх людей, людей із тяжкими хворобами, молодь, цивільних, яких війна розділила з родинами, а також громадян, які з різних причин опинилися на території Росії. У червні, наприклад, після гуманітарних переговорів вдалося повернути п’ятьох українців і возз’єднати три родини. Серед повернених була 74-річна жінка, депортована з Маріуполя, яка мала тяжкий стан здоров’я та пересувалася на кріслі колісному.

    Саме тому українська сторона називає гуманітарний канал одним із небагатьох механізмів, які навіть під час активної війни дозволяють отримувати конкретний результат — повертати людей додому.

    У випадку нинішніх восьми громадян персональні історії поки залишаються закритими. Не повідомляються їхній вік, місця проживання в окупації, маршрут виїзду чи обставини, через які родини були розділені. Це рішення продиктоване безпекою: будь-які деталі можуть допомогти російській стороні перекрити маршрути або встановити людей, які сприяють наступним евакуаціям.

    Офіс омбудсмана продовжує приймати звернення від тих, чиї родичі залишаються на окупованих територіях. Для таких випадків працює короткий номер 1678; з-за кордону можна телефонувати за номером +38 (044) 299 74 08, а для людей на ТОТ раніше також публікували номер +38 093 406 80 17 для зв’язку через WhatsApp, Viber і Telegram.

    Нове повернення не змінює масштабу проблеми — на окупованих Росією територіях усе ще залишаються мільйони українців, а частина родин розділена вже роками. Але для восьми людей і трьох сімей 10 вересня ця історія змінилася.

    Вони знову перебувають на підконтрольній Україні території. І, як наголосив Лубінець, тепер головне завдання — допомогти їм не лише фізично повернутися додому, а й відновити життя після тривалого перебування в окупації.

  • «Наших дітей зробили трофеями»: Зеленська шокувала деталями цинічної пропозиції Росії

    «Наших дітей зробили трофеями»: Зеленська шокувала деталями цинічної пропозиції Росії

    Перша леді України Олена Зеленська заявила, що Росія фактично використовує незаконно депортованих українських дітей як заручників і предмет торгу під час переговорів. За її словами, російська сторона настільки цинічно ставиться до викрадених дітей, що пропонує включати їх до списків на обмін військовополоненими. Такі заяви Зеленська зробила в інтерв’ю британському виданню The Sun, про що повідомив Офіс Президента України.

    Вона наголосила, що повномасштабна війна змінила життя мільйонів українських дітей, які щодня стикаються із жахами російської агресії. Багато хто пережив втрату рідних, евакуацію, окупацію або був змушений залишити власні домівки. Для багатьох дітей війна стала звичною реальністю, а шкільні уроки нерідко проходять у сховищах через постійну загрозу російських ракетних ударів.

    За словами першої леді, Україна не може дозволити, щоб нове покоління назавжди залишилося поколінням «дітей війни». Саме тому вже сьогодні держава розвиває програми психологічної підтримки, допомоги сім’ям та відновлення психічного здоров’я дітей, які пережили травматичний досвід.

    «Ми не маємо допустити, щоб ці діти назавжди визначали себе як “діти війни”. Маємо зробити все для підтримки їхнього навчання, можливостей, звичайного дитячого життя», – наголосила Олена Зеленська.

    Особливу увагу вона приділила проблемі незаконної депортації українських дітей до Росії та на тимчасово окуповані території. За офіційними даними української влади, Росія незаконно вивезла щонайменше 20 тисяч українських дітей, хоча реальна кількість може бути значно більшою. Частина дітей була розлучена зі своїми родинами під час бойових дій, інших вивозили з дитячих будинків, інтернатів чи окупованих територій без згоди законних представників.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що після депортації дітей російська влада проводить їхню примусову асиміляцію. Дітям змінюють документи, громадянство, місце проживання, а також нав’язують російську ідентичність через систему освіти, спеціальні табори та так зване «патріотичне виховання». За словами Зеленської, на окупованих територіях Росія створила цілу систему ідеологічної індоктринації, покликану переконати дітей у необхідності підтримувати російську політику та відмовитися від української ідентичності.

    Окремо перша леді розповіла про один із найцинічніших епізодів переговорів щодо повернення дітей. За її словами, Україна передала Росії список із 300 верифікованих українських дітей, яких необхідно повернути додому. У відповідь російська сторона запропонувала включити їх до списків на обмін військовополоненими.

    «Отже, наших дітей дійсно вважають полоненими. Трофеєм. Об’єктом торгу. Але Україна буде боротися за кожну дитину», – заявила Зеленська.

    Вона підкреслила, що міжнародне гуманітарне право категорично забороняє депортацію дітей із окупованих територій, а також використання цивільних осіб як предмета переговорів чи обміну. Саме тому Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до проблеми незаконного вивезення дітей та домагається посилення тиску на Росію.

    Питання повернення українських дітей залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Для цього реалізується президентська ініціатива Bring Kids Back UA, яка координує зусилля державних органів, міжнародних партнерів, гуманітарних організацій та правозахисників. У межах цієї програми Україні вже вдалося повернути сотні дітей, однак тисячі неповнолітніх і досі залишаються на території Росії або на тимчасово окупованих українських землях.

    Проблема незаконної депортації українських дітей перебуває й у центрі уваги міжнародних судових інстанцій. Саме через підозру у незаконному переміщенні українських дітей Міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд вважає, що існують достатні підстави підозрювати їх у скоєнні воєнного злочину, пов’язаного з незаконною депортацією українських дітей.

    Україна продовжує документувати кожен випадок незаконного вивезення неповнолітніх, збираючи докази для міжнародних судів та майбутнього притягнення винних до відповідальності. До процесу пошуку та повернення дітей залучені правоохоронні органи, дипломати, міжнародні гуманітарні організації та країни-посередники.

    Олена Зеленська наголосила, що повернення кожної української дитини є одним із головних гуманітарних пріоритетів держави. Вона підкреслила, що Україна не припинить боротьбу, незалежно від того, скільки часу це займе, адже кожна дитина має право повернутися додому, до своєї родини та свого майбутнього.

    За словами першої леді, війна залишить глибокий слід у житті нинішнього покоління дітей, однак саме від дій держави та міжнародної спільноти залежить, чи зможуть вони повернути собі нормальне дитинство. Україна, наголосила Зеленська, робить усе можливе не лише для фізичного повернення дітей, а й для їхньої психологічної реабілітації, освіти та інтеграції після пережитих трагедій.

    Тема незаконної депортації українських дітей залишається одним із найгостріших гуманітарних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Україна продовжує вимагати від міжнародної спільноти максимального тиску на Росію, щоб повернути всіх викрадених дітей та забезпечити відповідальність тих, хто причетний до їхнього незаконного вивезення.

  • Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    Залякували розстрілами та вчили кидати гранати: з окупації повернули ще 13 дітей

    На підконтрольну Україні територію вдалося повернути ще 13 дітей із тимчасово окупованої частини Херсонської області. Серед них — 5 дівчат і 8 хлопчиків віком від 3 до 17 років. Одна дитина позбавлена батьківського піклування.

    Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

    За його словами, кожна з повернутих дітей пережила тиск, погрози та страх через російську окупацію. Деяких дітей окупанти залякували розстрілами, переодягаючись в українську військову форму. Інших, навіть попри проблеми зі здоров’ям, окупаційна влада змушувала ставати на військовий облік.

    Особливо тривожними є свідчення про підготовку підлітків до війни. За словами Прокудіна, дітей на полігонах навчали копати окопи, стріляти та кидати гранати. Такі дії є частиною системної мілітаризації українських дітей на тимчасово окупованих територіях.

    Повернення відбулося в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA та за сприяння благодійної організації Save Ukraine.

    Наразі діти перебувають у центрах «Надії та відновлення». Там вони проходять реінтеграцію, отримують психологічну допомогу, підтримку з відновлення документів, безпечний прихисток і необхідну турботу.

    Прокудін наголосив, що для цих дітей окупація вже залишилася позаду, а попереду — відновлення, адаптація та повернення до нормального життя.

  • Погрожували інтернатом і ставили на військовий облік: історії дітей, які повернулися додому

    Погрожували інтернатом і ставили на військовий облік: історії дітей, які повернулися додому

    Україна продовжує повертати своїх дітей із тимчасово окупованих територій. Цього разу додому вдалося евакуювати ще 27 дітей та підлітків, які тривалий час перебували під контролем окупаційної влади та зазнавали системного тиску, мілітаризації й російської пропаганди.

    Про це повідомила гуманітарна організація Save Ukraine. Операцію провели в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA за підтримки міжнародних партнерів.

    Серед врятованих – хлопці та дівчата різного віку, які проживали на тимчасово окупованих територіях України та були змушені навчатися за російськими програмами.

    За словами представників Save Ukraine, історії повернених дітей вкотре демонструють масштабну кампанію Росії з нав’язування українським дітям російської ідентичності та підготовки їх до служби в армії країни-агресора.

    Одним із врятованих став 17-річний Дмитро.

    Хлопець розповів, що у його школі регулярно проводилися зустрічі за участю російських військових. Під час таких заходів дітям розповідали пропагандистські версії подій війни та переконували у правильності дій Росії.

    Попри серйозне захворювання серця, підлітка поставили на військовий облік.

    За словами правозахисників, подібні випадки на окупованих територіях не є поодинокими. Російська влада активно інтегрує старшокласників у систему військово-патріотичного виховання та створює умови для подальшого залучення молоді до служби у російських силових структурах.

    Ще однією врятованою стала 17-річна Ангеліна.

    Дівчина розповіла, що окупаційна влада змушувала її відвідувати російську школу. За відмову дитині погрожували відправленням до інтернатного закладу.

    У навчальному закладі дітей не лише навчали за російською програмою, а й проводили військово-патріотичні заняття. За словами Ангеліни, школярів навчали збирати автомати, а також переконували, що окуповані території нібито назавжди залишаться під контролем Росії.

    Ще один повернений додому підліток – 14-річний Андрій – розповів про схожі методи впливу.

    У його школі дітям нав’язували російські пропагандистські наративи, а також проводили практичні заняття з військової підготовки. Учнів навчали копати окопи, поводитися зі зброєю, стріляти та кидати гранати.

    Правозахисники наголошують, що такі дії є частиною системної політики мілітаризації українських дітей на окупованих територіях.

    Раніше українська влада та міжнародні організації неодноразово повідомляли про створення на окупованих територіях військово-патріотичних клубів, кадетських класів, молодіжних організацій та спеціальних освітніх програм, метою яких є формування лояльності до Росії та підготовка молоді до служби у військових структурах.

    Після повернення на підконтрольну Україні територію всі врятовані діти отримують комплексну допомогу.

    Зараз вони перебувають у спеціалізованих центрах «Надії та відновлення», де працюють психологи, соціальні працівники та юристи.

    Дітям допомагають адаптуватися до нового середовища, відновити документи, отримати необхідну медичну та психологічну підтримку, а також забезпечують тимчасовим житлом.

    У Save Ukraine наголошують, що кожна успішна евакуація є складною багатоступеневою операцією, яка часто триває місяцями та потребує залучення великої кількості міжнародних партнерів.

    За даними організації, від початку її діяльності вже вдалося повернути понад 1300 українських дітей із тимчасово окупованих територій та території Російської Федерації.

    Проблема незаконного вивезення та примусової русифікації українських дітей залишається однією з найгостріших гуманітарних тем російсько-української війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія використовує систему освіти на окупованих територіях як інструмент пропаганди та асиміляції. Дітей змушують переходити на російські стандарти навчання, брати участь у військово-патріотичних заходах та відмовлятися від української ідентичності.

    Кожна історія повернення вкотре підтверджує: попри тиск, залякування та спроби нав’язати чужу ідентичність, українські діти та їхні родини продовжують шукати можливість повернутися додому.

  • Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Під час офіційного візиту до Естонії прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела низку зустрічей із вищим керівництвом країни, за результатами яких сторони домовилися про подальше поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони. Особливу увагу було приділено розвитку безпілотних технологій, обміну досвідом реагування на сучасні загрози та посиленню міжнародного тиску на Росію.

    Про результати переговорів глава українського уряду повідомила на своїй сторінці у Facebook після зустрічей із президентом Естонії Алар Каріс, головою парламенту Лаурі Хуссар та прем’єр-міністром Крістен Міхал.

    За словами Свириденко, Київ і Таллінн досягли домовленостей щодо посилення оборонної співпраці, зокрема у сфері безпілотних систем. В умовах повномасштабної війни саме дрони стали одним із ключових елементів сучасного поля бою, відіграючи вирішальну роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні військових цілей та захисті критичної інфраструктури. Україна, яка за останні роки накопичила унікальний бойовий досвід застосування безпілотних технологій, зацікавлена у поглибленні партнерства з країнами, що активно інвестують у розвиток оборонних інновацій.

    Окрім співпраці у сфері безпілотників, сторони домовилися підтримувати постійний обмін досвідом щодо реагування на безпекові виклики. Йдеться як про військові загрози, так і про кібербезпеку, захист критичної інфраструктури, протидію гібридним атакам та зміцнення стійкості державних інституцій в умовах війни.

    Під час переговорів значну увагу приділили і питанням енергетичної безпеки. Свириденко наголосила, що Естонія продовжує надавати практичну підтримку українському енергетичному сектору, який залишається однією з головних цілей російських атак. За її словами, внесок Таллінна до Фонду енергетичної підтримки України вже перевищив 2,6 мільйона євро.

    Ці кошти спрямовуються на відновлення та підтримку роботи енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок масованих ракетних і дронових ударів Росії. Українська влада неодноразово наголошувала, що міжнародна допомога у сфері енергетики є критично важливою для проходження опалювальних сезонів та забезпечення стабільного функціонування економіки країни.

    Окремим блоком переговорів стало питання подальшого посилення санкційного тиску на Кремль. Українська та естонська сторони обговорили підготовку нового, 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. У центрі уваги також опинилася боротьба з так званим «тіньовим флотом» РФ — мережею суден, які використовуються для обходу міжнародних обмежень на експорт російської нафти та інших товарів.

    Останнім часом країни Заходу дедалі активніше працюють над механізмами виявлення та блокування діяльності таких суден, адже вони дозволяють Москві частково компенсувати економічний ефект санкцій і продовжувати фінансування війни проти України.

    Ще одним важливим питанням стала гуманітарна складова російсько-української війни. За словами Свириденко, під час зустрічей сторони приділили окрему увагу міжнародній ініціативі Bring Kids Back UA, яка займається поверненням українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених до Росії та на окуповані території.

    Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми, наполягаючи на необхідності посилення дипломатичного та правового тиску на Росію задля повернення всіх викрадених дітей додому. Підтримка європейських партнерів у цьому питанні залишається одним із пріоритетів української зовнішньої політики.

    Естонія від початку повномасштабного російського вторгнення залишається одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Таллінн регулярно надає військову, фінансову та гуманітарну допомогу Києву, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та виступає за посилення європейської безпеки.

    Водночас естонське керівництво активно бере участь у дискусіях щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Так, у квітні президент Естонії Алар Каріс заявив, що після звільнення Київщини навесні 2022 року існувала можливість для початку переговорного процесу між Україною та Росією, однак, на його думку, цей шанс було втрачено. Крім того, на початку року Каріс разом із прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею виступив із закликом призначити спеціального представника Європейського Союзу для ведення переговорів із Росією.

    Нові домовленості між Києвом і Таллінном свідчать про намір обох держав і надалі розвивати стратегічне партнерство в умовах триваючої війни, зміцнювати обороноздатність України та координувати зусилля для посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію.